РОЗДiЛ ФАКТОРИ, ЩО ФОРМУЮТЬ …opb.org.ua/2610/7/РАЗДЕЛ 4.pdfсво1...
Post on 21-Feb-2020
6 Views
Preview:
TRANSCRIPT
РОЗДIЛ 4
ФАКТОРИ, ЩО ФОРМУЮТЬ ОНКОЛОГIЧНУ ПАТОЛОГIЮ ПРОФЕСIЙНОГО ГЕНЕЗУ
Комiтет експертiв ВООЗ дае таке визначення поняття «кю-щероген»: «Канцерогеном (фiзичним, хiмiчним або вiрусним) називають агент, який може викликати або прискорювати розвиток новоутворення, незалежно вiд механiзму (або механiзмiв) його дi'i чи ступеня специфiчностi ефекту. Канцероген - це агент, що через сво1 фiзичнi або хiмiчнi властивостi може призвести до необорот
но1 змiни або ушкодження тих частин генетичного апарату, якi здiйснюють rомеостатичний контроль над соматичними клiтинаМИ». У наш час твердо встановлено , що пухлини можуть вини.кати внаслiдок дi'i хiмiчних, фiзичних або бiологiчних агентiв.
XIMIЧHI КАНЦЕРОГЕННI ФАКТОРИ
НА ВИРО&НИЦТВАХ
Роль хiмiчних канцерогенiв у виникненнi онкологiчноi: патологi'i на теперiшнiй час € домiнуючою в сучаснiй багатофакторнiй тeopi'i раку. Канцерогенами називають хiмiчнi речовини, вплив яких вiрогiдно збiльшуе частоту виникнення пухлин або скорочуе перiод lхнього розвитку у людини або тварин. Перетворення цих речовин в органiзмi, як й iнших ксенобiотикiв, вiдбуваеться за заrальними законами токсикокiнетики. Однак у дll на органiзм 1м властивi такi особливостi: ефекти, що розвиваються пiд lхнiм впливом, мають вiдстрочений характер i зазвичай € наслiдком тривалоi: кумулятивно! дll кю-щерогенних речовин умалих дозах . Розрiзняють поняття «канцерогенна активнiстЬ» (канцерогеннiсть) i «канцерогенна небезпека» речовини. Канцерогенна активнiсть свiдчить про здатнiсть речовини викликати розвиток злоякiсних новоутворень. Канцерогенна небезпека характеризуеться такими показниками, як поширенiсть речовини,
7• 99
Роэдin 4. Фактори, що формують онкоnоriчну naтonoriю npoфeciiiнoro rенеэу
можливiсть контакту з нею, li стабiльнiсть у навколишньому середовищi або мiсцях потенцiйних контактiв тощо.
За походженням канцерогени подiляють на природнi та антро
погеннi. Природнi канцерогени - це речовини, вмiст яких у середовищi не залежить вiд дiяльностi людини i якi можуть збiльшувати ризик виникнення онкологiчноi: захворюваностi серед населення ендемiчних зон, де спостерiгаеться перевищення 1х ГДК i граничнодопустимих рiвнiв (ГДР) (Куценко, 2002).
МАДР yci фактори за канцерогенною активнiстю подiляе на п'ять груп (IARC Monographs, 1972-2002):
• I група - канцерогеннiсть фактора для людини доведена на пiдставi достатньоi: ознаки, яку отримали в епiдемiологiчному дослiдженнi, та достатньо'i чи обмежено'i ознаки в експериментi
на тваринах;
• ПА група - канцерогеннiсть фактора для людини ймовiрна
на пiдставi обмеженоi: ознаки, яку отримали в епiдемiологiчному дослiдженнi, та достатньо'i ознаки в експериментi на тваринах;
• ПБ група - канцерогеннiсть фактора для людини можлива
на пiдставi неадекватно! ознаки, яку отримали в епiдемiологiчному дослiдженнi, та достатньоi: ознаки в експериментi на тваринах;
• III група - фактори, якi не можуть бути дослiдженi на канцерогеннiсть;
• IV група - доведено вiдсутнiсть канцерогенностi фактора. Накопичення канцерогенiв антропогенного походження у
бiосферi пов'язане з життедiяльнiстю людини i зростае паралельно з iнтенсифiкацiею промислового виробництва. Цей процес прискорився в останнi десятилiття ХХ ст" що призвело до широкомасштабного потрапляння у довкiлля «нових» канцерогенних факторiв через його забруднення промисловими викидами, викорис
тання канцерогенних хiмiчних факторiв у виробництвi та побутi
(Tomatis, 1997; Huff, 1999; NТР, 2001; Tomatis et al" 2001). У теперiшнiй час канцерогени антропогенного походження е
домiнуючими факторами, якi формують ризик захворюваностi
людини на злоякiснi новоутворення (Tomatis et al" 1997, 2001). Сучаснi епiдемiологiчнi дослiдження довели зв'язки мiж ра
ботою на багатьох виробництвах i ризиком виникнення злоякiсних новоутворень серед працrоючих. МАДР до виробництв I rрупи -iз доведеною канцерогенною небезпекою для людини - вiдносить такi: пов'язанi з експозицiею до аерозолiв сильних неорганiчних кислот; виробництво аурамiну, вугiльних i графiтових виробiв, анодних i подових мае iз застосуванням пекiв, а також обпалених
100
Хiмiчнi канцероrеннi факторм на вмрабнмцтвах
анодiв; гуми та гумових виробiв; iзопропiлового спирту (за дfi сильних кислот); виробющтво коксу, переробку кам'яновугiльно1, нафтово1 i сланцевих смол, газифiкацiю вугiлля; виготовлення та ремонт взуrrя; виробництво технiчного вуглецю; фуксину; чавуну i сталi (агломерацiйнi фабрики, доменне, сталеплавильне виробництво, гарячий прокат) та лиття з них; деревообробну i меблеву промисловiсть з використанням фенолформальдегiдних i карбамiдформальдегiдних смол у закритих примiщеннях; виробництво фарб, електролiтичне виробництво алюмiнiю з використанням самоспiкливих анодiв; мiдеплавильне виробющтво; пiдземний видо
буток гематиту, роботи у шахтах, гiрничодобувну промисловiсть; роботи з експозицiею тютюновим димом. Серед працiвникiв цих виробництв значно збiльшенi ризики захворюваностi та смертностi вiд раку органiв дихання, травления , сечовидiлення, кровотворення та лiмфатично1 тканини, шкiри. До таких виробництв також можуть бути вiднесенi всi, на яких працюючi зазнають шкiдJrивого впливу канцерогенних речовин 1 групи канцерогенно1 небезпеки для людини (IARC Monographs, 1972-2002; Мюир и др" 1986; Гуслицер и др" 1988, 1990, 2001; Горбань и др" 1990; Куценко, 2002; Siemiatycki et al" 2004) .
На деяких виробництвах встановлено пiдвищення ризику захворюваностi та смертностi працюючих на онколоriчну патолоriю, але точнi канцерогеннi агенти (ПА i ПБ групи речовин) або не визначенi, або 'ix канцерогенна небезпека на теперiшнiй час не доведена епiдемiологiчними та експериментальними методами. До
таких виробництв МАДР вiдносить: виготовлення кольорового скла,
скляних контейнерiв, склодувнi роботи; очищения: нафти; перукарськi роботи; виготовлення синтетичних тканин i ниток; полiграфiчнi роботи у друкарнях; столярнi роботи; роботу в хiмчистках; виготовлення вольфрамових ниток iз кобальту, а також роботи,
пов'язанi iз впливом на працюючих факторiв ПА i ПБ груп канцерогенно1 небезпеки для людини (робота з арсеновмiсними пестицидами, креозотом, полiхлорованими бiфенiлами, асфальтування: дорiг та виготовлення сумiшей для шляхових покрить, робота пiд впливом вихлопних газiв дизельних i бензинових двигунiв, робота з нафтопродуктами, зварювальнi роботи тощо) (IARC Monographs, 1972-2002; Райхман и др" 1999, 2001; Maroni et al" 2006).
Характеристика основних хiмiчних канцерогенних агентiв. За хiмiчною структурою канцерогеннi речовини належать до рiзно
манiтних класiв неорганiчних та органiчних сполук:
• полiциклiчнi ароматичнi вуглеводнi (ПАВ) ; • ароматичнi азосполуки;
101
Роэдlп 4. Фактори, що фармують онкопоrlчну патопоrlю професlйноrо rенезу
• ароматичнi амiносполуки; • нiтрозосполуки та нiтроамiни; • метали , метало'iди та 'ix неорганiчнi солi; • мiнерали. Полiциклiчнi ароматичнi вуглеводнi - це хiмiчнi сполуки, якi
входять до складу нафтопроду:ктiв та iюпих природних багатокомпонентних сумiшей. Значна частина ПАВ € хiмiчними канцерогенами, що iндукують злоякiснi пухлини молочних залоз, м'язово1 та сполучно1 тканин. До типових ПАВ належать 7,12-диметилбензантрацен i бенз(а)пiрен (БП), 20-метилхоланрен, 1,2,5,6-дибензантрацен, а також сполуки з гетероциклiчними атомами азоту, наприклад 9-метил-3,4-бензакридин i 4-нiтрохiнолiн-N-оксид.
ПАВ добре вивченi на прикладi БП - iндикаторно:i сполуки: цie:i групи канцерогенiв. БП характеризуеться максимальною вiд
носною стабiльнiстю при рiзноманiтних фiзико-хiмiчних впливах. Вiн завжди визначаеться там, де наявнi й iншi канцерогеннi
вуглеводнi, i е одним iз найбiльш поширених i сильних канцерогенних агентiв.
До природних абiогенних джерел, що формують природний фон ПАВ, вiдносять вулканi'ШУ дiяльнiсть, процеси нафто-, вуглета сланцеутворення. Встановлена можливiсть синтезу ПАВ рослинними органiзмами (зокрема, деякими злаковими), рядом бактерiй (наприклад, Clostridium putride), фiтопланктоном.
У результатi дiяльностi людини забрудненiсть бiосфери кан
церогенними ПАВ набагато збiльшилась, а у промислових районах
у сотнi й тисячi разiв перевищуе 'ix природний фоновий рiвень. Основнi антропогеннi джерела забруднення ПАВ атмосфери -промисловi викиди та вихлопнi гази автомобiлiв.
Наявнiсть ПАВ у викидах турбореактивних двигунiв лiтакiв €
причиною значного поширення цих речовин у всiх шарах бiосфери. Циркуляцiя ПАВ в атмосферi залежить вiд дисперсних часточок, якi 'ix сорбують, ступеня вiддаленостi джерела ПАВ вiд поверхнi Землi, iнтенсивностi сонячного випромiнювання, наявностi природних фотооксидантiв, що сприяють руйнуванню БП та iнших канцерогенних ПАВ. Деструкцiя канцерогенних ПАВ може вiдбуватися пiд впливом ультрафiолетових променiв та озону.
Воднi екосистеми забруднюються ПАВ у результатi скидання в них промислових стiчних вод, а також викидiв двигунiв рiчних i морських кораблiв. У процесi циркуляцil ПАВ у водному середовищi вiдбуваеться 'ix розподiл мiж рiзними компонентами водно! екосистеми та вкточення у лющюги харчування. Це сприяе
102
Хlмlчнl канцероrеннl фактари на вирабництвах
деструкцii та зниженню вмiсту ПАВ у водоймi. Бiльша частина ПАВ, як i бiльшiсть хiмiчних речовин, сорбуеться зваженими часточками та осiдае з ними на дно, звiдки потрапляе у водоростi й вищi воднi рослини (водоростi кумулюють б.iльше ПАВ, нiж вищi воднi рослини). Менша частина ПАВ, розчинена у водi, накопичуеться у мiкропланктонi, з вiдмиранням якого переходИТЬ у доннi вiдклади.
Як у прiсних, так i у солоних водоймах виявлено мiкрофлору, здатну трансформувати БП. Специфiчна бiодеградацiя ПАВ за
участю ендокринних систем клiтин вiдбуваеться як у рослинних,
так i у тваринних органiзмах (зокрема, у рибах). У молюскiв немае ендокринноi: системи деструкцii ПАВ, через що вони нако
пичують канцерогеннi речовини. БП, що накопичуються у верхнiх шарах (до 3 см) rрунту, пiд
лягають деструкцii, швидкiсть яко! залежить вiд кiлькостi БП, рН та вологостi rрунту, але насамперед - вiд складу мiкробiоценозу.
Бiологiчна очистка rрунту вiд ПАВ забезпечуеться деякими бактерiями, значно поширеними у забрудненому ПАВ rрунтi та водi.
Частково ПАВ накопичуються у рослинах (IARC Monographs, 1972-2002; Канцерогенез, 2004).
Ароматичнi азосполуки. Бiльшiсть ароматичних азосполук належить до азобарвникiв. Для них характерна наявнiсть двох або
бiльше азогруп. Залежно вiд цього вони подiляються на моно-, ди-, три- та бiльше азопохiдних. Азобарвники застосовують для фарбування натуральних i синтетичних тканин, кольорового друку у полiграфii, косметицi, кольоровiй фотографil тощо. До них вiдносять моноазобензол, N,№-диметил-4-амiноазобензол.
Канцерогенна дiя азосполук виявляеться при введеннi i:x тваринам як у шлунково-кишковий тракт, так i пiдшкiрно та навiть у разi змащування шкiри. При цьому пухлини можуть виникати i не на мiсцi введения канцерогенiв, а у вiддалених органах (у печiнцi, сечовому мixypi). Встановлено рiзний ступiнь канцерогенноi: активностi речовин залежно вiд i:x хiмiчноi: структури. Водорозчиннi та сiрковмiснi азосполуки, як правило, не е канцероген
ними (IARC Monographs, 1972-2002; Канцерогенез, 2004). Ароматичнi амiносполуки. До цiei: групи належать речовини,
що мають структуру або дифенiлу, або нафталiну (4,4'-дiамiнодифенiл, 4,4'-дiамiносгильбен, 2-нафтиламiн), а також флуорен, що е похiдним дифенiлу.
Ароматичнi амiносполуки широко застосовують у рiзноманi
тних галузях промисловостi (i:x використовують як напiвпродукти
103
Роэдlп 4. Фокторм, що формуют~. онкопоriчну noтonorlю професiйноrо rенеэу
у синтезi органiчних сполук, барвникiв, особливо бензиденових, а також для синтезу лiкарських препаратiв, iнсектицидiв та iн.). Для канцерогенних сполук характерною € наявнiсть однi€i: або двох амiно- , а можливо, й нiтрогруп, що розмiщуються у пара
положеннi та при€днанi до ароматичних систем незалежно вiд характеру зв 'язку мiж бензольними кiльцями за умови досить мiцного з'€днання (IARC Monographs, 1972-2002; Канцерогенез, 2004).
Нiтрозосполуки - хiмiчнi речовини, у складi яких € одна або кiлька нiтрогруп (NO-), зв'язаних з атомами вуглецю. Це найне
безпечнiшi канцерогени, що призводять до виникнення злоякiсних пухлин печiнки , легень, нирок, травного тракту у 40 видiв тварин рiзних класiв .
До найбiльш вивчених нiтрозосполук, що проявляють канце
рогенну активнiсть , вiдносять N-нiтрозодиметиламiн, N-нiтрозодiетиламiн, N-метил-N-нiтрозогуанiдин, нiтрозодиметилсечовину. Деякi нiтрозосполуки застосовують у клiнiцi як протипухлиннi засоби . Нiтрозосполуки утворюються при виробництвi rуми, азо
барвникiв та риб 'ячоi: муки, а також смаженнi i:жi й особливо при курiннi тютюну. Деякi нiтрозосполуки € продуктами метаболiзму вищих та нижчих рослин. Вони можуть утворюватися у
повiтрi на поверхнi часточок аерозолю, а також на поверхнi епi
телiю дихальних шляхiв з оксидiв азоту та летких амiнiв. В утвореннi нiтрозосполук беруть участь i мiкроорганiзми, що забезпечують кругообiг азоту в атмосферi, а також представники ендо
генних мiкробiв - деякi штами Escherichia coli та ентерококiв. Попередниками нiтрозосполук € формальдегiд та iншi альде
гiди, галогеноlди, кетони, поверхнево-активнi речовини. Важливе значения в утвореннi нiтрозосполук ма€ мiкрофлора води (в гiд
роценозах) , а також мiкрофлора кишечнику людини (ендогенний синтез нiтрозосполук). Оскiльки в утвореннi та циркуляцii: нiтро
зосполук беруть участь мiкроорганiзми, вищi та нижчi рослини,
i:x вiдносять до бiогенних канцерогенiв. Основним джерелом забруднення rрунту € промисловi та по
бутовi стiчнi води, мiнеральнi добрива. 3 останнiх найнебезпечнiшими € рiзноманiтнi комбiнацii: мiнеральних добрив i пестицидiв, а також забруднення формальдегiдом та групою фенольних сполук. Надлишкове незбалансоване застосування мiнеральних добрив (зокрема, азотних) призводить до збiльшення забруднення рослинних продуктiв як нiтрозосполуками, так i i:x попередниками. У круп'яних i зернових продуктах зроста€ вмiст нiтратiв зi
104
Хlмlчнl канцероrеннl факторм на вмро6нмцтвах
збiльшенням строку зберiгання та залежно вiд умов зберiгання.
Забрудненiсть харчових продуктiв тваринного походження, як правило, обумовлена умовами 1х технологiчно1 обробки.
Характерною особливiстю нiтрозосполук е можливiсть 1х ендогенного синтезу iз вторинних i третинних амiнiв та нiтратiв. Ендогенний синтез нiтрозосполук вiдбуваеться з попередникiв (нiтритiв, нiтратiв, амiнiв та амiдiв), якi потрапляють у 1:жу людини й тварин у виглядi консервантiв або у складi рослинних продуктiв. Через застосування надлишково1 кiлькостi добрив забруднюються rрунт i водойми, в результатi у рослинах накопичуються нiтрати. Джерелом амiнiв е бiлковi продукти харчування,
вони мiстяться також у овочах, ча1, хлiбi, деяких лiкувальних препаратах. Нiтрозосполуки виявлено у багатьох продуктах хiмiчно1 та фармацевтично1 промисловостi. Висока забрудненiсть нiтрозосполуками косметичних засобiв, а також порошкiв i розчинiв для миття посуду та чистки поверхонь.
Таким чином, нiтрозосполуки та 1х попередники поширюють
ся здебiльшого через рослиннi продукти харчування, питну воду,
1:жу тварин i продукти тваринного походження: 10-20 % нiтратiв потрапля€ в органiзм людини з м'ясними продуктами, а решта - з
овочами. Нiтрозування лiкувальних засобiв, що € вторинними або третинними амiнами, також легко вiдбуваеться ендогенним шляхом. Серед 60 дослiджених лiкувальних засобiв нiтрозуванню пiдлягають амiдопiрин, анальгiн, бромгексин, ампiцилiн, iмiпрамiн, оксацилiн, клолiпрамiн, дезипрамiн, етамбутол, окситетра
циклiн, пiперазин. Для обмеження потрапляння канцерогенних нiтрозосполук у
органiзм людини i тварин рекомендуеться обмежити 1х надхо
дження ззовнi, нормуючи вмiст нiтратiв i нiтритiв у lжi, кормах, водi . Ефективним профiлактичним засобом, що iнгiбують утво
рення нiтрозосполук в органiзмi, € аскорбiнова та галова кислоти (IARC Monographs, 1972-2002; Канцерогенез, 2004).
Метали, металоiди. В експериментах на тваринах доведено,
що ряд металiв i металоlдiв мають канцерогенну активнiсть. До них належать нiкель, хром, арсен, кадмiй, берилiй, кобальт, свинець, титан, цинк, залiзо. iснують епiдемiологiчнi данi про канцерогенну небезпеку для людини деяких технологiчних процесiв i робiт, пов'язаних з очищенням та збагаченням нiкелю, видобуванням гематиту (дiоксиду залiза), контактом iз хромом(VI) та його солями, арсеном. За сучасними уявленнями, свою канце
рогенну дiю на клiтини тканин метали здiйснюють або безпосе-
105
Роэдlп 4. Факторм, що формуют~. онкопоrlчну патопоrlю професlйноrо rенеэу
редньо впливаючи на генетичний апарат юriтини, або через ферментативнi системи, каталiзуючи бiологiчне окиснення, синтез нуклеnювих кислот i бiлкiв. Згiдно з гiпотезою прямо! дil на спадковий апарат юriтини метали, знаходячись в органiзмi у надлишку, осiдають на поверхнi хромосом, iндукуючи при цьому хiмiчнi та
електрохiмiчнi процеси, що спричиняють змiни в структурi нуклеlнових кислот.
Щодо конкретно! класифiкацil i характеристики генотоксично1 та канцерогенно1 дil металiв МАДР провела систематизацiю накопичення знань з урахуванням клiнiчних, епiдемiологiчних й експериментальних дослiджень. Канцерогеннiсть металiв для людини оцiнюеться таким чином:
• безумовно канцерогеннi для людини (1 група) - хром, берилiй, кадмiй, нiкель, цисплатина, а також арсен;
• можливо канцерогеннi для людини (11 група) - кобальт, свинець.
В експериментальних умовах на тваринах доведено канцерогеннiсть мангану, цинку, титану, залiза, магнiю, стибiю, олова.
Данi експериментальних i клiнiчних спостережень засвiдчують, що деякi метали, маючи канцерогенну дiю, у певних дозах можуть гальмувати експериментальнi та клiнiчнi форми канцероматозу. 1нгiбування сформованого металами злоякiсного росту за механiзмом дil реалiзуеться двома принципово рiзними шляхами:
гальмiвним впливом на злоякiсний подiл клiтин через посилення опiрностi протипухлинно1 дil гомеостазу органiзму в цiлому та специфiчною канцероцидною дiею 1х на раковi юriтини, що полягае в блокуваннi енергозабезпечення, порушеннi структури та
функцil бiологiчних мембран. Бiльшiсть металiв, що проявляють iнгiбуючий вплив на злоякiсний рiст (кобальт, манган, цинк, мiдь, селен, арсен), реалiзують цю дiю через вплив на активнiсть
ферментiв, гормонально-вiтамiнний, мiкроелементний баланс, формуючи опiрнiсть гомеостазу пухлинному процесу (IARC Monographs, 1972-2002; Канцерогенез, 2004).
Мiн.ерали. До мiнералiв з доведеною для людини канцерогеннiстю (1 група) вiдносять дiоксид силiцiю (кристалiчний), ерiонiт й азбест.
Значне мiсце у виникненнi професiйного раку людини займае азбест. Вiн належить до природних силiкатних матерiалiв iз характерним рядом цiнних властивостей ( стiйкiсть до високих температур, хiмiчних агентiв, здатнiсть пiдлягати обробцi на ткацьких верстатах та iн.). Залежно вiд фiзико-хiмiчних властивостей
106
Хiмiчнi канцероrеннi факторм на 1мро6нмцтвах
вiн подiляеться на хризотил (бiлий азбест) та амфiбол. Останнiй, у свою чергу, подiляеться на крокiдолiт (блакитний), тремолiт, антофiлiт, амозит, магнезiарфведсонiт, актинолiт та iн. Встановлено, що у разi тривалого контакту у рабочих, якi займаються видобуванням та переробкою азбесту, виникають пухлини легень i мезотелiома плеври. Описанi також виникнення пухлин шлунково-кишкового тракту та розвиток мезотелiоми очеревини. Визначено, що бластомогенна активнiсть азбесту залежить вiд розмiрiв волокон: найактивнiшi волокна завдовжки не менше 7-10 мкм i завтовшки не бiльше 2-3 мкм. Такi розмiри волокон здебiльшого властивi амфiболовим формам азбесту (IARC Monographs, 1972-2002; Канцерогенез, 2004).
Силiцiй i йога дiоксид трапляються в природi у формi кристалiв (кварц, тридимiт, кристобалiт), гелю (обпа), аморфно! структури. Застосовуються у виглядi кварцового пiску у виробництвi
скла, керамiки, абразивiв, бетонних виробiв; у складi вогнетривких матерiалiв (шамот, динас); для одержання силiцiю, силiцiевих
феросплавiв. Впливу пилу дiоксиду силiцiю у вiльному i зв'язаному станi (у складi силiкатiв) зазнають робiтники багатьох професiй, зайнятих видобуванням руд i вугiлля, у машинобудуваннi та iнших галузях промисловостi.
У робiтникiв, що зазнають впливу кристалiчного силiцiю,
пiдвищений ризик раку легень i злоякiсних новоутворень iнших локалiзацiй. Смертнiсть вiд раку легень серед робiтникiв-чоловiкiв
на виробництвi керамiчних виробiв, котрi зазнавали впливу високих рiвнiв кремнеземного пилу, що не мiстить тальк, була пiд
вищена в 1,4 раза. Канцерогенний ефект виявляеться навiть за дуже низьких концентрацiй пилу в повiтрi робочоi зони - на
рiвнi 0,1 мг/м3 (IARC Monographs, 1972-2002; Смулевич, 2000; Канцерогенез, 2004).
Полiмернi матерiали. Властивiсть полiмерних матерiалiв iндукувати пухлини була виявлена випадково в експериментах зi ство
рення штучно'i нирково'i гiпертензi'i у щурiв при накладаннi целофановоi манжетки на нирку (Oppenheimer, 1948), а ще ранiше -при пiдшкiрнiй iмплантацi'i бакелiтових пластинок (Tumer, 1936).
iснують двi домiнуючi гiпотези «пластмасового» бластомогенезу. Одна з них висунута Нотдуфтом та пiдтримана Александером i Хорнiнгом (1956-1961), може бути названа гiпотезою трофiчних ушкоджень. Вона базуеться на уявленнi про те, що при
iмплантацi'i пластинок та 1х iнкапсуляцii вiдбуваються порушення живлення тканин, оксигенацiя клiтин, iзоляцiя вiд регулюваль-
107
Роэдln 4. Фактори, що формуют~. онкоnоrlчну naтonoriю професiйноrо rенеэу
них систем органiзму, що й призводить до 1х малiгнiзацii Проте ця гiпотеза не може пояснити того факту, що аналогiчнi ушкодження клiтин спостерiгаються i в тканинах, якi оточують подрiбнену пластмасу, що не iндукуе пухлину.
Бiльш правдоподiбною € гiпотеза Л.М. Шабада (1969). Вiн висловив припущення, що бластомогенна дiя полiмерiв та iнших пластмасових матерiалiв може бути пов'язана з адсорбцiею на 1х поверхнi ендогенних канцерогенних речовин (Канцерогенез, 2004).
Таким чином, враховуючи експериментальнi данi, слiд пiддавати ретельнiй перевiрцi в дослiдах на тваринах yci полiмернi композицi'i, якi пропонують застосовувати у медичнiй практицi, та використовувати найнебезпечнiшi матерiали iз сiтчасто-волоконною структурою.
Пестициди. Вплив професiйних канцерогенiв може також вiдбуватися при виробництвi та застосуваннi пестицидiв. Два з них -каптафол i етилендибромiд - класифiкують як iмовiрнi канцерогени для людини (ПА група), у той час як iншi класифiкують як можливi канцерогени для людини (ПБ група): амiтрол, арамiт, атразин, ДДТ, 1,2-дибром-3-хлорпропан, 1,3-дихлорпропан (технiчний), дихлофос, гептахлор, гексахлорбензин, гексахлорциклогексани, мiрекс, нитрофен, пентахлорфенол, натрiй о-фенiлфенат, сульфаталат, тексафен (полiхлорованi скипидари), хлордан, хлорде
кон, хлорфеноли, хлорофеноксигербiциди. Канцерогеннiсть за
бруднювачiв пестицидiв, таких, як дiоксини, наведено у працях (IARC Monographs, 1972-2002; Канцерогенез, 2004).
ФIЗИЧНI КАНЦЕРОrЕННI ФАКТОРИ НА ВИРО&НИЦТВАХ
Шкiдливого впливу фiзичних канцерогенних факторiв людина зазнае внаслiдок дil природних канцерогенiв (сонячного випромiнювання, природного радону-222 i дочiрнiх продуктiв його розпаду, природного гамма-фону), а також дi'i факторiв техногенного походження - забруднення довкiлля радiонуклiдами (в результатi техногенних аварiй), експозицi'i на виробництвi, пiд час проведения медичних обстеженъ тощо. До фiзичних канцерогенних факторiв МАДР вiдносить: 1 група небезпеки - альфа-, бета-, гамма-, нейтронне випромiнювання; ПА група небезпеки - високотемпературний газ (пара), ультрафiолетове випромiнювання А-, В-, С-дiапазонiв (природну та штучну).
Виробнича експозицiя працюючих iонiзувальним випромiнюванням при пiдземному видобуваннi корисних копалин та уранов.их
108
&ionorlчнi канцероrеннi факторм на вмробнмцтвах
руд, у медични:х i нау:кових установах, на лiтаках: i в службах контролю за пасажирами в аеропортах, на прикордонних пунктах
митного контролю тощо € причиною виникнення раку органiв дихання, шкiри, гемобластозiв та iнших локалiзацiй онкологiчноi: патологil (IARC Monographs, 1972-2002; Tirmarche et al., 2004; Ramirez et al., 2005; Ott et al., 2006; Sowa et al., 2006).
Великою кiлькiстю дослiджень доведено роль ультрафiолетового випромiнювання у виникненнi раку губи та шкiри. Причому рiвнi захворюваностi на рак цiei: локалiзацil мають чiтку географiчну залежнiсть, яка обумовлена iнтенсивнiстю ультрафiолето~ого випромiнювання В-дiапазону (довжина хвилi 280-315 нм) (Гуслицер, 2001). Дослiдженнями Р. Долла i Р. Пiтто (1984) встановлено, що 80 % випадкiв раку шкiри та 50 % меланоми шкiри спричиненi його негативним впливом. Рiвнi захворюваностi працiвникiв сiльського господарства на рак шкiри, неходж:кiн
ську лiмфому також визначаються експозицiею 1х до природного ультрафiолетового випромiнювання. Продовжуеться вивчення канцерогенноi: небезпеки працюючих джерел штучного ультрафiоле
тового випромiнювання в медичних закладах, нау:кових установах, на мiкробiологiчному та медико-технiчному виробництвi, при використаннi ультрафiолетових лазерiв у промисловостi, ламп денного свiтла в промислових примiщеннях тощо (IARC Monographs, 1972-2002; Saraiya et al., 2004; Sloma-Kuczynska et al., 2004; Кrause et al., 2006; Tavani et al., 2006).
Дослiджуються канцерогеннi ефекти електромагнiтних ви
промiнювань. Встановлено пiдвищення ризику виникнення лей
козiв, злоякiсних пухлин мозку, раку молочно! залози, меланоми ока у працiвникiв, якi зазнавали тривалого впливу низькочастот
ного електромагнiтного випромiнювання (50 Гц). На тепер канцерогенний ризик електромагнiтних випромiнювань МАДР оцiнюе як такий, що потребу€ подальшого вивчення (ПБ група) (IARC Monographs, 1972-2002).
61олоr1чн1 КАНЦЕРОrЕННI ФАКТОРИ НА ВИРО6НИЦТВАХ
Сучаснi дослiдження пiдтверджують роль вiрусiв, мiкроорганiзмiв i паразитiв у виникненнi онкологiчно1 патологil (IARC Monographs, 1972-2002; Goedert, 2000; Tomatis et al., 2001).
Вiдома також велика кiлькiсть канцерогенiв природного походження - продуктiв життедiяльностi вищих рослин, наприклад, циказин з пальми Cycas circinalis, пiродилiзиновi алкалоlди
109
Роэдlп 4. Фактори, що форму~оть анкапоrlчну naтonariio nрофесlйноrо rенеэу
Crotolaria, Hliotropium, хрестовика Senecio, алкалоlди папоротi Pteridium aquilinum, танiн i танiнова кислота з наростiв на деревах, а також ниж.чих орrанiзмiв - rmiснявих грибiв (мiкотоксини), що проду:куються Aspergillus flavus (афлатоксини Bl, В2, Gl, G2), Aspergillus nodulans, Aspergillus versicolor ( стеригматоцистин), Penicillun islandicum (лютеоскирин, циклохлоритин), Penicilium griseofulvum (гризеофульвiн), Streptomyces hepaticus (елайомiцин), Fusarium sporotrichum (фузарiотоксин). Канцерогенними е також етiонiн, що € продуктом дея:ких видiв бактерiй, та сафрол. € багато експериментальних даних, якi в дослiдах на тваринах вказують на канцерогеннi властивостi наведених вище алкалоlдiв i мiкотоксинiв.
Слiд зупинитися на розглядi канцерогенностi мiкотоксинiв, що € небезпечними для людини. Особливе мiсце серед них займа€ афлатоксин - продукт життедiяльностi rmiснявого гриба Aspergillus flavus. Серед токсичних метаболiтiв цiе1 плiсняви iдентифiковано 4 афлатоксини - Bl, В2, Gl, G2.
Найбiльш пошире ним i канцерогенним е афлатоксин В 1, який iндукуе пухлини у щурiв, мишей, качок, риб, мавп. Афлатоксини - високоактивнi канцерогени. Вважають, що високий
рiвень захворюваностi на рак печiнки африканського населения пов'язаний не стiльки з дефiцитом бiлково'i lжi, скiльки з дiею
афлатоксинiв. Встановлено, що найсприятливiшими умовами для росту плiсняви на продуктах харчування € вологий тропiчний клiмат Африки.
Доведенi також етiологiчнi зв'язки у виникненнi: раку печiн
ки при iнфiкуваннi вiрусами гепатиту В, С, дельта, Opisthorchis viverrini, Clonorchis sinensis; раку шийки матки - вiрусами людсько'i папiломи (16 i 18 типiв); лiмфоми Беркета - вiрусом Епштейна-Барра, саркоми Капошi - вiрусом герпесу 8-го типу; Т-клiтинно1 лiмфоми - Т-лiмфотропним вiрусом I типу; раку шлунка - Helicobacter pylori; шкiри - людськими папiломавiру
сами (31-го i 33-го типiв); раку сечового мiхура - Schistosoma haematoblum; лiмфоми - Вiл I типу.
Ризик онкологiчно1 патологil, спричинений дiею бiологiчних канцерогенних факторiв, значно зростае серед медичних, соцiальних, сiльськогосподарсь:ких працiвникiв, рибалок, лiсникiв, робiтникiв ветеринарно'i й ритуально! служб (IARC Monographs, 1972 - 2002; Гуслицер, 1988, 2001; Lee et al., 1998). На сьогоднi вивчення ризику виникнення онкологiчно1 патологil, пов'язаного з бiологiчними факторами, в Украlнi майже не проводиться.
110
Факторм, що мoДllфiкyion. канцероrенеэ
ФАКТОРИ, ЩО МОДИФIКУЮТЬ КАНЦЕРОГЕНЕЗ
Фундаментальнi досЩцження у рiзних галузях медицини (фармаколоrii, токсикологfi, клiнiчнiй та експериментальнiй он:кологli та iн.) свiдчать про те, що у виникненнi пухлин важливе значеmm мають не лише iнiцiюючi агенти, якi спричинюють трансформацiю нормально! клiтини у пухлинну, а й неканцерогеннi хiмiчнi сполуки, ефект яки:х може проявлятися як у пiдсиленнi, так i у гальмуваннi канцерогенезу (Андреева и др" 2004). € повiдомлення про стимуляцiю канцерогенезу хiмiчними факторами на
вколишнъого середовища - сiрчистим ангiдридом, оксидами азоТу, фенольними сполуками тощо (Канцерогенез , 2004).
Згiдно з результатами експерименталъних робiт, проведених пiд керiвництвом проф . Н.Я . Янишево'i та i.O. Черниченко (дослiджувались особливостi канцерогенезу при дli убiквiтарних хiмiчних
комплексiв, наявних поряд iз такими забруднювачами навколиш
нъого середовища, як бенз(а)пiрен, дiоксид азоту (N02) , формалъдегiд та фенолънi сполуки - фенол, о-крезол) , у разi одночасного впливу канцерогену та iнших хiмiчних сполук у помiрно токсичних дозах i в дозах, близьки:х до мiнiмально активних,
спостерiгалась активацiя канцерогенезу, яка залежала вiд дози та режиму надходжеmm модифiкаторiв в органiзм. Увесь дiапазон виконаних ними дослiджень да€ змогу сформулювати ряд загалъних положенъ (Янышева и др" 1977, 1985).
1. Модифiкуючi хiмiчнi речовини при будъ-якому надхо
дженнi в органiзм синхронно з канцерогеном можуть активувати канцерогенез, вiдповiдаючи залежностi доза-ефект, доза-час.
2. Активацiя канцерогенезу вiдбува€ться передусiм в органахмiшенях i виража€ться у збiльшеннi частоти появи доброякiсних та злоякiсних новоутворень i скороченнi латентного перiоду виникнення першо'i пухлини та середнъого часу 'ix розвитку. Крiм того, формалъдегiд призводить до збiлъшення сумарного виходу новоутворенъ рiзних органiв за рахунок розширення спектра локалiзацli,
що пов'язано з особливостями його iмунотоксичного впливу на окремi ланки iмунно'i системи.
3. Посилення канцерогенного ефекту пiд впливом модифiкуючих факторiв характеризу€ться також змiнами iнших параметрiв канцерогенезу (локалiзацli , рiзноманiтностi гiстологiчних типiв) , що залежать вiд шляху надходження та специфiчних властивостей модифiкатора (токсичнi, алергiйнi та iн.), видiв тварин .
4. Встановлена залежнiсть модифiкуючого ефекту вiд режиму введения токсичного та канцерогенного агентiв:
111
Роэдlп 4. Факторм, що формують анкалоrlчну патопоriю професiйноrо rене3у
• найнебезпечнiшим € одночасний вплив канцерогену i токсиканту, за якого активацiя бластомогенезу проявляеться найбiльш iнтенсивно за усiма якiсними та кiлькiсними параметрами канцерогенезу;
• канцерогеннi речовини, введенi у рiзнiй послiдовностi, справляють рiзний за напрямком вплив на канцерогенез залежно вiд речовини, що вивчаеться, та nшяху введения: тенденцiя до гальмування канцерогенезу у разi перорального введения фенольних сполук до та пiсля канцерогену i тенденцiя до активацi'i у разi iнгаляцiйного затравлення тварин формальдегiдом пiсля канцерогену та вiдсутнiсть модифiкацi'i у разi його впливу перед канцерогеном.
Комбiнований вплив ycix речовин на рiвнi 1х ГДК для навкоЛИIШIЬОГО середовища не призводить до посилення канцерогенезу.
Не менш важливим €питания вивчення коканцерогенно:i активностi хiмiчних сполук. Деякi речовини, якi самi не мають канцерогенно:i активностi, потрапивши в органiзм, можуть активувати дiю слабких доз канцерогенних речовин, що тим або iншим шляхом потрапили до органiзму.
Роль комбiнованих впливiв етiологiчних факторiв у виникненнi онкологiчноi патологii серед працюючих. Сучаснi уявлення про етiологiю злоякiсних пухлин у людини rрунтуються на багатофакторному пiдходi, вiдповiдно до якого кожна канцерогенна речовина чи фактор пiдсилюе дiю iншого. Встановлено, що виробничi канцерогени, дiя яких спричиняе злоякiснi новоутворення, частiше викликають 1х у працiвникiв iз наявною генетичною схильнiстю до окремих пухлин (раку легень, молочно! залози, ендометрiю, матки, товсто:i кишки, меланоми шкiри) (Гуслицер и др" 1988, 2001; Greenwald et al" 1999). Крiм того, ризиковий спосiб життя (тютюнокурiння, зловживання алкогольними напоями, гiподинамiя, надлишкова маса тiла, нерацiональне харчування) та умови життя (забруднення навколишнього середовища промисловими викидами, радiоiзотопами, пестицидами, природним радоном-222 тощо) визначають чутливiсть до виробничих канцерогенних факторiв, значно збiльшуючи ризик виникнення онкологiчно1 патологi'i (Киселев, 2003; Измеров и др" 2004; Канцерогенез, 2004; Ревич и др" 2004; Ракитский и др" 2005; Кошкина и др" 2006).
Роль способу житт.я працюючих у формуваннi ризику захворюваностi на онкологiчну патологiю. Найважливiшим фактором у формуваннi ризику захворювань людини на онкологiчну патологiю е спосiб життя.
Один iз них - тютюнокурiння, за якого на людину впливають канцерогеннi фактори тютюнового диму, що мiстять полi-
112
Факторм, що модмфiкуюn. канцероrене3
циклiчнi ароматичнi вуглеводнi, смоли, радiоактивнi iзотопи. Близько 30 % випадкiв ycix смертей вiд раку та близько 80 % випадкiв раку легень у США зумовленi тютюнокурiнням. До того ж доведено вирiшальну роль тютюнокурiння у виникненнi раку гортанi, ротовоi: порожнини та стравоходу, сечового мiхура , пiдшлунковоi: залози, нирок, шийки матки. Ризик раку легень у курцiв збiльшуеться у понад 20 разiв порiвняно з некурцями. Пасивне курiння також збiльшуе ризик виникнення раку легень у некурцiв. За оцiнками Агенцil охорони навколишнього середовища США (ЕРА, 1993), «тютюновий дим у навколишньому середовищi» (пасивне курiння) € канцерогеном, унаслiдок якого щороку в США вiд раку легень гине близько 3 тис. некурцiв (Ивахно, 1972; Гуслицер и др. , 1988, 2001; Райхман и др., 1999, 2002; Goldfein, 1999; Greenwald et al., 1999; Rudnick, 1999; Андреева и др. , 2004; Vineis, 2004; Vineis et al. , 2004).
Доведено, що комбiнована дiя тютюнокурiння та виробничих канцерогенiв посилюе негативний вплив на здоров'я працiвникiв, а це зумовлюе значне збiльшення ризику виникнення виробничо-обумовленоi: онкологiчноi: патологil та професiйного раку. Встановлено синергiчнi ефекти тютюнокурiння з виробничими канцерогенами у збiльшеннi ризику виникнення таких форм раку у разi експозицil: азбестом серед будiвельникiв (рак легень), полiциклiчними ароматичними вуглеводнями серед плавильникiв алюмiнiю (рак сечового мiхура), арсеном серед плавильникiв мiдi (рак легень), органiчними речовинами на хiмiчному виробництвi (рак рiзноi: локалiзацll) , iонiзувальним випромiнюванням серед працiвникiв уранових копалин та працюючих пiд впливом цього випромiнювання (рак легень) (Rudnick, 1999).
Сучасними дослiдженнями також доведено роль зловживання алкоголем у виникненнi раку легень, стравоходу, шлунка, прямо! кишки, печiнки, молочно! залози та iнших органiв, що пов'язуеться з його властивостями модифiкатора канцерогенезу. Зловживання алкоголем веде до розвитку передпухлинних захворювань шлунка,
пiдшлунковоi: залози , кишечнику, утворенню ендогенних канцерогенних речовин, зниження загально1 та протипухлинноi: iмунноi: реактивностi. Виявлено пряму залежнiсть мiж частотою , мiцнiстю та об'емом вживаних спиртних напоlв i ризиком виникнення онкологiчноi: патологil (Райхман и др ., 1989, 1999, 2002).
Встановленi acoцiaцil iз зловживанням алкогольними напоями i впливом виробничих канцерогенiв у збiльшеннi ризику виникнення професiйного раку гортанi, легень, ротово1 порожнини та глотки, стравоходу, шлунка та товсто1 кишки, пiдшлунково"i залози, молочно! залози, нирок, неходжкiнсько"i лiмфоми тощо.
8 - 8-1157 113
Роэдin 4. Фактори, що форму~оn. онкоnоrlчну naтonorlio npoфecliiнoro rенезу
Визначено також наявнiсть змiни iндивiдуальноi чутливостi працюючих до канцерогенних виробничих факторiв Щц впливом вживания алкогольних напоlв (Гуслицер и др., 1988, 2001; Райхман и др., 1989, 1999, 2002; Mastrangelo, 2004; Ялкуг, 2006).
Вагомим етiологiчним фактором, який пов'язаний зi способом життя, е харчовi чинники. За оцiночними даними, близько 35 % смертей вiд раку в США пов'язанi з особливостями харчування. Доведено роль харчових речовин (тваринних жирiв, клiтковини, вiтамiнiв - бета-каротину, А, С, Е, мiкроелементiв -селену, цинку) у формуваннi ризику виникнення раку легень, товсто1 та прямо! кишки, молочно! залози, простати, шлунка, яечникiв, сечового мiхура. Такi харчовi фактори можугь як пiдвищувати, так i знижувати ризик виникнення онкологiчних захворювань. Важлива роль у формуваннi цього ризику належить забрудненню харчових продуктiв, питно1 води канцерогенонебезпечними факторами - пестицидами, радiонуклiдами, нiтросполуками, мiкотоксинами (афлатоксинами) тощо (Гуслицер и др., 1988, 2001; Райхман и др., 1989, 1999, 2002; Ялкут, 2006).
Доведено також роль ендогенних канцерогенiв, пов'язаних iз характером харчування, у виникненнi злоякiсних новоутворень: продуктiв гнитrя бiлкiв у ЮШiечнику (ароматичних амiнiв та iндолу), вторинних жовчних кислот, якi утворюються пiд впливом ферментiв кишкових бактерiй (дезоксихолево1, лiтохолево1 кислот) iз подальшим утворенням сильного канцерогену - метилхолантрену.
Подiбнiсть до структурних канцерогенiв спостерiгаеться у деяких вiтамiнiв (пiридоксину, нiкотиновоi кислоти) (Ялкут, 2006).
ЕКСПОЗИЦIЯ ПРАЦЮЮЧИХ ХIМIЧНИМИ КАНЦЕРОrЕНАМИ НА ВИРО&НИЦТВАХ ТА ix ЗАХВОРЮВАНIСТЬ НА зпояк1сн1 НОВОУТВОРЕННЯ
Роль хiмiчних канцерогенезiв у виникненнi онкологiчно1 патолоm е домiнуючою в сучаснiй багатофакторнiй тeopfi раку. Накопичення канцерогенiв антропогенного походження у бiосферi пов'язано iз життедiяльнiстю людини i зростало паралельно iнтенсифiкацfi промислового виробництва. Цей процес прискорився в останнi десятилiття ХХ ст., що призвело до широкомасштабного забруднення «новими» канцерогенними речовинами довкiлля внаслiдок промислових викидiв, використання хiмiчних канцерогенiв у виробництвi та побуri (ЯньШiева и др., 1977, 1985; Ильин и др., 1979; Райхман, 1989; Ревич и др . , 2004; Boffetta, 2006).
Сучаснi епiдемiологiчнi дослiдження довели зв'язки мiж работою на рядi виробництв i ризиком виникнення злоякiсних новоутворень серед працюючих. МАДР до таких виробництв (1 група - з до-
114
Ексnоэицi• nрацюючих хiмiчними канцераrенами на 1иробництвах та ix эахворюванim".
веденою канцерогенною небезпекою для людини) вiдносить: виробництво, пов'язане з експозидi€ю аерозолiв сильних неорганiчних кислот; виробництво аурамiну; виробництво вугiльних i графiтових виробiв, анодних i подових мае iз застосуванням пекiв, а також обпалени:х анодiв; виробництво rуми та rумови:х виробiв; виробництво iзопропiлового спирту (за дii сильни:х кислот); виробництво коксу, переробка кам'яновугiльно1, нафтово1 i сланцевих смол, rазифiкацiя вугiлля; виrотовлення та ремонт взуття; виробництво технiчного вуглецю; виробництво фуксину; виробництво чавуну i сталi (аrломерацiйнi фабрики, доменне, сталеплавильне виробництво, rарячий прокат) i лиття iз них; деревообробну i меб
. леву промисловiсть з використанням фенолформальдеriдних i кар-бамiдформальдеriдних смол у закритих примiщеннях; виробництво фарб; електролiтичне виробництво алюмiнiю з використаниям самоспiкливих анодiв; мiдеплавильне виробництво; пiдземний вид обуток гематиту, роботи у шахтах, riрничодобувну промисловiсть; роботи з експозицi€ю тютюновим димом. Серед працiвникiв цих виробництв значно збiльшенi ризики захворюваностi та смертностi вiд раку орrанiв дихання, травления, сечовидiлення, кровотворення та лiмфатичноi: тканини, шкiри. Також до таких виробництв можуть бути вiднесенi всi робочi мiсця, на яких працюючi зазнають ш:кiдливого впливу канцерогенних речовин 1 групи канцерогенноi: небезпеки для людини.
На деяких виробництвах встановлено пiдвишення ризику за:хворюваностi та смертностi працюючи:х на онколоriчну патолоriю, але точних канцероrенних аrентiв або не визначено, або 1х канцероrенна небезпека на теперiшнiй час не доведена епiдемiолоriчними та експериментальними методами (речовини ПА i ПБ груп). Такими виробництвами МАДР вважа€: виробництво кольоровоrо скла, скляних контейнерiв, склодувнi роботи; очищения нафти; перукарськi роботи; виробництво синтетичних тканин i ниток; друкарськi роботи; столярнi роботи; роботу в хiмчистках; виробництво вольфрамових ниток iз кобальту, а також роботи, пов'язанi iз впливом на працюючих факторiв ПА i ПБ rруп канцероrенноi: небезпеки для людини (робота з пестицидами, що мiстять арсен, а також iз креозотом, полiхлорованими бiфенiлами; праця з асфальтування дopir й виrотовлення сумiшей для шляхових покриттiв, пiд впливом вихлопiв дизельних i бензинових двиrунiв, робота з нафтопродуктами, зварювальнi роботи тощо) (IARC Monographs, 1972-2002; Boffetta et al., 1997, 2004, 2006).
Основнi галузi промисловостi та професiйнi фактори, якi створюють канцероrенну небезпеку для працюючих, наведенi в табл. 4.1, 4.2.
а· 115
Роздln 4. Фактори, що форму1Оn. онкоnоriчну naтonoriJO nрофесlйноrо rенеэу
ТАБЛИЦЯ 4.1 Галузi промисловостi, професii, що являють собою канцероrенну небезпеку
Галузь промисловостi
Професiя / виробництво Раклокалiзацiя / тип
Встановлений або причинний агент
Сiльське Робiтники виноrрадникiв, Легенi, шкiра Сполуки арсену господарство, де ви:користовують арсе
лiсiвництво i новi iнсектициди рибальство Рибалки Шкiра, губа
Гiрська спра- Видобугок арсену Легенi, шкiра
ва i кам'янi Видобугок залiзно'i руди Леrенi розробки
Хiмiчна промис
ловiсть
Видобугок азбесту
Видобугок урану
Видобугок i дробления тальку
Виробництво 2-(хлорметил)-ефiру (ХМЕ) i хлорметилметилефiру (ХММЕ) (робiтники i користувачi)
Легенi, мезотелiома плеври
й очеревини
Легенi
»
Леrенi (дрiбно
клiтинний рак)
Анriосаркома печiнки
Придатковi пазухи носа
Ультрафiолетове випромiнювання
Сполуки арсену
Продукти розпаду радону
Азбест
Продукти розпаду радону
Тальк, що мiстить азбестовi волокна
ХМЕ, ХММЕ
Мономер вiнiлхлорид
Не встановлений
Виробництво вiнiлхлориду
iзопропiлалкогольне виробн:ицтво ( сильнокислотний процес) Виробництво пirментiв солей хромовоi' кислоти
Виробництво фарб
(робiтники i користувачi)
Леrенi, придат- Сполуки хрому(УI) ковi пазухи носа Сечовий мiхур
Золотоазотне виробництво Те саме
п-Хлор-о-толу'iдинове виробництво
» »
Бензидин , 2-нафтиламiн, 4-амiнобiфенiл Аурамiн та iншi ароматичнi амiни
п-Хлор-о-толу'iдин i йоrо сильнокислотнi солi
Виробництво Взуттева промисловiсть Придатковi па- Шкiряний пил, шкiри зухи носа, лей- бензин
Деревообробна про
мисловiсть
116
кемiя
Виробництво фурнiтури Придатковi й офiсних меблiв пазухи носа
Деревний пил
Ексnоэмцl1 nрац~о~очмх хiмiчнммм канцераrенамм на 1мро6нмцпах та ix эахвор~ованim".
Галузь промисловостi
Професiя / виробництво
Продовженн.я табл. 4.1
Рак
локалiзацiя / тип Встановлений або причинний агент
Виробництво Виробництво i розфа- Те саме Сполуки арсену пестицидiв совка iнсектицидiв , що
мiстять арсен
Гумова про- Гумове виробництво Лейкози, сечо- Бензин, ароматичнi мисловiсть
Виробництво азбесту
вий мiхур амiни
Кашщцрування, вулканiза- Лейкози Бензин цiя, ШИIО-1е виробницrво
Виробництво rумово'i Сечовий мiхур Ароматичнi амiни крихти i сумiшей Виробництво синтетично! Те саме латексно'i продукцll, вулканiзацiя, кашuщрування , реrенерування , кабельне виробництво, виробниц-
тво rумово'i плiвки
Бензин
Виробництво iзоляцiйних Леrенi , мезоте- Азбест матерiалiв (труб, захис- л iома плеври й ноrо обшивання, тек- очеревини стилю, тканин , масок, аз
бестоцементних виробiв)
Металурriя Алюмiнi€ве виробництво Легенi, сечовий Полiциклiчнi аро-
Виплавляння мiдi
Виробництво солей хро
мово'i кислоти, хромовi розробки
мiхур матичнi вуглеводнi, дьоrоть
Леrенi Сполуки арсену Леrенi , придат- Сполуки хрому ковi пазухи носа
Залiзо i виплавтпmя сталi Леrенi Не
Очищения нiкелю
Травления
iдентифiкований Легенi, придат- Сполуки нiкелю ковi пазухи носа
Гортань, леrенi Пари неорганiчно'i кислоти, що мiстять
Виробництво й оч:ищення Леrенi кадмiю, нiкель-кадмi€ВИХ батарей, кадмi€воrо сплаву,
rальванопокритrя, виплав-
сiрчисту кислоту
Кадмiй i йоrо сполуки
ляння цинку, паяння, ви
робницгво полiвiнiлхло-ридних сумiшей
Обробка й оч:ищення берилiю, виробницгво про
пvкriв що мiстять берилiй
Те саме Берилiй i йоrо сполуки
117
Роэдin 4. Факторм, що формують онкоnоrlчну naтonoriю професlйноrо rенеэу
Галузь промисловостi
Кораблебудування, мо
rоробудуван
ня, вироб
ництво ус-
таткування
для
залiзниць
Професiя / виробництво Раклокалiзацiя / тип
Закiнченн.я табл. 4.1
Встановлений або причинний агент
Робiтнихи портiв , докiв, Легенi, мезо- Азбест моторобудiвних вироб- телiома плеври ництв , залiзниць й очеревини
Газова про- Робiтники коксових за- Легенi Бенз(а)пiрен мисловiсть
Будiвництво
1ншi
водiв
Робiтники газодобувно! Легенi, сечовий Продукти випалю-rалузi
Робiтники газових коте-лень
1золювальники
Покрiвелъники , укла-далъники асфальту
Медичний персонал
Маляри (будiвництво , автомобiльна промис-ловiсть та iн.)
мiхур, мошонка вання вугiлля, 2-нафтиламiн
Сечовий мiхур Ароматичнi амiни
Легенi , мезо- Азбест телiома плеври й очеревини
Легенi Полiциклiчнi аро-
матичнi вуглеводнi Шкiра, лейке- 1онiзувальне ви-мiя промiнювання Легенi Не встановлений
ТАБЛИЦ Я 4 .2 Галузi промисловостi, npoфecii , пов'язанi з пiдвищеноi канцерогенною небезпе
кою, для яхих оцiнка ризику остаточно не визначена
Галузь Професiя / виробництво Рак - Встановлений або
промисловостi локалiзацiя , тип причинний агент
Сiлъське Ферм ери Лейкози, Не встановлений господарство , лiмфома лiсiвництво Використання Лiмфоми, Хлорфенокси-i рибальство гербiцидiв саркоми гербiциди, хлорфе-
м'як:их тканин ноли (ймовiрно, в сумiшi з полiхло-рованими дибен-
зодiоксинами)
Використання Леrенi, 1нсектициди , що iнсектицидiв лiмфома не мiстять арсен
118
Ексnо3ицl1 nрац~о~очих хiмiчними канцероrеноми на виро6ництвах та ix юхвор~ованim."
Продовження табл . 4.2
Галузь
промисловостi Професiя / виробющтво
Гiрничодобув- Видобугок цинку i не виробниц- свинцю тво Видобугок вугiлля
Металовиробництво
Видобугок азбесту
Харчова про- М'ясники мисловiсть
Рак локалiзацiя , тип
Легенi
Шлунок Легенi
Шлунково
кишковий тракт
Легенi
Встановлений або причинний агент
Продукти розпаду радону
Вугiльний пил Кристалiч:ний силiцiй Азбест
Вiруси , полiциклiчнi аро-
Виробництво Варильники пива напоlв
матич:нi вуглеводнi
Верхнi вiддiли Алкоголь (спожидихально! си- вання пива) стеми, систе-
ма травлення
Текстильна проми
словiсть
Фарбувальники Сечовий м:iхур , Фарби придатковi пазухи носа ,
ротова порож-
нина
Ткал.i Придатковi Пил вiд волокон i пазухи носа , пряжi ротова порож-
нина
Шкiряне ви- Дубильники й оброб- Сечовий робництво лювачi шкiри мiхур ,
пiдшлункова
залоза , легенi Взуттева промисловiсть Придатковi i ремонт взуття пазухи носа ,
шлунок, сечо
вий мiхур
Деревооброб- Дроворуби i робiтники Носова по-на проми- лiсопилок словiсть, ви- Робiтники
рожнина
паперових Лiмфоми, робництво виробництв паперу, газет- Теслi , столяри на iндустрiя
Працiвники деревообробних виробництв
легенi Носова по
рожнина,
лiмфома Ходжкiна Лiмфоми
Шкiряний пил, iнwi хiмiкати, хром
Не встановлений
Деревний пил , хлорфеноли, креозот Не встановлений
Деревний пил, розчинники
Не встановлений
119
Роздln 4. Факторм, що формують онкоnоriчну naтonorlю професiйноrо reнeJy
Галузь промисловостi
Полiграфiя
Продовження табл. 4.2
Професiя / виробництво
Виробництво фанери
Раклокалiзацiя , тип
Носоглотка , придатковi пазухи носа
Робiтники ротагравюр- Лiмфоми, них палiтурень, дру- ротова по-карських та iнших ви- рожнина, ле-робництв генi, нирки
Встановлений або причинний агент
Форма.лддегiд, деревостружковий пил
Маслянi суспензii, розчинники
Хiмiчна про- 1 , 3-Бутадiенова про- Лiмфоми та 1,3-Бутадiен мисловiсть дукцiя лейкози
Виробництво акрило- Легенi , товста Акрилонiтрил нiтрилу кишка
Виробництво Легенi Вiнiлдiенхлорид вiнiлдiенхлориду (змiшання з акрил-
нiтрилом) 1зопропiлалкогольне Глотка Не встановлений виробництво (мiцно-кислотний процес) Виробництво Легенi Хлоропрен полiхлоропрену
Виробництво диметил
сульфату
Виробництво епiхлоргiдрину
Виробництво етиленоксиду
Виробництво етилендибромiду
Виробництво формальдегiду
Виробництво полум'ягасникiв i використання пластифiкаторiв
Виробництво бензолхлориду
Те саме
Легенi, лiмфоми i лейкози Лiмфоми i лейкози ,
шлунок
Система травления
Носоглотка,
придатковi пазухи носа
Меланома
шкiри
Легенi
Диметилсульфат
Епiхлоргiдрин
Етиленоксид
Етилендибромiд
Формальдеriд
Полiхлоринованi бiфенiли
Бензолхлорид
Виробництво Виробництво хлорфе- Саркома м 'я- Хлорфеноксиrербiциди, хлорфе
ноли (змiшанi з полiхлоринованими дибензодiоксинами)
гербiцидiв ноксигербiцидiв ких тканин
120
Експо~мцl11 працю1Оч11х хlмlчнммм канцераrенамм на 111ро6н11цтвах та ix юхвор1Ованim.."
Продовження табл . 4.2
Галузь nромисловостi
Професiя / виробництво Раклокалiзацiя , тиn
Встаноалений або причинний агент
Нафтова промисло
вiсть
Нафтопереробка Шкiра, мозок, Бензин , полiцик-лейкемiя лiчнi ароматичнi
вуглеводнi, неочи
щенi й погано очищенi мiнеральнi масла
Гумове ви- Рiзнi професil в гумо- Лiмфоми, . робництво вому виробництвi мноЖИЮiа мiе-
Стирол-буrадiенгумове
виробництво
лома, шлунок,
мозок, легенi
Лiмфоми,
лейкози
Виробництво Виробницгво керамiчних Легенi керамiки , виробiв скла i вогне- Виробницгво художнъого тривкоl цегли скла i пресованих ви-
Те саме
Виробництво азбесту
Металургiя
робiв iз ньоrо
Виробництво iзоляцiйних матерiалiв (труб ,
плит, тканин, одягу,
масок, азбестоцемент
ноl продукцll)
Глотка, шлунково
кишковий тракт
Виплавляння свинцю, Дихальна сисвиробництво й очи- тема , система щення кадмiю, нiкель- травления, кадмiевих батарей, кад- простата мiевих фарб, сплавiв кад-
мiю, гальванопокриття ,
виплавляння цинку, па
яния твердим припоем ,
виробництво полiвiнiлхлоридних сумiшей, ви
плавляння залiза та сталi
Бензин, 4,4-метилен-2-хлоранiлiн , iншi не iдентифi-кованi
1,3-Буrадiен
Кристалiчний силiцiй
Арсен та iншj ме
талевi оксиди, си
лiцiй, полiциклiчний ароматичний вугле
водень
Аз бест
Свинцевi сумiшi Кадмiй i його сумiшi Кристаmчний
силiцiй
Кораблебуду- Робiтники портiв i докiв Гортань , сие- Азбест вання тема травления
Моторобуду- Виробництво , розподiл, Легенi вання ремонт
ПолiцикШчнi ароматичнi вуглеводнi , зварювальнi пил та
аерозолi, вихлопнj
газ и
121
Галузь промисловостi
Електроенергетика
Будiвництво
Транспорт
lншi
Професiя / виробництво
Виробництво iзоляцiйних матерiалiв
Рак
локалiзацiя , тип
Закiнчення табл . 4.
Встановлений або причинний агент
Лейкози, пух- Наднизька частота лини мозку магнiтних полiв ,
полiхлоринованi бiфенiли
Покрiвельники, укладачi Печiнка, асфальту жовчнi протоки
Виробництво iзоляцiйних матерiалiв Покрiвельники , укла
дачi асфальту
Залiзничники , персонал
бензоколонок, шофери автобусiв i вантажiвок, оператори екскаваторiв
Робiтники автосервiсу
Хiмiки та iншi лабораторнi працiвники
Бальзамувальники та iнший медичний пер
сонал
Санiтари
Працiвники пралень i хiмчисток
Перукарi
Виробництво свiтних циферблатiв
Гортань, сие- Азбест тема травления
Ротова порож- Полiциклiчнi аронина, глотка , матичнi вуглеrортань , стра- воднi, вугiльна
вохiд , шлунок смола , скипидар
Легенi , сечо- Дизельнi вихлопнi вий мiхур, лей- гази, наднизька час-коз и
Лейкози i лiмфоми Лейкози i лiмфоми, пiдшлункова
залоза
Придатковi пазухи носа,
носоглотка
Печiнка
Легенi, стра
вохiд, сечовий мiхур
Сечовий мiхур, лейкемiя i лiмфома
Молочна зало
за
тога магнinmх полiв
Бензин
Не встановлений (вiруси, хiмiкати)
Формальдегiд
Bipyc гепатиту В Три- i тетрахлоретилен i тетрахлорвуглець
Фарби для волосся, ароматичнi амiни
Радон
Детальнiшi характеристики канцерогенноi: небезпеки на де яких виробництвах наведенi у працях (IARC Monographs, 1972-2002; Вопросы гигиенического нормирования, 1972; Канцероген ные вещества в окружающей человека среде, 1979; Горбань, 1983 Руководство по гигиене труда, 1987; Введение в систему безо пас ного использования химических веществ, 1995; Энциклопедru
122
Ексnо3мцl1 nроЦJОючмх хlмlчнммм концероrенамм на 1мро6нмцТ1ах та ix юхворюванlm."
по охране и безопасности труда, 1999; Смулевич, 2000; Канцерогенез, 2004; Профилактика профессионального рака, 2004; Boffetta, 2004, 2006; Отчет, 1976, 1979, 1983, 1989, 1991, 1992, 2000, 2006).
Добувна промисповiсть
Лрничодобувна промисловiсть i роботи в шахтах, при яких мае мiсце експозицiя радоном. Серед робiтникiв уранових, флюоритових та iнших рудникiв спостерiгався рак легень у разi високо1 концентрацli радону (вiд 10 до 700 Бк/м3) . Смертнiсть вiд раку легень серед них перевищувала очiкувану вiд 2-3 до 30-50 ра
· зiв, латентний перiод розвитку пухлин становив 13-25 рокiв. Курiння збiльшу€ ризик розвитку захворювання, при цьому ла-тентний перiод виникнення раку серед гiрникiв-курцiв скорочу€ться на 3-12 рокiв .
Виробництво коксу, переробка кам'яновугiльноi, нафтовоi i сланцевоi смол, газифiкацiя вугiлля. На умови працi у виробництвi металургiйного i пекового коксу вплива€ високотемпературний процес, який супроводжу€ться утворенням летких хiмiчних речовин, у тому числi канцерогенних (леткi ПАВ, якi сорбуються на вугiльному i коксовому пилу). При одержаннi газу з вугiлля до його складу можуть входити насиченi й ненасиченi вуглеводнi, пари дьогтю, якi мiстять моноциклiчнi (бензол, толуол) або полiциклiчнi (нафталiн i антрацени, БП) вуглеводнi, амiак, сiрководень тощо.
Серед осiб, зайнятих у виробництвi коксу (сухiй перегонцi вугiлля) , спостерiга€ться пiдвищена захворюванiсть на рак шкiри (в основному мошонки) , сечового мiхура й органiв дИХання (головним чином легень).
Дослiдження, проведенi на коксохiмiчних заводах пiд керiвництвом проф. Н.Я. Янишевоi:, показали, що концентрацiя БП у коксовому газi, який надходить на очищения, становить 2,5-3,6 мкг/м3 , а у пекококсовому raзi - 235,9 мкг/м3 ; його концентрацiя знижу€ться в 3-50 разiв пiсля вловлювання (конденсацll) та сiркоочищення. На розвантажувальному майданчику коксово1 печi перiодично1 дli вона досяrа€ максимального рiвня - 36,6 мкг/м3
(середнi - 0,04-8,1 мкг/м3) пiд час розвантажування коксу. Близько 80 % викидiв канцерогенних вуглеводнiв у атмосферу -
це викиди коксових печей. При цьому концентрацli БП на верхнiх майданчиках коксових i пекококсових печей перевищують ГДК для атмосферного повiтря промислово1 зони вiд 5 до 848 разiв.
Кiлькiсть викидiв канцерогенних вуглеводнiв у атмосферу робочо1 зони коксових i пекококсових печей визнача€Ться iнтенсив-
123
Роэдin 4. Фактори, що формуют~. онкоnоrlчну naтonorlю npoфecliiнoro rенеэу
нiстю видiлення газiв пiд час рiзних виробничих процесiв, вiдсуг
нiстю герметизацfi технологiчного обладнання (викиди зi стоякiв печей, газовидiлення пiд час вивантаження коксу), «мокрим» способом гасiння коксу (викидiв у 10 разiв бiльше, нiж при «сухому» гасiннi), а також використанням як пального коксового газу (у 5 разiв бiльше, нiж при використаннi доменного газу).
Найбiльша канцерогенна небезпека спостерiгаеться на таких технологiчних процесах: пiдготовки пеку, транспортування пекового коксу на установку гасiння та прожарювання, охолодження води холодильного циклу, у цеху переробки смол (вiддiлення кристалiзацil нафталiну та антрацену, сховище пеку та дьогтю).
Значна канцерогенна небезпека на коксохiмiчних заводах формуеться також цехами з переробки смол. Як показали дослiдження, проведенi на Днiпродзержинському коксохiмiчному за
водi, канцерогенна небезпека формуеться на таких виробничих дiлянках (за бенз(а)пiреном): пековий парк, лакове вiддiлення,
сховища нафтових масел, вiддiлення дистиляцfi. Через значну кiлькiсть викидiв у атмосферне повiтря переви
щення ГДК для БП на межi санiтарно-захисноi: зони становить: для коксохiмiчного виробництва - 25 разiв, металургiйного -2-5 разiв, в атмосферному повiтрi населених пунктiв - вiдповiдно 50 i 30 разiв, а в разi 1х сумiсного територiального розмiщення - до 100 разiв.
Проведенi дослiдження робочих коксохiмiчних виробництв показали високi рiвнi захворюваностi та смертностi працiвникiв на рак: легень, шкiри, нирок i передмiхуровоi: залози, сечового мiхура, гемобластози (лейкози та неходжкiнська лiмфома), якi були пов'язанi iз тривалою й iнтенсивною експозицiею 1х газом та димом коксових печей, який мiстив полiциклiчнi ароматичнi вуглеводнi, нафтовi смоли й масла тощо.
Вуглебрикетне виробництво. Канцерогенна небезпека на цьому виробництвi формуеться пiд час змiшування вугiльного дрiбняку з кам'яновугiльним пеком, прогрiвання шихти та пресування брикетiв.
Виробництво технiчного вуглецю. На сажових виробництвах процес ведеться при високiй температурi й супроводжуеться видiленням канцерогенних ПАВ, що дае пiдставу вiднести його до онконебезпечних.
Виробництво вугiльних i графiтових виробiв, анодних i подових мае. Сировиною для виробництва вугiльних i графiтових виробiв е сажа, графiт, вуглецевi волокна, вуглепластики та iншi матерiали на основi вуглецю. При 1х застосуваннi можливе видiлення в
124
Експоэмцi1 працю~очмх хiмiчнммм канцероrенамм на вмробнмцтвах та ix эахвор~овонim."
повiтря i забруднення шкiрних покривiв робiтникiв речовинами, якi мiстять ПАВ, у тому числi БП, що й становить канцерогенну небезпеку цього виробництва.
Meтanypriя
Металургiйне виробництво - виробництво чавуну, сталi ( агломерацiйнi фабрики, доменне i сталеплавильне виробництва, гарячий прокат) i лиття з них. На основних технологiчних процесах чорноi: металургil працiвники зазнають впливу потенцiйно канцерогенних хiмiчних речовин i факторiв: пилу кристалiчного дiоксиду
· силiцiю (у виглядi тремолiту та кристобалiту, якi угворюються пiд дi€ю високих температур у плавильних печах), ароматичних вуглеводнiв, якi утворюються пiд час горiння коксованого вугiлля,
парiв канцерогенонебезпечних металiв (Cr, Ni), формальдегiду, газу радону-222 i дочiрнiх продуктiв його розпаду, що знаходяться в залiзнiй рудi.
Як показали дослiдження, проведенi на пiдпри€мствi чорноi: металургil (Криворiзькому металургiйному заводi), на основних виробничих процесах вiдбуваються значнi викиди циклiчних полiароматичних вуглеводнiв (за БП), якi залежать вiд виду палива, що використову€ться (коксоване вугiлля та газ), конструкцli печей, температури виробничого процесу i системи очищения викидiв, використання кам'яновугiльного пеку, смол, мiнеральних масел у мастильних сумiшах та 1х наявностi у промисловому пилу.
Найвищi рiвнi забруднення атмосферного повiтря робочоi: зони БП спостерiгаються у сталеплавильних цехах (мартенiвському та конверторному), а також у прокатному виробництвi й на аглофабрицi. Причому встановлено, що рiвнi забруднення робочого повiтря пилом значно пiдвищують рiвнi забруднення БП через його адсорбцiю на пилових часточках.
Доведено збiльшення серед працiвникiв чорно1 металургll ризику захворюваностi та смертностi вiд раку гортанi, легень, ротовоi:
порожнини i глотки, шлунка, товстоi" та прямо! кишки, пiдшлунковоi: залози, жовчного мiхура, нирок, сечового мiхура, простати,
головного мозку, лiмфатично"i i кровотворноi" тканин. Дослiдженнями, проведеними пiд керiвництвом НЯ. Янише
во"i, встановлено, що в електрохiмiчному алюмiнi€вому виробництвi причиною канцерогенноi" небезпеки € використання електродноi" (анодно!) маси, при виробництвi яко! використовуються вуглеводистi матерiали (антрацит, кокс, кам'яновуriльний пек), якi пiддаються високотемпературнiй обробцi (800-1300 °С), внаслiдок яко!
125
Роэдiп 4. Фактори, що фармують онкопоriчну naтonoriю nрофесlйноrо rенеэу
у повiтря робочоi: зони видiляються полiциклiчнi ароматичнi вуглеводнi. Визначено , що викиди бенз(а)пiрену в цеху електродних
мае Нiкопольського феросплавного заводу становлять вiд 0,075 до 23,1 мкг/м3, а його максимальнi концентрацil спостерiгаються на таких виробничих дiлянках: плавления пеку та перекачування пеку iз цистерн у пекоплавильнi машини (на пультi -23, 1 мкг /м3). Рiвень потрапляння БП у робочу зону зал ежить вiд вмiсту цiei: речовини в пеку та ефективностi роботи системи вентиляцil, герметичностi печей прокату. Пiд час електролiтичного отримання алюмiнiю iз них у повiтря робочоi: зони потрапляють гази, якi мiстять високi концентрацil БП.
Проведеними на пiдприемствах кольорово1 металургil епiдемiологiчними дослiдженнями доведено пiдвишення захворюваностi й смертностi вiд раку легень, стравоходу, шлунка у працюючих на виробництвi хрому. Спостерiгаеться також значне збiльшення ризикiв захворюваностi та смертностi працiвникiв вiд раку легень на берилiевому виробництвi. У працiвникiв мiдеплавильних виробництв, якi зазнають експозицil арсеном, - вiд раку легень, шкiри, сечового мiхура, нирок.
Мiдеплавильне виробництво (плавильний передiл, конверторний передiл, вогневе рафiнування). Технологiчнi процеси в цьому виробництвi йдуть при високих температурах, що призводить до видiлення в повiтря робочих примiшень канцерогенних речовин, якi знаходяться в сировинi (сполуки арсену, нiкелю, силiцiю тощо).
Електролiтичне виробництво алюмiнiю з використанням самоспiкливих анодiв. У виробництвi алюмiнiю електролiтичним методом застосовують електролiзери з анодами, якi самостiйно обпiкаються i якi формуються в процесi електролiзу з анодно! маси, що складаеться з пекового або нафтового прожареного коксу i кам'яновугiльного пеку. Процес супроводжуеться видiленням у повiтря робочих примiщень значно1 кiлькостi канцерогенних смолистих возгонiв - кам'яновугiльного пеку, дiоксиду силiцiю та iнших речовин, серед яких i неорганiчнi кислоти, якi можуть знаходитись у повiтрi виробничих примiщень у виглядi аерозолiв або в парогазоподiбному станi. Серед робiтникiв цього виробництва ( основна професiя - електролiзник) встановлено високi ризики виникнення раку легень i шлунка.
Маwинобудування
Машинобудiвне та металообробне виробництва. На основних технологiчних процесах машинобудування працiвники зазнають впливу потенцiйно канцерогенних хiмiчних речовин i факторiв:
126
Ексnозмцi1 nрац~о~очмх хiмiчнммм канцераrенамм на 1мро6нмцтвах та ix юхвор~ованim".
пилу кристалiчного дiоксиду силiцiю (у виглядi тремолiту та кристобалiту, якi утворюються пiд дiею високих температур у rшавильних печах), ПАВ, якi утворюються в процесi горiння коксованого вугiлля, парiв канцерогенонебезпечних металiв (Cr, Ni), якi випаровуються з металу пiд час його плавления або проведения зварювальних робiт, формальдегiду, нафтових масел тощо. Проведенi дослiдження показали, що у працiвникiв машинобудування збiльшуеться ризик захворюваностi та смертностi вiд раку легень, стравоходу, шлунка, шкiри, мезотелiоми плеври, гемобластозiв.
Використання мастильно-охолодних рiдин (МОР) у машинобудуваннi та при обробцi металу формуе канцерогенну небезпеку
· внаслiдок того, що при температурi 300 °С у робочу зону у виглядi диму, парiв, аерозолiв потрапляють полiциклiчнi ароматичнi вуглеводнi, а також бензол, формальдегiд. Цi хiмiчнi речовини знаходяться у виглядi домiшок у масляних МОР, якi е продуктами перегонки нафти (при температурi 300-700 °С), або в синтетичних МОР, якi е сумiшшю полiглiколей та поверхнево-активних речовин iз водою, домiшками спиртiв, амiнiв, нiтратiв. Вважаеться, що маслянi МОР е джерелом утворення ПАВ, а синтетичнi - нiтрозамiнiв пiд час 1х нагрiвання при обробцi металу.
Дослiдження, проведенi пiд керiвництвом проф. Н.Я. Янишево!, показали, що пiд час рiзання металу пiдвищуеться концентрацiя бенз(а)пiрену (в масляних МОР - у 1,1-2,5 раза) та нiтрозамiнiв (у синтетичних МОР - у 4,2-16,1 раза) порiвняно з чистими МОР, що супроводжуеться зростанням у повiтрi робочо! зони вмiсту цих канцерогенiв, якi проникають в органiзм робiтникiв через органи дихання, травления та шкiру. Найбiльша канцерогенна небезпека за рахунок МОР формуеться в механiчних цехах вивчених пiдприемств.
Зварювальнi роботи. Зварювання конструкцiй з високомiцних видiв легованоi: сталi супроводжуеться видiленням у повiтря робочо! зони сполук канцерогенних металiв (шести- i тривалентного хрому, нiкелю), а також складного комплексу iнших речовин, якi мають подразливу i загальнотоксичну дiю. Нанесення лакофарбових покрить - завершальна стадiя техно
логil ряду виробництв. Складаеться з декiлькох етапiв, на яких використовуються сполуки металiв, розчинники, смоли, лаки, емалi, пiгменти, у тому числi багато канцерогенних сполук -сполуки хрому, фенолоформальдегiднi та епоксиднi смоли, продукти деполiмеризацil полiхлорвiнiлу й акрилонiтрилу тощо. Значна кiлькiсть шкiдливих речовин видiляеться у повiтря робочих примiщень при приготуваннi й нанесеннi лакофарбових матерiалiв, а також пiд час сушiння пофарбованих виробiв.
127
Роэдin 4. Факторм, що формуют~. онкоnоriчну naтonoriio npoфecliiнoro rенеэу
Нанесенн.я металевих покрить на поверхню металовиробiв здiйснюють для захисту 'ix вiд корозfi, забезпечення пiдвищеноi: мiцностi i з декоративною метою. Промислове застосування мають гальваностегiя ( осадження тонкого шару iншого металу в розчинi електролiту пiд впливом електричного струму), покриття зануренням виробу у ванну з розплавленим металом або методом металiзацfi , розбризкуванням струменя розплавленого металу в сти
сненому повiтрi на поверхню виробу. Нарештi використовують так зване дифузiйне покриття - нагрiвання виробу i нанесеного на нього порошку металу при температурi плавления останнього.
У ci цi процеси супроводжуються видiленням у повiтря робочо'i зони шкiдливих речовин, у тому числi канцерогенiв - хрому, нiкелю, кадмiю , парiв розчинникiв i смол.
Хiмiчна промисповiсть
Нафтопереробне виробництво. Джерелами канцерогенiв у цьому виробництвi е пiролiтична високотемпературна переробка на
фти на коксових i бiтумних установках. Встановлено, що канцерогеннi ПАВ на бiтумному виробництвi потрапляють у повiтря робочоi: зони пiд час викидання газiв iз кубiв-реакторiв окиснення бiтуму, розливання гарячого бiтуму, при цьому рiвень БП у повiтрi робочоi: зони максимальний при розливi бiтуму iз крекiнг-продуктiв i мiнiмальний при розливi продуктiв прямо! перегонки. Значнi концентрацfi БП зафiксованi також у випарах з поверхнi нафтовловлювачiв бiтумноi: установки.
Канцерогенну небезпеку на великiй кiлькостi виробництв становлять викиди iз технологiчних печей , якi забезпечують нагрiвання нафти на рiзних етапах il переробки, джерелами палива яких е мазут, технологiчний i природний гази .
Рiвнi полiциклiчних ароматичних вуrлеводнiв на пiдприемствах нафтохiмiчноi: промисловостi також пiдвищенi при синтетичному виробництвi етанолу, iзопропiлбензолу, а-метилстиролу, фенолу, ацетону, полiетилену високого тиску.
Виробництво iзопропiлового спирту. iзопропiловий спирт -промисловий розчинник i дезiнфекант, який використовуеться як замiнник етанолу в косметичних засобах (лосьйонах, лаках). У робiтникiв, зайнятих на виробництвi iзопропiлового спирту, рееструеться велика кiлькiсть випадкiв раку пазух носа i раку гортанi , якi пов'язують з 'ix експонуванням промiжними продуктами синтезу, що утворюеться у технологiчному процесi - iзопропiло
вим маслом або сiрчанокислим дiiзопропiлом.
128
Експоэицi1 працюючих хiмiчними канцероrенами на виробництвах та ix эахворюванim."
Виробництво гуми i гумових виробiв. Гума ма€ складний склад: крiм каучуку до неi: входять десятки рiзних iнгредi€нтiв, серед яких сажа становить 50 % маси i бiльше. Гума € активним сорбентом i носi€м канцерогенних ПАВ, у тому числi БП. Канцерогенну небезпеку являють й iншi компоненти rуми - мазути, нафтовi масла (якi € джерелом полiциклiчних ароматичних вуrлеводнiв, у тому числi бенз(а)пiрену), N-нiтрозамiни, тетрахлоретилен, смоли тощо. У гумотехнiчному виробництвi основними джерелами канцерогенно! небезпеки € технiчний вуглець (сажа) i бензол, якi використовуються чи утворюються в процесi виготовлення гуми.
У повiтря робочоi: зони пiдготовчих i вулканiзацiйних цехiв видiля€ться безлiч сировинних, промiжних i побiчних продуктiв у виглядi пилу, газiв i парiв. Вулканiзацiйнi гази, наприклад, - це складна парогазоаерозольна сумiш, до складу яко! входить по над 150 речовин . Серед них - канцерогеннi ПАВ, N-нiтрозамiни, парафiни, нафтени, амiни (попередники N-нiтрозамiнiв) та iн.
Виробництво гуми визнане канцерогенонебезпечним за результатами численних епiдемiологiчних дослiджень у рiзних кра1нах, включаючи Росiю. У працюючих виявлено пiдвищений ризик розвитку раку сечового мiхура, лейкозiв, раку шлунка, nухлин
головного мозку й iнших органiв. Однак у гумовому виробництвi Pocil не було заре€стровано значущого пiдвищення ризику розвитку раку сечового мiхура, що пов'язують з особливостями вiтчизняноi: рецептури гумовоi: сумiшi, яка не використову€ сполуки,
забрудненi 2-нафтиламiном. Саме з його впливом пов'язаний пiдвищений ризик раку сечового мiхура у робiтникiв британськоi: гумовоi: промисловостi.
Дослiдженнями, проведеними пiд керiвництвом проф. НЯ. Янишевоi:, встановлено , що пiд час вулканiзацil гуми у шинному виробництвi на рабочих мiсцях форматорiв-вулканiзаторiв у повiтря робочо! зони видiляються канцерогени - БП, дiетилнiтрозамiн (ДЕНА) i диметилнiтрозамiн (ДМНА), концентрацiя яких залежить вiд iнтенсивностi газовидiлення пiд час вулканiзацll, щiльностi завантаження технологiчних майданчикiв, iнтенсивностi експлуатацil обладнання. Найбiльшi канцерогеннi ризики спостерiгаються в цехах вулканiзацil вантажних шин (перевищення ГДК в 4,8-13 разiв), легкових шин та автопокришок (перевищення ГДК в 2,1-2,2 раза).
Також виявлено пiдвищення концентрацll у повiтрi робочоi: зони пiдготовчого цеху шинного виробництва (виготовлення як камерно'i, так i протекторноi: гуми), на рабочих мiсцях машинiста бункера та вальцювальника: ДМНА - в 55 разiв за максимальними показниками i в 29 разiв, за середньозмiнними, ДЕНА- в 100 i 64 рази.
9-8-1157 129
Роэдi11 4. Фактори, що формуют~. онко11оriчну naтo11ori10 nрофесiйноrо rенеэу
Великою кiлькiстю ранiше проведени:х дослiджень встановлено, що у працiвникiв гумового технiчного виробництва спостерiгаеться
Шдвищення захворюваностi й смертностi вiд раку носово1 порожнини, сечового мiхура, шлунка, легень, простати, гемобластозiв (хронiчни:х лейкозiв, неходжкiнсько1 лiмфоми) тощо , але й дотепер не встановленi чiткi зв 'язки мiж виникненням онкологiчно1 патологu з якимось окремим хiмiчним агентом. Водночас доведено, що використання у виробництвi полiмерiв хлорвiнiлового мономера значно збiльшуе частоту раку печiнки .
Виробництво синтетичного каучуку. Синтетичнi каучуки (СК) належать до найважливiши:х продуктiв сучасноi: нафтохiмu. 1х використовують для виrотовлення рiзноманiтни:х гумови:х виробiв. Бiльше половини СК витрачаеться на виробництво шин. Основ
ною стадiею в технологu одержання СК е полiмеризацiя мономерiв, якi з iншими речовинами можуть надходити в повiтря ро
бочо1 зони у виглядi газiв складноi: сумiшi, а також забруднювати шкiру працюючих. Працюючi на виробництвi синтетичного каучуку зазнають впливу хiмiчних речовин , що мають загальнотоксичну i канцерогенну дiю, а саме бензолу, хлоропрену, формальдегi
ду, бутадiену, стиролу.
У виробництвi взуття поряд iз традицiйними матерiалами, якi використовують у гумовому виробництвi, також застосовують полiмерну сировину: полiвiнiлхлорид, полiстирол, полiакрилонiтрил та iншi полiмери. При цьому можливе видiлення iз сировини вихiдних мономерiв: вiнiлхлориду, акрилонiтрилу, стиролу й iнших канцероrенiв. На рiзни:х виробничих дiлянках у повiтрi наявний тальк, який може мiстити азбестовi волокна.
Анiлiнофарбна промисловiсть - галузь хiмiчноi: промисловостi, що виробляе синтетичнi органiчнi барвники i напiвпродукти, необхiднi для 1х одержання, якi застосовують для фарбування й обробки волокон, тканин, паперу, шкiри, пластмас , виrотовлення
лiкарських препаратiв, боротьби зi шкiдниками рослин i бур'янами , як прискорювачi вулканiзацu каучуку i для запобiгання старiнню гуми тощо.
Ароматичнi амiни (4-амiнобiфенiл , ~-нафтиламiн, бензидин, аурамiн та iн . ) е найбiльш дослiдженими та небезпечними виробничими канцерогенними факторами. Канцерогенними для органiзму е не самi ароматичнi амiни, а продукти 1х метаболiзму в печiнцi , якi видiляються iз сечею i справляють канцерогенну дiю у перехiдно-клiтинному епiтелu сечостатевоi: системи, тому органами-мiшенями для 1х канцерогенноi: дu е сечовий мiхур , а та
кож миски нирок, сечоводи, сечовипускальний канал.
130
Експоэмцi1 прац~о~очмх хiмiчнммм канцероrенамм на вмробнмцтвах та ix эахвор~ованim."
&удiвництво та виробництво будiвеnьних матерiаniв
Азбестоцементне виробництво. Сучасними дослiдженнями встановлено, що найбiльша небезпека у виникненнi злоякiсних пухлин (мезотелiоми плеври та очеревини, легень) пов 'язана iз впливом блакитного азбесту (амфiболiв) i меншою мiрою - бiлого азбесту (хризотиловоrо). При роботi з азбестом у працiвникiв у 5 разiв збiльшу€ться ризик розвитку раку леrень, а за умови по€днання впливу азбесту та тютюнокурiння цей ризик збiльшу€ТЬСЯ в 75 разiв. При виникненнi азбестозу у 40 % хворих на йоrо фонi виника€ рак легень i в 1 О % - мезотелiома плеври. Ризик розвитку мезотелiоми плеври зроста€ у вiцi 35-45 рокiв, середня тривалiсть житrя хворих iз цi€ю патолоri€ю становить лише 11 мiс. Доведено також збiльшення ризику захворюваностi працюючих, якi мають контакт iз азбестом, на рак гортанi, шлунка, товсто1 та прямо! кишки.
Асфальтобiтумне виробництво. Проведенi дослiдження засвiдчили збiльшення у працiвникiв з виробництва асфальту та бiтуму ризику захворюваностi та смертностi вiд раку rортанi, легень, порожнини ротоглотки, шкiри, спричинених виробничими канцерогенонебезпечними факторами - комплексом ПАВ (БП, нафталiну, фенатрену, флуорантену, пiрену, антрацену тощо) , бензолом, пилом кристалiчного дiоксиду силiцiю тощо .
Будiвництво. У будiвництвi працiвники (малярi) частiше хворiють на злоякiснi пухлини: рак ротово1 порожнини, шлунка, легень, rортанi, шкiри, Я€ЧКа, стравоходу, печiнки i жовчних проток, мезотелiому плеври, меланому шкiри, а також гемобластози, якi пов'язують з експозицi€ю працiвникiв до волокон азбесту, дiоксиду силiцiю, цементу, органiчних розчинникiв, лакiв, фарб, клеlв тощо.
Енерrетика
Канцерогенна небезпека в енергетицi форму€ться на теплових електростанцiях (ТЕС) та енерrетичних установках, якi використовують вугiльно-пековi брикети, низькосортне тверде паливо та
високосiрчаний мазут. Дослiдження, проведенi пiд керiвництвом проф. Н.Я. Янишево1, показали, що концентрацiя БП в димових газах ТЕС становить: при використаннi кам'яноrо вугiлля - 0,5-1 ,65 мкг/м3, мазуту- 0,21-0,5 мкr/м3, природного газу- 0,047 мкr/м3, сланцiв -0,06-0,16 мкг/м3, i залежить вiд повноти згоряння палива, яке визнача€ться обсяrом повiтря, що пода€ться в топку. Виробнича небезпека при цьому може формуватися пiд час подавания палива в топку, викидання диму та rазiв у робочу зону.
9• 131
Роэдlп 4. Факторм, що формують онкопоriчну naтonoriю nрофесiйноrо rенеэу
Транспорт
Джерелом канцерогенних вуглеводнiв е всi види транспортних засобiв - автомобiльний, залiзничний, повiтряний, водний
внаслiдок того, що карбюраторнi та дизельнi двигуни за всiх режимiв роботи видiляють цi речовини. Доведено роль вихлопiв дизельних двигунiв локомотивiв у збiльшеннi ризику смертностi вiд раку легень у залiзничних працiвникiв США у 1,3-1,5 раза.
Аналогiчнi тенденцi'i онкологiчно'i захворюваностi й смертностi спостерiгаються у працiвникiв, якi обслуговують дизельнi двигуни (енергетики, водi'i вантажiвок тощо). Виробнича канцерогенна небезпека може формуватися пiд час експлуатацi'i транспортних засобiв (у водi'iв автотранспорту за вiдсутностi герметизацi'i кабiн), проведения ремонтних робiт (за поганих умов вентиляцi'i, у заправникiв транспортних засобiв паливом) та у персоналу, який обслуговуе транспортнi lШIЯХИ (регулювальники, ремонтники, обхiдники залiзничних шляхiв тощо).
Встановлено , що вiдпрацьованi гази дизельни:х двигунiв мiс
тять бенз(а)пiрен в концентрацi'i вiд 0,3-1,6 до 5 мкг/м3 (за максимального навантаження). Двигуни, що працюють на скрапле
ному газi, викидають БП - вiд 3,9 мкг/м3 (за нульового навантаження) до 11 мкг/м3 (за максимально! роботи), а найбiльше його видiляють двигуни, що працюють на бензинi (20 мкг/м3). 90 % ycix ПАВ, якi утворюються двигунами, у високи:х концентрацiях
адсорбуються часточками сажi та пилу розмiром менше 1 мкм. Окремим питанням формування канцерогенно'i небезпеки €
вплив на працiвникiв повiтряного транспорту (пiлотiв, бортпровiдникiв) ультрафiолетового та iонiзувального випромiнювання
пiд час здiйснення польотiв, хiмiчни:х канцерогенiв, якi знаходяться у паливi та технiчни:х сумiшах для обслуговування лiтакiв, кораблiв,
автотранспортни:х засобiв (заправники, ремонтний персонал), а та
кож електромагнiтного неiонiзувального випромiнювання на дис
петчерiв транспортних засобiв (залiзничного, повiтряного тощо).
Сinьське rосподарство
Спостерiгаеться також збiльшення ризику захворюваностi на
злоякiснi новоутворення (рак шкiри, меланому шкiри та ока, рак
молочно! залози, неходжкiнську лiмфому) у працюючих в сiльсь
кому господарствi, рибальствi, на будiвництвi, а також у працiв
никiв лiтакiв, листонош тощо, який формуеться внаслiдок шкiд-
132
Ексnо311цi1 npaцioioч11x хlмlчн11м11 канцераrенам11 на 111ро6н11цтвах та ix юхвор~овонiсn.."
ливоi: дii' сонячного ультрафiолетового випромiнювання. Аналогiч
ний ризи:к спостерiгаеться й у людей, котрi зазнають впливу штуч
ного ультрафiолетового випромiнювання.
Охорона здоров' 11
Пiдвищенi ризики захворюваностi на злоякiснi новоутворення спостерiгаються й у деяких працiвникiв системи охорони здо
ров' я, що зумовлено 1х експозицiею такими канцерогенними агентами, як iонiзувальне випромiнювання (у вiддiленнях проме
невоi: дiагностики та терапii') , ультрафiолетове випромiнювання
(працiвники операцiйних блокiв, вiддiлень для лiкування хворих з iнфекцiйними захворюваннями) , хiмiчнi канцерогени (вiддiлення xiмioтepaпii', клiнiчнi лабораторii' , персонал яких проводить
санiтарне прибирания лiкарняних примiщень, дезiнфекцiю бiологiчних матерiалiв тощо) , бiологiчних канцерогенiв (працiвники
вiддiлень для лiкування хворих з iнфекцiйними захворюваннями, вiрусологiчнi лабораторii') тощо. У медичних працiвникiв пiдвищений ризик захворювання на рак шкiри, легень, печiнки , гемобластози тощо .
lнwi виробництва
Деревообробне i меблеве виробництво з використанням фенолформальдегiдних i карбамiдоформальдегiдних смол у закритих примiщення.х. Деревообробнi виробництва - це комплекснi пiдприемства з первинноi: i вторинноi: обробки деревини, пiдприемства з виготовлення деревостружкових (ДСП) i деревоволокнистих плит (ДВП), лицювальноi: плiвки. При первиннiй обробцi дерева
в технологiчному циклi застосовують клеi: на основi карбамiдоформальдегiдно1 смоли. При виготовленнi ДСП застосовують такий самий клей, але iз вмiстом вiльного формальдегiду не бiльше 1 % .
Зайнятi первинною обробкою ДСП працiвники зазнають впливу деревного пилу, який мiстить формальдегiд у полiмеризованiй
смолi, i вiльного формальдегiду, який знаходиться в карбамiдо
формальдегiднiй смолi. Епiдемiологiчними методами доведенi зв'язки мiж високим ри
зиком вини:кнення раку носовоi: порожнини, придаткових пазух но
са, глотки i 1х експозицiею комплексом факторiв деревообробного виробництва - деревним пилом i формальдегiдом.
Шкiряне виробництво. Проведенi епiдемiологiчнi дослiдження показали, що у працiвникiв, котрi займаються дубленням i фар-
133
Роэдin 4. Фактори, що формуют~. онкоnоrlчну naтonorlю nрофесlйноrо rенеэу
буванням шкiри та 'ii кiнцевою обробкою, високий ризик виникнення раку легень, придаткових пазух носа, пiдшлунковоi: залози,
сечового мiхура, гемобластозiв, яечок, простати, як:i пов'язанi iз впливом на них комплексу виробничих канцерогенних речовин -сполук xpoмy(VI) (хроматiв, бiхроматiв), азо- та анiлiнових барвникiв , органiчних розчинникiв (п-дихлорбензолу), формальдегiду, хлорфенолу тощо.
Виробництво кольорового скла, СIСЛЯНU.Х контейнерiв, склодувнi роботи. Канцерогенна небезпека на цьому виробництвi зумовлюеться такими виробничими факторами , як пил кристалiчного дiоксиду силiцiю, який е основною сировиною для виготовлення
скла, та солi важких металiв, як:i використовують для фарбувания скла. Припускаеться, що у працiвникiв цих виробництв пiд
вищений ризик захворюваностi на рак легень. Пiдприемства з утилiзацii смiття. На виробництвах, де вiд
буваеться процес спалювания органiчних речовин , у повiтря ро
бочоi: зони потрапляе дiоксин (2 , 3 ,7,8-тетрахлордибензо-п-дiоксин), який у дуже малих дозах збiльшуе онкологiчну захворюванiсть працюючих на рак легень, шкiри тощо.
Побутове обслуговування населення. iснуе припущення про наявнiсть канцерогенноi: небезпеки у таких виробничих процесах, що використовуються у побутовому обслуговуваннi населения, як перукарськ:i роботи, хiмчистка, прибирания примiщень тощо. Небезпека тут зумовлюеться експозицiею працюючих канцерогенними агентами ПА i ПБ груп. Це питания активно вивчаеться.
До iнших виробництв, як:i можуть становити канцерогенну небезпеку для працюючих, вiдносять виробництва синтетичних ниток i тканин iз них, друкарськ:i та столярнi роботи тощо.
Наведенi вище данi щодо наявностi канцерогенноi: небезпеки в рiзних галузях економiчноi: дiяльностi не можна вважати повними i до к:iнця вивченими, але вже сьогоднi стае зрозумiлим, що шк:iдливi виробничi фактори фiзичноi:, хiмiчноi: та бiологiчноi: природи беруть участь у формуваннi онколоriчноi: захворюваностi працюючого населения, а через свою глобальнiсть - у детермiнацil захворюваностi населения краi:ни на популяцiйному рiвнi. Полiпшения та удосконаления на державному рiвнi санiтарного контролю за ка~щерогенними агентами на виробництвах вже сьогоднi е одним iз найважливiших завдань служб медицини й охорони працi, яке дасть змогу ефективно управляти онкологiчною захво
рюванiстю населения на рiвнi не лише окремих пiдприемств, виробництв, галузей економiчно'i дiяльностi, а й ycie'i держави .
134
top related