ПУЛЬТОВЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ААЗЧ.425678 ...ПРОГРАМНЕ...

СИСТЕМА ПЕРЕДАЧІ ТРИВОЖНИХ СПОВІЩЕНЬ

ПУЛЬТОВЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Керівництво оператора ААЗЧ.425678.002 КО

Дата редакції: 28.09.2019 р.

КЕРІВНИЦТВО ОПЕРАТОРА

2

ЗМІСТ

СКОРОЧЕННЯ ............................................................................................................................... 3 1. АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ ОПЕРАТОРА ............................................................ 3

1.1. Запуск програмного забезпечення ..................................................................... 3 1.2. Зовнішній вигляд інтерфейсу ............................................................................... 4 1.3. Структура інтерфейсу ............................................................................................. 4 1.4. Розділ «Спостереження» ........................................................................................ 5 1.5. Класифікація подій .................................................................................................. 5 1.6. Сітка тривог .............................................................................................................. 7 1.7. Картка тривоги ......................................................................................................... 9 1.8. Вкладка «Стан об’єктів» ........................................................................................ 12 1.9. Картка стану ........................................................................................................... 14 1.10. Розділ «Мапа» ......................................................................................................... 16 1.11. Історія подій ........................................................................................................... 21

2. ОРГАНІЗАЦІЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ........................................................................................ 22 2.1. Налаштування інтерфейсу спостереження...................................................... 22 2.2. Опрацювання тривоги ......................................................................................... 24

2.2.1. Звуковий супровід тривог ................................................................................. 24 2.2.2. Дії оператора після отримання тривоги ........................................................ 25 2.2.3. Робота з групами реагування .......................................................................... 26

3. КЕРУВАННЯ ПРИЛАДОМ ..................................................................................................... 31 4. КОНТРОЛЬ ОБЛАДНАННЯ .................................................................................................. 35

4.1. Контроль каналів зв’язку ..................................................................................... 35 4.2. Контроль інтерфейсів підключення пристроїв відображення .................... 36


3

СКОРОЧЕННЯ

АРМ — автоматизоване робоче місце. ОС — операційна система. ПК — персональний комп'ютер. СПТС — система передачі тривожних сповіщень. ПЗ — програмне забезпечення. ППЗ — пультове програмне забезпечення. ПЦС — пульт централізованого спостереження. ППК — прилад приймально-контрольний. ППКО — прилад приймально-контрольний охоронний. ШС — шлейф сигналізації/зона. ТРК — тривожна кнопка. БД — база даних.

1. АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ ОПЕРАТОРА У цьому документі описується робота користувача з правами оператора в

програмі «MISTO Security Platform». Ці права дають можливість: - спостерігати за станом СПТС; - відпрацьовувати тривожні повідомлення; - переглядати інформацію про об'єкти; - ставити \ знімати об'єкти з охорони; - переводити \ виводити об’єкти зі спостереження. 1.1. Запуск програмного забезпечення

Після запуску ПЗ «MISTO Security Platform», одразу відкриється діалогове вікно авторизації користувача в СПТС «MISTO Security Platform». У цьому вікні потрібно вибрати користувача системи з правами оператора і ввести пароль для обраного користувача.

Рисунок1 . Вікно авторизації користувача


4

1.2. Зовнішній вигляд інтерфейсу

Після авторизації в системі, відкриється робоча область програми, зображена на малюнку 2.

1.3. Структура інтерфейсу Інтерфейс ППЗ складається з трьох основних полів: - головне меню (меню вкладок) ППЗ;

- поле відображення інформації при відкритті різних вкладок ;

- сітка тривог Рисунок 2. Приклад зовнішнього вигляду

інтерфейсу після старту програми.

Для оператора доступні наступні вкладки головного меню (Рисунок 3): - «Спостереження»; - «Мапа»; - «Стан об'єктів»; - «Схеми охорони»; - «Історія подій». Рисунок 3. Вкладки основного меню доступні оператору


5

1.4. Вкладка «Спостереження»

Сітка подій призначена для інформування оператора про події в системі в реальному часі. Містить кільцевий буфер на 10 000 повідомлень.

Рисунок 4. Приклад вигляду інтерфейсу з відкритою вкладкою – «Спостереження»

Можна спостерігати всі повідомлення від приладів і події в програмі в режимі реального часу. Переглянути події за минулий період можна, пересунувши «повзунок» сітки і вибрати потрібний за часом період. Подвійний клік покажчиком «мишки» на обраному подію, автоматично відкриває картку стану обраного об'єкта.

1.5. Класифікація подій

Всі події в СПТС «MISTO Security Platform» діляться на наступні групи, відповідно до пріоритетів (сценаріїв) їх обробки:

- тривоги — сюди відносяться всі повідомлення, які мають явно тривожний характер: пожежні, охоронні, медичні та інші тривоги.

У сітці подій і тривог, за замовченням, вони виділяються червоним кольором:

Крім того, при виникненні такої події, на екрані відкривається картка тривоги, а в списку необроблених тривог — сітці тривог, фіксується відповідний запис.

- технічні (умовні) тривоги — події, що виникають при несправності обладнання (наприклад, розряді акумулятора), каналу зв'язку (відсутність зв'язку з об'єктом, отримання невірного повідомлення від об'єкта) та інші події, які, хоча і не можуть


6

однозначно говорити про факт проникнення, але, все ж, можуть бути в т.ч. і результатом дій зловмисників (наприклад, відсутність зв'язку з приладом).

У сітці подій і тривог такі події виділяються:

- помаранчевим кольором: події, пов'язані з несправностями обладнання:

- жовтим кольором: події пов'язані з повною втратою зв'язку з ППК по обох каналах:

- коричневим кольором: події, пов'язані з порушення живлення ППК:

- бірюзовим кольором: події, пов'язані з порушенням крипто захисту:

Будь-яка з перерахованих вище подій вноситься в сітку тривог і обробляється через картку тривоги.

Решта подій — стану тривоги не викликають, а лише вносяться в сітку подій бази даних (крім тестових повідомлень).

Це:

- постановка під охорону — подія, що супроводжує процес постановки об'єкта під охорону. У сітці подій за замовченням виділяється зеленим кольором:

- зняття з охорони — подія, що виникає при знятті об'єкта з охорони. У сітці подій за замовченням виділяється сірим кольором:


7

- часткова постановка (на охорону) — подія, що супроводжує процес постановки окремої зони (шлейфа) об'єкта під охорону. У сітці подій за замовченням виділяється зеленим кольором:

- відновлення — подія, що виникає в результаті відновлення до нормального стану після відповідної (червоної або жовтої) тривоги. За замовченням мають блакитний колір:

- системні події та інформаційні повідомлення — загальні події (наприклад, вхід оператора в систему), а також повідомлення, що визначаються користувачем як такі, що не мають особливого значення. Відзначаються текстом на білому тлі:

1.6. Сітка тривог

Сітка тривог (Рисунок 5) є постійним елементом інтерфейсу і не відключається при переході між вкладками. Це дозволяє оперативно обробляти тривожні повідомлення з будь-якого місця.

Рисунок 5. Приклад вигляду сітки тривог на інтерфейсі.

У сітці тривог описується наступне: - поле «Стан»: відображає стадії відпрацювання тривожного повідомлення (нова

тривога, переглянута, відкрита картка тривоги, викликана група і т.д.) - поле «Час пульта»: час підтвердження повідомлення (поява тривоги в

інтерфейсі оператора); - поле «Схема»: номер схеми охорони (об'єкта); - поле «Номер зони»: номер зони для повідомлень, що стосуються зон; - поле «Прилад»: ідентифікатор приладу; - поле «Категорія ризику»: 1— пріоритетний, 2 — важливий, 3 — звичайний


8

- поле «Тип зони»: відображається тип зони для повідомлень, що стосуються зон;

- поле «Назва об'єкта»: найменування об'єкта, згідно схеми охорони; - поле «Адреса об'єкта»: адреса розташування об'єкта; - поле «Повідомлення»: тривожне повідомлення, згідно протоколу обміну; - поле «Опис»: опис зони, згідно схеми охорони (для зонних повідомлень). Кожне нове тривожне повідомлення виводиться вгорі списку, при цьому, більш

ранні, зсуваються вниз. Їх можна переглянути, використовуючи повзунок. Подвійний клік «мишкою» на обраному повідомленні відкриває картку тривоги.

Всі події в сітці тривог поділяються на 5 типів — тривоги, технічні тривоги,

втрата зв'язку, проблеми з живленням, порушення криптозахисту. У верхній частині сітки тривог знаходяться індикатори кількості тривожних

повідомлень.

На рисунку 6, на кнопках фільтрів, зліва направо показані 2 «червоні» тривоги, 1 технічна тривога, 0 тривог пропажі зв'язку з об'єктом, 1 тривога з живлення, 0 тривог порушення криптозахисту.

Рисунок 6. Розміщення кнопок фільтрів тривожних сповіщень сітки тривог на інтерфейсі.

До «червоних» тривог відносяться: - тривоги порушення шлейфу; - втручання в корпус приладу, клавіатури, зовнішнього комунікатора, модуля

розширення; - підбір коду; - натискання ТРК; - напад на користувача; Кожне тривожне повідомлення супроводжується звуковим сигналом. Тривожне повідомлення вважається відпрацьованим і зникає з сітки тривог

після відпрацювання тривоги оператором (натиснення в картці тривог кнопки «Завершити»).

Поле «Стан» сітки тривог відображає стан відпрацювання тривоги оператором: - нова тривога (тривожна подія представлена оператору в сітці тривог і

супроводжується звуковим сигналом);


9

- переглянута (оператор відключив звуковий сигнал та/або відкрив картку тривоги);

- в обробці (картка тривоги відкрита оператором); - виклик групи реагування (оператор викликав групу реагування для

відпрацювання тривоги); - група прибула; - огляд об'єкта; - оповіщення (контактна особа оповіщена про подію на його об'єкті). У разі, коли кілька операторів закріплені за одними і тими ж об'єктами і

знаходяться в різних приміщеннях, описана інформація в полі «Стан», дозволяє визначити, чи взяв хтось об'єкт на відпрацювання, а також — контролювати процес відпрацювання тривоги.

Звуковий супровід тривог різний: розділяється на «червоні» тривоги і «технічні». Звук «червоної» тривоги має найвищий пріоритет, тобто, якщо звучала «технічна тривога», а потім прийшла «червона», то звук буде змінений.

1.7. Картка тривоги

Картка тривоги (Рисунок 7) призначена для надання оператору стислої інформації про тривожний об'єкті.

Картка відкривається подвійним клацанням «мишки» на вибраному об'єкті в сітці тривог і містить інформацію про об'єкт і його стан:

- номер, найменування та адресу об'єкта; - найменування клієнта охорони з договором охорони; - діючі канали зв'язку; - стан об'єкта: тампера приладу, тампера клавіатур, живлення 220В, стан

акумулятора; - інформацію про прилад: серійний номер, протокол, модель, інтервали

тестових повідомлень; - кількість, тип, стан і опис шлейфів приладу; - ПІБ контактних осіб з адресами і телефонами.


10

Рисунок 7. Приклад вигляду картки тривоги на інтерфейсі.

Крім того, оператору надається окреме поле з інформацією про тривожному подію із зазначенням:

- стану відпрацювання тривоги;

- часу прийому програмним забезпеченням тривожного повідомлення;

- номера схеми охорони;

- номера зони (для зонних тривог);

- номера приладу, з якого прийшло тривожне повідомлення;

- групи ризику об'єкта;

- типу тривожної зони (якщо тривога щодо зони);

- найменування об'єкта, за яким прийшла тривога;

- адреси об'єкта;

- формулювання тривожного повідомлення;

- опису тривожної зони (для зонних тривог).


11

Якщо оператор вирішить, що наданої інформації недостатньо, він може оперативно перейти на картку стану, схему охорони об'єкта, використовуючи відповідні кнопки на картці тривоги.

Рисунок 8. Розміщення кнопок додаткової інформації в картці тривоги.

На вкладці «Схеми охорони» оператор може отримати детальнішу інформацію про об'єкт. Поля схеми охорони відкриті тільки для перегляду оператором без можливості редагування.

Рисунок 9. Приклад вигляду схеми охорони об’єкту при перегляді її оператором.


12

Всі дії оператора: виклик групи, фіксація її прибуття, результати огляду,

оповіщення контактної особи, завершення відпрацювання із зазначенням причини тривоги фіксуються в сітці подій і можуть бути переглянуті. Зручніше переглядати через картку стану об’єкту (Рисунок 10).

Рисунок 10. Розміщення подій по об’єкту на картці стану.

Всі вкладки відкритих карток тривог відображаються в верхній частині розділу «Сітка подій» і знаходяться там до їх примусового закриття через «хрестик», розміщений на вкладці, або до натискання оператором кнопки «Завершити» для обраної картки тривоги. Це дозволяє більш точно контролювати відкриті картки тривог і швидко переходити до їх перегляду і подальших дій по ним.

Рисунок 11. Розміщення відкритих закладок карток тривог та стану об’єкту на вкладці «Спостереження».

1.8. Вкладка «Стан об’єктів»

Після переходу в розділ «Стан об’єктів» відкриється список всіх наявних об’єктів, який дозволяє переглянути короткий опис всіх об'єктів охорони та визначити їх стан. Наявність функції пошуку дозволяє переглянути інформацію по конкретному об'єкту (схемі охорони), який потрібно знайти. Пошук здійснюється за номером схеми охорони. Після проведеного пошуку об'єкта, увімкнення будь-якого з фільтрів, скидає пошук в початковий стан.

Подвійний клік «мишкою» на вибраному об'єкті відкриє закладку з карткою стану обраного об'єкта.


13

Рисунок 12. Приклад відкритої вкладки «Стан об’єктів».

У верхній частині списку розміщені кнопки фільтрів, які дозволяють фільтрувати для відображення об'єкти за станами, які відповідають кнопці. На кнопці фільтра відображається число, яке показує кількість об'єктів з такими станами. Кольорове оформлення кнопок відповідає кольоровому фону, що виділяє «відфільтрований» об'єкт.

Можна увімкнути одразу кілька фільтрів і переглядати об'єднаний список. При наведенні покажчиком мишки на кнопку фільтра, з'являється контекстне меню з назвою фільтра.

Кнопка «Показати все» відключає всі натиснуті кнопки фільтрів і відображає загальну кількість об'єктів в базі.

Рисунок 12. Розміщення кнопок фільтрів на вкладці «Стан об’єктів».

Увімкнений фільтр або знайдений при пошуку об'єкт фіксується при переході на вкладку «Мапа».

Необхідно звернути увагу, що в списку станів об'єкт відображається тільки в одному стані, згідно наступних пріоритетів: тривога, втрата зв'язку, технічна тривога, порушення криптозахисту. Іншими словами, якщо об'єкт був показаний в фільтрі «під охороною» і прийшла тривога по шлейфу, то він буде виключений з фільтра «під охороною» і показаний в фільтрі «тривога».

Об'єкт вважається в стані «під охороною», якщо хоча б одна його зона знаходиться під охороною.


14

1.9. Картка стану

Картка стану викликається для перегляду наступними діями: - подвійним клацанням «мишки» на вибраному об'єкті в сітці подій; - подвійним клацанням «мишки» на вибраному об'єкті в сітці станів об'єктів; - з картки тривоги. Картка стану являє собою інтегровану інформацію про об'єкт і його стан:

Рисунок 13. Приклад вигляду картки стану об’єкту.

- номер, найменування та адресу об'єкта; - найменування клієнта охорони; - номер договору охорони; - діючі канали зв'язку; - стан об'єкта: тампера приладу, тампера клавіатур, живлення 220В, стану

акумулятора; - інформацію про прилад: серійний номер, протокол, модель, інтервали

тестових повідомлень; - кількість, тип, стан і опис шлейфів приладу; - графічне відображення рівнів GSM сигналу по кожній SIM-карті і якість

Ethernet/WiFi — каналу. Графік відображає дані за останні 200 тестових повідомлень. Наявність графіку дозволяє більш точно простежити хронологію

втрати/відновлення зв’язку по каналах зв’язку з приладом.

Рисунок 14. Приклад вигляду графіку рівнів сигналів по каналах зв’язку на картці стану об’єкту.


15

Картка стану має поле «Керування приладом». Через нього можна поставити весь об'єкт або вибрані зони під охорону, зняти з охорони (якщо дозволені в приладі), провести опитування стану зон або комплексне опитування приладу, відправити команду на дистанційне оновлення прошивки, перейти на перегляд схеми охорони.

Перелік відкритих карток станів відображається у верхній частині закладки «Сітка подій» і знаходиться там до їх примусового закриття через «хрестик».

Не допускайте великої кількості відкритих карток стану, це може призводити до уповільнення роботи інтерфейсу!

Рисунок 15. Відкриті закладки карток стану об’єктів на вкладці «Спостереження».


16

1.10. Вкладка «Мапа» На даній вкладці розташування об'єктів охорони та їх стан можна переглянути на мапі місцевості. Відображення об'єктів на мапі проводиться мнемонічними символами, що відповідають станам об'єкту.

Рисунок 16. Приклад вигляду вкладки «Мапа» на інтерфейсі.

Рисунок 17. Приклад вигляду об’єкту з тривогою порушення шлейфу (включений фільтр відповідних тривог) на вкладці «Мапа».

Рисунок 18. Приклад вигляду об’єкту з тривогою технічної (включений фільтр технічних тривог) на вкладці «Мапа».


17

Рисунок 19. Приклад вигляду об’єкту з тривогою втрати зв’язку (включений відповідний фільтр) на вкладці «Мапа».

Рисунок 20. Приклад вигляду об’єкту під охороною (включений відповідний фільтр) на вкладці «Мапа».

Рисунок 21. Приклад вигляду об’єкту знятого з охорони (включений відповідний фільтр) на вкладці «Мапа».


18

Діаметр символу індикації об’єкту під охороною та знятих з охорони можна порівняти з категорією ризику, чим вище категорія, тим більше діаметр.

Рисунок 22. Приклад вигляду об’єкту по якому завершено відпрацювання тривоги, але він не поставлений або не знятий з охорони (включений відповідний фільтр) на вкладці «Мапа».

Рисунок 23. Приклад вигляду об’єкту стан якого ще не визначений (включений відповідний фільтр) на вкладці «Мапа».

У верхній частині розділу «Мапа» розміщені кнопки фільтрів, які дозволяють відфільтрувати для відображення об'єкти з станами, які відповідають кнопці. На кнопці фільтра відображається число, яке показує кількість об'єктів з даними станом.

Кольорове оформлення кнопок відповідає колірному фону, що виділяє «відфільтрований» об'єкт. Можна включити відразу кілька фільтрів і переглядати об'єднаний список. При наведенні покажчиком мишки на кнопку фільтра з'являється контекстне меню з назвою фільтра.


19

Кнопка «Показати все» відключає всі натиснуті кнопки фільтрів і відображає загальну кількість об'єктів.

При цьому всі раніше включені фільтра відключаються.

Рисунок 24. Розміщення кнопок фільтрів на вкладці «Мапа».

Помістивши покажчик «мишки» на поле карти і обертаючи коліщатко «мишки», можна змінювати масштаб карти. Карту можна переміщати вгору/вниз або вліво/ вправо, закріпивши покажчик на поле карти і рухаючи «мишкою» в потрібному напрямку.

Для пошуку об'єкта за схемою охорони можна скористатися функцією пошуку. Пошук здійснюється за номером схеми охорони. Включення будь-якого з фільтрів, після проведеного пошуку об'єкта, очищає поле пошуку.

При наведенні покажчиком на обраний об'єкт і натисканні правої клавіші «мишки», з'являється контекстне вікно з інформацією про об'єкт. «Перетягнувши» покажчик «мишки», з натиснутою правою кнопкою, на контекстне вікно, можна зафіксувати його для детального перегляду. При бажанні, можна оперативно перейти на картку станів об'єкта, натиснувши на кнопку «Стан».


20

Рисунок 25. Приклад вигляду контекстного вікна з оперативною інформацією про об’єкт при натисканні правої клавіші «мишки».

Включений фільтр або знайдений при пошуку об'єкт фіксується при переході у розділ «Стан об’єктів».

Бувають випадки, коли кілька об'єктів охорони розташовані в одній будівлі (географічні координати однакові або дуже близькі). При наведенні покажчика «мишки» на місце карти, де об'єкти «накладені» один на одного, відкриється контекстне вікно з переліком об'єктів, які розташовані в цьому місці.

Рисунок 26. Приклад вигляду контекстного вікна з інформацією про об’єкти з однаковими географічними координатами при натисканні правої клавіші «мишки».

Обравши потрібний об'єкт, можна перейти на картку стану цього об'єкта.


21

1.11. Історія подій

У розділі «Історія подій» можна переглянути історію подій по одному або декількох об'єктах за вибраний проміжок часу. За замовченням - за останню добу.

Рисунок 27. Приклад вигляду вкладки «Історія подій» на інтерфейсі.

Необхідний об'єкт можна знайти через функцію пошуку. Пошук працює по номеру схеми охорони. Після пошуку або вибору схеми об'єкта вручну, подвійний клік на обраній схемі переводить об'єкт в поле перегляду історії.

Виділивши «мишкою», хоча б один об'єкт в поле перегляду історії, можна зробити видалення його з поля.

Рисунок 28. Приклад видалення об’єкту зі списку для перегляду історії подій.

Проміжок часу, за який необхідно переглянути історію подій, вибирається кліком покажчика «мишки» на символі календаря (початок, кінець) у вкладці «Фільтр». Збереження параметрів - клік на вільному полі.


22

Рисунок 29. Приклад налаштування проміжку часу для перегляду історії подій.

Після вибору об'єктів, необхідно натиснути на кнопку «Оновити».

Історія подій по об'єкту буде показана в поле «Історія». Поточні події по вибраному об'єкту будуть представлені до моменту натискання на кнопку «Оновити».

2. ОРГАНІЗАЦІЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯ 2.1. Налаштування інтерфейсу спостереження

Як зазначалося вище, сітка тривог є постійним елементом інтерфейсу програми, на якій би вкладці не перебував оператор.

Основні представлення екрану спостереження оператора, в залежності від тактики охорони, прийнятої на ПЦС, можуть бути наступні:

Рисунок 30. Приклад налаштування інтерфейсу для режиму сітка тривог + сітка подій .


23

Рисунок 31. Приклад налаштування інтерфейсу для режиму сітка тривог + мапа .

Рисунок 32. Приклад налаштування інтерфейсу для режиму сітка тривог + стан об’єктів .


24

2.2. Опрацювання тривоги

2.2.1. Звуковий супровід тривог

Для залучення уваги оператора, поява кожного тривожного повідомлення в сітці тривог супроводжується звуковим сигналом.

Фіксацією факту звернення уваги оператора на нову тривогу, є натискання на клавішу «Пробіл» на клавіатурі ПК або відкриття картки тривоги. При цьому, звуковий супровід відключається, а повідомлення «тривога», в полі «Стан» сітки тривог,

Рисунок 33. Приклад вигляду сітки тривог при надходженні тривожних повідомлень .

зміниться на «переглянуто»

Рисунок 34. Приклад вигляду сітки тривог після натискання оператором на клавішу «Пробіл»

або «у відпрацюванні».

Рисунок 35. Приклад зміни стану тривожного сповіщення в сітці тривог після відкриття оператором картки тривоги .

У разі, якщо прийшло кілька тривог одночасно, то натискання на клавішу «Пробіл» переведе в стан «переглянуто» всі представлені тривоги і повного відключення звукового сигналу.

У разі, якщо прийшло кілька тривог одночасно, то відкриття будь-якої однієї картки тривоги, переведе стан цього тривожного повідомлення в статус «В обробці», але не відключить звуковий супровід, поки не буде натиснута кнопка «пробіл» або відкриті картки тривог для всіх тривожних повідомлень.


25

Звуковий супровід приходу тривожного повідомлення для різних типів тривог різний - встановлено за замовченням.

Звук для «червоної» тривоги має найвищий пріоритет. Якщо оператору була представлена тривога технічна, наприклад, втрата живлення зі своїм звуковим супроводом, а потім прийшла тривога по шлейфу, то звуковий супровід зміниться на звук «червоної» тривоги.

2.2.2. Дії оператора після отримання тривоги

Після представлення в сітці тривог тривожного повідомлення, оператор може виконувати наступні дії:

- відключити звуковий супровід натисканням на клавішу «пробіл»; - відкрити картку тривоги «подвійним клацанням» мишки на тривожному

повідомленні; - проаналізувавши інформацію про тривожне повідомлення і інформацію,

представлену в картці тривоги, прийняти рішення про необхідність виклику групи реагування, якщо тривога «червона», або повідомити начальнику технічної служби, якщо тривога «технічна».

- якщо інформації недостатньо, перейти до перегляду картки стану або схеми охорони;

Рисунок 36. Приклад вигляду картки тривоги .


26

2.2.3. Робота з групами реагування

Виклик групи реагування виконується натисканням на клавішу «Виклик групи» в розділі «Відпрацювання» картки тривоги. У разі відсутності автоматизованої системи відправки повідомлень групам реагування, провести виклик групи за допомогою системи радіозв'язку. Час натискання на кнопку виклику фіксується в сітці подій та історії подій.

Поки група реагування рухається до об'єкта, оператор може обробляти інші тривоги або виконувати інші, доступні йому, дії.

Факт натискання на кнопку «Виклик групи» відображається в полі «Стан» відповідного тривожного сповіщення в сітці тривог

Рисунок 37. Приклад вигляду картки тривоги після виклику групи реагування.

Після доповіді групи реагування про прибуття на місце, оператору, якщо він не заходиться в режим відображення сітка тривог + сітка подій, треба перейти на вкладку «Сітка подій» і відкривши закладку з карткою тривоги даного об’єкту, зафіксувати час прибуття натисканням на кнопку «Фіксація прибуття групи»;


27

Рисунок 38. Приклад вигляду картки тривоги після фіксації часу прибуття групи на об’єкт.

Після огляду тривожного об'єкта і доповіді фіксуються результати огляду об'єкта. Варіант вибирається або із запропонованого списку, або введенням відповідного тексту в полі «Додатково».

Рисунок 39. Приклад оформлення результатів огляду об’єкту групою реагування.

Запис в сітку подій відбувається після натискання кнопки «Записати».


28

Факт завершення огляду відображається в полі «Стан» відповідного тривожного сповіщення в сітці тривог

Рисунок 40. Приклад вигляду картки тривоги після фіксації результатів огляду.

У разі необхідності, фіксується факт оповіщення контактної особи, вибором П.І.Б. із запропонованого списку і натисканням на кнопку «Повідомлений»;

Рисунок 41. Приклад вигляду картки тривоги після фіксації факту оповіщення контактної особи про події на об’єкті.


29

Завершується опрацювання натисканням на кнопку «Завершити» із зазначенням причини виникнення тривоги із запропонованого переліку.

Рисунок 42. Приклад оформлення результатів виклику групи реагування.

Після натискання на кнопку «Завершити», картка тривоги закривається і повідомлення про тривогу зникає з сітки тривог. Тривога вважається відпрацьованою і колір стану об'єкта змінюється з червоного на фіолетовий. Далі об'єкт потрібно привести в норму в залежності від типу тривожного повідомлення:

- тривожну зону поставити під охорону або зняти з охорони; - відновити тампер; - відновити живлення та ін. Усі етапи опрацювання тривоги фіксуються в сітці подій

Рисунок 43. Приклад фіксації в сітці подій етапів обробки тривоги групою реагування.


30

та в картці стану відповідного об’єкта

Рисунок 44. Приклад перегляду в картці стану етапів обробки тривоги групою реагування.

Опитування стану, тривожного або відпрацьованого оператором об'єкта, призведе до подання в сітці тривог повторної тривоги по даному об'єкту. У цьому випадку оператор може, після відкриття картки тривоги об'єкта, завершити відпрацювання, натиснувши на кнопку «Завершити» вже без вказівки причини тривоги.

Оператор може пропускати деякі дії з відпрацювання тривоги. Наприклад, результати огляду або факт оповіщення контактної особи.

У разі якщо оператор приймає рішення, що тривога була помилковою ще до виклику групи, він може відпрацювати тривогу натисканням на кнопку «Завершити» із зазначенням причини «помилкова тривога».

Картки тривог і картки станів відкриваються після автоматичного переходу на вкладку «Сітка подій». Якщо оператор знаходився у розділі «Мапа» і відкриває картку тривоги з сітки тривог, то він автоматично перейде на закладку «Сітка подій». Після відправки групи реагування на завдання, йому, для продовження дій у розділі «Мапа», необхідно знову на неї перейти.


31

3. КЕРУВАННЯ ПРИЛАДОМ

Оператор може проводити наступні дії по керуванню приладом на об'єкті: - робити опитування стану шлейфів (зон); - робити комплексне опитування стану приладу; - ставити вибрані шлейфи (зони) під охорону; - знімати вибрані і дозволені в приладі шлейфи (зони) з охорони; Перераховані вище елементи управління згруповані в поле «Керування ».

Рисунок 45. Розміщення поля «Керування» в картці стану об’єкта.

Функції управління приладом доступні зі вкладки «Картка стану». Для переходу на цю вкладку необхідно:

- викликати вкладку подвійним клацанням на будь-яку подію від обраного приладу в сітці подій;

- викликати вкладку подвійним клацанням на схемі, об'єкті, приладі в закладці «Стан об'єктів;

- натиснути на кнопку «Картка стану» з картки тривоги.


32

Для ініціювання опитування стану шлейфів з картки стану обраного об'єкту, потрібно натиснути на кнопку «Опитування зон».

Рисунок 46. Приклад фіксації результатів опитування стану зон ППК.

Аналогічним способом виконується і комплексне опитування. Результати опитування можна бачити в полі «Інформація о ППК» розділу «Стан об'єкта».

Постановка/ зняття зон приладу виконуються після попередньої вказівки, які зони потрібно поставити/ зняти з охорони.

Для вибору зон необхідно відзначити їх «пташками» напроти їхніх номерів у полі «Стан приладу». Для виділення всіх зон приладу необхідно поставити «галочку» в полі напроти поля «Номер зони».

Рисунок 47. Приклад виділення зон ППК.


33

Зняти виділення можна, повторно «клацнувши» покажчиком мишки в тому ж полі. Аналогічно виділяються окремі шлейфи. Після виділення конкретної зони, потрібно натиснути на кнопку «Постановка під

охорону» або «Зняття з охорони» в полі «Керування приладом».

Рисунок 48. Приклад постановки під охорону зон 1 та 2.

Результати постановки/зняття також можна переглянути в полі «Інформація о ППК»

У разі, якщо буде зроблено спробу зняти з охорони цілодобову зону, її стан буде представлено в сітці подій, але зняття не відбудеться.

Оператор може поставити в спостереження або зняти зі спостереження, як весь ППК, так і окремі його зоні. Під спостереженням розуміється, що події від ППК, у тому числі і тривожні, будуть відображатись тільки в сітці подій і не будуть потребувати обробку їх оператором.

Постановка під спостереження проводиться на визначеній термін. Після закінчення терміну спостереження зони ППК, які були під спостереженням, автоматично вийдуть з нього.

Для постановки зони (ППК) під спостереження необхідно:

- відмітити зони «пташками»

- задати, до якої дати зона (ППК) буде спостерігатись

- задати до якого часу визначеної дати буде тривати спостереження


34

- натиснути кнопку «Перевести в спостереження»

Рисунок 49. Приклад налаштувань часу переведення під спостереження зон 3 та 4.

Рисунок 50. Фіксація факту переведення зон 3 та 4 в спостереження.

Факт переводу/зняття зі спостереження фіксується в сітці подій.


35

Постановка зони (ППК) під спостереження переводить об’єкт в стан «Під спостереженням». Переглянути об’єкти в цьому стані можна через вкладку «Під спостереженням»

Рисунок 51. Зміна стану об’єкту №8888 після переведення зон 3 та 4 в спостереження.

Факт знаходження зони під спостереженням визначається символом в карточці стану напроти відповідної зони

Рисунок 52. Індикація зон під спостереженням в картці стану.

4. КОНТРОЛЬ ОБЛАДНАННЯ

ПЦС «MISTO Security Platform» постійно контролює: - справність каналів зв'язку — з ППК (основний і резервний), каналу СПТС; - справність інтерфейсів підключення пристроїв відображення інформації; - коректне функціонування внутрішніх модулів ППЗ. Всі нештатні події фіксуються в сітці подій з поданням попереджувального

повідомлення на пристрої відображення. 4.1. Контроль каналів зв’язку

ППЗ постійно контролює справність каналів передачі даних від ППК. При наявності двох каналів передачі повідомлень, контролюються обидва канали з інтервалами, заданими в схемі охорони. Втрата/відновлення зв'язку за основним та резервним каналах фіксується в сітці подій. Оперативний стан каналів зв’язку можна переглянути на графіку.

Хронологію втрати/відновлення зв'язку з наявними каналами зв'язку і SIM- картками, а також — рівень сигналу на ППК теж можна переглянути на графіку.


36

Факт втрати зв'язку по обох каналах — основному і резервному, представляється як тривожне повідомлення і вимагає обробки оператором.

Рисунок 53. Приклад графічного відображення пропажі зв’язку по основному та резервному каналам та зв'язок з історією подій.

4.2. Контроль інтерфейсів підключення пристроїв відображення

ППЗ контролює активність кожного підключеного пристрою відображення (клієнтського робочого місця). При відсутності активності на час, більше 10 с, в сітці подій формується повідомлення про зникнення зв'язку даного клієнтського місця з сервером.

Відновлення інтерфейсу також фіксується в сітці подій з фіксацією часу.

ПУЛЬТОВЕ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ААЗЧ.425678 ...ПРОГРАМНЕ...

Documents