Микола Іванович Пшеничний. "А душа – болить і...

Письменницький маршрут Письменницький маршрут

Микола Іванович Микола Іванович ПшеничнийПшеничний

«А душа – болить і болить»«А душа – болить і болить»

ЗНАЙОМТЕСЬ:ЗНАЙОМТЕСЬ:

Микола Іванович Пшеничний -український поет, видавець, краєзнавець, громадський діяч. Лауреат Рівненської обласної премії імені Бориса Тена та Валеріана Поліщука, Тувинської республіканської премії у галузі літератури й мистецтва, премії стипендії США (штат Нью-Джерсі).

Нагороджений Грамотою Міністерства освіти України та медаллю Всеукраїнської «Просвіти» імені Т.Г.Шевченка. Член Спілки письменників України з 1985 року. Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців. Один із засновників Народного Руху України на Дубенщині.

Бліц-анкетаБліц-анкета

Знак зодіаку Знак зодіаку - Рак

Сімейний стан Сімейний стан – одружений, має 2-ох дочок та 3-ьох онуків

Уподобання Уподобання – шукати гриби, йти до джерела,дороги, гортати книги

Улюблена страва Улюблена страва – все гостре, кисле, солоне,присмачене…

Улюблена пісня Улюблена пісня – «Виростеш ти сину» на сл. В.Симоненка, муз. А.Пашкевича

Улюблене місце відпочинку Улюблене місце відпочинку – ліси, луги, степи України

Улюблена тварина Улюблена тварина – кінь, лоша

ЖиттєписЖиттєписНародився Пшеничний Микола Іванович 19

липня 1954 року в селі Молодаво Дубенського району на Рівненщині. З дитинства - наполегливий і незалежний. Випускник середньої школи №1 м. Дубна і філфаку Рівненського педінституту. Працював на будівництві, в редакціях обласних та районних газет, вчителював, директорував у школах, викладав у технікумі. Згодом трудився в редакціях обласної та районної газет, редагував багатотиражку. З 1990 року був редактором видавництва "Наш край", з 1993 року - "Край" в Дубні, видрукував майже дві сотні книг рівненських, київських, львівських та зарубіжних авторів.

ТворчістьТворчість

Микола Пшеничнй автор різножанрових художніх та художньо-документальних книг: "Сьомий материк" (1982), "Межа" (1986), "Осторога" (1988), "Калиновий рушник" (1989), "Чорно-білий світ" (2001), літературного портрету "Григорій Дем'янчук" (2001), «Калиновий вогонь серед зими»( у співавторстві з Любов’ю Пшеничною).Побачили світ у його перекладах: повість «Тонкі сині сніги» Сергія Грабовського – із білоруської, книжка «Бабусин календар» Монгуша Кенин-Лопсана – із тувинської. Твори письменника публікувалися в перекладах російською, білоруською, болгарською, бурятською, тувинською, туркменською та іншими мовами.

ТворчістьТворчість"Сьомий материк" (1982) за тематикою

книга про рідний край: це рідне село Молодаво,де лунає тривожний голос поета на захист "сьомого материка", материка материнської пісні, чистої річки, неповторної краси поліського села. Поета турбує безлюдність села, те, що зникають народні пісні, "схлипує мазутом, зітхає" річка, не росте більше на берегах лепеха... Це окремі вірші, але разом з назвою збірки вони створюють чітку проблематичну спрямованість книжки.

Микола Пшеничний не мислить свого життя без доріг, бо саме в дорозі, признається він, народжується більшість його поезій. Шляхи рідного краю явили йому сліди велета слов'янської культури, друкаря Івана Федорова, образ якого по-філософськи трактований поетом у поемі-фресці "Межа", що вийшла окремою книжкою у 1986 році у Львові. Автор зумів відтворити історичний колорит і вивів узагальнюючий образ творця.

ТворчістьТворчістьНа його робочому столі сходяться докупи записи,

зроблені у Литві і Білорусії, на Саяно-Шушенській ГЕС в Кос-Аралі, у Грузії і в Туві, в горах Саянах, тож чи не символічна назва його збірки "Мости"? "На відстані біди" - поетична метафора однієї з поезій Миколи Пшеничного - характеризує його нинішню активну позицію як людини і громадянина. Пише про біди і болі наші, про землю отчу, її славу і сум, не минає гострих тем сьогодення. Його поезії притаманна гостра політична відвертість: "Вже стільки набалакано, вже стільки натрибунено", "Бійся блюдолиза, який шанує мед, але - не бджолу", особистий біль від того, що не все в Україні робиться так, як бажалося, як сподівалися тоді, коли вперше спалахнула зоря незалежності.

ТворчістьТворчість

Микола Пшеничний редагував антологію сучасної польської поезії "Інше прохання" київського літератора Станіслава Шевченко. Як перекладач, був гостем найбільших міжнародних поетичних фестивалів у Польщі. Брав участь у локальних літературних семінарах, для перекладу вибрав такі вірші, що збагачують, а інколи доповнюють українську літературу. Це відомі поети: Ян Твардовський, Мечислав Чайковський, Олександр Навроцький, Кристина Конецька, Ян Леончук, Анна Залевська, Мар'ян Завалко. Є тут і ще одне цікаве ім'я - Кароль Войтила - не хто інший, як Папа Римський. В збірці вміщено уривок з поеми "Пісня про Бога незримого" та "Каменоломня" Земляки відомого сучасного письменника гордяться, що Микола Пшеничний мав честь правити поезію самого Папи Римського.

ТворчістьТворчістьУ 2006 році Миколу

Пшеничного відзначено обласною літературною премією ім. Валер’яна Поліщука за книгу «Душа».

За результатами обласного конкурсу «Краща книга Рівненщини» у 2010 році це видання визнано кращим в номінації «Краща поетична збірка».У 2008-2009 роках вів авторську телепрограму «Краєзнавчі мандрівки з Миколою Пшеничним». Співавтор декількох альманахів, автор сотень публікацій.

Будні Любов Антонівни Будні Любов Антонівни ПшеничноїПшеничної