вічний вогонь пам’яті

Вічний вогонь пам’яті

до 70-річчя завершення Другої світової війни

Минули бурі стоголосі. Є і медалі, й ордени... А рана та ще ниє й досі Далеким стогоном війни. Ні, не забути днів вогневих, Що злиті в Перемоги День. Висот немає безіменних. Нема солдатів без імен. Ми не забудемо нічого, Забути сил у нас нема, І смерть малого і старого Вам не обійдеться дарма!

Швидко минає час, змінюються покоління людей. Ми, молоде покоління, вступаємо в самостійне

життя і хочемо зберегти правду про війну, про тих, хто не шкодував себе в ім’я перемоги,

своєї Батьківщини, свого народу.

Мій прадідусь прожив довге, але важке життя.Багато трагедій сталося в його житті: розруха і

голод, наслідки Великої Вітчизняної війни, репресії 30-х-50-х років, полон.

Коли прадід потрапив у полон в Німеччині, його поставили розвантажувати вагони з вугіллям. Працював він день і ніч, годували дуже погано, давали одну воду. Через півтора року таких робіт прадідусь втратив слух.

Йому пощастило, його викупив один багатий німець. Прадідусь працював у нього на стайні, потихеньку став поправлятися. Багач його не ображав, непогано годував, слух став повертатися.

10 вересня 1944 року прадідусь здійснив втечу і допоміг звільнитися двом солдатам, за що пізніше був нагороджений орденом «За Відвагу». В нашій родині часто згадують прадідуся, пишаються ним.

В Україні не було сім’ї, якої б не торкнулося горе, що несла війна. Згадаймо села, що згоріли, стерлися з лиця землі, міста розорені, але не підкорені, згадаймо про розбиті мрії і нездійсненні надії.

Назвали війну Великою, тому що велика була мужність і великим гнів народний. Назвали її Священною, тому що нічого святішого, ніж боротьба за свободу Батьківщини, людство не знало. Назвали її Народною, тому що весь народ піднявся на боротьбу.

Закінчилась Велика Вітчизняна війна. Але люди довго будуть пам'ятати ті дні, коли вирішувалась доля країни, пам'ятати тих, хто віддав життя за майбутнє свого народу. У бронзі і граніті увічнений безсмертний подвиг і героїзм радянських людей у боротьбі з нацистським фашизмом.

Пам’ятники загиблим воїнам Другої світової війни

Коли ми буваємо там, де знаходяться пам'ятники загиблим воїнам, завжди покладаємо квіти.

Меморіальний комплекс Солдатської Слави в місті

ПолтавіРік встановлення: 1969. Скульптор: Е. М. Кунцевич.Архітектори: І. В. Мезенцев, Г. М. Кислий, Л. Вайнгорт.

У центрі меморіалу — тригранний облицьований сірим гранітом обеліск висотою 22 метри у формі солдатського штика з написом: «Слава героїв безсмертна».

Пам'ятник учасникам

Другої світової війни у

ДонецькуДосвід наших дідів і прадідів у боротьбі із нацизмом

стає нам сьогодні в нагоді та вчить, що війна завжди закінчується у столиці держави-агресора.

Рік встановлення: 2013. Скульптори: Крилов Борис і Олесь Сидорук.

Пам’ятник учасникам

Великої Вітчизняної

війни у Житомирі

Рік встановлення: 1965. Архітектор: А. Ф. Грінченко.

На великих блоках граніту встановлений танк Т-34, який пройшов дорогами війни. На постаменті напис: «Радянським воїнам від житомирян. Побудований в честь 20-річчя Перемоги над німецьким фашизмом».

Пам’ятник військов

им льотчикам у Києві

Рік встановлення: 1965. Скульптори: В. Щур, В. Сивко.

Встановлено в парку Слави на Дніпровському узвозі неподалік від Пам'ятника Вічної слави на могилі Невідомого солдата

Рік встановлення: 1977. Скульптори: М. Ф. Овсянкін, В. И. Агібалов, Я. І Рику.Художник: С. Г. Свєтлорусова.Архітектори: І. А. Алферов, Е. Ю. Черкасова, А. А. Максименко

Меморіал у Харкові

Тут можна побачити імена харків'ян, які проявили хоробрість і героїзм у боях з фашистським режимом. Серед них – 230 Героїв Радянського Союзу, які були родом з Харкова.

У північній частині міста, в Лісопарку, гітлерівці стратили більше десятка тисяч радянських партизан, військовополонених, підпільників і патріотів, які не захотіли підкоритися ворогові.

Партизани стійко і мужньо билися з ворогом. На пам'ятнику можна побачити імена 186306 радянських воїнів, які у боях за Харків пали смертю хоробрих.

«Пагорб Слави» –

меморіальний комплекс

в місті ЧеркасиРік встановлення: 1967.

Скульптори: Г. Н. Кальченко, Е. М. Кунцевич, Б. П. Микитенко.Архітектори: А. Ф. Ігнащенко, О. С. Ренькас.

Меморіал увічнює пам'ять черкасців, які загинули на фронті, та воїнів, полеглих у боях за місто.

Курган Безсмертя

у Києві

Рік встановлення: 1967. Архітектори: О. К. Стукалов, А. А. Сніцарьов.

Курган насипаний із землі, привезеної зі солдатських і партизанських могил, залишених війною в різних місцевостях колишнього СРСР та країн Європи.

Пам’ятник жінці-героїні

ВеликоїВітчизняної

війни у Києві Рік встановлення: 2006. Архітектори: О. Радіонов, К. Чорний, Є. Лещенко.

Увічнена фігура матері, вимушеної відправити на фронт свого юного сина, який зобов’язаний іти захищати Батьківщину.

Пам’ятникдітям –

жертвамвійни у Керчі

Рік встановлення: 2003. Архітектор: А. А. Сальников.Скульптор: Р. Я. Хусід.

У війни не дитяче обличчя…

Герої не вмирають. Вони знаходять безсмертя і назавжди залишаються в пам'яті нашій, у звершеннях наших, у великих діяннях прийдешніх поколінь. Життям своїм нащадки зобов'язані їм.

Серед тисяч героїв є і наші земляки…

Відлунала Велика Вітчизняна війна. Поряд з нами вже

нема багатьох свідків тих подій. Але залишилась

скарбниця людської пам’яті, відкрита для всіх і кожного. І наше

завдання – зберегти цю

пам'ять для себе та нащадків.

Пам’ятайте Велику

Вітчизняну війну і всіх , хто загинув

на ній, захищаючи

нашу країну…

Вічний вогонь пам’яті

Презентацію виконалаучениця 6-А класу

Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 87

Харківської міської ради Харківської області

Гладкоскок Анастасія

Джерела• http://svatovo.ws/rayono/raygorodka/war/• http://www.liveinternet.ru/tags/%E4%E5%ED%FC+%EF%E0%EC%FF%F2%E8+%E8+%F1%EA%EE%F0%E1%E8/page3.

html• http://www.na.mil.gov.ua/number/5049/3270.htm• http://uk.wikipedia.org/wiki/Меморіальний_комплекс_Солдатської_Слави_(Полтава)• https://ru.wikipedia.org/wiki/Крылов,_Борис_Юрьевич#/media/File:

Памятник_участникам_Великой_Отечественной_войны.jpg• http://uk.wikipedia.org/wiki/Пам'ятники_Житомира#/media/File:Пам'ятник_20-річчя_Перемоги_Житомир.jpg• http://www.kievtown.net/ukr/sights/bikov_monument.html• http://uk.wikipedia.org/wiki/Пам'ятники_Харкова#/media/File:Меморіал_Слави_Харків.JPG• http://uk.wikipedia.org/wiki/Пагорб_Слави_(Черкаси)• http://uk.wikipedia.org/wiki/Парк_«Перемога»_(Київ)• http://kievmonument.narod.ru/z_s20.html• http://maps.interesniy.kiev.ua/ru/streets/zhmachenko-generala/pamyatnik-zhenshchine-velikoy-otechestvennoy-voyny• http://wikimapia.org/16179591/ru/Памятник-детям-Керчи-—-жертвам-войны-1941–1945• http://www.liveinternet.ru/users/mama-lana/post275625478/• http://lubimovkaschool.jimdo.com/70-річчя-перемоги-у-другій-світовій-війні/• http://www-gazeta.univer.kharkov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=920&Itemid=942• http://www.litopys.com.ua/places/istoriya-kharkova-khronologiya-rozvytku/istoriya-kharkova-1941-rik/• http://pravoslavie.almavolga.ru/storage/Se1X684d/stalingrad_eyJ3Ijo1NjF9_preview.jpg