УДК 821(1-87).09(075.3)gmu.ks.ua/wp-content/uploads/2019/09/11-klas-zarubizhna...2019/09/11 ·...

УДК821(1-87).09(075.3)В68

©ВолощукЄ.В.,2019©Видавництво«Генеза»,оригінал-макет,2019ISBN978-966-11-0989-5

В68Волощук Є. В. Зарубіжналітература (рівень стандарту) :підруч.для11-гокл.закл.заг.серед.освіти/ЄвгеніяВоло-щук.–Київ:Генеза,2019.—176с.

ISBN978-966-11-0989-5.Видання містить інформацію про життя і творчість

письменників, аналіз програмових текстів, рекомендаціїдлясамостійногочитання,рубрики,щовисвітлюютьрізніаспектийконтекстилітературнихтворів,яскравіілюстра-ції.Матеріалипідручникасупроводжуютьсязапитаннямийзавданнямидляіндивідуальногоопрацювання,атакождляроботивпарахтагрупах.

УДК 821(1-87).09(075.3)

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України(наказМіністерстваосвітиінаукиУкраїнивід12.04.2019№472)

У художньому оформленні обкладинки та макета використано фотокнижкових скульптур Ñ. Áëåêâåëë та Ä. Ëàÿ, живопис К. Асу, Ñ. Áàêà,Ж. А. Ватто,М. Врубеля,А. Гейбатова,С. Далі,А. Іванова,Â. Êàíîâà,С. Кіа,І. Клейнера, Г. Клімта, Е. Куккі, П. Кучинського, Ю. Лушнікової-Матвєєвої,К. Малевича,А. Матісса,Л. Олдакер,К. Оронської,М. К. Чюрльоніса.

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

3

ЗМІСТПутівникдопідручника.............................................................. 5Âñòóï. Література. Мораль. Людяність ..................................... 7

×àñòèíà ïåðøàЗО ОТ СТОР К Д ЕК ХЕПОХ

Могутній дух пізнання .............................................................. 13оганнВольф ан ете:вічнийпоривдосвітла...................... 13

Діла,якихнепоглиневічність............................................. 19

×àñòèíà äðóãàМОДЕР ЗМ

Розділ 1. Світогляд і художнє новаторство модерністів............. 31Розділ 2. Фантастика буденного, буденність фантастичного..... 36

ФранцКафка:«Усвоїйродиніячужішийвідчужинця»........ 36«Дверізанимзачинилийзамкнулинаключіназасув»......... 40

Розділ 3. «Тричі романтичний майстер»..................................... 44Михайло улгаков:«Отовжейдоля »................................... 44Роман«МайстеріМаргарита»,або«Рукописинегорять»........ 48

×àñòèíà òðåòÿЕДЕВР ЄВРОПЕ С КО Р К ПЕР О ПО ОВ ст.

Розділ 1. Поетична мозаїка авангардизму та модернізму ........... 64Розділ 2. Ґійом Аполлінер: чарівна флейта авангарду ................ 68Розділ 3. Райнер Марія Рільке: мандри Орфея ХХ століття ....... 72Розділ . Срібна доба російської поезії ......................................... 77

МистецькітечіїСрібноїдоби................................................ 78нна хматова:наспіви«музиплачу».................................. 81

ітературнийнавігатор........................................... 86

×àñòèíà ÷åòâåðòàТ УТОП УСВ ТОВ ТЕР ТУР

Розділ 1. Антиутопія: рай навиворіт......................................... 93Розділ 2. У сталевих грозах двох світових війн........................... 95

ДжорджОрвелл:відчуватиістинністьтого,прощопишеш...... 95«Усітваринирівні,аледеякітваринирівнішізаінших».......... 97


×àñòèíà ï’ÿòàПРО ЕМ В М РУВ ТЕР ТУР ст.

Розділ 1. Мистецтво естетичної провокації ............................... 104ейбунтівний ертольт рехт............................................. 104

Спробареволюційногопереворотувтеатрі............................. 107Розділ 2. Генріх Белль: «Я не бажаю й не можу йти в ногу» ........ 112Розділ 3. Пауль Целан: на межі мови й мовчання ....................... 117

4

×àñòèíà øîñòàД Т ПО УК СЕ СУ С УВ ВПРОЗ ДРУГО

ПО ОВ ст.

Розділ 1. Провідні тенденції прози другої половини ХХ ст........... 127Розділ 2. Велич руху айсберга...................................................... 130

ЕрнестГемін вей:ровесникстоліття...................................... 131Духовніпоразкитаперемоги................................................. 134

Розділ 3. Магія реального життя............................................... 140абріельГарсіяМаркес:«У атинській мерицівсеможливе».................................... 140Занадтовеликікрила........................................................... 143


×àñòèíà ñüîìàТЕР ТУР ДРУГО ПО ОВ —ПО ТКУ Iст.

Розділ 1. Модерністські та неоавангардистські тенденції в драматургії другої половини ХХ ст.......................................... 150ітературнийнавігатор........................................... 152

Розділ 2. Література постмодернізму........................................ 154Розділ 3. Милорад Павич: перший письменник третього тисячоліття.............................................................. 157ітературнийнавігатор........................................... 161

×àñòèíà âîñüìàСУ С ТЕР ТУР В КОМУ Т

Розділ 1. Джон Ґрін: голос покоління тинейджерів...................... 164Розділ 2. Маркус Зузак: нотатки з Небесної вулиці..................... 169

5

Путівник до підручника

ОВ ОД Д Т К С К Т ОД Д Т К С

у ось ви майже закінчили шкільну мандрівку сторінками літера-турнихшедевріврізнихкраїнтаепох.Тепервивжезнаєте,щоозначаєбутикомпетентнимчитачем,аджемаєтепевнінавичкиваналізітекстів,їх зіставленні та встановленні зв’язків між численними явищамивхудожнійтворчості.Попередуувас—останній,найвідповідальнішийіводночаснайцікавішийрікзапартою.СпочаткунавасчекаєзнайомствознайвизначнішимтворомепохиПросвітництва,якийдужевплинувнарозвитокподальшоїсвітовоїкультури.Потімвиперейдетедозразківкрас-ногописьменстваХХтаХХ ст.

е зовсім нова література, адже вона засвоїла нелегкі уроки історіїй закарбувала у слові вистражданийморальний досвід. До тогож уна-слідок революцій, що відбулися й досі відбуваються в поезії, прозі тадраматургії,докоріннозмінивсяйсамлітературнийландшафт.З’явилосябагато творів, насичених складною образністю та прихованим між ряд-камизмістом. овітнєсловеснемистецтвосхоженаайсберг:наповерхні—лишеверхівка,основнежзануреноуводу.Отож тепер ви маєте нагоду проявити свою компетентність. Самої

допитливостівамбудезамало,потрібнастараннаінтелектуальнайдуховнапраця.Видомислюватиметете,чогопрямонесказававтор,видобувати-метезтворуглибиннізначення,розшифровуватиметепримхливіобразий дивні сюжети. уде непросто, проте воно того варте, адже, по-перше,це надзвичайно цікаво, а по-друге, ви не просто читатимете, а станетеважливимучасникомспівтворчогодіалогу.Підручник,якийвирозгорнули,зорієнтуєвасулабіринтахлітератур-

ногопроцесу.Стативдумливимиітворчимичитачамивамдопоможенизкаоригінальнихтацікавихрубрик.Завдякиїмвивдосконалитевміннявчи-тисясамостійноіспівпрацюватизоднокласниками.

Р. Магрітт.Покірнийчитач.1928 ð.

. . Лейтон.Вікнобібліотеки. 2012 ð.

П. Кончаловський.Портретсина.1921 ð.

6

Засвоїтиновутемубудезначнолегшепісляопрацюваннярубрики«Âè е зна те .Вонаміститьзапитання,поміркувавшинадякими,винала-штуєтесянаподальшуроботу.Рубрика Літературознав а довідка пояснює літературознавчі

поняття,якіслідвивчитийзапам’ятати,абинадалікористуватисяними,аналізуючинелишепрограмовітвори,алейкнижки,яківичитатиметедлязагальногорозвитку.Рубрика ілоло і на консульта і коментуємистецькіявищайроз-

криваєсекретипобудовилітературнихтворів.Рубрика Ко ентар архіваріуса висвітлює зв’язки між літературою,

історієютакультурою,розповідаєпроствореннятапублікаціютихчитихтворів,знайомитьзважливимиподробицямиписьменницькихбіографій.

вітові отиви присвяченіпорівняльниммоментамувивченнізару-біжноїлітератури.

Укра нське відлунн — це рубрика про зв’язки та подібності міжтворчим доробком зарубіжних авторів та досягненнями українства: осо-бисті,світоглядні,творчі,культурнітаін.Рубрика У світі исте тва ознайомлюєзтворамимузики,живопису,

скульптури,театру,кінотощо,восновуякихпокладеносюжетипрогра-мовиххудожніхтекстівабобіографіїмитців.

Літературни наві атор стане дороговказом у ваших читацькихмандрах.Тутміститьсястислаінформаціяпроавторів,непредставленихурозділахпідручника,ітвори,яківартопрочитатисамостійно,атакожзапитанняйзавданнядляїхсамостійногоопрацювання.Рубрики Перевірте себе й За итанн та завданн дл ко етентних

ита ів»допоможутьпереконатися,що ви запам’ятали інформаціюпрожиттяітворчістьписьменників,зрозумілитеоретичнівідомостійтеперможетенимикористуватися.Тутвирозвиватиметенелишелітературну(читацьку) компетентність, але й багато інших. Серед них— громадян-ська (наявність власної думки з приводу різноманітних питань суспіль-ногожиттятаздатністьїївідстоювати) соціальна(налагодженнядобрихстосунків зоточенням) комунікативна (умінняспілкуватисяз іншимилюдьми) ін ормаційно-ци рова(навичкизнаходити,упорядковувати,збе-рігатитапрезентуватипотрібну інформаціюзадопомогоюсучаснихтех-нічнихзасобівтаВсесвітньоїмережі) творча (підготовкарізноманітнихпроектів, написання творів, співтворче читання, фантазування на темипрочитанихтекстів) мовна(знаннямовтанаявністькультуримовлення) екологічна (відчуттязв’язкулюдинизусімсущим)тощо.Маюнадію,цякнижка станевашимнадійнимдругом іпорадником

увивченнізарубіжноїлітератури.ай астить

Автор

7

ÂÑÒÓÏ ЛІТЕРАТУРА. МОРАЛЬ. ЛЮДЯНІСТЬ

Ви це знаєте

1. отакедіалог иможна,навашудумку,читаннякнижкивважатидіалогічним процесом кщо так, то з ким іще вступає в діалог читач,окрімавтора2. Пригадайте,щовизнаєтепрохудожнійпереклад.Заякихумовроботуперекладачаможнавважативдалою

Російська поетеса нна хматоваводномузісвоїхвіршівпорівнялачитачаіз закопаним у землю скарбом. У такийспосібвонаувиразниладумкупротворчийдіалог між читачем та книжкою: діалог,уякомучитачвидобуваєзкнижкивласнісмислийнадаєїїзмістуновихбарвізна-чень,новогожиття.

ей діалог виникає лише тоді, коликнижкапотрапляєдорукчитача,котрийсприймає її як особисте послання, щочекає на відгук. Такий контакт творуіз читачем німецькомовний поет Паульелан позначив метафорою пляшкової

пошти. я метафора схоплює сутністьнашої зустрічі із книжкою. Зустрічі,щовідбуваєтьсяпонадчасовими,просторовимичикультурнимикордонамийнадаєнампоштовхдляновихдуховнихмандрівок.Допомогти вам вступити в діалог із творами світової літературиХХ–

ХХ ст.покликанийцейпідручник. огозадуманояккнижку,котранелишенадаватимеінформаціюпротічитіявищалітературногопроцесу,айнавчатимевасаналізуватихудожнітексти,сприйматиїхуконтекстідоби,розумітисутністьпорушенихунихпитаньдуховногожиття,відчуватисвоєрідність і цінність їхньої художньо-естетичної «фактури».Особливуувагувпідручникуприділенобіографічнимнарисам.Вонимаютьнаметіпредставитимитцівбезхрестоматійногоглянцю:якживихлюдей,котрів нелегких випробуваннях долі здобували духовний досвід, що згодомзакарбувавсявслові.Звісно, кожен письменник увиразнює своє розуміння життєвих цін-

ностей,ічастовононезбігаєтьсяіззагальноприйнятим.Протечивартовимагати від літератури такого збігу дже літературний твір — невиклад непорушних священних істин, як релігійний текст, і не декла-раціяготовихвідповідейнапитання,якідеологічно-агітаційнезвернення.Ухудожньомутекстівідображенодуховніпрозріннятаілюзіїавтора опір,котрийчинитьмитецьепосі,ітискепохинамитця.Утакийспосібтвор-чістьпрокладає свійшляхдоцаринидуховного, загартовуючилюдськудушуіспрямовуючиїїнаневпиннийпошук.

В. Ван Гог. итачкароману.1888 ð.

8

Пожежіреволюцій,їдкийдимвоєн,брязкітофіційноїпропагандитота-літарнихрежимів і, урешті-решт,просторікування ідеологів споживаць-когосуспільстванерідкозаступалиуХХст.справжнідуховніцінності.Однакцінадбанняоберігалойобстоюваломистецтво.Мужньоюїхньоюхранителькоюбулатакожхудожнялітература,яка,усуперечусімнама-ганнямпідкоритиїїпевнійполітичнійвладі,поставитинаслужбуідеоло-гічнимцілям,усуперечусімспробамїїзнищити,довелаістину,якуафо-ристичновисловивМихайло улгаков:«Рукописинегорять».

Перемогу духовності та людя-ності над оманами та хаосомХХ ст. засвідчують також долімитців. авіть найтрагічнішіз них доводять, що істинне мис-тецтво долає всі перешкоди насвоємушляху.Вельми показовий приклад —

російська література за часівтоталітаризму. Зникли з письмен-ницького олімпу постаті багатьохспівців «світлого комуністичногомайбуття», потьмяніли пишнізвання лауреатів сталінськихі ленінських премій. Сьогодніросійську літературу у світі пред-ставляють ті, хто колись бувзацькований, як улгаков чивєтаєва,убитий,якГумільовчи

Мандельштам,затаврований,як хматовачиПастернак,ставвигнанцем,як унінчи родський.Тайв іншихлітературах єчималоприкладівтого,якхудожнітворивоскресаливновомусяйвізпітьмизабуття,якефемерне поетичне слово долало рати ідеологічних заборон. скількитворівзарубіжнихавторівзмушенібулипробиватисякрізьзалізнузавісу,щовідокремлюваланашукраїнувідсвітовоїкультури

ітератураХХстоліттявражаєсвоїмтрагізмом.Головниййоговитік—сама історія епохи: революції, світові війни, тоталітарні режими татривалахолоднавійна. евипадковооднимізцентральнихпонятьуліте-ратурній критиці,що осмислювала досягненнямистецтва словаХХ ст.,ставвислів«трагічнийгуманізм».Вінпоказуєхарактернедлялітературицього періоду переплетіння двох силових ліній. Перша— це викриттятрагічних помилок людства, що призвели до історичних катастроф.Друга—обстоюваннядуховнихзасадлюдськогоіснування,ствердженнявіривдобро,чесність,мужність,любов,моральнусилуособистості.Саметаким є духовний заповіт літератури ХХ ст., адресований прийдешнімпоколінням,зокремайнам,сучасникамХХ ст.Осягнутицейзаповітмимаємопередусімтому,щобезосмисленнятрагічнихуроківісторіїтапле-канняпам’ятіпровипробування,черезякіпройшлипоколіннядідівтабатьків,неможливобудуватианітеперішнє,анімайбутнєщасливежиття.

Коментар архіваріуса

У1970р.канцлерФедеративноїРеспубліки імеччинаВіллі рандтвирушивзофіційнимвізитомдоПольщі,девідіменінімецькогонароду

С. ак.Мистецтвочитання.2009 ð.

В. рандтпередпам’ятникомгерояміжертвамгетоуВаршаві.

1970 ð.

9

Пожежіреволюцій,їдкийдимвоєн,брязкітофіційноїпропагандитота-літарнихрежимів і, урешті-решт,просторікування ідеологів споживаць-когосуспільстванерідкозаступалиуХХст.справжнідуховніцінності.Однакцінадбанняоберігалойобстоюваломистецтво.Мужньоюїхньоюхранителькоюбулатакожхудожнялітература,яка,усуперечусімнама-ганнямпідкоритиїїпевнійполітичнійвладі,поставитинаслужбуідеоло-гічнимцілям,усуперечусімспробамїїзнищити,довелаістину,якуафо-ристичновисловивМихайло улгаков:«Рукописинегорять».

Перемогу духовності та людя-ності над оманами та хаосомХХ ст. засвідчують також долімитців. авіть найтрагічнішіз них доводять, що істинне мис-тецтво долає всі перешкоди насвоємушляху.Вельми показовий приклад —

російська література за часівтоталітаризму. Зникли з письмен-ницького олімпу постаті багатьохспівців «світлого комуністичногомайбуття», потьмяніли пишнізвання лауреатів сталінськихі ленінських премій. Сьогодніросійську літературу у світі пред-ставляють ті, хто колись бувзацькований, як улгаков чивєтаєва,убитий,якГумільовчи

Мандельштам,затаврований,як хматовачиПастернак,ставвигнанцем,як унінчи родський.Тайв іншихлітературах єчималоприкладівтого,якхудожнітворивоскресаливновомусяйвізпітьмизабуття,якефемерне поетичне слово долало рати ідеологічних заборон. скількитворівзарубіжнихавторівзмушенібулипробиватисякрізьзалізнузавісу,щовідокремлюваланашукраїнувідсвітовоїкультури

ітератураХХстоліттявражаєсвоїмтрагізмом.Головниййоговитік—сама історія епохи: революції, світові війни, тоталітарні режими татривалахолоднавійна. евипадковооднимізцентральнихпонятьуліте-ратурній критиці,що осмислювала досягненнямистецтва словаХХ ст.,ставвислів«трагічнийгуманізм».Вінпоказуєхарактернедлялітературицього періоду переплетіння двох силових ліній. Перша— це викриттятрагічних помилок людства, що призвели до історичних катастроф.Друга—обстоюваннядуховнихзасадлюдськогоіснування,ствердженнявіривдобро,чесність,мужність,любов,моральнусилуособистості.Саметаким є духовний заповіт літератури ХХ ст., адресований прийдешнімпоколінням,зокремайнам,сучасникамХХ ст.Осягнутицейзаповітмимаємопередусімтому,щобезосмисленнятрагічнихуроківісторіїтапле-канняпам’ятіпровипробування,черезякіпройшлипоколіннядідівтабатьків,неможливобудуватианітеперішнє,анімайбутнєщасливежиття.


У1970р.канцлерФедеративноїРеспубліки імеччинаВіллі рандтвирушивзофіційнимвізитомдоПольщі,девідіменінімецькогонароду

С. ак.Мистецтвочитання.2009 ð.

В. рандтпередпам’ятникомгерояміжертвамгетоуВаршаві.

1970 ð.

став на коліна перед пам’ятником героямі жертвам Варшавського гето. То був смі-ливий і мужній крок, адже в тодішньомузахіднонімецькому суспільстві панувалонебажаннявідкритиочінастрашнуправдупроДругусвітовувійну. ималолюдейстар-шого покоління всеще ностальгійно згаду-валогітлерівськічаси.МужнійвчинокВіллірандта поклав початок і руху до прими-ренняміжкраїнамитанародами, іповіль-ному ослабленню напруги між Заходомта Сходом Європи, і, головне, публічномусуспільному визнанню історичної провинита каяттю німецького народу за злочининацизму.Саметомузаслугивидатногополі-тикавідзначено обелівськоюпремієюмиру1971р.

Заминулідесяткироківдокоріннозміни-ласяйполітичнакартаЄвропи, і стосункиміжкраїнами,іморальнийкліматусерединіімеччини, яка й досі наполегливо пере-

осмислює своє нацистське минуле, а черезце—невпиннозмінюєсуспільнежиттянакраще.ОднакцінністьдуховногозаповітулітературиХХст.визначаєтьсяне

лише нашими стосунками з історичнимминулим. ині знову в різнихкуточкахсвітуспалахуютьвійни,якізабираютьікалічатьжиттялюдейпообидвабокилініїфронту.Зновувнизціпосттоталітарнихкраїнзростаєтискідеології,яканав’язуєсуспільствухибніідеали,сфальшованіверсіїнаціональноїісторіїабонетолерантніформиборотьбизінакомисленням.Знову—іпередусімуСхіднійЄвропі—набираютьсилиправорадикальнірухи, які нерідко демонстративно прикрашають себе нацистською атри-бутикою. самевзростаннінаціоналізмівсьогоднішніаналітикибачатьоднузнайбільшихнебезпекдляспільноїЄвропи,побудованоїназасадахдемократії та толерантності. Гуманізм знову стоїть перед численнимизагрозами, якими його атакують нові ідеологічні війни, пропагандистисуспільства споживання та новітні можливості негативного впливу налюдськусвідомістьчерезмережу нтернет.Викликисучасноїдобипоро-джено передусім неподоланим історичнимминулим. це спонукає насуважнішепридивитисядодуховногодосвіду,закарбованоговлітературіХХст. джепередусімсамевньомумиможемознайтивідповідінанай-гострішіпитання,якіпорушуєнашчас.

іннідлясьогоденняідеїпостачаютьілітературнішедевриіншихепох.Певнаріч,коженісторичнийперіоднакладаєнахудожнюлітературусвійвідбиток. итаючитвори,написаніврізнічаси,мипомічаємо,якразомз історичними декораціями змінюються людські уявлення про добро,красу, честь,шляхетність, дружбу та кохання. з цього погляду літера-турнітексти—цесвоєрідністежкикрізьісторіюсвітовоїкультури.Вод-ночасвитворимайстрівсловамістятьінеминущімудрістьтакрасу.Самезавдякицьому«Гамлет» експірачи«ДонКіхот»Сервантесавжебагатостолітьзачаровуютьчитачівувсіхкуточкахсвіту. це—щеоднедиво,якетворитькнижка.Вономожливетому,щохудожнялітератураутвер-

10

джуєвічнізагальнолюдськіцінності,якіпосутньовизначаютьїїунівер-сальнийхарактертабезсмертнийдух.

Значущістьдуховно-ціннісногопотенціалукнигишанувализдавніх-давен.У«Повістіминулихліт»,літописному зведенні Х –Х ст., є афористичнірядки: «Книги подібні рікам, що тамують спрагуцілогосвіту,—цеджереламудрості.Книга—без-донна глибина, ми ними в печалі втішаємося,вони — узда для тіла й душі». скрава варіаціяцього знаменитого вислову прочитується у віршіванаФранка:

Книги—морськаглибина.Хтовнихпірнеаждодна,Той,хтоітрудумавдосить,Дивніїперливиносить.

Свідченням суспільного визнання цінностіхудожньоїлітератури, її сприяннярозвиткудухов-ності, порозумінню між народами та збереженнюмируєтрадиціяприсудженнялітературнихпремій.До найвідоміших літературних відзнак належать,зокрема, ейпцизька книжкова премія за внесок

у європейське порозуміння, укерівська премія для англомовної літера-тури,преміяСервантесадляіспаномовноїлітератури,ГонкурівськапреміяуФранції,ПулітцерівськапреміявС ,преміяГеорга юхнерав імеч-чині тощо. арину літератури включено й до переліку сфер діяльності,якінагороджуються обелівськоюпремією—однієюзнайпрестижнішихміжнароднихвідзнак.«Книга,—стверджувавписьменник саак абель,—цесвіт,видимий

черезлюдину».Справді,уцентріхудожньоготвору,навітьякщовньомузображується безлюдна пустеля або життя тварин, завжди перебуваєлюдина,їївнутрішнійсвіттастосункиіззовнішнімсвітом,їїдуховнийпошуктасамовизначення.Саметомухудожнюлітературунерідкоототож-нюють із людинознавством. дже читач знаходить у книжці не лишеестетичну насолоду чи прояви художньої майстерності, але й мудрість,імпульсидляособистісногозростання,суспільнідіагнозиіпрогнози,зре-штою, розмисли над ключовими питаннями буття. Завдяки своємудуховно-ціннісномупотенціалухудожнялітератураспроможнавпливати

наформуванняособистості.Однаквпливхудожньоїлітературисягає

далеко за межі особистості. сторія куль-туризнаєчималоприкладівлітературнихтворів, які сколихували суспільствоісприялизмініполітичногоклімату.Так,поява « рхіпелагу ГУ Гу» ОлександраСолженіцина прорвала завісу мовчаннядовкола сталінських репресій і поклалапочатокширокійсуспільнійдискусіїщодоцієї теми на Заході. Посутнім є впливхудожньої літератури й на національнусвідомість. З одного боку, національна література—тобтолітература,створена

Реверсмедалі,якувручаютьлауреатамобелівськоїпреміїзлітератури

С. ак.Сім’я.1974 ð.

11

в лоні культури одного народу, — передає традиції, звичаї, історичніобставини та особливості ментальності, а отже, сприяє утвердженнюнаціональної ідентичності. З іншого боку, черезкритикунаціональногохарактеру,аналізхибнихуявленьтаувиразненнянайглибшихустремліньнародуписьменникзагострюєувагунанайголовнішихнаціональнихпроб-лемах та завданнях, намагається осягнути історичнийшлях своїх спів-вітчизників. евипадкововісторіїлітературирізнихнародівз’являлисямитці,котрішанувалисяякдуховнінаставникисвоїхнацій.СаметакуславуздобулиукраїнецьТарас евченко,поляк дамМіцкевич,німецьоганнВольф ан ете,англієць арльзДіккенстаінші.Голоскожноїнаціональноїлітературивливаєтьсявансамбльсвітової

літератури. им поняттям позначається сукупність усіх літератур віддавнинидосучасності.Кожненаціональнеписьменствоперебуваєвбез-перервномукультурному діало ізіншими. енадихаєйогонановіідеїіспонукаєділитисявласнимидосягненнями.Самеміжкультурнеспілку-ванняєсьогодніпріоритетомлітературознавчихстудій.

Ëіòåðàòóðîçíàâ÷à äîâіäêà

Діало культур — процес взаємодії і взаємопроникнення куль-турнихнадбаньрізнихкраїн,народів,історичнихобластейтощо.

Величезнурольуміжкультурномудіалозівідіграютьперекладачі. хнякопіткапрацярозбиваємовнікордони,щовідокремлюютьчитачіввідздо-бутківіноземноїлітератури.


удожні ереклад — передача художнього тексту, написаногооднієюмовою,засобамиіншої.

До тогож художній переклад виконуєще й культурнумісію. джевисококваліфікованийперекладачнелишеволодієіноземноюмовою,айдобрезнаєтьсянавідображенихвіншомовномутворіісторичнихтапобу-товихреаліях, традиціях такультурнихкодах.Відтворюючи їх упере-кладі, знаходячи влучні паралелі між«своєю» та «чужою» традиціями, вінвиступає як культурний посередник, щоробитьсвійвнесокудіалогтапорозумінняміж народами. Тут варто згадати багатуукраїнську перекладацьку школу, представ-лену передусім блискучими постатямиванаФранка, есіУкраїнки, риниСте-шенко,ГригоріяКочура,Миколи укаша,Миколи ажана, ориса Тена, МаксимаРильського,МиколиЗерова, еонідаПер-вомайського, Ольги Сенюк, Євгена Попо-вича, натоляПерепаді,МихайлаМоска-ленка, Олекси огвиненка, Віктора ов-куна, Максима Стріхи, Роксоляни

Дуй Гун.Розділи,щоперетворюють

12

Зорівчак та багатьох інших. За часів радянської цензури, якажорсткообмежувалаколочитання,українськіперекладачі—нерідконебезпечноризикуючийвиявляючигромадянськумужність—будувалисвоїмипере-кладамимостипонадзалізноюзавісою,щовідокремлювалаукраїнськихчитачіввідздобутківсвітовогокрасногописьменства.Вартопам’ятатипроте,щомежінаціональноїлітературинезбігаються

з межами країни, населеної її народом. Так, після приходу Гітлера довлади чимало німецьких письменників, не згодних з його політикою,переїхалидорізнихкраїнівеміграціїпродовжувализбагачуватисвоїмитворамиріднунімецькулітературу.Крімтого,натериторіїоднієїкраїни,населеноїрізниминародами,інколипліч-о-плічрозвиваютьсярізнінаціо-нальнілітератури.

Українське відлуння

Окрім українських письменників мультинаціональна Україна пода-рувала світові чимало іншомовних авторів, серед яких нна хматова,Пауль елан, саак абельтаіншілітератори,щописалиівритом,ідишем,російською,польською,німецькою,румунськоютаіншимимовами. самезавдяки їхній творчості зарубіжні читачі відкрили для себе українськіміста й селища. У свідомості цих читачів закарбувалися ьвів зефаВітліна, Дрогобич руно ульца, Заболотів Манеса пербера, КиївМихайла улгакова,Одеса саака абеля, итомирСаші орного, ер-дичівВасиляГроссманатощо.

Осьчомусьогоднірозробляютьсятакіпідходидодослідженьлітератури,щомаютьподолатизвуженістьтаобмеженістьісторійнаціональнихліте-ратуріфокусуютьпогляднаміжкультурнійвзаємодії.Властивесучаснійгуманітаристиціперенесенняакцентузнаціональногонаміжнаціональнета мультинаціональне доводить разючу точність прогнозу, який щев1926роцідавусвоїй«ПодорожіГаличиною»відомийнімецькомовнийписьменник озефРот,котрий,доречі,походивзгалицькогоміста роди:« аціональнатамовнаєдністьможебутисилою,аленаціональнетамовнерозмаїттязавждистановитьсилу».

Перевірте себе

1. омусвітовулітературувважаютьдуховноюскарбницеюлюдства2. куцінністьмаєдлянасдуховнийдосвід,закарбованийутворахсвітовоїлітературидалекогойнещодавньогоминулого3. Доведіть тезу про те, що художня література є важливим чинникомвпливунаособистістьтасуспільство.. Поясніть поняття «культурний діалог». ку роль у ньому відіграютьперекладачі к ви вважаєте, чому в сучасних літературознавчих дослі-дженняхперевагавіддаєтьсясамеспілкуваннюміжрізнимилітературами5. Виберітьзпередмовивисловлюванняписьменниківпролітературу.Про-ілюструйтеїхприкладами.Висловтевласнудумкущодоцихтверджень.6. Пра о в арах. аосновіпрочитаноїпередмовисформулюйтеперелікпитаньдлядискусіїнатему«Світовалітературатавикликисучасноїдоби».7. Підготуйтерефератнаоднуіззапропонованихтем:À. Видатніукраїнціпрозарубіжнулітературу.Á. Письменники—лауреатилітературнихпремійтаїхнійвнесокузбереженнямиру.Â. Українськаперекладацькашкола.

13

МОГУТНІЙ ДУХ ПІЗНАННЯ


1. РозкажітьпродобуПросвітництвавЄвропітаїїпредставників.2. кітвори .В. етевивжечитали3. отакетрагедія Пригадайте,якітрагедіївививчалираніше.. Поясніть,яквирозумієтепоняття«художнійобраз».

Йоганн Вольфґанґ Ґете: вічний порив до світлаУ імеччині Просвітництво розвивалося пізніше й повільніше, ніж

в інших західноєвропейських країнах. е поясню-ється значною мірою політичною та економічноюситуацією. У III ст. на німецьких землях булобагато маленьких князівств-держав, здебільшогозбіднілих і загрузлих у феодалізмі. Плацдармамидлярозгортанняпросвітницького руху сталикуль-турніцентри,щовиникаливкнязівськихрезиден-ціях,університетськихтавільнихмістах: ейпцигу,Франкфурті-на-Майні, еттін ені, Веймарі, ені,ерліні,Потсдамітощо. оскількипершочерговимсуспільним завданням було політичне об’єднаннякраїни та її всебічне реформування, то саме воносталопріоритетомнімецькоїпросвітницькоїдумки.

ітература німецького Просвітництва форму-валася під впливом провідних французьких таанглійськихпредставниківцьогоруху.Длянеїбулахарактерна тенденція до поєднання масштабнихсуспільних та моральних проблем з філософськоюдумкою. У своїх творах письменники ставили

ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ

×ÀÑÒÈÍÀ ÏÅÐØÀ

Л. Зайдлер.Портрет.В. ете(1749–1832).

1811 ð.

14

питанняпровихованнягуманістичноїсвідомості,соціальнузумовленістьлюдських уявлень, функції та природу мистецтва тощо. я тенденція,зокрема, спостерігається у творчості Крістіана Фюрхте отта еллерта,оганнаКрістофа отшеда,КрістофаМартінаВіланда,Фрідріха отліба

Клопштока, оганна оахімаВінкельмана, отгольдаЕфраїма ессін атаін.Востаннійтретині IIIст.в імеччиніпоширилисясентименталіст-

ські течії, з якимипов’язана рання творчість .В. ете йФ. иллера.Своїмихудожнімизвершеннямицівелетнісвітовоїкультурипідбилипід-сумокпіддобоюПросвітництва.Однакїївпливзалишивглибокийслідв історії культурикраїни.Достатньо, либонь, згадати про те,що деякінинішніавторитетніфілософисамезПросвітництвавиводятьісторичнийшляхсучасної імеччинитаїїсучаснийкультурнийландшафт.

оганнВольф ан етенародився28серпня1749рокууФранкфурті-на-Майні.Родинаписьменниканалежаладобагатоїміськоїверхівки. атько,імперськийрадник,колишнійадвокат,бувлюдиноюпедантичною,вимо-гливоюй чесною.Від нього оганн успадкував потяг до знань.Матеріж,якабуладляньоговзірцемсердечноїтеплотиймудрості,майбутнійписьменникзавдячувавбагатоюуявою.

атькостворивусіумовидлятого,абисинздобув рунтовнуосвіту. накуспішнодолаврізнінауки,виявляючивеликужагудознаньтанепересічніздібності. етеопанувавфранцузьку,англійську,італійську,давньогрецькута латинську мови, здобув глибокі знання з багатьох дисциплін і долу-чився до найкращих здобутків літератури та мистецтва. Уже замолодувін вражав сучасників феноменальною широтою культурного кругозоруіспроможністюпродукуватиплідніідеїврізноманітнихнауковихгалузях.За волею батька ете здобував юридичну освіту спочатку в ейпци-

зькомууніверситеті,апотімівСтрасбурзькому,уякомузгодомзахистивдисертацію й отримав ступінь доктора права. Творчий шлях розпочавзпоезії.Упродовжжиттявіннаписавблизько1500віршів.Розкриваючирізнігранібагатоїособистостіпоетатавідбиваючирізніетапийоговну-трішньогорозвитку,лірика етепрочитуєтьсяяксвоєріднийлітописйогодуховноїавтобіографії.ПідчаснавчанняуСтрасбурзімолодийпоетпознайомивсязвідомим

філософом і письменником . . ердером. ете щиро захопився йогосамобутніми потрактуваннями явищ природи та культури, пройнявсяйогоставленнямдонародноїтворчостіякдовзірцясправжньоїпоезії.Підвпливом ердерамитецьзацікавивсянімецькимфольклором,почавйогозбирати та переосмислювати у власних літературних текстах. Завдякиердерувінтакождолучивсядоруху уря й натиск .

Філологічна консультація

«Буря й натиск» — течіявнімецькійлітературідобиПросвітництва,якарозвиваласяв1765–1785рр.здебільшогоутворчостімолодихавторівй увиразнила їхній бунт проти «батьківських» догм та норм. Сутністьтакого протесту влучно схарактеризував ердер: «Голос серця є визна-чальним для розумного рішення», у такий спосіб підкресливши, щоморальнірішеннядиктуютьсянерозумом,якуважалийого сучасники,але серцем. ентральне місце в естетичній програмі « урі й натиску»посідало поняття природного «бурхливого генія», що його втіленнямсучасникивважалисамого ете.

Кадрізкінофільму« ете »режисер Ф. тельцль р.

15

питанняпровихованнягуманістичноїсвідомості,соціальнузумовленістьлюдських уявлень, функції та природу мистецтва тощо. я тенденція,зокрема, спостерігається у творчості Крістіана Фюрхте отта еллерта,оганнаКрістофа отшеда,КрістофаМартінаВіланда,Фрідріха отліба

Клопштока, оганна оахімаВінкельмана, отгольдаЕфраїма ессін атаін.Востаннійтретині IIIст.в імеччиніпоширилисясентименталіст-

ські течії, з якимипов’язана рання творчість .В. ете йФ. иллера.Своїмихудожнімизвершеннямицівелетнісвітовоїкультурипідбилипід-сумокпіддобоюПросвітництва.Однакїївпливзалишивглибокийслідв історії культурикраїни.Достатньо, либонь, згадати про те,що деякінинішніавторитетніфілософисамезПросвітництвавиводятьісторичнийшляхсучасної імеччинитаїїсучаснийкультурнийландшафт.

оганнВольф ан етенародився28серпня1749рокууФранкфурті-на-Майні.Родинаписьменниканалежаладобагатоїміськоїверхівки. атько,імперськийрадник,колишнійадвокат,бувлюдиноюпедантичною,вимо-гливоюй чесною.Від нього оганн успадкував потяг до знань.Матеріж,якабуладляньоговзірцемсердечноїтеплотиймудрості,майбутнійписьменникзавдячувавбагатоюуявою.

атькостворивусіумовидлятого,абисинздобув рунтовнуосвіту. накуспішнодолаврізнінауки,виявляючивеликужагудознаньтанепересічніздібності. етеопанувавфранцузьку,англійську,італійську,давньогрецькута латинську мови, здобув глибокі знання з багатьох дисциплін і долу-чився до найкращих здобутків літератури та мистецтва. Уже замолодувін вражав сучасників феноменальною широтою культурного кругозоруіспроможністюпродукуватиплідніідеїврізноманітнихнауковихгалузях.За волею батька ете здобував юридичну освіту спочатку в ейпци-

зькомууніверситеті,апотімівСтрасбурзькому,уякомузгодомзахистивдисертацію й отримав ступінь доктора права. Творчий шлях розпочавзпоезії.Упродовжжиттявіннаписавблизько1500віршів.Розкриваючирізнігранібагатоїособистостіпоетатавідбиваючирізніетапийоговну-трішньогорозвитку,лірика етепрочитуєтьсяяксвоєріднийлітописйогодуховноїавтобіографії.ПідчаснавчанняуСтрасбурзімолодийпоетпознайомивсязвідомим

філософом і письменником . . ердером. ете щиро захопився йогосамобутніми потрактуваннями явищ природи та культури, пройнявсяйогоставленнямдонародноїтворчостіякдовзірцясправжньоїпоезії.Підвпливом ердерамитецьзацікавивсянімецькимфольклором,почавйогозбирати та переосмислювати у власних літературних текстах. Завдякиердерувінтакождолучивсядоруху уря й натиск .


«Буря й натиск» — течіявнімецькійлітературідобиПросвітництва,якарозвиваласяв1765–1785рр.здебільшогоутворчостімолодихавторівй увиразнила їхній бунт проти «батьківських» догм та норм. Сутністьтакого протесту влучно схарактеризував ердер: «Голос серця є визна-чальним для розумного рішення», у такий спосіб підкресливши, щоморальнірішеннядиктуютьсянерозумом,якуважалийого сучасники,але серцем. ентральне місце в естетичній програмі « урі й натиску»посідало поняття природного «бурхливого генія», що його втіленнямсучасникивважалисамого ете.

Кадрізкінофільму« ете »режисер Ф. тельцль р.

У 1772 р. ете в статусі ліцен-ціата1праваприїхавдонімецькогоміста Вецлар, аби пройти прак-тикувімперськомусуді.Уцьомумістечку ете пережив бурхливулюбовну історію, яку невдовзізобразив у романі «Страждання молодого Вертера»(1774).У другій половні 1770-х рр.

митець управлявся в різнихлітературних жанрах. У цей часвін перебував під впливом сен-тименталізму, що відобразилося,зокрема, у «Стражданнях моло-догоВертера».Романнаписановідособи юнака, який учинив само-губствочерезнещасливекохання.ТвірскладаєтьсязлистівВертератафрагментівйогощоденника.Головнийгерой—вразливий,мрійливийодинак,якиймаєбагатийдуховнийпотенціал,аленеможейогозреалі-зувати.


езважаючинаневеликийнаклад(лишепівторитисячіпримірників),романставлітературноюсенсацієюіпринісдвадцятип’ятирічномуавто-ровігучнуславу. исленнічитачіпобачиливголовномугероєвіприкладдлянаслідування,авйогоавторові—виразникадумокмолодогопоко-ління.Середприхильниківроманубувтакож аполеон онапарт,якийносивйогоувоєннихпоходахразомз іблієютаКораном.Відомо,щовеликийполководецьперечитуваветівськукнижкусімразів,авос-таннє звернувся до неї під часперебуваннявзасланнінаостровіСвятої Єлени. Роман став однієюзголовнихтемрозмови аполеонай ете під час їхньої зустрічівЕрфуртів1808р.

ерезрікпіслявиходу«Страж-дань молодого Вертера» герцогСаксен-Веймарський Карл вгустзапропонував ете переселитисядо Веймара на правах почесногочлена правління князівством.ле передусім письменник став

приятелем, порадником та сорат-ником герцога. Обійнявши однуз найвищих посад у князівстві,

1 і ц е н ц і à т а м иранішевуніверситетахназиваливикладачів,якімалиправочитатилекціїдотого,якзахистилидисертації.

Ò. Îåð.Веймарськепридворнетовариство.1860 ð.

16

етезгодомсконцентрувавусвоїхрукахуправлінняфінансами,промис-ловістю, будівництвом доріг, армійською службою, освітою, театром таіншимицаринамивеймарськогожиття.У1782р.вінотримавдворянство.Переїзд етедоВеймаразбігсязйоговідходомвідруху« уряйнатиск»,

якийнатойчаспочавзанепадати. овийетапутворчостіписьменникапов’язанозперіодомтакзваноговеймарського класици му.


снує два визначення періоду веймарського класицизму. Першепов’язуєйогозтворчістюнімецькихписьменниківВіланда, ердера, етета иллера. Другеж обмежується лише літературною діяльністю етета иллераз1794до1805р.,тобтоколиїхнятворчаспівпрацядосягланайвищоїінтенсивності.Свіймистецький ідеалвеймарськікласикишукалив античнійкуль-

турізїїпринципамидосконалості,гармонії,гуманізмутаєдностізмістуйформи.Водночасвониспиралисянапросвітницькийідеалсуспільства,якепоступовополіпшується завдяки своєму еволюційномурозвиткунаосновіпринципівгуманізму.Головноювиховноюсилоюсуспільноїсвідо-мостівонивважалимистецтво.Представникивеймарськогокласицизмуутверджували власний виховний ідеал «прекрасної душі» — людини,учинки,обов’язкитасхильностіякоїгармонійнозлагоджені,щойпоро-джує внутрішній спокій. Головними поняттями мистецтва веймарськихкласиків були людяність та толерантність, а провідним жанром твор-чості—драма.

Упродовждесятироків етевіддававдержавнійслужбібільшістьсилтачасу. Та попри успіхи в управлінні Веймарським князівством і високесуспільне становище, він дедалі більше страждав через повсякденнурутиннуроботу,яказаважалайомуреалізовуватисвоєсправжнєпокли-

кання.Одногодня,зненацькапокинувшивсі справи,письменниктаємнопоїхавдоталії. Там він провів кілька чудовихроків,подорожуючикраїноютавивчаючимистецтвостарихмайстрів.Своївраженняетепредставивупоетичномуциклі«Рим-ські елегії» (1790) та драмі «ТоркватоТассо» (1780–1789). Саме в талії розпо-чався класичний період етівської твор-чості. ірокимитецьуважавнайщасливі-шимиусвоємужитті.У 1789 р. ете знову з’явився у Вей-

марі.Вінвідмовивсявідусіхпостів, алезберіг за собою звання першогоміністрай обов’язки куратора освіти. Тепер напершомумісцідляньогобулалітературнатворчість.


евдовзі відбулася Велика французька революція, яка сколихнуланімецьких інтелектуалів. агато з них вітали цю подію з неабияким

É. Ã. Â. ішбейн. етевРимськійКампанії.1787 ð.

17

ентузіазмом, покладаючи на неї найзаповітніші надіїщодо позитивнихзмінсвіту. ете ставивсядореволюціїкритично, засуджуючипередусімнасилля, зякимвона здійснювалася. ейпогляд знайшовбезпосереднєвідображеннявпоемі«ГерманіДоротея»(1798). асильницькимспробамзмінитисуспільствописьменникпротиставлявпросвітницьку ідеювихо-ваннягармонійноїособистості.

Самецяідеяляглавосновуйоговиховногороману« ітанаукиВіль-гельмаМайстера»,якийдрукувавсяв1795–1796рр. етепродемонструвавчитачеві, як, мандруючи, головний герой отримував новий життєвийдосвід,ачерезнього—щоразуновийпоштовхдовнутрішньогорозвитку,самопізнання та любові до людей. Своєю енергією, активноюжиттєвоюпозицією,прагненнямприноситисуспільствукористьВільгельмМайстеррізкоконтрастує з пасивниммеланхолійниммрійникомВертером, ство-ренимпідвпливоместетики« урійнатиску».Крім літературної творчості ете активно

займався природничими дослідженнями.У 1790 р. він оприлюднив монографію прометаморфозирослин,завдякиякійставоднимзі співзасновників порівняльної морфологіївботаніці.Крімтого,захопивсявченнямпрофарби, яке розробляв упродовж подальшогожиття.Завдяки зусиллям ете у Веймарі осели-

лисядеяківидатнідіячінімецькоїкультури.хня діяльність сприяла перетвореннюмістав один з найзначніших культурних центрівімеччини. Серед митців, які переїхали

до Веймара, був Фрідріх иллер. З ниму етезав’язаласяглибокатворчадружба,якасталаяскравоюсторінкоювісторіїнімецькоїлітератури.Разом письменники видавали журнали,

друкувалилітературніманіфести,відповідалиопонентамуполеміці.У1797р.вонипровелизмагання в жанрі балади, надавши новогопоштовху для його розвитку. Так з’явилисязнамениті етівськібалади«Коринфськанаре-чена», « укач скарбів» та «Учень чаклуна»,уякихавторзамислювавсянадтаємницямибуття. У 1799 р. поети заснували Веймар-ський театр, який швидко здобув славу провідної сцени в імеччині.Уважаючи театр «виховним закладом»,що прищеплює публіці гуманіс-тичніуявленнятаестетичнийсмак, етедокладавбагатоорганізаційнихзусильдойогорозвитку.Вінтакожзнатхненнямписавтворидлясцени.Донайвідомішихйогодрамналежать« ецфон ерлігін ен»(1771–1773),«Е монт»(1788),«ТоркватоТассо»(1790),« фігеніявТавриді»(1779–1786),атакож«Фауст»,якийставнайзначнішимлітературнимтворомписьмен-ника. всежтворчаспівпраця етета иллеранасампередмаланаметітеоретичнеосмисленняіпрактичневиконаннятихзавдань,щопосталипередлітературоюпісляВеликоїфранцузькоїреволюції.

Е. Рітшель.Пам’ятник етей иллерууВеймарі.1857 ð.

18


Певнаріч,дружба етета иллеранебулаідилією,вільноювідпро-тиріч чи непорозуміння. ікаво дослухатися до думки иллера, який,попри щире захоплення творчим даром і геніальною особистістю ете,одногоразузізнався:« астоспілкуватисяз етебулобдлямененещастям.авітьпередсвоїминайближчимидрузямивінанінамитьнерозкрива-

єтьсявповні, вінневловимий мені здається,віннасправдінеймовірнийегоїст.Вінпробудивуменісвоєріднусумішлюбовітаненависті огодумкадлямененадзвичайноважлива».Передчаснусмерть иллерав1805р. етепереживякнайтяжчуосо-

бистувтрату.Докінцясвогодовгогожиттявінстраждавчерезвідсутністьможливості спілкуватися й обмінюватися творчими ідеями з другом таоднодумцем.

епересічнадружбадвохавторівбулавшанованавдячнимивеймарцями.етей иллерпохованіпоручу герцогській усипальниці. перед спо-

рудоюВеймарськогонаціональноготеатрустоїтьпам’ятникобомписьменникам,якітримаютьспільнийвінецьслави.

Після смерті иллера розпочавсяпізній період етівської творчості, якийтривав майже 30 років. а цьому етапімитцемстворенопершу(1808),азабагатороків потому і другу частину (1831 р.)трагедії«Фауст»,художнюавтобіографію«Поезія та правда» (1811), роман « ітамандрівВільгельмаМайстера»(1821–1829),атакожліричнузбірку«Західно-східнийдиван»(1818),якавиниклаіззахопленняписьменника східною культурою. Роботінад цією книжкою передували заняттяарабськоютаперськоюмовами,вивченняКорану, знайомство з класичноюпоезієюСходу. агатотворів,написанихупізнійперіодувійшлинелишедонаціонального,айдосвітовоголітературногоканону.


езажиттяписьменникалітературнаслава етесягнулаукраїнськихтеренів.У1827р.йогообранопочеснимчленомРадиХарківськогоунівер-ситету.ТодіжП.Гулак- ртемовськийзробивпершийпереспів етівськоїбалади «Рибалка» українською мовою. Твори ете перекладали україн-ською П.Куліш, .Франко, М.Рильський, М. ажан, М.Терещенко,С.Голованівський, .Муратов, Г.Кочур, В.Стус, Д.Павличко та ін.Перший повний український переклад «Фауста» з’явився завдяки тита-нічнійпраціМ. укаша.

Творчий шлях ете охопив 60 років і позначився створенням най-вищих взірців поезії, прози та драматургії. ого твориміцно пов’язанізнімецькоюкультурноютрадицією,алеводночасмаютьзагальнолюдську

É. É. меллер. етедиктуєсвоємусекретаревіДжону.1834 ð.

Ф. а ер.Пам’ятник етев ерліні.1880 ð.

19


Певнаріч,дружба етета иллеранебулаідилією,вільноювідпро-тиріч чи непорозуміння. ікаво дослухатися до думки иллера, який,попри щире захоплення творчим даром і геніальною особистістю ете,одногоразузізнався:« астоспілкуватисяз етебулобдлямененещастям.авітьпередсвоїминайближчимидрузямивінанінамитьнерозкрива-

єтьсявповні, вінневловимий мені здається,віннасправдінеймовірнийегоїст.Вінпробудивуменісвоєріднусумішлюбовітаненависті огодумкадлямененадзвичайноважлива».Передчаснусмерть иллерав1805р. етепереживякнайтяжчуосо-

бистувтрату.Докінцясвогодовгогожиттявінстраждавчерезвідсутністьможливості спілкуватися й обмінюватися творчими ідеями з другом таоднодумцем.

епересічнадружбадвохавторівбулавшанованавдячнимивеймарцями.етей иллерпохованіпоручу герцогській усипальниці. перед спо-

рудоюВеймарськогонаціональноготеатрустоїтьпам’ятникобомписьменникам,якітримаютьспільнийвінецьслави.

Після смерті иллера розпочавсяпізній період етівської творчості, якийтривав майже 30 років. а цьому етапімитцемстворенопершу(1808),азабагатороків потому і другу частину (1831 р.)трагедії«Фауст»,художнюавтобіографію«Поезія та правда» (1811), роман « ітамандрівВільгельмаМайстера»(1821–1829),атакожліричнузбірку«Західно-східнийдиван»(1818),якавиниклаіззахопленняписьменника східною культурою. Роботінад цією книжкою передували заняттяарабськоютаперськоюмовами,вивченняКорану, знайомство з класичноюпоезієюСходу. агатотворів,написанихупізнійперіодувійшлинелишедонаціонального,айдосвітовоголітературногоканону.


езажиттяписьменникалітературнаслава етесягнулаукраїнськихтеренів.У1827р.йогообранопочеснимчленомРадиХарківськогоунівер-ситету.ТодіжП.Гулак- ртемовськийзробивпершийпереспів етівськоїбалади «Рибалка» українською мовою. Твори ете перекладали україн-ською П.Куліш, .Франко, М.Рильський, М. ажан, М.Терещенко,С.Голованівський, .Муратов, Г.Кочур, В.Стус, Д.Павличко та ін.Перший повний український переклад «Фауста» з’явився завдяки тита-нічнійпраціМ. укаша.

Творчий шлях ете охопив 60 років і позначився створенням най-вищих взірців поезії, прози та драматургії. ого твориміцно пов’язанізнімецькоюкультурноютрадицією,алеводночасмаютьзагальнолюдську

É. É. меллер. етедиктуєсвоємусекретаревіДжону.1834 ð.

Ф. а ер.Пам’ятник етев ерліні.1880 ð.

духовнутаестетичнузначущість. цеєоднимізчисленнихсвідченьуніверсальностітапластич-ності етівськогогенія.

ітературна діяльність ете заклала фун-дамент для подальшого розвитку німецькоїлітератури, виявила можливості синтезурізних національних культурних традицій тазробила посутній внесок в утвердження засадєвропейськогогуманізму.Своєютворчістю етезасвідчивнастанняерисвітовоїлітератури,якепророчепередбачив.


1. коюбуладобаПросвітництвав імеччині2. кі відомості прожиття .В. ете привер-нуливашуувагу3. Учомувиявляється творча багатогранністьписьменника. кі факти свідчать про його прижиттєвуславу5. к ви вважаєте, чому ете, попри усвідом-лення свого письменницького покликання,віддавзначнучастинусвогожиттядержавнійслужбі6. курольу творчійдолімитцявідігралийогодружба та співпраця ізиллером

7. кічинникивплинулинатворчийрозвитокписьменника8. кіідеїоб’єднувалипредставників« урійнатиску»9. Розкрийтезмістпоняття«веймарськийкласицизм».

Діла, яких не поглине вічністьГоловнимзвершеннямвеймарськогоперіоду,яківсієї етівськоїтвор-

чості, став «Фауст». У ньому втілено підсумки духовних й естетичнихшуканьписьменника,головнівідкриттяпросвітницькоїдумкиХ IIIст.і,ширше,культурнийдосвідусієїепохи.ЗапозичившиобразФаустазпопе-редньоїлітературноїтрадиції, етенадавйомупотужногофілософськогозначення,символічноїоб’ємностійтитанічногомасштабу.ЗавдякицьомуетівськийФауствирісупостать,щовтілюєсамдухновоїєвропейськоїцивілізації.

Світові мотиви

Восновусюжету«Фауста»покладеномотивугодиміжлюдиноютадия-волом,якийналежитьдовічнихсюжетів світовоїлітератури.Вочевидь,уперсонажабувреальнийпрототип. адумкудослідників, оганн еор Фауст народився близько 1481 р. Мав непересічні знання в богослов’ї,математиці, астрології та медицині. ого вважали чорнокнижником,тобточаклуном,якийзаймавсячорноюмагією.Залегендами,вінпомеру1540р.уВюртемберзі,післятогоякспливтермінугоди,укладеноїнимз демономМефістофелем. ПіддавшиФауста страшним тілесним мукам,нечистийзабравйогодушу.У 1587 р. книговидавець оганн піс оприлюднив « сторію доктораоганнаФауста,відомогочарівникайчорнокнижника».Головнийгерой

20

тут засуджувався як зухвалий грішник, що, утративши ожий страх,продавдушучортувобміннадоступдотаємнихзнань,якібдозволилийомурозгадатизагадкибуттяіздобутивладунадсвітом.Книжказавер-шуваласяповчальнимописомзагибеліФауста.

До сюжету про німецького чорнокниж-ника звертався й один з найвидатнішиханглійських драматургів і сучасниківекспіра письменник Крістофер Марло.

Головнийгероййогоп’єси«ТрагічнаісторіяжиттядоктораФауста»—целюдина,спов-ненавеличезноїенергіїтабезмежногочесто-любства, бунтівник,що викликає водночасзахватіжах.Письменників « урі й натиску» образ

Фауста приваблював титанізмом, зухвалимбунтом проти усталених норм, прагненнямвийтизамежілюдськихможливостей.Підперомтакихавторівперсонажнабуваврис«бурхливого генія». За драму про ФаустабравсяодинзнайвидатнішихписьменниківнімецькогоПросвітництва отгольд Ефраїмессін . Проте він написав всього кількафрагментів—задумтворуневтілено.

Історі створенн етівсько о ауста .Письменник почав працювати над цимтворомщезаюнихроків,підвпливомідей« урі й натиску», а завершив за кількамісяців до смерті. Робота тривала майже60 років (1772–1831 рр.) і увібрала творчішуканняавторатайогобагатограннийжит-

тєвийдосвід.УкраїнськийлітературознавецьОлександр ілецькийнавітьстверджував, що Фауста можна трактувати як «самого ете на різнихстадіяхрозвиткуйогоособистості».Жанрова сво рідність твору. Твір написаноуформідрами.Завизна-

ченнямсамогоавтора,«Фауст»—цетрагедія.


Тра еді (відгрец.tragoedia—букв.цапинапісня)—драматичнийтвір,який рунтуєтьсянагостромуконфліктіособистостіізсуспіль-ством,оточеннямінайчастішезакінчуєтьсязагибеллюгероя.

Водночасбагатошароваконструкціятексту,наявністькількохсюжетнихліній,пов’язанихміжсобоюлишеособистістюголовногогероя,численніперсонажі, зрештою великий обсяг, який неможливо вмістити в межіоднієї вистави,—усеце більшенагадує епічнупоему,деу віршованійформі подається розлогий опис подій. Тому літературознавці часто від-носять«Фауста»дожанрудраматичної оеми.Складновизначитиістильтвору,аджетутнаявнестилістичнебагатоголосся,якеохоплюєелементи

А. е ер.Фаустусвоємукабінеті.1831 ð.

21

балад, народних пісень, вуличних розмов, учених диспутів, піднесенихмолитов,філософськихроздумівтощо.Ко ози і і с жет ауста . Трагедія складається з двох частин,

присвятитадвохпрологів,уякихсформульованоключовітезизагальногозадуму.

У Проло і в театрі зображено дискусію між Директором театру,ПоетомтаКоміком.Коженізцихперсонажівпредставляєпевнийпогляднамистецтво.ДляДиректораголовнийкритерійоцінкитвору—задово-ленняпубліки,якенезалежитьанівідморальногозмісту,анівідхудож-ньої якості, а натомість приносить прибуток до театральної каси.Поет,якомубайдужедоневибагливоїпубліки,вимірюєцінністьмистецтвайогоспроможністюсягнутивічності.ТимчасомКомікнаполягаєна значеннісміху,якийдодаєдрібкусолідожиттєвогорозмаїття. зцихсуперечливихпозицій,щовідбиваютьестетичніпогляди етівськоїдоби,висновуєтьсявказівка,якуДиректордаєПоетові:

Такрозміркуйтежвседотепно,асценівсесвітумістітьшвидкойбережнопройдітьзнебачерезземлювпекло.1

УцьомузакликупрагматичнийпідхідДиректорасполучаєтьсяз іде-алістичним замахом Поета на вічність та іронією Коміка. Та водночасу процитованих рядках лаконічно презентується весь задум «Фауста»йокреслюютьсямежійогохудожньогосвіту,щоохоплюютьуніверсумвіднебесдопекла.У Проло і на небесах відбуваєтьсяіншийфілософськийдиспутміж

Господомтанебеснимвоїнством,зодногобоку,тадухомзлаМефістофелем,здругого.СуперечкавиникаєдовколаФауста.ДляМефістофелявченийзйогоневпиннимдуховнимпошукоміпалкимпрагненнямдосконалостітаістини—божевільний.ОднакУсевишнійхарактеризуєйогоінакше:

Вінпокищоумороціблукає,Таявкажуйомудоправдивхід ознаєсадівник,якдеревцеплекає,кийвідньогобудецвітіплід.

Мефістофель пропонує випробувати Фауста різними спокусами. Вінупевнений,щотойпіддастьсяйзанапаститьсвоюдушу.Господьпогоджу-ється,оскількивіритьуспроможністьлюдинивстояти.

Зовнінепов’язаніміжсобою,прологиілюструютьідеюспівіснуваннялюдськихтанадлюдськихсилуземномубутті.Основнадіятрагедії—роз-горнутезображення«експерименту»зученим,проякийідетьсявдругомупролозі.

а початку ершої частини Фауст постає мислителем, одержимимжагоюпізнаннясвіту.Вінзневіривсявможливостяхнаукиймагіїосяг-нути сенс буття і змінити людське життя на краще. Учений глибокостраждаєчерезвласнебезсилля,аленезрікаєтьсяподальшогодуховногопошуку.СамеізцієїдушевноїкризискориставсяМефістофель,пообіцявшиФаустувиконуватибудь-якійогопобажання,аотже,надатийомуможли-востідлябезмежногопізнаннясвітувобміннадушупіслясмерті.Фаустпідписавугоду,висловившиприцьомусвоюумову:пітизжиттятоді,коли

1ТутідалітвірцитуєтьсявперекладіМ. укаша.

22

йогопошукзупиниться.Отримавшиновумолодістьідовгежиття,ученийвирушивусупроводіМефістофелявтривалійнеймовірнімандри.

ПершоюважливоюподієюновогожиттягероясталокоханнядодівчиниМаргарити, з якою він випадково зустрівся на міській вулиці. ретхенвразилайогосвоєюневинноюкрасоюйчистимсерцем.УстосункахзнеюФаустпереживнайвищещастяземногокохання,аленезнайшовуньомусенсубуття.Саметомувін,незважаючинасильнепочуттядоМаргарити,полишивїїзарадиподальшогопошуку.Дівчиназаплатиластрашнуцінузацекохання:смертьматері,загибельбрата,власноручневбивствонеза-коннонародженоїдитиниі,зрештою,—божевіллятастрата. хочаФаустщиро намагався визволити її з в’язниці, ця марна спроба аж ніяк неполегшилайогопочуттяпровинизазвабленейзагубленежиттякоханої.У другій частині Фауст і Мефістофель спочатку дістаються двору

германського імператора. Тут вони пробують провести реформи задляоздоровлення зубожілої країни, але їхні зусилля зазнають краху черезбайдужістьфеодальноїаристократіїдобатьківщини.Потім Фауст закохується в прекрасну Гелену — уславлену героїню

давньогрецькихміфів,викраденняякоїсталопричиноюТроянськоївійни.ЗдопомогоюМефістофелягеройразомізкрасунеюоселяєтьсявсередньо-вічному замкуУ цій любові він здобуває новещастя, але воно виявля-єтьсякрихким:післязагибелісинаГеленазникає,іФаустзновувирушаєвдорогу.Останнімпритулкомнайогоземномушляхустаєзаболоченамісцина

на морському березі, яку він отримав від імператора за надану допо-могуувійні. биполіпшитиумовижиттяїїмешканців,Фаустсміливобереться за спорудження греблі. оправда, через це гинуть старенькіФілемоні авкіда,маленькийбудинокякихневписавсяувеликіпланиФауста.Проте самепідчасбудівництва греблі,яке символізуєактивнеперетвореннясвітузарадиблагалюдства,геройзнаходитьнайвищийсенсжиття.Вінбачитьйоговпрацівільнихлюдейнавільнійземлі.

е визнання, відповідно до укладеної угоди з духом зла, наближаєсмертьужесліпого,майжестолітньогоФауста.ОднакпоприочікуванняМефістофеляангелипідносятьдушупомерлогонанебо.

ентральні образи. авідмінувіднародноїлегенди,котразасуджувалаÔàóñòàякгрішника,щопереступивморальнійрелігійнізаборони, ете

К. венінгер Молодший.ФаустіМаргарита.1880 ð.

Дж. іссо.МаргаритайФаустусаду.1861 ð.

23

змальовуєйогоякособистість,наділенусильнимрозумом,невичерпноюенергією,шляхетнимиустремліннямийтитанічниммасштабом.

кучений,Фаустпрагненепростоздобутиновізнання,айзнайтиспосібдляїхньогоперетвореннянаінструментудосконаленнясвіту,розширеннямеж людського мислення, осягнення суті буття людини та законів уні-версуму.УцьомуФаустпідкресленопротиставляєтьсявченомуВагнеру,уякомувтіленотипсхоластичноговченого—застиглого,догматичногойобмеженого. авідмінувідВагнера,Фаустнезадовольняєтьсявіднос-ністюдоступнихзнаньісліпоювіроювтеорію.Вінпрагненекнижковоїмудрості,аексперименту,дійовогопізнанняживоїстихіїжиттяйбезмеж-ного,абсолютногознання.Варто,однак,зважитинате,щозарадицьогошляхетногопрагненняФаустготовийпринестивжертвунелишесамогосебе,айіншихлюдей,наприкладМаргаритуабоФілемоната авкіду.


В образі Фауста поєднуються елементи двох європейських історико-культурнихтипівособистості:людиниВідродженняталюдиниПросвітни-цтва.Вінперекладає ібліюнімецькоюмовою.Зодногобоку,перекладиібліїзлатининаціональнимимовамиздійснювалисязадобиВідродження.

УцьомуконтекстіФаустстаєводнушерегузренесанснимигуманістами,відякихвінуспадковуєїхніпринципимисленняйжагупізнанняземногожиття. Проте, перекладаючи біблійний рядок уло в очині Слово ,Фаустрозмірковуєнадтим,абиперекластийогорядком ула в очині Мисль або ула в очині Сила ,апотімзупиняєтьсянаваріанті ула в очині Дія ». еостаточнерішеннявідображаєвластиведобіПросвітни-цтвапрагненняактивнозмінюватисвіт.

ВодночасФаустапоказанояклюдинусильнихпочуттів.Устосункахз Маргаритою він переживає справжнє любовне потрясіння й виявляєготовністьдолатибудь-якіперешкодинашляхудосерцякоханої.Уцьомукоханнірозкриваютьсяйогонайкращідушевнівластивості.Протедонихпримішуєтьсятакожотрутавласногоегоїзмуівпливутемнихсил. дже,

É. Ï. Кра т.Фаустувеликоднійранок.

1856 ð.

Ò. Äæ. аркер.Маргаритавсоборі.1886 ð.

А. е ер.ПобаченняФаустайМаргарити.

1846 ð.

24

домагаючисьвзаємностівідМаргарити,Фаустпідштовхуєїїдопереступуморальнихзаконів,аотже,стаєпершопричиноюїїгріхопадінняйзаги-белі.Однакте,щовінзгіркотоюусвідомлюєсвоючастинупровинизаїїзлочиниймуки,—безпосереднєсвідченняголосуйогосовістітаспівчуття.

сторіяÌàðãàðèòè, або ретхен, позначає нашляхуФауста випробу-ваннякоханням.Геройзакохуєтьсявдівчинузпершогопоглядупоприте,що вона зовсім не схожа на даму серця героя-інтелектуала. Вихованавзвичайнійбюргерськійродині,Маргаританеможепохвалитисяніосві-ченістю,ніширотоюмислення.Вонапростодушнайдовірлива,однакїїсерцеодразурозпізнаєйнеординарнувдачуФауста, інебезпечнутемнусилуйого загадкового супутника.Вонаживе звичайним,невибагливимжиттям,жорсткорегламентованимсуворимиморальнимиправиламитазаборонами. Проте її душа відкрита для сильного кохання. юбов доФауста спонукає героїню порушити усталені заборони: вона віддаєтьсякоханомудушеюйтіломусуперечстрахупередсуспільнимосудомінеми-нучим покаранням за позашлюбні стосунки із чоловіком. авіть післявсіхвільнойневільноскоєнихзлочинівпротиріднихМаргаритасправляєвраження не заклятої грішниці, а жертви трагічної долі. Страждаючичерезжахливінаслідкисвогокохання,дівчинанедокоряєФаустовійогопровиноюйневимагаєвідньогодопомоги.Воназісмиреннямнесетягарсвоїхпоневірянь. авіть збожеволівши, ретхен дослухається до голосусвоєїсовісті,яканедозволяєїйтікатизв’язницівідстрати,абиврятуватисвоєжиття.Саметому,щоМаргаритадобровільнообираєкаяттяйпока-раннязамістьутечі,Господьспасаєїїдушувідпеклайзабираєнанебо.ожемилосердявищезаземнусправедливість,ілюдськадуша,якабез-

кориснокохалайбагатостраждала,заслу-говуєнаспасіння.

е істо ель постаєвтрагедіїспочаткувобразічорногопуделяйлишепіслятого,як Фауст прочитав заклинання, перетво-рюється на біса. Він характеризує себетак: а еречення усього У ційсамохарактеристиці виявляються точкидотикуізсамимФаустом,якомутежпри-таманний дух заперечення непорушних,здавалося б, книжкових істин, усталеноїжиттєвої мудрості, неосмисленого існу-вання.Досліджуючидолюголовногогероя,ете, однак, доводить думку, що запере-чення — необхідний елемент пізнання,мисленнятатворчогорозвитку.Самецейглибокий філософський зміст укладенов слова Мефістофеля: « тої сили часть о робить лиш добро бажаючи лиш лого . СпільнеміжФаустом таМефісто-фелем—такожцікавістьдоексперименту,уякомунапрактиціперевіряєтьсятеорія.кщо Фауст поринає в життєву стихію,

аби знайти в ній реальні, а не вичитаніз мудрих книжок цінності й цілі, то

йМефістофельформулюєтужсамунастановувафористичномувисловіеорія авжди мій друже сіра А древо жи ні олоте».

Р. Лаго.МефістофельспокушаєФауста

25

порідненість двох персонажів підкреслюється роллю постійногосупутникайпомічникаФауста,якуМефістофельвідіграєвпродовжусієїтрагедії.Уцьомуконтекстівінпостаєдвійникомученого.Однакводночасетенаголошуєйнакардинальнихпротиріччяхміждвомаперсонажами.апротивагуФаусту,Мефістофельнемаєанідокорівсумління,анішани

доствореногоГосподомсвіту,анівіривсилулюдськогорозуму. огозапе-реченнянемаєвисокихцілей,це—цинічнанасмішканадбуттям.ВінспокушаєФауста, аби довести безсилля ожого творіння перед силамизлаіпродемонструватисвоювладунадлюдськимжиттям. унтФауста,навпаки, виправдовується у творі високими цілями його поривань,активноюгуманістичноюпозицієютажагоюневпинногодуховногосамо-розвитку.


Відмінності між персонажами підкреслює епізод першої частини,у якомуФауст іМефістофельпробираються до в’язниці, аби врятуватизасудженудостратиМаргариту.Дорогоювченийдорікаєбісові: В недолі В ро ачі Довго блукала страждаючи о емлі а те ер у неволі .. І ти лукавий нікчемний духу таїв усе від мене Демон цинічно зауважує:Вона не ерша Фаустобурюється: Серце моє начетверо крається як одумаю ро одну оцю бе таланну а тобі байдуже глу уєш недолі

тисячей істот

аклунська допомога Мефістофеля не приносить користі. Радшенавпаки: його дії завдаютьшкоди.Маргарита закохується уФауста завеліннямвласногосерця. отутручаннядемонапривноситьуцістосункифальшізло.

айбільшевідмінностіміждвомаперсонажамипроявляютьсяуфіналітрагедії.Там,делюдинапереживаєсвоюнайкращумить,демонрадієзїїблизькоїсмертійможливостізахопитибезсмертнудушу.ОтожученийФаусттадемонМефістофельзображуютьсявтрагедіїяк

двійники-антагоністи. ейдвозначнийзв’язокміжнимипорушуєскладніфілософськіпитаннявзаємодіїдобратазлавпроцесахпізнаннятадухов-ногосаморозвиткулюдини.

станні оноло ауста—цекульмінаційнийпункттрагедії,якийпідбиває підсумок і шукань ученого, і центральних філософських та

М. Ретч.ахісти. -ті рр.

Дж. Фей.ФаустіМефістофельупідземеллі.1848–1849 ðð.

26

моральнихпитань.УцьомуепізодіФаустнелишезнаходитьсенсвлас-ногожиття, а й постулює своє бачення найвищих цілей буття людинийлюдства.Гуманістичнавізіявільноголюдства,якенатхненно,розумноітворчозмінюєземнийсвітзарадизагальногоблага,—це,посуті,ілю-страція заповітного ідеалу доби Просвітництва. Однак ете змальовуєнабагато складнішу картину цього моменту. дже тоді, коли Фауст іззахватом благословляє людство, що працює над удосконаленням світуйсебе,слугиМефістофеляквапливориютьмогилудлясамогоФауста. ядетальпідкреслюєідеюнеможливостіучастісилзлавдобрійсправі,щоїїпослідовнопроводитьавтортвору.УкладаючиугодузМефістофелем,Фаустпромовляє:

кбудузмушенийгукнути:«Спинися,мить Прекраснати »—Тодізакуйменеупута,Тодіярадназгубуйти.

ПротевостанньомумонолозіФаустаминебачимоанівдоволення,аніспокою, ані чуттєвої омани, ані самозамилування. Фауст афористичноформулюєвласнерозуміннянайголовнішоїістинибуттявтакихрядках:

иштойжиттяіволігідний,Хтоб’єтьсяденьуденьзаних.

езупинкадуховногожиття,а,навпаки,невпиннішуканняєголовнимкредо й запорукою подальшого саморозвитку як для самого героя, такідляавторатрагедії. ідвіпов’язаніміжсобоюконцепції—життяякневпинний духовний пошук та смерть як зупинка духовного самороз-витку— головний підсумок буттєвого досвідуФауста.Перед обличчямсмертігеройосягаєнелишесенсвласногобуття,але ійогоцінністьтанеминущезначеннядлямайбутніхпоколінь: Ніяка вічність не оглине Мої діла мої труди

в цьому сенсі фізичний кінець означає піднесення на найвищийступіньдуховнихосяянь.ПротеМефістофельцинічновисміюєжиттєвийпідсумокФауста:

Утіхи,щастя—всейомувненасить,агиніколиспрагненийневгасить ідахарветьсязупинитьПусту,благуостаннюмить

таксамосаркастичнобіскоментуєсмертьученого,заразомдорікаючиоговізабезглуздізаконижиття:

пройшло—цетеж,щойнебуло.Все,щотвориться,щоіснує,Колисьунівецьповернуя

ВіріФауста в те,що слідийогошукань і борінь залишатьсянавіки,Мефістофель протиставляє думку про те, що вони розтануть разом ізсамимФаустомв«одвічнійпустоті».КрапкувсуперечцідовколаФаустаставитьзаключнакартинатрагедії.

Уній,попри зазіханняМефістофеля, ангелипідносятьдушупокійногонанебо,ічерезїхнійспів етедаєпоясненняційрозв’язці: Стремління вічне й ревний труд С одобляться окути .Уцихрядкахміститьсяключдорозуміннявсьоготвору. асвоємушляхудоістиниФаустчастопомилявсяйоступався.Однаквінмислив,кохав,шукавідіяв.Саметому,

27

щойогожиттябулосповненевисокихстремліньішукань,він,залогікоюете,іотримуєпомилуваннятавічнеспасіння.ЗмальовуючишляхФауста, етедаєрозгорнутувідповідьнапитання

боротьби між добром і злом, огом і дияволом. Мефістофель скрізьсупроводжує вченого, спокушає і спонукає до гріха. Зло,щопоходитьвідМефістофеля,залогікоютрагедії,—невід’ємначастинапроцесупіз-нанняісвідомоготатворчогосамовизначеннягероя.Однаксилипітьмимаютьобмеженувладунад буттям: вониможутьвпливатиналюдину,аленеможутьчинитинайвищийсуднадїїдушею. еправоналежитьлишеТворцеві. СамеВін судить, виправдовує ймилує тих, хто на цезаслуговує. Посмертне спасіння душ Маргарити та Фауста знаменуєперемогу сил світла над силами пітьми. Духовнішукання людини, їїжиттєвівипробуваннянеобмежуютьсяземнимбуттям,арозв’язуютьсяувічності,якаосмислюєтьсяутворівхристиянськомудусі.Уційкон-цепціївповнірозкриваєтьсяоптимізмавтора,щовідображаєідеалидобиПросвітництва.Фауст ете, на відміну від свого фольклорного прототипу, нешукає

насолодчивладинадсвітом,нетішитьсязвласноїсваволі,порушуючиморальнізакони,інестаєздобиччюдемонічнихсил. авпаки,віннабуваєзначеннясимволічногообразуістинноголюдськогобуття,зосередженогонарозв’язанніголовнихдуховнихзавдань. етівськийФауст—титанічнапостать,яка,убираючиідеалийосяннядобиПросвітництва,встаєводнушерегузнайпотужнішимиобразамисвітовоїкультури:Прометеєм,Гам-летом,ДонКіхотом.


1. овамвідомопроісторичнийпрототипФауста ктрактуваласяісторіячорнокнижникаФауставнароднихлегендахталітературнихджерелах2. к вплинуло на твір те,що автор працював над ним більшу частинусвогожиття3. омуважковизначитижанр«Фауста» ете Об рунтуйтевідповідь.. Схарактеризуйтесюжеттакомпозиціютвору.Пояснітьфункціїдвохпро-логів.5. имвідрізняється етівськийФауствідобразуФаустазнародноїлегенди Поясніть,якперсонажтрагедіїпов’язанийзгуманістичноютрадицієютаідеаламиПросвітництва.6. Порівн те. кітипилюдининаукивтіленовобразахФаустатаВагнера Учомуавтор їхпротиставляєйкомусимпатизує и згодніви з такоюпозицією7. СхарактеризуйтеобразМаргарити.8. РозкрийтеспецифікустосунківФаустазМефістофелем.9. Подискуту о Пра о в ру ах.À. изгоднівиіззапропонованиметепотрактуваннямзлаякскладовоїчастинипізнаннятаперетвореннясвіту Об рунтуйтесвійпогляд.Á. иможнавважати етівськогоФаустаідеалом Доведітьсвоюдумку.10. Визначтецентральніфілософськітаморальніпроблемитвору.11. Розкрийтезмістфаустівськоговислову«Спинися,мить ».

28

У СВІТІ МИСТЕЦТВА

Падіння та покута Маргарити

Трагедія етесталаосновоюдлябагатьохспектаклів,однакчиненай-відомішоюєоперазнаменитогофранцузькогокомпозитора арля уно. їпрем’єравідбуласяв1859р.впаризькому«Театрілірік»,однакостаточнуверсію поставлено на сцені ранд опери аж через десять років. вторилібрето(літературноїоснови)— уль арб’єтаМішельКарре.Восновіопери—недуховніпошукиФаустайнавітьнейогостосунки

зМефістофелем.ДіюзосередженонавколодоліМаргарити.Музика уномелодійнобагатаісповненаліризму. айвідомішучастинувистави—хорео-графічнукартину«Вальпургієваніч»—настількиполюбилапубліка,щовонасталасамостійнимодноактнимбалетом.Українськоюмовоюлібретооперипереклала .Старицька- ерняхівська.З80-хроківХ Хст.вистава,зазнавшинизкузмінтаосучаснень,несходитьзкиївськоїоперноїсцени.

1. Унімецькійтрадиціїопера . уномаєназву« ретхен». квигадаєте,чомуголовноюгероїнеювистависталаМаргарита Поміркуйте,чиможецебутипов’язанозтим,щотрагедіюнаписановдусіПросвітництва,аопера—твірепохиромантизму2. Підготуйтеуснеповідомленняпропостановкуоперивбудь-якомузтеа-трівсвіту.Проілюструйтесвійвиступфотографіями,відеофрагментамитааудіозаписами.3. андру о Інтернето .ЗнайдітьуМережітапрослухайтемузичнітворивідомихкомпозиторів ( . ван етховена, . пора,Р. умана, . уно,. ойто,Г.Малера,Ф. узоні,С.Прокоф’єва, . нітке,П.Дюсапенатаін.)натему«Фауста». ивпливаємузиканавашесприйняттятрагедії

Шедеври кінофаустіаниетівськийФаустшукавсенсжиття,івцейпошукутрутивсяМефісто-

фель.Відколилюдствовинайшлокінематограф,допошуківдолучилися

.КочергавроліМефістофеля.Кадрізфільму-опери«Фауст»режисер . Небієрід е р.

Хореографічнасценаз«Вальпургієвоїночі».аціональнаопераУкраїни.ФотоК. Панченко,

2017 ð.

Кадрізкінофільму«Красадиявола» режисер Р. Клер

р.

Кадрізкінофільму«УрокФауста» режисер н

ванкмайєр р.

Кадрізкінофільму«Фауст» режисер О. Сокуров р.

29


Падіння та покута Маргарити

Трагедія етесталаосновоюдлябагатьохспектаклів,однакчиненай-відомішоюєоперазнаменитогофранцузькогокомпозитора арля уно. їпрем’єравідбуласяв1859р.впаризькому«Театрілірік»,однакостаточнуверсію поставлено на сцені ранд опери аж через десять років. вторилібрето(літературноїоснови)— уль арб’єтаМішельКарре.Восновіопери—недуховніпошукиФаустайнавітьнейогостосунки

зМефістофелем.ДіюзосередженонавколодоліМаргарити.Музика уномелодійнобагатаісповненаліризму. айвідомішучастинувистави—хорео-графічнукартину«Вальпургієваніч»—настількиполюбилапубліка,щовонасталасамостійнимодноактнимбалетом.Українськоюмовоюлібретооперипереклала .Старицька- ерняхівська.З80-хроківХ Хст.вистава,зазнавшинизкузмінтаосучаснень,несходитьзкиївськоїоперноїсцени.

1. Унімецькійтрадиціїопера . уномаєназву« ретхен». квигадаєте,чомуголовноюгероїнеювистависталаМаргарита Поміркуйте,чиможецебутипов’язанозтим,щотрагедіюнаписановдусіПросвітництва,аопера—твірепохиромантизму2. Підготуйтеуснеповідомленняпропостановкуоперивбудь-якомузтеа-трівсвіту.Проілюструйтесвійвиступфотографіями,відеофрагментамитааудіозаписами.3. андру о Інтернето .ЗнайдітьуМережітапрослухайтемузичнітворивідомихкомпозиторів ( . ван етховена, . пора,Р. умана, . уно,. ойто,Г.Малера,Ф. узоні,С.Прокоф’єва, . нітке,П.Дюсапенатаін.)натему«Фауста». ивпливаємузиканавашесприйняттятрагедії

Шедеври кінофаустіаниетівськийФаустшукавсенсжиття,івцейпошукутрутивсяМефісто-

фель.Відколилюдствовинайшлокінематограф,допошуківдолучилися

.КочергавроліМефістофеля.Кадрізфільму-опери«Фауст»режисер . Небієрід е р.

Хореографічнасценаз«Вальпургієвоїночі».аціональнаопераУкраїни.ФотоК. Панченко,

2017 ð.

Кадрізкінофільму«Красадиявола» режисер Р. Клер

р.

Кадрізкінофільму«УрокФауста» режисер н

ванкмайєр р.

Кадрізкінофільму«Фауст» режисер О. Сокуров р.

йрежисери. оправда,метавнихсвоя:утілитинаекранівласну,водночасоригінальнуйуніверсальну,версіюстосунківміжлюдиноютасиламизла.

улобагатоспробзняти«Фауста»,однакбільшістьізнихзосередженосаменалініїкоханняголовногогероятаМаргаритиізначновідступаютьвідлітературногопершоджерела.

лхімік Фауст у стрічці французького режисера Рене Клера «Красадиявола»(1950)усежиттямарнотрудитьсянадвинайденнямеліксирубез-смертя.ОдногоразудовченогонавідуєтьсяспокусникМефістофель,якийпропонуєгероєвімолодість,здоров’ятакрасувобміннадушу.Професорпогоджуєтьсянатакийкрок,невзявшидоуваги,щодияволніколинеграєзаправилами.МефістофельнелишевселяєтьсявтілойдімФауста,вінробитьусеможливе,абиякнайшвидшезаволодітийогодушею.

н ванкмайєр, режисер картини «Урок Фауста» (1994), удався доцікавогосюрреалістичногоекспериментуйпомістивназагальнекінотлоелементианімації.Уфільмічеськогомитцяпорядізживимиакторамидіютьглинянілялькитагігантськімаріонетки.Діястрічкипочинаєтьсяз того, як головний герой, блукаючи вуличками Праги, потрапляє назакинутегорище.Тутвінзнаходитьстаровиннийляльковийтеатріпри-міряєкостюм етівськогоФауста. евинназабавастаєреальністю,колиперсонажраптомуживаєтьсявобраззнаменитогоалхімікайопиняєтьсявйоголабораторії.

вторськебачення«Фауста»запропонувавіросійськийрежисерОлек-сандрСокуров.Однойменнукартину(2011р.)знятозамотивамипершоїчастинитрагедії,однакголовнігероїфільмумалочимсхожіна етівських.Фауста не цікавить сенс життя. а більше, єдине, чого він прагне, —задовольнити голод і похіть. ихварМаврикій (вінжеМефістофель)—незграбний,потворнийіжалюгідний.Маргарита—юналицемірка,яказамаскоюневинностійблагочестяприховуєненавистьдоматерітахтивідумки. головне,сокуровськийхудожнійсвіт—цепеклоназемлі,аджевньому зовсімнемає огай віри в безсмертя душі.Отож,щоб робитилихівчинки,людинінепотрібендиявол:вонасамаможебутивтіленнямзла. еяскравопідкреслюєсимволічнасценанаприкінцістрічки,уякійФаустзакидаєкаміннямибезпорадногоМаврикія.

1. квигадаєте,чомусюжетпроФаустатакприваблюєкінематографістів2. Пра о в ру ах. Об’єднавшись у три групи, перегляньте по однійз екранізацій роману (1950, 1994 та 2011 років). Обговоріть їх у групах,звертаючиувагунатакіпитання:загальневраженнявідстрічки рівеньрежисерськоїтаакторськоїмайстерності точністьвідтвореннясюжетута

30

доречністьйогозмін відповідністьлітературнихобразівтаекраннихпер-сонажівтощо.3. андру о Інтернето .Підготуйтедобіркуілюстрацій« Фауст вобра-зотворчомумистецтві».

Запитання та завдання для компетентних читачів

1. Тестова роз инкак Фауст ереклав рядок вангелія від Івана В очині було Слово

à) «ВпочинібулаСила» б) «ВпочинібулаКраса» â) «ВпочинібулаДія» ã) «ВпочинібулаМисль».У чому Фауст найшов сенс життяà) у коханні до Маргарити б) в праці вільних людей на вільній землі â) унауковихвідкриттях ã) уподорожахсвітом.2. Пригадайте справжнє значення слова-символу «логос» в Євангелії відвана. и має рацію Фауст, коли каже: «Зависоко так слово цінувать »(якщословорозумітиузвичайному,побутовомузначенні)3. к Фауст вирішує перекласти важкий для його розуміння біблійнийвірш омуцірядкивиявилисянезрозумілимидляінтелектуаладобиПро-світництва кідеїчасувідобразилисявперекладі,якийздійснивучений. Порівн те. Хто такий Мефістофель, якщо «перекласти» його мовоюіблії Порівняйте «автопортрет»Мефістофеля з біблійним тлумаченнямобразусатани( юцифера).5. ДоякогосуспільногостануналежитьМаргарита кцепозначаєтьсянаїїмові,атакожнамовіФаустайМефістофеля,коливониопиняютьсяна«території»Маргарити (ПорівняйтемовуголовнихперсонажівукабінетіФаустайнавулицізтим,яквонирозмовляютьусаду ретхен).6. ому з усіх красунь, що завдяки чарам Мефістофеля були однаководоступними,ФаустобравсамеМаргариту квінсампояснюєцеврозмовізнею ищирійогослова7. Подискуту о омуФаустпокинувкохануйчимігвіннепокинутиїї8. По антазу те.Уявіть,що ретхенпогодиласявтектизв’язниці. кбитодірозвивавсясюжетіякбицевплинулонапосмертнуучастьзакоханих9. Порівн теповедінкуМаргаритивсценіув’язницізповедінкоюбоже-вільноїОфеліїв«Гамлеті» експіра. квигадаєте,чисвідомо етевційсценінаслідуємитцяепохиВідродження имсхожітачимнесхожіобразиОфеліїтаМаргарити,атакожставленняГамлетадоОфеліїтаФаустадоМаргарити10. идаєфінал«Фауста»певнеуявленняпроміркування етещодомож-ливостіпобудовиідеальногосуспільства кщоні,точому кщотак,тоякийсамепоглядвисловлюєписьменник11. ПеречитайтеостанніймонологФауста(«Крайгірлежитьгнилебагно »).имзакінчивсяфілософськийпошукученого Доякихвисновківдійшовгерой ому він зупинив «прекрасну мить» и була вона справді пре-красною иможнавважати,щоФаустпрогравпарізМефістофелем12. ілоло і ни а стер-клас.Доведітьприналежність«Фауста»дожанрутрагедії,порівнявшитвір етеізшекспірівським«Гамлетом».13. По антазу те.Пра о в арах.Уявіть,щови—журналісти,запро-шені на прес-конференцію .В. ете. Підготуйте запитання для такогозаходу.1 . Вивчіть напам’ять один з монологів Фауста та підготуйтеся до йогодекламуваннявкласі.15. андру о Інтернето . Доберіть потрібний матеріал і підготуйтерефератнаоднузтем:À. етевукраїнськихперекладах.Á. Дружба етей иллера.Â. етеякписьменникнімецькогоПросвітництва.

31

РОЗДІЛ 1 СВІТОГЛЯД І ХУДОЖНЄ НОВАТОРСТВО МОДЕРНІСТІВ


1. зчимувасасоціюютьсяпоняття«модерн»,«модернийстиль»,«модер-ністськалітература»2. Пригадайтеабознайдітьв нтернеті,щотакенатуралізм,неоромантизм,декаданс,імпресіонізм,символізм.3. кітеми,навашпогляд,хвилювалимитцівнапочаткуХХст.. кнауковівідкриттятатехнічнівинаходимежі I – ст.вплинулинамистецтво

Слово«модернізм»(відфранц.moderne—новітній,сучасний)—ценелишетермін,щопозначаєпевнийнапрямухудожнійлітературі.Узагаль-номукультурномуконтекстівононабулосилистрижневогопоняття,щофіксуєдокоріннізмінивмистецтві,філософіїізагаломусвіторозуміннілюдиниХХст.


одерніз —сукупнаназванапрямівішкілулітературітамисте-цтвікінцяХ Х—початкуХХст.,яківирізняютьсяантиреалістичноюспрямованістю,тяжіннямдоумовнихзасобівхудожньогозображеннятавираження,духомекспериментаторства.


нглійська письменниця-модерністка В.Вулф напівжартівливо дату-вала виникнення модерністського мистецтва груднем 1910 р., оскількисаметоді,заїїсловами,зміниласялюдськаприрода.Звісно,неслідрозу-мітицетвердженнябуквально,алев10-тірокиХХст.,справді,уступили

МОДЕРНІЗМ×ÀÑÒÈÍÀ ÄÐÓÃÀ

32

впорутворчоїзрілостізнаковіписьменники,як-отМ.Пруст,Дж.Джойс,Ф.Кафка,Т.С.Еліот,Р.М.Рількетаінші.

Естетичнівитокимодернізмусягаютьщедобидекадансу,коливуні-версальниххудожніхсистемахромантизмутареалізмузародилисяновінапрямитатечії:відкритичногореалізмувідбрунькувалисянатуралізмтаімпресіонізм,авідромантизму—неоромантизмтасимволізм. апочаткуХХст.цінапрямитатечії,щовжевичерпалисвійдуховно-естетичнийпотенціал,булисинтезованімодернізмомнановійоснові.Унаслідоктакогосинтезувизначиласьодназнайхарактернішихрисмодерністськоїлітера-тури—принциппоєднанняелементівжиттєподібногозображення(нату-ралістичнихтаімпресіоністичних)зелементамиумовними,символічними.Улітературімодернізмухудожнійсвітпостаєавтономноюреальністю,

щопідкоряєтьсяособливимзаконам.Такареальністьунезвичномусвітлівияскравлює «больові точки» об’єктивного світу, котрий письменники-модерністи усвідомлювали як хаотичний, незбагненний, абсурдний. апершийпогляд,цездаєтьсядивним,бочас,колиналітературнихобріяхз’явилисямодерністи,бувдобоюбурхливогорозвиткунаукитавеликихісторичних сподівань.Протежодних суперечностей тутнемає.Письмен-никигостровідчувалибракдуховності,якимсупроводжувавсяпрогрес«механічноїцивілізації»зпороджуваниминеюреволюціямивусіхсферахбуттятанебезпечноюсамовпевненістюінтелекту.ЗасловаминорвезькоголітератораДа аСулстада,там,деіншібачилирозуміпорядок,модерністибачилилишеірраціональністьіхаос. зцьогохаосувониітворилисвоїхудожнісвіти.

Заумовсприйняттязовнішньогосвітуяксукупностіхаотичнихфраг-ментів основою для створення естетичної цілісності стало суб’єктивненачало.Світумодерністськійлітературічастозображуєтьсякрізьпризмусвідомості індивіда важливим об’єктом художнього дослідження стаєтакожсферапідсвідомого.У масиві модерністської літератури простежуються два магістральні

шляхи побудови нової художньої реальності.Митці, які йшли першимшляхом, створювали свій художній світ, спираючись на вже «готовий»матеріал—міфічнийаболітературний. ейматеріалвоничастовикорис-товувалиякдругий(символічний)планперсонажівтасюжетнихситуацій,що переносив зображуване в позачасовий загальнолюдський вимір. Затакимпринципом, зокрема,побудованіромани«Улісс»Дж.Джойса,де

Ф. ілек.Мойсей.1905 ð. А. Вольтер.Глинянатарілказліліями.1900 ð.

Р. Лалік.Діадема«Півник».1897–1898 ðð.

33

другимпланомзмальованогожиттяпочаткуХХст.єГомерова«Одіссея»,атакож«ДокторФаустус»Т.Манната«МайстеріМаргарита»М. улга-кова,уякихнадругомупланізвучитьфаустіанськатема.

ншийшляхторувалиписьменники,якістворювалисвійхудожнійсвітненазагальнокультурному рунті,азвласних,індивідуально-авторських мі ів.Такнароджувалисясамобутнісюжетипроперетвореннялюдининакомаху(«Перевтілення»Ф.Кафки)абопропошестьчумиуХХст.(« ума».Камю).

Модерністськіміфи—якті,щобудувалисяна рунтівжевідомогомате-ріалу,такіті,щобулиіндивідуально-авторськимитворіннями,—відріз-нялисявідміфівдавніх. апротивагуархаїчному,модерністськийлітера-турнийміфзазвичайбувзабарвленийавторськоюіронією,щонедозволялачитачамповірити,нібивсе,щовньомузмальовується,—дійсність.Письменники-модерністи не виробили спільної естетичної платформи,

не створили колективних творчих програм. Однак, згідно з усталеноюдумкоюлітературознавців,білявитоківмодернізмустоятьтринайвидат-нішіпрозаїкиХХст.:французМарсельПруст,ірландецьДжеймсДжойстаавстрієцьФранцКафка.Характерно,щовсітроє не вважали себе модерністами, поготів—засновниками нового літературного напряму.Творили вонинезалежно один від одного міжниминавітьнебулоповноцінноготворчогоспіл-кування. Кафка ніколи не зустрічався ізДжойсомчиПрустом. коротказустрічПрустатаДжойсавПарижінемаланавітьнатякунатворчийвзаємообмін.Однакцітриписьменники,працюючинезалежноодинвідодного,створилидуховно-естетичні засади модерністськогонапряму і проклали нові шляхи літературиХХст.

арсель Пруст (1871–1922)уславивсяусвітіяк автор багатотомного роману «У пошуках утраченого часу» (1909–1922). Самецеймону-ментальнийтвірдавпідставукритикамназватиписьменникаодниміззасновниківмодернізму.Романскладаєтьсязтакихчастин:« аСван-

нову сторону», «У затінку дівчат-квіток», « ер-

К. Фернан.Мистецтво,або іжністьСфінкса.1896 ð.

Æ.-Е. ланш.ПортретМарселяПруста.1904 ð.

34

мантськасторона»,«СодоміГоморра»,«Полонянка»,« льбертіназникає»та«Віднайденийчас».


Доукраїнського читача роман«Упошуках утраченого часу» дійшовзавдякититанічнійпрацівідомогоперекладача натоляПерепаді(1935–2008).У2001р.йомуприсудженоПреміюіменіГ.Сковородизаперекладусіхчастинтвору.ДоцьогоповністюперекластисемитомникПрустаневдавалосяжодномузперекладачів ентральноїтаСхідноїЄвропи.


«Упошукахутраченогочасу»частоназивають суб єктивною е о еєю .евизначеннядоситьточнофіксуєсвоєрідністьпобудовитвору.Зодного

боку, він справді епопея, адже й за обсягом, і за розмахом охопленнябуттянепоступаєтьсякласичнимепопеямХ Хст. здругогобоку,Прустзображає життєвий плин крізь призму свідомості центрального персо-нажа — Марселя, постаті значною мірою автобіографічної. Зовнішнійсвіт не просто вміщується у свідомість героя, а перепідпорядковуєтьсяїївнутрішнімзаконам.Замістьепічноїреальностіпередчитачемпостаєреальністьсуб’єктивна,психологічна,умежахякоїплинжиттяперетво-рюєтьсянаспонтанний«потікпам’яті»,аголовнимзасобомхудожньогоопануваннясвітустаєспогадгероя.

емовби під мікроскопом у творі розгляда-ютьсянайдрібнішіреакціїтавідтінкипочуттівголовного героя, змальовуються подорожі йоговнутрішнього «я» заплутаними стежкамипам’яті, розкривається механізм виникненняйогоспогадів,спрямованихнате,щобвідродитивусійповноті,ясностітаяскравостіколисьпере-житівраженняйзаглибитисявїхнюсутність.Відтворенийвепопеї«потікпам’яті»охоплює

не лише буття оповідача, а йжиттєві пригодичисленнихперсонажів,якіпотрапляютьуйогополе зору й утворюють загальне тло французь-когожиттянамежіХ Х–ХХст.Завдяки художньому новаторству та філо-

софськійглибиніроман«Упошукахутраченогочасу»заживслави«найвеличнішоїфранцузькоїкнижкиХХстоліття».Другаключовапостатьмодерністськоїпрози—

ірландський письменникДже с Джо с (1882–1941). Віхи мистецької еволюції Дж. Джойсавідображеновнайвдалішихйогокнижках:збірціновел«Дублінці»(1907),романах«Портретмитцязамолоду» (1916), «Улісс» (1922), «Поминки заФіннеганом»(1939).

Специфічне місце в літературній спадщині митця посідає мініатюра«Джакомо Джойс»(близько1914),уякійбулоапробованомодерністськупоетику. ехудожньо-щоденниковийлітопискохання,якепереживДжойс

Æ.-Е. ланш.ПортретДжеймсаДжойса.1935 ð.

35

у Трієсті. Прототип зображеної героїні — учениця письменника юнамаліяПоппер.Утворінемаєчіткоокресленогосюжетузізвичнимпочаткомтакінцем.

Текст побудовано як мозаїку переважно дрібних, зовні не пов’язанихфрагментів. іфрагментифіксуютьокремімитілюбовнихвзаємин,від-дзеркалюютьспалахипочуттівгероятавідтворюютьрізніракурсиобразуйогокоханої.УцьомутворіДжойсапробувавтакожелементитехніки отоку сві-

домості .


Потік свідо ості — один з провідних прийомів літератури модер-нізму. Термін належить американському філософу В.Джеймсу, якийуважав,щосвідомість—цепотік,річка,укотрійдумки,переживання,спогади постійно перебивають одне одного, спонтанно перетинаються.«Потік свідомості» в художній літературі імітує хаотичнийпроцесмис-леннялюдини.

Уцентріроману«Портрет митця замолоду»—духовневизріванняхудожника,відранньогодитинствайдоусвідомленняписьменницькогопокликання.

астановоюнасинтезіндивідуальноготауніверсальногоначалзначноюміроюзумовленоісвоєрідністьпобудовироману«Улісс».Утворізображеноповсякденніпригодидвохцентральнихперсонажів— еопольда луматаСтівенаДедала.


Під«дублінським»шаромсюжетуховаєтьсяантичний,якийДжойсзапозичив з Гомерової «Одіссеї» (Улісс — це латинська форма іменіОдіссей).Кожензвісімнадцяти«епізодів»(таквизначенорозділиутворі)автор співвідніс із певним епізодом античного епосу. У центральнихперсонажів:СтівенаДедала, еопольда луматайогодружиниМоллієсвоїлітературніпрототипи:відповідногомерівськіТелемах,ОдіссейтаПенелопа.Маютьсвоїхантичнихвідповідниківйіншіперсонажітвору.ЗавдякитакійпобудовіДжойсівтвірнабуваєхарактерумодерністськогороману-мі у.

С. Далі.Постійністьпам’яті.1931 ð.

Г. Клімт.Поцілунок.1907–

1908 ðð.

Д. Гусинін. люстраціядороману«Улісс»

36

втім,невартодумати,ніби«Улісс»—осучасненийваріантгомерів-ської «Одіссеї». Джойс прагнув виявити вічні, актуальні як для старо-давнього міфу, так і дляжиття особистості ХХ ст. ситуації людськогобуття.Утканинуоповідіпроцентральнихгероїввінуплітаєфілософськітарелігійнітеми,міфиталегенди,деталіповсякденногожиттятасучаснійомуполітичніреалії. аслідуючисередньовічнихмислителів,дляякихкнижкамоглабутийкосмічнимявищем,іживиморганізмом,письменникпобудувавромантак,абикожензрозділівспіввідносивсязпевноючас-тиною людського тіла, з певною наукою або мистецтвом, кольором тасимволом. Усі ці перегуки разом з різностильністю (у різних епізодахДжойс пародіює різноманітні стилі англійської літератури від давнинидосучасності)створюютьунікальнийзамасштабомохопленнямодерніст-ськийепос. всюцюнеосяжнупанорамувміщеновроманіводин-єдинийдень—найдовший,засловамикритиків,вісторіїлітератури.ВнесокДж.Джойсаврозвитоксвітовоїлітературиважкопереоцінити.еймитець-новатордокоріннимчиномзмінивхудожнюпрозуівплинув

на розвиток інших видів мистецтва. Сьогодні без творів ірландськогописьменника-модерністанеможливоуявитирозвитоклітературиХХст.


1. Схарактеризуйтеголовніособливостісвітосприйняттямитцівмодерніст-ськоїдоби.2. Розкрийтезв’язкимодерністськоїлітературизміфом. импродиктованоінтересмитців-модерністівдоміфів3. азвіть письменників, що вважаються засновниками західного модер-нізму.. азвітьчастинироману«Упошукахутраченогочасу». квонипов’язаніміжсобою5. омуцейтвірназивають«суб’єктивноюепопеєю»6. Розкрийтехудожнюсвоєрідністьмініатюри«ДжакомоДжойс». отаке«потіксвідомості»7. кіноваціїзапровадивписьменникуромані«Улісс» отакероман-міф

РОЗДІЛ 2 ФАНТАСТИКА БУДЕННОГО, БУДЕННІСТЬ ФАНТАСТИЧНОГО


1. отакегротесктаіронія аведітьприклади.2. Пригадайтетвори,уякихйшлосяпроперевтіленнялюдиниутваринуаборослину. кунихпояснювалисяпричиниметаморфози3. Уякихтворахсвітовоїлітературизмальованообраз«маленькоїлюдини»

Франц Кафка: «У своїй родині я чужіший за чужинця»Зовнішняйогобіографіябулавкрайбідноюнаподії.Майбутнійписьменник

народився3липня1883р.вПразівнімецькомовнійєврейськійродині.огобатькобувкомерсантом,мавкрамничку,якийсьчасйомуналежала

ФранцКафка(1883–1924)

37

втім,невартодумати,ніби«Улісс»—осучасненийваріантгомерів-ської «Одіссеї». Джойс прагнув виявити вічні, актуальні як для старо-давнього міфу, так і дляжиття особистості ХХ ст. ситуації людськогобуття.Утканинуоповідіпроцентральнихгероїввінуплітаєфілософськітарелігійнітеми,міфиталегенди,деталіповсякденногожиттятасучаснійомуполітичніреалії. аслідуючисередньовічнихмислителів,дляякихкнижкамоглабутийкосмічнимявищем,іживиморганізмом,письменникпобудувавромантак,абикожензрозділівспіввідносивсязпевноючас-тиною людського тіла, з певною наукою або мистецтвом, кольором тасимволом. Усі ці перегуки разом з різностильністю (у різних епізодахДжойс пародіює різноманітні стилі англійської літератури від давнинидосучасності)створюютьунікальнийзамасштабомохопленнямодерніст-ськийепос. всюцюнеосяжнупанорамувміщеновроманіводин-єдинийдень—найдовший,засловамикритиків,вісторіїлітератури.ВнесокДж.Джойсаврозвитоксвітовоїлітературиважкопереоцінити.еймитець-новатордокоріннимчиномзмінивхудожнюпрозуівплинув

на розвиток інших видів мистецтва. Сьогодні без творів ірландськогописьменника-модерністанеможливоуявитирозвитоклітературиХХст.


1. Схарактеризуйтеголовніособливостісвітосприйняттямитцівмодерніст-ськоїдоби.2. Розкрийтезв’язкимодерністськоїлітературизміфом. импродиктованоінтересмитців-модерністівдоміфів3. азвіть письменників, що вважаються засновниками західного модер-нізму.. азвітьчастинироману«Упошукахутраченогочасу». квонипов’язаніміжсобою5. омуцейтвірназивають«суб’єктивноюепопеєю»6. Розкрийтехудожнюсвоєрідністьмініатюри«ДжакомоДжойс». отаке«потіксвідомості»7. кіноваціїзапровадивписьменникуромані«Улісс» отакероман-міф

ФАНТАСТИКА БУДЕННОГО, БУДЕННІСТЬ ФАНТАСТИЧНОГО


1. отакегротесктаіронія аведітьприклади.2. Пригадайтетвори,уякихйшлосяпроперевтіленнялюдиниутваринуаборослину. кунихпояснювалисяпричиниметаморфози3. Уякихтворахсвітовоїлітературизмальованообраз«маленькоїлюдини»

Франц Кафка: «У своїй родині я чужіший за чужинця»Зовнішняйогобіографіябулавкрайбідноюнаподії.Майбутнійписьменник

народився3липня1883р.вПразівнімецькомовнійєврейськійродині.огобатькобувкомерсантом,мавкрамничку,якийсьчасйомуналежала

ФранцКафка(1883–1924)

такожневеликафабрика.Матипоходилазродубільшосвіченогойзабезпеченого.Середїїпредківбулилюдивчені, схильні до мрійництва та дивацьких витівок.Певноюміроюцюсхильністьуспадкував іФранц.Вінмав трьох сестер, однак саме на нього, як на єдиногосина,аотже,якнаголовногоспадкоємцякомерційноїсправибатькопокладавособливінадії.


Прага тоді належала до встро-Угорської імперії.Умісті,щорозташувалосянаперетинізахідноєвропей-ської та слов’янських культур, німецькомовний єврейФ.Кафка відчував своє нездоланне відчуження. « кєврей,—пояснюваводинзнімецькихйогобіографів,—він не був своїм у християнському світі. к індифе-рентний1єврей—божтакимКафкабувнапочатку—віннебувсвоїмісередєвреїв. клюдина,щохочіговориланімецькою,віннебувсвоїмсереднімців. кбогемець,віннебувцілкомавстрійцем »авітьпрізвищеписьменниказакоріненовчужіййомучеськійтрадиції.станвідчуження,зумовленийсамимсоціальнимконтекстом,ікуль-

турне життя Праги (котра, до речі, приваблювала першопрохідців екс-пресіоністського кіно на початку ХХ ст. як найвдаліша декорація длязагадково-фантасмагоричних сюжетів), і дивовижні реаліїжиття однієїзнайстарішихуЄвропі імперій,щовирізняласянелишепишноюбаро-ковоюкультурою,айдоведеноюдогротескнихформбюрократією,—усеце,звісно,наклалосвійвідбитокнасвітосприйняттяйхудожнємисленняКафки.


ротеск (відфранц.grotesque, італ.grottesco—химерний,незви-чайний, італ. grottа — грот) — тип художньої образності, якийрунтуєтьсянапримхливомупоєднанніфантастичногой реального,прекрасного й потворного, трагічного й комічного, життєподібногойкарикатурного.Задопомогоюгротескумитецьстворюєспецифічний«гротескний»світ—світаномальний,дивний,неймовірний,уякомуреальнетаірреальненесподіванопостаютьворганічнійєдності.

З1893до1901р.Францнавчавсявнімецькійдержавнійгімназії.ПісляїїзакінченнявступивдоПразькогоуніверситету,дестудіювавюриспру-денцію. У 1906 р. він здобув звання доктора права, а за рік розпочавслужбув системі страхування,депрацювавбагатороків, залишаючисьскромнимчиновникомбезбудь-якогобажаннязробитикар’єру.Службовіобов’язки були для нього обтяжливими, проте служби він не полишав.ЗначноюміроювонаКафкувлаштовувала:роботавконторітривалатількидообіду,отожрештучасувінвіддававписьменницькійпраці.Певнож,друкуючисьіз1909р.,апоготівпісляотриманняпрестижноїпремії(1915)вінмігбизробитилітературнутворчістьсвоєюпрофесією.Однакзароб-

1 н д и ф е р å н т н и й—байдужий.

38

лятинажиттяперомКафкавжодномуразінехотів. томуйтягнувбезрадіснуслужбуаждопенсії,наякупередчасновийшовчерезсухоти,щозвелийоговмогилузамісяцьдосорокпершогоднянародження.

Зовнінепомітнимбулойособистежиттяпись-менника. За винятком кількох подорожей дорізнихмістЄвропи ( юриха,Мілана,Парижа,Відня, Венеції), а також останнього року, про-веденогопочастив ерліні,Кафкапроживвід-ведениййомудолеючасурідномумісті.

атько письменника Герман Кафка волівбачитиуФранцовіспадкоємця,атомунамагавсяприщепитийомувласніжиттєвіпогляди.Протесин сприймав таке виховання як деспотичневтручаннявособистістьівмірусвоїхслабкихсил чинив опір. ей опір, набуваючи різнихформ, розтягнувся на всежиття письменника(батькойогопережив).ВодночасКафка-старшийвочахсинабувлюдиноюнелишеавторитарною,айнасправді авторитетною.Прагненняпроти-стояти впливові поєднувалося в душіФранцазі щирим почуттям глибокої поваги й любові.езасвідчуєславнозвіснийкафківський«Лист

батькові» (1919), що увійшов в історію літе-ратури як художньо-сповідальний документодвічних драматичних взаємин між старшимімолодшимпоколіннямивродині.Змальованийпортрет сімейного тирана доповнювався неспо-

діванимивибухамищемливихсинівськихпочуттів іпочуттямглибокоїпровини. едивно,щобатькоусвідомостімитцяперетворивсянауосо-бленняавторитарноївладизїїбайдужістюдоособистості,тотальноюпри-сутністюйабсурдністюдій.Взаєминизбатькомсталиоднимзголовнихавтобіографічних джерел наскрізних у кафківській прозі мотивів суду,провини та покарання абсурдності та катастрофічності людського існу-вання таємничої всесильної влади та приреченості бунту особистостіпротиворожихсил.КількаразівКафканамагавсявзятишлюб.Зпершоюсвоєюнареченою

Феліцією ауерупродовжп’ятироківнавітьдвічізаручався.Однакщоразупіслявиснажливихваганьусежтакивідмовлявсявідпланівнаподружнєжиття.


ОднієюзнайвизначнішихподійособистогожиттяФ.КафкибулазустрічізжурналісткоюйперекладачкоюМіленоюЄсенською,якапершоюпере-клалайоготворичеськоюмовою. яжінкамаланепересічнувдачу.ДрузіпорівнювалиМіленузгероїнеюстендалівськогороману« ервонеічорне»МатильдоюделаМоль.

ї Кафка по-справжньому любив та й вона, напевне, була єдиноюжінкою,якайогодобрерозуміла.СамеМіленіналежитьхарактеристикаписьменника,якучастоцитуютьукритичнійлітературі:«Дляньогожиттявзагалі—щось зовсім інше,ніждля іншихлюдей, і передусім: гроші,біржа, валютний банк, друкарськамашинка для нього зовсіммістичні

. Рон.Пам’ятникФ. Ка цівПразі.2003 ð.

39

речі Дляньогослужба,зокремайвласна,—щосьнастількижзагадковейчудне,яклокомотивдлядитиниЗрозуміло,мивсіначебтопристосованідожиття,алелишетому,що

намодногоразувдалосязнайтиспасіннявбрехні,узасліпленості,узапалі,воптимізмі,унепохитностіпереконань—убудь-чому. вінніколинешукаврятівногозахистку,нівчому.Вінабсолютнонездатнийзбрехати,якнездатнийнапитися.Уньогоніденемаєпритулкуйзахистку.Вінякголийіз-поміжодягнутих »

юбовністосункизМ.Єсенською,щоїхписьменникпереживавзвели-чезноюемоційноюнапруженістю,такожнеувінчалисяшлюбом:Міленабулазаміжньоюі,поприсильнепочуттядоКафки,такіненаважиласяпокинутисвогочоловіка.

еофіційноюдружиноюписьменниканаприкінційогожиттясталаДораДіамант. хнєподружнєжиттянемалоофіційногостатусу:батькодівчинине дав свого дозволу на цейшлюб. е зупинившись перед конфліктомзродиною,вонаоселиласяразомзкоханимухолодномуйголодному ер-ліні.Протеразомїмсудилосяпрожитилишеблизькороку—тогосамого,протягомякоготяжкохворийнасухотиКафкаповільнопомирав.Молодажінка самовіддано доглядалайого. 3 червня1924р. письменникпомерусанаторіїКірлін підВіднем.Плодамилітературноїпраці,щотривалаблизькодвадцятироків,стали

тринезавершенихромани:«Зниклийбезвісти»(іншаназва—« мерика»,розпочатийу1912р.),«Процес»(1914–1915),«Замок»(1922) новели,притчі,афоризми.ОсобливемісцевлітературнійспадщиніФ.Кафкипосідаютьйого щоденники та листи, що балансують на межі документальної тахудожньоїпрози.

ише незначна частина написаного побачила світ за життя автора:двауривкизновели«Описоднієїборотьби»(1909),збірка«Споглядання»(1913),першийрозділроману«Зниклийбезвісти»(1913),новели«Вирок»(1912),«Перевтілення»(1912),«Увиправнійколонії»(1919),збіркановел«Сільськийлікар»(1919) упродовжостанньогорокужиттяКафкаготувавдодрукузбірку«Голодомайстер».

Соліднівидавництвазалюбкибралисязапублікаціюйоготворів.ОднаксамКафка,постійнонезадоволенийтим,щовиходилоз-підйогопера,нехотів оприлюднювати сумнівних речей, а таких, на його прискіпливийпогляд,булабільшість.Усвоємузаповітівінрозпорядивсяспалитизначнучастину рукописів. Однак найближчий друг письменникаМ. род, тежлітератор,розумів,щойдетьсяпрорукописигенія,атомунелишеухи-

МалюнкиФ.Кафки

40

ливсявідвиконанняостанньоїволіФ.Кафки,айдоклавбагатозусильдляпублікаціїйоготворів.


1. Підготуйтерозповідьпрожиттяітворчестановленняписьменника. ачомувнійсліднаголосити2. кі обставини життя формували почуття самотності, властиве цьомумитцю3. Розкрийтесутністьконфліктуписьменниказбатьком. кпостатьКафки-старшоговплинуланаособистістьітворчістьсина. омуФ.Кафказаповідавспалитисвоїрукописи

5. Складітьпсихологічнийпортретписьменника.

«Двері за ним зачинили й замкнули на ключ і на засув»З-поміжписьменників,передякимиКафкасхилявся,слідпередусім

згадати .В. ете,Г.фонКляйста,Г.Флобера, .Діккенса,Ф.Достоєв-ського.Узагалідослідникизнаходятьуйоготворчостічималорис,успад-кованихвідкласичноїлітературиХ Хст.Однак іпригоди«маленькоїлюдини», ітемапровинийкари, ізображеннявсюдисущоїбюрократії,іфантастичніперетворення,добрезнайомічитачевізлітературиХ Хст.,уКафкисинтезуютьсявмодерністськуреальність. айнеймовірнішетанайбезглуздіше зароджується всередині тривіального побутового серед-овища, а зовнішня життєподібність виявляється інакомовною формоюсюжетів,щорозгортаютьсявцаринілюдськогодуху.Кафківськийсвітразюченагадуєсновидіння,уякомувсе—водночасівигадка,ічистаправда.У якому абсурднемає своюнезбагненнуй відмінну від буден-ногожиттялогіку.Уякомуяскравоунаочненареальність,щоховаєтьсяв глибинахлюдської душі,наперетині свідомогойпідсвідомого.Усео-хопне,загальнозначущеписьменникпоєднуєзнайдрібнішим,приватним,зподіямивласногожиття.Звідси—вирішальнарольавтобіографічногоначалавкафківськійпрозі.


Давноввійшлидолексиконуінтелігенціївислови:«кафкіанськаситу-ація», «кафкіанський абсурд», «кафкіанський кошмар». Парадоксально,що в кафківських творах, які нерідко справляли враження «незрозу-мілих»,«чудних»,навіть«хворобливих»,упізнавалисеберізніпоколіннячитачів. ездаєтьсяособливодивним,якщовзятидоуваги,щоКафка,якзазначавукраїнськийдослідникйоготворчостіД.Затонський,завждиписав«просебеідлясебе».

всежневартошукатиутворахцьогописьменникабезпосередньоговіддзеркаленняпевнихситуаціййоговласногожиття,зовнітакогонепо-мітного. деться про зашифрований у самобутній образності духовнийдосвідмитця,пройоговнутрішнюбіографію,що,навідмінувідбіографіїзовнішньої, раз у раз вибухала грандіозними в масштабах особистостітрагедіями. ітрагедіїрозгорталисявплощинівзаєминКафкизбатьком,жінкамитавласноютворчістю.

овела «Перевтілення» (1912) по праву вважається знаковимтвороммодерністськоїлітератури. снуваннялюдини,перетвореноїна

О. Редон.Павук,щопосміхається.1881 ð.

41

ливсявідвиконанняостанньоїволіФ.Кафки,айдоклавбагатозусильдляпублікаціїйоготворів.


1. Підготуйтерозповідьпрожиттяітворчестановленняписьменника. ачомувнійсліднаголосити2. кі обставини життя формували почуття самотності, властиве цьомумитцю3. Розкрийтесутністьконфліктуписьменниказбатьком. кпостатьКафки-старшоговплинуланаособистістьітворчістьсина. омуФ.Кафказаповідавспалитисвоїрукописи


«Двері за ним зачинили й замкнули на ключ і на засув»З-поміжписьменників,передякимиКафкасхилявся,слідпередусім

згадати .В. ете,Г.фонКляйста,Г.Флобера, .Діккенса,Ф.Достоєв-ського.Узагалідослідникизнаходятьуйоготворчостічималорис,успад-кованихвідкласичноїлітературиХ Хст.Однак іпригоди«маленькоїлюдини», ітемапровинийкари, ізображеннявсюдисущоїбюрократії,іфантастичніперетворення,добрезнайомічитачевізлітературиХ Хст.,уКафкисинтезуютьсявмодерністськуреальність. айнеймовірнішетанайбезглуздіше зароджується всередині тривіального побутового серед-овища, а зовнішня життєподібність виявляється інакомовною формоюсюжетів,щорозгортаютьсявцаринілюдськогодуху.Кафківськийсвітразюченагадуєсновидіння,уякомувсе—водночасівигадка,ічистаправда.У якому абсурднемає своюнезбагненнуй відмінну від буден-ногожиттялогіку.Уякомуяскравоунаочненареальність,щоховаєтьсяв глибинахлюдської душі,наперетині свідомогойпідсвідомого.Усео-хопне,загальнозначущеписьменникпоєднуєзнайдрібнішим,приватним,зподіямивласногожиття.Звідси—вирішальнарольавтобіографічногоначалавкафківськійпрозі.


Давноввійшлидолексиконуінтелігенціївислови:«кафкіанськаситу-ація», «кафкіанський абсурд», «кафкіанський кошмар». Парадоксально,що в кафківських творах, які нерідко справляли враження «незрозу-мілих»,«чудних»,навіть«хворобливих»,упізнавалисеберізніпоколіннячитачів. ездаєтьсяособливодивним,якщовзятидоуваги,щоКафка,якзазначавукраїнськийдослідникйоготворчостіД.Затонський,завждиписав«просебеідлясебе».

всежневартошукатиутворахцьогописьменникабезпосередньоговіддзеркаленняпевнихситуаціййоговласногожиття,зовнітакогонепо-мітного. деться про зашифрований у самобутній образності духовнийдосвідмитця,пройоговнутрішнюбіографію,що,навідмінувідбіографіїзовнішньої, раз у раз вибухала грандіозними в масштабах особистостітрагедіями. ітрагедіїрозгорталисявплощинівзаєминКафкизбатьком,жінкамитавласноютворчістю.

овела «Перевтілення» (1912) по праву вважається знаковимтвороммодерністськоїлітератури. снуваннялюдини,перетвореноїна

О. Редон.Павук,щопосміхається.1881 ð.

комаху,постаєякрозгорнутаметафора,щоунаочнюєцілийкомплексхарактернихкафківськихтем.Зокрема,теминездоланноївідчуженостіособистості, абсурдного покарання людини за невідому їй провину,трагічногознеціненнялюдськогожиття.

жет і ко ози і новели. Вихіднийпункт сюжету — перетворення пересіч-ного клерка ре ора Замзи на величезнупотворну комаху. Причини герой не знає.Тавінінезамислюєтьсянадцимпитанням,сприймаючи фантастичну подію як зви-чайнуріч.Однакметаморфозарізкозмінюєйогожиття. ерезнеїгеройвтрачаєнавітьжалюгіднуможливість«маленькоїлюдини»посісти місце на найнижчому щаблі соці-альноїдрабини,авідтак—випадаєзамежілюдського світу. сторія його поступовоговиштовхуваннязколаблизькихлюдей,щозавершилася сімейним судом і смертнимвироком, у символічному плані читаєтьсяяк процес безжалісного відторгнення«хворої»насвоєнещастялюдинибайдужимоточенням.Уцьомурозумінніметаморфозавідбуваєтьсянелишез ре ором,айізчле-намийогородини,котрідедалівідвертішедемонструютькорисливість,егоїзмтаогиду.Пристосовуючись до нових умов існу-

вання, свідомість Замзи-комахи повільнодеградує.Проте герой зберігаєпам’ятьпроцінностілюдськогобуття.Обстоюючиїх,вінтричівступаєвборотьбузісвоєюродиною. ітрийогосутичкизоточеннямвизначаютьтрискладовукомпозиціюновели.


к і більшість кафківських творів, «Перевтілення» містить чималоавтобіографічнихелементів.Зокрема,прізвищеголовногогероя—крип-тограма1прізвищасамогоавтора:літера«З»услові«Замза»розміщенатаксамо,якілітера«К»услові«Кафка».Певне автобіографічне під рунтя маєй образ комахи. к свідчатьщоденникиталистиписьменника,комаха булауста-леноюметафороюйого самооцінкиу вну-трішнійполеміцізбатьком.

Інако овни з іст кон ліктів еро ç îòî÷åííÿì. У першій частині герой,який уже усвідомив власне «відпадіння»від людства й начебто покірно сприйнявметаморфозу, що з ним сталася, робитьспробудовестибатькаміповіреномусвою

1К р и п т о г р à м а—шифрованеписьмо,тайнопис.

А. Джакометті.Рукавпастці.1932 ð.

42

спроможністьінадаліжитияклюдина:продовжуватизайматисякоміво-яжерськимисправами,виконуватиобов’язкигодувальникародини.Сцена,уякійпотворнакомахазбираєтьсянаслужбу,справляєкумедно-абсурдневраження.Водночасунійвідчуваєтьсятрагізм,аджезабезглуздименту-зіазмом ре орастоїтьпрагненнязахиститисвоюлюдськусутністьісвійсоціальнийстатус.


деюсоціальногостатусуміститьусобітакожхудожнядеталь—фото-картка ре ора, на якій він, лейтенант із безтурботною усмішкою, маєвиглядлюдини,якаміцностоїтьнаногах.Портрет—перше,щопобачивкрізь прочинені двері Замза-комаха. це не випадковість: скаліченийметаморфозоюгеройзаінерцієюпродовжуєпретендуватиназафіксованефотографієюсуспільнестановище.

унтЗамзивційчастиніновелиспрямовуєтьсяпротивлади,щоподріб-нюєтьсянаобразихазяїна,повіреногоі,зрештою,батька,котрийвиступаєнабоцідирекціїфірми.Єдністьцієї«трійки»,зокрема,зазначеновпро-мові повіреного: говорю в д мен ваших батьк в та вашого ше а наст йно рошу негайно дати мен об рунтоване ояснення 1.Коженізцихтрьохперсонажівпо-своємутисненаЗамзу.Хазяїнфірми,щойогоре ормрієпозбавитися,маєобразливо-зверхнюманерурозмовлятизпід-леглимизвисотисвоєїконторки,змушуючи,нібиточерезглухоту,кількаразів повторювати сказане. Повірений висуває величезний перелік пре-тензійщодослужби ре ора,зокремапідозрищододовіреногойомуінкасо.атькожпідбиваєсвоєріднийпідсумоксоціальномунасильствутим,що,схопивши ціпок і загрожуючи щохвилини завдати смертельного удару,заганяєсинаназадуйогокімнату.Відтакпершасутичказісвітомзавер-шуєтьсяпоразкоюголовногогероя.

УдругійчастиніновелиЗамзавступає в конфлікт із матір’ю тасестрою,вобразахяких(напроти-вагу образові батька, пов’язаногозідеєювлади)віронічно-зниженійформі переосмислюється ідеямилосердя.Зовнісутичка ре оразматір’ю

та сестрою спричинена їхнімнаміром звільнити кімнату віднібитозайвихдлякомахимеблів.Метушня Замзи, який, прокинув-шись від тваринного існування,вирішив захистити найдорожчіречі— письмовий стіл і портретневідомої дами, на символічно-автобіографічномурівнівідтворюєвагання самогоКафкиміж ідеєюкоханнятаідеєюлітературноїтвор-чості.Уновеліспонтаннуперевагу

1ТутідаліновелацитуєтьсявперекладіЄ.Поповича.

К. Лебедєва. люстраціядоновели«Перевтілення».2012 ð.

43

віддано портретові— символужіночого начала, кохання, подружньогожиття. акриваючи зображенняжінки власним тілом, ре ор захищаєісвоєчоловіче«я»,іправонавнутрішнєжиття.Однакцейбунттакожзакінчуєтьсяпоразкою:розлюченийбатькоатакуєнепокірногосинаяблу-ками.


Символічнийпідтекстсценибатьківськогопокаранняміститьбіблійнімотиви. блука—цеплодидеревапізнання,зякихубіблійній історіїрозпочалосягріхопадіння даматаЄви. атько,щовгнівівиганяєсинаіз сімейного раю, виступає в ролі біблійного ога. Рана, котра утвори-ласявнаслідоктого,щоодне зяблукзастряглов спинікомахи,— іро-нічнапаралельдостарозавітногопокаранняпершихлюдейстражданнямісмертю.

Сюжетостанньогозіткнення ре оразродиною,якеспровокувала ре-тинагранаскрипці,розгортаєтьсявтретійчастинітвору.Тутістота,якаколисьбулачленомдоброзвичайноїродини,ісім’я,що

тепер залежить від ре ора значно більше, ніж тоді, коли він її утри-мував,зновуопиняютьсявстаніжорстокоїконфронтації.Призводитьдоцьогомузика—символмистецтва,щеоднієїважливоїдлягерояцінностілюдського життя. У свідомості Замзи-комахи вона асоціюється з най-вищоюнасолодою.Підзвуки ретиноїскрипкивінмрієпроте,яксестрагратиметількидлянього, бо н хто тут так не ц нить її гру як оц нить в н .Крахцієїнадії,нереальнішоїйкумеднішоїзавсіпопередні,стаєдля героя останнім випробуванням. Родина засуджує його на смерть.Однаківінбільшенемаєзащозачепитися,аджевсітуриборотьбизанайважливіші для нього життєві цінності програно. Смерть підбиваєпідсумок під трагічними спробами героя подолати відчуженість і збе-регтилюдськугідність.

езвичайнаісторія ре ораЗамзи,написанав10-тірокиХХст.,укон-тексті подальшого історичного розвитку розкрила свій глибокий про-рочийзміст. езрозуміла ре оровівтраталюдськоїподоби,якавикинулайогозізвичногосвіту(світусім’ї,кохання, кар’єри, мистецтва), —чи це не метафора перетвореннялюдини на вигнанця в історіїХХст. джехібанезробив ов-тневий переворот із дворянстваі священства Російської імперіїтаких самих «комах» и несвідчила про таку ж саму при-реченістьжовтанашивканаодязієвреїв за часів панування гітле-рівського режиму хіба ж небувКафкапророком,колиусвоїйновелі вияскравлював ставленнялюдей, навіть найближчих, дожертвтакого«перевтілення»Відтак письменник-пророк

попереджав людство про навалу С. Далі.Вечірнійпавукобіцяєнадію.1940 ð.

44

антигуманізму. огоголосунепочули. ишепережившиДругусвітовувійну,читачізбагнули,щоКафкаписавнелише«длясебеіпросебе».Вінписавпровсіх.


1. кі наскрізні мотиви творчості Ф.Кафки простежуються в «Перевті-ленні»2. кбививизначилицентральнупроблемуцьоготвору3. Схарактеризуйтекомпозиціюновели.. Розкрийтесутністьконфліктівгероязродиноювкожнійчастинітвору.

5. о означає метафора перевтілення и торкнулася метаморфоза вну-трішньогосвіту ре ора6. аведітьприкладипоєднаннятрагічноготаіронічногоутворі.7. Подискуту те. Пра о в арах.Обговоріть,щопідштовхнулоЗамзудозагибелі:вирокріднихчивласнебажаннявмерти8. Прокоментуйтереакціюсім’їназагибельсинаібрата.9. ому,навашудумку,готуючиновелудодруку,Кафкакатегоричнозабо-ронивїїілюструвати

РОЗДІЛ 3 «ТРИЧІ РОМАНТИЧНИЙ МАЙСТЕР»


1. Уякихтворахсвітовоїлітературипорушуютьсяпитанняпровинийпока-рання2. кізасобикомічноговизнаєте3. ПригадайтеєвангельськісценипроХристанасудівПилататарозп’яттясуса. кзображеноСина ожоготаримськогоправителя деїв овомуЗаповіті. СхарактеризуйтеобразМефістофелявтрагедії .В. ете«Фауст».

Михайло Булгаков: «Ото вже й доля!»За зловісною іронією долі улгаков-письменник упродовж багатьох

років відчував себе заживо похованим. лише посмертно його перевід-критоякмитцясвітовогомасштабу.МихайлоОпанасович улгаков народився 15 травня 1891 р. вКиєві.атько письменника, професор духовної семінарії, був людиною високо-освіченоюйзапам’ятавсясиновіневтомнимтрудівником,завждизаглиб-леним у книжки.Мати замолоду вчителювала, а після одруження при-святиласебевихованнюсімохдітей.ПіслясмертібатькаМихайло,якомунатойчасвиповнилосяп’ятнадцять,ставїїопороютапідтримкою.

авчався улгаковуПершійкиївськійгімназії.Особливоюстаранністювінневирізнявся:ватестатізрілості,отриманомупіслязакінченняцьогозакладу,булолишедвіоцінкизвідзнакою:іззакону ожоготагеографії.атомістьранопроявиласяйогопристрастьдолітературитатеатру.Він

писав невеличкі оповідання, жартівливі вірші, драматичні сценки для

Михайло улгаков(1891–1940)

45

антигуманізму. огоголосунепочули. ишепережившиДругусвітовувійну,читачізбагнули,щоКафкаписавнелише«длясебеіпросебе».Вінписавпровсіх.


1. кі наскрізні мотиви творчості Ф.Кафки простежуються в «Перевті-ленні»2. кбививизначилицентральнупроблемуцьоготвору3. Схарактеризуйтекомпозиціюновели.. Розкрийтесутністьконфліктівгероязродиноювкожнійчастинітвору.

5. о означає метафора перевтілення и торкнулася метаморфоза вну-трішньогосвіту ре ора6. аведітьприкладипоєднаннятрагічноготаіронічногоутворі.7. Подискуту те.Пра о в арах.Обговоріть,щопідштовхнулоЗамзудозагибелі:вирокріднихчивласнебажаннявмерти8. Прокоментуйтереакціюсім’їназагибельсинаібрата.9. ому,навашудумку,готуючиновелудодруку,Кафкакатегоричнозабо-ронивїїілюструвати

РОЗДІЛ 3 «ТРИЧІ РОМАНТИЧНИЙ МАЙСТЕР»


1. Уякихтворахсвітовоїлітературипорушуютьсяпитанняпровинийпока-рання2. кізасобикомічноговизнаєте3. ПригадайтеєвангельськісценипроХристанасудівПилататарозп’яттясуса. кзображеноСина ожоготаримськогоправителя деїв овомуЗаповіті. СхарактеризуйтеобразМефістофелявтрагедії .В. ете«Фауст».

Михайло Булгаков: «Ото вже й доля!»За зловісною іронією долі улгаков-письменник упродовж багатьох

років відчував себе заживо похованим. лише посмертно його перевід-критоякмитцясвітовогомасштабу.МихайлоОпанасович улгаков народився 15 травня 1891 р. вКиєві.атько письменника, професор духовної семінарії, був людиною високо-освіченоюйзапам’ятавсясиновіневтомнимтрудівником,завждизаглиб-леним у книжки.Мати замолоду вчителювала, а після одруження при-святиласебевихованнюсімохдітей.ПіслясмертібатькаМихайло,якомунатойчасвиповнилосяп’ятнадцять,ставїїопороютапідтримкою.

авчався улгаковуПершійкиївськійгімназії.Особливоюстаранністювінневирізнявся:ватестатізрілості,отриманомупіслязакінченняцьогозакладу,булолишедвіоцінкизвідзнакою:іззакону ожоготагеографії.атомістьранопроявиласяйогопристрастьдолітературитатеатру.Він

писав невеличкі оповідання, жартівливі вірші, драматичні сценки для

Михайло улгаков(1891–1940)

домашнього театру, залюбки грав у домашніхвиставах,відвідувавоперуйнавітьмріявстатиопернимспіваком.Досить рано сформувалися й визначальні

риси характеру улгакова: загострене почуттягідності,внутрішнянезалежність,самостійність.Прагненням хлопця до самостійності значноюмірою зумовлено й заранній, на думку матері,шлюб Михайла з Тетяною аппа. Вона сталасупутницеюписьменниканапершомуетапійогожиттєвихпоневірянь.

ілком самостійний був і вибір професіїлікаря.Отримавшидипломзвідзнакоюмедич-ного факультетуУніверситету Св. Володимира,Михайло спочатку набував досвіду в прифрон-тових шпиталях Першої світової війни, а піз-ніше, звільненийза станомздоров’явідмобілі-зації,працювавлікаремуросійськійпровінції.Враження від життя в глушині, від важкоїроботизранкудоночі,колизаденьдоводилосяприймати близько п’ятдесяти хворих, письменник пізніше відобразиву« отаткахюноголікаря»(1925–1926).У1918р.М. улгаковповернувсядоКиєва. амагаючисьтриматися

остороньполітичноїборотьби,щострясаларіднемісто,вінвідкривпри-ватнийлікарськийкабінет,авільнівідприйомупацієнтівгодинивико-ристовувавдлялітературноїтворчості.


агаточомуусвоємуставленнідожиттяйтематицітворівписьменникзавдячуваврокамдитинстватаюності,якіпровіввУкраїні.Данинулюбовідоматері,рідногодому,Києва,якимвіннавсежиттябувзачарований,митецьвіддавусвоїхтворах:романі« ілагвардія»(1925–1927),п’єсі«ДніТурбіних»(1926),нарисі«Київ-місто»(1922),малійпрозі.Устамиперсонажаоповідання« вбив»лікаря швіна улгаковсумує

замістом,уякомународивсяйвиріс:« х,якізорівУкраїні Ужемайжесім роківживу вМоскві, а все-таки тягне мене на батьківщину. Серцестискається,інколидоболюхочетьсясістивпотяг ітуди.Зновупобачитикручі,заметеніснігом.Дніпро УсвітінемаємістапрекраснішогозаКиїв»(перекладзросійської.— . В. .

ожевільний час заколотів ламав усіплани на мирне життя у тогочасномуКиєві, за підрахунками улгакова, від-булося чотирнадцять переворотів. Владаз блискавичною швидкістю переходилаз рук у руки. щоразу його як лікарямобілізовували на службу. Урешті-рештвін опинився у військових формуванняхбілої армії, у складі якої вирушив наКавказ.

удинок-музейМ. улгаковавКиєві

46

ілий рух загалом аполітичному улгакову був близький тому, щообстоювавстару,дореволюційну,Росію,уякійписьменникбувзакоріненийсамимсвоїмвихованнямікультурноюатмосфероюдитинстватаюності.Тимбільшогоударузавдалайомузрадатоваришівпозброї:відступаючипіднатиском ервоноїармії,вонипокинулийого,важкохворогонатиф,уВладикавказі.Вавтобіографічних« отаткахнаманжетах»(1922–1923)страх бути покинутим, змішаний з відчайдушною надією втекти доПарижа й почуттям стомленості від братовбивчої війни, майстерно від-твореновкартинахмаренняголовногогероя.Фатальнунеможливістьвирватисязпочервонілоївідкровітабільшо-

вицьких прапорів Росії улгаков сприйняв як знаменний поворот долі.У цей поворот уписаласяще одна важлива зміна вжитті: залишившилікарську справу, яка могла його прогодувати, митець спрямовує всюсвоюпотужну енергіюна завоюваннялітературних вершин.Умісцевійперіодиціз’являютьсяйогопублікації,анасценахставлятьсяпершіп’єси.ДеякізісвоїхдрамвіннадсилаєдоМоскви.


Дуже швидко улгаков відчув відразу до цих написаних поспіхомтворів. ого вирок щодо них був беззастережно суворим: «Спалити »Проте, мабуть, уже тоді повільно визрівала в письменника думка, щозгодом вилилася у відомий афоризм: «Рукописи не горять » я думкаувібралайроздуминадвідповідальністюписьменниказакожнусторінку,івірувбезсмертясправжньогомистецтва.

Владикавказ,щобувна тойчас глухоюпровінцією,неміг задоволь-нити потреби в культурному середовищі, якого вимагала нова сферадіяльності,і улгаковпереїздитьдоМоскви.Важкопереоцінитимужністьцього вчинку. дже в голодній столиці 1921 р. перед тридцятирічнимписьменником-початківцем, який не мав грошей, даху над головою тазв’язківулітературнихколах,зпершоїжмитіпосталапотребавступитив «шалену боротьбу за існування». У пошуках заробітку він брався добудь-якоїсправи.Заробленоголедьвистачалонакартоплютачайізсахарином. асудля

художньоїтворчостімайженезалишалося,томупрацюватинадрукопи-самидоводилосяночами.Однакписьменникупертопросувавсядопостав-лених ужитті і творчості цілей. Уже за рік після переїзду доМосквиМ. улгаковувійшовдожурналістськогоколаіставпостійнимавторомстоличнихперіодичнихвидань.


Звісно,журналістськапрацявиснажувала,відволікалавідроботинадхудожнімитекстами. улгаковвідокремлювавїїяк«вимучену»частинусвоєї творчості від частини «справжньої». Віддаючи левову частку часуцьому«доважку»досвогомистецькогожиття,вінвиявлявнадзвичайнупрацездатність і життєву стійкість. Водночас журналістика поволі зба-гачувалайогописьменницькийдосвід:загострюваласатиричнийталант,робилаперочутливимдосучасності,шліфувалавмінняписати«знатури»,впливаланаоповіднуманеру.

47

Упродовж1924–1925рр.учасописі«Росія»друкувалисячастинироману« ілагвардія»,якийзмальовуєподіїпореволюційногохаосувКиєві,щоїхписьменникспостерігавнавласніочів1918р.Змальовуючиборотьбуворожих політичних таборів, яка залила кров’ю рідне місто, оповідачзаймаєпозиціюнадсутичкою1. зцієївершинивінзасуджуєйбезглуздубратовбивчувійну,іреволюцію,щосмертоносноюбуреюобрушиласянелишенабудинкийвулицічарівногоміста,айнадуховнізасадибуття:культуру, традицію, мораль, зрештою, на найвищу гуманістичну цін-ність—людськежиття.Слідзазначити,щозажиттяМ. улгаковбувбільшевідомийнеякпро-

заїк,аякдраматург.З-поміжйогодрамособливупопулярністьупублікиздобула п’єса «Дні Турбіних» (1925), написана на основі роману « ілагвардія». аленийуспіхцьоготворуу20–30-тіроки ст.пояснювавсятим,щовінпомітновідрізнявсявід«залізобетонних» ідеологічнихп’єс,якіпанувалинаконурадянськоготеатру.У 20-ті роки, коли писалася забарвлена щемливим ліризмом « іла

гвардія»,митецьпрацювавінадтворами,уякихрозкрилисяіншігранійоголітературноготаланту:сатиричнатафантастична.Зокрема,цеповісті«Дияволіада»(1923),«Фатальніяйця»(1924),«Собачесерце»(1925).

З1925до1928р.створеночотиризбіркиоповіданьінизкуп’єс.Однакпора розквіту письменницького таланту М. улгакова припала на часпосилення тиску сталінської цензури. Письменник, який зі співчуттямзображувавбілихофіцерівтаінтелігентів,вирощенихкультурнимсередо-вищем дореволюційної Росії, письменник, який не шкодував сміливихуїдливихбарв,зображаючирадянськесуспільство,немігненакликатинасебегнівуідеологівновоївлади.Проза улгакованепублікувалася,п’єсизнімалисязрепертуарівтеатрівабовідхилялисятеатральними художніми радами. ого ім’ясталомішеннюдлянищівноїкритики.


Позбавлений літературних заробітків,письменник звернувся до Уряду СРСР з від-чайдушним листом. Він рішуче сформулювавголовну вимогу: або надати йому можливістьдля творчого та фізичного виживання, абовигнати його за межі країни, котрій він, якдоводили переслідування цензури, був непо-трібний. иствражаєсамимсвоїмтоном,особ-ливоякщовзятидоувагисуспільно-політичніобставини:жорстокуколективізацію,показовісудові процеси над інтелігентами, котрихвидавали то за «ворогів народу», то за «шкід-ників» соціалістичного будівництва. Мабуть,цезверненнявразиловладу,томущонезабаромулгакову зателефонував сам .Сталін. Він

1 адсутичкою—крилатийвислів,щоозначаєпозиціюневтручаннявбудь-якийконфлікт,бажаннязалишатисявролісторонньогоспостерігача.ПоходитьвідназвизбіркиантивоєннихстатейфранцузькогописьменникаРоменаРоллана« адсутичкою»(1915).

А. Волков.ПортретМ. улгакова.2007 ð.

48

підтримав ідеюписьменникавлаштуватисярежисеромводномузісто-личнихтеатрів.

Здавалося,ужиттімитцяз’явивсяпросвіток:вінзентузіазмомвзявсядо роботи режисера-асистента у МХ Ті, інколи навіть залучався доспектаклівякактор.Уцейперіоджиття улгаковзустрівостаннєйнай-більшекоханнясвогожиття—Олену иловську,якабулайогоподругоюдоостанніхднів,апіслясмертічоловікаприсвятиласебетурботампрозбереження й оприлюднення його творчої спадщини. Однак поступка,зробленавладою,длятогощобдоведенийдокраюписьменникнепропаввідголодноїсмертіабоневчинивсамогубства,нескасувалазаборонинаоприлюднення його творів. е маючи можливості ставити власні п’єси,улгаков брався за інсценізацію класичних творів: «Мертвих душ»М.Гоголя, «Війни імиру» .Толстого, «ДонКіхота»М. деСервантеса.Доситьпобіжнопереглянутицейперелік,абизрозуміти,щоперекластитакіепічніполотнамовоютеатрубулопідсилулишемитцю,наділеномунепересічнимталантомдраматурга.Тимчасомуйогомайстернікипіланапруженаробота.Однапоодній

з’являлися нові п’єси: « дам і Єва» (1931), « лаженство» (1934), « ванВасильович» (1934–1936), «Мольєр» («Кабала святош», 1936), «Останнідні» («Пушкін», 1940).Паралельно писалися яскраві прозові твори: біо-графічна повість « иття пана де Мольєра» (1932–1933), «Театральнийроман» (залишивсянезавершеним,1936–1937),роман«Майстер іМарга-рита»(1929–1940).Усецестворювалосянатліпостійнихдепресійістрім-когорозвиткууспадкованоївідбатькахворобинирок.Письменникпомер10березня1940р.насорокдев’ятомуроціжиття.


1. РозкажітьпроатмосферудитячихтаюнацькихроківМ. улгакова. квонавплинуланастановленняйогоособистості2. кнадоліписьменникапозначилисяісторичніпотрясіння10-хроків ст.3. кимитруднощамипозначиласялітературнадіяльністьМ. улгакова. кі епізоди біографії митця засвідчують його позицію протистояннятоталітарнійвладі5. СкладітьпсихологічнийпортретМ. улгакова.6. кутворахписьменникавідобразиласяйогоособистість7. кіморальніцінностістверджувавусвоїйтворчостіМ. улгаков8. азвітьосновнітвориписьменника. кізнихвихотілибматиувласнійбібліотеці9. По антазу те.Уявіть,що улгаковпроживусежиттявКиєві. кбицевплинулонайоготворчуспадщину

Роман «Майстер і Маргарита», або «Рукописи не горять»Історі заду у та убліка і твору.Роботунадголовнимроманомсвого

життя М. улгаков розпочав узимку 1928–1929 років Важко сказати,якими булипервісні варіанти, оскількиписьменник їх знищив.Відомолише,щоспочаткутвірзадумувавсяякфантастично-сатиричнийроманпро диявола. аголос на постаті сатани відображали й чорнові назвимайбутнього роману: « орний маг», «Копито інженера», «Консультантізкопитом».У своємутрактуванні образукнязяпітьмиписьменникнацьомуетапівиходивізтрадиційнихуявленьпродиявола-спокусника.

49

Роботанадтворомтривалапонаддесятьроків,іпервіснийзадумзазнавсуттєвих змін. Зокрема, у 1931 р. з’явилися персонажі, які поступовоперемістилисявцентрроману:Маргаритатаїїсупутник,щойогопізнішеавторназвавмайстром.

улгаковпрацювавнадроманомдоостанніхтижнівсвогожиття.Ужесмертельнохворий,вінуносивутекстправки,робиввставки,шліфувавстиль.Письменниксприймавцейтвіряксвіймистецькийзаповіт.


ев1929р.М. улгаковздійснивбезуспішнуспробу опублікувати хоча б невеличкий фраг-менттворупідпсевдонімомК.Тугай.Псевдонімнедопоміг:уривоктакіневийшовдруком.Уза-галі ж прогнози щодо можливості публікаціїкнижки були вкрай песимістичними. Зокрема,приятельіпершийбіограф улгаковаП.Поповбувпереконаний,щодочитачавонадійдедесьчерез50–100років. втім,цейтермінвиявивсядещо перебільшеним. Після двадцятирічнихзусиль О.С. улгакової домогтися публікаціїтворуйого зі значнимицензурнимикупюрамибулонадрукованов1966р.вчасописі«Москва».Усього було зроблено 159 таких купюр. едорівнювало14000слів,тобто12 авторськоготексту. Повністю роман надруковано спочаткувПарижі(1967),апотім,у1973р.,—уРадян-ськомуСоюзі.

собливості жанру та обудови твору.Зазвичай «Майстра й Маргариту» визначаютьяк філософський, фантастичний і сатиричнийроман. Проте слід мати на увазі, що в ньомупанує дивовижна поліфонія1 елементів різнихжанрів: від історичного роману до буфонади2.Крімтого,цейтвірпосуті—подвійнийроман.ВінскладаєтьсязроманумайстрапроПонтіяПилатайроманупродолюсамогомайстра.Відтакавторпершогороманувиявляєтьсяцентральнимперсонажемроманудру-гого.


Ро ан у ро ані —композиційнийприйомуромані,заякоготвірмаєподвійнуструктуру.Зображенівньомусвітиіснуютьпаралельнойавтономно,неначедваокреміромани,однакмаютьтіснийсюжетно-смисловийзв’язок.

1П о л і ф о н ѕ я(грец.poly—багатоіphone—звук)—багатоголосся.2 у ф о н à д а (італ. buffonata — жарт, блазнювання, придурювання) —

манера акторської гри, для якої характерний надмірний комізм та окарикату-ренняперсонажівіситуацій.

М. Антокольський.Мефістофель.1883 ð.

50

ікаво,уякійформівиявиласяв«МайстрійМаргариті»характернадляулгакова «двошаровість» сприймання світу,що в низці його попередніхтворівзумовилаподвійнехудожнєосмисленняподій(увимірісьогоденного,плинного, таувимірі вічного,непроминущого). я особливістьмисленняписьменника втілилася в унікальній конструкції художньої реальності:наявності трьох світів, два з яких—фантастичний і давній («єршалаїм-ський») представляють вічність, а третій — сучасність, тобто радянськудійсність 20–30-х років. і світи перетинаються, герої мандрують ними,обростаючи супутниками-двійниками зображені ситуації, наскрізні темиймотивинемовбивідображаютьсяускладнійсистемідзеркал,відкриваючиусвоїхчисленнихвідбиткахновісмисловівідтінки.Умежахцієїбагатоша-ровоїхудожньоїреальностівідбуваєтьсяпостійнезіставленнятимчасовоготавічного,їхнявзаємоперевірка.Переплетеннясвітів«МайстрайМаргарити»даютьпривідвизначатитвіріяк роман-лабіринт .

атири ни ортрет рад нсько оскви 30-х років ст. Змальо-вуючижиттявтогочасномуРадянськомуСоюзі,письменникнешкодуєяскравихсатиричнихбарв.


Ñàòèðà (відлат.satira—суміш,усякавсячина)—видкомічного,щогостровисміюєнегативніявища.Об’єктвисміювання—зазвичайлюдські вади, які автор уважає такими, що можуть і мають бутивикорінені.

За допомогою численних фігур умовчання, прихованих натяків, гро-тескнихдеталейтауїдливо-іронічнихінтонаційвінвідтворюєатмосферунаклепництва,зради,гнобленнятацькування,щопанувалавкраїнізачасівтоталітарногорежиму.

П. Орінянський.люстраціядороману

«МайстеріМаргарита».1997 ð.

В. Глу енко. люстраціядороману«МайстеріМаргарита».2005 ð.

М. Корольов. люстраціядороману«Майстер

іМаргарита».2008 ð.

51


Побіжнозгадуючипротаємничізникненняв«лихій»квартирі№50,—недармаВоландобираєїїдлясвогобалу,—оповідачнатякаєнамасовіарештивСРСР30-хроків.Дотієїжситуаціївідсилаєтакождрібнадетальводязімайстра,якийповернувсяпіслятримісячноївідсутностідосвоєїквартирки: на ньому, повідомляє оповідач, було пальто з обірванимиудзиками(їхзріз липідчасарешту).

Глузливій критиці піддається і сформоване тоталітарною системоюрадянське суспільство, пройняте духом примітивного обивательства,хижацтва,пристосуванства.Уборотьбізамісцепідсонцемрадянськігро-мадяниладнізнищитиоднеодного.Підчассеансу«чорноїмагії»москвичівмитьспокушаютьсябезкоштовнимимоднимиречамитагрошовимдощем,спростовуючи ідеологічні постулати про формування нового типу осо-бистості—будівникакомунізму.Князьпітьми,щоспостерігавзатакоюреакцієюзали,байдужезауважив,щолюдипосутімалозмінилися,хібащоїхнюприродудещоспотворило«квартирнепитання».Однакголовноюмішеннюбулгаковської сатиристаєтакзванарадян-

ська інтелігенція: письменники, поети, критики,функціонери від куль-туритамистецтва.Зображаючиробочізасідання«майстрівпера»тавбогірозвагипостійнихвідвідувачівресторану удинкуГрибоєдова, улгаковстворюєгруповийпортретрадянської«еліти»зїїбездуховністюйкористо-любством,самовдоволеністюйчерствістю,цинізмомінесумісноюздухомсправжньої творчості чутливістю до політичної кон’юнктури. У такомуживильномусередовищіпроцвітаютьтількинездари,щорадіприслужи-тисявладі,продукуючиштучні,мертвонароджені,алеідейно«правильні»вироби. удь-якевільнехудожнєсловотутприречененазагибель.


ицістьофіційноголітературногосвітузйогофарсовою ієрархієютакумеднимибюрократичними приписами розкрива-ється,зокрема,удотепнійсценізіткненняпредставників «нечистої сили» з бюро-кратичноюсистемоюМ СО Ту.Увідпо-відь на вимогу показати письменницькепосвідчення слуги Воланда глузливозауважують,щоДостоєвськийчленськогоквитка не мав, але досить взяти кількасторінок будь-якого з його романів, абизрозуміти, що він письменник. «Досто-євський омер ска ала громадянка а втім не дуже в евнено. Протестую алко вигукнув егемот. Достоєвський

бе смертний »1

У межах московського світу улгаковпорушуєважливіфілософськійморальні

1Тутідаліроманцитуєтьсявперекладі .Храмової.

В. именко. іколинерозмовляйтезневідомими.1978–1992 ðð.

52

проблеми.Зокрема,питанняіснування ога,якепостаєвженапершихсторінкахкнижкиврозмовіповажногопредставникарадянськогокрасногописьменства ерліоза та поета-початківця з характерним для тодішньоїдобипсевдонімом ездомний. хня бесіда—приклад того, як офіційнарадянська література 30-х років обслуговувала взятий урядом курс напобудовуатеїстичногосуспільства.Системааргументівосвіченоготасамовпевненого ерліозапрацюєна

славнозвісну тезу радянської ідеології, що проголошувала релігію «опі-умомдлянароду». я«проповідь»,спрямовананаутвердженнябезбожноїсвідомості, а отже, і на утвердження бездуховної культури, піддаєтьсявроманіподвійномурозвінчанню:збокуфантастичногоізбоку«єршала-їмського»світів.Витівки Воланда і о о слу у оскві. Самим фактом своєї появи

Воланд(художнійобраздиявола)спростовуєрозлогіміркування ерліозапро релігійні забобони. Поготів їх спростовують його іронічні реплікивбесідіз ерліозомі ездомнимтасумніпророцтващодоїхньоїдолі,якіодразужздійснюються,доводячиіснуванняпотойбічнихсил.Картинифантастичногосвітув«МайстрійМаргариті»вражаютьбагат-

ством і невичерпністю уяви їхнього творця. Тут є й чарівні втручаннянечистоїсиливпорядок,наведенийтоталітарноювладоювжиттірадян-ськихгромадян,ітеатралізований«сеансчорноїмагії»,якийпризводитьдоповноїплутаниниватеїстичнійсвідомостімосквичів,іневинніжарти«дрібнихбісів», ікласичнівитівкивідьомтавампірів, і всілякіперевті-

леннятавикриття. погейцієї«дияво-ліади» — пишний бал у сатани, наякому збираються душі грішниківрізних епох. завершуються фантас-магоричнігостинитемнихсилуМосквіапокаліпсисом місцевого значення:пожежеютажахливимхаосомумісті.

а Воланда та його слуг: блазнівКоров’єва-Фагота й кота егемота,сумного зазелло, холоднокровнуГеллу — улгаков поклав нетради-ційну,зпоглядухристиянськоїсистемиуявлень, функцію суду над земноюдійсністю. етить голова з плечейерліоза,який,піклуючисьпроідейнубездоганність літературної продукціїсвогомолодогоколеги,наставляєйогона кепкування з релігійних святинь.Потрапляє до божевільні ездомний,щовиявивсебенадтостараннимучнемерліоза. Покарано численних хабар-ників, донощиків, пристосуванців , навпаки, нечиста сила допомагаємайстру та Маргариті, які в умовахаморального суспільства зберігаютьвірність моральним засадам життя.Отже,силизлавроманісприяютьуста-новленню справедливості й по-своємуобстоюютьморальнийзакон.

М. Корольов. люстраціядороману«МайстеріМаргарита».2007 ð.

53


ацюїхнюфункціювказуєтакожвинесенавепіграфзнаменитацитатаз«Фауста» .В. ете:« хто ж ти є тої сили часть о робить лиш добро бажаючи лиш лого 1.Уширшомусмислівонавводитьчитачауфілософськупроблемувза-

єминдобраізла—однузпровіднихуромані.Концепція,згіднозякоюзло—частинадобра,розкриваєтьсявсловахВоланда,адресованихвісникуцарствасвітла евію: Чи не була б твоя ласка одумати над итанням

о би робило твоє добро якби не існувало ла і як би виглядала емля коли б неї никли тіні Адже тіні утворюються від редметів і людей Чи не хочеш ти обідрати всю емну кулю нісши неї усі дерева і все живе чере твою анта ію насолоджуватися голим світлом

ПротиставляючиВоландатайогопочетпогрузлійугріхахрадянськійдійсності,письменниквиносивційдійсностіоднозначнийвирок.Утакийспосібвіндоводив,щоновийсуспільнийлад,котрийсталінськаідеологіявидавалазадосягненнянайзаповітнішихмрійлюдства,гіршийзапотой-бічне зло, з яким традиційно пов’язувалося царство пітьми. а більше,витівкидемонічнихперсонажівписьменникосмислювавяквідплатутота-літарнійвладі,відякоївреальномужиттінебулопорятунку.


Темасуду,якийвершитьнадсоціалістичноюМосквоюВоланд,відсилаєдотогочасноїсуспільно-політичноїситуації:публічнійтаємнісудовіпро-цеси над численними «ворогами народу», абсурдні вироки,що засуджу-вали невинних людей на багаторічні страждання і приниження,масовістрати.УбулгаковськійінтерпретаціїсудВоландапостававпротивагою«найсправедливішому» радянському правосуддю, за яким ховалося без-прецедентневросійськійісторіїбеззаконня.

Воландів суд викриває брехню та підступ, зриваємаски, установлюєскривдженуподвійноюмораллюправдуйвідновлюєзганьбленусправед-ливість. У певному розумінні це своєрідна варіація на тему біблійногоСтрашногосуду.Звісно,цюваріаціюзновужтакирозробленовнетради-ційномуключі тайсамсуднагадуєтеатральнувиставу,уякійжахливепоєднуєтьсязфарсовим.Однак слід зважати й на те, що Воланд у романі — не найвища

інстанціяйнеєдинийволодарсвіту. снуєщейцарствосвітла,щойогопредставляютьЄшуа та евійМатвій.Саме тут вирішуєтьсяпосмертнадолямайстратаМаргарити. Воланд,якийприводитьдушізакоханихдовічногопритулку,лишевиконуєдорученнясвітлихсил.Отже,функціїміждвомасферамипотойбіччявроманірозмежовуються:якщоцарствопітьмикарає,тоцарствосвітламилує.ВідтакВоландуроманіпротиставляєтьсяпередусімне огу,арадян-

ськомусвітовібез ога. самсудйогозрештоюспрямованийнадоведеннятого,що існують надприродні сили, вищі за земний світ з його непра-веднимизаконамитакровожерливимиідолами. адоведенняісторичноїдостеменностіфактуіснуванняХристаназемлітанаствердженнявічних

1ПерекладМ. укаша.

54

духовнихцінностейспрямованайдивнарозповідьВоландапроте,щовіннавласніочіспостерігавуДавній деї.

оральні уроки ршала сько катастро и. Достовірне відтвореннятрагічнихподій,щовідбулисянасвітанкухристиянськоїісторії,—пер-шочерговехудожнєзавданняєршалаїмськихглав«МайстрайМаргарити».У московських частинах оповідач часто-густо вдається до припущень,іронічної двозначності, туманних натяків,що почасти підриває «реаліс-тичність»зображуваного.Укартинахфантастичногосвітурозгортаєтьсяфеєрія великих і малих чудес, що виблискує дещо театралізованимиефектами.Уєршалаїмськихглавахописграничнонаближенийдожиттє-подібності обрисилюдейіпредметівтутчіткійточні,інтонаціїоповідачанабуваютьбезпристрасностітастриманостіголосулітописця. аголосомнадостовірностіпозначенетакожбулгаковськетрактуванняпостаті сусаХриста,змальованоговобразімандрівногофілософаЄшуа а- оцрі. ейнаголосзумовлюєголовнівідмінностівідбіблійноготлумачення.


авітьучисленнихподробицяхбіографіяЄшуавідступаєвідхристи-янськогоканону.Так,намоментстратибулгаковськомугероєві27років(замістьзазначенихуСвятомуПисьмі33).Віннепам’ятаєсвоїхбатьків(їх точно названо в овому Заповіті), приблизно визначає своє похо-дження: «Мені казали, що мій батько був сирієць» (у Євангелії йогоєврейський родовід простежено до дама), походить із міста Гамали(анезВифлеєма)імаєлишеодногопослідовника, евіяМатвія(замість12апостолів).ТайзраджуєЄшуанеучень,азовсімстороннялюдина.Усіцідеталіскладаютькартинужиття,щомаєнаметіпредставитинетрадиційного,не«іконного»Христа,аживулюдину.Такийобраз ілю-струвавхарактернудляМ. улгаковаполемічнупозиціющодоцерков-ногодогматизму.Водночасвінперегукувавсязестетичнимипошукамизахідного модернізму, спрямованими на сучасне перевідкриття давніхкультурнихшарів.

Ì. Ãå.« оєістина »ХристосіПилат.1890 ð.

О. Державін.ПортретЄшуаа- оцрі.1999 ð.

І. Кулик. люстраціядороману«Майстер

іМаргарита».2010–2011 ðð.

55

улгаковськийЄшуа,певнаріч, зберігаєйрисиМесії1.Він, зокрема,розгадує й зупиняє напад головного болю, від якого потайки страждаєПонтійПилат.Однакпроповідницькамісія, дар ясновидця тацілителявйогообразіпоступаютьсямісцемідеямлюдськоготалюдяного.ЄшуанестількиСин ожий,скількиСин юдський.

юдські його риси рельєфно виділено. У сцені допиту він виявляєі страх перед фізичним болем, і бажання продовжити цікаву бесідузПилатомнаволі.Підкресленоціриситакожусценістрати,денату-ралістичніподробиціпереконуютьчитача,щойдетьсяпростражданнязвичайного людського тіла, такого самого як і тіла засуджених насмерть розбійників. тому особливо цінним є вибір,щойого робитьцеймандрівнийфілософ,жертвуючижиттямзарадиморальногозакону,якийвінпроповідує.ПідчасдопитуЄшуанінайотуневідступаєвідсвоїхпереконаньйуникаєбудь-якоїбрехні,якамоглабурятуватийомужиття. навітьзамитьдосмерті,колийому,змученомуспрагою,під-несли просякнуту водою губку, він відмовився від цієї милості, пере-адресувавшиїїзасудженомусусідові.Головний антагоніст Єшуа в «єршалаїмському» романі — Понті

Пилат.Вонипротиставлені одинодномуякносійабсолютногодобра тавічнихістин—зневіреномувморальнихцінностяхохоронцевідержавногопорядку якпредставникцарства«невідсвітуцього»—представниковіземної влади.Міжнимирозгоряєтьсянапруженаполемікащодонизкизасадничихморально-філософськихпроблем,якіузагальнюютьсяхресто-матійнимзапитанням:« отакеістина »


кщоЄшуа вірить у добру людськуприроду («доброюлюдиною» вінназиваєі ду,якиййогозанапастив,ісвогомучителяМарка уробоя),тоПилат, навпаки, презирливо оцінює рід людський, а всю свою здат-ність до теплихпочуттів уміщує в прихильність до улюбленого собаки.Єшуапереконанийутому,щоколисьлюдство ерейде у царство істини та с раведливості де в агалі не буде отрібна жодна влада ,тимчасомякПилаткатегоричнозаперечуєцюдумку,іззавзятістювірнопідданогопроголошуючи: На світі не було немає і не буде ніколи величнішої і ре-краснішої для людей влади ніж влада ім ератора іверія

а перший погляд здається, що щиросердна промова мандрівногофілософа,виголошенаслабким,майженіжнимголосом,можебутилегкоспростованаоднимсловомпрокуратора деїабоударомкулакавелетняуробоя.Тавційзовнішнійслабкостівідчуваєтьсянездоланнаморальна

сила,щонадаєпостатіЄшуариссправжньогогероятрагедії.ВінвиявляєїївокремихвідповідяхнареплікиПилата. априклад,утійчастиніроз-мови,депрокураторпогрожуєперерізативолосинку,наякійбуцімтотри-маєтьсяжиттяфілософа,лунаєспокійнеісміливезаперечення: Погодься

о ерері ати волосинку вже на евно може той хто ідвісив .ОднакголовнесвідченнядуховноївеличіЄшуа—табезкомпромісність,зякоювінобстоюєвищуістинупередобличчямземноївладийпередзагрозоюзагибелі. атомістьПилат,якийналежитьдокола«сильнихсвітуцього»,

1М е с ѕ я—унизцірелігійнихученьспаситель,посланийназемлюдлязни-щеннязлаівстановлення арства ебесного.

56

зазнаєпоразки. дже,відчуваючисимпатіюдофілософа-дивакайнавітьнамагаючисьйого врятувати, прокуратор урешті-решткапітулюєпередстрахомзавласнежиття.Самезйогопостаттювєршалаїмськомуроманіпов’язане лаконічне, немов вирок, твердження,що найстрашніша люд-ська вада — це боягузтво. За хибний моральний вибір, спричиненийвнутрішньоюслабкістютадуховноюзалежністювідземноївлади,Пилатрозплачуєтьсямукамисовісті,якихнеможутьугамуватинірозправанаддою, яку він ініціював, ні тисячоліття запізнілого каяття.Пилатова

доляпіслястратиЄшуа—ілюстраціякатастрофічнихнаслідківмораль-ногоконформізму1.

твердженн ві них інносте в образах а стра ар арити. елишесучасністьуроманіпідлягаєвимірюваннювічнимиістинами.Вічніістиниписьменникпіддаєперевірцісучасністю,виявляючитрагічніколізіївжиттіперсонажів,щоїхсповідують.Самепідтакимкутомрозробленоу творі образимайстра таМаргарити,що як носії справжніх духовнихцінностейпротистоятьбездуховнійрадянськійдійсності.ВобразіÌàðãàðèòèрозкриваєтьсявсепереможнасилажіночоїлюбові.

Самекоханнягероїні,зарадиякоговонаперетвориласянавідьму,рятуєдуховноскаліченогомайстра. е—справжнєпочуття,якенеспроможнівбитианірозлука,анітискзбокуагресивногосоціуму,аністрахзавласнудолю.Мотивомсправжньогокоханнярозпочинаєтьсяглава«Маргарита»,у якій уперше з’являється героїня: За мною читачу — енергійнозакликаєоповідач.— то ска ав тобі о немає на світі с равжнього вірного вічного кохання ай відріжуть брехунові його аскудного я ика За мною читачу і тільки а мною і я окажу тобі таке кохання

стинність цього кохання доведено також в описі його зародження,насиченомунесподіванимийекспресивнимипорівняннями: із«вбивцеювпровулкові»,зударамиблискавкитафінськогоножа.Такоюжекспре-сивністюпозначеноіпристрастьМаргарити:вонавражаєсумішшювідваги,зухвалості,відданостікоханому,презирствомдосоціальнихумовностей.атакийпсихологічний рунторганічнолягаютьметаморфозихарактеру

1К о н ф о р м ѕ з м—пасивне,пристосовницькеприйняттяготовихстандартівуповедінці,безапеляційневизнаннячиннихнорміправил,безумовнесхилянняпередавторитетами.

М. агал.Прогулянка.1917–1918 ðð.

С. юнін. люстраціядороману«МайстеріМаргарита».1990 ð.

57

героїні після її перетворення на відьму.Проте головне свідчення істин-ностілюбовіМаргаритидомайстра—моральненачало.Воновиявляєтьсяв по-своєму героїчній відданостіжінки коханому, її прагненні будь-щойоговрятувати,їїготовностірозділитизниміжиття,ісмерть.


Психологічним прототипом Маргарити була дружина письменникаОлена улгакова.Водночасгероїняуспадкуваладеякірисиобразу ретхеніз«Фауста» ете(символжертовноїжіночоїлюбові,якарятуєдушукоха-ного), а також Маргарити Валуа, що уславилася надзвичайною силоюкоханнятасміливістю.

Слідзазначити,щоморальністьМаргаритивиходитьзамежіїїлюбов-ного почуття. е засвідчують сцени, у якихМаргарита-відьма виявляєдуховну безкорисливість, людяність і доброту щодо сторонніх для неїлюдей. явластивість,зокрема,розкриваєтьсявкомбінаціїдвохепізодівїїфантастичноїподорожінабалсатани.Першийміститьусобіописроз-грому, що його вчинила сп’яніла від чарівної могутності і прагненняпомстиМаргаритауквартиріненависногокритика атунського. аступнийепізодзмальовуєгероїню,яка, намагаючись омякшити свій оси лий на вітрі лочинний голос»,лагідновтішаємаленькогохлопчика,переляка-ногошумом,якийвоназдійняла.Такпотребавжорстокійпомстіврівно-важуєтьсявїїобразіздатністюдощирогоспівчуття. налогічнийсмислмаєсцена,уякійМаргаритаувідповідьнаготовністьВоландавиконатиїїзаповітне бажання благає не про поверненнямайстра, а про прощеннядушідавнопомерлоїгрішниціФріди,якувонавпершейвостаннєпоба-чиланабалувсатани.Вірністьморальномузакону,щоїїгероїнязберігаєівтоталітарномусуспільстві,дезнищуютьсявсіпаросткилюдяності,івепіцентрідияволіади,деїйдовелосязігратиролькоролевиграндіозногобалулюдськихвадігріхів,надаєїїдуховномупортретупіднесенихізво-рушливихрис.

Н. Рушева.Маргарита.1968 ð.

. джанівобразіМаргарити—королевибалу.Фото роект Ж.-Д. Лур є.2008 ð.

Н. Рушева.Майстер.1968 ð.

58

Завдяки самобутньому поєднанню в характері героїні королівськоїшляхетностітадемонічнихрис,природноїжіночностітаморальноїмуж-ності,співчуттядотих,хтостраждає,табезпощадностідотих,хтозни-щувавїїкоханого,вонасталаоднимзнайпривабливішихжіночихобразівулітературіХХст.

Образовіж а стра улгаковвіддавнайдорожчу,лейтмотивнувйоготворчостіідеюбезсмертясправжньогомистецтва.


Слово«майстер»—ценепростосинонімслова«митець»,щопомітноконтрастує з тривіальними визначеннями московських літераторів як«поетів»,«письменників»,«критиків»,атакожізїхнімиштучнимипсевдо-німами.Вономіститьзначення,пов’язанізтворчоюзрілістю,досконалимволодінням письменницьким ремеслом, філігранною роботою зі словом.есловопозначеневідбиткомвічнихцінностей,адженатякаєнасередньо-

вічнукультурузїїшанобливістюдопостатімайстра.


Образ майстра значною мірою автобіогра-фічний.Водночасвінпов’язанийзлітературноюта культурною традицією минулого. а думкуінтерпретаторівікоментаторівтворчостіМ. ул-гакова, у цьому образі відображено риси етів-ськогоФаустайписьменникаМ.Гоголя.Деякідослідники обстоюють гіпотезу, що його істо-ричним прототипом був український філософГ.Сковорода. Отож булгаковського майстразмальованоякузагальненийобразмитця.

дея істинності мистецтва майстра розкри-вається через систему протиставлень герояофіційномулітературномусвітові. тема,заякувзявся майстер, і напрям її розробки, діаме-тральнопротилежнийвиховномукурсу,щойогопровадилатоталітарнавлада,ійогодивовижна,незайманаідеологічнимидогмамитаприписамидуховнасвобода—усецесуперечитьофіційномуеталонуписьменника.Майстервідвертовиражаєпочуттявідразидопримітивноїтабездарноїліте-ратурноїпродукції,щоїївидаютьна-гораспівцірадянськоївлади. післяподаннярукописунасуд арбітрів красного письменства він стає від-критим об’єктом нищівної критики. Вирізняємайстра з-поміж юрми берліозів та рюхінихі його письменницький «непрофесіоналізм».дже за фахом він був істориком, внутрішня

потреба написати роман виникла в нього таксамоспонтанно,якзародиласялюбовміжнимтаМаргаритою.Танайпершийдоказістинності

В. именко.Майстер(здиптиха«Майстер

іМаргарита»).1978–1992 ðð.

59

мистецтвамайстра—те,щороман,якийвінстворив,достеменновідтво-рювавєршалаїмськіподії. езаперечнадостовірність«п’ятогоЄвангелія»,якенаписавмайстерзабагатостолітьпіслярозправинадХристом,під-креслюєтьсярозповіддюсвідказображенихподійВоландатасновидіннямвана ездомного, котре подається як органічне продовження цієї роз-повіді.Темаістинностіроманупроєршалаїмськутрагедіюстворюєпростірдля

численнихпаралелейміжмайстроміЄшуа.ТаксамоякЄшуа,майстерпостаєносіємвічноїістини,таксамовінчерезслужінняційістинівступаєвконфліктізвладоюіпроходитьсвійхреснийшлях.Однак,навідмінувідЄшуа,майстровібракуєдуховнихсилвитримативажківипробування.Моральнозламавшисьпіднатискомзовнішньогосвіту,вінкидаєрукопису вогонь, тобто зрікається і свого мистецького дару, і своєї мистецькоїмісії.Протевідмовавідмистецтваозначаєдлягероявідмовувіджиття:вінзнаходитьпритулокупсихіатричнійлікарнітавіріувласнебожевілля.Ось чомупісля смертімайстрайого душа,що зазнала трагічного зриву,потрапляє не до царства світла, а до царства спокою: Він — говоритьвісник ожественної волі евій, — не аслужив світла він аслужив с окій .Довгожданий,омріянийгероємспокійбувводночасізнакомнаго-родизайогоприжиттєвімуки,ізнакомпрощенняйоголюдськоїслабкості.Фінал роману, у якомумайстер іМаргарита знаходять спокій лише

всмерті,стверджуєдумкупрофатальнуприреченістьносіїввічнихцін-ностей(істиннихлюбові,мистецтва,моральності)утоталітарномусуспіль-стві.Водночасвінвідкриваєвихідугармонійнебезсмертя,уякомумитецьтайогоподруга,розлученістрашноюдійсністю,здобуваютьщастябутипоручоднеодного,уякомумайстеротримуєможливістьтворититанасо-лоджуватисязатишком.Загаломнаприкінціроманупершочерговогозначеннянабуваєтенденція

догармонійногорозв’язаннятрагічнозаплутанихвузлівудоляхдеякихперсонажів кожного з трьох світів. У межах фантастичного світу воназахоплюєобразКоров’єва-Фагота.Тієїжночі,колимайстеріМаргаритаздобули«вічнийспокій»,цейгерой,щоперетворивсянасумного«темно-фіолетовоголицаря»,звільнивсявіддавньогосвогогріха.Умосковськомусвіті зазначена тенденція виявляється в долі вана ездомного, який,пройшовшикрізькризууявлень,навіянихрадянськоюідеологією,тановімістичніпрозріння,сягнувдуховногопросвітлення.Та чи не найважливіший вияв указаної тенденції спостерігається

в єршалаїмському світі, коли з Понтія Пилата знімається його тисячо-літнякара. яфінальнаподіямаєвсеохопнийсмисл. джеякщоможнапроститилюдині,щобулаоднієюзнайсумнозвіснішихпостатейлюдськоїісторії,то,значить,можнапроститивсінасвітігріхи.Важливотакожте,щозвільняєПилатавідйогомукнеВоланд(який,

залогікоюроману,маєсудитийкарати,аленеможепомилувати) інеЄшуа(якийвипромінюємилосердя,аленеможезабративцарствосвітладушу,яканатенезаслуговує),асамемайстер:яктворецьхудожньогообразупрокуратора,якмитець,щостверджувавусвоємуроманінайвищуцінністьморальногозакону,зрештою,яклюдина,щоувласномужиттіпізналагіркіплодизреченняістинитапевноюміроюпереживаєПилатівгріхяквласний.Отже,сюжет«МайстрайМаргарити»рухаєтьсявідтемморальногосудуйвідплатидоідеїпрощення,ілюструючивтакийспосібдавнюмудрість,згіднозякоюмилосердявищезазвичайнулюдськуспра-ведливість.

60


1. Розкажітьісторіюствореннятапублікації«МайстрайМаргарити».2. ащоспрямовуєчитачаепіграф квінпов’язанийзназвоюроману3. Об рунтуйтевизначенняжанрутворуяксатиричного,фантастичноготафілософськогороману «романувромані»,«роману-лабіринту».. куньомузмальованорадянськудійсність20–30-хроків ст.

5. куроманіосмисленопроблемуспіввідношеннядобратазла изгоднівизтакимїїрозумінням6. кіідеїуособлюєЄшуа квигадаєте,чомуавторнаводитьдумкупроте,щоученьфілософахибнозанотовувавйогопроповіді7. УчомуполягаєпротистоянняЄшуатаПилата8. Визначтенайважливішіподіївжиттімайстра.9. иможнавважати,щоатакикритиківдуховнозламалимайстра10. озмінюєтьсявхарактеріМаргаритипісляїїперетвореннянавідьму ивтрачаєвоналюдяність

11. омумайстерзаслуговуєнена«світло»,ана«спокій» ивважаєтевисправедливимтакерішеннящодойогопосмертноїдолі


Кафкіана на кіноекранах

тмосфера кафківських творів, письменницькі щоденники, а такожнайвизначніші подробиці приватної та мистецької біографії геніальногоавторапротягомдесятилітьцікавлятьрежисерівзусьогосвіту.Комедійнастрічка« ечудовежиттяФранцаКафки» (1993),якузнявшотландецьПітерКапальді,у1995роціотрималапремію«Оскар»уномінації«Кращийігровийкороткометражнийфільм».Уніййдетьсяпромукитворчості,якіпереживписьменник(Річард рант),працюючинад«Перевтіленням».Франко-американський містичний трилер «Кафка» (режисер Стівен

Содерберг,1991р.)відсилаєглядачівводночасдоподійреальногожиттямитцяйдосюжетівроманів«Процес»і«Замок».Кафка(Джеремі йронс)працюєстраховимагентоміживедоволітихотанепомітно.Однакпісля

Кадрізкінофільму«Кафка» режисер

С. Содерберг р.

Кадрізкінофільму« ечудовежиттяФранцаКафки» режисер

П. Ка альді р.

Кадрізкінофільму«Співачка озефіната

мишачийнарод» режисер С. Маслобой иков р.

61

зникненнядругавінзмушенийстатичленомпідпілляівступитивборотьбуізсекретноюорганізацією,якаконтролюємісто.Українсько-німецький проект 1994 року «Співачка озефіна та

мишачийнарод»(режисерСергійМаслобойщиков)створенозамотивамироману« мерика»,атакожнизкиоповіданьКафки.Стрічкуможнаоха-рактеризуватиякпритчууформірепортажузілюзорногосвіту—світумузикиіспівів,уякомуживе озефіна( ллаСергійко).

1. ПерегляньтекінострічкуС.Содербергайобговорітьїїзоднокласниками.ому, на вашу думку, у загалом чорно-білому фільмі часом з’являютьсякольоровікадри2. кевраженнясправивнаваскороткометражнийфільмП.Капальді кідеталістворюютькомічнийефект итакимуявляєтевиФ.Кафку,якйогокінодвійник3. изнаєтеви,щотакеартхаус иможнавіднестидотакогомистецтвакінотвір«Співачка озефіна »ічому . Уявіть,щовикінорежисер і збираєтесязнятифільмпроКафку. кийепізодйогожиттячитворчостівибобралидляекранізації

Подальше життя булгаковських сюжетів та героївРоман«МайстеріМаргарита»М. улгакованадихаєнановішедеври

художниківчиневусіхвидахмистецтва:живописі,графіці,театрі,кіно,музиці,фотографії,декоративно-прикладномумистецтвітощо.

С. лімов, Г. асиров, М. руня, О.Державін, В.Єфименко, Г.Кали-новський,М.Корольов, .Кулик,С.Мосієнко,П. ечаєва,П.Орінянський,.Рушева, Є.Семенюк, С.Тюнін, .Харшак — це далеко не повний

перелікілюстраторівроману.Кожензнихзобразиввласнебаченнятворув оригінальній техніці виконання, художнійманері та кольоровій гамі.аокремуувагузаслуговуютьфотопроектифранцуза ана-Даніеля ур’є

(Москва, 2008 р.) та українського «Ретро тельє» (Київ, 2011–2013 рр.).КращеуявитиобразиперсонажівроманудопомагаєчудовасеріяляльокмосковськоїмайстриніОлениКуніної.

М. руня.аПатріарших.

1987 ð.

О. Державін.Пилат.1999 ð.

О. Куніна.ПервосвященикКаїфа.Лялька.

2005 ð.

РетроАтельє .ннушка.

Фотоілюстрація.2013 ð.

62

У1987роціуВеликомузалі енінградськоїфілармоніїім.Д.Д. оста-ковичавідбуласяпрем’єрабалету орисаЕйфмана«МайстеріМаргарита»,музику до якого написав відомий композитор ндрій Петров. Виставаз успіхом показана в багатьох країнах світу. Понад тридцятиліття несходитьзісцениоднойменнийспектакльмосковськогоТеатрунаТаганці(режисер рій юбимов,прем’єра—1977р.). Знеймовірним захватомзустріли глядачі «МайстрайМаргариту» риниМолостової. я вистававперше відбулася на сцені аціонального академічного драматичноготеатруім. .Франкав1987році.У1971роціпольськийкінорежисер нджейВайдазняву імеччині

драму«Пилаттаінші».УвагуВайдипривернуласамеєршалаїмськалініяроману,аотмосковськазалишиласяпозасюжетомфільму. ікаво,щоЄшуа,Пилата, евіяМатвіятарештуперсонажівперенесеновсучаснийдляавторівкінострічкисвіт.Зокрема,донос динамандрівногофілософавідбуваєтьсятелефоном-автоматом.Особливість чотирисерійної польської екранізації «Майстра й Марга-

рити»1989рокувтому,щовонамаксимальноточнопередаєкнижку-пер-шоджерело. езважаючинатещорежисерМацейВойтишкочерезбракфінансуваннянемавзмогивикористовуватиспецефекти,фільмсхвальнооціниликритики,аджевсізалученідозйомокакторизігралисвоїролінанайвищомурівні.Першою російською кіноверсією роману стала робота рія Кари,

знятав1994році,алевипущенавпрокатажу2011-му.Режисерзповагоюпоставивсядобулгаковськогосюжетуйнамагавсявідтворитийогояко-могаточніше.Однакітутєоригінальнівідхиленнявідкнижки,напри-кладдиктаториГітлер, енініСталінсередгостейнабалувсатани.

1. Оберіть трьох-чотирьох ілюстраторів роману «Майстер і Маргарита»йпорівняйтеїхніроботи.Комузхудожників,навашудумку,удалосянай-кращевідтворитиатмосферутвору улгакова2. Підготуйтеневеликеписьмовеповідомленнянатему« МайстеріМарга-рита натеатральнійсцені».3. Пра о в ру ах. Об’єднавшись у три групи, перегляньте по однійз екранізацій роману (1972, 1989 та 1994 років). Обговоріть їх у групах,звертаючиувагунатакіпитання:загальневраженнявідстрічки рівень

Кадрізкінофільму«Пилаттаінші» режисер

А. Вайда р.

Кадрізкінофільму«МайстеріМаргарита»режисер М. Войтишко

р.

Кадрізкінофільму«МайстеріМаргарита»

режисер Ю. Кара р.

63

режисерськоїтаакторськоїмайстерності точністьвідтвореннясюжетутадоречністьйогозмін відповідністьлітературнихобразівтаекраннихпер-сонажівтощо.


1. Тестова роз инкаЗнайдіть айве. Основні о наки модерні му цеà) тяжіння до умовних засобів художнього зображення б) індивідуально-авторські міфи â) типові персонажі, ситуації, конфлікти ã) «потік свідо-мості».2. имвідрізняютьсямодерністськітворивідкласикиХ Хст.3. ілоло і ни а стер-клас. кіасоціаціївикликаютьувасназвинай-визначнішихмодерністськихроманів. кіфункціївиконуєфантастикав«Перевтіленні»Ф.Кафки Розкрийтеметафоричнетасимволічнезначення ре оровоїметаморфози.5. ілоло і ни а стер-клас.Доведіть,щоКафка використовує гротесктаіронію.6. Порівн те.Середджерелновели«Перевтілення»дослідникиназиваютьОвідієві«Метаморфози». адумкудавньоримськогопоета,людизазнаютьперетвореньпідвпливомпристрастей,зволібогів,черезфатальніпомилки.Овідій стверджує:«Усе змінюється,алене гине »Письменник-модерністнепояснюєпричининезвичайногоперевтілення ре ораЗамзиізнаходитьдля нього лише один вихід із ситуації— смерть. к ви гадаєте,КафкапогоджуєтьсязОвідіємчисперечаєтьсязним имвідрізняєтьсясюжет«Перевтілення»відспорідненихзнимміфологічних,казковихаболітера-турнихсюжетівпрофантастичніметаморфозилюдини7. СпочаткуКафкахотів скласти з«Перевтілення» і двох іншихновел—«Вирок»та«Увиправнійколонії»—збіркупідназвою«Кари». кідодат-ковінюансизадуму«Перевтілення»проявляєцейплан8. Подискуту о Пра о в арах. иможнабуловрятувати регора9. По антазу те.À. омоглобзмінитисявсюжетітвору,якбигеройпере-творивсяназвичайнукомаху Á. крозвивалисябподії,якбиметаморфозатрапиласяне з ре ором, а з ретою Â. Уявіть намісці головного герояновели людину, заарештовану за доби сталінських репресій, або людинузіС Дом. избережетьсяуцихвипадкахзагальнийперебігсюжету10. Визначте наскрізні проблеми романуМ. улгакова «Майстер іМарга-рита».11. кіобразитворупов’язанізтемоюслабкодухостіізради12. ілоло і ни а стер-клас.À. Дослідітьмотиви етівського «Фауста»вромані улгакова.13. Пра о в ру ах.Розподілітьсянатригрупийобговорітьзапропо-нованіпитання.Висновкамиподілітьсязусімкласом.À. Символікавідсут-ностііменітапрізвищамайстра.Á. Функціїепілогароману.Â. оозначаєвислівВоланда«Рукописинегорять»1 . Зна діть. аведітьприкладигумору,іронії,сатири,гротеску,сарказмутапародіїв«МайстрійМаргариті».15. Твор и роект. апишітьтвір-роздумнаоднуіззапропонованихтем:À. ТрагедіявідчуженняособистостітаабсурдностісвітовогобуттявновеліФ.Кафки «Перевтілення». Á. Трагізм образу митця в романі «МайстеріМаргарита»М. улгакова.1 . андру о Інтернето . Оберіть будь-який епізод роману «МайстеріМаргарита»йпідберітьуМережіілюстраціїдонього.

64

РОЗДІЛ 1 ПОЕТИЧНА МОЗАЇКА АВАНГАРДИЗМУ ТА МОДЕРНІЗМУ


1. отакевіршіліричнийгерой2. ПригадайтеосновніхудожнінапрямивпоезіїХ Хст.3. зчимувасасоціюєтьсяслово«авангардизм». азвітьвизначнихукраїнськихпоетів10–40-хроківХХст.

кщовсерединіХ Хст.поезіяперебувалавтінімогутньогорозвиткупрози,товженамежіХ Х–ХХст.поширилосяліричненачало,зокремайвепічнихжанрах.

апочаткуХХст.поетичнатворчістьякодинзнайпотужнішихзасобівмистецькогосамовиявленнярозквітаєвнебуваломурозмаїттіформ,пере-творюєтьсянаекспериментальниймайданчикдляапробаціївсілякихідейщодо докорінного оновлення мистецтва. агальні світоглядні проблемий естетичні завдання у творчості модерністів розв’язувалися настількипо-різному,що є всі підстави виокремлювати в загальномупотоці нере-алістичноїлітературидванапрями—модерні м таавангарди м.Заува-жимо також,що слід розрізняти модернізм як добу в історії культури,літературитагуманітарноїдумкиХХст.тамодернізмяклітературний на рям,розквітякогоприпавна10-ті–40-вірокиминулогостоліття.


Àâàíãàðäèçì (франц.avant-gardisme,відavant-garde—передовийзагін) — умовний термін для позначення низки художніх течійулітературіймистецтві,щозародилисянапочаткуХХст.тарішучепоривализпопередньоюлітературноютрадицією.Вихіднимпунктоместетичного пошуку митців-авангардистів було прагнення зламатиусталеніпринципипобудовихудожньоготворутанормисмакупубліки.

ШЕДЕВРИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЛІРИКИ

ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX ст.

×ÀÑÒÈÍÀ ÒÐÅÒß

65

Суттєві відмінності між модернізмом та авангардизмом наведеновтаблиці.

Модернізм вангардизм

протиставлення художнього світуреальному

утіленнявдійсність ідеалів, закарбо-ваних у творчості, революційне пере-твореннясвітумистецтвом

уникненняучастівполітичномужитті долучення до суспільно-політичногожиття

поєднання у творчості реальних таірреальних елементів без відкиданняпринципужиттєподібності

відмовавіджиттєподібностіобразів

змалюваннясвітукрізьпризмусвідо-мостііндивіда

наголос на образі людини, яка пере-творюєсоціальнеіприроднебуття

зв’язокізкласичноютрадицією,хочайдокорінномодернізованою

руйнування створеного попередньоюлітературоюйпобудовамистецтвана«чистомумайданчику»

звернення до минулого, пошуку ньому паралелей із сучасністю тауніверсальнихзакономірностейбуття

націленістьнамайбутнє,щосприйма-лосьякновітняпрекраснаутопія

усеосяжна іронія, скептичне став-леннядодуховногостанусучасників,суспільства, історії, віри в перетво-реннясвітуйнавітьвласноїтворчості

енергія ентузіазму, стремління до«найвищої»,ідеальноїреальності

індивідуальні художні системиокремихмитців

численні течії та школи, естетичніпрограми, колективні літературніманіфести

Розмежуваннямодернізмуйавангардизмудоситьумовне,адже,по-перше,цідванапрямирозвивалисявтісномувзаємозв’язкутапостійнійвзаємодії.по-друге,вонималиспільнуосновусвіторозуміння—пафосоновлення.вангардистське мистецтво вирізняють життєбудівний пафос, ствер-

дженняпозиціїсоціальноїактивності,загостренаемоційність,щонерідконабуває форм відвертого епатажу1, настанова на руйнацію естетичногоканону,сміливіекспериментизхудожньоюформоютапоетичноюмовою.Однією з найвизначніших течій авангардизму був екс ресіоніз (від

лат.expressio—вираження).Дляекспресіоністівголовнимбулонежит-тєподібневідтвореннядійсностічивсебічнепізнаннясвіту,аувиразненняважливоїемоціїабоідеї,якедосягалосяшляхомїїнавмисногозагостренняаждогротеску.Провіднінастроїекспресіоністськоїлірики—жах,розпач,почуття болісної залежності сучасної особистості від соціальнихта істо-ричних зламів, очікування апокаліптичної катастрофи, відчайдушнийпошуквтраченихморальнихзасадбуття.Поети,щоналежалидоцієїтечії,змальовувалисвіт,охопленийзлом,

потворністю, хаосом, руйнівними силами. Зовнішнє і внутрішнє буттязливалися:потрясінняліричного«я»подавалосяякпотрясіннядійсності.Експресіоністську поетику вирізняють загострена емоційність, гротеск-ність образів, «вибухове» слово, плакатність письма. У літературі цейнапрямпредставляли .Гайм,Ф.Верфель, .Тракль, . еннтаін.Есте-

1Е п а т à ж—скандальнавитівка.

66

тикаекспресіонізмувплинулайнаукраїнськихмайстрівкрасногопись-менства,зокреманаМ. ажана.Відтворення в нових художніх формах хаосу, спричиненого Першою

світовою війною, визначало також поетику дада стсько течії (ТрістанТцара, Р.Гюльзенбек, Г. алль, Г. рн,М. нко та ін.). дею протеступроти війни, тісно пов’язану з ідеєю бунту проти самих засад західноїцивілізації,якацювійнууможливила,дадаїстиувиразнюваливпідкрес-леноантиестетичних,епатажнихформах.Головнимпринципомдадаїстівбуланастанована«антимистецтво».Вониширокопрактикувалибезглуздісполученняслівізвуків,наборивипадковихпредметів,псевдомалюнки,використовували елементи звуконаслідування, «механічного» віршу-вання—усе,щовикривалонісенітністьбуття.

айближчимсусідомдадаїзмувкультурномупросторібувс рреаліз (відфранц.surréalisme—надреалізм). огоознакинайяскравішепрояви-лися в поезії . ретона, . ра она, Ф.Супо, Поля Елюара, . рто,ТрістанаТцари,Ф. . оркитаін.Засадничимпринципомсюрреалістськоїпоезіїбуло«автоматичнеписьмо»—швидкісне,майжевільневідредагу-вання перенесення на папір слів, уривків мовлення, асоціацій, образів,спонтанних «осяянь», нав’язливих видінь, що раптово здіймаютьсязглибинпідсвідомого.МистецтвоммайбутньогопроголосивсебенасвітанкуХХст.ôóòóðèçì

(від лат. futurum—майбутнє). ого батьківщиною була талія, а «хре-щеним батьком» — поетФіліппо Томмазо Марінетті. Футуристськаестетика рунтуваласянавідмовівідкультурноїспадщини(«Мивщентроз-несемовсібібліотеки,музеї»),епатажному,банавітьпідкресленоагресив-ному,ствердженніхудожньогоексперименту. деяреволюціївмистецтвіпов’язуваласязідеєю«глобальноїпереробкиВсесвіту».Усвоїйтворчостііталійськіфутуристипрагнуливіддзеркалитиенергію,динамізм,«техні-цизм»сучасноїцивілізації,представитисвідомість«людининатовпу».

астанованаобразнунасиченістьпоезії булазасадничимпринципомтворчої програми і ажистів (англ. і , від і — образ). Віршусвідомлювався її прибічниками як ланцюг самодостатніх образів-асо-ціацій. Головним теоретиком імажистської течії був англійський поеті філософ Т. Е. Г’юм. Він висунув ідею створення поезії «чистої образ-ності» за несуттєвості тематики. мажисти культивували «звільненийобраз», що існує в асоціативному просторі, прийоми «точного зобра-

А. Матісс. лакитневікно.1913 ð.

У. оччоні.Вулицявходитьубудинок.1911 ð.

М. агал.Романтикавангарду.1919 ð.

Е. еккель.Вуличнасценабілямоста.

1911 ð.

К. віттерс.Діммаленькогоморяка.1926 ð.

С. Далі.Сон.

1937 ð.

67

тикаекспресіонізмувплинулайнаукраїнськихмайстрівкрасногопись-менства,зокреманаМ. ажана.Відтворення в нових художніх формах хаосу, спричиненого Першою

світовою війною, визначало також поетику дада стсько течії (ТрістанТцара, Р.Гюльзенбек, Г. алль, Г. рн,М. нко та ін.). дею протеступроти війни, тісно пов’язану з ідеєю бунту проти самих засад західноїцивілізації,якацювійнууможливила,дадаїстиувиразнюваливпідкрес-леноантиестетичних,епатажнихформах.Головнимпринципомдадаїстівбуланастанована«антимистецтво».Вониширокопрактикувалибезглуздісполученняслівізвуків,наборивипадковихпредметів,псевдомалюнки,використовували елементи звуконаслідування, «механічного» віршу-вання—усе,щовикривалонісенітністьбуття.

айближчимсусідомдадаїзмувкультурномупросторібувс рреаліз (відфранц.surréalisme—надреалізм). огоознакинайяскравішепрояви-лися в поезії . ретона, . ра она, Ф.Супо, Поля Елюара, . рто,ТрістанаТцари,Ф. . оркитаін.Засадничимпринципомсюрреалістськоїпоезіїбуло«автоматичнеписьмо»—швидкісне,майжевільневідредагу-вання перенесення на папір слів, уривків мовлення, асоціацій, образів,спонтанних «осяянь», нав’язливих видінь, що раптово здіймаютьсязглибинпідсвідомого.МистецтвоммайбутньогопроголосивсебенасвітанкуХХст.ôóòóðèçì

(від лат. futurum—майбутнє). ого батьківщиною була талія, а «хре-щеним батьком» — поетФіліппо Томмазо Марінетті. Футуристськаестетика рунтуваласянавідмовівідкультурноїспадщини(«Мивщентроз-несемовсібібліотеки,музеї»),епатажному,банавітьпідкресленоагресив-ному,ствердженніхудожньогоексперименту. деяреволюціївмистецтвіпов’язуваласязідеєю«глобальноїпереробкиВсесвіту».Усвоїйтворчостііталійськіфутуристипрагнуливіддзеркалитиенергію,динамізм,«техні-цизм»сучасноїцивілізації,представитисвідомість«людининатовпу».

астанованаобразнунасиченістьпоезії булазасадничимпринципомтворчої програми і ажистів (англ. і , від і — образ). Віршусвідомлювався її прибічниками як ланцюг самодостатніх образів-асо-ціацій. Головним теоретиком імажистської течії був англійський поеті філософ Т. Е. Г’юм. Він висунув ідею створення поезії «чистої образ-ності» за несуттєвості тематики. мажисти культивували «звільненийобраз», що існує в асоціативному просторі, прийоми «точного зобра-

А. Матісс. лакитневікно.1913 ð.

У. оччоні.Вулицявходитьубудинок.1911 ð.

М. агал.Романтикавангарду.1919 ð.

Е. еккель.Вуличнасценабілямоста.

1911 ð.

К. віттерс.Діммаленькогоморяка.1926 ð.

С. Далі.Сон.

1937 ð.

ження»,яке рунтуєтьсянапредметності, чіткості таясностіпоетичноїмови.З-поміжпоетів,щовідчулина собі вплив імажистської естетики,булиЕ. .Паунд,В.К.Вільямс,Д.Г. оуренстаін.Свогочасуізцієюшколоюбувпов’язанийестетичнийпошукодногознайяскравішихпоетів-модерністів,нобелівськоголауреатаТомаса Стернза Еліота(1888–1965).Упроваджуючиусвоюлірикуноваціїмодерністськоїлітератури(зокрема,елементи «потоку свідомості», гри з підтекстом і контекстом,монтажу),Еліот водночас спирався на літературно-культурну традицію, художніта духовні досягнення класики. Зріла поезія цього митця розвиваласяврічищінеокласичноїмодерністськоїпоезії.Неокласи из (відгрец.nе́os—новийікласицизм)—умовнаназвадля

позначеннятенденційупоезії,щоспиралисяна«класичнунорму»,якапередбачаладосконалістьформитаясністьпоетичноїмови,пошукшляхівдогармоніїдуху,зосередженістьнавічних,непроминущихзасадахбуття,настанову на успадкування культурної та літературної традицій, орієн-таціюнакращівзірцімистецтва,створенівпопередніепохи. еокласичнітенденції простежуються в ліриці Т.С.Еліота, П.Валері, Р.М.Рільке,О.Мандельштаматаін.

еоднимяскравимявищемелітарноїмодерністськоїлірикибувãåðìå-òèçì(Дж.Ун аретті,Е.Монтале,С.Квазімодотаін.).Він рунтувавсянапринципах«закритого»,ізольованоговідсвітумистецтва.Длягерметизмубулахарактерна спрямованістьдовиявлення символічнихможливостейпоетичного слова. Унаслідок багатозначності образів герметичний твірприпускавводночаскількатлумаченьінерідковзагалінепідлягавосяг-неннювмежахтрадиційноїлогіки.


1. отакеавангардизм имвінвідрізняєтьсявідмодернізмуяктворчогонапряму иможна,навашудумку,уважати,щоавангардизмнасправді—«передовийзагін»мистецтва2. Схарактеризуйтеособливостіестетикиекспресіонізму.3. обулохарактернимдлятворчоїпрограмидадаїстів. аякіпринциписпиралисясюрреалісти

5. креалізовуваласянастанована створення«новогомистецтва» в есте-тичнійплатформіфутуристів6. аякихпринципах рунтуваласяестетикаімажизму7. отакенеокласицизм

68

РОЗДІЛ 2 ҐІЙОМ АПОЛЛІНЕР: ЧАРІВНА ФЛЕЙТА АВАНГАРДУ


1. квирозумієтепоняття«вірш»та«ліричнийгерой»2. Пригадайте,щотакеверлібр.Хтозвідомихпоетівїхписав3. Користуючись знаннями, здобутими на уроках історії, розкажіть проПершусвітовувійну.

зсукупностівраженьсучасниківпро ійома пол-лінера постає неординарна особистість, у якій сполу-чалисярозмахпочуттівівразливість,дотепнийрозумімеланхолійність,товариськістьіглибокасамотність,щиросердність, навіть деяка наївність у спілкуванні,тасхильністьдовитівокірозіграшів.Вільгельм льберт Володимир лександр пол-

лінарій Костровицький народився 26 серпня 1880 р.вРиміі,якпозашлюбнадитина,успадкувавпрізвищематері нжеліки Костровицької, російської підданоїтаполькизапоходженням.Псевдонімпоетаутвореноізфранцузькоїформийогопершогойостанньогоімен:Вільгельм( ійом)та поллінарій( поллінер).

ійом поллінер починав писати вірші в річищісимволістської поезії. Злам настав після зближенняз художником Пабло Пікассо й захоплення кубіст-ським живописом, деякі принципи якого поллінерспробувавзастосувативпоезії.


Кубіз (франц. с , від с е — куб) — авангардистська течіявобразотворчомумистецтвіпершоїчвертіХХст. їпредставникипрагнуливиявити геометричну структуруоб’єму,розкладаючипредметнаплоскіграніабоуподібнюючийогодопростихтіл—кулі,конуса,куба.Усецепритаманней роботамП.Пікассо. ікаво,що,крімкартин, скульптурта графічнихробіт, він створив серіюколажів,продемонструвавши,щошматкигазет,візитнікартки,тютюновіобгортки,«вмонтовані»вкартини,можутьбутиповноціннимиелементамисучасногохудожньоготвору.

Творча взаємодія двох митців виявлялася насамперед у властивомуобомпрагненнідорадикальногооновленнямистецтва.Пікассозбагачувавживопис ліричною стихією, підкоряючимову образотворчого мистецтвазавданню самовираження ліричного «я» поллінер наближав поезіюдо авангардного образотворчогомистецтва зйогоколажністю, технікоюзображення одного предмета «крізь» інший тощо. Одним з найпоказо-вішихаполлінерівськихекспериментівцьогопланубуливірші,написаніувиглядімалюнків.

ійом поллінер(1880–1918)

А. Руссо.Муза,

щонадихаєпоета.1909 ð.

М. Лорансен.ійом поллінертайогодрузі.

1909 ð.

П. Пікассо. ійомполлінер—

французькийакадемік.1905 ð.

69

РОЗДІЛ 2 ҐІЙОМ АПОЛЛІНЕР: ЧАРІВНА ФЛЕЙТА АВАНГАРДУ


1. квирозумієтепоняття«вірш»та«ліричнийгерой»2. Пригадайте,щотакеверлібр.Хтозвідомихпоетівїхписав3. Користуючись знаннями, здобутими на уроках історії, розкажіть проПершусвітовувійну.

зсукупностівраженьсучасниківпро ійома пол-лінера постає неординарна особистість, у якій сполу-чалисярозмахпочуттівівразливість,дотепнийрозумімеланхолійність,товариськістьіглибокасамотність,щиросердність, навіть деяка наївність у спілкуванні,тасхильністьдовитівокірозіграшів.Вільгельм льберт Володимир лександр пол-

лінарій Костровицький народився 26 серпня 1880 р.вРиміі,якпозашлюбнадитина,успадкувавпрізвищематері нжеліки Костровицької, російської підданоїтаполькизапоходженням.Псевдонімпоетаутвореноізфранцузькоїформийогопершогойостанньогоімен:Вільгельм( ійом)та поллінарій( поллінер).

ійом поллінер починав писати вірші в річищісимволістської поезії. Злам настав після зближенняз художником Пабло Пікассо й захоплення кубіст-ським живописом, деякі принципи якого поллінерспробувавзастосувативпоезії.


Кубіз (франц. с , від с е — куб) — авангардистська течіявобразотворчомумистецтвіпершоїчвертіХХст. їпредставникипрагнуливиявити геометричну структуруоб’єму,розкладаючипредметнаплоскіграніабоуподібнюючийогодопростихтіл—кулі,конуса,куба.Усецепритаманней роботамП.Пікассо. ікаво,що,крімкартин, скульптурта графічнихробіт, він створив серіюколажів,продемонструвавши,щошматкигазет,візитнікартки,тютюновіобгортки,«вмонтовані»вкартини,можутьбутиповноціннимиелементамисучасногохудожньоготвору.

Творча взаємодія двох митців виявлялася насамперед у властивомуобомпрагненнідорадикальногооновленнямистецтва.Пікассозбагачувавживопис ліричною стихією, підкоряючимову образотворчого мистецтвазавданню самовираження ліричного «я» поллінер наближав поезіюдо авангардного образотворчогомистецтва зйогоколажністю, технікоюзображення одного предмета «крізь» інший тощо. Одним з найпоказо-вішихаполлінерівськихекспериментівцьогопланубуливірші,написаніувиглядімалюнків.

ійом поллінер(1880–1918)

А. Руссо.Муза,

щонадихаєпоета.1909 ð.

М. Лорансен.ійом поллінертайогодрузі.

1909 ð.

П. Пікассо. ійомполлінер—

французькийакадемік.1905 ð.

У книжці «Алкоголі. Вірші 1898–1913 років» (1913) поет відтворюєсвітосприйняттялюдинипочаткуХХст.—дитиниурбаністичної1циві-лізації,яканасолоджуєтьсякрасоюіндустріальногоміста,захопленоспо-стерігаєшаленудинамікужиттєвогоплинуізвеликимисподіванняминаоновленнясвітувітаєісторичнізрушення,щовідбуваютьсявнеїнаочах.Епічнікартинижиттявеликогоміста,Європи,людськоїісторії,Усесвіту

поєднувалисяв« лкоголях»зліричнимиодкровеннямипоетичного«я»—самотнього,зануреноговпереживаннянерозділеногокоханняйводночасохопленоговеличезноюжиттєвоюспрагою.П’янкийіпалючийсонячнийнапійжиття,щодаруєнасолодуймуку,приголомшуєсвідомістьізаго-стрюєпочуття,—осьякесмисловеполевиникаєнавколослова«алкоголі»,винесеноговназвузбірки.

азвадругоїкнижкипоезій—«Каліграми. Вірші Миру та Війни»(1918)—породженаідеєюствореннявіршівувиглядімалюнків-каліграм,якібвідображалиосновнийзмісттекстів.

1У р б а н і с т è ч н и й(відлат.urbanus—міський)—пов’язанийзвеликиммістом. У р б а н ѕ с т и к а— література, зосереджена на зображенні великихмісттадинамікиїхньогожиття.

Каліграми ійома поллінера

70


яідеянебулановою. налогічніспробиробилисящезачасівантичності. уливони,доречі,поширенітакожвукраїнськійбаро-ковій поезії ( ван Величковський). Отже,поллінер, який експериментував у цьому

напрямі, не був винахідником. Однак вінвдихнув у поетичнуформу вірша-малюнканове життя. я форма приваблювала йогояк сучасний засіб організації поетичноготексту.

Увіршах«Каліграм»простежуютьсязна-йоміз« лкоголів»настроївіривнауково-технічнийпрогрестапафосреволюційногооновленнясвіту.Однакдухкнижкивизна-чаютьпоезії,пов’язанізвоєнноютематикою.Спираючисьнаособистийфронтовийдосвід,поллінер розкриває страшну руйнівнусилу війни. Скорбота за загиблими, спів-чуттяпостраждалим,тривогазатих,комудовелося власноруч виконувати щоденнукриваву роботу, щохвилини наражаючись

насмертельнунебезпеку,утворюютьемоційнетлоаполлінерівськоївоєнноїлірики.Пацифістськимпафосомзабарвленінавітьлюбовніпоезіїдо у.Поетичну реформу поллінера спрямовано на ствердження засад

новогомистецтва.Сампоетвизначавйогояк«новийреалізм»,«натура-лізмвищоготипу»,«надреалізм».Протебулобпомилкою,прислухаючисьдоцихвизначень,уписуватиаполлінерівськупоезіювколореалістичнихабо натуралістичних творів. Справді, поет прагнув наситити лірику«прозою життя», а тому й удавався до перетворення «непоетичних»,буденнихречей (як, скажімо, стиль газетнихрепортажів)на елементиобразної тканини ліричного твору. В аполлінерівській «надреальності»зливалися в один потік численні антитези: життя і творчість, прозабуденностійпоезіядуші,епоссучасногосвітуйлірикапоетичного«я»,реаліїдійсностійміфитощо.Такийсинтездосягавсязадопомогоюарсеналуноваторськиххудожніх

принципівтаприйомів.Зокрема,шляхомпроведенняасоціативнихпара-лелей із зображуваним явищем, які, уникаючи зовнішньої подібностізним,виявлялийоговнутрішнюсутність. ейпринцип поллінерілю-струвавтакимприкладом:«Колилюдиназахотіланаслідуватиходу,вонастворилаколесо,наногуначебтонесхоже.Таквона,саматогонезнаючи,вигадаласюрреалізм».


Слово«сюрреалізм»тутужитенеякназвапевноїавангардистськоїтечії,авбезпосередньомусвоємузначенні. поллінервикористовувавйогояксинонімновогомистецтва, здатноговідтворювативищу«надреальність».Поетневідносивсебедожодноголітературногонапряму.Віннаголошував:« азвишкілнемаютьжодногозначеннятаєлишезасобомрозрізнення

Г. Нарбут. легоріянапочатокПершоїсвітовоївійни.Ескізобкладинкижурналу.1915 ð.

71

групживописцівіпоетів. стотнимєлишепрагненнядооновленнясвіто-баченняйпізнаннясвітувйогоцілісності».

астанованасинтеззумовила олітематичністьлірикифранцузькогопоета, тобто наявність та одночасний розвиток у творі відразу кількохтем. яособливістьзумовилазамінулогічнихтахронологічнихзв’язківвільнимиасоціаціямиймонтажем1.

апротивагусимволістам, поллінервикористовувавтехніку«прямогослова»—словавйогобезпосередньомузначенні.Зновужтакинапроти-вагусимволістам,щосвогочасувисунулиодниміззасадничихпринципівпоезії її музичність, поллінер широко використовував «антимузичну»формувіршабезметрайрими—верлібр.Дотогожприблизнов1912р.вінвідмовивсявідзнаківпунктуації,мотивуючицетим,що«істинноюпунктуацієюєритміпаузивірша».Вірш іст ірабо (збірка « лкоголі») — це щемливий твір про

кохання,що без вороття спливає, немов води річки Сени, і про надію,яка,поприсумірозчарування,залишається«невгамовножагучою».Уцюкартинуорганічновплітаєтьсямотивчасу,щозвучитьурефрені2:

Хайб’єгодинникнічнастаєМинаютьдніаящеє.3

Усіпотоки:міськоїрічки,любові,життя,часу—струмуютькрізьсерцеліричногогероя.Вонотремтитьпідостаннімипроменямикохання,нама-гаючисьпродовжитимитьнасолодилюбовнимпочуттям.

ірична сповідь героя розгортається на тлі урба-ністичногопейзажуйобертаєтьсянавколосвоєріднихемблем столиці Франції — річки Сени та мостуМірабо. і образи, зберігаючи свою конкретність,увиразнюють ідею єдності плинності буття (річка)інепорушностійогодуховнихопор(міст).

ітературною пам’яткою Першої світової війнистав вірш Зарізана олубка водо ра (збірка«Каліграми.ВіршіМиру таВійни»).Документально-реалістичногозвучанняцьомутворовінадаєперелікімензнайомихтадрузівпоета,якіпостраждаличерезвійну.Довсіх,коговійнарозкидалапорізнібоки—життятасмерть,ліричнийгеройзвертаєтьсязоднимзапитанням:«деви »,щовідтворюєнастрійвнутріш-ньої розгубленості цілого покоління, яке зазирнуловстрашнубезоднювійни.Головнимиемоціямипоезіїстають безмежне співчуття постраждалим, оплаку-ванняполеглих,осудвійни.

иминастроямизабарвленоцентральніобрази—зарізана голубка,що асоціюється зі СвятимДухом(якому,захудожньоюлогікоюпоета,Першасвітовавійна завдала страшного удару) водограй, котрий

1М о н т à ж—створенняєдиногоцілогозокремихчастин,щодобираютьсязапевнимпланом.

2Р е ф р å н — рядок чи кілька рядків пісні або вірша, що повторюютьсянаприкінцістрофичигрупистроф.

3ПерекладМ. укаша.

ійом А оллінер.Каліграма«Зарізанаголубкайводограй»

72

означаєйпотікпролитихзазагиблимисліз,іпотікїхньоїкрові атакождерево олеандр, що через свою отруйність та криваво-червоні квітизажило зловісної слави «дерева війни». Голубка та водограй, струменіякогонагадуютьгілкидерева,зображенойнамалюнку,уформіякогонаписановірш.


1. Учомуполягалипоетичніновації ійома поллінера2. Поет не відразу винайшов назву для збірки « лкоголі». к проміжніваріантифігурували такі заголовки: «ВітерРайну», «Революційний рік»,«Водка». ачомукожензнихзагострювавувагучитача ому,навашудумку,остаточнимваріантомсталасаменазва« лкоголі»3. Визначтенайхарактернішірисиаполлінерівськоїпоетики.. Розкрийтетематикутахудожніособливостівірша«МістМірабо».

5. когозначеннянабуваєтемакоханнязавдякийогозіставленнюзрічкою6. РозкрийтесимволічнезначеннямостаМірабо.7. Проаналізуйтецентральніобразивірша«Зарізанаголубкайводограй».онадаєтворовіхарактеруліричного«документа»Першоїсвітовоївійни

8. к загальнолюдська катастрофа набуває у творі характеру особистогогоряліричногогероя9. Вивчітьнапам’ятьоднузпоезій ійома поллінератапідготуйтесядоїївиразногочитання.

РОЗДІЛ 3 РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ:МАНДРИ ОРФЕЯ ХХ СТОЛІТТЯ


1. ПригадайтеміфпроОрфея таЕврідіку. им,на вашудумку, вінпри-ваблюєписьменників-модерністів2. кимвиуявляєтепотойбічнийсвіт,щовідкривсяантичномуОрфею

«Тема й мета кожного мистецтва — примиренняособистостізіВсесвітом»,—проголосивавстрійськийпоет-модерніст Р.М.Рільке, який здобув репутацію«пророкаминулого»й«ОрфеяХХстоліття».

РенеКарлВільгельм оганн озефМаріяРількенародився 4 грудня1875 р. вПразі в родині чинов-никазалізничноговідомства.Матимайбутньогопись-менника мала хист до літератури. авчався Рількевреальнійвійськовійшколі,згодом—уторговельнійакадемії,яку,одначе,незакінчив.ВідвідувавлекціївПразькому,Мюнхенськомута ерлінськомуунівер-ситетах. Подорожував талією, Росією та Україною.Тривалий час проживав у Парижі, де працювавсекретарем скульптора О юста Родена й писав проньогомонографію.ПідчасПершоїсвітовоївійнибувРайнерМаріяРільке

(1875–1926)

73

мобілізованийнавійськовуслужбудоВідня.Останнірокижиттяпровіву вейцарії.Творчий шлях Рільке розпочався з п’ятирічного еріоду учнівства,

протягом якого його проби пера в ліричних, епічних та драматичнихжанрах мали здебільшого епігонський1 та еклектичний2 характер. Сампоетназивавцеп’ятиріччя«прелюдією»досправжньоїсвоєїтворчості.Художнімпідсумкомцьогоетапусталипоетичназбірка«Книгагодин»

(1905)тазбіркапрози« сторіїпроГоспода ога»(1900).Вобохкнижкахпереважалисимволістськітенденції.


Подією,щозумовилайого«другенародження»,Рількеназивавзустрічіз у ндреас-Саломе.Підвпливомцієїжінкивінзмінивім’яРене,якейомудалибатьки,на«мужніше»Райнерінавітьвиробивновийпочерк,вельмисхожийнапочерк у.Середприсвяченихїйпоезійєвірш,напи-саний у формі звернення до ога і схований поміж інших поетичних«молитов»«Книгигодин»:

Згасимійзір—явсежтебезнайду,замкнимійслух—явсежтебепочую,яібезнігдотебедомандрую,безусттобіобітницюскладу.3


у ндреас-СаломенадихнулапоетанаподорожідоРосіїтаУкраїнив1899та1900рр. езабутнєвраженнясправилинаРількепаломництводоКиєво-Печерськоїлаври,розписиВолодимирськогособору,святкуванняВеликоднявМоскві,знайомствозвидатнимидіячамикультуриймисте-цтва,відвіданнямогилиТ. евченка,гостинивКременчукутаПолтаві,краєвидиукраїнськогостепуйросійськогосела.Враження від мандрівок Україною й зокрема відвідин Києва лягли

восновудругогоциклу«Книгигодин»—«Книги прощ». в оповіданні «ПісняпроПравду» (« сторії про Господа ога»)ідетьсяпросліпогоспівцяОстапа,прото-типомякогобувмандрівнийкобзарОстапВересай.Зацікавивсямитець іперлиноюдавньої української літератури «Словомо полку горевім», та так, що навітьупродовж 1902–1904 рр. переклав йогонімецькоюмовою.

Упродовж другого, ари ького,періоду Рільке під впливом зближенняз О.Роденом пережив новий духовний

1Е п і г о н—послідовникпевногомистецькогоабонауковогонапряму,якийнемаєтворчоїоригінальностійлишеповторюєчужіідеї.

2Е к л е к т и к а—сумішрізнорідних,нерідкосуперечливихелементів.3ТутідаліпоезіїР.М.РількецитуютьсявперекладіМ. ажана.

О. Роден.Прощання.1899 ð.

74

переворот. апереднійплануйоготворчостівийшлакатегоріяречі,щоспонукала поета до розробки жанру вірша-речі . У його основу булопокладенопідхіддоречіякдосамодостатньогофрагментабуття,котрийправить за мікромодель світу. Художнє відтворення речі спиралося напринципи безособового опису (повне усунення ліричного героя та йогосуб’єктивнихпереживань), скульптурно-пластичного зображенняземнихреалій та філософського осягнення їхньої прихованої сутності. Зразкижанру«вірша-речі»містятьсяудвотомнійрільківськійзбірці« овіпоезії».Третійперіод,щоохоплюєповоєннірокийзазвичайвизначаєтьсяяк

швейцарський, поєднав філософські та естетичні відкриття попередніхетапів. Світоглядною платформою поета в цей час була ідея духовногоперетворення буття.Важливою її складовою є концепція творчості, уті-ленавобразіОрфея—посередникаміжцарствамижиттятасмерті,якийутверджує їхню єдність та одухотворяє своїм мистецтвом матеріальнийсвіт. вейцарськірокипоетавідзначилисяпоявоюліричнихциклів«Дуї-нянськіелегії»та«СонетидоОрфея».


ТворчістюРільке захоплювався українськийпоетВасильСтус, якийдобре знавйоговірші, адеякі зних, зокрема«СонетидоОрфея»,пере-кладав навіть у концтаборах. Гостро відчуваючи відмінності між своїмтарільківськимжиттєвимишляхами,вінсприймавпоезіюавстрійськогомитцяяк«іншийвимір»буття,укотромупанує істинна свобода,недо-сяжнадлябудь-якихутисківіпереслідувань.

ОбразОрфеязавждиприваблювававстрійськогопоета.ЗюнихроківРільке захоплювався «Метаморфозами» Овідія, у яких переповідалисяяскравіісторіїзжиттялегендарногоспівця.Одназних—історіякоханняОрфеятаЕврідіки—художньопереосмисленавпоезії р е Еврідіка Ãåðìåñ»,щовважаєтьсяперлиною« овихпоезій».Здавньогосюжету,якийоспівуєподвигсамовідданогокоханняйвод-

ночасстверджуєбезсиллясмертногопередлицемсмерті,Рількевибираєдлясвоготворулишезаключнучастину:розповідьпроте,якОрфейпри-пустивсяфатальноїпомилки. ейфрагмент,згіднозжанром«вірша-речі»,набуваєвиглядустатичноїкартини,назадньомупланіякоїзмальовано

Орфей,Еврідіка,Гермес.Мармуровий рельє .

І ст. до н. е.

Ф. Лейтон.ОрфейтаЕврідіка.1864 ð.

М. агал.МіфпроОрфея.

1977 ð.

75

сумнийландшафтцарствасмерті,анапередньому—тризазначенівназвіпостаті.ПоразкаОрфея в Рільке знаменує крах ідеї бунту особистості проти

світобудовитамарністьїїнамаганьвивищитилюдськуприроду.ЗаОрфе-євимпориванняможивитиЕврідіку,посуті,стоїтьпрагненняповернутиколесо природного буття у зворотному напрямку, порушити порядокречей,згіднозякимжиттялюдинирухаєтьсявіднародженнядосмерті,апомерліназавждипокидаютьцарствоживих.Прагнучивласноюволеювоскресити кохану, тобто вдруге «сотворити» її в земному світі, Орфейнамагається подолатимежі людськихможливостей, зробити те,що підсилулишебогам.

ерезобразнутканинутворуРількевиявляєіпричинипоразкинасиль-ницькоговтручаннялюдинивзаконисвітовогобуття.Зодногобоку,невитримуєтой,хтонамагаєтьсярадикальноперетворитисвіт:Орфейози-рається. озираєтьсявін,якцезображеноврільківськійпоезії,саметому,що є людиною—невпевненою в собі, охопленою страхом, нетерпінняміваганнями. ого«я»роздвоюєтьсяміжцілкомприроднимпрагненнямвирватисязкраїнимерцівістрахомутратитикохану.З іншого боку, здійсненню задумуОрфея перешкоджають зміни,що

відбулисявЕврідіці:кплідвбираєсолодощійтьму,

вонаввібралавсебесмертьвелику,такунову,щойнезбагнутиїй.

Зачасперебуваннявцарствітінейунійзгасливсіпочуття,навітьспогадипроте,щовонакохалайбулакоханою:

Вонауже—нетабіляважінка,оспіванаколисьвпісняхпоета,вонауже—непахощійнеострівширокоїпостелі,боужевонаневласністьжодногомужчини.

Вона—вжекорінь.

Душажінкинастількивідчуженай відкоханого,івідземногожиття,щоувідповідьнасловаГермеса:А він таки оглянувсь ,вонабезтямнозапитує: то


Динаміка «згасання» життя в героїні відтворю-єтьсянизхіднимрухомобразів:відплодудокореня.і образи, так само як образи насіння та зернин,

є лейтмотивними в ліриці Рільке, узагалі багатійнакартинирослинноїприроди.Образкореня—цевтіленняідеїзрощенняжиттятасмерті:вінводночасі «рештка» старогожиття (що залишається в земліпісля«смерті»зрубаногодерева),і«початок»новогожиття(божиттярослинипочинаєтьсязтогомоменту,колинасінинапускаєкоріння),і«канал»,якимбага-тократнопроходятьпоколу«життя»та«смерть»рос-лини(тобтоїїщорічне«вмирання»восений«воскре-сіння»навесні). Ж. Дельвіль.Орфей.

1896 ð.

76

Певнож,дляЕврідіки,якавжесталаорганічноючасткоюпідземних«надр»природи,поверненняна землюнеможливе.Отже, і законисвіто-вогобуття(представленівобразімертвоїЕврідіки)нескоряютьсяособис-тості(Орфею),іособистістьнеможеуспішноздійснитиспробуїхзмінити:насамперед через обмеженість людської природи. Такий філософськийзмістмаєкартинапоразкиОрфеявпотойбіччі.

все ж досвід невдалої мандрівки Орфея до потойбіччя, трагічнийдлясамого героя,несейпевнийпозитивнийзаряд. ейдосвідпоказує,щодлямитцяіснуєлишеодинспосібповернутивтрачене:шляхомйогоперетвореннянаспів,уякомународжуєтьсяновийУсесвіт.Отже,Орфей,якийстоїтьпередвиходомназемлю,—целюдина,збагаченаунікальнимдосвідомпізнанняпотойбіччя. якщо, утратившиЕврідіку вперше, вінспромігся створити пісню дивовижної краси, то, переживши її «другуйдовічнусмерть»,віннапевнеприголомшитьсвітновимспівом.

ейновийспівОрфеяставтемоювірша сь дерево звелось ,якимвідкриваєтьсярільківськийцикл«Сонети до Орфея».


Усіп’ятдесятп’ятьсонетів,яківходятьдоцьогоциклу,Рількенаписавулютому1922р.ушвейцарськомузамкуМюзо.Книжкуприсвяченопам’яті

танцівниці Вєри Оуками-Кнооп, донькизнайомих поета, яка померла від лейкеміїв19років.29грудня1926р.митецьісампішов із життя з таким самим діагнозом.«СонетидоОрфея»утверджуютьдумкупросилувсевладногойбезсмертногомистецтва,якепривноситьусвітгармонію.


У «Метаморфозах» Овідія розповіда-ється про те, як одного разу після повер-нення з підземного світу Орфей піднявсяна узвишшя, на котрому не було жодногодерева.Однактільки-новінторкнувсяструнсвоєїліри,наднимзвеласятінь:тодеревай кущі прийшли послухати його пісень.Післятого,хочдебз’являвсяОрфей,усюдизанимпрямувавпочет зачарованихдикихзвірівілісів.

Переосмислюючи у своєму сонеті цейантичний сюжет, Рільке наголошує на

енергіїдуховногоперетвореннясвіту,якувипромінюєОрфеєвемистецтво.У першому ж рядку перекладу М. ажана в образі дерева, яке симво-лізуєіприроду,ісвітовебуття(черезасоціаціюзміфологічним«світовимдеревом»), змальовуєтьсястрімкийрухугору,повертикалі: Ось дерево велось. О виростання Далірозгортаєтьсякартинасвіту,щозавмираєпідзвукиОрфеєвоїпісні.Мовчання,якимнаповнюєтьсяприрода,—цене просто свідчення її приборканості мистецтвом (що стверджуєтьсяв«Метаморфозах»Овідія). е—знакіншогостануприродногосвіту,його

Орфей,щограєналірі.Римська мо аїка ІІІ ст.

77

здатностінаповнюватисямистецтвом і духовноюсилою.У такому станінароджуютьсяпотенціїновогобуття: та лине крі ь мовчання Новий очаток нак новий і рух .Метаморфоза,щовідбуваєтьсявприроді,набуваєконкретикивтійчас-

тинітвору,дезображено,якдикізвірі,покинувшисвоїбарлоги,забувшипро«рев,скавчання,гам»,мовчкидослухаютьсядоспівуОрфея.Перехідприродивідпервісноїдикостідоодухотвореностівідтіняєтьсяпротистав-леннямобразівхижі,щобулаприхисткомзвірівдотого,яквонипочуличудотворнупіснюмитця,тахраму,котрий«звело»їхнєдослухання.


1. кітриперіодивирізняютьутворчостіРількеіщоїххарактеризує2. Учомуполягаєсвоєрідність«вірша-речі»3. опослужилосюжетноюосновоюдлявірша«Орфей,Еврідіка,Гермес». кимпостаєпотойбічнийландшафтузображенніРільке

5. Знайдітьутворіспільнейвідміннеміжсвітоммертвихісвітомживих.6. Опишіть внутрішній стан Орфея під час його подорожі потойбіччям.омувінозирнувся ибувйогопереступвипадковим

7. Знайдіть в образіЕврідіки деталі,що вказуютьна її єдність зі світоммертвих. ипрагневонаповернутисядосвітуживих ргументуйтесвоювідповідьцитатами.8. к вплинула смерть Еврідіки на мистецтво Орфея Знайдіть у творірядки,щохарактеризуютьсвіт,створенийвОрфеєвійтужливійпісніпіслявтратикоханої.9. омунеможливевоз’єднанняподружжя10. курольвідіграєувіршіГермес11. Пояснітьсимволічнезначенняподорожімитцядопотойбіччя.12. киминовимисмисламинаповнюєтьсяантичнийсюжетусонеті«Осьдерево звелось » в інтерпретації Рільке и згодні ви з представленимувіршіпотрактуванняммистецтва13. ому,навашпогляд,самецейвіршвідкриваєцикл«СонетівдоОрфея»1 . курольвідіграєнапочаткутворуобраздерева15. имвипояснюєтемовчаннязвірів1 . квигадаєте,чиздатнемистецтвозмінитисвіт17. Вивчітьнапам’ятьоднузпоезійР.М.Рільке.

РОЗДІЛ 4 СРІБНА ДОБА РОСІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ


1. отакеЗолотадобавросійськійлітературі,якічасовімежівонаохоплюєіхтоналежитьдоїїнайвідомішихпредставників2. оговиочікуєтевідзнайомствазтворчістюмитцівСрібноїдоби ому,навашудумку,цядобасамесрібна:тутмаєтьсянаувазіякістьпоезіїчищосьінше квигадаєте,чиможнатутпровестиякісьобразніпаралелізантичнимиміфамипрозолотудобу3. Пригадайте з уроків історії, які ключові події та перетворення відбу-лисявРосіїтасвітінапочаткуХХст. квонивплинулинакультурутамистецтвозокрема

78

Мистецькі течії Срібної добиМежаХ Х–ХХст.сталаособливиметапомурозвиткуросійськоїсло-

весності.Вінувійшовдоісторіїросійськоїкультурияк рібна доба(назвуобранозааналогієюдоЗолотоїдоби,якуототожнювализХ Хст.,здебіль-шого—зпушкінськоюепохою).


е був час, коли дерево культури збагачувало своїми щедрими пло-даминелишенаціональну,айсвітовудуховнускарбницю.Свійренесанспереживаларосійськарелігійно-філософськадумка:праціВ.Соловйова,С. улгакова,М. ердяєва, . естова,Г.Федотова,С.Франка,П.Фло-ренськоготаіншихмислителіввивелиїїнасвітовийрівень. ирокеміж-народневизнанняздобулиросійськийтеатр(К.Станіславський,В.Мейєр-хольд,В.Коміссаржевськатощо)ібалет( .Павлова,В. іжинський). овізіркисвітовогомасштабузійшлийнамузичномунебосхилі (О.Скрябін,С.Рахманінов). ебаченимрозмаїттямнапрямів,течійташкілвибухнулообразотворчемистецтво(В.Сєров,В.Васнецов,М.Врубель,М. аріонов,К.Малевич,В.Кандінський).

Духусебічногооновленняпанувавівросійськійліриці. ківзахіднійпоезії,вирішальнурольуїїрозквітівідігравалинереалістичнітенденції.айвизначнішимиз-поміжнихбулисимволізм,акмеїзміфутуризм.Хронологічнопершийсередних—символізм,який,звісно,перегуку-

вавсязєвропейським,однакнаросійському рунтінабувяскравогосамо-бутньогохарактеру.


и воліз (відгрец.sý mbolon—знак,ознака)—художнійнапрям,основуякогоутворюєрозумінняречейматеріальногосвітуяк«знаків»вічнихідей.Провідніпринциписимволізму—цевиявленнявідповід-ностейміжрізноманітнимиявищамипредметно-чуттєвогойдуховногосвітів (на підставі уявлення промістичну єдність усього сущого) тарозкриттяприхованоїбагатозначноїсутностізвичнихречей.Головнимхудожнімінструментомсимволістівєсимвол.

Л. Пастернак. ілявікна.Осінь.1913 ð.

В. атлін.Портретхудожника.1912 ð.

Л. Лі туга.Пам’ятник«Срібнадоба»вОдесі.

2013 ð.

В. Кандінський.Синійвершник.1903 ð.

К. Петров-Водкін. іляфонтана.1906 ð.

А. Рилов.Ублакитномупросторі.1918 ð.

79

Мистецькі течії Срібної добиМежаХ Х–ХХст.сталаособливиметапомурозвиткуросійськоїсло-

весності.Вінувійшовдоісторіїросійськоїкультурияк рібна доба(назвуобранозааналогієюдоЗолотоїдоби,якуототожнювализХ Хст.,здебіль-шого—зпушкінськоюепохою).


е був час, коли дерево культури збагачувало своїми щедрими пло-даминелишенаціональну,айсвітовудуховнускарбницю.Свійренесанспереживаларосійськарелігійно-філософськадумка:праціВ.Соловйова,С. улгакова,М. ердяєва, . естова,Г.Федотова,С.Франка,П.Фло-ренськоготаіншихмислителіввивелиїїнасвітовийрівень. ирокеміж-народневизнанняздобулиросійськийтеатр(К.Станіславський,В.Мейєр-хольд,В.Коміссаржевськатощо)ібалет( .Павлова,В. іжинський). овізіркисвітовогомасштабузійшлийнамузичномунебосхилі (О.Скрябін,С.Рахманінов). ебаченимрозмаїттямнапрямів,течійташкілвибухнулообразотворчемистецтво(В.Сєров,В.Васнецов,М.Врубель,М. аріонов,К.Малевич,В.Кандінський).

Духусебічногооновленняпанувавівросійськійліриці. ківзахіднійпоезії,вирішальнурольуїїрозквітівідігравалинереалістичнітенденції.айвизначнішимиз-поміжнихбулисимволізм,акмеїзміфутуризм.Хронологічнопершийсередних—символізм,який,звісно,перегуку-

вавсязєвропейським,однакнаросійському рунтінабувяскравогосамо-бутньогохарактеру.


и воліз (відгрец.sý mbolon—знак,ознака)—художнійнапрям,основуякогоутворюєрозумінняречейматеріальногосвітуяк«знаків»вічнихідей.Провідніпринциписимволізму—цевиявленнявідповід-ностейміжрізноманітнимиявищамипредметно-чуттєвогойдуховногосвітів (на підставі уявлення промістичну єдність усього сущого) тарозкриттяприхованоїбагатозначноїсутностізвичнихречей.Головнимхудожнімінструментомсимволістівєсимвол.

Л. Пастернак. ілявікна.Осінь.1913 ð.

В. атлін.Портретхудожника.1912 ð.

Л. Лі туга.Пам’ятник«Срібнадоба»вОдесі.

2013 ð.

В. Кандінський.Синійвершник.1903 ð.

К. Петров-Водкін. іляфонтана.1906 ð.

А. Рилов.Ублакитномупросторі.1918 ð.

Усвоємурозвиткуросійськийсимволізмпройшовдваетапи.Перший,щоприпавна90-тірокиХ Хст.,бувпов’язанийз іменамиВ. рюсова,К. альмонта,Ф.Сологуба,Д.Мережковського,З.Гіппіустаін.

ацьомуетапіокреслилосядвіважливітенденції.Перша,містична,сповідувала релігійно-філософські пошуки. Друга зосереджувалася насамовираженні мистецького «я» й наголошувала на індивідуалізмі таестетизмі.

апочаткуХХст.влітературуприйшлоновепоколіннясимволістів.айяскравішими його представниками були ндрій єлий, О. лок,

С.Соловйов.Початок10-хроківХХст.позначивсякризоюсимволізму. изкамолодих

поетів,якірозпочиналисвоютворчістьусимволістськомурічищі,відмежу-валисявідньогоів1911р.організувалисвоєоб’єднання—« ехпоетів».апротивагусимволістськимуявленнямпрозв’язокмистецтвазмістич-

нимисферамипредставникиновоїтечіїрозглядалипоезіюякремесло(хочаісвященне). впоетовівонибачилинетворця,що,змагаючисьіз огом,породжує власний художній світ, а майстра, котрий уславлює у своємумистецтві ога та створену ним земну дійсність.Крім того, слово «цех»відсилалодоєвропейськогосередньовіччя,щопозначилосябурхливимроз-виткомремісництва. я орієнтаціянаминуле зновужтаки суперечиласпрямованості символістів на майбутнє: на близькі світові катастрофи,що,на їхнюдумку,малипередувати«просвітленнюликуземного»(Вяч.ванов).Усередині« ехупоетів»виниклайназвановоїтечії—ак е з .


Ак е з (від грец. akme — найвищий ступінь чогось, вершина,розквіт) — модерністська течія в російській поезії 10–20-х роківХХст.,представникиякоїпроголосилинеобхідністьповоротупоезіїдо реальності, до предметно-чуттєвого, поцейбічного, до самоціннихматеріальнихречей.

Туманно-абстрактному світосприйняттю символістів акмеїсти проти-ставили«мужньотвердийіяснийпогляднажиття»(М.Гумільов).Владіневизначеного,багатозначногосимволу—пріоритетграфічночіткоїобраз-ностітапоетичногословавйогопрямомуйточномузначенні.Пріоритетумузики, який проголосили символісти,— «зразковість» образотворчогомистецтва.Зосередженості символістівнацарині«вічності»— історизм,якийвиявлявсяівмайстерномувідтвореннікартинрізнихепох,іувід-

80

критостіакмеїстівсучаснійдобі,івувазі,щоприділяласявїхнійтвор-чостітеміісторії,івнаявностівїхніхпоезіяхширокогокультурногошару.

ідерамиакмеїзмубулиМ.ГумільовтаС.Городецький ізцієютечієюпевний час була пов’язана творчість . хматової, О.Мандельштама,В. арбута,М.Зенкевича,М.Кузміна, .Садовськоготаін.

кщоакмеїстиусвоїйтворчостіспиралисянаминулетакультуру,торосійськіôóòóðèñòè, навпаки, оголосилицимцінностям зухвалу війну.Виступивши, як і акмеїсти, на початку 1910-х років і так само засвід-чивши своєюпоявоюкризуросійського символізму, вонивисунулипро-граму нового мистецтва оновленого майбутнього (деякі з них називалисебе будетлянами —тобтотими,хтобуде).У російському футуризмі співіснували кілька груп, що постійно

ворогувалиміжсобою,велилітературнібаталії. екубофутуристи,або«Гілея»(В.Хлєбников,Д.іМ. урлюки,В.Маяковський,В.Каменський,О.Гуро, О.Кручоних, . івшиць), « соціація егофутуристів» ( .Севе-рянін, . гнатьєв, К.Олімпов, В.Гнєдов), «Мезонін поезії» (В. ерш-невич, Р. внєв, С.Третьяков, . авреньов), « ентрифуга» (С. обров,.Пастернак,М. сєєв, ожидар).Разомзістаримсвітомістароюкультуроюпоети-футуристивідкидали

йстарупоетичнумовузїїтрадиційнимихудожнімизасобами,усталенимсинтаксисом, правописом та пунктуацією. У пошуках нової мови вонивдавалисядо«словотворчості»та«словоновацій»безобмежень,розробкинових типів рим та ритму, створення оригінальних зразків візуальноїпоезіїтафігурнихвіршів.

оротьба футуристів за нове мистецтво нерідко набувала агресивно-епатажнихформ.Доситьзгадатикрасномовнуназвуфутуристськоїзбірки,щомістилаїхнійпрограмнийманіфест,—« япасгромадськомусмакові»(1913). Скандальними витівками (такими, наприклад, як підвішенийдо стелі рояль або церемонне чаювання на сцені перед роздратованоюпублікою)супроводжувалисяйвиступифутуристів.СамобутнімявищемросійськоїлірикипочаткуХХст.булатакзвана

новосел нська оезі . У її річищі розпочалася творчість М.Клюєва,С.Єсеніна,С.Кличкова,П.Орєшинатаін.ХарактернимиознакамицієїтечіїбулипоетизаціяселянськоїРосії,їїморальнихцінностейтапобуту,розкриттяглибиннихзв’язківміжсвітомприродитафольклором.Однак,черпаючиізджерелнародноїдуховностітакультури,новоселянськіпоетиводночасспиралисяйнахудожнівідкриттяросійськогомодернізму.ОтожприхідодногознайталановитішихпредставниківцієїгрупиС.Єсенінадоі ажиніз увидаєтьсяподієюпо-своємусимволічною.

ітературнийманіфестросійськихімажиністів,якийпідписали,окрімС.Єсеніна, поети Р. внєв, .Марієнгоф, В. ершневич та художники.ЕрдманіГ. кулов,з’явивсяв1919р.Уньомупроголошувавсяпріо-ритетхудожньогообразу.Урозмаїтийхорліриків,пов’язанихзпевнимилітературнимитечіями

ташколами, уливалися голоси поетів,що перебували поза будь-якимиугрупованнями. Один з них належавМарині Цвєтаєвій (1892–1941)—поетесінадзвичайноїобдарованостітатяжкоїдолі.МодерністськалірикаМ. вєтаєвоївирізняєтьсясповідальнимпафосоміромантичнимрозмахомпочуттів,щорозкриваютьтрагічнінадломи«безмірної»жіночоїдуші,якаб’єтьсявлабетах«світумір».Прагнучивиявитипотаємнусутністьбуттяв художньому слові, наділеному магічною силою, поетеса вдається досамобутньоїміфотворчостітаоригінальнихмовнихекспериментів.

81


1. омуперіодрозвиткуросійськоїкультуринамежіХ Х–ХХст.назива-єтьсяСрібноюдобою2. азвітьпровіднінапрямитатечіївросійськійпоезіїнапочаткуХХст.кізнихвамвідомізісторіїзахідноїлітератури

3. Розкрийтенайсуттєвішіособливостіестетикиросійськихсимволістів.. Схарактеризуйтеестетичнізасадиакмеїзму. осамезаперечувалипред-ставникицієїтечіївлітературнійпрактицісимволістів5. Розкрийтеголовніідеїросійськогофутуризму.Порівн те їхізтворчоюпрограмоюіталійськихфутуристів.6. квигадаєте,чомуфутуристськийрухнабувуРосіїширокогорозмаху7. азвіть найяскравіших представників різних течій у російській поезіїСрібноїдоби:символізму,акмеїзму,футуризму,імажинізму.

Анна Ахматова: наспіви «музи плачу»Пройшовши через усі катаклізми російської

історіїпершихдвохтретинХХст.,пережившизаги-бель низки соратників, хматова завершила цілуепоху російської культури, стала хранителькою їїнайкращих традицій і передала трагічний досвідсвого покоління поетам 60–80-х років. Вона булаоднією з тихмайстрів тамайстринь слова, які недали бур’янові соцреалістичної1 літератури заполо-нитинивуросійськоїсловесності.

нна ндріївна Горенко народилася 11 червня1889р.поблизуОдесивродинівідставногоінженера-механіка флоту та заможної дворянки. З 1890 р.родина проживала в арському Селі, а з 1905 р.,колибатьки нірозлучилися,матиздітьмипере-їхаласпочаткудоЄвпаторії,апізніше—доКиєва.Тут дівчина закінчила останній курс гімназії тавступиланаюридичнийфакультетВищихжіночихкурсів,азакількароківпродовжилаосвітувПетер-бурзі,наВищихісторико-літературнихкурсах.У 1910 р. нна стала дружиною відомого росій-

ськогопоетаМиколиГумільова,якийвідігравзначнурольумистецькомустановленні хматової.У1912р.вподружжянародивсясин ев,якийзгодомставвидатнимісторикомікультурологом.Першісерйознікрокивліриціпоетесазробилаврічищіакмеїзму. їдебютназбіркамаланазву«Вечір» (1912). Одна за одною виходили книжки « отки» (1914), « ілазграя»(1917),«Подорожник»(1921),« »(1922).


ільшачастинажиття . хматовоїминулавСанкт-Петербурзі,однакдоляпоетеситіснопов’язаназУкраїною.Вонанелишемалакозацькекоріння

1С о ц р е а л ѕ з м (соціалістичний реалізм)— напрям, який за радянськихчасів уважався вершинним досягненням «передового» мистецтва й, відповідно,«єдино правильним методом» художньої творчості в СРСР. ого ключові кате-горії—«партійність»,«класовість»,«народність»,«історичнийоптимізм»тощо.

нна хматова(1889–1966)

82

йнародиласяпідОдесою,алейнеодноразовобуваланаПоділлі,уКиєвітаКриму.УКиєвіпройшлиюнірокимисткині.Тутвонанавчалася,гулялаХрещатикомтаМаріїнськимпарком,відвідувала ндріївськуцерквутаСофійський собор, театри та музеї, виставки та кав’ярні, писала першівірші.СамевКиєві хматовапогодиласявийтизаГумільовайповінча-ласязнимухрамінаМикільськійслобідці.

У віршах молодої хматової відбувалася своєрідна «матеріалізація»переживання порухи душі «перекладалися» «тілесною» та «речовою»мовою.Водночассмисловетаемоційненавантаженнядеталізначнозрос-тало. їопуклістьдодаткововідтіняласязагальноюаскетичністюхудожніхприйомів,емоційноюстриманістюголосуліричноїгероїні,буденноюпро-стотоюмовлення.Деталь (якась буденнаріч,жест, особливістьміміки)частовиросталавемблемупевноговнутрішньогостануліричного«я».

а ранньому етапі творчість мист-кині становила «любовний щоденник»,у якому велика увага приділялася фік-сації драматичних надломів і розривівстосунків. Витонченим взірцем такоїпоезії є вірш «Сіроокий король» (1910).Елемент стилізації під романтичну дав-нинунадаєйомуриссхожостізбаладою.Проте «баладний» сюжет — загибелькороля під час ловів — зведено тут домінімуму: про цю подію лаконічной сухо повідомляється в трьох рядках.атомість розлого зображено страж-

данняліричноїгероїні—коханоїкороля.Поезіярозпочинається«уславленням» їїболю: олю бе вихідний слався те ер 1ізавершуєтьсязгадкоюпровтрату: А а вікном то олине гілля е че Немає твого короляПоезія зрілої хматової набулаформи

«літопису» трагічної доби, у якому цен-тральнемісцепосідалакатегорія амяті.

У своєму духовно-творчому розвиткові мисткиня подолала шлях від«камерної»поетеси, зосередженоїнаособистихлюбовнихпереживаннях,долірика ізширокимепічнимохопленнямбуття,органічнопов’язаногоздолеюсвогонародутасвоєїземлі.


Післяреволюції1917р. . хматовамоглазалишитисвій«захланнийігрішний»крайіпоповнитилавитихдіячівросійськоїлітератури,які,зболемвідірвавшисьвідкоріння,перебралисязакордон,абиврятуватисвоюдуховнусвободуйжиття.Гіпотетичноіснувавтакожіншийваріант:своїм талантом прислужитися новій владі, як це зробили деякі відомілітератори. хматовапішланайважчимшляхом.ВоназалишиласявРосії,однак обрала позицію «внутрішньої еміграції» (оскільки з мистецькою

1ВіршцитуєтьсявперекладіМ.Москаленка.

О. Делла-Вос-Кардовська.Портрет. хматової.1908 ð.

83

безкомпромісністю талюдськоюмужністю зберігала вірність своїймузі,виплеканійкультуроюСрібноїдоби).Усерпні1921р.поетесаотрималастрашнузвісткупророзстрілМ.Гумі-

льова,зякимнатойчасужебуларозлучена. огозвинуватиливзмовіпроти радянської влади. е не раз вона довідається про арешти, тор-туриізникненнядрузівтазнайомихузалитихкров’юкамерахв’язницьібаракахсибірськихтаборів.

Однезголовнихдосягненьтворчості . хматової—«Реквієм1».Пое-тесапрацюваланаднимурозпалсталінськоготерору:з1935до1940р.Вірші,щовходилидо оеми,заучувалиблизькідрузі,рукописи,якпра-вило,знищували. ишев1962р.,тобтовперіодвідлиги, хматовапере-далаповнийрукопистворудоредакціїпрогресивногонатойчасчасопису« овийсвіт».Однакзажиттяпоетеси«Реквієм»наїїбатьківщинітакінеоприлюднено.


Ïîåìà (грец.poiēma—твір,створення)—великийзаобсягом(пере-важновіршований)ліро-епічнийтвір,щопорушуєважливіпроблемиминулого,сьогоденняабомайбутнього,змальовуєзначніподіїтаміс-титьяскравіобрази. кправило,поемамаєсюжет(епічненачало)таліричного героя (ліричний елемент), а також нерідко ознаки драми(напруженадія,монологи,діалогитощо).


Поштовхомдонаписаннятворусталитра-гічніподіївсімейномужитті . хматової.22жовтня1935р.їїсина .Гумільова,натой час студента історичного факультетуенінградського державного університету,

та чоловіка, професора Всеросійської ака-деміїмистецтвМ.Пуніна, заарештовано запідозрою«вучастівантирадянськомутеро-ристичномугуртку». ерездватижніпіслятого, як хматова передала листа Сталіну,обохзвільнили.Однакуберезні1938р.синазновувзятопідарешт ізасудженонапере-буваннявтаборах.

Охоплюючивсюрадянськуімперію,пісніахматовської «музи плачу» (М. вєтаєва)вбирали безліч голосів постраждалих відтерору людей — знедолених, закатованих,

1Р å к в і є м(відлат.requies—спокій,упокій)—траурназаупокійнаслужбавкатолицькійцеркві,атакожжанрконцертноїмузикинаосновітекстівтакоїслужби,наприкладреквіємиВ. .Моцарта,Дж.Верді, .Форе.Упереносномузначенні реквіємом називають поминальний ритуал безвідносно до релігії тамузики.

О. ишлер. абат.1971 ð.

84

духовнозломленихутратамиблизьких.Трагічнаісторіяліричноїгероїнівплітається у величезне полотно трагедій усього народу. наріжнимкаменем концепції поеми стає думка про єдність долі ліричної героїніздолеюспіввітчизниківтабатьківщини.

У рологовійчастинітвору,якаохоплюєліричну іпрозовупередмови,«Посвяту»та«Вступ»,змальованокартинукраїни,розко-лотої навпіл величезним тюремним муром,порізнібокиякогосталиполки«одурілихвідмуки»засудженихтанескінченнічергиїхніх рідних,що «зайвим доважком» «гой-даються»біляв’язниць.

Перший віршосновноїчастинизмальовуєарешт. еієвихіднийпунктсюжетупоеми.Важливо зазначити, що ситуація арештузображуєтьсяувіршікрізьпризмународноїсвідомості.Вокремихдеталях,мовленнєвихконструкціяхтазагальнійатмосферірозпо-відіпроцюподіюпростежуютьсяелементифольклорноїстилізації:

Плачутьдітитобінаостанку.абожницісвічаопливла.аустахтвоїх—кригаікони,

Смертнийпітначолі Смертнамить 1

Завершальні ж рядки вірша к стрі-лецькі неславлені жони Під Кремлем буду вити і вить вплавляють зображенукартину в контекст історії російськогонароду. Відтак душевні муки жінки часівсталінського терору та стрілецьких удівдавноминулоїепохиутворюютьєдинеколо

страдницькогожіночогожиття.Вірші ІІ І —цесвоєріднийщоденниквнутрішньогожиттяліричної

героїніпісляарештуїїсина.Майстерпсихологічногоаналізу, хматовасходитьуглибиниспаленоїлихомжіночоїдуші,розгортаючиповнугамутрагічнихпочуттів.Тутєйпереживанняжахливоїсамотності—етапу,колиєдиноюспіврозмовницеюліричноїгероїнівиявляєтьсявечірнязірка,якавіщуєїйблизькузагибель. метанняліричноїгероїніміжмолитвоютачорно-солодкоюмрієюпросмерть-визволительку. близькедобожевіллявідчуттяірреальностітого,щовідбувається. ,зрештою,мужнєприйняттясвоєїдолі—вироку,щокаменемпадаєна«щеживігруди»: о ж була готова я до всього Здужаю і владу слівСмисловою та емоційною кульмінацією поеми є вірш Ро яття .

У ньому соціально-політична тематика переміщується в площину єван-гельськихобразів.Горематері,щопережиланаругунадсином,ототож-нюєтьсязмукою огородиці,наочахякоїрозіп’ялиХриста. евипадковоогоматір іменується у вірші просто Матір’ю: у такий спосіб авторканаближаєбіблійнийобраздоземноїжінки,аводночас—оскількиобразцейєузагальненнямідеїматеринства—наближаєйдовсіхматерів,що

1ТутідаліпоемацитуєтьсявперекладіВ.Затуливітра.

Н. ичкунова. нгол. зсеріїграфічнихілюстраційдо

«Реквієму».2010 ð.

85

пережилитортуричистратурепресованихсинів,ідоматері-батьківщини,скутоїболемзасвоїхдітей.Розіп’ятийХристостазаніміла огоматір—саме так поетеса бачить підсумок доби терору, яку вона прирівнює донайтемнішихчасівісторії,коливідбуласястратаСина ожого.


Варте уваги те, як у цій поезіїавторказображаєневимірнуглибинуматеринського горя. а тлі скупогоопису реакції двох інших свідківзагибелі Христа відсутність будь-яких коментарів щодо переживаньМатері сприймається як увираз-нення такого потрясіння, що йогонеспроможнепередатижоднеслово:

Магдалинабилася,ридала,юбийученьвгорікам’янів,ишнаМатір,що,німа,стояла,ніхтопоглянутинесмів.

Зновуповертаючисьв Е іло і допанорами загальнонародних страж-дань, хматовавиводитьнапереднійплан тему збереження пам’яті,яку вона осмислює як моральнийобов’язокживихлюдейпередмільйонамижертвтерору. ятемапереростаєвтемупам’ятника,якарозгалужуєтьсянадвізмістовілінії.Перша пов’язана з думкою про пам’ятник постраждалим, зведений,

зокрема, у цій поемі: ирокий окро-вець іткала я всім І бідних у них же ідслуханих слів . Друга ж продовжуєпопулярний з пушкінських часів мотивпам’ятника самому поетові. Те, якимуявляє його лірична героїня «Епілога»,повністю перекреслює давню добру тра-дицію роздумів про «пам’ятник нерукот-ворний»,відлитийусамійпоетичнійтвор-чості. Описаний у «Реквіємі» пам’ятникмає бути не тільки «рукотворним», а йпоставленим біля тюремного муру, намісці,деліричнагероїнявідстояла«тристагодин». Такий «рукотворний пам’ятник»маєстатиматеріалізованимукаменісим-волом людських страждань, який століт-тяминагадувавбиновимпоколіннямпротрагедіюсталінізму.Вагомурольухудожньомусвітітвору

відіграє музична стихія. Сама йогоназва—«Реквієм»—відсилаєдомузикижалобноїмеси. хматовський«Реквієм»—цепісня-плачзазагиблимиізнівеченими,

Джотто.Розп’яття.1330 ð.

Г. Додонова.Пам’ятник . хматовійнавпротив’язниці«Хрести».2006 ð.

86

що представляє багатоголосся народної свідомості. Крім того, на рівністилю, образної системи та звукопису також створюєтьсяширокий діа-пазонзвучанняскорботноїмузики:від«хоруянгольського»,щоуславлюєгодинурозп’яттяХриста,відмогутньоговсенародногохору,щойогоспівзривається на ридання, до рівномірного звучанняцерковних дзвонів тапроникливихспівівпанахиди,азрештою—ідоповногомовчання.


1. кийвнесок зробила . хматова в розвитокросійської літератури такультури2. кдоляпоетесипов’язаназУкраїною3. опоєднуєтворчістьмолодої хматовоїзестетикоюакмеїзму. крозкриваєтьсятемакоханнявпоезії«Сіроокийкороль»

5. Знайдіть приклади стриманих емоційних реакцій героїв у творі. кіпочуття приховуються за цим зовнішнім спокоєм кі історичні подіїзумовилизміниусвітоглядіпоетеси Пояснітьзв’язокжиття . хматовоїздолеюїїбатьківщини.6. кійтеміприсвячено«Реквієм» Розкажітьпроісторіюйогостворення.7. Схарактеризуйтеособливостіпобудовицьоготвору. куньомупереданопочуттяєдностіліричноїгероїніздолеюнародутабатьківщини8. ку«Реквіємі»переосмисленоєвангельськийсюжетпророзп’яттяХриста9. Проаналізуйтеобразматеріутворі.10. купоемірозробляютьсятемипам’ятітапам’ятника11. Розкрийтезмістназвитвору.12. кийзвіршівпоемисправивнаваснайбільшевраження ому Вивчітьйогонапам’ять.

ЛІТЕРАТУРНИЙ НАВІГАТОР

Смерть за маскою ЛюбовіФедеріко арсія орка—іспанськийпоет-модер-

ніст,наформуванняпоетикиякоговплинулиєвро-пейськийсюрреалізм,іспанськабароковалірикатанароднопісеннатрадиція. ироковикористовуючифольклорні джерела і в такий спосіб надаючихудожньому світові, який він створив, національ-ного колориту, орка сягнув вершини модерніст-ськоїміфотворчості.Трагічнарозв’язкайогожиття(назлетітворчихсилпоетарозстрілялифранкісти1)сталасвоєріднимсимволомдолімитцядобитоталі-тарнихрежимівівоєнХХст.У поезії «Гітара» (збірка «Поема про канте

хондо») нестримна сила гітарного плачу уподі-бнюється природним стихіям: воді, вітру та піску.Водночас через образи білого латаття та самотньої

«останньої пташки» в голому гіллі переданощемливу ніжність мелодії.

1Ф р а н к ѕ с т и—прихильникидиктаторськогорежимуФрансіскоФранков спанії.

Федеріко арсія орка(1898–1936)

87

Донизкиприроднихобразівдоданообразстріли,якаплачезаціллю,івцьомуобразівідчуваєтьсяінадзвичайнанапруга,істрімкийрухпочуття,щойогонавіюєгітара.Віршпочинаєтьсяпаралеллюміжгітарнимспівомтарозбитоюкриштальноючашеюізавершуєтьсяметафороювстромленихусерцеп’ятиножів,якоювлучнопозначенорукугітариста.Увірші«Про Царівну Місяцівну»(зізбірки« иганськийромансеро»1)

зображуєтьсятаємничакрасуня,щозачаровуєйгубитьхлопчика. їобразуособлює загадкову, водночас «грішну й чисту» жіночу природу при-страсть, приреченуна трагедію фатальнуруйнівну силулюдської долі,нічнубезоднюбуття. шаленийтанокМісяцівни,якийубиваєзакоханогомалого,— інакомовна ілюстрація лорківської ідеї нерозривного зв’язкуміжкоханнямтасмертю.

Завдання для самостійного опрацювання творів

1. кіновівідтінкигітарнихриданьрозкриваєплачпіску,стріли,вітрутапташкивпоезіїФ. . орки«Гітара»2. Порівн те переклади вірша В.Стуса та М. укаша. Тексти знайдітьубібліотецічив нтернеті.3. купоезії«Про арівнуМісяцівну»переплітаєтьсяказковейбуденне имМісяцівнанагадуєжіночихперсонажівзміфівпронебеснісвітилаабоказковихфантастичнихістот,щомаютьзгубнусилу

«Мені всі тайнощі довірено»Олександр Олександрович лок — один з най-

яскравіших представників російського символізму.Длябагатьохсвоїхсучасників:майстрівслова,кри-тиків,величезноїаудиторіїчитачів—вінбувкуль-товою постаттю. У ньому бачили обраного долеюспадкоємцяросійськоїлірикиХ Хст.тавідкривачашляхівпоезіїстоліттяХХ,лицаряПрекрасноїДамиймитця,зачарованого«музикоюреволюції»,уособ-ленняпоезії тамедіума,якийвідтворюваву своїххудожніхкартинах«нетутешній»світ.Вірш«Незнайома»просякнуторомантичноюіро-

нією,якаполягаланасампередуконфлікті ідеалутадійсності.Дійсністьутворі—цесвітобивателів,ситихіницихспоживачівжиття,щогайнуютьсвоїдні в трясовині затишку. Саме тут і з’являєтьсяезнайома — загадкова красуня, що заволоділа

серцемліричного героя. ї образ оповиточарівнимсерпанком риси обличчя та обрисфігуриневизна-чені,туманні,розмиті. езнайомапереростаємежіобразуземноїжінки.Вонасимволізуєймістичнийідеал жіночої краси, пов’язаний з ідеєю Вічноїіночності,іцаринудуху,ісвітлогармонії,іключдосвятихтаємниць

буття,ізаповітнумріюліричногогероя.

1Перекладназвизбірки« иганськийромансеро»(М.Москаленко,Г. атник),або« иганськийбаладник» (М. укаш),нинівважаєтьсязастарілим.Сьогоднізамістьнетолерантнихслів«циган»та«циганський»уживаютьнейтральні«ром»та«ромський».

Олександр лок(1880–1921)

88

Завдання для самостійного опрацювання твору

1. к змальовано весну в « езнайомій» О. лока Розкрийте художньо-смисловіфункціїобразумісяцяувесняномупейзажі.2. Знайдітьвиявиавторськоїіроніїутворі. ащовонаспрямована3. квигадаєте,хтотака езнайома:ідеалчиоманливаілюзія оувіршієреальністю:світбанальностічи езнайома. Схарактеризуйтеобразліричногогероя. квирозумієтеостаннюстрофутвору

Кому потрібні зірки?Володимир Володимирович Маяковський —

одиніззасновниківросійськогофутуризму.Уйогоноваторській творчості поєдналися тотальне запе-реченнясучасноїдійсностітапафосреволюційногоперетвореннясвіту,оголенийліризмірізкасатира,відверто епатажневираженнявласної особистостіта прагнення до злиття з багатомільйонною люд-ськоюмасою.ЗащиримпереконаннямВ.Маяков-ський поставив свій талант на службу розбудовісоціалістичної держави,що спричинило трагічнеперетворення колишнього бунтаря на ідеологакурсуурядущоїпартіїізрештоюзумовилодуховно-творчукризу,яказавершиласязагибеллюпоета.Увірші«А ви змогли б? постаєяскравийобраз

митця,якийперетворюєсвіт.Тутліричнийгеройоднимпорухомрукизакреслює«картубуднів»ізгордістювідкриваєнавколосебеновизну.Усвідом-люючи міць, яку дає йому чудодійна сила твор-чості,вінкидаєвикликзвичайнимжителямсвітубуденності.

Упоезії«Послухайте!»поетуподібнюєзірки«плювочкам». епроза-їчнезменшеннявідтіняєпіднесенийпотяглюдинидовтіленихузіркахкраси,світла,безкінечності.Силацьогопотягурозкриваєтьсявемоційнонапруженомудіалозіз огом,якиймає«жилястуруку»,щопасуєбільшетрудівнику,аніжТворцевіВсесвіту.У вірші«Борг Україні» поет порушує проблему відносинміж двома

народами,російськимтаукраїнським.Маяковськийдорікаєзазверхністьтимросіянам,знанняякихпроУкраїнуобмежуютьсялишестереотипаминакшталтборщу,салачианекдотів.Саметомуголовнимпафосомвіршастаютьвимогисправжньоговивченняукраїнськоїкультури.

Завдання для самостійного опрацювання творів

1. к у вірші В.Маяковського « ви змогли б » проявляється основопо-ложнийдляфутуризмурозрив ізкласичноютрадицією Учомуполягаєсенсвиклику,зазначеноговназвітвору2. коювиуявляєте«флейтуринв» к,навашудумку,маєзвучатинок-тюрн,щонанійвиконується3. Визначте головну тему вірша «Послухайте ». кі ораторські прийомизастосовуєавтор. Знайдітьвиявигіперболізмухудожньогомисленняпоета. аведітьпри-кладивживанняпрозаїзмівутексті.

ВолодимирМаяковський(1893–1930)

89

5. Порівн те початок(рядки1–5) іфінал(від«Послухайте » ідокінця)поезії «Послухайте ». кі нові смислові акценти з’являються в останніхрядкахвірша6. квирозумієтепрагненнязасвічуватизірки7. освідчитьпросимпатіюавторадоУкраїнита їїмовиувірші« оргУкраїні»

Свіча в імлі та хуртовиніорис еонідовичПастернак—російськийпоет

та прозаїк, майстер філософської та пейзажноїлірики й реформатор поетичної мови. Ставши лау-реатом обелівської премії, він, однак, змушенийбуввідмовитисявіднеїчерезжорстокийполітичнийтиск.УсвоємумистецькомурозвитковіПастернакпройшов шлях від ранніх футуристських експе-риментів до вершин модерністської філософськоїлірики. снуючи і працюючи за умов радянськогототалітаризму,Пастернак,поприособиступрихиль-ність до нього .Сталіна, зберіг внутрішню неза-лежність. еодноразово він виявляв громадянськумужність,звертаючисьізклопотаннямипромитців,щопідпалипідрепресії.Упоезії Зи ова ні майстерно відтворюється

спільнийритмпульсаціїлюдськогокоханнятапри-роди.Заметільлюбовноїпристрастітриваєстільки,скільки мете по землі хуртовина. Плетиво сні-жинокзавікномперетворюєтьсянавізерункитінейв осяяній свічкою кімнаті. крізь ці візерунки,навіянівсеосяжноюстихієюлюбові-заметілі,проступаєконтурголовногомалюнка—хреста.

Завдання для самостійного опрацювання твору

1. аведітьприкладипереплетеннятемкоханнятаприродиувіршіПастер-нака«Зимованіч». кідеталіхудожньоїкартинипередаютьрухлюбовнихстосунків2. Учомусенсконтрастузаметіліісвічки осимволізуютьціобрази3. Розкрийтесутністьзіставлення«спокуси»таангела,що«хрестоподібно»піднявкрила.


Поети-модерністи та авангардисти очима художниківПроте,щовдобумодернізмудопоетівставилисязвеликимпієтетом,

свідчить величезна кількість портретів та скульптур, виконаних сучас-никами митців, художниками пізніших десятиліть і навіть майстрамиХХ століття.

орисПастернак(1890–1960)

90

. поллінербувнелишегеніальнимпоетомтаавторитетнимлітера-турнимкритиком,алейдобрерозумівсянаавангардномуобразотворчомумистецтві.Окрімтого,щопідвпливомкубістіввінпостійноудосконалювавсвоємистецтвокаліграми,йогодрузі-художникийсамізазналивпливутворчості поллінера,атакождослухалисядойогопорадтакритичнихзауважень.Глибокоцінуючитакогодругатавчителя,цізнаменитіхудож-никиназавждивтілилийогообразнасвоїхполотнах.Зокрема,П.Пікассо,Дж. де Кіріко, М. де Вламінк, .Метценже, .Руссо, М. орансен,атрохизгодомі .Матісс.

ОдинзнайвідомішихпортретівР.М.Рількеналежитьпензлевібатька.Пастернака—відомогоживописця .Пастернака.ПідчасподорожідоРосії австрійськийпоетбув гостемродиниПастернаків.Митці зустріча-лисявсьоготричі,однаксталисправжнімидрузямийактивнолистува-лися. знаменитеполотноствореновжепіслясмертіРільке.Середіншиххудожників, що писали поета, — Г.Вестгофф, П.Модерзон- еккер,Е.Орлік, . льбер- азар, . оссман,Р.Вілалба,К.Серрано,Ф. ой-

Ж. Метценже.Портрет. поллінера.1910 ð.

П. Пікассо.Портрет. поллінерадля

«Каліграм».1916 ð.

Л. Пастернак.Ð. Ì. РількевМоскві.1926 ð.

Г. Вестго .ПортретÐ. Ì. Рільке.1901 ð.

Н. Альтман.Портрет. хматової.1914 ð.

К. Петров-Водкін.Портрет. хматової.1922 ð.

М. си енко. нна хматова.ронза.1986 ð.

91

. поллінербувнелишегеніальнимпоетомтаавторитетнимлітера-турнимкритиком,алейдобрерозумівсянаавангардномуобразотворчомумистецтві.Окрімтого,щопідвпливомкубістіввінпостійноудосконалювавсвоємистецтвокаліграми,йогодрузі-художникийсамізазналивпливутворчості поллінера,атакождослухалисядойогопорадтакритичнихзауважень.Глибокоцінуючитакогодругатавчителя,цізнаменитіхудож-никиназавждивтілилийогообразнасвоїхполотнах.Зокрема,П.Пікассо,Дж. де Кіріко, М. де Вламінк, .Метценже, .Руссо, М. орансен,атрохизгодомі .Матісс.

ОдинзнайвідомішихпортретівР.М.Рількеналежитьпензлевібатька.Пастернака—відомогоживописця .Пастернака.ПідчасподорожідоРосії австрійськийпоетбув гостемродиниПастернаків.Митці зустріча-лисявсьоготричі,однаксталисправжнімидрузямийактивнолистува-лися. знаменитеполотноствореновжепіслясмертіРільке.Середіншиххудожників, що писали поета, — Г.Вестгофф, П.Модерзон- еккер,Е.Орлік, . льбер- азар, . оссман,Р.Вілалба,К.Серрано,Ф. ой-

Ж. Метценже.Портрет. поллінера.1910 ð.

П. Пікассо.Портрет. поллінерадля

«Каліграм».1916 ð.

Л. Пастернак.Ð. Ì. РількевМоскві.1926 ð.

Г. Вестго .ПортретÐ. Ì. Рільке.1901 ð.

Н. Альтман.Портрет. хматової.1914 ð.

К. Петров-Водкін.Портрет. хматової.1922 ð.

М. си енко. нна хматова.ронза.1986 ð.

флертощо. дружинаписьменникаскульпторК.Вестгоффвиготовилакілька об’ємних зобра-женьсвогогеніальногочоловіка.Одні з перших портретів . хматової

створив знаменитий .Модільяні, з якимпоетеса познайомилася вПарижі, де вона про-водила медовий місяць із М.Гумільовим. іграфічні ескізи виконано в 1911 р. під часдругоїпоїздки хматової доФранції.Дляпор-трета, який написалаО.Делла-Вос-Кардовська,характерна скульптурна пластика моделі тапейзажний фон. Молоду хматову на кар-тині кубіста . льтмана зображено в синіхтонах,іцейобразуважаєтьсянайпоетичнішимполотном, присвячениммисткині. Класичнимипортретамипоетесисталироботи . нненковатаК.Петрова-Водкіна.Такожобраз хматовоївтілено в живописі та графіці З.Серебрякової,М.Тирси, Г.Верейського, . руні, М. ян-глебена, .Осьмьоркіна, В.Фаворського танизки інших майстрів. З-поміж численнихскульптурних зображеньвартоназвативилитуізбронзи хматовуМ.Єсипенка,пам’ятникнавпротислідчогоізолятора«Хрести»вСанкт-Петербурзі (скульптор—Г.Додонова),атакожцікавукомпозицію «Срібна доба» в Саду скульптур Одеського літературногомузею(авторроботи— . іптуга,скульптор—О. орноіванов).ВОдесіувіковічено двох великих поетес — . хматову й М. вєтаєву. Вониодягненівкостюмидревніхєгиптянок,абіляїхніхнігсидятьлеопарди.

1. Знайдіть у Мережі різні портрети улюбленого поета доби модернізму,уважнорозгляньтеїх. кізнихнайбільшевідповідаютьвашимуявленнямпро митця кі риси характеру, життєві обставини та деталі вони відо-бражають2. Оберіть одного з поетів і дослідіть, як його творчість відобразиласявживописі,графіці,музиці,театральномумистецтві,кінематографітощо.Поділітьсясвоїмивідкриттямизоднокласниками.3. Підготуйтеповідомленнянатему« аржіП.Пікассона ійома поллі-нера».


1. Тестова роз инкаКаліграми цеà) віршовані підписи під малюнками б) різновид ілюстрацій до віршів â) віршіпрообразотворчемистецтво ã) вірші,написаніувиглядімалюнків.арактерним для швейцарського еріоду творчості Р. М. Рільке є обра

à) Орфея б) Господа ога â) «речі» ã) природи.Знайдіть айве. Серед нереалістичних тенденцій у російській ое ії Срібної доби були такіà) футуризм б) імажизм â) символізм ã) акмеїзм.Серед редставників російського символі му булиà) С.Єсенін, .Марієнгоф, В. ершеневич б) М.Гумільов, . хматова,С.Городецький â) Д.Мережковський, ндрій єлий,О. лок ã) В.Маяковський,В.Хлєбников,О.Кручоних.

92

Моральний обов я ок живих людей еред жертвами сталінського терору а Анною Ахматовою олягаєà) всправедливійпомстівинним б) взбереженніпам’яті â) впосмертнійреабілітаціїзагиблих ã) вготовностізабутивсістрахіттяйжитидалі.2. Подискуту о к ви вважаєте, чи насправді в мистецтві існує «пере-довийзагін» Хто,навашудумку,йогоутворює:«класики»чи«новатори»3. ким є головний емоційно-смисловий акцент рефрену в поезії ійомаполлінера«МістМірабо» ргументуйтесвоюдумку.. ілоло і ни а стер-клас.À. Дослідіть мотиви сліз та крові у віршіполлінера«Зарізанаголубкайводограй».Á. ЗнайдітьупоезіїР.М.Рільке

«Орфей.Еврідіка.Гермес»ознакижанру«вірша-речі».5. Подискуту о.Пра о в арах.Обговоріть одне із запитань.À. квигадаєте,чомувищісилиставлятьОрфеюумовунеозиратися Á. омувпотойбіччіЕврідіказабулапрочоловіка иозначаєце,щоїїкоханняслабшезаОрфеєвіпочуття Â. ибувсенсОрфеюспускатисядопідземногоцарства6. По антазу те. Уявіть, що герой повернув дружину на землю. овтакомуразісталосябзйогопоетичнимсвітом7. кусонеті«Осьдеревозвелось »осмислюєтьсясутністьперетвореннясвітумистецтвом Розкрийте символічний зміст протиставлення хижі тахрамуутворі.8. Порівн те. Зіставте переклад сонета, який зробив М. ажан, з пере-кладомВ.Стуса.Текстизнайдітьубібліотецічив нтернеті.9. кі течії російськоїпоезіїСрібної доби булидотичні до західних кізнихрозвивалисяівУкраїні10. По антазу те. квигадаєте,відчиєїособиможебутинаписанийахма-товський«Реквієм»11. ілоло і ни а стер-клас. À. Проаналізуйте різні іпостасі образужінки, яка оплакує своїх близьких.Á. Дослідіть мотиви криги, каменю,оніміння і втрати обличчя в «Реквіємі». Â. Поясніть функції біблійногосюжетувпоемі.12. Твор и роект.À. Створітьрекламупоетичноготвору,якийвамнай-більшесподобався.Á. амалюйтесловеснуілюстраціюдобудь-якогозпро-читанихвіршів.Â. Спробуйтенаписативласнукаліграму.13. андру о Інтернето .ПідібравшивМережіпотрібніматеріали,під-готуйте презентацію образуОрфея або іншого вічного образу чи сюжетуутворчостіписьменниківіхудожниківдобимодернізму.

93

РОЗДІЛ 1 АНТИУТОПІЯ: РАЙ НАВИВОРІТ


1. отакеутопія квигадаєте,чомулюдистворювалиутопії2. кі асоціації викликаєу вас слово, утворенешляхомприєднанняпре-фіксаанти-доосновиутопія3. отакеконфліктухудожньомутворі. кщовичиталироманР. редбері«451° заФаренгейтом»,пригадайтейого сюжет, тематику та проблематику. к у творі висвітлено проблемунатовпуівлади

Добу20–40-хроків ст.частоназиваютьперіодом«міждвомасвіто-вимивійнами». ітературацьогочасухарактеризуваласязображеннямруйнівнихнаслідківПершоїсвітовоївійнитаувиразненнямпередчуттяДругої, викриттям антигуманної спрямованості тоталітарних режимів,змалюваннямстанувтратикультурноїсвідомістітаусталенихдуховнихорієнтирів. Специфічного забарвлення проблема втрати й пошукудуховнихцінностейнабулавжанріантиуто ії.


Антиуто і (тобто «негативна утопія», «утопія навиворіт») — цезображення (зазвичайухудожнійпрозі)небезпечних,згубнихнепе-редбаченихнаслідків,пов’язанихзрозбудовоюсуспільствавідповіднодопевногосоціальногоідеалу. нтиутопія—одинзрізновидівсоці-альноїфантастики.

о іальна антастика —фантастика,уякійпорушуютьсясуспільніпроблеми, людська поведінка в соціумі, вплив науково-технічногопрогресуна суспільство тощо. айпоширеніші різновиди соціальноїфантастики—утопіятаантиутопія.

АНТИУТОПІЯ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ

×ÀÑÒÈÍÀ ×ÅÒÂÅÐÒÀ

94

Одинзпершихнайзначнішихроманівантиутопійногоплану—«Ми»Єв ена За тіна(1884–1937).Подіїроманувідбуваютьсявдалекомумай-

бутньому,уЄдинійДержаві,щопідкорилавесьцивілізований світ і видає себе за уособленнязаповітних мрій людства. Тут немає війн чивнутрішніх конфліктів, політичних та еконо-мічних криз. иття суспільства «ідеально»налагоджене, розплановане й упорядковане.оправда, для підтримки такого бездоганного

порядку довелося пожертвувати особистістю.Томузамятінськесуспільство—цезнеособленамаса, колективне «ми». У ньому скасовано всіознаки індивідуальної своєрідності,навіть ім’ятапрізвище:їхзаміненонацифри.Схоже «ідеальне» майбутнє зображене

в романі-антиутопії «Прекрасний новий світ»(1932)англійськогописьменника лдоса акслі(1894–1963). У цьому творі піддається критиці«механічна цивілізація» американського типу,за якої точні закони перенесено в царину осо-бистогожиття. априклад,дітей(яківзагалінезнають, що таке батьки, оскільки зростаютьв «інкубаторіях» і «центрах кондиціювання»)тут виховують відповідно до різних категорій,вправно формуючи з них майбутніх інтелекту-алів,робітниківтапредставниківіншихверствсуспільства. Така планомірна «обробка» люд-ського «матеріалу» буцімто має забезпечитисуспільну стабільність. иття людей влашто-ванезмаксимальнимкомфортом.Відусіхжит-тєвих проблем їх звільнено, у разі душевногозанепокоєннязастосовуютьсязаспокійливіліки.лагацивілізаціївикористовуютьсянатліпрак-тичноповногозабуттякультури.У романі «Війна з саламандрами» (1935)

чеського письменника Карела а ека (1890–1938) фантастичний сюжет розвивається безпо-середньо в сучасності. юдиноподібні сала-мандри,щоповолізахоплюютьвладунадсвітом,з’являютьсявреалістичновідтворенійдійсностіміжвоєнного періоду. я метафора була глуз-ливиміводночасбезпомилковимдіагнозомсус-пільноїхворобинаім’ягітлеризм.


ПершоюукраїнськоюантиутопієюбувроманВолоди ира Винни енка «Сонячна машина»(1921–1925). імецькийкороль,гумовийфабри-кант і президент Об’єднаного банку Фрідріх

Мертенс прагне заволодіти світом. За гроші він купує уряд, парламент,підприємства,банки,пресу,поліціютощо.

В. Мішин люстраціядоромануЄ.Замятіна«Ми».2014 ð.

ОбкладинкапершоговиданняромануО.Гакслі«Прекрасний

новийсвіт».1932 ð.

Н. ішков,Л. Ко лов.люстраціядоромануК. апека«Війназ

саламандрами».1986 ð.

95

Одинзпершихнайзначнішихроманівантиутопійногоплану—«Ми»Єв ена За тіна(1884–1937).Подіїроманувідбуваютьсявдалекомумай-

бутньому,уЄдинійДержаві,щопідкорилавесьцивілізований світ і видає себе за уособленнязаповітних мрій людства. Тут немає війн чивнутрішніх конфліктів, політичних та еконо-мічних криз. иття суспільства «ідеально»налагоджене, розплановане й упорядковане.оправда, для підтримки такого бездоганного

порядку довелося пожертвувати особистістю.Томузамятінськесуспільство—цезнеособленамаса, колективне «ми». У ньому скасовано всіознаки індивідуальної своєрідності,навіть ім’ятапрізвище:їхзаміненонацифри.Схоже «ідеальне» майбутнє зображене

в романі-антиутопії «Прекрасний новий світ»(1932)англійськогописьменника лдоса акслі(1894–1963). У цьому творі піддається критиці«механічна цивілізація» американського типу,за якої точні закони перенесено в царину осо-бистогожиття. априклад,дітей(яківзагалінезнають, що таке батьки, оскільки зростаютьв «інкубаторіях» і «центрах кондиціювання»)тут виховують відповідно до різних категорій,вправно формуючи з них майбутніх інтелекту-алів,робітниківтапредставниківіншихверствсуспільства. Така планомірна «обробка» люд-ського «матеріалу» буцімто має забезпечитисуспільну стабільність. иття людей влашто-ванезмаксимальнимкомфортом.Відусіхжит-тєвих проблем їх звільнено, у разі душевногозанепокоєннязастосовуютьсязаспокійливіліки.лагацивілізаціївикористовуютьсянатліпрак-тичноповногозабуттякультури.У романі «Війна з саламандрами» (1935)

чеського письменника Карела а ека (1890–1938) фантастичний сюжет розвивається безпо-середньо в сучасності. юдиноподібні сала-мандри,щоповолізахоплюютьвладунадсвітом,з’являютьсявреалістичновідтворенійдійсностіміжвоєнного періоду. я метафора була глуз-ливиміводночасбезпомилковимдіагнозомсус-пільноїхворобинаім’ягітлеризм.


ПершоюукраїнськоюантиутопієюбувроманВолоди ира Винни енка «Сонячна машина»(1921–1925). імецькийкороль,гумовийфабри-кант і президент Об’єднаного банку Фрідріх

Мертенс прагне заволодіти світом. За гроші він купує уряд, парламент,підприємства,банки,пресу,поліціютощо.

В. Мішин люстраціядоромануЄ.Замятіна«Ми».2014 ð.

ОбкладинкапершоговиданняромануО.Гакслі«Прекрасний

новийсвіт».1932 ð.

Н. ішков,Л. Ко лов.люстраціядоромануК. апека«Війназ

саламандрами».1986 ð.

Свавіллю Мертенса та «залізобетоновому домубожевільних, моральнооголених, хижожорстокихімоторошнонещасних істот»протиставленоСонячнумашину. ейгеніальнийвинахідінженераРудольфатора символізує визволення людства від утисків:

соціальних,економічних,політичних.Романоригінальнийтим,щомаєводночасознаки

утопії та антиутопії. втор вірить у можливістьпобудовираюназемлі,однакнеуявляє,якзіпсованелюдство зможе в ньому жити. ікаво, що Винни-ченко хотів номінувати свою «Сонячнумашину» наобелівськупремію.

нтиутопійнийжанр, який виник у міжвоєннийперіодізастерігавлюдствовідрозвиткутоталітарнихтенденцій, не втратив актуальності й після завер-шенняДругоїсвітовоївійни.


1. отакеантиутопія2. омуцейжанрнабувінтенсивногорозвиткувліте-ратуріміжвоєнноїдоби аведітьприкладиантиуто-пійнихтворів,написанихуцейперіод.3. кізтем,щоцікавилиавторівантиутопій,досіневтратилиактуальності. кізізгаданихтворіввибхотілипрочитати

РОЗДІЛ 2 У СТАЛЕВИХ ГРОЗАХ ДВОХ СВІТОВИХ ВІЙН


1. квигадаєте,чипотрібенписьменниковіщеякийсьфах,окрімлітера-турного кщотак,товінмаєбутиосновнимчидопоміжним2. ому,навашудумку,західніавторипереймалисярадянськоюдійсністю3. кимвибачитесвітісвоюкраїнузокремачерезкількадесятиліть

Джордж Орвелл: відчувати істинність того, про що пишешнглійськийписьменникДжорджОрвеллвідомийчитачевінасамперед

якавторантиутопійнихтворів,уякихвикривалисятоталітарнірежимиХХ ст.Крім того,Орвелл винайшов термін «холодна війна», який ставзасадничимпоняттямполітичногословникавперіод,щорозпочавсяпіслязавершенняДругоїсвітовоївійнийзакінчивсязпадіннямСРСР.Ерік ртур лернародився25червня1903р.вМоті арі,щов ндії.

Утойчаскраїнавходиладомогутньої ританськоїімперії. атькомайбут-нього письменника служив там чиновником колоніальної адміністрації.МатиЕрікабуладочкоюфранцузькоготорговця,вирослав ірмі.

96

Освітуюний лерздобувавв нглії.Завдякисвоїмнепересічнимздіб-ностямідосягненнямвінотримавстипендіюдлянавчаннявзнаменитомутоні.У1922р.,післязакінченняшколи,юнаквирушивнаСхід:спочаткудо ндії,апотімдо ірми,девлаштувавсянаслужбувімперськійполіції.ерезп’ятьроківвінповернувсядоЄвропизнаміромзасвоїтипрофесіювільногожурналіста.

У1928р. лерперебравсядоПарижа—одногозголовнихкультурнихцентрівміжвоєнноїЄвропи,доякого з’їжджаласятворча інтелігенція зусьогосвіту.ПротежиттяЕріка,якийщенемаванігуч-ноголітературногоімені,анізасобівдляіснування,виявилося зовсім іншим, ніж він очікував: йомудовелося мешкати в бідних робітничих кварталахі перебиватися випадковими заробітками. Висна-женийпобутовимитруднощамийважкоюлегеневоюхворобою лер урешті-решт у 1929 р. повернувсядо нглії.Тутвінтежнемавпостійногопритулкуймісцяроботи.Однакнаполегливажурналістськапрацясталаприноситипершіплоди—йогостаттіпочали з’являтися в пресі.У 1933 р. надрукованопершу книжку есеїв «Фунти лиха в Парижі таондоні»,уякіймолодийжурналіствисвітливрокисвоїх поневірянь. Збірка вийшла у світ під вига-даним ім’ям Джордж Орвелл, яке і стало псевдо-німомписьменника.У1936роціОрвеллразоміздружиноюприїхав

доохопленоїГромадянськоювійною спанії,десол-датом-добровольцемвступивдолавзахисниківреспубліки.Тутписьменник,який був членом британської соціалістичної езалежної лейбористськоїпартії,приєднавсядолівоїпартіїПОУМ,щомалаантисталінськуспря-мованість.«Реальномусоціалізму»,якимприкривавсярадянськийрежим,Орвеллпротиставивконцепцію«демократичногосоціалізму»,уякійвінубачавперспективнуформудержави.

Слід, однак, зазначити, що тоталітарною країною англійський пись-менник уважавне лишеСРСР, а й нацистську імеччину.Рецензуючищев1934р.гітлерівськуавтобіографію«Майнкампф»(«Мояборотьба»),ОрвеллпоставивпоручГітлератаСталіна,чимзначновипередивсуспільнудумку,якапротиставлялацихдиктаторівякідейнихопонентів.20 травня1937р.Орвеллдістав важкепораненняв горло.Покивін

лікувався вшпиталі,політична ситуація в спанії змінилася: іспанськісталіністи,нацькованірадянськимиполіткомісарами,розпочалирепресіїпротичленівПОУМ.ПисьменниковітайогодружиніледьудалосявтективідідейноїчисткидоФранції,звідкивлипні1937р.вониповернулисянабатьківщину. ерезрікучоловікадіагностувалисухоти.


Підсумовуючисвійіспанськийдосвід,Орвеллконстатував:« здитин-ствазнав,щогазетиможутьбрехати,алелишев спаніїяпобачив,щовониможутьповністюфальсифікуватидійсність. особистобравучастьу боях ,уякихнебуложодногопострілуіпроякіписалиякпрогероїчнікровопролитнібитви. бувавусправжніхбоях,щопронихпресанеска-

ДжорджОрвелл(1903–1950)

97

залажодногослова,нібиїхзовсімнебуло. бачивбезстрашнихсолдатів,щоїхгазетизнеславилиякбоягузівізрадників,табоягузівізрадників,щобулигазетамиоспіваніякгерої.Повернувшисьдо ондона,япобачив,як інтелектуалибудуютьнаційбрехні світоглядні системитаемоційністосунки».

Коли 3 вересня 1939 р. Великобританія і Франція оголосили війнуімеччині, що напала на Польщу, Орвелл спробував записатися добро-

вольцем,алечерезхворобуйогонеприйнялидоармії.Отожвінперетворивназброюсвоєперо.До1943р.Орвеллвівантифашистськупрограмунаі-бі-сі,апотімпрацювавлітературнимкритикомувиданні .У1944р.віннаписавантисталінськуповість«Скотоферма»(вінших

українськихперекладах—«Ферма Райдлятварин »,«Колгосптварин»,«Хутіртварин»,«Скотохутір»),уякійусатирично-алегоричнійформівідо-бразив власне бачення провалу російської революції та зради соціаліс-тичнихідеалівутоталітарномуСРСР.У 1947 р. Орвелл оселився на шотландському

острові Джура. Там, у покинутому усамітненомуфермерському будиночку, без електрики та теле-фону, в оточенні безлюдних ландшафтів з’явивсяроман-антиутопія«1984»,якийнавесьсвітуславивім’ясвогоавтора. ажаль,побутовіумови,заякихписьменник жив і натхненно працював, сприялирізкомузагостреннюхвороби.21січня1950р.вінпішовізжиття.Обидва орвеллівські антиутопійні твори були

забороненівРадянськомуСоюзіпротягом40років.ишенапередодніпадінняцієїдержавивонидійшли

дорадянськогочитача іблискавичноздобулийоговелику прихильність. Слава Орвелла нарешті про-биласякрізьзалізнузавісухолодноївійни.У 2000 р. на честь письменника названо асте-

роїд. у 2009-му авторитетна британська газета проголосилароман«1984»найзначнішою

книжкою останніх 60 років. Слава, мільйоннінаклади,перекладидесяткамимовамисвіту—усіцізнакисуспільноговизнанняз’явилисявжепіслясмертіавтора.


1. к події історії першої половини ХХ ст. позначилися на біографіїДжорджаОрвелла2. Пояснітьполітичніпоглядиписьменника. кіжиттєвіобставинивпли-нулинаїхформування3. УякихситуаціяхвиявиласяактивнасуспільнапозиціяОрвелла. Òâîð÷å çàâäàííÿ.Підготуйтеп’ятьзапитаньдляуявногоінтерв’юзпись-менником.

«Усі тварини рівні, але деякі тварини рівніші за інших»Історі на исанн та убліка і твору. адтекстомтворуОрвеллпра-

цюваву1943–1944-хроках,тобтоврозпалДругоїсвітовоївійни.Уповісті

Р. Стедман.ПортретДжорджаОрвелла.1995 ð.

98

жорсткій критиці піддається не лише докорінно спотворене людожер-ськими законами суспільне життя, а й фальшування соціалістичноговчення та зрада соціалістичної революції. У подобі кнура аполеоназ незмінною люлькою в зубахОрвелл створив упізнаваний сатиричнийобразсамогоСталіна.


Конкретнихобрисівзадумтворунабувусвідомостіавтора,колиОрвеллстав випадковим свідком маленької вуличної сценки. Десятирічнийхлопчик гнав здоровенного тяглового коня, лупцюючи його за спробизвернутивбікздороги.Тодіписьменниковіспалонадумку:якбитвариниусвідомилисвоюсилу,толюдивтратилибвладунадними.

Сміливийзмісттворувиявивсясерйозноюперепоноюнайогошляхудочитача.Видавці відмовлялисяйого друкувати, оскільки боялисянакли-катинасебегнів«дядькаДжо»,яктодіназивалиСталінанаЗаході.Дотогожвонипобоювалися,щоповістьспровокуєобразувСРСР,якийнатойчасбувсоюзником ританіїйніснасобінайважчийтягарвійнипротигітлерівської імеччини.Відтакписьменниковідовелосяпослідовноборо-тисяпротисамоцензуривидавців. арешті,післявиснажливихпошуківвінзнайшовмаленькеанархістськевидавництво,якенаважилосявидру-куватиповістьневеличкимнакладом.


Видавцімалирацію:публікація«Скотоферми»справдівикликалаобу-реннярадянськихідеологів.ВонизатаврувалиОрвелловуповістьяк«най-огиднішу книжку про Радянський Союз за період з 1917 по 1944 рік»івнеслиїїдоперелікузабороненоїлітератури.


Відомо щонайменше п’ять варіантів «Скотоферми» українською.ікава, однак, історія найранішого, який став узагалі першим пере-

кладом цього твору іноземною мовою. ого надруковано в 1947 р.в мюнхенському видавництві «Прометей». У книжці зазначено ім’я

З. Демірчян. люстраціїдоповісті«Скотоферма».2013 ð.

М. Григоріїв.Обкладинкапершогоукраїномовного

виданняповісті

99

жорсткій критиці піддається не лише докорінно спотворене людожер-ськими законами суспільне життя, а й фальшування соціалістичноговчення та зрада соціалістичної революції. У подобі кнура аполеоназ незмінною люлькою в зубахОрвелл створив упізнаваний сатиричнийобразсамогоСталіна.


Конкретнихобрисівзадумтворунабувусвідомостіавтора,колиОрвеллстав випадковим свідком маленької вуличної сценки. Десятирічнийхлопчик гнав здоровенного тяглового коня, лупцюючи його за спробизвернутивбікздороги.Тодіписьменниковіспалонадумку:якбитвариниусвідомилисвоюсилу,толюдивтратилибвладунадними.

Сміливийзмісттворувиявивсясерйозноюперепоноюнайогошляхудочитача.Видавці відмовлялисяйого друкувати, оскільки боялисянакли-катинасебегнів«дядькаДжо»,яктодіназивалиСталінанаЗаході.Дотогожвонипобоювалися,щоповістьспровокуєобразувСРСР,якийнатойчасбувсоюзником ританіїйніснасобінайважчийтягарвійнипротигітлерівської імеччини.Відтакписьменниковідовелосяпослідовноборо-тисяпротисамоцензуривидавців. арешті,післявиснажливихпошуківвінзнайшовмаленькеанархістськевидавництво,якенаважилосявидру-куватиповістьневеличкимнакладом.


Видавцімалирацію:публікація«Скотоферми»справдівикликалаобу-реннярадянськихідеологів.ВонизатаврувалиОрвелловуповістьяк«най-огиднішу книжку про Радянський Союз за період з 1917 по 1944 рік»івнеслиїїдоперелікузабороненоїлітератури.


Відомо щонайменше п’ять варіантів «Скотоферми» українською.ікава, однак, історія найранішого, який став узагалі першим пере-

кладом цього твору іноземною мовою. ого надруковано в 1947 р.в мюнхенському видавництві «Прометей». У книжці зазначено ім’я

З. Демірчян. люстраціїдоповісті«Скотоферма».2013 ð.

М. Григоріїв.Обкладинкапершогоукраїномовного

виданняповісті

перекладача ван ернятинський. асправді цебувперекладацькийпсевдонімукраїнськогофіло-лога-початківця горя евченка,якийзгодомставвідомим ученим-візантиністом і професором Гар-вардськогоуніверситету.Молодий евченкозвернувсядоОрвеллазпро-

ханнямдатидозвілнаукраїнськийперекладповісті.Письменник не лише дав згоду, але й написавспеціальнупередмовудоцьогоперекладуйнавітьфінансово підтримав видання. Книжка вийшладрукомпідзаголовком«Колгосптварин»,якийчітковказував читачеві на об’єкткритики—радянськудійсність.

собливості с жету кото ер и . Місце діїповісті — ферма «Садиба»1, де мешкають різнісвійські тварини:коні, корови, вівці, кури,качкитасвині. мприщеплюєтьсяреволюційнатеорія—«тваринизм». ютеорію,заповіданустаримкнуромМайором,розвиваютьнафермікнуриСніжокі апо-леон,атакожпідсвинокПищик. атхненіМайоромтвариниздійснюютьреволюцію:виганяютьсвогохазяїнаДжонсазферми,якуперейменовуютьна«Райдлятварин».Мешканціфермипроголошуютьсвоювладу,підкріпленугімномтапрапором,ухвалюютьпринципипрацібезлюдськогопримусуйустановлюютьжиттязаСьомазаповідями«тва-ринизму».

1Тутідаліцитати,поняттятавласніназвиподаютьсязаперекладом . ев-чука«Ферма Райдлятварин ».

Р. Стедман. люстраціїдоповісті«Скотоферма».1995 ð.

100


Своєю інакомовною картиною «суспільства тварин» Орвелл продо-вжив англійську літературну традицію, представлену з-поміж іншихавторівтворчістюДжонатанаСвіфта.УСвіфтових«ПригодахГуллівера»головнийгеройпотрапляєдокраїнигуїгнгнмів—коней,наділенихлюд-ськимрозумом,алевільнихвідлюдськихгріхівтавад. якщоуСвіфтагуїгнгнми піднесені над здичавілим людством і втілюють утопію, тов Орвелла, навпаки, мешканці ферми— це інакомовний образ дегума-нізованоголюдства,якепідвладоюфальшивихвождівповертаєтьсядотваринногоіснування.

ПісляперемогиреволюціїнафермірозгортаєтьсяборотьбаміжкнурамиСніжкомта аполеоном.ВоназавершуєтьсявигнаннямСніжкаівстанов-леннямодноосібної,по суті, диктаторської, влади аполеона.Тваринамдоводитьсяйголодувати,інеститягарвиснажливоїпраці,іповністюпід-корятисяжорстокійвладі,якакараєнезгоднихрепресіями.


Самепрізвиськокнура, аполеон,міститьнатякнаідеюпереродження.сторичний аполеон, якого хвиляФранцузької революції посадила наімператорськийтрон, стаєзавойовникомЄвропи.Таксамо ікнур апо-леонзідейногонатхненникаперетворюєтьсянатирана,якийзнищуєвсідосягненняреволюції.Так,зйоговолідопрогресивноїзаповіді«Всітва-ринирівні»додаєтьсямаленькепідступнеуточнення:«аледеякітваринирівнішізаінших»,якеперекреслюєсенспроголошуваноговнійпринципу.Утакийспосібнаферміспотворюютьсявсізаповіді«тваринизму».

Згодомсвині,привілейованаверстванаселенняферми,перебираютьсядо будинку колишнього хазяїна, убираються в його одяг, навчаютьсяходитинадвохногах інавітьпризвичаюютьсядошкідливихлюдськихзвичок.Зрештоюкнур аполеоннелишевідмовляєтьсявідреволюційногопрапораізвернення«товариш»,айповертаєфермідореволюційнуназву«Садиба».Такзісвідомостітваринстираютьсяостанніслідиреволюції.

Висту ити роти рад нсько о і у . У повісті в інакомовній сати-ричнійформізображуютьсяключовіподіїтапостатіісторіїРадянськогоСоюзувідреволюцій1917р.доостаточноїперемогисталінськоїдиктатури.Так,жорсткепригніченнятваринзачасівхазяюванняфермераДжонсаозначає період царської влади повстання тварин і вигнання господаряферми— ютневуреволюціюта овтневийпереворот1917р.,щопри-

Кадриізмультфільму«Звіроферма» режисери Дж. елас Дж. етчелор р.

101

звелидоповаленнямонархічноголаду битвазакорівник—громадянськувійнувпісляреволюційнійРосії будівництвовітряка—сталінськуінду-стріалізацію країни протест курей проти вимоги кнура аполеона від-давативсіяйцянапродаж—спротивселянсталінськійнасильницькійколективізації змінизаповідей«тваринизму»—перекручуваннясталін-ськимиідеологамиконцепціїсоціалізмутощо.


Тварини—інакомовневтіленнярізнихверстврадянськогосуспільства.Скажімо,свині—цебільшовики коні—робітники собаки—охоронцірежиму,щонесутьслужбувсумнозвіснихкаральнихорганах(В К,ДПУчи КВС),вівці—неосвіченийнарод,якийсліподослухаєтьсядопропа-ганди.ВоронМойсейпредставляєрелігію кінь оксер—стахановськийрух«ентузіастівпраці» цинічнийосел енджамін—інтелігенцію,якаскептично оцінює революцію, а коза Мюріел — радянських інтелекту-алів, які «зникають» із суспільногожиття.У тваринній подобі Орвеллзмальовуєйсумнозвісніісторичніпостаті:Сталіна—вобразікнура апо-леона,Троцького—вобразікнураСніжка,адуховнихбатьківсоціаліс-тичноїреволюції,Марксаі еніна,—вузагальненомупортреті«білогопородистого»кнураМайора.

Повістьзавершуєтьсягротескноюсценоюсваркиміжсвиньмиталюдьми:Дванадцять лютих голосів волали і всі вони лилися в один. е ер стало ро умілим о тра илося рилами свиней. варини надворі ереводили огляд і свині на людину людини на свиню а тоді нову і свині на

людину. Але ро ібрати де те ер людина а де свиня було годі .Уційсценістираютьсявідмінностямиміжсвиньми,щорепрезентуютьбільшовицькувладу,талюдьми,якіуособлюютьзахіднекапіталістичнесуспільство.


1. кічинникивплинулиназадумповісті«Скотоферма»2. ЗякимитруднощамийчомуОрвеллзіткнувсяпідчасспробинадруку-ватицейтвір3. Схарактеризуйте основну проблематикуповісті.. Розкрийте алегоричний зміст сюжету таобразівтвору.5. Визначтеознакижанруантиутопіїу«Ското-фермі».6. о, на вашу думку, спонукало Орвеллаобрати для критики радянського міфу самеказковуформу


«Старший Брат пильнує за тобою»«Війна — це мир. Свобода — це рабство.еуцтво—цесила»:цігротескнігасла,щопри-

Дж. ертон. люстраціядороману«1984».2014 ð.

102

крашаютьфасадМіністерстваправдивроманіДжорджаОрвелла 198 (1948),сталиканонічнимицитатамивописахтоталітарногодосвідумину-логостоліття.Події відбуваються в майбутньому: у 1984 році. Після винайдення

атомної бомби світ поділено між трьома наддержавами: Океанією, якаоб’єдналаС таколишню ританськуімперію,Євразією,щоїїутворилиРосіяйконтинентальнаЄвропа,таОстазією,котраохопилаземліКитаюйПівденно-Східної зії. аокраїнахцихсупердержав,атакожнарештітериторій,щозалишилисяпозаїхнімимежами,точатьсябезкінечнівійни.

Запитання для самостійного опрацювання твору

1. Схарактеризуйте структуру та закони суспільства Океанії. кі реаліїтоталітарнихкраїнвідображеновобразіцієїнаддержави2. У чому полягає сутність протесту головного героя роману ому йогоспротивзавершуєтьсяпоразкою3. Визначтеознакиантиутопіївромані«1984».


Режисура проти тоталітаризмуВамужевідомопроперекладповісті,якийздій-

снивполітичнийемігрант гор евченко.Самецейперекладставосновоюп’єси«Колгосптварин»(2016)упостановцітеатру«МаскамРад».Усесвітнєвизнанняотрималап’єсаПітераГолла

«Скотоферма»(1984). ювиставуможнапобачитинасцені аціональноготеатру нгліїтавпостановцімолодіжноїгрупитеатру«Гешер»( зраїль).ПовістюОрвеллатакожцікавилисямультипліка-

торитарежисериігровогокіно,зокремаДж.ХеластаДж. атчелоріДж.Стефенсон.

нтиутопію Джорджа Орвелла «1984» екранізу-валидвічі:у1954,1956і1984роках. вторитретьоїекранізації навмисно приурочили її до дати, якувинесеновназвуроману.

фішаспектаклю

Сценизіспектаклютеатру«Гешер»

103

1. кий з антиутопійних сюжетів,що згадувалися в цій частині підруч-ника,навашудумку,найбільшкінематографічний ому2. кіщеантиутопіївипереглядаливкіноаботеатрі Поділітьсясвоїмивраженнямизоднокласникамийоднокласницями.


1. Тестова роз инкаЗнайдіть айве. Найвідоміші у світовій літературі антиуто ійні твориà) критикують «механічну цивілізацію» б) порушують проблему втратиособистості â) попереджаютьпронавалугітлеризму ã) утверджуютьвірувможливістьпобудовиідеальногосуспільства.Укажіть не равильне твердженняà) вепілозі«Скотоферми»стираютьсямежіміжлюдьмитасвиньми б) указковійформіДжорджОрвеллвиступивпротирадянськогоміфу â) кнураполеондокінцявідстоюєреволюційніідеї ã) ДжорджОрвеллкритикує

вадизахідноїдемократії.2. ілоло і ни а стер-клас. У 1939 р. німецький літератор . рехтнаписаввірш«Поганічасидляпоезії».Проаналізуйтецірядкивконтекстіантиутопійноїтеми:

ВсерединіменевступиливдвобійЗахватвідрозквітлихяблуньжахпередпромовамималяра,ОднактількидругеЗмушуєменебратисязаперо.1

3. куповісті«Скотоферма»порушуєтьсяпроблемаосвіти. квигадаєте,чомууфранцузькихперекладах«Скотоферми»прізвиськокнура аполеонзаміненонакличку езар5. Хтозперсонажівповістіваснайбільшевразивічому6. Прокоментуйтесімзаповідей«тваринизму» квонизмінювалисявпро-довжтвору7. омуферма«Райдлятварин»зновуперетворюєтьсяна«Садибу»8. аведітьприкладисатирив«Скотофермі». ащовонаспрямована9. Подискуту о ипотребуємомизастереженьлітературнихантиутопійХХстоліття10. Порівн теповість«Скотоферма»тароман«1984».11. андру о Інтернето .Знайдітьумережіпотрібніматеріалийпідго-туєтедоповідь« Скотоферма ітрадиціїанглійськоїлітератури».

1 атякна .Гітлера,якийуюностібувхудожником-невдахою.

Кадризкінофільму«Ферматварин» режисер Дж. Сте енсон р.

104

РОЗДІЛ 1 МИСТЕЦТВО ЕСТЕТИЧНОЇ ПРОВОКАЦІЇ


Творчістьякихдраматургіввививчалив9-мута10-мукласах

Цей бунтівний Бертольт БрехтУ 1916 р. в гімназії, де навчався . рехт,

задалитвірнатему,означенусловамиГорація:« »(«Солодко й почесно померти за вітчизну»).ей твір гімназисти мали писати на тлі без-

глуздоїПершоїсвітовоївійни,уякубуловтяг-нуто їхнюбатьківщину.Виконуючизавдання,рехт, зокрема, висловив таку думку: «Твер-дження,нібивмиратизабатьківщинусолодкойпочесно,можнарозглядатитількиякформуцілеспрямованої пропаганди. Прощатися ізжиттям завжди важко, як у власному ліжку,такінаполібитви,особливомолодимлюдямурозквітісил».

ертольт рехт (повне ім’яОй ен ертольдФрідріх рехт)народився10лютого1898р.вмісті у сбурзі в родині заможного торговогослужбовця. отирирокинавчавсявнароднійшколі, після чого вступив до гімназії.Уже вгімназійні роки з’явилася перша його публі-кація:умісцевійгазетібулонадруковановірш,підписаний« ертольдОй ен».

ПРОБЛЕМА ВІЙНИ І МИРУ В ЛІТЕРАТУРІ XX ст.

×ÀÑÒÈÍÀ Ï’ßÒÀ

ертольт рехт(1898–1956)

105

атькимоглибзабезпечитисиновіматеріальнийдобробутінадійнемайбутнє.Протеюного бунтівникане приваблювала роль спадкоємцябатьківськоїсправитаперспективазатишногобюргерськогожиття.Вінобрав своєюпрофесієюмедицину,яку студіювавуМюнхенськомууні-верситеті.Улітку1918р. рехтамобілізованодоармії.Протечерезсер-йознезахворюваннянироккомісіялікаріввідмовиласяпослатийогонафронт.Такстудент-медик рехтставсанітаромвійськовогошпиталюву сбурзі. Свій тодішній досвід пізнанняПершої світової війни він узагальнив увірші« егендапромертвогосолдата». ейтвір став популярним далеко за межамирідногомістаавтора. априкінці10-хроків

ст. з’являються й перші драматичніспроби рехта: п’єси «Ваал», « арабанивночі».Молодого митця було нагороджено пре-

стижною Кляйстівською премією. еза-баромвінперебравсяіззатісногодляньогоМюнхена до ерліна, де розпочав пліднопрацюватиякдраматургіпостановникп’єс.У 1924 р. . рехт познайомився з талано-витоюактрисоюГеленоюВай ель,якасталайогодружиноюйнайближчимпомічником.


унтівнавдачамолодого рехтадаваласявзнаки і в дрібницях його творчогожиття.к і дехто з німецьких авангардистів

початкуХХст.,вінвідмовивсявідвеликихлітер на письмі (у німецькіймові всі імен-никипишутьсязвеликоїлітери), скасувавзнаки пунктуації, залишивши лише знакпитання та— хібащо дляжарту— знакоклику.У своєму імені останнюлітеру «д»вінзмінивна«т».

Починаючиздругоїполовини20-хроків рехтзближуєтьсязкомуніс-тичнимрухомізалучаєтьсядойогопропаганди,аотжеповторюєшляхбагатьох авангардистів, які починали з тотального заперечення старогосвітуіприходилидоутвердженняновогототалітарногорежиму.Уцейчасмитецьрозробляєконцепціюноваторськоїдрамийуспішноапробуєїївнизціп’єс. . рехтіГ.Вай ель,якаблискучегралапровідніролівйогодрамах,стаютьзнаменитостями.1933р.змусивмитцяпокинути«коричневу»батьківщину.Розпочався

період еміграції, що тривав довгих п’ятнадцять років. У нацистськійімеччині ім’я рехта потрапило до чорного списку. Постановка його

п’єсбулазаборонена,айогокнижкипублічноспалювалинацентральнихплощахнімецькихміст.У1935р.рішеннямгітлерівськогоурядудрама-тургапозбавленонімецькогогромадянства.Талант опального на батьківщині рехта здобуває визнання за кор-

доном.Зростаєкількістьйогоприхильників йогоп’єсиуспішноставлять

Р. ліхтер. ертольт рехт—водійвантажівки.1926 ð.

106

насценахПарижа, мстердама,Копенга ена.ОднакнавітьузатишнійДанії він відчуває психологічний тиск. дже датські нацисти час відчасупублікуютьспискиз іменаминайвідомішихемігрантів,аполіціяпостійно інформуєпронихнацистську службубезпекий закордоннийвідділгестапо.У30-хрр. . рехтдвічівідвідавМоскву,деякчленредколегіїдолу-

чився разом з письменником .Фейхтван ером до видання німецькогочасопису («Слово»).Однак,поприсвоюпрокомуністичнуорієн-тацію, місцем свого подальшого перебування він обрав не РадянськийСоюз,аС .Певний час рехт працював для Голлівуда, однак так і не вписався

в американську кіноіндустрію, що, намагаючись задовольнити потребимасовоїаудиторії,орієнтуваласянасампереднавиробництвосенсаційнихбойовиків.Зашістьроківперебуванняв мериціз’явилосялишекількайого публікацій у газетах тажурналах. одної книжки рехт тут невидав.Зрештою, рехтпідпавпідчерговухвилю«полюванняна відьом»: вмерицірозпочаласякампаніяпереслідуванняосіб,щопідозрювалисяузв’язках з комуністами. У вересні 1947 р. його викликали на допит укомісіюконгресу,щобулотривожнимсигналом:надалізалишатисявційкраїнібуловкрайнебезпечно.

Зарік здійсниласямріяпроповерненнянабатьківщину. рехтпереїхавдо ерліна,споді-ваючись,щовсоціалістичній імеччиніматименайліпші можливості для творчості. Вониздружиноюотрималивласнийтеатр—B

(« ерлінськийансамбль»),щошвидкозавоювавславуноваторського.Востаннійперіодтворчостівизнання рехта

стрімко зростає: він стає лауреатом націо-нальнихіміжнароднихпремій,йогообираютьчленом кадеміїмистецтвколишньої соціаліс-тичної імеччини і президентом німецькогоПЕ -центру йогокнижкидрукуютьвеликиминакладами його драми набувають дедалібільшої популярності. Однак на тлі інтен-сивної режисерської праці різко погіршуєтьсяздоров’яписьменника. ікарі засвідчують,щойого хворе серце може зупинитися будь-якоїмиті.Поприпатологічнуслабкістьідумкипроблизькусмерть, рехтпрацюєдоостанніхднів.10 серпня 1956 р. він ще відвідує репетиціюв « ерлінському ансамблі». Та погане самопо-чуттязмушуєйогозалишитизалу. екількаднів він проводить удома, переглядаючи своїрукописи.14серпня рехтпішовізжиття.


1. кіепізодибіографії . рехтавамзапам’яталися2. овплинулонасвітосприйняттядраматурга3. коювиуявляєтеособистістьцьогомитця

Ф. Кремер.Пам’ятник . рехтуперед« ерлінським

ансамблем».1986–1989 ðð.

107

Спроба революційного перевороту в театрі


1. отакедрамаякрідлітератури кідраматичніжанривизнаєте2. Пригадайте основні ознаки класичної («арістотелівської») драми. отакекатарсис3. овамвідомопроТридцятилітнювійну

Прагненнямитця здійснитиреволюціюв театральномужитті сповнавиявило себещевранніхйогоп’єсах («Ваал»,« арабанивночі» та ін.).Вони навмисне писалися всупереч тому, до чого звикла респектабельнапубліка західних театрів. У них давалася взнаки й бунтівна естетикаавангардистськихвіршівмолодого рехта,ітрадиціїярмарковоїклоунади,яківінпродовжувавусвоїхпершихдраматичнихспробах.Молодий драматург уважав також, що театру не завадило б дещо

запозичитизіспорту:публікавзалі,найогодумку,малабстежитизаборотьбою, що відбувається на кону, з азартом, який не поступався бреакціїспортивнихуболівальників.Драмамалазбагатитисяйхудожнімдосвідомкіно.Вонаповинна булапереростимежірозважальногомисте-цтваістатизасобомреволюційнихперетвореньсуспільногожиття.


Заперечуючиусталенітеатральнітрадиції, . рехтпіддававнищівнійкритицішколидраматургії,щоспиралисянапрактикустворення«ілюзіїнасцені».Зокрема,школувидатногоросійськогорежисераК.Станіслав-ськоговінрозглядавякхарактернийприклад«театруперевтілення»,якийвидававілюзіюзадійсністьйобдурювавглядача. кось,ознайомившисьіззапропонованоюСтаніславськимвправою,уякійактормавпереконатиглядачів,нібишапка,котрувонибачатьнасцені,—цещур, рехтіронічнозауважив:«Можнаподумати,нібицепідручникізчародійства,однакцепідручникзакторськоїмайстерностібуцімтозасистемоюСтаніславського.Дозвольтезапитати:невжежметод,щонавчаєлюдинунавіюватипубліцівраження,нібивонабачитьщурівтам,деїхнемає,невжежтакийметоднасправдіпридатнийдляпоширенняістини »

Такформуваласятеоріяновоготеатру,щовизначавсядраматургомяке ічний ,«неарістотелівський»,«повчальний»,«раціональний»,«інтелек-туальний».


Е і ни театр —теоретичнаконцепція,згіднозякоюпанівнурольудраматургіївідіграєнедія,закладенавосновукласичного«аріс-тотелівського»театру,арозповідь(томувініназивався«епічним»).


У процесі такої розповіді сцена мала залишатися саме сценою, а не«правдивою»імітацієюжиття,персонаж—роллю,щоїївиконувавактор

108

(напротивагутрадиційнійпрактиці«перевтілення»акторавгероя),зобра-жуване—сутосценічноюзамальовкою,навмиснепозбавленоюілюзіїжит-тєподібності. Прагнучи відтворити розповідь, рехт замінив класичнийподіл драмина дії та акти хронікальноюкомпозицією, за якою сюжетп’єсиутворювалихронологічнопов’язаніміжсобоюкартини.Крімтого,до«епічної»драмивводилисярізноманітнікоментарі,якітакожнаближалиїїдорозповіді:заголовки,щосповіщалипрозмісткартин пісні(зонги),які додатково пояснювали зображуване на сцені, звернення акторів допубліки,спроектованінаекраннаписитощо.

Зазадумом рехта,«епічнийтеатр»мавформувати новий тип глядача. кщо кла-сична драма, яку теоретично об рунтоваврістотель, навіювала глядачеві певні емо-ційністаниіпроводилайогочерезкатарсис1,тобрехтівськап’єсабуласпрямовананенапочуття публіки, а на її інтелект. Глядач«епічного театру» повинен тверезо, беземоційнихспалахіваналізуватите,щовід-бувається на сцені. Переживати катарсис,за рехтом, — означає марно витрачатипочуття на «театральну ілюзію» і прямо взалі«очищуватися»відстраждань,спричи-ненихспогляданнямдрамлюдськогожиття.Тимчасом мета театру ХХ ст., у розуміннідраматурга, полягала в іншому: допомогтиглядачеві побачити соціальне коріння від-твореного на сцені конфлікту, спонукатийогошукати засобиудосконалення законівсуспільного життя, збуджувати прагненнявтручатися в дійсність.У низці п’єс рехтсправдіуникнувефектукатарсису.Водночас

вінзнеперевершеноюмайстерністюстворювавнасценітакунапруженість,щонепоступаласясилою«драміпристрастей» експірачи иллера.

рехт часто використовував запозичені сюжети. Знаючи загальнийплинподійта їхнюрозв’язку,глядачприроднопереключавувагузроз-виткусюжетунайогоавторськуобробку,зтого,прощойдеться,нате,якподаєтьсязнайомийзміст,тобтозновужтаки—здіїнарозповідь.


Заснованийу1922р.театр есяКурбаса« ерезіль»опиравсянаесте-тичнуплатформу,якабулазначноближчоюдозасадбрехтівського«епіч-ноготеатру»,аніждокласичноїдрамизїїакцентомнаемоційнихпережи-ваннях.КурбасутежмалоімпонувалатакзванасистемаСтаніславського,згіднозякоюактормавповністюперевтілитисяусвоюроль. атомістьукраїнськийрежисерсповідувавумовністьсценічноїгрийцінувавіндиві-дуальністьвиконавця. ктор,натвердепереконанняКурбаса,лишеграєроль,атомунеповиненнасценівтрачативласного«я».Таксамойпублікамає весь час пам’ятати,що перед нею тільки гра, а не реальнежиття.

1К à т а р с и с—за рістотелем,очищенняемоціймистецтвом.

. рехтіГ.Вай ель.1954 ð.

109

Вистави« ерезоля»апелювалидо інтелектуальногоглядачата,якбулоівтеатрі . рехта,акцентувалиненаемоціях,анасамихзображуванихподіях.Зокрема,уп’єсаходногознайяскравішихдраматургівтеатруКур-басаМ.Куліша(« ароднийМалахій»,«МинаМазайло»,«МакленаГраса»,«Патетична соната» та інших) використаночималопринципів«епічноготеатру». абільше,багатовчомувонивипереджаютьтеоретичнімірку-ваннянімецькогодраматурга,адженаписанійпоставленідещораніше,ніжнайвідомішітвори рехта.

ільшістьсюжетівбрехтівськоготеатруподібнідопритч.Вонивале-горичнійформімоделюютьпевнісоціальніситуаціїймаютьконкретнийповчальний ефект. нколи їх ще називають «драмами-параболами» або«драмами-моделями». легоричний сюжет мобілізовував інтелектуально-аналітичніздібностіглядачів:потрібнобулорозшифровуватиприхованийзмістзображуваного,упізнавативалюзіях історичнійполітичніреаліїсучасногожиття.Такимижсамимиалегоріями,або«моделями»,булийперсонажібрехтівськихдрам.


Одним з найяскравіших художніх відкриттів «епічного театру» буве ект очуження . огосутністьполягалавтому,щобуденнеявищепода-валосявновомусвітлійпоставалоякдивне,вирванезі звичногоплинужиття,«чуже». етакожпідштовхувалоглядачадоаналізутого,щопока-зувалосянакону.«Ефекточуження»бувстрижнем,щопронизувавусірівніепічноїдрами:сюжет,системуобразів,художнідеталі,мовутощо,аждодекорацій,особливостейакторськоїтехнікиісценічногоосвітлення.


ікаво,що«ефекточуження»широковикористовувавсящевдавньомусхідномутеатрі. ьомупитанню рехтприсвятивокремустаттю(« Ефекточуження в китайському сценічномумистецтві»), у якій навів чималоприкладівмайстерноговикористаннязазначеногоприйомувсхіднійдрамі.Осьдеякізних:бідністьсимволізувалошовковевбрання,наякехаотичнонашивалисяклаптикиматеріїіншогокольору,тежшовкової:вонималипозначатилатки характеризображалисязадопомогоюдавніхкитайськихмасок якщо актору потрібно було передати глибоке хвилювання персо-нажа,вінперегризавпасмо,алеробивцебезбудь-якоговибухупочуттів—стримано,немоввідтворюючипевнийритуал.

айзначнішимидосягненнямитеатру рехтастали«Копійчанаопера»(1928), «Матінка Кураж та її діти» (1939), «Добра людина із Сичуані»(1938–1940),«ПанПунтілатайогослугаМатті»(1940),« иття алілея»(1938–1946),«Кавказькекрейдянеколо»(1943–1944)таін.П’єсу «Матінка Кураж та її діти. Хроніка з часів Тридцятилітньої

війни» написанов1939р.,напередодніДругоїсвітовоївійни.Сам рехтзазначав,що,працюючинаднею,вінуявляв,якзісценкількохвеликихмістпролунаєпопередженняпроте,щопринесевійна,загрозаякоїста-валадедаліреальнішою.Зовні драманачебтоне пов’язана з історичними таполітичнимиреа-

ліямикінця30-хроківХХст.Діяпереноситьглядачав імеччинуХ ст.,

110

охопленуполум’ямТридцятилітньоївійни.Тут,позгарищахіпустелях,на які перетворилися квітучі міста й села, їздить фургоном зі своїмитрьома дітьми, нажитими від різних чоловіків, енергійна маркітантканнаФірлін напрізвиськоматінкаКураж.

ї образ автор запозичивунімецькогописьменникачасівТридцятилітньоївійниГ. . К. фон ріммельсгаузена. Однакрехт побудував оригінальний художнійтекст,уякомуобразмаркітантки,сюжетїї мандрів та історичне тло використову-валисяякалегорія,щовідсилалаглядачадо політичної ситуації 30-х років ХХ ст.Проведена у творі паралель між війною,до якої готувався гітлерівський уряд, тазатяжноювійною,щокількастолітьтомуспустошила імеччину,наполовинувини-щилаїїнаселенняізначнозагальмувалаїї історичний розвиток, була прозоримнатякомнате,якоювийдекраїназновоговоєнногопоходу.Драматург зосередився не стільки на

моральному боці ситуації спекулюванняна війні, скільки на мотивах, що спо-нукають «мирних людей» з власної волівтягуватисяувоєннийвихор,атакожнафатальнихнаслідках«комерційногозали-цяння»звійною.

Ñþæåò òâîðó. П’єсу побудовано якланцюг картин, що змальовують окреміепізоди із життя маркітантки. МатінкаКураж не маєжодних ілюзійщодо ідей-ного під рунтя війни і ставиться до неї

сутопрагматично:якдоспособузбагачення. йбайдуже,підякимпра-поромторгуватиусвоїйдорожнійкрамниці,—головне,абиторгівлябулавдалою.ДокомерційноїсправиКураждолучаєісвоїхдітей,яківирослизаумовнескінченноївійни. ктурботливамати,вонапіклуєтьсяпроте,щобвійнаїхнезачепила.Однак,поприїїволю,війнаневблаганнозабираєвнеїобохсинівідоньку.

исте а образів еро в.КоженздітейКураж,зазадумомдраматурга,єалегорієюпевноїчесноти.СтаршийсинЕ лі утілюєхоробрість,меншийсин ве еркас—чесність,дочкаКатрін—доброту. кожногознихсамекращірисинатурийзанапащують.ЗанадтосміливийЕйліф,здійснивши«зайвийподвиг»,накликаєнасебесмертнийвироквоєнногосуду.Занадточесний вейцеркасідепідрозстріл,абиневидативороговідорученуйомуполкову касу. Прагнучи врятувати мешканців незнайомого міста, гинедобраКатрін.Утакийспосіб рехтпідводитьглядачадовисновку,щозаумоввійни

людські чесноти спричинюють загибель їх носіїв. Водночас драматургнаголошуєнабезглуздостісмертіобохсинівмаркітантки: ізлочин,ско-єнийЕйліфом,іправедний,здавалосяб,учинок вейцеркасапозбавленісенсутавиправдання. отзагибельКатрінзмальованаяквиявсправж-ньогогероїзму.

Сценаз«МатінкиКураж».Гастролі« ерлінськогоансамблю»вПарижі.

ФотоР. Піка.1957 ð.

111

деютрагічноїприреченостідітейКуражуп’єсіузагальнюєіронічнийзонг про легендарних особистостей людської історії, що буцімто такожсталижертвамивласнихчеснот. езар,Сократ,святийМартінуційпіснівідповідновиступаютьалегоріямихоробрості,чесностійпокірливості,аотже,«двійниками»дітейКураж. ейзонг,якірештавп’єсі,покликаний,запринципами«епічноготеатру»,перетворюватизображуваненаконув«розповідь»,атакожпозначатичервонуниткуморалітвору.

ГоловнупровинузазламанідоліЕйліфа, вейцеркасатаКатрінавторпокладає на їхнюматір. е випадково загибель цих персонажівмонту-єтьсявдрамізкомерційнимисправамиКураж. амагаючисьяк«діловалюдина»вигративгрошах,вонащоразупереживаєнайстрашнішумате-ринськувтрату.

адобагрошейнадесяткироківприковуєїїдовійни.Та,хочаКуражнамагається влаштувати «мирне» й «ділове» співіснування з війною,життяїїродининагадуєперебуваннянапороховійбочці.Виразнапара-лельдотакогожиття—побудованана«ефектіочуження»детальінтер’єру:білизна,щосушитьсянамотузці,протягнутійміжфургономтагарматою.Маркітантка сподівається прогодуватися війною, а стається так,що, засловамифельдфебеля,самагодуєвійнусвоїм«приплодом».


Згіднозтеорією«епічноїдрами»,«МатінкаКуражта їїдіти»побудо-вана як п’єса без катарсису. Попри нестерпні для материнського серцявтрати,маркітанткатакі«непрозріває»:неусвідомлюєвласнихтрагічнихпомилок, не кляне війну, не полишає своєї комерції. У фіналі творуКуражтаксамо,якінапочатку,залишаєтьсязісвоїмфургоном.Однакїїзгубнасліпотапровокуєглядачівшукативідповідінатізапитання,повзякіпройшлаголовнагероїня. колидраматургудорікализавідсутністькатарсису вцьому творі, він твердо стоявна своєму: «Завдання авторап’єсиполягалоневтому,щобпримуситиматінкуКуражпрозріти,—хочвонадещобачитьусерединіп’єсинаприкінціепізоду6-го,апотімзновувтрачаєзір,—авторовіпотрібнобуло,щобпрозрівглядач».

П’єса«МатінкаКуражтаїїдіти»—однезнайвищихдосягненьбрех-тівського «епічного театру». Маркітантка, що під час Тридцятилітньоївійнивтратилайдітей, інажитийскарб,постаєсимволомзанапащеноїімеччини.


1. кічинникивплинулинарозробкуконцепції«епічноїдрами» . рехта2. Розкрийте сутність таких визначень брехтівського театру: «епічний»,«інтелектуальний»,«ідеологічний».3. ому рехтвіддававперевагужанрудрами-притчі. отаке«ефекточуження»

5. омуп’єса«МатінкаКуражтаїїдіти»вважаєтьсятвором-пересторогою ому . рехтзвернувсядоподійісторичногоминулого

6. омуголовноюгероїнеюп’єсипровійнусталасамемаркітантка7. Учомусимволіказагибелідітеймаркітантки ивипадковіцісмерті8. Учомуполягаєжиттєвапоразкаголовноїгероїнідрами иусвідомлюєвонасвійкрах

112

РОЗДІЛ 2 ГЕНРІХ БЕЛЛЬ: «Я НЕ БАЖАЮ Й НЕ МОЖУ ЙТИ В НОГУ»


1. Пригадайтехудожнітворирізнихвидівмистецтва,уякихвідображеніподіїДругоїсвітовоївійни.Хтозукраїнськихписьменниківписавнацютему2. отакепацифізм квигадаєте,чиможейчиповиннолюдствоуни-кативоєн

імецьке суспільство йшло до духовного відро-дженнячерезусвідомленнясвоєїісторичноїпровиниза розв’язання Другої світової війни та критичнупереоцінкувчорашніх ідеалів. ейшлях,зокрема,бувокресленийутворчостінімецькогописьменникаГенріха Белля.ГенріхТеодор елльнародився21грудня1917р.

вКельні в родині теслі-різьбяра. об утримувативеликусім’ю(Генріхбувшостоюдитиною),батьковідоводилосябагатопрацювати.Протедогрошейвінставивсялегковажно,безбюргерськоїощадливості,радшеіззухвалістюхудожника,захопленогосвоїмремеслом. едивно,щовродиніпанувалавільно-думна,навітьдещобогемнаатмосфера,якасприялаформуванню в молодшого покоління незалежнихполітичнихпоглядів ірізконегативногоставленнядо гітлеризму. Значний вплив на світогляд дітейсправилаіглибокарелігійністьїхніхбатьків.Внутрішній опір тоталітаризмові Генріх чинив

щездитинства.Угімназіївінбуводнимзкількохдітей,яківідмовилисявступитидогітлер’ю енду1.Післязакінченнягімназії,прагнучиуникнутибудь-якихточокдотикузрежимом,вінулаштувавсянароботувзатишнукнигарнюбукініста.Однаквислизнутизлабетівтоталітарноїсистеминевдалося: наприкінці 1938 р. юнака зобов’язали відбувати трудову пови-нністьнаважкихземлянихроботах,ав1939р.мобілізувалидоармії,девінслуживаждо1945р.Відтак на довгих шість років історія життя Г. елля тісно перепле-

ласязгеографієюДругоїсвітовоївійни.УскладіокупаційнихвійськвінпобувавуПольщі,Франції,РумуніїтаУгорщині примхливавоєннадолязакинулайогойнатериторіюСРСР,зокремавУкраїну.


У свідомості письменника закарбувалося чимало назв географічнихмісцевостей України: Волинь, Галичина, ьвів, Стрий, Коломия, Київ,

1Г і т л е р ’ þ е н д—гітлерівськамолодіжнаорганізація.

Генріх елль(1917–1985)

Г. Сі рошвілі. покаліпсис.2009 ð.

Г. елльнацеремоніївручення обелівськоїпремії.1972 ð.

113

РОЗДІЛ 2 ГЕНРІХ БЕЛЛЬ: «Я НЕ БАЖАЮ Й НЕ МОЖУ ЙТИ В НОГУ»


1. Пригадайтехудожнітворирізнихвидівмистецтва,уякихвідображеніподіїДругоїсвітовоївійни.Хтозукраїнськихписьменниківписавнацютему2. отакепацифізм квигадаєте,чиможейчиповиннолюдствоуни-кативоєн

імецьке суспільство йшло до духовного відро-дженнячерезусвідомленнясвоєїісторичноїпровиниза розв’язання Другої світової війни та критичнупереоцінкувчорашніх ідеалів. ейшлях,зокрема,бувокресленийутворчостінімецькогописьменникаГенріха Белля.ГенріхТеодор елльнародився21грудня1917р.

вКельні в родині теслі-різьбяра. об утримувативеликусім’ю(Генріхбувшостоюдитиною),батьковідоводилосябагатопрацювати.Протедогрошейвінставивсялегковажно,безбюргерськоїощадливості,радшеіззухвалістюхудожника,захопленогосвоїмремеслом. едивно,щовродиніпанувалавільно-думна,навітьдещобогемнаатмосфера,якасприялаформуванню в молодшого покоління незалежнихполітичнихпоглядів ірізконегативногоставленнядо гітлеризму. Значний вплив на світогляд дітейсправилаіглибокарелігійністьїхніхбатьків.Внутрішній опір тоталітаризмові Генріх чинив

щездитинства.Угімназіївінбуводнимзкількохдітей,яківідмовилисявступитидогітлер’ю енду1.Післязакінченнягімназії,прагнучиуникнутибудь-якихточокдотикузрежимом,вінулаштувавсянароботувзатишнукнигарнюбукініста.Однаквислизнутизлабетівтоталітарноїсистеминевдалося: наприкінці 1938 р. юнака зобов’язали відбувати трудову пови-нністьнаважкихземлянихроботах,ав1939р.мобілізувалидоармії,девінслуживаждо1945р.Відтак на довгих шість років історія життя Г. елля тісно перепле-

ласязгеографієюДругоїсвітовоївійни.УскладіокупаційнихвійськвінпобувавуПольщі,Франції,РумуніїтаУгорщині примхливавоєннадолязакинулайогойнатериторіюСРСР,зокремавУкраїну.


У свідомості письменника закарбувалося чимало назв географічнихмісцевостей України: Волинь, Галичина, ьвів, Стрий, Коломия, Київ,

1Г і т л е р ’ þ е н д—гітлерівськамолодіжнаорганізація.

Генріх елль(1917–1985)

Г. Сі рошвілі. покаліпсис.2009 ð.

Г. елльнацеремоніївручення обелівськоїпремії.1972 ð.

еркаси, Одеса, Херсон, Запоріжжя,Севастополь тощо. Згодом вони згадува-лися, а інколи й розгорнуто зображува-лисяутворах елляякмісця,денасол-датів вермахту чекала грізна відплата:поразки,утрати,смерть.Смертнийвирок,ужепідписанийдолею,чуєвназвізахід-ноукраїнського міста Стрий головнийгеройповісті«Поїздточнозарозкладом».Фатальні для німецького окупанта зна-ченнявипромінюєйназва«Галичина»:«Услові Галичина багатокрові,крові,якастікає з-під ножа » к національнуганьбу,щомає увінчатися справедливимпокаранням,сприймаєзлочинисвоїхспів-вітчизників у абиному ру герой опові-дання «Причина смерті: ніс гачком». іокремі замальовки, що трапляються врізнихбеллівськихтворах,складаютьсявціліснукартинуукраїнськогосвіту,зображеногокрізьпризмусвідомостінімецькихсолдатів.

елль значною мірою відрізнявся від солдатського загалу. дже якпереконанийпацифістжодногоразунавійнітакіневистрелив.Проте,яківсі,вінзазнавпоневіряньфронтовогожиття:кількаразівбувсерйознопоранений,проходивкурслікування.Післявійни елльдеякийчасперебуваввамериканськомуполоні,потім

навчавсявКельнськомууніверситеті,служивустатистичномууправлінні.Однакневдовзіповернувсядолітературноїтворчості,щобулаперерванамобілізацієюдогітлерівськоїармії(доречі,плодипередвоєннихтворчихзусильписьменниказгоріливрозбомбленійбатьківськійквартирі).Ужев 1947 р. з’явилися публікації перших беллівських оповідань, що при-вернулидосебеувагучитачівталітературнихкритиків. закількароківвінповністюзосередивсянапрофесійнійлітературнійдіяльності,відмо-вившисьвідіншихзаробітків.Розпочавши з невеликої та

середньої прозової форми, опо-віданнятаповісті, елльневдовзіспробував свої сили в романі.Твори, які він написав у цьомужанрі:«Детибув, даме »(1951),« несказавжодногослова»(1953),«Дімбезхазяїна»(1954),« ільярдо пів на десяту» (1959), «Очимаклоуна»(1964),«Груповийпортретз дамою» (1971) — увійшли доскарбниціроманноїкласики ст.

е на початку 60-х роківГ. елль зажив слави провідногописьменника імеччини. Зна-ками широкого визнання сталипропозиції очолити німецький

114

ПЕ -центр та міжнароднийПЕ -клуб, а також присудження в 1972 р.обелівськоїпремії.Однакавторитетписьменниказумовлювавсянелише

йогомистецькимидосягненнями.Длябагатьохсвоїхсучасниківвінбувгуманістом,якийнелишесловом,айділомобстоювавморальнізасадижиття.


У60-тіписьменниквиступивізпротестомпротипереслідуваньуСРСРписьменників-дисидентів .Синявського, .Даніеля, В. екрасова,В.Войновича та інших. Один з опальних у Радянському Союзі пись-менників,О.Солженіцин, знайшовв оселі елля тимчасовийпритулок.Вартозауважити,що,ставшинабікгнанихвладоюлітераторів,митецьнабагатороківутративвеличезнуаудиторіюрадянськихчитачів.

Та еллю,мабуть,судилосявсежиттяпливтипротитечії.Принаймнісамписьменникубачавуцьомусвоєжиттєвекредо. евипадково,одногоразупочувшивідсвогознайомого,відомогонімецькогокритикаМ.Райх-Раніцького, напівжартівливу пораду «йти в ногу з розвитком», елльзнесподіваноюдлянього різкістю зауважив,щоне робивцьогонавітьзашкільних років, коли уникав вступу до гітлер’ю енду, та й зараз ужодномуразіненамагаєтьсякрокуватиразомізбільшістю.« незнаю,—підсумуваввін,—кудименеприведенинішнійрозвиток,якщояйтимузнимуногу,таколибізнав,янебажаюйнеможуйтивногу».Останнюкрапкувцьомурусіпротитечіїпоставиласмерть.Письменник

помер16квітня1985р.ОднієюізцентральнихтембеллівськоїпрозибулаДругасвітовавійна

тазруйнованийнеюсвіт.Створений еллемобразвійнисуперечивуста-ленимтрадиціямхудожньоїбаталістики1. ебуловйоготворахпатетики,захопленого змалювання історичних битв, піднесеного зображення воїн-ських подвигів. авпаки, беллівські герої зумисне позбавлені не лишеореолусвятості,айузагалірис,щомоглибтлумачитисяякознакивоїн-ськоїдоблесті.Своїписьменницькісимпатії елль,якправило,віддававтомупсихоло-

гічномутипу,котрийбувповноюпротилежністютрадиційнимуявленнямпро справжнього героя війни. Змальовані ним персонажі вирізнялисязагостренимпочуттямсвоєївідокремленостівідсолдатськогозагалу,вну-трішньоюнепристосованістюдовійни,духовноютендітністю,якамоглавидатисяслабкістю,апротебуларізновидомморальногоопорунасиллю,щонаньомутримавсябойовийдухвихованихнацизмомнімецькихвійськ.Тобуладобревідомазкласичноїлітератури«маленькалюдина»,яка,опи-нившисьулавахфанатичновідданихфюрерубійців, зберігалавірністьетицігуманізму.


Такийгеройбувантиподомнацистськогоідеалу,закарбованоговідеоло-гічнійлітературічасівгітлеризму,щорозвиваласяпідпрапором«залізноїромантики».Вінбувсвоєрідноюпротиотрутоювідніцшеанськоїідеї«над-

1 а т а л ѕ с т и к а (відлат.battallia—бій, битва)—зображеннявійни тавоєнногожиття.

В. Вере агін. пофеозвійни.1871 ð.

С. Далі.Обличчявійни.1940 ð.

Ф. Нуссбаум.Смертьторжествує(танецьскелетів).

1944 ð.

115

ПЕ -центр та міжнароднийПЕ -клуб, а також присудження в 1972 р.обелівськоїпремії.Однакавторитетписьменниказумовлювавсянелише

йогомистецькимидосягненнями.Длябагатьохсвоїхсучасниківвінбувгуманістом,якийнелишесловом,айділомобстоювавморальнізасадижиття.


У60-тіписьменниквиступивізпротестомпротипереслідуваньуСРСРписьменників-дисидентів .Синявського, .Даніеля, В. екрасова,В.Войновича та інших. Один з опальних у Радянському Союзі пись-менників,О.Солженіцин, знайшовв оселі елля тимчасовийпритулок.Вартозауважити,що,ставшинабікгнанихвладоюлітераторів,митецьнабагатороківутративвеличезнуаудиторіюрадянськихчитачів.

Та еллю,мабуть,судилосявсежиттяпливтипротитечії.Принаймнісамписьменникубачавуцьомусвоєжиттєвекредо. евипадково,одногоразупочувшивідсвогознайомого,відомогонімецькогокритикаМ.Райх-Раніцького, напівжартівливу пораду «йти в ногу з розвитком», елльзнесподіваноюдлянього різкістю зауважив,щоне робивцьогонавітьзашкільних років, коли уникав вступу до гітлер’ю енду, та й зараз ужодномуразіненамагаєтьсякрокуватиразомізбільшістю.« незнаю,—підсумуваввін,—кудименеприведенинішнійрозвиток,якщояйтимузнимуногу,таколибізнав,янебажаюйнеможуйтивногу».Останнюкрапкувцьомурусіпротитечіїпоставиласмерть.Письменник

помер16квітня1985р.ОднієюізцентральнихтембеллівськоїпрозибулаДругасвітовавійна

тазруйнованийнеюсвіт.Створений еллемобразвійнисуперечивуста-ленимтрадиціямхудожньоїбаталістики1. ебуловйоготворахпатетики,захопленого змалювання історичних битв, піднесеного зображення воїн-ських подвигів. авпаки, беллівські герої зумисне позбавлені не лишеореолусвятості,айузагалірис,щомоглибтлумачитисяякознакивоїн-ськоїдоблесті.Своїписьменницькісимпатії елль,якправило,віддававтомупсихоло-

гічномутипу,котрийбувповноюпротилежністютрадиційнимуявленнямпро справжнього героя війни. Змальовані ним персонажі вирізнялисязагостренимпочуттямсвоєївідокремленостівідсолдатськогозагалу,вну-трішньоюнепристосованістюдовійни,духовноютендітністю,якамоглавидатисяслабкістю,апротебуларізновидомморальногоопорунасиллю,щонаньомутримавсябойовийдухвихованихнацизмомнімецькихвійськ.Тобуладобревідомазкласичноїлітератури«маленькалюдина»,яка,опи-нившисьулавахфанатичновідданихфюрерубійців, зберігалавірністьетицігуманізму.


Такийгеройбувантиподомнацистськогоідеалу,закарбованоговідеоло-гічнійлітературічасівгітлеризму,щорозвиваласяпідпрапором«залізноїромантики».Вінбувсвоєрідноюпротиотрутоювідніцшеанськоїідеї«над-

1 а т а л ѕ с т и к а (відлат.battallia—бій, битва)—зображеннявійни тавоєнногожиття.

В. Вере агін. пофеозвійни.1871 ð.

С. Далі.Обличчявійни.1940 ð.

Ф. Нуссбаум.Смертьторжествує(танецьскелетів).

1944 ð.

людини»,що її тенденційнотлумачила гітлерівськапропаганда.Полемі-зуючи з літературною спадщиноюнімецького тоталітаризму, Г. елль у1956 р. писав: «Королівство— за героя воєнного роману, який був бикороткозорий, боягузливий, мав плоскостопість і спеціальна преміяавторові,якщотойнаважитьсящейнаділитийогоастмоюйтюремнимув’язненням».

Оповідання Г. елля Подорожні коли ти ри деш у а (1950)уважаєтьсяоднимзнайгострішихантивоєннихтворівсвітовоїлітературиХХст.Уньомурозповідаєтьсяпродолююнака,фізичнойдуховноска-ліченоговійною. ярозповідьуміщенав однумитьйогожиття (харак-тернийдляоповідань елляприйом),колипісляважкогопораненнявінпотрапляєдошпиталю,якийрозташувавсявйого гімназії. ежачинаношах,якіпроносятьсходамитакоридорамиприміщення,уякомувінпровіввісімроківіякезалишивлишетримісяцітому,геройсилкуєтьсяз’ясувати,чисправдіопинивсявріднійгімназії.Повністюйогоздогадкипідтверджуютьсялишетоді,коливінбачитьнадошцівласноручнаписаніслова:«Подорожній,колитиприйдешуСпа ».Однакуцеймоментюнакраптовопрозріваєвдруге:колизньогознімаютьбинти,вінбачить,щовтративобидвірукийногу (ефектраптовості,якийпідкреслюєтрагізмситуації,єщеодноюспецифічноюособливістюбеллівськоїпоетики).Уційлаконічнійізовніпростійоповіді,щоведетьсявідпершоїособи,

кожнадетальнасичена глибокимпсихологічним і символічним змістом.Символічнимєнасампередте,щодіявідбуваєтьсявгімназії. джесамевшколірозпочиналасяжахливаобробкасвідомостіюнихгромадян імеч-чинивпотрібномутоталітарномурежимовінапрямі.


Пропріоритетинацистськоїсистемивихованнявиразнорозповідаютьдеталішкільного інтер’єру,як-отпортретивидатнихполководців ізаво-йовниківрізнихепох(певнаріч,сюдипотрапилойзображення дольфаГітлера) або моделі «взірцевих арійців». Доповнюючи одне одного, вонискладаютькомплект«навчальноїнаочності»допропагованихвладоюідейвійнитарасизму.Єтутісвоєрідніпосиланнянаавторитетиантичності,зокремапогруддя

видатних політичних діячів Давнього Риму: езаря, ицерона, Маркаврелія.Однактіньгітлерівськоїідеологіїнадаєцимобразамспотворенихсмислів.Так,погруддяримськогодиктаторайталановитогополководцяезарясприймаєтьсяякпаралельдомілітаристськихзазіханьтоталітар-

116

ногорежиму.ЗображенняримськогоімператораМарка вреліянатякаєнаімперськіапетитигітлерівськогоуряду. образзнаменитогооратораицеронавидаєтьсяуособленнямбезвідповідальногополітичногокрасно-

мовства,якимнацистськапропагандазачаровуваламолодь.еобійшлосятутібезспогадупроФ. іцше.Портретавторавчення

про«надлюдину»,спонтаннопоєднанийзнаписом« егкахірургія»,про-читується як гротескно-символічне узагальнення зловісної причетностіідейцьогофілософадонацистськоїлихоманки,щоохопилайоговітчизнув30-ті–40-вірокиХХст.

З-поміжчисленнихподробиць інтер’єру особливуувагу оповідачпри-діляєслідухрестанастіні. емісткаілюстраціятого,якідеологирежимунамагалися стерти зі свідомостімолодогопоколіннянавітьпам’ятьпрохристиянськізаповіді.

Здавалосяб,усіцінехитріприкрасишкільногоінтер’єрумалибпере-конатигероя,щовінтакиперебуваєвріднійгімназії.Однак,упізнаючиїх,вінусеодновагається. огосумнівиспираютьсянауявленняпроте,що в уніфікованих тоталітаризмом школах весь ідеологічний реквізитдібранийзаєдинимстандартом.Дотогожвінзподивомвідкриваєвсобіемоційнупорожнечу:зустрічзрідноюгімназієюневикликаєвйогодушіжодногопочуття,крімхібащозвичайноїцікавості.Заваганнямигероя,посуті,стоїтьпроблемавтратидовіривчорашнього

випускникашколидонаставниківта їхньоїбрехні,добарвистихказокпрошляхетність війни та красу воїнського подвигу.Пропагуючихибні,а точніше сказати, отруйні уявлення, учителі у свій спосіб допомагаливладівикористовуватимолодепоколінняяк«гарматнем’ясо».Тілоюнаказ відірваними руками та ногою—це «кінцевий продукт» гітлерівськоїшколийідеологіїзагалом.Важливесимволічненавантаженнянесевоповіданнізазначенийуйого

назвіфрагментречення«Подорожній,колитиприйдешуСпа ».Вінєобірванимуривкомвідомоїепітафії300спартанцям,які,боронячисьвідперсів,загинулипідФермопілами.Повнафразазвучитьтак:«Подорожній,колитиприйдешуСпарту,перекажилакедемонянам,щомиполяглитут,вірніїхньомунаказові».Фрагментепітафії,використанийунацистськійгімназії як дидактичний матеріал, набуває характеру скорботного про-

Портрет лія езаря.л. р.дон.е.

Погруддя ицерона.І ст. ПогруддяМарка врелія.л.170 ð.

117

роцтващододоліїївипускниківі—ширше—щододолівсіхзагиблихувійнах,яківідбувалисяупродовжлюдськоїісторії.Вобірваномувиглядіцитатасправляєщегострішевраження:позбавленийобохрукюнакніколинезможе їїдописатидокінця.Відтакситуаціяповерненняскаліченогосолдатадорідноїшколиперетворюєтьсянатяжкезвинувачення,щойогописьменник-гуманіствисуваєвійнітагітлерівськомутоталітаризму,якийцювійнупородив.


1. РозкажітьбіографіюГ. елля,розкрийтеїїзв’язокзісторієюйогокраїни.2. Уякихжиттєвихситуаціяхвиявивсяморальнийпротестцьогомитцяпротитоталітаризму3. СкладітьпсихологічнийпортретГ. елля.. омуоднієюзголовнихтембеллівськоїпрозибулаДругасвітовавійна азвітьосновніідеї,щоїхобстоювавписьменникусвоїхтворахпронеї.

5. андру о Інтернето . Прочитайте «Фермопільські написи» СімонідаКеоського.Спробуйтез’ясуватиїхнєзначення.Уразіпотребизвернітьсязаконсультацієюдовчителя.6. кіпроблемипорушеновоповіданні«Подорожній,колитиприйдешуСпа » омунарольголовногогероябулообранонещодавньогогімназиста7. Розкрийтефункціїдеталейінтер’єруутворітасимволічнийзмістйогоназви.

РОЗДІЛ 3 ПАУЛЬ ЦЕЛАН: НА МЕЖІ МОВИ Й МОВЧАННЯ


1. овипам’ятаєтепротрагедіюГолокостузуроківісторії2. кіхудожнітвори,присвяченітеміГолокосту,вамвідомі3. Пригадайте вивчені в 10-му класі поняття пое-тичноїсугестіїтасугестивності.. Узагальніть свої знання про мотив та лейтмотивхудожньоготвору.

Писати вірші після Освенціма неможливо, —заявляв відомий філософ Т.В. дорно. ЗнаменитийвіршПауля елана «Фуга смерті» довів,що поезія«післяОсвенціма»можлива, алевонамаєдокоріннозмінитися, аби бути спроможною увиразнити стан«оніміння» свідомості, шокованої війною. Митця,якогокритиканазивалачаклуномпоезіїдругоїполо-виниХХст.,творцем«абсолютноговірша»йвинахід-ником«мовионіміння»,«сліпучоюкометоюГаллея»й«поетом тисячоліття»,світовіподарувалаУкраїна.

Пауль нчель народився 23 листопада 1920 р. внімецькомовній єврейській родині в ернівцях. е Пауль елан

(1920–1970)

118

місто,якещезадварокидопоявимитцянасвітбулопровінцією встро-Угорськоїімперії,апісляїїпадіннявідійшлодоволодіньРумунії,стано-вилофантастичнусумішетносів,релігійімов.


агатоголоснийансамбльрізнихкультурна уковині,зодногобоку,інеабиякийхистдо опанування іноземних мов, з другого,визначили перекладацьку магістраль твор-чого життя елана. Завдяки його непере-вершеним перекладам з англійської, фран-цузької,російської,італійської,румунської,португальської, гебрайської мов по-новомунімецькою зазвучали Вільям експір таМихайло ермонтов,ПольВерлента ртюрРембо, ійом поллінер таДжузеппеУн а-ретті, Олександр лок та Рене ар, ОсипМандельштам та багато інших майстрівсвітовогокрасногописьменства.

Слід зазначити, що обставини юностіпоета зовсім не сприяли тому, щоб вінздобувповноціннувищуосвіту. авчаннявПідготовчій медичній школі французькогомістаТурперервавпочатокДругої світовоївійни.Повернувшисьнабатьківщину,Паульвступив до ернівецького університету, дестудіював французьку, а пізніше й росій-ську філологію. Проте війна наздогналапоета і в рідному місті і знову завадиланавчанню. кідесяткитисячєвреїв, еланстав жертвою нацистських переслідувань.

Зачотирирокиперебуванняуфашистськомупеклівінпізнавжиттявчернівецькомугето іпримусовуроботуврумунськомутрудовомутаборі(дезанотовувавсвоївіршівмаленькийзаписник),переживутратубатькаіматері(вонизагинуливодномузтаборівТрансністрії). ячорнасмугарозкололажиттяпоетанавпіл:дотапісляеміграції.Виїхатизакордон еланазмусилиновіпорядки,запровадженірадян-

ськоювладоюузвільненихвідокупації ернівцях. луканняширокимисвітамирозпочалосяз ухареста,щовтічасиславивсяяк«ПарижСходу».Тутпроживавбуковинськийпоет льфредМар ул- пербер—одинзнай-авторитетніших у німецькомовному просторі літераторів, якому Паульхотівпоказатисвоївірші. пербероцінив еланаякмолодогогенія.УйогодоміПаульзнайшовпритулокнапочаткусвогоперебуваннявстолиціРумунії. Подружжю перберів поет завдячував і своїм псевдонімом.Після кількох спроб знайти своє літературне ім’я Пауль зупинився напропозиціїдружини перберапереставитискладисправжньогопрізвищаврумунськійтранскрипції( - — - ).У ухаресті еланпрацювавредактороміперекладачемувидавництві.

Почализ’являтисяпублікаціїйоговіршів.ПротедужешвидковРумуніїпоетвідчувполітичнийдискомфорт:туттакожвстановиласятоталітарна

І. Салевич.Пам’ятникПаулюеланув ернівцях.1992 ð.

М. Савіцький.В’язень32815рагмент .1976 ð.

119

місто,якещезадварокидопоявимитцянасвітбулопровінцією встро-Угорськоїімперії,апісляїїпадіннявідійшлодоволодіньРумунії,стано-вилофантастичнусумішетносів,релігійімов.


агатоголоснийансамбльрізнихкультурна уковині,зодногобоку,інеабиякийхистдо опанування іноземних мов, з другого,визначили перекладацьку магістраль твор-чого життя елана. Завдяки його непере-вершеним перекладам з англійської, фран-цузької,російської,італійської,румунської,португальської, гебрайської мов по-новомунімецькою зазвучали Вільям експір таМихайло ермонтов,ПольВерлента ртюрРембо, ійом поллінер таДжузеппеУн а-ретті, Олександр лок та Рене ар, ОсипМандельштам та багато інших майстрівсвітовогокрасногописьменства.

Слід зазначити, що обставини юностіпоета зовсім не сприяли тому, щоб вінздобувповноціннувищуосвіту. авчаннявПідготовчій медичній школі французькогомістаТурперервавпочатокДругої світовоївійни.Повернувшисьнабатьківщину,Паульвступив до ернівецького університету, дестудіював французьку, а пізніше й росій-ську філологію. Проте війна наздогналапоета і в рідному місті і знову завадиланавчанню. кідесяткитисячєвреїв, еланстав жертвою нацистських переслідувань.

Зачотирирокиперебуванняуфашистськомупеклівінпізнавжиттявчернівецькомугето іпримусовуроботуврумунськомутрудовомутаборі(дезанотовувавсвоївіршівмаленькийзаписник),переживутратубатькаіматері(вонизагинуливодномузтаборівТрансністрії). ячорнасмугарозкололажиттяпоетанавпіл:дотапісляеміграції.Виїхатизакордон еланазмусилиновіпорядки,запровадженірадян-

ськоювладоюузвільненихвідокупації ернівцях. луканняширокимисвітамирозпочалосяз ухареста,щовтічасиславивсяяк«ПарижСходу».Тутпроживавбуковинськийпоет льфредМар ул- пербер—одинзнай-авторитетніших у німецькомовному просторі літераторів, якому Паульхотівпоказатисвоївірші. пербероцінив еланаякмолодогогенія.УйогодоміПаульзнайшовпритулокнапочаткусвогоперебуваннявстолиціРумунії. Подружжю перберів поет завдячував і своїм псевдонімом.Після кількох спроб знайти своє літературне ім’я Пауль зупинився напропозиціїдружини перберапереставитискладисправжньогопрізвищаврумунськійтранскрипції( - — - ).У ухаресті еланпрацювавредактороміперекладачемувидавництві.

Почализ’являтисяпублікаціїйоговіршів.ПротедужешвидковРумуніїпоетвідчувполітичнийдискомфорт:туттакожвстановиласятоталітарна

І. Салевич.Пам’ятникПаулюеланув ернівцях.1992 ð.

М. Савіцький.В’язень32815рагмент .1976 ð.

система влади комуністичного атунку. Відтак закількароківпіслявиїздуіз ернівців еланпотрапивна вільний Захід. Спочатку він опинився у Відні, дез легкої руки пербера зав’язав важливі літературнізнайомства. Тут він підготував до друку свою першупоетичнузбірку—«Пісокізурн»(1948).З1948р.місцемпостійногопроживання еланабув

Париж.Тутйогожиттянібиналагодилося:вінзавершивосвіту,отримавпрестижнемісцелектораувищійпеда-гогічнійшколі,одруживсязталановитоюхудожницею-графіком ізельде етранж,яканародилайомусинаЕріка. Вонаж стала найкращим ілюстратором творівчоловіка.Однапооднійз’явилисяпоетичнізбірки«Макіпам’ять»(1952),«Відпорогадопорога»(1955),«Мовнірати» (1959), «Троянда — нікому» (1963), «Змінадихання»(1967),«Сонцязниток»(1968),«Диктатсвітла»(1970)таінші.Творчізвершеннямитця,відзначенічис-ленними престижними преміями, здобули визнання врізнихкраїнахЗаходу.Однак попри милість долі, що, здавалося, щедро

обдаровувала поета за пережиті страждання, у йогосвідомостізрокамидедалібільшенабиравсилупроцессаморуйнації. Виживши в жорні Голокосту фізично,еланзалишивсядуховнопаралізованимпам’яттюпро

страшне минуле. Тяжка психічна хвороба привелаелананаоспіваний поллінероммістМірабо,звідкивінкинувсявСену.етрапилосяприблизно20–21квітня1970р.

Сьогодні поезію Пауля елана перекладено багатьма мовами. Длясучасного німецькомовного світу елан— поет номер один. ого твор-чістьстановитьліричнупаралельдотворчостіКафки. дляфранцузькоїлітератури—цеодназнайвпливовішихпостатейдругоїполовиниХХст.

итання віршів Пауля елана вимагає особливої уваги. Зашифро-ваніобразитапримхливіметафоричніланцюги,асоціативниймонтажісмисловабагатошаровість,виведеннянаповерхнюпериферійнихзначеньхудожнього слова—усеце створюєвцеланівськійпоезії«безодні» ід-тексту,наповнює їїособливоюмагієюслова,наділяє її здатністюнаві-

Р. Іше. Герніка.1937 ð.

П. Пікассо.Герніка.1937 ð.

120

юватипевнийемоційнийстан(сугестивністю),впливатийнаінтелект,інапідсвідомістьчитача.


Підтекст —прихований,внутрішнійсмислвисловлювання.

Усесвітнє визнання здобула целанівськау а с ерті (кінець1944—початок1945р.).

Вона стала емблемою Другої світової війни впоезії, так само як «Герніка» П.Пікассо— вобразотворчомумистецтві.Вірш написано від імені в’язнів фашист-

ськогоконцтабору.Крізьмоторошнухуртовинуметафор прозирають реалії табірного життя:масовістратирепресованих,їхспаленнявпечахкрематоріїв, німецькі вівчарки, що охоронялитериторію табору, комендант, який стежив зароботоюввіреноїйомуфабрикисмерті,інавітьсумнозвісні оркестри, набрані з тих самихв’язнів,що під їхнюмузику тисячімучениківпрощалисязжиттям.Однакпідчасперекладуісторичнихфактівметафоричноюмовоювиникаєприголомшливийстереоскопічнийефект:коженізкадрівцієїхроніки,несподіваностикуючисьз іншими, випромінює низку символічнихсмислівіводночасгротескнодеформуєтьсятак,що складається враження, ніби його породилаохопленабезумомсвідомість.Скажімо,уметафоричномурядку ми ко аєм

могилу в овітрі де лежати не буде тісно 1

спресовано відразу кілька історичних фактів.ейвеличезнібратськімогилижертвфашизму,

ізнищенняв’язнівукрематоріях(адже«могилав повітрі»— нещо інше, як «цвинтар» для тих, хто перетворився надим),ірозповсюдженаситуація,колизанаказомсвоїхмучителівсмерт-никисамівикопувалидлясебемогили.Однакбезумнийобраз«могилвповітрі»—нелишегротескнасумішцихреалій.Середйогосимволічнихзначень, зокрема, асоціація з раєм, куди потрапляють душі всіх, хтопройшов через тортури концтаборів. ще— тема схибленого, перевер-нутогознігнаголовусвіту,уякомуземляінебопомінялисямісцями,унаслідокчогомогили,щомаютьбутивземлі,злетіливгору,атрадиціюувічненняпам’ятіпомерлихунадгробкахзамінилановітня«технологія»їїрозпорошеннявповітрі,тобтовбезоднізабуття.

а катастрофічні зрушення засад світу вказує і вступна розгорнутаметафора,щоперетворюєтьсяназачиндонизкистроф:

орнемолокосвітаннямип’ємойогонадвечірмип’ємойогоопівдніізранкумип’ємойоговночімип’ємоіп’ємо

1ТутідалівіршцитуєтьсявперекладіМ. ажана.

І. Клейнер.ТрубиОсвенціма.2006 ð.

121

е—метафорасвіту,«почорнілого»віджирногодимукрематоріїв,щов’ївся в кожнуйогоклітинку світу в’язниці, кудиніколине проникаєпромінняжиттєдайногосонця світу-пекла,уякомустертімежіміжднемініччю,світломіпітьмою,уякомунавітьмолоко—першоосновабуттята символ непорушної материнської любові— запорошилося попелом ізабарвилосязловісноючорнотою.

Консультація філолога

Метафора «чорне молоко» побудована на оксюмороні— парадоксаль-номусполученніпротилежнихзазначеннямобразів(чорнийколір—білийколірмолока).Вонаперегукуєтьсязавангардистськоюестетикою,впливуякоїзазнавмолодий елан.Можназгадатитутчорно-білийкольоропис,характернийдляживописунімецькихекспресіоністів,атакожрізкіспо-лученняконтрастнихбарвупоезіяхфранцузькихсюрреалістів(зокрема,знаменитийрядокзоднойменноговіршаПоляЕлюара«Землявсясиня,нібиапельсин »).

Покірливостів’язнів,якіп’ють«чорнемолоко»жахливогоіснуванняіграютьнаскрипкахпекельнумузикувласноїзагибелі,протиставляєтьсякомендант— загадковий володар табірного світу. Він зображується від-чужено—як«простолюдина»,безрегалійіуніформи,безіменійзовніш-ності.Єдинадетальйогопортрета—блакитніочі—маєсвоїмпідтекстомнатякнаприналежністьгероядо«вищоїарійськоїраси»,обстоюючипану-ваннякотроїгітлерівськавладаобралакурсназнищення«неповноціннихрас»,середякихбулаієврейська.Таксамовідчуженоописуютьсяйогодії:

вінзізміямиграєвінпишевінпишеколитемнієв імеччинітвоязолотистакосаМаргаритовінпишецейзхативиходитьізоріблищатьісвиститьвіннапсівсвиститьнаєвреївсвоїхівелитькопатимогилувземліігратидотанцюнаказуєнам

ейбеземоційнийописвияскравлюєрозколособистостікомендантананелюда-садиста, що з насолодою «організовує» смертників на самозни-щення,ініжногозакоханого,якийпишесентиментальнілистидокоханоїв імеччину.Зазначенийрозкол,власне,ієстрижнемобразукоменданта.

Д. Олер.Мояголгофа,абоПісляроботи Д. Олер.Крихти,абоГрупаув’язненихглитаєїжу

122

ценевипадково:аджеподібнінезбагненнівиявиварварствавначебтоцивілізованихлюдейбулимасовимявищем,свідомовиплеканим ідеоло-гамиТретьогорайху.

Відстаньміжсадистськоютасентиментальноюіпостасямикомендантапоступовозбільшується.постась закоханого залишається незмінною:слова твоя олотиста коса Маргарито , щоєцитатоюзйоголиста, точноповторюютьсяврізних строфах вірша. от іпостась садистаподано в розвитку: ставлення коменданта дов’язнівстаєдедаліжорстокішимізрештоюуза-гальнюєтьсявжахливійметафорі: смерть це Німеччини майстер .

Слово «майстер» тут виникає не випадково.Воно утворює навколо себе багате асоціативнеполе,уцентріякого—середньовічна імеччиназ її мануфактурами, цехами, ремісництвом,шанобливим ставленням до добротної й точноїроботи, коли визначення «майстер» було най-кращою похвалою і знаком німецької якості.акладаючи поняття «смерть» на слово з дав-

ньою традицією вживання, елан загострюєувагуназгубнихмутаціяхнімецькоїкультуританімецькоїсвідомостісерединиХХст.Завдякитакійметафоричній«обробці»образ

коменданта виростає в апокаліптичну постатьСмерті. водночасметафора «майстер смерті»,

якточастотрапляєтьсявпоезії елана,насичуєтьсябезпосередньокон-кретнимзмістом:

Смертьцез імеччинимайстерочівньогоблакитнівінвлучитьутебесвинцевоюкулеювінвлучитьточно.


Слова «блакитні» й «точно» в оригіналі утворюють риму (« » /« »). е—єдинаримавусьомувірші.Вонамаєважливеестетичненавантаження:відтінюєсмисловуйемоційнукульмінаціютвору.Самевцихрядках«майстерність»блакитноокоговарвараспрямовуєтьсянакон-кретне«ти»(вартозауважититакож,щовцихрядкахколективне«ми»,від імені якого велася раніше лірична розповідь, замінюється на інди-відуальне«ти»),іневідворотністьцієїзагибеліпідкреслюєтьсяостаннімсловом—«точно».

ЗолотокосаМаргаритазлистівначальникатаборуосяянаореоломоче-видних асоціацій із ретхен— героїнею етівського «Фауста». Завдякицьомуореолуїїобразвиростаєвсимволнімецькоїжінки,німецькоїкуль-тури, імеччини.Отожпитанняпроте,якунімецькомукомендантіможутьспівіснуватиромантичнийзакоханийібезсердечнийубивця,обертаєтьсяназапитання:якзлонавеликоїнімецькоїкультури,щопородила етезйого«Фаустом»,вийшлилегіониварварів поручізцимзапитаннямпостаєінше:хібажєврейськакультура,щоподаруваласвітові«Книгунад

І. Клейнер.Крик.2006 ð.

С. ак.Картиниізсерії«Голокост»

123

ценевипадково:аджеподібнінезбагненнівиявиварварствавначебтоцивілізованихлюдейбулимасовимявищем,свідомовиплеканим ідеоло-гамиТретьогорайху.

Відстаньміжсадистськоютасентиментальноюіпостасямикомендантапоступовозбільшується.постась закоханого залишається незмінною:слова твоя олотиста коса Маргарито , щоєцитатоюзйоголиста, точноповторюютьсяврізних строфах вірша. от іпостась садистаподано в розвитку: ставлення коменданта дов’язнівстаєдедаліжорстокішимізрештоюуза-гальнюєтьсявжахливійметафорі: смерть це Німеччини майстер .

Слово «майстер» тут виникає не випадково.Воно утворює навколо себе багате асоціативнеполе,уцентріякого—середньовічна імеччиназ її мануфактурами, цехами, ремісництвом,шанобливим ставленням до добротної й точноїроботи, коли визначення «майстер» було най-кращою похвалою і знаком німецької якості.акладаючи поняття «смерть» на слово з дав-

ньою традицією вживання, елан загострюєувагуназгубнихмутаціяхнімецькоїкультуританімецькоїсвідомостісерединиХХст.Завдякитакійметафоричній«обробці»образ

коменданта виростає в апокаліптичну постатьСмерті. водночасметафора «майстер смерті»,

якточастотрапляєтьсявпоезії елана,насичуєтьсябезпосередньокон-кретнимзмістом:

Смертьцез імеччинимайстерочівньогоблакитнівінвлучитьутебесвинцевоюкулеювінвлучитьточно.


Слова «блакитні» й «точно» в оригіналі утворюють риму (« » /« »). е—єдинаримавусьомувірші.Вонамаєважливеестетичненавантаження:відтінюєсмисловуйемоційнукульмінаціютвору.Самевцихрядках«майстерність»блакитноокоговарвараспрямовуєтьсянакон-кретне«ти»(вартозауважититакож,щовцихрядкахколективне«ми»,від імені якого велася раніше лірична розповідь, замінюється на інди-відуальне«ти»),іневідворотністьцієїзагибеліпідкреслюєтьсяостаннімсловом—«точно».

ЗолотокосаМаргаритазлистівначальникатаборуосяянаореоломоче-видних асоціацій із ретхен— героїнею етівського «Фауста». Завдякицьомуореолуїїобразвиростаєвсимволнімецькоїжінки,німецькоїкуль-тури, імеччини.Отожпитанняпроте,якунімецькомукомендантіможутьспівіснуватиромантичнийзакоханийібезсердечнийубивця,обертаєтьсяназапитання:якзлонавеликоїнімецькоїкультури,щопородила етезйого«Фаустом»,вийшлилегіониварварів поручізцимзапитаннямпостаєінше:хібажєврейськакультура,щоподаруваласвітові«Книгунад

І. Клейнер.Крик.2006 ð.

С. ак.Картиниізсерії«Голокост»

книгами» іблію,поступаєтьсясвоєюцінністюкультурінімецькій имзавинивєврейськийнародпереднімецькимПроблема рівноцінності двох великих культур окреслюється у вірші

місткоюпаралеллю,уякійводночаспорівнюютьсяйпротиставляютьсяобразиМаргаритийСуламіфі—двохуособленьжіночогокохання,двохнатхненних поетичних творінь німецького та єврейського духу (образзакоханоїСуламіфоспівуєтьсявбіблійній«Піснінадпіснями»):

твоязолотистакосаМаргаритотвояпопелястакосаСуламіф.

нтитеза кольору жіночого волосся підкреслює аномальну ситуацію,колиствердженняцінностіоднієїнаціїта їїкультуримаєобов’язковоюсвоєю умовою знецінення іншої. До того ж таке знецінення, яке напрактиціобертаєтьсяназнищеннянароду.Кожензкольоровихепітетівтакожобростаєпевнимиасоціаціями.Золотавеволосся—цеусталенийунімецькійфольклорнійталітературнійтрадиціїелементжіночоїкраси.Попелясте ж волосся Суламіфі сприймається читачем і як метафорасивини,якалягаланаголовиєврейськихдівчатіматерівзачасівпану-ванняТретьогорайху,івбуквальномузначенні:якпопіл,наякийвоноперетворилосявпечахнацистської«фабрикисмерті».«Фугасмерті»—твір,надзвичайноскладнийзасвоїмжанром.Дослід-

ники знаходять у ньому елементи балади, плачу, стародавньої лірики,ритуальних танців, документального репортажу. Однак основний тон ворганізаціїпоетичноготекстузадаєзазначенавзаголовкувіршанастановананаслідуванняжанру уги—поліфонічногомузичноготвору,уякомутема(абокількатем)почергововаріюєтьсяувсіхголосах.Затакимприн-ципомпобудованойцеланівськийвірш:ліричнаоповідьуньомукружляєвколіодних ітихсамихтем, ірозвитоксюжетувідбуваєтьсявмежахїхніхваріацій.Однак слово «фуга», винесене у назву вірша, не лише пояснює його

жанр.Вонопороджуєнавколосебедодатковеколоасоціацій,передусім—пов’язанихзконтекстомнімецькоїкультури. джесамезїїлонавийшовнеперевершениймайстерорганноїфуги .С. ах.Поєднанняпонять«фуга»і«смерть»уназвіпоезіїграєпарадоксальнимисмислами,щовикриваютьстрашні деформації німецької культури, яка у ХХ ст. запліднила світкакофонієюмасовихрозстрілівібомбардувань,шипіннямотруйнихгазівібрязкотомгусеницьтанків.

124


1. Підготуйтестислеповідомленняпрожиттяпоета. кіобставинивпли-нулинайоготворчийрозвиток2. азвітьлейтмотивнітемицеланівськоїлірики.3. кійтеміприсвячено«Фугусмерті» Розкрийтесмислназвицьоготвору.. Уякихметафорахвіршарозкриваєтьсястаншокованоївійноюсвідомості

5. ачомунаголошуєпоетвобразікомендантатабору6. кіпроблемипорушеновцьомутворі


Дороги маркітанткиПрем’єра«МатінкиКураж»відбуласявсічні1949рокунасценітеатру

« ерлінський ансамбль». Головну героїню в спектаклі зіграла дружинарехтаГеленаВай ель.Виконавцівключовихролейтарежисерівп’єси—самогоавторатайогосоратникаЕ.Ен еля—булонагородженодержпре-мією ДР.З1951р. дещооновлена трупа гастролювала всієюЄвропою,пропагуючи засади«епічного театру».У1954р. творчийколектив ставволодарем першої премії на Всесвітньому театральному фестивалі вПарижі. в1961р.учні рехтаП.ПаличіМ.Веквертувіковічилицейзнаменитийспектакльнакіноплівці.

дею поставити «Матінку Кураж» швидко підхопили й інші театри.Ужез50-хрр.фургонмаркітантки нниФірлін зуспіхомпроїхавсячис-леннимисценамиЄвропита мерики.Добрехтівськоїдрамизвернуласяйнизкаукраїнськихрежисерів.Зокрема,доситьоригінальнетеатральнерішення належитьО.Скляренку, який у 2013 р. на сцені авчальноготеатруКиївськогонаціональногоуніверситетутеатру,кіноітелебаченняімені .К.Карпенка-Карого представив пластичну драму «Кураж». ейрежисер і хореограф переклав історію маркітантки та її дітей мовоютанцюрізнихстилів:джаз,модерн,танго,вальс,контемпорарітощо. езжодного слова актори відтворюють складні події брехтівської хроніки.

Е. уш(Повар)таГ. Вай ель(матінкаКураж)

успектаклітеатру« ерлінськийансамбль».

1951 ð.

Сценазвистави ернігівськогообласногомолодіжноготеатру.

2014 ð.

Сценазпластичної

драми«Кураж».2013 ð.

125

Заслуговують на увагу також вистави «Велика капітуляція» Закарпат-ськогооблмуздрамтеатру(режисер-постановникМ.Мільмейстр,2013р.) «МатінкаКуражтаїїдіти» ернігівськогообласногомолодіжноготеатру(режисер—Г.Касьянов,2014р.) «МатінкаКуражтаїїдіти»МайстернінародногоартистаУкраїни .Сомова(режисер—В.Демченко,2016р.).Першу екранізацію драми здійснив у веції режисер В. таудте.

ГоловнарольуцьомукороткометражномуфільмідісталасясамійГ.Вей-ель. дже, незважаючи на те, що актриса зіграла цілу низку іншихперсонажівурізноманітнихвиставахтакінокартинах,найгеніальнішимїїобразомсталасамематінкаКураж.Повнометражніфільмиз’явилисявжев60-хроках. е,зокрема,стрічкиГ. уквіца( імеччина,1965р.)таДж.Дуай . труйза( ельгія,1969р.).У1985р.радянськийрежисерС.Колосов зняв двосерійнийфільм «Дороги нниФірлін », де головнурольвиконалаакторка .Касаткіна.

1. к ви гадаєте, чим можна пояснити величезну популярність драми. рехта2. ому,навашудумку,твори,якінаписанодлятеатру,такприваблюютькінорежисерів3. Подискуту о.П’єси рехтапродовжуютьставитинасцені. омувонийдосіактуальні. Перегляньте будь-яку з доступних вам театральних або кіноверсій

«МатінкиКураж»іпорівняйтеїїзлітературниморигіналом. идотримавсярежисерпринципів«епічноїдрами»


1. Тестова роз инкаДля брехтівської драми характерна настановаà) на збереження правила єдності дії, місця та часу б) на відтвореннянапруженої дії â) на перетворення «дії» на «розповідь» ã) на створення«драми-дискусії».Знайдіть айве. Для о овідання Г. елля Подорожній коли ти рийдеш у С а характерні такі особливостіà) оповідь від першої особи б) піднесене зображення воїнських подвигів â) психологічнийтасимволічнийзмістдеталей ã) ефектраптовості.Фуга смерті Пауля Целана на исана від іменіà) комендантаконцтабору б) смерті â) нащадківтих,хтозагинувпідчасГолокосту ã) в’язнівконцтабору.2. кматінкаКуражреагуєнавійнуімир кізприводуцієїпроблемиміркуєсвященик изгоднівизйогопоглядами3. Подискуту о илюбитьмаркітанткасвоїхдітей

Кадризкінофільму«Дороги нниФірлін »

126

. квигадаєте,чимаєсценаворожінняпророчийсмисл Поміркуйтенадсенсомпорівнянняшоломазматеринськимлоном.5. ілоло і ни а стер-клас.À. Знайдіть та випишіть влучні вислови вмовіголовноїгероїнідрами.Á. аведітьприклади«ефектуочуження»утворі.6. ку роль відіграють авторські коментарі на початкукартин к вониспіввідносятьсязбрехтівськоюконцепцією«епічноїдрами»7. Пра о в арах.Обговорітьпитання:чиязагибельудрамісправиланаваснайбільшевраження ому8. кий,навашудумку,алегоричнийсенсзонгакухаряймаркітантки изгоднівизпоглядомналюдськічесноти,якийпредставленовпісні квигадаєте,чиподіляєйогосамавтор9. ому рехтнезобразивпрозрінняголовноїгероїні кимвиуявляєтеїїподальшежиття10. По антазу те.Уявіть себережисером,який готує виставу за брехтів-ською«МатінкоюКураж ». к би ви інсценізували авторськікоментарі,щопередуютькожнійкартині11. Спираючись на текст, визначте приблизний вік героя оповіданняГ. елля. кезначеннямаєвіковийфактордлязмалюваннятрагедіївійни12. Розкрийтезв’язокміжобразомзнівеченогогероятаобірваноюцитатоюепітафії.13. ому,навашудумку,твірнаписановідпершоїособи1 . ілоло і ни а стер-клас.À. Проаналізуйтекольоровейзвуковетлоподії,що описується в оповіданні.Á. Дослідітьмотиви смерті, лампочки,світла,«решток»,пожежі,спрагийнапоївутворі.Â. Розкрийтесимволічнізначенняперетвореньгімназіїнамертвийдім, ір елера—напожежника,кімнатки,уякійгеройпивмолоко,—насховищемерців.15. квирозумієтефінальнийрядокоповідання1 . Визначте основні теми «Фуги смерті» Пауля елана. к вони розви-ваються17. Розкрийтесенспаралелі:«твоязолотистакосаМаргарито/твояпопе-лястакосаСуламіф».18. Пра о в ру ах. Розділіться на три групи і проаналізуйте сим-волічне значення образів: «чорне молоко світання», «могила в повітрі»,«смерть—цез імеччинимайстер»19. Порівн те.У ухаресті«Фугусмерті»надрукованов1947р.врумун-ськомуперекладіП.Соломонапідназвою«Тангосмерті».Зіставтедвіназви.20. квигадаєте,чому«Фугусмерті»написановідтретьоїособимножини21. кіасоціаціївикликаєувасобраз«чорногомолокасвітання» Допов-нітьзапропонованусхему.

орне олоко світанн

дим

туга

приреченість

22. Твор и роект. апишітьтвір-роздумнаоднуіззапропонованихтем:À. Годуватися війною чи годувати війну (Образ матінки Кураж).Á. Тра-гічні«рештки»війни:образнімецькогосолдатавоповіданні«Подорожній,коли ти прийдеш у Спа » Г. елля.Â. «Твоя попеляста коса Суламіф »(ТрагедіяГолокостуочимаПауля елана).23. андру о Інтернето . Знайдіть висловлювання видатних діячівУкраїнитасвітущодопроблемивійнитамиру.Прокоментуйтеїх.

127

РОЗДІЛ 1 ПРОВІДНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПРОЗИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.


1. квигадаєте,чивплинулаглобалізаціяналітературудругоїполовиниХХст. ксаме2. Коговиможетеназватизукраїнськихпрозаїківцьогоперіоду кітемивонипорушувалиусвоїхтворах3. прощо,навашудумку,писализахідніписьменники. Пригадайте, що таке індивідуальний стиль письменника і які йогоознаки.

ГоловнимсвоїмзавданнямлітераторидругоїполовиниХХст.вважализображенняморальноїздатностіособистостінеспотворюватисяпідтискомворожихобставин,незрікатисявласноїгідностітасовісті.Прозацьогочасустаєаскетичнішою,здебільшогоуникаєелітарнихновацій,характернихдлямодерністської літератури першоїполовини ХХ ст. Зокрема, у нійпомітно спадає захоплення міфот-ворчістютахудожнімиексперимен-тами з реальністю. Однак, набли-жаючись до дійсності, література50–70-х років водночас тяжіла допідтекстів та алегорій, адже малапріоритетною своєю метою осяг-нення духовного досвіду людствапопередніхкривавихдесятиліть.Твір Володар ух ,щовийшов

друкому1954р.,привернувувагуширокої читацької аудиторії дойого автора Вільяма Джеральда

ЛЮДИНА ТА ПОШУКИ СЕНСУ ІСНУВАННЯ

В ПРОЗІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ.

×ÀÑÒÈÍÀ ØÎÑÒÀ

Кадрізкінофільму«Володармух» режисер Г. Гук р.

128

Ґолдінґа (1911–1993). Тематично-смисловий центр олдін ової прози —феномен«невидимоїтемряви»людськоїдуші. я«темрява»немаєпевноїсоціально-історичної зумовленості. Вона, на переконання письменника,є екзистенційною1, глибинною властивістю людської вдачі. олдін від-криваєїїівнастоятелісередньовічногособоруДжосліні(« пиль»,1964),і в людях Х Х ст. — пасажирах англійського корабля, що пливе доколоній(«Ритуалиплавання»,1980),івхлопчикахХХст.,щовнаслідоккатастрофиопинилисянабезлюдномуострові.Самепронихрозповідаєзнаменитийроман«Володармух».


Вивернувшинавиворітдобревідомусюжетнусхемуякастверджувалаперемогу цивілізованої людини над дикою природою, олдін створивантиутопію,або,точніше,«антиробінзонаду»,якапродемонструвалакрахбеззастережноївіривсилулюдськогорозуму. дже,маючизаточкувід-ліку«ідеальнуострівнуситуацію»,хлопчаки,якісимволізуютьлюдство,виявляються нездатними не лише збудувати нову утопію, а й зберегтинабуткипопередніхпоколіньуцаринісуспільноготаморальногожиття.Поволі віддаючись руйнівним, диким інстинктам, вони повертаютьсявепохупервісноговарварства.

Почесним знаком міжнародного визнання письменника стало йогонагородження обелівськоюпремієюв1983р.У середині 50-х років у Франції склалася школа «нового роману»,

або антироману ( .П.Сартр). айзначнішими її представниками були.Роб- рійє, .Саррот,М.Ф. ютор,К.Моріак,К.Сімонтаін.Майстри

«новогороману»зосереджувалисянадослідженні істинноїсутності інди-віда,якувонинамагалисявідшукатиуспонтанномупотоціасоціаційтанезначнихдушевнихпорухах.У«новомуромані»дійсністьпоставалахаотичною,аіндивід—самотнім

інезахищенимстворінням,щобезметитанадіїпорозумітисязіншимилюдьми блукає в незбагненному світі. « овороманісти» водночас розви-валиідеїекзистенціалізму2йусвійспосібїхзаперечували.Утворахїхніхпредставників напружений конфлікт особистості зі світом поступивсямісцем зображенню ситуації, коли позбавлена сенсу дійсність поглинаєіндивіда.


Класичний «новий роман» — Золоті лоди (1963) аталі Саррот.огосюжетутворюєтьсяланцюгомрозмов,щоточатьсянавколороману

«Золоті плоди». Збагнути, про що йдеться у творі, який жваво обгово-

1Е к з и с т е н ц ѕ й н и й(відлат.existentia—існування)—такий,щостосу-єтьсячільнихпозаісторичнихтапозачасових,тобтоодвічнихпитаньбуттяосо-бистості.

2Е з и с т е н ц і а л ѕ з м—течіяуфранцузькійфілософіїталітературі20–40-хроківХХст.Дляекзистенціалістів( .Камю, .П.Сартр,С.де овуар)харак-терні напружене переживання духовної кризи західної цивілізації, відчуттявтратисенсубуття,зображеннянездоланноготрагізмулюдськогожиття—йогоприреченостінасамотність,відчуженістьізанедбаністьуворожомусвітітощо.

129

рюєтьсяпрофесійнимикритикамитапересічнимичитачами,неможливо.евідомоюзалишаєтьсянавітьтемацьогороману.Письменницяіронічно

досліджуєпроцесвиникненняіспадупопулярностікнижки,доводячи,щоцейпроцес—попри те,щойдетьсяпропродукт духовної культури,—нічимневідрізняєтьсявідмеханізмуфункціонуваннямодинапарфуми,фасонсукнічимодельавто.УтакийспосібСарротвикриваєівнутрішнюпорожнечу читацької публіки, і невиправданість претензій «інтелекту-альної еліти», і суспільство, котре ставиться до явища культури як дотовару.

Утіжтаки50-тірокиХХст.ванглійськійлітературівиниклоугруповання,назваякого—сердиті молоді люди — з’явилася завдякикнижці . .Пола «Сердита молода людина»(1951). Головним героєм творів Дж.Осборна,Дж.Вейна, К.Вілсона, Дж.Дж. рейна буларозчарована в цінностях західної цивілізаціїмолода людина, що належала до повоєнногопокоління. езадоволенавласнимжиттям,вонасаркастично, ба навіть «гнівно», оцінювалай саму себе, і світ, у якомуне знаходила собімісця. ей герой був своєрідним уособленнямнедовіри нової генерації до попереднього поко-ління,якедопустилоДругусвітовувійну,конц-табори, виникнення ядерної зброї та початокхолодноївійни.Дотичними до настроїв «сердитих молодих

людей»булиідейніпошукипредставників«роз-битогопокоління»(бітників1)—американськоїгрупи,щотакожу50-тірокивийшланааренулітературного життя. Слід зазначити, що рух«бітників» виходив далеко за межі суто літе-ратурного явища.Він набув розмахупотужноїсоціокультурної тенденції, що її головнимпафосом був виклик нормам обивательськогожиття. Представники «розбитого покоління»Д.Дж.Керуак, . інзбер , .Ферлін етті,Дж.К.Голмстаіншівідмовлялисявідтрадиційноїсюжетностінакористьвідтворенняспонтанних,невпорядкованихпочуттівперсонажівтазобра-женняхаотичногостанусвіту.Знаковим твором літератури 50-х років став роман американського

письменникаДжерома Девіда Селінджера (1919–2010) Лове ь у житі (1951).ВідтворенавньомусповідьамериканськогопідліткаГолденаКол-філда, відрахованого зі школи за неуспішність, уже понад півстоліттяхвилюєчитачів.Пошуками істиннихцінностей буттяпросякнутонелишелітературу,

що відображала сучасну дійсність, а й твори, у яких змальовувалосяфантастичне майбуття. З огляду на відкриття тогочасної науки та тех-нікиписьменники-фантасти50–70-хроків(Р. редбері,С. ем, . зімов,К.Саймак,Р. еклітощо)нановомурівнірозроблялисюжетикосмічних

1 азва«бітники»походитьвіданглійськогословосполученняbeat generation.

М. Мітчелл.ОбкладинкапершоговиданняромануДж.Селінджера« овець

ужиті».1951 ð.

130

подорожей,зустрічейзінопланетнимицивілізаціями,світовихкатастрофтощо. стотно посилилася у фантастичних творах роль філософськогоначала. Особлива увага приділялася проблемі зростання моральної від-повідальності людини за умов розширення її можливостей унаслідокнауково-технічногопрогресу.ТакожуцейперіодЗахіднийсвітвідкриваєдлясебенизкунаціональних

літератур,забарвленихособливимколоритом,щосталонібиковткомсві-жогоповітрядляповоєнноїЄвропи.


На іональни колорит — сукупність особливостей, своєрідністьпевноїнаціональноїкультури.

нтенсивний розвиток засобів зв’язку та інформації сприяв приско-реному темпу культурного обміну, а отже, і взаємовпливу різних літе-ратурнихтрадицій.Так,захопленнясхідноюфілософієюдзен-буддизмудавалося взнаки в художніх текстах американця Дж. Д.Селінджера,ахудожніманерияпонцяКобо бетаколумбійця . арсіаМаркесафор-мувалисяпідвпливомшедеврівМ.Гоголя,Ф.Достоєвського,Ф.Кафки.Урізнихточкахземноїкулімайжесинхронновиникалиспорідненіліте-ратурні явища та з’являлися переклади новинок художньої літератури.Відтаксимволомчасусталоте,щов50–70-тірокинаавансценусвітовоголітературного процесу вийшла японська література ( сунарі Кавабата,Кобо бе),уякійпорядзтенденцієюдозбереженнябагатовіковоїнаціо-нальноїкультурноїтрадиціїнабулапотужногорозвиткутакожтенденціядо використання художніх набутків європейського та американськогомодерністськогомистецтва.


1. Схарактеризуйтедуховно-культурнуситуацію50–70-хроківХХст.2. омукритикиназиваютьтвірВ. олдін а«Володармух»«антиробінзо-надою»3. Розкрийтеосновнідуховнітаестетичніідеї«новороманістів».. кі настрої покоління50–60-х років ст. увиразнювалися у творах

«сердитихмолодихлюдей»табітників5. кпов’язаназісвоєюдобоюповістьДж.Д.Селінджера« овецьужиті»6. онайбільшецікавилофантастівдругоїполовиниХХст.

РОЗДІЛ 2 ВЕЛИЧ РУХУ АЙСБЕРГА


1. отакепритча,оповідання,повість2. кіщепрозовіжанривизнаєте

131

Ернест Гемінґвей: ровесник століттяВочахсучасниківГемін вейбувнелишепершо-

ряднимписьменником,айоднієюзнайяскравішихпостатейдоби,справжньоюлюдиною-легендою.Відмолодих років і до останніх днів на його життя,сповненемистецькихзвершеньінебезпечнихпригод,було спрямовано об’єктиви фото- й кіноапаратів,пильнуувагурепортерів,критиків,азгодом—ібіо-графів.ЕрнестМіллерГемін вейз’явивсянасвіт21липня

1899р.вчиказькомупередмістіОук-Парк.Вінбувдругим із шести дітей у сім’ї. Мати майбутньогописьменника,жінкамузичнообдарована,свогочасузаради шлюбу пожертвувала кар’єрою співачки.ї нереалізовані амбіції, обмежено-обивательськіуявленняпрожиття, бажаннянав’язати близькимконсервативні «доброзвичайні» правила поведінкизадавали тон нездоровій, задушливій атмосферівродині.Головноюрозрадою дитячих роківЕрнеста було

спілкування зприродою, доякогойогопривчив батько. ікарКларенсГемін вейбувзавзятиммисливцем ірибалкою своюпристрастьдоцихрозвагвінприщепивісинові.Мисливство,риболовля,азгодомібокссут-тєвовплинулинасвітосприйняттяГемін вея-молодшогозагаломінатема-тикуйоготворівзокрема.Закінчившишколув1917р.,юнакпоквапивсяпокинутибатьківську

домівку.ВінпереїхавдоКанзас-Сіті,дейомузапропонувалимісцерепортеравгазеті«Стар».Зентузіазмомузявшисьдожурналістської справи, Гемін вей пізнававжиття великого міста, а водночас учився,за власними словами, «писати просто пропростіречі».Роботаприносилайомувеликезадоволення.ОднакюнийЕрнестмріявтодінепрожурналістськукар’єру,апроте,щобпітидобровольцемнафронтПершоїсвітовоївійни. Здійснити цю мрію було доситьскладно:Гемін веєвідовелосядіятивсуперечне тільки опору батьків, а й офіційномувисновкумедичноїкомісії,згіднозякимвінчерез слабкий зір визнавався непридатнимдляслужбивармії.Однакпрагненнявзятиучастьувійні,щовирішуваладолібагатьохкраїн і народів, здолало всі перешкоди.У 1918 р., записавшись водієм американ-ського загону ервоногоХреста, Гемін вейвирушивнаіталійсько-австрійськийфронт.Завісафронтовоїромантикивпалазочей

юнака8липня1918р.,колийогобуловажкопораненовноги.

ей трагічний епізод фронтового життямав несподіваним своїм продовженням

ЕрнестГемін вей(1899–1961)

Гемін вейта несафонКуровські

132

любовну історію, пережиту Гемін веєм під час лікування в шпиталі. їгероїнеюбуламедсестра несафонКуровські. юбовні взаємини знеюписьменник художньо переосмислив у романі «Прощавай, зброє » (1929),щоналежитьдонайсильнішихантивоєннихтворівлітературиХХст.У1919р.Гемін вейповернувсядоС .Відзначеногосрібноюмедаллю

«Задоблесть»іВоєннимхрестом,двадцятирічноговетеранавійнинабать-ківщині зустріли як справжнього національного героя. Газети наввипе-редкиуславлювали«юноговоїна»,захопленозгадуючиійогопоранення,і нагороди.У своїх інтерв’юГемін вейдещопідігруваврепортерам,щочекаливідньогореплік,якіличилибгероєвівійни.Однакпідмаскоюбравого солдата, для якого бойові дії були чимось на кшталт великогоспорту,ховалосяобличчялюдини,глибокотравмованоївійною.СаметодіЕ.Гемін вейвирішивприсвятитисебелітературі.Улітку1919р.

він написав перші оповідання й вірші, з яких і розпочався учнівськийперіод його художньої творчості. втім, основним джерелом заробітківдля нього залишалася журналістика, яка заважала безпосередній пись-менницькійпраці. апочатку20-хроків, діставшипропозиціюпоїхатикореспондентомканадськоїгазетидоПарижа,вінзрадістюскориставсяцієюможливістю,щобувійтидоєвропейськоголітературногосвіту.УжезарікпісляпереїздудостолиціФранціїГемін вейвипустивпершу

книжку «Три оповідання й десять віршів» (1923). ще за рік потомуневеличкимнакладомвийшлазбіркапрозовихмініатюр«унашчас»(від-сутністьвеликихлітерутекстібуладаниноютодішнійавангардистськіймоді).Підбадьоренийпершимиписьменницькимиуспіхами,Гемін вейвідмо-

вивсявіджурналістськоїдіяльності.Відмовився,незважаючинате,щобувужежурналістомміжнародногокласу,іпоприте,щоразомзнабридлоюрепортерськоюроботоювтрачавєдинестабільнеджерелодоходів.


Він не помилився. аступне десятиліття (1925–1935) стало періодомйогострімкоготворчогозлету.УпродовжцьогоперіодуГемін вейнаписавромани«Фієста»(« сходитьсонце»),«Прощавай,зброє »,збіркиоповідань« оловікибезжінок»,«Переможецьнеотримуєнічого»,книжки«Смертьпісляпівдня»,«Зеленіузгір’я фрики»таін. овіімпульсидлятворчостіписьменнику надали враження від відвідування кориди1, палким при-хильникомякоївінстав,атакожвідучастіувеликіймисливськійекс-педиціїдо фрики.ЗацідесятьроківГемін вейставоднимзнайпопуляр-нішихписьменниківЗаходу. огокнижки,щовидавалисявеличезниминакладами,приверталиувагуперекладачіврізнихкраїнсвіту.Однимізчисленнихсвідченьширокоговизнанняписьменникаставвихіднаекраникінострічки,якузнятозайогороманом«Прощавай,зброє ».


иттєвапозиціягероївГемін веязначноюмірою рунтуєтьсянадотри-манні певного кодексу честі . Зміст його, пояснює академік Д.Затон-ський,приблизнозводитьсядотакого:« удьдужим,навітьжорстоким,

1К о р è д а—бійтореадоразбиком традиційневидовище,поширенев спаніїта атинській мериці.

133

умійвідповістиударомнаудар. есподівайсянівідкогоспівчуття,неремствуй — мовчи, бо найнебезпечніше показати себе невпевненимісмішним,тодітебепочнутьзневажатийперестанутьбоятися. епідда-вайся почуттям: краще холодність, ніждушевна розхристаність, краще само-тність, ніж беззахисність ле будьі мужній, чесний, справедливий. енападай—обороняйся. епрагникорис-татися з недосконалості, підлості навко-лишнього світу. Урешті-решт, відповідайсупротивникові тим самим, але не чинипроти нього підступів. Залишайся шля-хетним навіть щодо нього, не задлянього — задля себе. Тільки так ти збе-режеш шанс уціліти морально, не дасиіншимзруйнуватитвоюособистість,твоюлюдську гідність— те єдине,що в тебезалишилось, без чого неможливо, тай немає сенсу жити». Відповідні рисичитач знаходить у багатьох героївГемін вея: солдатів, спортсменів, мата-дорів,мисливців.

Громадянська війна в спанії змусилаГемін вея повернутися до журналістики.У 1937 р. він як представник амери-канської телеграфної агенції прибув докраїни, охопленої полум’ям війни. Праг-нучи у своїх кореспонденціях дати яко-могаповнішуіправдивішукартинуподій,він відвідував найнебезпечніші ділянкифронту. Під вогнем на передовій вінзняв документальну хроніку « спанськаземля», демонстрація якої мала значнийрезонансуС .Доречі,свійгонорарзафільм письменник віддав удові бойовоготовариша. спанськівраженняпокладенов основу знаменитого роману «По комуподзвін» (1940), загальний наклад англо-мовнихвиданьякогоперевищивмільйонекземплярів.У 1939 р. Гемін вей придбав неподалік від Гавани (Куба) садибу

Фінка-Віхія,яканабагатороківсталайогорідноюдомівкою.Дверіцьогобудинкузавждибуловідчиненодлядрузівтазнайомих. исленнихгостейписьменникдолучавдосвоїхулюбленихрозваг—полюваннятариболовлі,влаштовувавдлянихаматорськібоксерськібоїтавеселівечірки.

овий етап біографії Гемін вея пов’язано з Другою світовою війною.Упродовж1942–1943рр.письменник,здійснюючирейсинасвоємукатері«Пілар»,збиравтаємнуінформаціюпронімецькіпідводнічовни.У1944р.він прибув до Європи, де мав працювати військовим кореспондентом.Однакреальнайогодіяльністьвиходилазамежірепортерськоїроботи:він

Гемін вейнасафарі.1933 ð.

Гемін вейзароботою.1953 ð.

134

бравучастьубойовихпольотахнад імеччиноютаокупованоюФранцією,упартизанськомурусітазвільненніПарижа.Повернувшись до С в 1945 р., письменник знову зосередився на

художнійтворчості. айзначнішимийогодосягненнямипершогоповоєн-ного десятиліття стали роман « ерез річку й до тих дерев» та повість«Старийіморе».У1952р.Гемін веянагородженоголовноюлітературноювідзнакоюС —Пулітцерівськоюпремією,ав1954р.вінставнобелів-ськимлауреатом.Востаннірокифізичнийтапсихічнийстанписьменникарізкопогір-

шився.Глибокавнутрішнякризапризвеладотрагічноїрозв’язкидоліцієїмужньої,сміливоїтажиттєлюбноїлюдини.2липня1961р.Е.Гемін веянестало:заоднієюверсією,вінучинивсамогубство,заіншою—загинувунаслідокнеобережногоповодженнязізброєю.


ТворчістюГемін веятайогонеординарноюособистістюзахоплювалисяукраїнськішістдесятники.ДослідникипрозиОлесяГончаравідзначають,щонастильписьменника

значною мірою вплинули романи американського митця. Тут, зокрема,можнаназватипаралеліміжантивоєннимироманамиГемін вея(«Фієста»,«Прощавай,зброє »)таГончара(« юдинаізброя»,« иклон»).

Українські поети-шістдесятники присвячували Гемін веєві свої вірші.Серед найвідоміших — «Пам’яті Хемінгуея» вана Драча та «В доміХемінгуеяпідГаваною»ДмитраПавличка.


1. квигадаєте,чомуГемін вейзаживславилюдини-легенди кіепізодибіографіїписьменникавамзапам’яталися2. курольужиттіГемін веявідігравфактучастівПершійсвітовійвійні3. к складалася письменницька кар’єра Гемін вея азвіть літературніпремії,якимийогобуловідзначено.. Схарактеризуйте«кодексчесті»гемін веївськихгероїв.


Духовні поразки та перемогиІсторі створенн та убліка і овісті тари

і оре (1952). ев1936р.Е.Гемін вейнадрукуваву журналі «Есквайр» нарис « лакитна вода», дерозповів про те, як один старий рибалка, доклавшимайже героїчних зусиль, спіймав велетенського мар-ліна.Однакпохвалитисясвоєюздобиччюйомуневда-лося,оскількинарибинунапалиакули.Колистарогознайшливморі,відмарліназалишивсямалонеодинкістяк.Урозпачірибалканевтішноридав.У 1950 р. Гемін вей повернувся до цього сюжету,

поклавши його в основу художнього твору. Звісно,повістьсуттєвовідрізняласявідколишньоїжурнальноїпублікації. дже за чотирнадцять років,щоминулиізчасівоприлюдненнянарису,письменникзначнозба-гативсвійжиттєвийімистецькийдосвід.

Обкладинкапершоговиданняповісті.1952 ð.

135


Гемін вей був завзятим рибалкою й добрерозумівся як на радощах, так і на труднощахцього ремесла. Він мав серед рибалок чималодрузів,знавїхніродинитапобут,частовиходивзнимивморе,разомзнимивипивавумаленькійкорчмі,щоїїстінибулизавішаніфотокарткаминайбільшихрибин,годинамислухаючирозповідіпроморетарибу.Одногоразу,розповідаєбіографГемін вея .Грибанов, йому вдалося зловититунувагою514фунтів1. оротьбазнеютриваласімгодин.

1 вересня 1952 р. вийшло число журналу« айф», у якому було надруковано повість«Старий іморе».Успіхцієїпублікації буввоіс-тину феноменальний: упродовж 48 годин булорозпродано5318655( )примірників.Критикизустріли твір оваціями. урхливою булай реакція пересічних читачів: протягом трьохтижнівГемін вейщодняотримував80–90листіввід прихильників, які радісно вітали йогозновимдосягненням.

собливості обудови с жету та жанрова сво-рідність твору. У повісті змальовується епізодзрибальськогожиттяñòàðîãî Ñàíòüÿãî. ківбільшості своїх творів, Гемін вей «опускає» біо-графію героя, повідомляючи кількома фразамилишепотрібнупередісторію.Знеїмидовідуємося,що старий упродовж останніх 84 днів повертався з риболовлі без улову.Першісорокднівразом ізСантьяговморевиходивхло ик анолін—відданиййомувсімсерцемучень,якийпрагнувопануватисекретрибаль-ськогоремесла. ле,побачивши,що старомубільшенещастить, батькизмусили хлопчика перейти на іншийчовен. Виконавши їхній наказ, віндушею залишався зі своїм учителем,морально підтримуючи його у важкугодинуйнамагаючисьхоччимосьдопо-могтийомуна березі.ХлопчиклюбивСантьяго як «незвичайного старого»,схилявсяпереднимякпередсправжніммайстромівіривуйогоуспіх.Сам-один старий рибалка вийшов

у море й на 85-й день, коли долянарешті послала йому багату здобич.То була рибина величезних розміріві надзвичайної краси— утілена мріябудь-якого рибалки. Перемога надтакоючудо-рибиноюозначаладляСан-

1Ф у н т—міраваги,щодорівнює456,6г.

Гемін вейзупійманимимарлінами

Кадрізмультфільму«Старийіморе»режисер О. Петров р.

136

тьяго не просто вдале завершення його виходу в море, а й досягненняголовноїметитавищогосенсувсьогорибальськогожиття.Двобій героя з могутньою рибиною був важкий і виснажливий.Для

обохсуперниківцебулаборотьбанамежіжиттятасмерті.Довгорибинатягнулачовенстарогодалековокеан,першніжвінспромігсяїїподолати.Протещастяперемогибулонедовгим:назворотномушляхуприв’язанудочовнарибинуатакувалиакули.Старийщобулосилзахищавсвоюздобич,алеврешті-рештзазнавпоразки.Повернувшисьдобухтизприв’язанимдочовнагігантськимкістяком,знесиленийіспустошений,вінзаснувусвоїйжалюгідній хатині. Коли вранці хлопчик, стривожений його тривалоювідсутністю,заглянувудвері,старийщеспав.Побачившийогоскривав-лені руки,Манолін заплакав, аколиСантьягопрокинувся, він сказав:« е ер ми нов будемо рибалити ра ом»1.


ЗасадничимухудожньомусвітіГемін веябув ринци айсберга». ей принципвизначає «подвійну оптику» художньогозображення. Вона характеризується наяв-ністю в зовні просто побудованому сюжетіскладногопідтексту,уякомузосереджуєтьсявсебагатствосмислівтаемоцій,відбуваєтьсятонкенюансуванняхарактерів,розробляласясистема лейтмотивів, символів, асоціаційтощо.Відтак,залишаючисьумежахстислої,документально сухої оповіді, що висвітлю-вала не прикрашені художньою умовністюфакти, митець охоплював приховану підповерхнеюречейтаподійглибинну«правдужиття».Пояснюючите,як«спрацьовує»цейпринцип,він,зокрема,наголошував:« кщописьменникдобрезнаєте,прощопише,вінможеупуститибагатозтого,щознає,іякщовін пише правдиво, читач відчує все упу-щенетаксамогостро,якколибписьменник

сказавпроце.Величрухуайсбергавтому,щовінлишенаоднувосьмуздіймаєтьсянадводою».

1ТутідалітекстповістіцитуєтьсявперекладіВ.Митрофанова.

À. Ï. Райдер.Трудівникиморя.1880–1885 ðð.

Р. Кент.Трудівникиморя.1907 ð.

Р. Генрі.Хлопчик-рибалка

Р. е ард. люстраціядоповісті«Старийіморе»

137

Справді, у зовні реалістичний сюжет повісті вміщено багатий симво-лічний підтекст, що надає зображуваному смислової «двоповерховості».а рівні цього підтексту повість про рибалку таморе прочитується як

інакомовний сюжет про взаємини людини із життєвою стихією. Тут,уприхованійчастинітексту-«айсберга»порушуютьсязасадничіфілософ-ськіпитаннялюдськогобуття,виникаютьяскраві символийсамобутніасоціації.Саменаявністьтакогопідтекстунадаєлітературознавцямпід-ставувизначати«Старогоіморе»як овість- ритчу.


Ïðèò÷à —твір,восновуякогопокладеноповчально-алегоричнийсюжет,побудованийнаприхованомупорівнянні.Підчас«розшифру-вання»цьогопорівняннярозкриваєтьсяінакомовнийзмістпритчітазакладенавнійповчальнамудрість.Повість- рит а —невеликийзаобсягом(середнійміжроманомта

оповіданням)прозовийтвірзалегоричнимзмістом.

Пробле атика овісті. Одна з основних проблем твору — в аємини людини та рироди. З одного боку, Сантьяго притаманне почуття орга-нічної єдності з природою. ого погляд і думки охоплюють увесь при-родний світ від безпорадної пташки до космічних стихій. ей світ,наповнений жорстокою боротьбою та ніжною пульсацією різних формжиття,постаєусвідомостірибалкигармонійниміодухотвореним.Стариймилуєтьсякрасою івеличчюприроди,благоговійносхиляєтьсяперед їївищоюмудрістютагрізноюсилою,щироспівчуваєтендітнимстворінням,утягнутимущоденнуборотьбузаіснування.Сантьягойсамогосебеусві-домлює часткою природи. е помітно, зокрема, в епізоді, у якому він,згадуючичерепах,зауважує:« джеівменетакесамесерце,тайруки-ногиподібнідоїхніх».


Розкриваючи глибокий ліризм його сприйняття природи, Гемін вейуводить в оповідь таку деталь. имало молодих рибалок, читаємо ми

С. ульц. люстраціїдоповісті«Старийіморе».2015–2017 ðð.

138

уповісті,називалиморе —тобтовчоловічомуродійговорилипронього як ро су ерника як ро бе душний ростір ба навіть як ро ворога . Сантьягозавждивживавслово«море»вжіночомуроді( ),бодумавпронього як ро жінку ро живу істоту о може й одару-вати велику ласку і о бавити її а коли й чинить ось лихе чи неро -важне то лише тому о така вже її вдача .

Здругогобоку,письменникзмальовуєдраматичнепротистояннялюдинитаприроди.Самевцьомуполягаєзмістдвобоюрибалкизрибиноютайогобитвизакулами.Старийразуразгідновитримуєнерівнібоїзаобставин,що загрожуютьйому загибеллю.У загальному ілосо ському контекстіповістійогопротистояннярибинітаакуламнабуваєхарактеруборотьбиз«лихоюдолею»таізсамимсобою:зісвоєюстарістю,неміччю,фізичнимболем,сумнівамитавідчаєм. яборотьбамаєсвоєюнадметоюствердженняморальноїсилилюдського«я»: я окажу їй(рибині.— . В.),—подумкикажеСантьяго,—на о датна людина й о вона може стер іти .Двоїстівзаєминилюдинитаприродинайповнішерозкриваютьсяустав-

ленністарогодорибини.Вінсприймаєїїяксерйозного,гідногосуперника,векстремальномузмаганнізякимвінмаєабозагинути,абоперемогти.ПротедушаСантьяговільнавідненависті,агресивності,страхучизухва-лості. авпаки,вінзахопленомилуєтьсяграцієютаміццюсвоєїрибини.Віннепростозакоханийуцедивовижнестворінняприроди,айвідчуваєдо нього щире співчуття. У розпалі боротьби з рибиною герой навітьназиває її своєю сестрою. Однак професійна гідність рибалки владнодиктуєйомубитисядокінця,забудь-якуцінудобиватисяперемоги.Образрибалки,прив’язаногодорибини,якатотягнейогочовен,тотягнетьсязайогочовном(ісамрибалканеможезбагнути,хтокоговеде),виростаєв символ складних,драматичних і водночаспо-своєму гармонійнихвза-єминлюдинитаприроди.Характерно,що,висвітлюючицівзаємини,письменникрозвінчуєміф

про людину — господаря природи. Людина — говорить Сантьяго, —доволі нікчемна істота роти дужих тахів і вірів. таки с равді радше волів би бути отим рибиськом о ливе десь там у темряві моря .Поведінка головного героя в морі визначається етикою трудівника,

якастверджуєпріоритетпрофесійноїмайстерності,невіддільноївідлюд-ськоїгідності,стоїцизму,мужності.Уконтекстітемиморальнихчеснотрибалкивповістіпорушується роблема життєвих ора ок та еремог особистості.За логікою сюжету повісті перемога старого обертається на поразку:

відрибини,здобутоїціноюнеймовірнихзусильістраждань,залишаєтьсялише кістяк — водночас і наочний доказ рибальського успіху героя,ісвідченняйогофатальноїневдачі.Такадвозначністьпідсумківдвобоюрибалкиздолеюпідкреслюєтьсядвомамісткимидеталямиуфіналітвору:описуючи реакцію оточення на рештки здобичі старого, письменникзмальовуєрибалок,щозподивомвимірюютьдовгоюмотузкоюдовжинукістяка,апоручізними—подружжятуристів,яке,неуявляючитого,щовідбулося,милуєтьсялише«досконалоюформою»хвостарибини.

сторія про те, як рибалка,що впіймав рибину своєї мрії, зміг при-везтидодомулишеїїкістяк,нарівнісимволічногопідтекступрочитуєтьсятакожякінакомовнарозповідь ро одвічні с роби людини досягти своєї життєвої мети.

139


ярозповідьміститьусе:іетаптривалогоочікуваннятавідчайдушнихнадій,іважкий,сповненийборіньтастражданьшляхдомети,ісолодкумитьїїдосягнення,іподальшерозчарування,коливіддосягнутогозали-шаєтьсялишеспогад—такийсобі«кістяк».ЗоглядунацетлумаченняможнапровестипаралельміжморськоюпригодоюСантьяго та творчимпроцесом.Такмитець,щопрацюєнадголовнимтворомсвогожиття,щоднявитрачаючи сили на боротьбу з внутрішньою та зовнішньою протидієюйнасолоджуючисьхвилинамитворчихперемог,післязавершеннякнижкиабокартинипереживаєспустошеністьіневдоволеністьзробленим.

Важливо зазначити, що питаннядосягненняжиттєвої мети (і спорідне-ного з ним питання осягнення сенсуіснування) герой повісті вирішує насамоті, залишившись наодинці й зісвоєюмрією,ізнебезпечноюморськоюстихією. яекзистенційнасамотністьнадає образу Сантьяго трагічногозабарвлення.

втім,основнийпафостворунетра-гічний. Крізь мотив самотності героя,крізьситуаціюйогопоразкивпевненопробиваютьсяжиттєствердніінтонації.дже навіть привізши кістяк замість

рибини, старийпродемонстрував своюпрофесійну спроможність і моральнувелич. Так він довів і хлопчикові,і самому собі, що справді є «незви-чайним старим»— неперевершеним майстром своєї справи й людиноюнездоланноїсиливолі. йоговзаєминизюнимМаноліном—своєріднапро-тивагастанусамотності,пережитомупідчасморськоїпригоди.Хлопчикзігріваєрибалкутепломбезкорисливоїлюбові,щирогопоклоніння,ніжноїтурботи.Упоєднанні образи старого тахлопчика символізують зв’язкиекзистенційно самотньої людини з оточенням, зв’язки духовної спадко-ємностіпоколінь,зв’язкиминулоготамайбутнього,щозабезпечуютьбез-перервністьрозвиткулюдствайбезсмертялюдяності.Усепереможнимгімномлюдинізвучатьутворісловастарого: Людина

створена не для ора ки Людину можна ни ити а долати не можна .ПовістьГемін веядоводить,щовжиттінебуваєбезвихіднихситуацій,щосправжніздобуткиособистостівимірюютьсянезовнішнімуспіхом,авну-трішніми перемогами над собою, що людина здатна гідно протистояти«лихійдолі»,якщозалишаєтьсялюдиною.


1. Розкажітьпроісторіюстворенняповісті«Старийіморе». ксприймавїїавтор йогосучасники имбивипояснилифеноменальнийуспіхїїпершихпублікацій2. Розкрийтеособливостіпобудовисюжетутвору.Об рунтуйтейоговизна-ченняякповісті-притчі.3. Схарактеризуйтепроблематику«Старогоіморя».

Кадрізмультфільму«Старийіморе»режисер О. По ов р.

140

. к у повісті осмислюються взаємини людини та природи и можнаназватиїхсуперечливими изгоднівизавторськимрозуміннямцихвза-ємин иактуальневонодлянашихднів5. к у творі розробляються проблеми обстоювання людської гідності,моральнихперемогособистості,досягненнялюдиноюїїжиттєвоїмети Роз-крийтесвоєособистеставленнядоцихпроблем.6. Учомуполягаєгуманістичнийпафосповісті«Старийіморе»

РОЗДІЛ 3 МАГІЯ РЕАЛЬНОГО ЖИТТЯ


1. зчимувасасоціюєтьсяпоняття«магічнийреалізм»2. кимивиуявляєтеангелів3. По антазу те. Уявіть, ніби сьогодні, посеред буденного плину життя,з’явивсяангел. коюмоглаббутиреакціялюдейнацюподію

Ґабріель Ґарсія Маркес: «У Латинській Америці все можливе»У 50–70-ті роки ст. атиноамериканський

континент вибухнув небувалим сплеском творчоїенергії. Критики заговорили про дивовижний роз-квіт латиноамериканської літератури, захопленоназиваючи його «карибським чудом». З-поміжталановитих письменників нової літератури сліднасамперед згадати кубинця лехо Карпентьєра,ватемальцяМі еля нхеля стуріаса,мексиканцяКарлоса Фуентеса, бразильця уана імараїншаРозу,парагвайця в устоРоа астоса,аргентинцяХуліо Кортасара, колумбійця абріеля арсіа Мар-кеса,перуанцяМаріоВар аса ьйосу.Визначальною рисою картини світу, створеної

письменниками атинської мерики, було вельмисвоєрідне поєднання сучасних філософських ідей,насампередекзистенціалістських,гостроїсоціальноїкритики (спрямованоїна викриття тамтешніхдик-таторськихрежимів) та елементівміфологічної сві-домості,якадлялатиноамериканськоїкультури,на

противагукультуріЄвропийС ,буланефактомдалекоїминувшини,аскладникомсучасногосвітосприйняття.


авідмінувідПівнічної мерики,деупроцесієвропейськоїекспансіїкорінненаселенняздебільшогознищено,арештупідданодискримінації,уПівденній мерицііндіанцістоліттямиспівіснувализнащадкамикон-

абріель арсіяМаркес(1928–2014)

Ф. Валлоттон.Рокмадур.Пейзаж.1925 ð.

. Рейн орд.Макондо.2011 ð.

141

. к у повісті осмислюються взаємини людини та природи и можнаназватиїхсуперечливими изгоднівизавторськимрозуміннямцихвза-ємин иактуальневонодлянашихднів5. к у творі розробляються проблеми обстоювання людської гідності,моральнихперемогособистості,досягненнялюдиноюїїжиттєвоїмети Роз-крийтесвоєособистеставленнядоцихпроблем.6. Учомуполягаєгуманістичнийпафосповісті«Старийіморе»

МАГІЯ РЕАЛЬНОГО ЖИТТЯ


1. зчимувасасоціюєтьсяпоняття«магічнийреалізм»2. кимивиуявляєтеангелів3. По антазу те. Уявіть, ніби сьогодні, посеред буденного плину життя,з’явивсяангел. коюмоглаббутиреакціялюдейнацюподію

Ґабріель Ґарсія Маркес: «У Латинській Америці все можливе»У 50–70-ті роки ст. атиноамериканський

континент вибухнув небувалим сплеском творчоїенергії. Критики заговорили про дивовижний роз-квіт латиноамериканської літератури, захопленоназиваючи його «карибським чудом». З-поміжталановитих письменників нової літератури сліднасамперед згадати кубинця лехо Карпентьєра,ватемальцяМі еля нхеля стуріаса,мексиканцяКарлоса Фуентеса, бразильця уана імараїншаРозу,парагвайця в устоРоа астоса,аргентинцяХуліо Кортасара, колумбійця абріеля арсіа Мар-кеса,перуанцяМаріоВар аса ьйосу.Визначальною рисою картини світу, створеної

письменниками атинської мерики, було вельмисвоєрідне поєднання сучасних філософських ідей,насампередекзистенціалістських,гостроїсоціальноїкритики (спрямованоїна викриття тамтешніхдик-таторськихрежимів) та елементівміфологічної сві-домості,якадлялатиноамериканськоїкультури,на

противагукультуріЄвропийС ,буланефактомдалекоїминувшини,аскладникомсучасногосвітосприйняття.


авідмінувідПівнічної мерики,деупроцесієвропейськоїекспансіїкорінненаселенняздебільшогознищено,арештупідданодискримінації,уПівденній мерицііндіанцістоліттямиспівіснувализнащадкамикон-

абріель арсіяМаркес(1928–2014)

Ф. Валлоттон.Рокмадур.Пейзаж.1925 ð.

. Рейн орд.Макондо.2011 ð.

кістадорів1.Прижилисятутітемношкірілюдиафриканськогопоходження,завезенієвропейцямидляосвоєннянеосяжнихобширів атинської ме-рики.Кожензназванихетносівпривносивукультуруконтинентущосьсвоє.Відтаклатиноамериканськакультураформуваласявполіпотужноївзаємодіїтрьохтрадицій: індіанської,африканськоїтаєвропейської. атакомукультурномупід рунтізводиласяспорудановоголатиноамерикан-ськогороману.Художняманера,щоутвердиласявновійлатиноамерикан-ськійпрозі,отрималаназву магічний реалі м».


а і ни реаліз —художнійметод,дляякогохарактернастро-ката суміш різних національних культурних традицій, примхливепереплетенняміфівтареалійсучасногожиттязпритаманнимийомуморальнимиконфліктамитаполітичнимипроблемами.

«Потрібнобулорозповідатитак,якрозповідалимоїдіди,тобтобезпри-страсно, з абсолютним, непохитним спокоєм, непорушним за будь-якихобставин,навітьякщосвітперевернетьсядогориногами».ТакпояснювавсвоюхудожнюманерувидатнийколумбійськийписьменникМаркес.

абріель арсіяМаркес народився 6 березня 1928 р. в містечку ра-катака, що неподалік від атлантичного узбережжя Колумбії. Сімейніобставинисклалисятак,щодовосьмироківхлопчикавиховувалидідусьіколасМаркес,якийбув військовим і свогочасудослуживсядочину

полковника,табабусяТранкіліна,щоїїпам’ятьзберігалабезлічлегендіказок. ароднафантазія,якаговорилазмаленьким абовустамибабусі,і захопливі картини воєнних походів,що поставали в барвистих розпо-відяхдіда,переплелисьусвідомостімайбутньогописьменника.Згодомцесплетіння створило підвалинийого художнього світу, який відзначавсясамобутнімзрощеннямреальноготафантастичного,міфологічноготаісто-ричного,індивідуальноготаколективногоначал.

1К о н к і с т а д î р и — учасники іспанських та португальських загарб-ницькихпоходів—конкісти,яків Iст.вирушалидо мерикипісляїївід-криттядлязагарбанняцихземельіпоневоленнямісцевогонаселення.

142

езашкільнихроків абріельпочавскладативірші.Згодом,навчаю-чисьнаюридичномуфакультетіуніверситетув оготі,вінписавпрозовітворийжурналістськікореспонденції.У1955р.оприлюдненойогоповість«Опале листя», у якій змальовувалося вигадане містечко Макондо —художнійобразрідної ракатаки.ПізнішеМакондостанеголовнимтломподійуйогоромані«Стороківсамотності».У1955р.газета«ЕльЕспектадор»призначилаМаркесасвоїмкореспон-

дентомуЄвропі.Однакневдовзіцеліберальневидання,неугоднеколум-бійськомудиктаторськомурежимові, закрили.Редакціянадіслалапись-менникуневеликусумугрошей,абивінзмігповернутисязПарижадодому.езважаючинаматеріальнускруту,Маркесвирішивзалишитисявсто-

лиціФранціїй зосередитисянахудожнійтворчості, зокреманаромані« едобрийчас»іповісті«Полковникуніхтонепише».

У 1961 р.Маркес оселився вМексиці. Тут надруковано збірку йогооповідань«ПохоронВеликоїМами».У1967р.післявісімнадцятимісяцівзатворництва танаполегливої праці завершенороман«Сто років само-тності». второвівдалосяперетворитиісторіюсім’ї уендіа(щоохоплюєхронологічний відтинок від часів, колиХосе ркадіо уендіа заснувавМакондо, до моменту, коли ураган ущент зруйнував це містечко) насвоєрідну мікромодель певного історичного періоду існування рідноїкраїни(приблизновід30-хроківХ Хст.до30-хроківХХст.)тайусьогоатиноамериканськогоконтиненту. абільше,розповідаючипророзквіт

ізанепадродини уендіа,змальовуючикоханняйрозчарування,щасливізлетийвеликийсумїїпредставників—дивнихмрійників,вояків,рефор-маторів, — Маркес сягнув таких узагальнень, які вивели його сюжетуплощинуодвічнихзагальнолюдськихцінностей.

ОднимзнайвдалішихсвоїхтворівМаркесуважавроман«Осіньпатрі-арха» (1975), у якому головним об’єктом художнього зображення бувфеномен диктатури.Про зростання популярності письменника свідчитьте, що загальний наклад його наступного твору, « сторія однієї смерті,прояку знали заздалегідь» (1981), сягнувмільйонапримірників.Увагучисленнихчитачівпривернувіроман«Коханняпідчасхолери»(1985).У 1982 р. письменника нагороджено обелівською премією з таким

формулюванням: «За романи та оповідання, у яких фантазія та реаль-ність,поєднуючись,зображуютьжиттяйконфліктивсьогоконтиненту».

Ю. Лушнікова-Матвєєва. люстраціїдороману«Стороківсамотності».2016 ð.

143

У1989р.улегеняхМаркесавиявилираковупухлину. хочпісляопе-раціїв1992р.хворобувдалосяздолати,митцянеполишалипроблемизіздоров’ям.Згодом,у1999р.,письменникаатакувалощеоднеонкологічнезахворювання— лімфома. Маркес переніс два складні хірургічні втру-чанняіпройшовдовгийкурслікування.

Останні значні роботи письменника — мемуари в стилі «магічногореалізму»« ити,щоброзказатипрожиття»(2002)тазбіркапублічнихвиступів« тутнедлятого,щобговоритипромови»(2010).Маркесвідійшовувічність17квітня2014р.,на88-муроціжиття. е

сталося в його домі вМехіко внаслідок ниркової недостатності та пере-несеного респіраторного захворювання. У Колумбії у зв’язку зі смертюписьменникаоголосилитриденнийтраур.

Занадто великі крилаевеличкеоповідання тари ан із крила и (1972)увійшлодозбірки

«Дивовижна й сумна історія наївної Ерендіри та її жорстокої бабці».Розмаїті сюжетицієїкнижкимаютьпевніспільніриси.Письменник

використовує ту саму сюжетнумодель: у занедбаніймісцевості десь наманівцяхсвіту,щоповолізанепадає(щойпороджуєвтамтешніхжителівнастрої очікування чуда), відбувається якась дивовижна подія, котраспричинюєважливізмінивусталеномуплиніжиття.Однакцізмінинеостаточні: життя, сколихнуте чудом, урешті-решт повертається у своєзвичнерічище. однієюзголовнихпричинбезсиллячудаєнездоланнасамотність.

налогічнусюжетнумодельпокладеновосновуоповідання«Стариганіз крилами». удо тут постає в образі ангела,що несподівано з’явивсяводномуприморськомуселищі,наподвір’їподружжяПелайотаЕлісенди.оговізитовіпередувавперіоднегараздів:затяжнийдощзумовивнавалу

крабів, з якими марно боровся Пелайо сморід від знищених істот бувнестерпний,авбудинкувгарячцімариладитина.Здавалося,тількичудупідсилурозірватиланцюгнесприятливихобставин.Саметодінаподвір’ївиниклатрагікомічнапостатьангела.

Л. да Вінчі. нгел(фрагмент«Мадоннивскелях»).

л. р.

О. Редон. ородатийкрилатийстарий( нгел).1885 ð.

С. Далі.Сюрреалістичнийангел.1969 ð.

144

ікаво,щописьменникзображаєйогонеякнадприроднуістоту,котравирізняєтьсянетутешньоюкрасоютамогутністю,аяк«старенького діда який у ав обличчям у гря юку борсається там але не може ідвестися бо йому аважають величе ні крила»1. юдибачатьуньомухібащодив-ногожебраказголим,немовколіно,черепом,беззубимротомівеликимипівнячимикрилами,дотогож«обскубанимитабрудними».

а запитання Пелайо та Елісенди він відповідає якоюсь незрозу-мілоюмовою,черезщовониспочаткуприймаютьйогозапостраждалоговід аварії іноземного пароплава. тільки сусідка подружжя без ваганьназвалачудернацькогоприбульцяангелом.Протевонатакожпоставиласядо загадкового гостя з недовірою, не чекаючи від нього нічого доброго.Відтакподружжяутвердилосяусвоємурішенніякомогашвидшепозбу-тисявізитера.Такеставленнядоангеласвідчитьпронечутливістьлюдейдочудесного. евипадковочудунаподвір’їПелайовідводитьсянайзане-дбанішейнайпринизливішемісце—курник.Такужсамунездатністьдоспілкуванняізчудесниммиспостерігаємо

івреакціїземляківПелайотаЕлісенди,щозавіталидоїхньогоподвір’янаступного ранку: Сусіди стояли еред курником ро глядаючи ангела бе будь-якої святобливості й кидали йому їжу крі ь сітку немовби то було не над риродне створіння а якась циркова тварина .Письменниквідвертоглузуєзжителівселища,переповідаючипроїхнінаївніпланищодо«доцільноговикористання»дивногогостя(наприклад,зробитийогоголовою всесвіту, генералом, який вигравав би всі війни, засновникомновогородукрилатихлюдей).Особливовиразнаоцінка,щоїїдавангелупредставникофіційноїцеркви:враженийжалюгіднимобразомпосланцянебес, він висловив сумніви щодо приналежності цієї крилатої істотидо воїнства Господнього й запропонував звернутися за поясненням доєпископа,абитойзапитавпродивноговізитеравсамогопапиримського(потімуРиміщетривалийчасобговорювалисябезглуздіпитання,чизнає

1ТутідалітвірцитуєтьсявперекладіМ. ердинівської.

Д. Зінчук. люстраціядооповідання.2014 ð.

О. Чекуріна. люстраціядооповідання.2016 ð.

145

ангел-приблудаарамейськумовуабо,наприклад,чиможевінутриматисянакінчикуголки).


уденні,навмиснезниженідеталівобразіангела,покликаніпідкрес-литиреалістичністьйогоперебуванняназемлі.Маркес,доречі,доситьчасто використовувавцейприйом.Скажімо, у романі «Сто років самот-ності»вінувівуфантастичнусценупобутовуподробицю—перкалевіпро-стирадла,наякихгероїняпідносиласявнебо.Утакийспосібписьменникдомагавсятого,щобчитачповіривуреальністьнеймовірного,природністьнадприродного.

Гостинаангела,зякоїрозпочаласясеріячудесуселищі,спричиниланезвичайнепожвавленнянавколобудинку,уякомувінзнайшовпритулок.Господиніспалонадумкубратигрошізусіхохочихподивитисянадиво-вижу.ВідтакПелайотаЕлісендазібралигрошітазмоглиполіпшитисвоєжиття.Тимчасомангелусвідомостіїхніхземляківперетворивсянатакусобіміфічнуістоту.

ронічно змальовуються в оповіданні наївні спроби спілкування чис-леннихвідвідувачівдворуПелайотаЕлісендизангелом:хтосьзамислю-вавсянадтим,що їдятьтакідивністворіння,хтосьвисмикувавзйогокрилпір’я,ахтосьізцікавостінавітьприпікйомубікзалізякою. лижчимзацюнезбагненнуістотутаїї«сумнівні»диваселянамбувмандрівнийцирк,уякомудемонструвалидівчинку,щочерезнепослухперетвориласяна павука. дже причина метаморфози була людям зрозуміла, до тогожсамазачарованащироізвеликимсмуткомрозповідалапросвоюбіду.Зрештою,платнязацирковевидовищебуламеншою,ніжпризначеназадемонстраціюстариганазкрилами.Відтак селяни потроху втрачали інтерес до ангела, який невідомо

для чого й чому завітав до їхніх країв, не розповідав їм страхітливих«повчальних»історійінерозважавїхвправнимифокусами.Зрештою,вонивідвернулисявіднього. удотакнічогойнезміниловжиттілюдей:окрім

Кадрізкінофільму«Дужестарийсеньйорзвеличезнимикрилами» режисер

Ф. іррі р.

Сценазіспектаклю«Дужестарийсеньйорзвеликимикрилами»

Чернігівський му ично-драматичний театр ім. . Г. евченка режисер

А. акіров р.

146

будинку,щойогозбудувалиПелайотаЕлісенданагроші,яківиручиливідпоказунезвичайногостаригана,уселищівсезалишилосяпо-старому.Уфіналітворуангел,щоодужавпіслятривалоїхвороби,відлітаєназміц-

нілихкрилах. юдинешкодуютьзаним. огонесподіванийвідліт—це,мабуть,найбільшедиво,аджевтакийспосібвіндовів,щоє«нестариганомізкрилами»,асправжнімангелом.Однакінацечудолюдинереагують.Отже,воповіданнізмальовуєтьсяситуаціязустрічілюдиниізчудесним,

яканемаєсуттєвоговпливунаїїжиття. снуючипоруч,світлюдейісвітнадприродного залишаються відокремленими один від одного, а томукожензнихвиявляєтьсяприреченимнасамотність.


1. омаютьнаувазілітературнікритики,колиговорятьпро«карибськечудо»2. У чому полягає своєрідність культурного розвитку атиноамерикан-ськогоконтиненту3. квирозумієтетермін«магічнийреалізм». Розкажітьпрожиттєвийітворчийшлях . арсіїМаркеса. кобставинидитинствапозначилисянайогомистецькомусвітосприйнятті5. Схарактеризуйте центральні проблеми і провідні художні особливостіМаркесовоїпрози.6. коповідання«Стариган ізкрилами»пов’язане із загальним задумомзбірки«ДивовижнайсумнаісторіянаївноїЕрендіритаїїжорстокоїбабці»7. кідуховніпроблемипорушуєписьменникусюжетіпрогостинуангеланаземлі8. Спираючись на художній текст «Старигана з крилами», наведіть при-клади поєднання фантастичних і реалістичних елементів у художньомусвітіМаркеса.


Зустріч почуттів за чаємсунарі Кавабата —одинзнайвизначнішихяпон-

ських письменників, лауреат обелівської премії,митець, який підніс японську літературу до світо-вого рівня.У творчостіКавабати японськиймента-літетвияскравлюєтьсязадопомогоюмодерністськихприйомів художнього зображення, а досягненнязахідної літератури набувають питомо японськогозвучання. айвідоміші твориКавабати— «Танцю-ристказ дзу»(1926),«Волоцюгиз сакуса»(1930),«Майстер гри в о» (1938), «Країна снігу» (1944),«Тисячажуравлів»(1952).

Повість Тис а журавлів складаєтьсязнизкиокремихепізодівізжиттяголовногогерояКікудзі,яківідображаютьрізніетапитагранійогостосунківізтрьомажінками. зцимижінкамивінзнайомитьсяпідчасчайноїцеремонії,наякуйогозапросилавчи-

сунаріКавабата(1899–1972)

147

тельказнаменитоїяпонськоїтрадиціїТікако.Першою,коговінпобачив,наближаючисьдочайногопавільйону,булаюна кіко,якавразилайогосвоєюдосконалоюкрасоюісліпучоючистотою,символомякихєрожевефуросікі1іззображеннямбілосніжноготисячокрилогожуравля,якевонатрималавруках.Підчасчайноїцеремоніїмолодийчоловікдізнається,щосамецюкрасунювчителькаТікаконадумалазаньогопросватати. хочпротягомвсьогодійстваКікудзіта кіконесказалиоднеодномужодногослова,міжнимивстановлюєтьсявнутрішнійзв’язок.Таксамогеройвід-чуваєвласнудушевнупов’язаністьіздвомаіншимижінками,щозавіталидочайногопавільйону:колишньоюкоханкоюйогобатькапаніОотатаїїдонькоюФуміко.


1. к побудовано сюжет повісті «Тисяча журавлів» Схарактеризуйте їїтематику.2. Учомуполягаєскладністьстосунківміжгероями3. Розкрийте художньо-смислову функцію чайної церемонії у творі. кзнеюспіввідносятьсярізніперсонажі. Пояснітьзначенняназвиповісті.


Людину неможливо перемогтиПершуспробурозповістинаекраніпродвобійстарогорибалкиСантьяго

з великою сильноюрибою зробив режисерДжонСтерджес у 1958 році.У фільмі використано реальні кадри ловлі марліна— риби, маса якоїсягає750кілограмів. ерез тридцятьроківдолітературногопершодже-релазвернувсярежисерДжейдТейлор.У1990роцінаекранахз’явиласяновакіноверсіяповісті«Старийіморе».Своєсловосказалиймайстримультиплікації.ОлександрПетровпра-

цювавнадмультфільмомпонаддвароки,створюючивКанадісвоюверсіюзнаменитоготвору.Длятогощобзадвадцятьхвилинрозповістиісторіюпродивовижнусилулюдськогодуху,намальовано29тис.кадрів. втор

1Ф у р î с і к і—кольоровахустина,уякійносятьречі.

Кадрізкінофільму«Старийіморе» режисер Дж. Стерджес р. .Старий—С. рейсі

Кадризкінофільму«Старийіморе» режисер Дж. ейлор р. .Старий—Е. Квінн

148

використовувавтехнікумалюнківнасклі.Майстермайжевідмовивсявідпензлів і малював пальцями. ле завдяки цьому кожний кадр мульт-фільму:панорамаморя,спогадиСантьяго,стрімкірухирибідельфінівпідводою—перетворивсянасправжнюкартину,якуможнаназватиреа-лістичноюйказковоюводночас.РоботуО.Петровависокооцінилиякглядачі,такікорифеїкіномисте-

цтва: у 2000 році він отримав нагороду мериканської кіноакадемії—премію«Оскар».

1. ЗнайдітьуМережійперегляньтеодну із зазначенихекранізаційповістіЕ.Гемін вея«Старийіморе». квивважаєте,чидонеслидоглядачатворціфільмудумкуписьменника,якийстверджував:« юдинастворенанедлятого,щобзазнаватипоразки. юдинуможназнищити,аленеможнаперемогти»2. Пра о в ру ах.Обговорітьфільм,якийвипереглянули,зодноклас-никами.Звернітьувагунатакіпитання:загальневраженнявідстрічки рівень режисерської та акторської майстерності точність відтвореннясюжету та доречність його змін відповідність літературних образів таекраннихперсонажівтощо.

Чи потрібне людям диво?а студії « ілорусьфільм» у 1989 році режисер Олег єлоусов та

художник-постановникВ’ячеслав Тарасов за раннім оповіданнямГарсіяМаркеса«Стариганізкрилами»знялимультиплікаційнийфільм«Дужестаралюдиназвеличезнимикрилами».Режисерзгадував:« Геройопо-відання, старий, обдертий нгел, який у Маркеса потрапляє в колум-бійськесело,приземляєтьсянабілоруськийхутір.Уфільмійшлидощі,буловогко,туманно Умультиплікаціїце«вогко»й«туманно»потрібнонамалювати.Однакзняли вийшло—кращенебуває »Колегизахоплю-

Кадризмультфільму«Старийіморе» режисер О. Петров р.

Кадризмультфільму«Дужестаралюдиназвеличезнимикрилами»режисер О. єлоусов р.

149

валися,«якбездоганно,зякимсмакомпереданомряку,дрібнийдощик,якевідчуттявологи,вогкості».Укартинічіткопростежуєтьсядумкапроте,якскладнолюдиніприйнятите,щовідрізняєтьсявідзвичного,«нор-мального» і сприйняти це як подарунок, можливість зазирнути в іншідуховнісвітитавідчутиєдністьізтим,хтонесхожийнатебе.

1. к ви гадаєте, чому старий ангел у мультфільмі О. єлоусова призем-ливсяневколумбійськомуселищі,анабілоруськомухуторі2. андру о Інтернето . Знайдіть уМережі інформаціюпро інші екра-нізації Маркесового оповідання. Перегляньте одну з них і порівняйте їїзтвором.


1. Тестова роз инкаЗнайдіть айве. Повість Е. Гемін вея Старий і море орушує роблемиà) війни та її руйнівних наслідків б) моральних перемог та поразок осо-бистості â) досягненняжиттєвоїмети ã) взаєминлюдинитаприроди.Чому ангел в о овіданні . арсії Маркеса такий кволий та немічнийà) бодужедавноживенасвіті б) черезте,щохворісамілюди,доякихвінприлетів â) стомивсявдалекійтаважкійдорозізапоганоїпогоди ã) томущонасправдівіннеангел.2. кіпроблемипорушеновповістіЕ.Гемін вея«Старийіморе»3. Поміркуйте над символікою сновидінь старого. к ви розумієте сенспаралеліміжлевами,щограютьсянаберезі,іхлопчиком. Подискуту о. Пра о в ру ах. À. З ким насамперед боретьсяголовнийгерой:зрибиноючиізсамимсобою Á. изгоднівизтим,щоголовний герой є «незвичайним старим» Â.Кимпостає Сантья о напри-кінцітвору:переможцемчипереможеним5. По антазу те. кимвибачитеминулестарогорибалки6. к старий називає рибину впродовж двобою з нею Розкрийте симво-лічнийсенсцихвизначень.7. ілоло і ни а стер-клас.À. Доведіть,що«Старийіморе»—цеповість-притча.Á. Знайдітьезистенціалістськіознакивсюжетітаобразахтвору.8. Розкрийтесимволічнийсенсфіналуповісті.9. ілоло і ни а стер-клас.À. кідеталістворюютьекзотичнийколоритупейзажнихзамальовкахоповідання«Стариганізкрилами» . арсіяМар-кеса Á. Розкрийтесимволікунезбагненностімови,якоюрозмовляєангел,такурника,щоставйогопомешканням.Â. иможнавважатиМаркесівтвірпритчею ргументуйтевашудумку.10. Подискуту о. Пра о в арах. À. ому ангел постає в подобістариганазкрилами Á. иможнавважатиангелабайдужимдолюдей Â. У чому сенс візиту ангела Г. ому головним дивом ангела став йоговідлітзісвітулюдей11. квигадаєте,накогоспрямованаавторськаіронія:налюдейчинаангела12. Порівн те.À. курольвоповіданні«Стариган ізкрилами»відіграєепізодздівчиною-тарантулом Зіставте їїобраз ізобразомкрилатогоста-рого.Á. ПорівняйтеобразистарихуповістіГемін веятаоповіданніМаркеса.13. По антазу те. изахочеМаркесівангелповернутисяназемлю кщотак,опишітьйогоповернення.1 . Твор и роект. апишіть твір на одну з тем. À. Досягти головноїмети життя: філософська проблематика повісті-притчі «Старий і море»Е.Гемін вея.Á. Дивнийангелудивномусвіті(проблемазіткненнянадпри-родногозлюдськимвоповідання«Стариганізкрилами» . арсіяМаркеса).15. андру о Інтернето .Знайдітьматеріали,доберітьілюстрації(фото,відео,аудіо)тапідготуйтемультимедійнупрезентаціюпро«магічнийреа-лізм»врізнихвидахмистецтва.

150

РОЗДІЛ 1МОДЕРНІСТСЬКІ ТА НЕОАВАНГАРДИСТСЬКІ ТЕНДЕНЦІЇ В ДРАМАТУРГІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.


1. кітеми,навашудумку,булипопулярнівтеатріповоєнноїЄвропи2. зчимувасасоціюєтьсяпоняття«драмаабсурду»

Театральне життя в другій половині ХХ ст. пронизано духом най-сміливішихекспериментів.Публікасталасвідкомпотужнихестетичнихвибухів, що руйнували канони драматичних жанрів, дію, композицію,сценічнумову.Робилисяспробистворитип’єси«бездії»,«безхарактерів»,навіть«безслів».Ставилисядрами,щозображувалистихіюпідсвідомогой царину мрії, зосереджували на передачі «живої театральної емоції»й порушувалися інтелектуально-філософські питання. нтенсивно розви-вався«гібридний»драматичнийжанр—трагікомедія.


Тра іко еді — жанр драматичних творів, який водночас маєознакитрагедіїтакомедії.

Трагікомічнесвітобачення,щолежитьвосновітрагікомедії,пов’язанез усвідомленням відносності усталених критеріїв життя, відмовою відморальних абсолютів, невпевненості в духовних цінностях, абсурдностібуття.Трагікомедіяхарактеризуєтьсянасампередтим,щоавторводночастрагічнойкомічновияскравлюєоднійтісаміявища трагічнетакомічневзаємнопосилюються,авторськеспівчуттяодномуперсонажуврівноважу-єтьсяспівчуттяміншомугероєві.Трагікомічніефективиникаютьзневід-повідностігероя(абоситуації)внутрішнійнерозв’язаностіконфліктутощо.Видатними досягненнями західного театру в перші десятиліття після

Другоїсвітовоївійнибулиінтелектуальнадрама- ритчата театр абсурду .

ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX — ПОЧАТКУ XXI ст.

×АСТИÍА СÜÎМА

151


Дра а- рит а —драматичнийтвірзалегоричнимзмістом.

Особливо бурхливий розвиток драми-притчі відбувався в німецько-мовномутеатрі.Певноюміроювонапродовжувалатрадиціїбрехтівських«притчдлясцени»,хочакорифеїцьогорізновидудрамиМ.ФрішіФ.Дюр-ренматт рішуче відмежувалися від будь-якої ідеологічної спрямованостісвоїх творів (на чому, як відомо, наполягав їхній попередник). Драми-притчі Фріша та Дюрренматта, що досить часто порушували нагальніпроблеми сучасного життя, зокрема суспільного та політичного, відзна-чалися загальнолюдським масштабом узагальнення змальованих у нихявищ. Обидва драматурги прагнули представити універсальні моделідуховногойморальногожиттялюдинитасуспільства.

а другому полюсі театрального життя розквітав театр абсурду(«драмаабсурду»,«абсурдистськадрама»).


Театр абсурду —термін,щопозначаєсукупністьявищавангар-дистськоїдраматургії50–60роківХХст.У«театріабсурду»панувалигротескно-комічнадемонстраціяштучностійбезглуздостіповсякден-ного життя, метафорична передача потрясіння від ірраціональностізла,абсурдностібуття,смерті.

а противагу інтелектуальній драмі-притчі, що змушувала глядачівзамислюватися над важливими духовними й моральними питаннямижиття, «театр абсурду» спрямовано на відтворення емоцій, насампередвикликанихстаномпотрясіннясвідомості,якастикнуласязнезбагненнимсвітомйабсурдністюбуття.

айяскравішими представниками «театру абсурду» вважаютьсяЕ. онеско,С. еккет, . ене,почасти— . дамов,Е.Олбітаін.Певноюмірою«театрабсурду»жививсядуховниміхудожнімдосвідом

письменників-екзистенціалістів, які відтворювали відчуття абсурдностілюдського буття в абсурдному світі. Драматурги-абсурдисти відкривализа звичними реаліями безумствожиттяйнезбагненністьсвіту,бун-тували проти «здорового глузду»,раціональних засад західноїцивілізації.Зацимбунтомстоялаглибока зневіра в спроможностілюдського інтелекту осмислитибуттятасвіт.Доколацентральнихтем «абсурдистської драми» нале-жали також банальність і меха-ністичність буденногожиття, зне-особлення людини, що, зокрема,виявляється в «заштампованості»їїмисленнятамови,екзистенційнасамотність особистості, її неспро- М. охлачов.«Театрабсурду»

152

можністьзнайтиспільнумовузоточенням,пошукдуховнихорієнтирівіснування, викриття різних форм «колективізму» тощо. Об’єктом сце-нічногозображеннявдраматургів-абсурдистівнерідкоставалиподорожів підсвідоме: сновидіння, марення, кошмари. а рівні ж естетики для«драмиабсурду»булихарактернітенденціїдоруйнуваннясюжету:подіїзводилися до мінімуму, завдяки чому дія немовби заклякала, на сценіпануваластатика.Руйнувавсятакождраматичнийдіалог:персонажінечулиоднеодного,промовлялиреплікивпорожнечу.Порушенів«драміабсурду»трагічнітеминабувалифарсового,буфонадногозабарвлення.


1. кізагальнітенденціїбулихарактернідлязахідноїдраматургії50–60-хроківХХст.2. Дайтевизначеннятрагікомедії.3. отакедрама-притча. азвітьпредставників.. Схарактеризуйтеособливості«драмиабсурду».


Мільярд за людське життяСюжетп’єси«Гостина старої дами»(1956) рідріха

Äþððåíìàòòà починається з прибуття літньої мільяр-дерки Клер аханасян до рідного містечка юлена.агатороківтомувонапережиланайсильнішеусвоємужиттікоханняйнайглибшудушевнутравму.Коханий,бажаючи одружитися з донькою заможного крамаря,покинув її, тащейобмовивперед судомздопомогоюбрехливих свідків. Вагітна дівчина, суворо засудженаюленськоюгромадою,змушенабулапоїхатисвітзаочі.Тепервона—мільярдерка,якаволодієсвітом,аїїріднемісто—гетьзубожіло.Клерладнадати юленумільярдзаумови,якщохтосьізйогомешканцівуб’є лля,чоло-віка,якийколисьзанапастивїїжиття.Містяниобуренітакою пропозицією, однак стара дама спокійно про-мовляє:« почекаю».


1. Хто,навашпогляд,єголовнимгероємдрами2. иможнавважатимільярдерку,якавпевнена,щовсепродається, без-принципноюлюдиною3. им,навашудумку, спричиненапокора лляпередвирокомгромади:слабкодухістючиморальноюсилою. Знайдітьутворіприкладигротеску,іронії,пародії.

5. Доведіть,що«Гостинастароїдами»єдрамою-притчеюітрагікомедією.6. По антазу те.À. Уявіть,щови—детектив,якомудоручиливестисправупро загадкову загибель лля. к би ви проводили таке розслідування Á. кбивамдовелосяпобуватинасудізприводуцієїсправи(прокурором,адвокатомчисвідком),когобвивиправдали,акогобзасудили Â. кимвиуявляєте юленчерезтридцятьроківпіслягостинистароїдами

ФрідріхДюрренматт(1921–1990)

153

Важкий і втішний хрест доліУцентрідрами акса ріша«Санта-Крус» (1944)—

ситуація «переживання колись пережитого». я ситу-ація подрібнюється на кілька свідомостей і розтягу-єтьсянацілелюдськежиття,обмеженедужкамиТодійТепер.Діяп’єсивідбуваєтьсяводночасутеперішньомуйминулому.Тоді,тобтосімнадцятьроківтому,капітанпіратського судна Пеле рін викрав наречену Ротмі-страЕльвіру—дівчину, у яку був закоханий і якоюнатішивсяоднієїбезвітряноїночі,апотімпокинув,бобільшезакохануприваблювалайогоморськаширочіньіпокликневідомихдалекихкраїн.Дівчинаповернуласядонареченого,якийтежпоривавсядоморськихмандрів.Однакаристократпокровіталицарподуху,РотмістрзалишивсязЕльвіроюівзявнасебевідповідальністьзанеї—жінку,якукохавбільшезаморе.Засімнадцятьроків Ротмістр і Ельвіра влаштували респектабельнежиття.Вониоточилиоднеодногоніжністютатурботою.Узамку,девонимешкають,пануютьпорядокізатишок.Однакзазовнішньоюідилієюпричаїлисянудьга,породженабуденністю,ітугазаяскравимжиттям,якеРотмістріЕльвірапізналиколисьузали-томусонцемпортуСанта-Крус.


1. креалізуєтьсянастанованарозкриттянайтоншихпорухівсвідомостівп’єсі«Санта-Крус»М.Фріша2. Розкрийтезмістназвитвору.3. Проаналізуйтеситуацію«переживанняколисьпережитого»вдрамі.. Доякогорозуміннявласноїдоліприходятьгероївкінцітвору

Феномен масового «оносороження»ВосновудрамиЕжена онеско «Носороги» (1959)

покладеноабсурдно-фантастичнийсюжетмасовогопере-твореннялюдейнаносорогів. атліцієїпошестілишеголовнийгерой еранжезберігаєсвоюподобу,черезщойпотрапляєвситуаціюпротистояннянатовпу.Метафора «оносороження» має насамперед анти-

нацистське тлумачення, однак у широкому значеннівона стосується будь-якого омасовлення, тобто втратилюдськоїіндивідуальностійперетворенняособистостейвнатовп.


1. кі інакомовні значення має сюжет про пошесть«оносороження»2. кийсенсмаєпротест еранже3. Знайдітьутворіприкладиабсурдутагротеску.. Порівн те метафори перетворення особистості накомаху («Перевтілення» Ф.Кафки) та масового пере-твореннялюдейнаносорогів(« осороги»Е. онеско).

МаксФріш(1911–1991)

Ежен онеско(1909–1994)

154

РОЗДІЛ 2 ЛІТЕРАТУРА ПОСТМОДЕРНІЗМУ


1. Поміркуйте над терміном «постмодернізм», об рунтуйте свою гіпотезущодойогозначення.2. отакекласичнаймасовалітература

Визначальна роль у літературному житті трьох останніх десятилітьХХст.іпочаткуХХ ст.належить ост одерніз у.


Пост одерніз (букв.—той,щопіслямодернізму)—літературно-художнійнапрям,щоутверджуєплюралістичну1,фрагментарну,бага-товаріантнукартинусвіту,відображаючивтакийспосібпритаманнепостмодерній свідомості заперечення віри в прогрес, усемогутністьрозуму, можливість перетворення дійсності та встановлення універ-сальноїістини.

Постмодернізмомуширокомурозумінніпозначаютьсяявища,щочасвід часу виникають в історії літератури як втілена в художні формиреакція на кризу тієї чи тієї світоглядної системи (у такому контексті,скажімо,барокотлумачитьсяякпостмодерністськафаза,щопідбилапід-сумокдобиВідродження).Уцьомувипадкупідтерміном«постмодернізм»розуміютьдуховнийстан,якийхарактеризуєтьсянастроями«вичерпання

1П л ю р а л і с т è ч н и й — від п л ю р а л ѕ з м (від лат. pluralis — мно-жинний)—визнаннямножинностіістин.

Ф. Клементе. ачало.1991 ð. М. Паладіно. е на ви.1998 ð.

С. Кіа.Триголовидзвона.2001 ð.

155

утопічнихенергій»( .Габермас),розчаруваннявідеалахтасумнівуусві-тогляднихцінностях,критичнимставленнямдораціональнихзасадбуття,усвідомленнямнеоднозначностітасуперечливостісвітутощо.Зоглядунарозуміння постмодернізму в широкому значенні видатний італійськийписьменник, культуролог і літературознавець У. Еко стверджував, що«будь-якійепосіпритаманнийїївласнийпостмодернізм».

Постмодернізм у вузькому розумінні є, власне, назвою напрямувлітературітамистецтвіостанньоїтретиниХХ—початкуХХ ст. огосоціоісторичнетло—постіндустріальнесуспільство,щохарактеризуєтьсявтратоюглобальних ідейнихорієнтирів,якібоб’єднувалирізніверствинаселення.


Усвідомлюючи себе як антитезумодернізму з йогофундаментальноюорієнтацією на створення «нового» мистецтва, постмодернізм активнозапозичує мистецькі здобутки попередніх епох, звертаючись як до кла-сичноїтрадиції,такідосамогомодернізму,атакожшироковикористовуєбудь-які готовіформий елементи: відфрагментів світовихшедеврів дофактівпобуту.Улітературіцейпринципреалізуєтьсяврозлогомуциту-ванні та пародіюванні чужих творів, варіюванні відомих літературнихсюжетівімотивів,«дописуванні»або«переписуванні»класичнихтекстів.Дляпозначеннярозмаїттяміжтекстовихвідношеньвикористовуютьтермінінтертекстуальність.


Інтертекстуальність — зв’язки, завдяки яким тексти можутьпо-різномупосилатисяодиннаодного.

Постмодернізм принципово дотримується «несерйозних»— сміхових,передусім іронічних — форм переробки художнього матеріалу йогоголовна стихія— іронічна гра та пародія,що відповідає постмодерніст-ській настанові на те, аби «розважати повчаючи».Прагнучи скоротитирозривміжелітарноютарозважальноюкультурою,постмодернізмпоєднуєдосягненнявисокого(класичного)мистецтвапопередніхепохзістереоти-памимистецтвамасового.У70–80-тіроки ст.постмо-

дерна свідомість стала предметомсерйозного осмислення для філо-софів, культурологів, естетиків,літературознавців, соціологів(Р. арт, М.Фуко, .Гассан,Ф.Джеймсон, .-Ф. іотар,.Дерріда та ін.). айхарактер-

нішими її рисами вважаютьсясприйняття світу як хаотичноготафрагментарного(спричинене,засловами .Гассана,«кризоювіри»вусіцінності,щоіснувалираніше),а історії — як спонтанного пере-

А. Гейбатов.Мультикультуралізм

156

бігуподій,позбавленогосенсу,метиталогіки критичнеставленнядосте-реотипівсоціальногожиття,іронічнепереосмисленняздобутківкультурипопередніх епохтощо.Уцейчаспостмодерністськапрозадосягає свогорозквіту, якийпов’язано з іменамиУ.Еко ( талія),П.Зюскінда ( імеч-чина), К.Рансмайра ( встрія), Т.Пінчона (С ), Дж. Фаулза (Велико-британія),Дж. арнса(Великобританія),Дж. арта(С ),Дж.Геллера(С ), .Кальвіно( талія),М.Павича(Сербія),Х.Кортасара( ргентина),М.Кундери( ехія,Франція), . ітова(Росія),В.Єрофєєва(Росія)таін.ПлюралістичназасвоєюсутністюпостмодернасвідомістькінцяХХст.

виходить з толерантного ставлення до різних культурних традицій,визнанняцінностікожноїзних,потребиврівноправномудіалозікультур.і принципиутворюють засади такого явища суспільного, культурного

талітературногожиття,якмультикультуралі м,щонабуваєдедалібіль-шогорозмахуврозвинутихкраїнахсвіту.


Особливо яскраво ці тенденції виявляються в С . кщо колиськультурний розвиток цієї країни був спрямований на те,щоб численнінації і народності, які її населяли, певною мірою пожертвували своєюсамобутністюнакористьєдиноїамериканськоїнації,«розчинилися»вній(такзванатеорія«плавильноготигля»),товостаннідесятиліттяХХст.широкої популярності набув протилежний погляд, згідно з яким різнінаціїйнародностімаютьрозвиватисвоїтрадиції,дбаючипрозбереженнявласної самобутності, а отже, усього того, що відрізняє їх від іншихкультур.

У межах плюралістичної постмодерної культури великого розмахунабуві еміністський рух.Зпоширеннямфемінізму1пов’язанийстрімкийрозвитоклітературноїтворчостіжіноквостаннідесятиліттяХХст.

нколидоводитьсячутидумку,нібипостмодернізмєсвідченнямзане-падумистецтва.Протенесліддумати,нібипритаманнепостмодернізмовіпоєднаннязапереченнятаіроніїзводитьсялишедоруйнаціїчисамодос-татньої гри. дже кращі зразки постмодерністської літератури в оригі-нальниххудожніхформахпорушуютьнайважливішіпроблемидуховногобуттясучасноїлюдини,івцьомупланівонинічимнепоступаютьсяелі-тарномумодерністськомумистецтвупершоїполовиниХХст.Зародившисьзадобисвітоглядноїкризи,постмодернізмставголовним

спадкоємцемкультурноїтрадиціїпершоїполовиниХХст.,забезпечившинелишеїїзбереження,айподальшийрозвиток.


1. кітенденціївідігравалипровіднурольулітературіостанньоїтретиниХХст.—початкуХХст.2. о розуміють дослідники під постмодернізмом у широкому значенніцьоготерміна увузькому3. Розкрийтесоціоісторичні,культурнітаестетичніпередумовивиникненняпостмодерністськогонапрямувмистецтвіостанньоїтретиниХХст.

1Ф е м і н ѕ з м(відлат.femina—жінка)—низкасуспільно-політичнихрухів,які виступають за політичну, економічну, культурну, особистісну та соціальнурівністьжінокізчоловіками.

157

РОЗДІЛ 3 МИЛОРАД ПАВИЧ: ПЕРШИЙ ПИСЬМЕННИК ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ


1. Поміркуйте, як вплинув на історію розвиток інформаційно-цифровихтехнологій.2. квигадаєте,чизможутькомп’ютерта аджетипоступововитіснититрадиційнупаперовукнижку

« письменник уже дві сотні років», — про-голосив Павич в автобіографії й додав пояснення:«Удалекому1766роціодинПавичвидаву удимісвоюзбіркувіршів,івідтодінасуважаютьписьмен-ницькоюродиною».МилорадПавичз’явивсянасвіт15жовтня1929р.

в елграді, за власними словами, «на узбережжіоднієї ізчотирьохрайськихрічок»уродиніскуль-пторайвикладачкифілософії.


Здитинствазачарованийприродоютаунікальноюкультуроюрідноїкраїни,вінпотімразуразвідтво-рював сербський колорит у своїх книжках. « ал-кани,—наголошувавПавич,—цетакатериторія,де дуже розвинута духовність, де сполучаютьсярізнірелігії,культури,цивілізації,традиції».

ПіслязакінченняшколиПавичупродовж1949–1953 рр. навчався на відділенні літератури філософського факультетуелградськогоуніверситету,дестудіювавсербськулітературуХ –ХХст.ЗдобувшиступіньдокторафілософіївгалузіісторіїлітературивЗагреб-ськомууніверситеті,Павичвикладавхудожнюсловесністьвуніверситетахелграда, Відня, Парижа, Фрайбур а, а також виступав з літературно-критичнимистаттями.У 1967 р. вийшла друком його перша поетична збірка під знаковим

дляпостмодерністськоїестетикизаголовком«Палімпсести» черезчотирирокипотомуоприлюдненощеоднупоетичнукнижку«Місячнийкамінь».Павичбагатописавіперекладав,аледо1984р.,колипобачивсвітйогороман«Хозарськийсловник»,залишався,завласнимвисловленням,пись-менником,якогонайменшечиталинайогобатьківщині.Згаданакнижкапринеслайомунелишенаціональну,айсвітовуславу.Вонавитрималапонадсотнюперевидань,їїперекладалибагатьмамовами.ВідтодітвориПавича:«Пейзаж,намальованийчаєм:романдлялюбителівкросвордів»(1988), «Внутрішня сторона вітру. Роман про Геро і еандра» (1991),«Остання любов у аргороді» (1994), «Скляний равлик» (1998), « ух-лядадляписьмовогоприладдя»(1999),«Зорянамантія»(2000),«Весілля

МилорадПавич(1929–2009)

158

вкупальні»(2007)табагатоіншихнезмінноперебуваливепіцентріувагичитачівталітературнихкритиків.ПисьменникаобраночленомСербськоїакадеміїнаукімистецтвтаСербськогоПЕ -клубу.Митецьвідчувавєдністьіздолеюсвоєїкраїни,уякійвідобразилисятра-

гічніколізіїсвітовоїісторіїХХст.Самевтакомуконтекстівінсприймавівласнежиття:«Упершенаменепадалибомби,колименібуло12років.Удруге—колименібуло15років оветисячоліттярозпочалосядляменев1999році зтретьоговмоємужиттібомбардування,колилітаки ТОпочалискидатибомбина елград».Однакзавсіхвипробувань іспокускомфортнішогожиттязакордономПавичнеполишавсвоєїбатьківщинидосамоїсмерті.Вінпомерурідномумісті30листопада2009р.Пошук нових засобів подолання «кризи читання» за доби нтернету

привівПавичадовисновку,щовартовзятидоувагиособливостічитаннязасучасноїдобийписатитак,абичитачпочувавсязакнижкою,якзамоніторомкомп’ютера,коли,натиснувшинаклавішу,вінсамробивбисвійвибірізмінював«перебігсвоїхлітературнихпригод».Зоглядунацеписьменникрозробиворигінальніформироманівнелі-

нійноготипу,як-от,наприклад,романиуформісловника,водянихгодин-ників, кросворда, карт таро чи астрологічних приписів. а відміну відтрадиційних «лінійних» текстів, «нелінійні» твори уможливлюють роз-галуженнясюжетуврізнихнапрямках,одночаснийперебігподій,вільнімандри епохами, множинність комбінацій персонажів, інакше кажучи,безмежнуйрозмаїтугруобразамитасмислами.


Деякі твори Павича існують у версіях: книжковій та електронній.априклад, два розділи, наявні в електронній версії «Зоряної мантії»,

неввійшлидокнижковоговидання,ароман« ухлядадляписьмовогоприладдя»мав,зазадумомавтора,дварізнихзавершення:одне—длякнижки,друге—длякомп’ютерногочитання.

Для того аби зрозуміти задум і сенс оповідання кл ни равлик (1998), слідпередусімматинаувазі,щовононаписаневпостмодерніст-ській системі координат, усередині якої світ ототожнюється з текстом,апровіднимиприйомамихудожньогозображенняєгра,пародія,багато-варіантнемоделюваннятаперекодуванняобразів.Сюжетуоповіданняпередуєрубрика Перше ерехрестя ,уякійзазна-

чається,щочитачможесамвирішити,якийрозділбудепочаткомтвору:«ПаннаХатчепсут»чи«ДавидСенмут,архітектор».


Хатчепсут (або Хатшепсут) була царицею ового царства ДавньогоЄгиптувХ ст.донашоїери.Уперекладіїїім’яозначає«та,щопопередушляхетних дам». Попри традицію чоловічого царювання, вона здобуланелишевладу,айславулегендарноїправителькиДавньогоЄгипту,таксамошанованої, якЕхнатон,Рамсес чиКлеопатра II.Після смертічоловікавонасталарегентшоюприсиновіТутмосі ,апотім,фактичновідсторонившийого,оголосиласебежінкою-фараоном.Хатчепсутправила22роки.Середїїзаслуг—відбудоваЄгиптупіслянаваликочівників-гік-сосів,економічнийрозквітдержави,будівництвопалаців іхрамів,орга-

Статуяжінки-фараонаХатчепсут.Метрополітен-музей

у ью- орку

159

вкупальні»(2007)табагатоіншихнезмінноперебуваливепіцентріувагичитачівталітературнихкритиків.ПисьменникаобраночленомСербськоїакадеміїнаукімистецтвтаСербськогоПЕ -клубу.Митецьвідчувавєдністьіздолеюсвоєїкраїни,уякійвідобразилисятра-

гічніколізіїсвітовоїісторіїХХст.Самевтакомуконтекстівінсприймавівласнежиття:«Упершенаменепадалибомби,колименібуло12років.Удруге—колименібуло15років оветисячоліттярозпочалосядляменев1999році зтретьоговмоємужиттібомбардування,колилітаки ТОпочалискидатибомбина елград».Однакзавсіхвипробувань іспокускомфортнішогожиттязакордономПавичнеполишавсвоєїбатьківщинидосамоїсмерті.Вінпомерурідномумісті30листопада2009р.Пошук нових засобів подолання «кризи читання» за доби нтернету

привівПавичадовисновку,щовартовзятидоувагиособливостічитаннязасучасноїдобийписатитак,абичитачпочувавсязакнижкою,якзамоніторомкомп’ютера,коли,натиснувшинаклавішу,вінсамробивбисвійвибірізмінював«перебігсвоїхлітературнихпригод».Зоглядунацеписьменникрозробиворигінальніформироманівнелі-

нійноготипу,як-от,наприклад,романиуформісловника,водянихгодин-ників, кросворда, карт таро чи астрологічних приписів. а відміну відтрадиційних «лінійних» текстів, «нелінійні» твори уможливлюють роз-галуженнясюжетуврізнихнапрямках,одночаснийперебігподій,вільнімандри епохами, множинність комбінацій персонажів, інакше кажучи,безмежнуйрозмаїтугруобразамитасмислами.


Деякі твори Павича існують у версіях: книжковій та електронній.априклад, два розділи, наявні в електронній версії «Зоряної мантії»,

неввійшлидокнижковоговидання,ароман« ухлядадляписьмовогоприладдя»мав,зазадумомавтора,дварізнихзавершення:одне—длякнижки,друге—длякомп’ютерногочитання.

Для того аби зрозуміти задум і сенс оповідання кл ни равлик (1998), слідпередусімматинаувазі,щовононаписаневпостмодерніст-ській системі координат, усередині якої світ ототожнюється з текстом,апровіднимиприйомамихудожньогозображенняєгра,пародія,багато-варіантнемоделюваннятаперекодуванняобразів.Сюжетуоповіданняпередуєрубрика Перше ерехрестя ,уякійзазна-

чається,щочитачможесамвирішити,якийрозділбудепочаткомтвору:«ПаннаХатчепсут»чи«ДавидСенмут,архітектор».


Хатчепсут (або Хатшепсут) була царицею ового царства ДавньогоЄгиптувХ ст.донашоїери.Уперекладіїїім’яозначає«та,щопопередушляхетних дам». Попри традицію чоловічого царювання, вона здобуланелишевладу,айславулегендарноїправителькиДавньогоЄгипту,таксамошанованої, якЕхнатон,Рамсес чиКлеопатра II.Після смертічоловікавонасталарегентшоюприсиновіТутмосі ,апотім,фактичновідсторонившийого,оголосиласебежінкою-фараоном.Хатчепсутправила22роки.Середїїзаслуг—відбудоваЄгиптупіслянаваликочівників-гік-сосів,економічнийрозквітдержави,будівництвопалаців іхрамів,орга-

Статуяжінки-фараонаХатчепсут.Метрополітен-музей

у ью- орку

нізація експедицій в інші країний навіть, якуважаютьісторики,кількавійськовихпоходів.

Сенмут (або Сенемут) був сучасником Хат-чепсут.Вінпоходивзбідноїродини,але,маючиталант архітектора, здобув славу видатногобудівничого. Крім того, Сенмут був видатнимдержавнимдіячемівпливовоюособоюпридворіфараона.Так,вінбуввихователемдонькиХат-чепсутпринцеси ефрури(воповіданні— іфе-руре),якапомерлавюномувіці.ПіслякоронаціїХатчепсут цей придворний отримав пост чати(або,кажучисучасноюмовою,прем’єр-міністра)Верхнього Єгипту. Подейкували, ніби Сенмутбувнелишерадникомжінки-фараона,але і їїкоханцем,однакдостеменнихдоказівцічуткинемали.

За посередництвом давньоєгипетських іменавторсполучаєминулуйтеперішнюреальності,аби«сформатувати»сюжетоповіданняводночасяк випадкову зустріч двох наших сучасниківі як вічну історію кохання, що зародиласяв Давньому Єгипті й на відстані тисячолітьповторюєтьсязнову.

Жіноча версія історії на рямок Панна атче сут . Панна Хат-чепсут—молодасамотняжінка,продавчиняжіночоїбілизни.Дорогоюдокрамнички,уякійвонапрацює,паннаХатчепсутрозважаєтьсядивноюгрою: вона краде й підкидає дрібнички незнайомцям, які випадковозустрічаються на її шляху. ього разу Хатчепсут поцупила коштовнузапальничкууфутлярі. асамійзапальничцівигравіюванонапис: к о мене тричі ідряд а алиш дійсниться твоє бажання 1. нафутлярівитисненоім’явласника ISIII.Докрамничкинавідуєтьсямолодийчоловікнібитознаміромпридбати

нічнусорочкудлясвоєїдружини.Підчасрозмовипродавчиняпідкидаєйому викрадену запальничку й непомітно прибирає до рук маленькийсувенір,якийвінпринісізсобою:загорнутувзолотийпапіркоробочку,усерединіякої лежить склянийравлик, овний якогось рожевого илу аткнутий рожевим воском і нотом усередині. Це було ось на ра ок

декоративної свічки .Чоловіча версія історії на рямок Пан Давид Сенмут архітектор .

а початку «чоловічої» історії змальовується самотня жінка, колишнядружина архітектора Давида Сенмута, яка все ще болісно переживаєрозлучення із чоловіком. Вона припасає йому подарунок до Різдвянихсвят:виготовленууформіскляногоравликасвічку,якувонанаповнюєсріблястим піском з баночки з написом «Вибухівка високої руйнівноїсили. Вогненебезпечно». ебезпечний сувенір жінка ховає в золотистійкоробочці.Знайшовшицюкоробочку,панСенмутненаважуєтьсязазирнутивсе-

рединунеї,алекладеїївкишенюйполишаєпомешкання.Вінпотрапляєдокрамниціжіночоїбілизни,депідчасрозмовизпродавчинеюзалишає

1ТутідаліоповіданняцитуєтьсязаперекладомО.Микитенко.

160

коробочкуйвикрадаєнічнусорочку.Повертаючисьізкрамниці,Сенмутзподивомзнаходитьукишенізапальничку.

Підсумок ершого ерехрестя . Дивнийобмінзапальничкоюісклянимравликом,щовідбуваєтьсяміжпродавчинеютапокупцем,маєподвійне

тлумачення. З одного боку, він позначає замінуречамитієїбезцінноїможливостівіддаватийотри-мувативід іншогодушевне тепло,якувідкриваєкохання.Зіншогожбоку,вінсимволізуєспробузапалитисвічкукохання—спробу,котращеневдається, але вже встановлює між чоловікоміжінкоюзв’язокякміждвомаполовинками.

Центральна клавіша на рямок Дочка яка могла ватися Ні еруре . Уцьому розділі розпо-відаєтьсяпродругузустрічСенмутатаХатчепсут.Сенмут приходить до крамниці, аби подаруватисорочку,якувінукрав,продавчині,авоназапрошуєйогодосебенаРіздвянесвято.Міжнимивідбува-ється розмова, під час якої вони поводяться так,нібизнаютьоднеодногобагатотисячоліть.


к найяскравішийнатяк на колишнє спільнеминулеі,отже,навзаємневпізнаваннялунаєтутзгадка про іферуре — ту ж таки доньку істо-ричноїХатчепсут,виховануСенмутом.

Він с итав Чи мали ви колись дочку агато багато років тому. Гадаєте чотири тисячі років тому Може

й мала. а ара не маю. тому я на світі сама. Ви хотіли б рийти на Святвечір і доглянути її Кого а ту дочку якої я не маю. Ось вам моя адреса. Охоче відка ав молодик оцілувавши родав ицю у вухо й ішов. У дверях він у инився й докинув наю її імя. Чиє а цієї дочки якої ви не маєте. Вона валася Ні еруре .

Урозділі«Декоративнасвічка»подіїзображуютьсязпоглядугероїні.Приготувавши скромну святкову вечерю і приче-пурившись,вонадістаєскляногоравликазкоро-бочки,висипаєзньогопил(немаючигадкипройогосмертоноснудію)інаповнюєйогоароматнимблакитним порошком. ойно гість з’являється,героїнядаруєйомускляногоравлика.Побачившизнайомузолотистукоробочку,панСенмутздогаду-ється,щоцеподарунокколишньоїдружини,якийвін загубив у крамниці. Герой дарує панні Хат-чепсут запальничку, яку вона підкинула в йогокишеню. апроханняхазяйки,Сенмут запалюєравлика. Панна Хатчепсут пропонує йому крес-нутизапальничкутричі:відповіднодо«інструкції»,уякійзазначено,щозатакоїумовизапальничказдійснить бажання. Пан Сенмут виконує її про-хання, після чого стається вибух, який знищуєіпомешкання,ісамихгероїв.«Лишились тільки

СкульптурнийпортретСенмутаз ефруроюнаруках. ританськиймузей

С. Далі.Равликтаангел.1972 ð.

161

імена,—підсумовуєоповідач,— їх можна найти в будь-якому ідруч-нику історії ги ту династія ».Розділ «Запальничка» містить «чоловічу»

версіюцієїжзустрічі.ПідчастретьоїСентмутовоїспроби креснути запальничка раптом дає осічку.Відтак замість вибуху побачення завершуєтьсядовгимпоцілунком,котрийможнаінтерпретуватиякпрологдоновоїісторіїкохання.У дусі літературної традиції різдвяних історій

Павичпоклавзаосновуобохверсійфіналумотивздійсненнязаповітногобажання:молоділюди,зму-ченісамотністюйпорожнечеюжиття,уСвятвечірзапалюють свічку свого кохання. Однак завдякиідеїдвохфіналівписьменникдвічіпідриває«серйоз-ність»цьогомотиву:унегативнійверсії(вибух)—через стилістику чорного гумору, а в позитивній(поцілунок)—через стереотипну розв’язку розва-жальнихлюбовнихісторій,щоїхпродукуємасовалітература. Однак ці, здавалося б, протилежніфіналимаютьсвоїмспільнимзнаменникомзовсімнежартівливу ідею тотожності кохання і смерті.Унегативнійверсіїзвідсивипливаєвисновокпрофатальнекохання, якепризводить до трагічної загибелі закоханих, алезберігаєїхнііменаувічності,авпозитивнійверсії—думкапроте,щокоханнядолаєсмертьівідкриваєшляхдоновогожиття.


1. Підготуйте стислу розповідь про життя та творчість письменника.Визначтевнійсвітогляднізасадийогопостмодерністськогосвітовідчуття.2. УчомуполягаєсутністьхудожньогоноваторстваМ.Павича3. Схарактеризуйтепринципи,формитаприйомипобудовихудожніхтворів,якірозробивписьменник.. и згодні ви з думкою письменника, що саме шлях взаємодіїзкомп’ютернимитехнологіямиєдійовимзасобомдолученнячитачаінтер-нетноїдобидохудожньоїлітератури Об рунтуйтесвоїміркування.5. Схарактеризуйтепобудовуоповідання«Склянийравлик».Учомувиявля-єтьсяйогоінтерактивнийхарактеріспрямованістьнаактивнуспівучастьчитача аведітьконкретніприклади.6. Пояснітьфункціїдавньоєгипетськогопідтекстувоповіданні.7. имвідрізняютьсяоднавідодноїрізніверсіїпрочитаннятвору якимєїхнійспільнийзнаменник8. Розкрийтеморально-філософськийзмістоповідання.Висловтесвоєстав-леннядопроблем,якіпорушивписьменник.


Буквальність метафоричногоуліо лоренсіо Кортасар —аргентинсько-французькийписьменник,

есеїст і публіцист, один з найвідоміших представників «магічного реа-лізму»,авторпостмодерністськихінтелектуальнихроманів.

С. Сиденко.Метаморфозиравлика.2011 ð.

162

Воповіданні«Ìåíàäè»змальованоконцерткла-сичноїмузики. апочаткутворуцейконцертзобра-жується як цілком звичайний захід для цілкомзвичайних завсідників театру «Корона». Хіба щотрохинезвичайноювидаєтьсянадтопіднесенасвят-кова атмосфера, спричинена ювілеєм диригента,якоговмістіпоштивойменуютьМаестро.Таповолівтеатральнійзалівідбуваєтьсядивнаметаморфоза:захватпереростаєвбожевільнулють,щотрощитьмузичні інструменти, пюпітри й людські обличчя,а респектабельна публіка перетворюється насп’янілийвіднасильстванатовпархаїчнихварварів,яківіддаютьсямоторошнійвакханалії.Вибудовуючи сюжет оповідання як буквальну

інсценізацію метафоричного вислову «зшаленітивід захвату», автор здійснює своєрідне художнєдослідженнядуховної ситуації, схованої за описомконцерту. Основними об’єктами спостереженняєпубліка,Маестройсамоповідач.


1. Визначтепроблематикуоповідання«Менади». квонапов’язанаізсис-темоюобразівтвору2. Розкрийтепідтекстзаголовку«Менади».3. Схарактеризуйтепостмодерністськіприйоми,яківикористовуєКортасарусвоємутворі.


Повернення старої дами додомуП’єсаФ.Дюрренматта«Гостинастароїдами»привабиласвоїмсюжетом,

дотепністю мови та проблематикою низку талановитих кінорежисерів.орно-білий фільм «Візит» американського режисера ернхарда Віккізнятов1964р. менаголовнихгероївтасамурозв’язкусюжетузмінено.Так,Карла аханасянз’являєтьсявГюлленінечерезсорокп’ять,ачерездвадцятьроків. воназовсімнебажаєсмертіСержуМіллеру.« кщотебестратять—типомрешмаленькимгероєм. янехочуцього»,—заявляєКарла.Радянський двосерійний фільм «Візит дами» (режисер М.Козаков,

1989 р.) менше відступає від сюжету п’єси. айсильніший бік кіно-стрічки— бездоганна гра акторів, особливо Катерини Васильєвої, якавиконуєрольголовноїгероїні.

ікавакіноінтерпретаціядюрренматтівськоїдрами—німецько-австрій-ський проект режисера іколауса ейтнера «Візит старої дами» (2008).Критикивідзначають,щоавторамфільмунеабиякудалосязберегтидухоригіналутвору. всежєсуттєвісюжетнівідмінності.Так,Клара аха-насянтежприїздитьдомістасвоєїюності,абипомститисяколишньомукоханому.Однактутсвояверсіяподійминулого:Кларувважализагиблою

ХуліоКортасар(1914–1984)

І. ергмануроліКарлиаханасян Ві ит

р.

Кадрізкінофільму«Візитдами»(1989 ð.)

Кадрізкінофільму«Візитстароїдами»(2008 ð.)

163

Воповіданні«Ìåíàäè»змальованоконцерткла-сичноїмузики. апочаткутворуцейконцертзобра-жується як цілком звичайний захід для цілкомзвичайних завсідників театру «Корона». Хіба щотрохинезвичайноювидаєтьсянадтопіднесенасвят-кова атмосфера, спричинена ювілеєм диригента,якоговмістіпоштивойменуютьМаестро.Таповолівтеатральнійзалівідбуваєтьсядивнаметаморфоза:захватпереростаєвбожевільнулють,щотрощитьмузичні інструменти, пюпітри й людські обличчя,а респектабельна публіка перетворюється насп’янілийвіднасильстванатовпархаїчнихварварів,яківіддаютьсямоторошнійвакханалії.Вибудовуючи сюжет оповідання як буквальну

інсценізацію метафоричного вислову «зшаленітивід захвату», автор здійснює своєрідне художнєдослідженнядуховної ситуації, схованої за описомконцерту. Основними об’єктами спостереженняєпубліка,Маестройсамоповідач.


1. Визначтепроблематикуоповідання«Менади». квонапов’язанаізсис-темоюобразівтвору2. Розкрийтепідтекстзаголовку«Менади».3. Схарактеризуйтепостмодерністськіприйоми,яківикористовуєКортасарусвоємутворі.


Повернення старої дами додомуП’єсаФ.Дюрренматта«Гостинастароїдами»привабиласвоїмсюжетом,

дотепністю мови та проблематикою низку талановитих кінорежисерів.орно-білий фільм «Візит» американського режисера ернхарда Віккізнятов1964р. менаголовнихгероївтасамурозв’язкусюжетузмінено.Так,Карла аханасянз’являєтьсявГюлленінечерезсорокп’ять,ачерездвадцятьроків. воназовсімнебажаєсмертіСержуМіллеру.« кщотебестратять—типомрешмаленькимгероєм. янехочуцього»,—заявляєКарла.Радянський двосерійний фільм «Візит дами» (режисер М.Козаков,

1989 р.) менше відступає від сюжету п’єси. айсильніший бік кіно-стрічки— бездоганна гра акторів, особливо Катерини Васильєвої, якавиконуєрольголовноїгероїні.

ікавакіноінтерпретаціядюрренматтівськоїдрами—німецько-австрій-ський проект режисера іколауса ейтнера «Візит старої дами» (2008).Критикивідзначають,щоавторамфільмунеабиякудалосязберегтидухоригіналутвору. всежєсуттєвісюжетнівідмінності.Так,Клара аха-насянтежприїздитьдомістасвоєїюності,абипомститисяколишньомукоханому.Однактутсвояверсіяподійминулого:Кларувважализагиблою

ХуліоКортасар(1914–1984)

І. ергмануроліКарлиаханасян Ві ит

р.

Кадрізкінофільму«Візитдами»(1989 ð.)

Кадрізкінофільму«Візитстароїдами»(2008 ð.)

ваварії. анеїжісписаливинузатрагедію,хочанасправдівинуватимбув лль. биотриматидвамільярди,містянизрештоюзасуджують ль-фредана смерть. всежв останніймоментКларапоспішає врятуватичоловіка,аленевстигає.

1. Підготуйте невелике письмове повідомлення на тему « Гостина староїдами натеатральнійсцені».2. Пра о в ру ах. Об’єднавшись у три групи, перегляньте по однійз екранізацій драмиДюрренматта (1964, 1989 та 2008років).Обговорітьїх у групах, звертаючи увагу на такі питання: загальне враження відстрічки рівеньрежисерської та акторськоїмайстерності точність відтво-реннясюжетутадоречністьйогозмін відповідністьлітературнихобразівтаекраннихперсонажівтощо.


1. Тестова роз инкаДраматурги-абсурдисти ереймали духовний та художній досвідà) брехтівського«епічноготеатру» б) письменників-екзистенціалістів â) поетів-символістів ã) художників-сюрреалістів.

ке і цих онять не характери ує остмодерні мà) іронія б) інтертекстуальність â) елітарність ã) плюралізм.Знайдіть айве. удожні особливості Скляного равлика М. Павичаà) можливістьобиратипорядокчитання б) історико-культурнийпідтекст â) дваваріантирозв’язки ã) «текстутексті».2. а відміну від критиків, котрі називали п’єси Е. онеско «драмамиабсурду»,самавторвизначавїхяк«драмиздивування». иіснуєзв’язокміжцимивизначеннями кийсаме3. Е. онеско та С. еккет, котрі започаткували на французькій сцені«драмуабсурду»,запоходженнямнебулифранцузами. имігцейчинниквплинутина«естетикуабсурду»вп’єсахіншихавторів. Визначте риси постмодерністського письма в оповіданні М.Павича

«Склянийравлик».Прокоментуйтеїх.5. ілоло і ни а стер-клас.Пра о в арах. апишітьдваанонси,які б представляли оповідання відповідно масовому й інтелектуальномучитачеві.6. Розкажітьпроспівавторськурольчитачав«Скляномуравликові».7. Твор и роект. апишітьтвірнатему«Запалитисвічкукохання:філо-софсько-моральнапроблематикаоповідання«Склянийравлик»М.Павича».8. андру о Інтернето .Дослідіть,якіщеваріанти«нелінійних»творівдлячитаннянакомп’ютерінаписавМ.Павич.

164

РОЗДІЛ 1 ДЖОН ҐРІН: ГОЛОС ПОКОЛІННЯ ТИНЕЙДЖЕРІВ


1. кою,навашудумку,маєбутипідлітковалітература2. кітворидляюнацтвавичитали кіпроблемивонипорушують

Джона рінаназиваютьголосомпоколіннятиней-джерів—тобтопідлітківувіцівід13до19років,якіздійснюютьскладнийперехідвіддитинствадодорослого життя. ей факт сам собою є цікавимфеноменом, адже насправді письменник уже пере-тнув межу 40-річного віку й, отже, безперечнодорослішийзавласнийімідж. втім,досвіддорос-лого життя не завадив йому зберегти в собі аніколишнього юнака, ані юнацької чуйності до тихвикликів і проблем, з якими часто-густо маютьсправусьогоднішніпідлітки.Вочевидь, ця властивість у поєднанні з пись-

менницьким талантом і стала «формулою успіху»Джона ріна—інелишеякодногознайзначнішихавторівтакзваноїлітературидлямолодихдорослих( ), алейяккультовоїпостатіміжнародної підліткової субкультури «ботанів-бійців» ( , від англ. — ботанік,зубрійта —борець).Крімтого,письменник

добре відомий в інтернет-просторі, де він уже понад 10 років реалізуєуспішніпроекти. иніДжон рінмаєблизько2млнпідписниківу і стількиж—наканалі , наякому веде різноманітні проектиспільнозісвоїмбратомГенком.У2014р.ім’яписьменникавключенодосписку100найвпливовішихлюдейсвітузаверсієюжурналу .

СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА В ЮНАЦЬКОМУ ЧИТАННІ

×АСТИÍА ВÎСÜМА

Джон рін(нар.в1977р.)

165

ДжонМайкл ріннародився24серпня1977р.в ндіанаполісі,штатндіана. евдовзіпісляйогонародженняродинаоселилисявмістіОрландо,штатФлорида.ТамДжонрозпочавнавчання вПідготовчійшколіХай-ленд,девін,однак,потерпаввідобразоднокласників,котрівважалийого«занудою»ізмушувалипостійноборотисязаінтелектуальнейморальневиживання. Тому, досягнувши 14 років, він переконав батьків віддатийогодошколи-інтернатув ірмінгемі(штат лабама).ПотімДжонстуді-ював англістику й релігієзнавство в Кеньон-коледжі (штат Огайо), деу2000р.отримавподвійнийдипломзвідповіднихспеціальностей.Крімтого,знаннязрелігіїюнакздобувавуТеологічнійшколі иказькогоуні-верситету.Спочатку рінмавнамірстати

священиком. Готуючись до при-йняття сану, він упродовж п’ятимісяців працював у дитячійонкологічнійлікарні. хочапісляцього юнак відмовився від ідеїприсвятитисебецерковнійкар’єрі,здобутий у лікарні досвід згодомнадихнув його на створенняроману «Провина зірок» (2012)—поки що найкращого в письмен-ницькомудоробкуавтора.

ітературну діяльність Джонрін розпочав як книжковийрецензент.Танезабаромвінузявсяза свійпершийтвір—«Упошукахляски»,роботунадякимзавершиву2005р.Книжка,уякійрозповіда-

ється про життя школярів-підлітків в інтернаті, їхній досвід дружби,коханняітрагедіюсмерті,одразужпривернуладосебеувагу. ївідзна-ченопремієюМайкла .Принцаякнайкращийтвірдляпідлітків2006р.Роман увійшов до навчальних програм середніхшкіл та, головне, при-вернув до автора увагу численних читачів. Після успішного дебютуз’явилися й інші романи письменника: «ДоситьКатрін» (2006), «Паперові міста» (2008), « ерепахиаждонизу»(2017)таін.,кожензякихставпомітноюлітературноюподією.

ітературнийдоробокДжона ріна,якийохоплюєшістьроманів,низкуоповіданьтаіншихтекстів,від-значенобагатьмапрестижнимипреміями.Укожномутворі рін зіщиримспівчуттямвідтворюєреальнихпідлітків,їхніреальністосункизреальнимжиттямі їхній реальний внутрішній світ. Однак, либонь,ужодній зі своїхкнижокписьменникне зробивцезтакоюхудожньоюсилою,яку Провині зірок .

Ñþæåò ðîìàíó. Дія роману відбувається в нді-анаполісі, рідному місті письменника. Події роз-гортаються в короткий часовий проміжок: з квітнядо липня, тобто в період розквіту природи. сторіюнаписано від особи головної героїні — 16-річноїдівчиниГейзел рейс анкастер,яказ13роківхворієнарак.Угрупіпідтримкипідлітківзонкологічнимизахворюваннямивоназнайомитьсяіз17-річнимО ас-

Відеобло ериГенкіДжон ріни

Р. Коррал.Обкладинкапершоговиданняроману.2012 ð.

166

тасом Вотерсом.Між молодими людьми зав’язуються дружні стосунки,якіневдовзіпереростаютьукохання.Разомвониздійснюютьподорождомстердама,підчасякоїпереживаютьнайщасливішімитісвогокохання

йводночасусвідомлюютьнеминучутрагічнурозв’язку.


ВавторськійприсвятізгадуєтьсяімяЕстерЕрл.Дівчина,щоносилацеімя,належаладоспільноти«ботанів-бійців»інавітьвигадалагасло« езабувайбутикрутим »,щосталослоганомвідповідноїсубкультури.Естерпомерлавідракув16років.У2010р.разомзбатькамидівчинибратирінизаснувалиблагодійнийфонд« язірканезгасне»,метоюякогобулафінансовапідтримкабатьківонкохворихдітей.

Неле кі итанн олодих дорослих . Уроманіхворіпідліткинікогоне звинувачують у своїх стражданнях і не замикаються у своєму его-їзмі. Вони виявляють людяність і співчуття, підтримуючи одне одногойнамагаючисьнезавдаватизайвихпереживаньбатькам.Вонипрагнутьжити повноцінним життям. Однак, на противагу здоровим одноліткам,вонизначноглибшеіяснішеусвідомлюютьсправжніцінності. явідмін-ністьчітковиявляється,зокрема,узіставленніхвороїГейзелзїїподругоюКейтлін. иттєрадіснайенергійнакрасуняКейтліннасолоджуєтьсявсімарадощами,якідаруєжиттядівчинівїївіці.Воназалюбкиспілкуєтьсязхвороюіпевноюміроюдопомагаєїйдолативідчуження,щойогоспри-чинюєневиліковнахвороба.ПротежиттяКейтлінскладаєтьсяізшопінгу,випадковихлюбовнихпригод ібеззмістовнихрозмов,а їїдушазалиша-єтьсяпорожньоюйхолодною.

Ñмисловий центр роману утворює внутрішній протест автора протитрагічноїдолігероїв,протитієїнезбагненноїкари,щоспіткалапідлітківнастарті їхньогодорослішання,позбавивши їхнавітьшансужититимзвичайнимжиттям, яким, не замислюючись,живуть їхні здорові одно-літки. Один з художніх засобів увиразнення цього протесту— лейтмо-тивнийобраззірки.Уроманівіннабуваєхарактерубагатозначноїмета-фори,якаводночассимволізуєісяйливуюність(народженазірка),ітра-гічнудолю(зірка,щопадає),іопірсмерті(незгасимазірка).«Смакзірок»маєшампанське,щойогоп’ютьмолоділюдинавершині

свогощастяв мстердамі.ВостанньомусвоємулистідописьменникаВанГаутенаО астаспише:«Мої думки ірки але я не датен оєднати їх у су ір я» (тут ідаліперекладнаш.— . В.).Однакзасадничезначенняобразу зірок позначене в заголовку книжки «Провина зірок». З одного

Кадризкінофільму«Провиназірок» режисер Дж. ун р.

167

боку, йогопідтекст відсилає доЕстерЕрл, котрій, як уже зазначалося,письменникприсвятивроман.Уперекладіздавньоїгебрейськоїмовиім’яЕстерозначає«зірка», або«дороговказна зірка» доречі, саменацьомузначеннінаголошеновназвіблагодійногофонду« язірканезгасне»,від-критоговпам’ятьпропомерлуЕстер.Протезіншогобоку,назвароману—цеалюзіянацитатуізшекспірів-

ськоїп’єси« лій езар»:инезірки,милий рут,асамімиВиннівтому,щозробилисярабами.1

Долучаючи до оповіді шекспірівський підтекст, рін надає своємусюжетумасштабузнаменитихшекспірівськихтрагедій,уякихзмакси-мальною силою розкриваються фундаментальні протиріччя людськогобуття.

Функцію своєрідних повідомлень про внутрішній світ О астаса таГейзелвиконуютькнижки,яківоничитають.


Так, улюблена книжка О астаса — це роман « іна світанку», твірзвеликоїсеріїбойовиків,героїякогохочіотримуютьсмертельніушко-дження, аленіколи,на відміну відживихлюдей, не гинуть.Вочевидь,О астасототожнюєсебезтакимисупергероямиі,немаючиможливостістатиоднимзнихужитті,черпаєзісторій,яківінчитає,душевнісилидляпереживаннявласноїхвороби.Гейзелзахопленакнижкою« арськанеміч»,уякійідетьсяпрохворуна

ракдівчину нну,їїматіртановогоприятеляматерізагадковоготорговцятюльпанамиз мстердама,щомаєвласніідеїщодолікуванняхворої.Однак читач книжки не дізнається про те, як склалася доля її пер-

сонажів,аджесюжетобриваєтьсянаполовиніфрази:так,ніби ннанезмогладовестисвоюоповідьдокінцячиточерезнападхвороби,читочерезвласнусмерть.Саметому,щоГейзелсприймає ннуяксвогодвій-ника,вонапонадусепрагнедізнатися,якиммавбибутифіналтвору.Книжка Ван Гаутена здобуває свій фінал. ого дописує й надсилає

письменникові перед власною смертю О астас. Після відходу юнакаувічністьГейзелрозшукуєцінотаткиіпрочитуєключовудлясебедумку:миневибираємо,буденамболячечині,алемиможемообратитих,хтозавдаватименамболю.

1ПерекладВ.Мисика.


168

ілосо ськи ідтекст твору. Підчасподорожідо мстердама героїзупиняютьсявготелі«Філософ»,уякомуномериназваноначестьвідомихмислителів.Зокрема,Гейзелзматір’юоселяютьсявномері«К’єркегор»,аО астас—уномері«Гайде ер». ііменапов’язанізісторієюекзистен-ціалізму: СеренК’єркегор був предтечою, аМартін Гайде ер— однимзнайпотужнішихпредставниківекзистенціалістськоїфілософії.


У творах письменників-екзистенціалістів зазвичай зображується такзванамежоваситуація—тобтодуховнакриза,якуособистістьпереживаєнамежіжиттята смерті.Такукризуможеспричинитиважкахвороба,загроза смертельної небезпеки, утрата близької людини тощо. Самев межовій ситуації, за екзистенціалістами, людина переживає «моментістини»:усвідомлюєабсурдністьповсякденногоіснування,відкриваєсвоюекзистенційнусамотність,робитьпевнийморальнийвибір.

Смертельно хворі О астас і Гейзел переживають класичну екзистен-ційнумежовуситуацію. самев мстердамі,демолоділюдизупиняютьсявномерахздемонстративнимиекзистенціалістськиминазвами,вонипере-живаютьсвіймоментістиний,усуперечневідворотнійблизькійзагибелі,відкривають свої серцякоханню. хня любов перед лицем смерті й безнадіїнапорятунок—мужнійспротивтійстрашнійсилі,щоруйнуєїхнєжиття.


рінвводитьдосвоготворуалюзіюнаобразпроклятогоСізіфа—персо-нажа,якого,згіднозантичнимміфом,покаранонескінченоюбезглуздою

працею за бунтпроти богів.У ст.Сізіф—символ абсурдності людського буття й бунтупротисвітобудови.Вартозауважити,однак,щорін надає цій алюзії підкреслено іронічногохарактеру, називаючи Сізіфом хом’яка нниувигаданомуромані« арськанеміч»ВанГау-тена.

Вагомий екзистенціалістський підтекст зчи-туєтьсятакожзісценипершогопоцілункуО ас-тасатаГейзел,якастановитьсобоюкульмінаціюїхньої любовної історії. я подія відбуваєтьсявмузеїзнаменитої нниФранк,якийзакоханівідвідуютьв мстердамі.


нна ( ннеліз)Франк (1929–1945) походилазєврейськоїродини,якамешкалав імеччиній після приходу Гітлера до влади втекла доГолландії.Вамстердамськомубудинку,уякомузараз розташованомузей нни, дівчина разомз рідними переховувалася під час нацистськоїФігура нниФранкуМузеї

мадамТюссо, мстердам

169

окупації.У1944р. ннузаарештованойдепортованодоконцтабору,девонайпомерлав1945р. ачасзагибелівонамаланеповних16років.Переховуючисьв мстердамі,дівчинавелащоденник.У1947р.вінвийшовдрукоміставвідомийувсьомусвітіякодинзнайсильнішихдокументівтрагедіїГолокосту.У2009р.« оденник» нниФранквизнанооб’єктомреєстру ЕСКО«Пам’ятьсвіту».

Вепізодізпершимпоцілункоммежоваситу-аціягероївроманусимволічнонакладаєтьсянамежовуситуацію нниФранк. джеякщо ннуприрекла на загибель приналежність до єврей-ськогонароду,якийпереслідувалинацисти,той закоханих приречено на смерть безжальноюхворобою. вони кидають виклик близькійзагибелі: нна—своїмщоденником,аО астасіГейзел—своїмпоцілунком.У філософському вимірі сцена першого

поцілункуО астасайГейзел,якіїхнілюбовністосунки загалом, прочитується як екзистен-ціалістськийбунтпротисмерті,якісторіяпрокохання, що розквітає всупереч смерті, і просмерть, безсилу перед коханням навіть тоді,коливоназнищуєзакоханих.


1. имзумовленарепутація«голосупоколіннятинейджерів»,щоїїздобувДжон рін2. Розкажіть про літературну й культурнудіяльністьписьменника.3. Дайте стислу характеристику сюжетовіроману«Провиназірок».. кіпроблемипорушеновісторіїО астасатаГейзел

5. Прокоментуйтеназвуроманутайогоприсвяту.

РОЗДІЛ 2 МАРКУС ЗУЗАК: НОТАТКИ З НЕБЕСНОЇ ВУЛИЦІ


1. овамвідомопронацистську імеччинуврокиДругоїсвітовоївійни2. Поміркуйте, за яких обставин тоталітарна влада забороняє ті чи тікнижки До яких наслідків це призводить к ви гадаєте, чи потрібнозаборонятипевнікнижкиізякихпричин

встралійськийписьменникМаркусЗузак—одинзтихавторів,котрі,подібнодоДжона ріна,пишуть«длямолодихдорослих»якдля«дорослих»,тобтопорушуютьусвоїхкнижкахсерйозніпроблемиреальногожиття.

Кадрізкінофільму«Провиназірок» режисер Дж. ун

р.

170

МаркусФранкЗузак—синавстрійцятанімкені,якіемігрувалидовстралії.МалимидітьмивонипережилистрахіттяДругоїсвітовоївійни

вЄвропі.У1950-тірр.ЗузакиоселилисявСіднеї,найбільшомумісті встралії.

23 червня 1975 р. там народився й майбутній письменник— четвертайнаймолодшадитинавродині.СамебатькиприщепилиМаркусулюбовдо

книжок,яказгодомспонукалайогодовласноїліте-ратурноїдіяльності. хочахлопчиквирісвавстра-лійському середовищі, розповіді і спогади батьківпро їхнєминуле вЄвропі значноюмірою сприялийого вкоріненню в сімейну історію, переплетенуз історією іншого континенту, та його відкритостіминуломуйтеперішньомукультурнимконтекстам,зякимипов’язанежиттяемігрантськоїродини.Маркус закінчив школу в Ен адіні (передмісті

Сіднея), до якої він згодом повернувся в статусівикладачаанглійської.ВищуосвітуюнакздобуваввУніверситеті овогоПівденногоУельсу, де студі-ювавісторіютаанглійськуфілологію.

ині Маркус Зузак — автор з міжнароднимвизнанням. асьогоднівіннаписавшістькнижок.ого літературну творчість відзначено численними

національнимийміжнароднимипреміями.За зна-чний внесок у розвитокюнацької літературипись-менник у 2014 році отримав Премію ім.МаргаретЕдвардсвід мериканськоїасоціаціїбібліотек.


СправжнімибестселерамисталироманиЗузака«Посланець» (2002) та «Крадійка книжок» (2005).Упершомузних ідетьсяпроюнакаЕдаКеннаді,який випадково запобігає пограбуванню банку,переживаєрізноманітніпригоди,здійснюєчималодобрихвчинківізрештоюзнаходитьсвоєсправжнєкохання. У другому зі згаданих романів, «Кра-дійцікнижок»,зображуєтьсяжиттявнацистськійімеччиничасівДругоїсвітовоївійни.

Історі створенн ро ану Краді ка книжок . Зузакодногоразузауважив:«Усімоїкнижкиваж-ливі длямене, алецякнижка важить дляменебільшеза інші,передусімзоглядунате,звідкивонанародилася». «народилася»вонаізсімейноїісторії, з розповідей батьків про пережите нимилихоліття Другої світової війни. ей автобіогра-фічнийконтекстдає,здається,вичерпнувідповідьназапитанняпроте,щоспонукалописьменника,якийнародивсянадалекомуавстралійськомукон-тинентічерез30роківпісляцієївійни,зобразитивроманінайкривавішийрозділісторіїнацистськоїімеччини.

МаркусЗузак(нар.в1975р.)

Обкладинкапершоговидання«Крадійки

книжок»

171


Водномузісвоїхінтерв’юписьменникдетальновідтворивепізод,якийпережилавгітлерівській імеччинійогомати,колиїйбулошістьроків:«Спочаткувонапочулагалас,немовбидорогоюгналихудобу. лецегналилюдейдоконцентраційноготабору.З-поміжнихбувстарий,якийуженемігтриматисявколоні,ітамбувхлопчик,якийдавйомушматхліба. хобохпочалилупцювати:одного—зате,щовіндавхліб,адругого—зате,щовзяв». юсцену,якібагатоіншихепізодівізбатьківськихспогадів,Зузакповністюперенісдосвогороману.

Ñþæåò òâîðó. У романі зображується історія головної героїні ізельМемін ер. апочаткуоповіді ізель—дев’ятирічнадівчинка,якаразомзі своєю сім’єю мешкає у звичайному німецькому містечку. Упродовжподальшогосюжетувонадорослішає,здобуваючивласнийтрагічнийжит-тєвийдосвідзаумовнацистськогототалітаризму.

апередоднівійни їїбатько,щобувякосьпов’язанийзкомуністами,безвістизникає. емаючизмогисамостійнодоглядатидітей інамагаю-чисьзахиститиїхвідпереслідуваньзбокунацистів,мативирішуєвіддатималихнавихованняприйомнимбатькамвіншомумісті.Дорогоюхлопчикпомираєвідважкоїхвороби,ійогосмертьглибокоранитьдушу ізель.Підчаспохоронубратадівчинкавитягуєзіснігунацвинтарісвоюпершукнижку—«Посібникгробаря».Прийомнібатьки,малярГанстапраляРозаГуберманни,щиропіклу-

ютьсяпродівчинку,івоназнимишвидкозближується.СамеГанснавчаєізельчитати,виводячибуквифарбоюнастініпідвалу.Поволікнижки

стаютьїїголовноюпристрастюйголовнимзасобомдуховноговиживаннявзгубнійдійсностігітлерівської імеччини.

аГіммель-штрасе(щознімецькоїперекладаєтьсяяк« ебеснавулиця»)ізельзнаходитьновихдрузів. айближчимстаєсусідськийхлопчикРудітайнер. огокумир—темношкірийспринтерДжессіОвенс,щозаво-

ювавчотиризолотімедаліна ерлінськійолімпіадів1936р.Та,оскількиперемоги Овенса суперечать нацистській теорії про переваги білої раси,хлопчиктримаєсвійзахватспортсменомутаємниційвідкриваєїїлишеізель.Друзіразомпереживаютьщоденніподіїтапригоди,осмислюючи

трагічніреаліїнацистськоїкраїни.Згодому ізельз’являєтьсящеодинприятель—єврейМаксВанденбур ,

якогоГуберманнипереховуютьусвоємубудинкувіднацистів.Максдаруєізель власноруч створену книжку: зафарбувавши сторінки Гітлерової

автобіографії«Мояборотьба»,вінзаповнюєїхсвоїмималюнкамийнапи-сами.ТазгодомМаксвирішуєполишитипомешканняГуберманнів,абиненаражатиїхнавеликунебезпеку. кось ізельупізнаєйоговколонієвреїв,якіпідконвоємпрямуютьдоконцтаборуДахау.У1943р.прийомнародина ізельгинепідчасбомбардуванняміста.

Дівчинку забирає до себе дружина мера міста, і згодом її життя нала-годжується: з війни повертається батько Руді тайнера, якому ізельдопомагаєзроботоювательє,апотімз’являєтьсяйМакс,якомудивомпощастиловижитиводномузнайстрашнішихнацистськихтаборівсмерті.Книжки у во нищі ві ни. Книжкипотрапляютьдорукгероїнірізними

шляхами, і за кожною з них стоїть своя історія. Так, першу книжкудівчинказнаходитьназасніженомуцвинтарі,другу—витягуєзвогнища,уякомунацистиспалювализаборонені гітлерівськоювладоютвори,ще

172

однувонаотримуєвідєвреяМакса,арештушістьпотайкивикрадає Зре-штою ізельзбираєчотирнадцятьнайрізноманітнішихзасвоїмзмістомкнижок. ей скарб стає для неї символом іншої дійсності— дійсності,вільноївідстрахітьнацистської імеччиниісповненоїтієїживотворноїсили,щозміцнюємужність,стійкістьілюдяністьїїюногосерця.Згодомізель сама починає писати книжку — автобіографію під заголовком

«Крадійкакнижок»,якадопевноїміринагадує« оденник» нниФранк.Глибоко символічно, що автобіографія рятує життя Зузакової героїні.Самезавдякитому,що ізельпишецейтекступідвалібудинку,їйвда-єтьсявцілітипідчасбомбардування,щознищуєїїприйомнихбатьківтаіншихмешканців ебесної вулиці.Крім того, автобіографія ізельмаєщейіншесимволічнезначення,наякеЗузакуказавусвоємукоментарідороману:«Однаізцентральнихтемсюжетупов’язаназтим,щоГітлерзнищуєлюдейсвоїмисловами,а ізельзабираєцісловайпишезїхньоюдопомогоювласнуісторію».

браз о овіда а. Роль оповідача автор доручає Смерті. Пан Смерть(персонажчоловічогороду)немаєнічого спільного зі звичнимиуявлен-нямипрожорстокуйневблаганнусмерть.Вінстомленийсвоєюрутинноюроботою—відноситидушіпомерлихнанебо.Він—естет,щомилуєтьсямінливими барвами небесних ландшафтів. ще— філософ, який маєіспівчуттядолюдей,іінтересдоїхніхісторій.


СпочаткуЗузакхотівпередатиоповідьголовнійгероїніроману.Однакпозиція, зякоїмалаосмислюватисязмальованавкнижці історія,пере-вищувала дитячі віковіможливості й, отже, суперечила реалістичностізображення. е задовільнивписьменникай варіант розповіді від іншоїособи,оскількитакаособанемоглабзнатипроте,щовідбудетьсявмай-бутньому.ТожавторовіспалонадумкузробитиоповідачемпанаСмерть,котромувін(якіобразу ізель)надавдеякихвласнихрис.

Велике в інн л дини е здатність рости . «Крадійкакнижок»—твір-нагадування про страшні наслідки нацизму. Передусім — длясамогонімецькогонароду,тобтодлятихзвичайнихнімців,якіспочаткупривели Гітлера до влади, а потім своєю активністю або навіть просто

Кадризкінофільму«Крадійкакнижок» режисер . Персівал р.

173

своїммовчаннямпідтримувалинацистськудиктатуру.Важливо,щопро-винуйпокараннянімецькогонародупоказаноутворісамезнімецькогопогляду. Письменник чесно зображає й затятих нацистів, і вогнища,у яких спалювалися заборонені книжки, і безжальних конвоїрів, щознущалисязв’язнів,іжорстокихпереслідувачівєвреїв.ОднакводночасЗузакзмальовуєйгоретихнімців,щовтрачалисвоїхблизькихнавійні,і мужність тих німців,що, ризикуючи власнимжиттям, переховувалиєвреїввідпереслідувань,іпринизливебезсиллятихнімців,що,палаючиненавистюдогітлерівськогорежиму,ненаважувалисячинитийомуопір.Тапоприсповненітрагізмукартини«Крадійкакнижок»несевсобівід-чутний оптимістичний заряд: Велике вміння людини це датність рости 1.


1. кічинникивплинулинаписьменницькестановленняМаркусаЗузака2. онадихнулописьменниканастворення«Крадійкикнижок»3. Схарактеризуйте сюжетну лінію твору. кі нестандартні художні зна-хідкинадаютьїйнесподіваногозабарвлення. Розкрийтезначеннямотивукнижокуромані.Пояснітьназвутвору.

5. Визначте коло основних проблем, порушених у «Крадійці книжок».Висловтесвоєставленнядоних.


«Відвага без зайвих слів»

Кіноверсії«Провинизірок»та«Крадійкикнижок»вийшлинаекраниу 2014 році й одразу привернули увагу тинейджерів та дорослих. еісторіїпромолодихлюдей,яківміютьцінуватималенькіжиттєвірадощі,навітьякщоневідворотневжедихаєвпотилицю.Кінострічка режисера Джоша уна «Провина зірок» посприяла зрос-

танню відомості роману та його автора, адже глядачів фільму завждибільше, ніж читачів книжки. Достатньо згадати, що вже за рік післяукраїнськоїкінопрем’єри,яка,доречі,відбуласязакількамісяцівпіслядебютного показу на батьківщині письменника, роман «Провина зірок»видановукраїнськомуперекладі.

1Переклад .Гоїн.


174

Фільм райанаПерсиваля«Крадійкакнижок»таксамосприявпопу-ляризаціїкнижки,аджевньому,окрімрештиталановитихакторів,зня-лисявідоміобличчясвітовогокіноДжефріРаштаЕміліВотсон.Стрічкабагато вчомувідступає від текстового оригіналу, однак, з іншого боку,міститьнизкуцікавихрежисерськихзнахідок.

1. Перегляньтеоднузкінострічокіпорівняйтеїїзроманом.2. Поміркуйте, як екранізація впливає на сприйняття та популяризаціютвору. зчого,навашудумку,слідпочинати:ізчитаннякнижкичизпере-глядуфільмузаїїмотивами

Запитання для компетентних читачів

1. Тестова роз инкаУ романі Провина Зірок Дж. ріна о овідь ведеться від особиà) письменникаПітераВанГаутена б) головногогероя—О астасаВотерса â) головноїгероїні—Гейзел рейс ã) автора.Філосо ський смисл сцени ершого оцілунку О астаса та Гей ел олягаєà) в потребі пожаліти одне одного б) в прощанні з усім прекрасним,щобуловжитті â) вбунтіпротисмерті ã) вперемозіфізичногонаддуховним.Свою ершу книжку Лі ель у романі М. Зу ака.à) підібраланазасніженомуцвинтарі б) витяглазізгарищанацентральнійплощі міста â) украла в бібліотеці дружини бургомістра ã) отримала вподаруноквідМакса.2. ілоло і ни а стер-клас.ВизначтепостмодерністськіелементивроманіДж. ріна«Провназірок»іпояснітьїхніфункції.3. Пояснітьфілософськийпідтекстроману. аведітьприкладисимволічнихдеталей,яківказуютьнацейпідтекст.. Пра о в арах.Порівняйтеприйом«книжкиукнижці»вроманахДж. ріна«Провиназірок»таМ.Зузака«Крадійкакнижок».5. Подискуту о ивартовлітературідляпідлітківторкатисятрагічнихтемсучасногочиісторичногожиття аведітьсвоїаргументи«за»чи«проти».6. По антазу те.À. кмоглабискластисядоляО астасатаГейзел,колибнехвороба.Á. очекалобнамешканцівГіммель-штрасе,якбиневибух7. Твор и роект.À. ити,кохати,здобуватисамогосебе:екзистенційнішуканняголовнихгероївроману«Провиназірок»Джона ріна.Á. юдиздатні на чудові вчинки в жахливі часи: моральні цінності персонажівроману«Крадійкакнижок»МаркусаЗузака.Â. едитячітемилітератури«для молодих дорослих»: порівняльний аналіз романів «Провина зірок»Джона ріната«Крадійкакнижок»МаркусаЗузака.8. андру о Інтернето .Ознайомтесязрецензіямиглядачівна«Провинузірок»та«Крадійкукнижок». кихвідгуківбільше:негативнихчипози-тивних изгоднівизтакимивисновками апишітьвласнурецензіюнаодинізфільмів.

Кадризкінофільму«Крадійкакнижок» режисер . Персівал р.

Навчальне видання

ВОЛОЩУКЄвгеніяВалентинівна

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА (рівень стандарту)

Підручникдля11класузакладівзагальноїсередньоїосвіти

ГоловнийредакторН. Заблоцька

РедакторМ. КовінькоОбкладинка,макет,художнєоформлення

таобробкаілюстраційО. МамаєвоїКомп’ютернаверсткаО. ДружинськогоТехнічнийредакторЦ. Федосіхіна

КоректорЛ. Федоренко

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено

Формат70×100/16.Ум.друк.арк.14,3.Обл.-вид.арк.13,54.

Тираж34514пр.Вид.№2013.Зам.№

Видавництво«Генеза»,вул.Тимошенка,2-л,м.Київ,04212.Свідоцтвосуб’єктавидавничоїсправисеріяДК№5088від27.04.2016.

ВіддрукованоуТОВ«ПЕТ»,вул.Ольмінського,17,м.Харків,61024.Свідоцтвосуб’єктавидавничоїсправисеріяДК№4526від18.04.2013.

УДК 821(1-87).09(075.3)gmu.ks.ua/wp-content/uploads/2019/09/11-klas-zarubizhna...2019/09/11 ·...

Documents