Ґеорг Мільбрадт Дрезденський технічний...

Seite 1 Georg Milbradt TUD 05.04.2016

Implemented by

Ґеорг Мільбрадт, Дрезденський технічний

університет

„Соціальна ринкова

економіка“ в Німеччині

Дніпропетровськ, квітень 2016

Seite 2 Georg Milbradt TUD

05.04.2016

1. Високий рівень зайнятості

2. Належне економічне зростання

3. Грошова стабільність

4. Зовнішньоекономічний баланс

5. Справедливий розподіл

Implemented by

Цілі німецької економічної політики:

«Магічний п'ятикутник»


• Подальший розвиток класичного лібералізму між 1930 і

1960 р.р. у німецькомовному середовищі

• Свобода, індивідуалізм, але й соціальне вирівнювання

та сильна держава, обмежена правилами

• Держава встановлює правила та виступає як арбітр, але

вона не є активним гравцем на полі!

• Політика впорядкування як фундамент для

розмежування «держава – економіка» (ORDO - Ordnung)

• Відмежування від класичного, англо-американського

лібералізму, роль ринку і держави

• Відмежування від соціалістичних, колективістських ідей

і ідей державної економіки

Implemented by

Теорія: ордолібералізм


• Соціальна ринкова економіка – це модель суспільства та

економічної політики з метою «на базі конкурентної

економіки поєднати вільну ініціативу з соціальним прогресом,

який досягається саме економічною потужністю» (Альфред

Мюллер-Армак)

• Теоретичні засади: Вальтер Ойкен, Фрайбурзьска школа,

ордолібералізм

• Політичне впровадження: Людвіг Ергард з 1948 р.

• Суспільні (соціальні) цілі повинні досягатися саме через

функціонуючий ринок.

Implemented by

Політична програма:

соціальна ринкова економіка

Seite 5

Принципи впорядкування

соціальної ринкової економіки Конститутивний

(створення)

• Права на приватну власність і

розпорядження

• Грошова стабільність

• Свобода складання договорів і

свобода ремества

• Автономія та відповідальність!

• Сталість економічної політики

Регулюючий (збереження)

• Державний контроль над монополіями і конкуренцією

• Корегування фіаско ринку

• Державний перерозподіл (але не дозволено руйнувати систему стимулів!)

• Захист проти ризиків життю (соціальне страхування: медичне, за віком, у випадку безробіття, нове: для опіки)

• Соціальне мінімальне забезпечення (соціальна допомога)

Georg Milbradt TUD 05.04.2016

Seite 6

Основні питання діяльності держави

1. У якій сфері повинна діяти держава?

2. Як приймаються рішення у межах держави?

3. Як повинна фінансуватися держава (податки,

інші обов'язкові збори, заборгованість,

доходи/прибутки приватної економіки?)

4. Які державні рівні повинні мати повноваження?

(принцип субсидіарності, приорітет меншої

одиниці)


Seite 7

Сфери державної політики • Розподіл ресурсів

• Забезпечення функціонування ринку,

• Втручання для поліпшення розподілу виробничих факторів на

ринку,

• Запобігання зловживанню економічною силою і домінуванню

на ринку,

• Освіта, наука та дослідження

• Дистрибуція • Рівність шансів – рівність результатів

• Втручання для зміни результатів ринкового розподілу

(перерозподіл за рахунок прогресивних податків і трансферу)

• Стабілізація • Втручання для зменшення коливань кон'юнктури

• Зростання?


Seite 8

Розподіл ресурсів:

ринок як принцип • Функціонуючі ринки виникають не спонтанно! Відмінність

від принципів англосаксонського правочину

• Ринки дегенерують з часом, конкуренція неприємна

• Тенденція до ліквідації ринків, концентрація влади як

небезпека, вони запобігають оптимальному

функціонуванню ринків

• Заборона монополій і картелів, регульовані природні

монополії, напр., мережі залізниці, телефон, електрика

• Створення прозорості

• Тому ринок повинен бути державним заходом

• Але не націоналізація економіки, не керування планової

економіки! Відмінність від принципів центрального

державного керування


Seite 9

Завдання держави • Баланс зброї: інформація, стандарти якості,

обов'язок надання гарантій, відповідальність за продукцію, страхування цивільної відповідальності

• Функціонуюча судова система, ефективне управління

• Фіаско ринку

• Вільни товари (відсутні права на власність, захист довкілля)

• Суспільні блага через зовнішні ефекти

• (Де-) Мериторні блага (держава як батько, патерналізм?)

• Державне виробництво або тільки надання?

• Державні підприємства як двигун економіки?

• Послідовне розмежування держави та економіки


Seite 10

Важливі інструменти

конкурентного права • Закони проти обмеження конкуренції (публічне право)

Заборона монополій

Нагляд за зловживаннями при існуванні підприємств, домінуючих на ринку

Контроль над злиттями

Контрольна перевірка державних замовлень

Правочин ЄС

• Закон проти несумлінної конкуренції (приватне право)

Вимога невиконання, відшкодування збитків, ліквідація, вилучення прибутку та відкликання

Конкуренція, спілки споживачів, об'єднання представництва інтересів


Seite 11

Фіаско держави • Нерозкриття приватних преференцій

• Формування волі у державі, роль виборців

• Узгодження і примушення

• Прийняття рішення більшістю і захист меншості

• Приватизація, де можливо

• Децентралізація політичних рішень як вихід (принцип

субсидіарності)

• Контроль державних службовців і політиків (проблеми

бюрократії)

• Рішення: поведінка чітко за правилами

• Групи інтересів, інформація, вплив, паразитична поведінка

(неправильне керування діяльності)

• Правила для роботи представників інтересів, прозорість!


Seite 12

Важливі елементи

економічного устрою

• Тарифна автономія

• Незалежний центральний банк (Федеральний банк,

Європейський централ́ьний банк)

• Заборона монетарного державного фінансування

• Обмеження державної заборгованості

• Вільна зовнішня торгівля


Seite 13

Німецька економічна політика

• Підтримка підприємств малого і середнього бізнесу і

заснування нових підприємств (проблеми з власним

капіталом, взяття ризиків, порука), банки розвитку –

комерційні банки

• Сприяння розвитку зовнішньої торгівлі, експортні поруки

• Система дуальної освіти

• Послідовність і гнучкість

• Спеціалізація та глобалізація

• Лібералізація та приватизація


Seite 14

Політика розподілу

05.04.2016 Georg Milbradt TUD

Seite 15

Дистрибуція I

• Первісний розподіл на ринку

• Забезпечення рівності шансів, освіта!

• Але у реальності є нерівне оснащення виробничими

факторами та недосконалі ринки (ринки не завжди

справедливі, ринок соціально сліпий)

• Тому перерозподіл

• Рівність шансів або рівність результатів

• Справедливість суб'єктивна

• Питання розподілу важко вирішуються


Seite 16

Дистрибуція II

• Розмежування рішень про розподіл ресурсів і про дистрибуцію!

• Механізм податкового трансферу, ніякого втручання у

ціноутворення, інакше – марнотратство, приклад: дотації на ціни

(виняток – зовнішні ефекти)

• Приклади: допомога на житло, «активуюча» соціальна допомога

• Прогресивна система оподаткування

• Сприяння створенню статків бідніших верств суспільства

• Роль профспілок і асоціацій роботодавців – свобода коаліцій (тут

дозволяється створення картелів)

• Вільне утворення заробітної платні, стриманість держави щодо

втручання та регулювання

• Соціальне партнерство та можливість приймати участь у

рішеннях на підприємстві

• Мінімальна зарплатня або мінімальний доход?


Seite 17

Колективні системи

захисту • Медичне страхування

• Пенсійне страхування

• Страхування від безробіття

• Страхування на випадок необхідності догляду

• Страхування від нещасного випадку

Фінансування залежними від доходу внесками з боку робітників і

роботодавців (виняток – страхування від нещасного випадку)

Самоврядування робітників і роботодавців

Тільки обмежене податкове фінансування пенсійного страхування

Змішана приватно-державна система охорони здоров'я (лікарі та

лікарні)

Перерозподіл у медичному страхуванні та страхуванні на випадок

необхідності догляду Georg Milbradt TUD 05.04.2016

Seite 18

Розподіл доходу/ статків Коефіцієнт Ґіні ринковий доход 0,5; наявний доход <0,3,

статки прибл. 0,6 – 0,7


Крива Лоренца розподілу доходу і майна у

Німеччині (2005/ 2007)

% д

охо

ду

% населення

Рівний розподіл

Статки (2007)

Доходи (2005)

Seite 19

Земля Наявні доходи (2012) % від середніх показників

Німеччини

Баден-Вюртемберг 21,679 € 108,8

Баварія 22,086 € 110,8

Берлін 16,927 € 84,9

Бранденбург 17,382 € 87,2

Бремен 20,332 € 102,0

Гамбург 21,313 € 106,9

Гессен 20,452 € 102,6

Мекленбург - Передня Померанія 16,317€ 81,9

Нижня Саксонія 18,972€ 95,2

Північний Рейн-Вестфалія 20,056 € 103,1

Рейнланд-Пфальц 20,172 € 101,2

Саар 18,762 € 94,1

Саксонія 17,227 € 86,4

Саксонія - Ангальт 16,661 € 83,3

Сілезія-Гольштейн 19,931 € 100,0

Тюрінгія 16,944 € 85,0

Німеччина 19,933 € 100,0

Georg Milbradt TUD 05.04.2016 19

Seite 20

Розподіл –

Східна і Західна Німеччина


Коефіцієнт Ґіні Доход домогосподарств

євро

Західна Німеччина Східна Німеччина

Доходи за ринковим

еквівалентом

Доходи за ринковим

еквівалентом

Нетто-доходи

домогосподарств Нетто-доходи

домогосподарств

1 – еквівалент, зважений з новою (модифікованою) шкалою ОСЕР

Seite 21

Міжнародний розподіл

доходів


Статок

домогосподарств2

Доходи домогосподарств після сплачення

податків і трансферу3

1 – АТ-Австрія, AU-Австралія, ВЕ-Бельгія, СА-Канада, СН-Швейцарія, СZ-Чеська Республіка, DE-Німеччина, DK –Данія, ES-

Іспанія, FI-Фнляндія, FR-Франція, GR-Греція, IE-Ірландія, IT-Італія, JP-Японія, KR- Корейська Республіка, NL-Нідерланди,

NO- Норвегія, PL – Польща, PT- Португалія, SE-Швеція, Sl-Словенія, SK-Словаччина, UK- Об'єднане Королівство, US-

США . 2 – Оцінка нетто-статку на душу населення домогосподарство на 2104 р. 3 – Дані головним чином на початок

поточного десятиліття

Джерело: Global Wealth Databook 2014, ОСЕР

Seite 22 Georg Milbradt TUD

Розподіл статків у євро-просторі

05.04.2016

Розподіл статків у євро-просторі Статки у середньому і медіана у тис. євро на домогосподарство

Частка власників Річний доход брутто

домів у % домогоспод. Медіана Середній

У середньому

Медіана (половина всіх

показників у країні вища,

інша половина нижча)

Чим вище середні статки за

медіану, тим вище, як

правило, статки багатих

Люксембург (2010)

Кіпр (2010)

Мальта (2010)

Бельгія (2010)

Іспанія (2008)

Італія (2010)

Франція (2010)

Нідерланди (2009)

Греція (2009)

Словенія (2010)

Фінляндія (2009)

Австрія (2010)

Португалія (2010)

Словаччина (2010)

Німеччина (2010)

Євро-простір

Seite 23

Стабілізація коливань

кон'юнктури • Повна зайнятість і стабільність рівня цін встановлюються не

автоматично (циклічний рух економічної діяльності –

кон'юнктура)

• Керування попитом за допомогою державних видатків (товари

та послуги, трансфери) і податків, дискреційні заходи,

автоматична стабілізація (податкова система/ страхування

проти безробіття)

• Грошова політика, політика обмінного курсу, роль емісійного

банку, роль приватних банків

• Важливе регулювання банківського сектору, фінансовий

сектор – це не ринок товарів або послуг, кредитний пузир,

власний капітал!!!!


Seite 24

Яка політика

зростання • Політика пропозиції

• Підтримка науки і створення ноу-хау,

• Роль вищої і середньої професійної освіти

• Конкурентоспроможність, гнучкість

• Інновація, покращення приватних процесів пошуку або

державні процеси пошуку

• Дерегуляція – краща регуляція

• Роль державної інфраструктури

• Політика попиту (тенденція до недозавантаження виробничого

потенціалу, структурне або кон'юнктурне безробіття?, постійне

підвищення попиту)

• Національні чемпіони? (Франція)


Seite 25

Правила для економічної

політики

• Перевага політики впорядкування над політикою

процесів

• Обов'язковість правил або дискреційна поведінка

(грошова політика, фінансова політика –

заборгованість, фінансове вирівнювання, політика

заробітної платні)

• Обов'язковість правил і демократична легітимація

(короткозорість виборців і політиків, надійність,

правила у Конституції?, «неполітичні вартові?»)


Seite 26

Німецька

структура економіки

• Відносна збалансованість регіонів (особлива проблема –

схід)

• Багато центрів, столиця Берлін не має великої ролі

• Домінує середній бізнес

• Гнучкість і конкуренція, суворий контроль конкуренції

• Країна високих зарплат, розподіл праці, висока ступінь

включення до світового ринку, техніка, експортна

орієнтація

• Система професійного навчання, ученики

• Проблематика євро, відсутність гармонізації обмінного у

євро-просторі


Seite 27

Державні фінанси

• Державні і податкові квоти

• Заборгованість

• Податкова система


Seite 28

Державна квота

Georg Milbradt TUD

Державний рівень % від ВВП

Федерація, землі,

громади

23,6

Соціальне страхування 19,5

Держава разом 44,1

05.04.2016

Seite 29

Квоти податків

і зборів (%ВВП) Рік Квота

податків

Соціальне

страхування

Квота зборів

1960 (захід) 23,0 10,3 33,3

1980 (захід) 23,8 13,9 37,7

1990 (захід) 21,6 14,9 37,3

1991 22,0 16,3 38,3

2000 23,1 18,2 41,3

2010 21,4 16,5 38,0

2011 22,0 16,4 38,4

2013 22,7 16,5 39,2



Implemented by

Частка державних службовців

[WERT]

[WERT]

[WERT]

Федерація Землі Громади


Implemented by

Частка державних рівнів

Податкові надходження Публічні видатки

федерація землі громади ЄС ЄС громади землі федерація


Implemented by

Частка у спільних податках

Вид податку Федерація Землі Громади

Податок на доходи

фіз. осіб

42.5 % 42.5 % 15.0 %

Податок на відсотки

від капіталу (напр.від

депозитів, цінних

паперів)

44.0 % 44.0 % 12.0 %

Податок на прибуток

підпр.

50.0 % 50.0 %

Інший прибутковий

податок

50.0 % 50.0 %

ПДВ 51.4 % 46.4% 2.2 %


Implemented by

Частка у податкових надходженнях

Рівень

державного

управління

Податкові

доходи (2012)

Частка

Федерація 256,3 млрд.€ 42,7 %

Землі 236,3 млрд.€ 39,4 %

Громади 81,1 млрд.€ 13,5%

ЄС 26,3 млрд.€ 4,4%

Німеччина 600,0 млрд.€ 100,0 %


Implemented by

Динаміка розподілу податків у %

Рівень 1913 1925 1937 1950 1970 2012

Федерація/рейх 39,0 42,3 60,1 45,6 54,2 42,7

Землі 21,5 25,0 13,6 30,8 32,8 39,4

Громади 39,4 32,7 26,3 12,8 12,0 13,5

Фонд вирівнювання 10,8 1,0

ЄС 4,4


Implemented by

Розподіл видатків

Рівень

державного


Видатки (2012) Частка

Федерація 356,4 млрд. € 39,4 %

Землі 325,4 млрд. € 36,0 %

Громади 196,9 млрд. € 21,8 %

ЕС 25,3 млрд. € 2,8 %

Німеччина 904,0 млрд. € 100,0 %


Implemented by

Державна квота

Рівень державного


Видатки

у % від ВВП

Федерація, землі,

громади

23,6

Соціальне страхування 19,5

Держава разом 44,1

Seite 37

Борги за рівнями,

у % ВВП (федерація), (спецфонди), (землі), (громади)


Seite 38

Державні борги

(у % ВВП)


Seite 39

Заборгованість на

душу населення, 2012 р.

(землі та громади)

0,00 €

5 000,00 €

10 000,00 €

15 000,00 €

20 000,00 €

25 000,00 €

30 000,00 €

35 000,00 €

SN BY BW MV TH NI BB HE ST RP SH NW SL HH BE HB

Землі з громадами

Ряд2


Міста-землі

Seite 40

Боргові гальма (2009) • Вищий ліміт: федерація 0,35 % ВВП, землі

0 %

• Відхилення, спричинені кон'юнктурою, допускаються, але повинні збалансовуватися циклом.

• Великі природні катастрофи: виняток, але пізніше вирівнювання

• Дійсність: федерація 2016, землі 2020

• У будь-якому випадку – ніяких санкцій! Довіра політичному друку з боку громадськості?


Seite 41

Європейський Союз

• Підвищення добробуту завдяки спільному ринку

(внутрішній ринок, вільна торгівля)

• Передача повноважень органам ЄС (Комісія, парламент)

• Соціальна ринкова економіка в Європі, але і різні

культури:

• Сильний лібералізм: північ і частково схід,

• Інтервенції держави, протекціонізм: південь

• Автономна фінансова і економічна політика учасників,

великі структурні відмінності

• Валютний союз і політичний союз


Seite 42

Відхилення

від ородолібералізму • Всі головні політичні партії є прихильниками соціальної

ринкової економіки, але з різним зважуванням цілей

• В останні десятиліття більше значення розподілу, а не

розподілу ресурсів, спадаюча динаміка економіки

• Більш менш регулювання > краще регулювання

• Інтервенції у створення зарплаті, викликані соціальною

політикою (мінімальна зарплата)

• Інтервенційна енергетична політика

• Субсидії, особливо після об'єднання Німеччини

• „Примат політики“, всесилля держави?

• Неолібералізм і антикапіталістичний рух


Seite 43

Державна

децентралізація • Доповнення соціальної ринкової економіки для державного сектору

• Розподіл влади, включення опозиції

• Політична конкуренція у державному секторі («ринок»), різні політичні підходи

• Пристосування до регіональних і місцевих преференцій (підвищення добробуту)

• Концентрація на місцеві і регіональні суспільні блага (розподіл ресурсів)

• Дистрибуція і стабілізація залишається завданням центрального державного рівня

• Витрати децентралізації

• Більш координації, втрати через тертя

• Повільніші структури прийняття рішень


Seite 44

Політика

сприяння економіці

• Федерація: рамкові умови, механізми вирівнювання і спільного

фінансування, соціальна політика

• Землі і громади: політика економічного майданчику, місцева і

регіональна інфраструктура, людський капітал, освіта

►ярко виражена конкуренція між економічними

майданчиками, висока прив'язаність середнього бізнесу

►але ціль Конституції: «подібна якість життєвих умов»,

раніше навіть «однакова»


Seite 45

Екскурс:

Об'єднання Німеччини Вихідна ситуація у Східній Німеччині

• Майже повністю націоналізована економіка

• Централізоване керування

• Доходи і зарплати прибл. 30-35% від Заходу

• Маленька капіталомісткість

• Невисоке включення до світових ринків

• Відсутність конкурентоспроможності

► Економічний, валютний і соціальний союз (1.7.1990)

► державне об'єднання (3.10.1990)


Seite 46

Процес

трансформацій • Швидка приватизація за рахунок реституції і продажу

• Нові ринки, нові продукти

• Проблематичне підвищення зарплати: швидке пристосування зарплат задля вирівнювання життєвих умов

• Швидке знецінювання основних капіталів

• Високий рівень безробіття

• Трансфери на безробіття, а не на роботу, реформа тільки у 2004 р.!

• Але соціальне пом'якшення трансформацій, не зважаючи на безробіття – підвищення доходу

• Відмінність процесу трансформацій від сусідніх країн

• Роль профспілок, домінування західного впливу

• У великих підприємств і великих профспілок маленька гнучкість

• Втрати зростання


Seite 47

ВВП на зайнятого

Ціни за 2013 р.

ВВП на Заході (з Берліном)

ВВП на Сході (без Берліна)


Seite 48

Наявний доход

на душу населення Захід-Схід


ВВП на Заході

ВВП на Сході

Seite 49

Через 25 років • Все, що вирішується у державному секторі, вже досягло західного рівня або

частково перевищило його

Інфраструктура

Школи, університети

Охорона здоров'я, тривалість життя

Система юстиції

Державні, політичні, суспільні структури, землі, громади

• Переважно перейняття західнонімецьких законів, структур і інститутів

• Масивний трансфер з Західної Німеччини

• Відхилення у східнонімецьких землях можливе через федералізм, інша історія:

Система шкільної освіти (PISA)

Захист довкілля

Суспільна діяльність - держава


Seite 50

Світло і тінь Об'єднання Німеччини та реконструкція Сходу були успішними. Порівняння з іншими випадками: США після громадянської війни або Італія після об'єднання. У 19 сторіччі, порівняння з Сааром

Але

• Зашвидка конвергенція зарплат («Однакова робота – однакова зарплата»)

• Домінування держави добробуту, підтримка сил на ринку

• Основна увага політиці розподілу замість політики розподіл ресурсів і політики пропозиції – довгострокове і стале зростання

• Непридатна система трансферу (виплати на безробіття, а не на роботу), реформа тільки у 2004 р.

• Дуже дорого, 5 % ВВП за останні 2 десятиліття

• У перші 15 років безробіття було зависоким

> Порівняння: східні сусіди, особливо Польща, Чехія, Словаччина та прибалтійські країни

> Там вищі показники сталого зростання


Seite 51

Дякую за увагу!



Будучи федеральним підприємством, GIZ надає підтримку Уряду Німеччини в досягненні ним своїх цілей у сфері міжнародного співробітництва задля сталого розвитку.

Публікація

Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH Німецького Товариства міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH

Центральний офіс у м.Бонн та м.Ешборн, Німеччина

Проект „Підтримки реформи управління державними фінансами“

вул. Велика васильківська 44, офіс 1

01004, Київ, Україна T +38 044 287 42 37 F +38 044 581 85 53

E [email protected] I www.giz.de

Відповідальна особа

Проф. д-р Георг Мільбрадт

Автор

Проф. д-р Георг Мільбрадт

Implemented by

mailto:[email protected]

http://www.giz.de/

Ґеорг Мільбрадт Дрезденський технічний...

Documents