Екскурсія за матеріалами тематичної експозиції

“Історія книгодрукува

ння“Проводиться щороку в музеї Українознавства Березанської

ЗОШ І-ІІІ ступенів до Дня української писемності та

мови для учнів 5-х класів . Мета: пропагувати важливість ролі української мови в житті

людини, відкрити історію життя книги, переконати кожного, що

людина, яка вміє і любить читати,- щаслива людина.

• В народі кажуть: «Книга-це вікно у світ».

• І дійсно, про все на світі можуть розповісти книги. З їх допомогою ми можемо побувати в теплих і холодних краях, в морських глибинах, піднятися до зірок , навіть, прогулятися по горах на Місяці. Ніщо на світі не може зрівнятись з книгою.

• Звідки ж взялася книга? Хто її вигадав? Якою була перша книга? Саме про це і буде наша розповідь.

Життя книги, як і життя людини, було повне небезпек. Рукописи гинули під час навали ворогів, в походах , під час пожеж, повенів .

Коли наближалася небезпека, люди брали із собою не тільки хліб і воду, але і книги. Книги заспокоювали, зміцнювали людей і вселяли надію. Адже книга-надійний друг, вірний товариш. Книги - ріки, які наповнюють Всесвіт мудрістю.

Книгам уже декілька тисяч років і за цей час вони дуже змінилися. У давнину книги виготовляли із папірусу. Ця рослина росла на берегах Нілу в Давньому Єгипті. Там , де не було папірусу, люди навчилися робити книги з глини. Робили глиняні плити , по яких гострою паличкою наносили знаки. Плити сушили на вогні, складали до купи і виходили цілі бібліотеки. Навчилися виготовляти книги зі шкіри тварин, цей матеріал називали “пергамент”. Він був дуже дорогий. У Китаї книги писали на тонких бамбукових пластинах, потім використовували шовк. Наші предки – слов’яни, використовували кору береста та берези. Береста була дешевою, тому її широко використовували на Русі.

Згодом люди навчились писати книги від руки. Першими творцями рукописних книг стали монахи. Така праця була дуже важлива і почесна. Робота тривала дуже довго. На виготовлення однієї книги витрачалось 5-6 років. Той,хто писав книгу повинен був володіти чітким і гарним почерком. Крім чорнила використовували розтоплене золото та срібло. Початок абзацу завжди виділяли і записували червоним чорнилом.Чим писали? Писали пером гуся, лебедя, павлина. Переписані листи прикрашали малюнками. Оздоблювали титульну сторінку. Її робили із дощечки або обтягували кожею, дуже часто прикрашали драгоцінним каміннямТака книга коштувала великих грошей.Одну книгу можна було обміняти на табун коней, стадо корів, шуби із соболя.Але книги цінувались не за прикраси, а за те, що в них було написано.

Дуже багато зробив для Книжної справи у Київській Русі Ярослав Мудрий. Саме він привіз у Київ багато заморських книг, які переписувались на слов’янську мову. У Софіївському соборі сиділи переписувачі книг і старанно виводили кожну букву. Спочатку книги переписувались в Києві і Новгороді, а потім в Чернігові, Рязані та в інших містах.

.

Першим майстром , який навчився виливати букви із металу і за допомогою пресу відтисняти букви на бумазі був німець Іоган Гутенберг. Перед вами його портрет, друкарський станок, на якому працював майстер, дім, у якому жив.Спочатку друкували тільки текст, а малюнки домальовували від руки, а уже потім навчилися друкувати текст разом з картинками.Такі майстерні почали називати типографіями.

У нас на Україні також знайшлась людина , яка друкувала книги. Це був Іван Федоров, д’якон. Ви бачите його на фотографії. У Івана Федорова були сильні руки, писав гарно і дуже швидко,був найкращим майстром на Україні.Він вчив майстрів не тільки Русі , а із інших держав. У 1574 році Іван Федоров приїхав до Львова і почав збирати гроші на відкриття друкарні у Львові. Саме це і стало початком книгодрукування на Україні. Іван Федоров бачив, що багато людей цікавились книгами,брали їх в руки, розглядали, але прочитати не могли, бо не вміли читати. І надумав Іван Федоров написати Буквар, по якому б вчилися читати і малі діти і дорослі люди.

Тож перший Буквар на Україні створив Іван Федоров. На цьому малюнку ви бачите сторінку із Букваря Івана Федорова.Саме від Букваря Івана Федорова пішли всі інші Букварі. У нашому музеї є ціла колекція Букварів. Найстарішому біля 50 років,він тоді коштував 46 копійок. Є Букварі різних років та із різних держав : Росії, Білорусії, книги із Молдови, Ізраїля,Вірменії, Америки.

Серед колекції старовинних книг є цікаві експонати : “История государства Российского»(1860г.), иллюстрированный журнал литературы «Нива»(1895г.), «Библия»(1902г.).В музеї багато різних екземплярів газет (1900р., 1912р., 1936р. 1972р. тощо),шкільних, районних, обласних, республіканських, газет із різних країн світу. Серед виставки щоденників є щоденник із Білорусіі. А представлений на фотографії щоденник підготовлений у рамках Міжнародного проекту “Надання технічної допомоги для швидкого реагування на пташиний грип в Україні”. На титульній сторінці малюнок півника , конкурсна робота “Наш ворог-пташиний грип, наш друг-профілактика” учениці із Рибаківської школи нашого району

Доповнюють експозицію експонати 20 століття. :1956 року-атестат зрілості,1963 року-чорнильниця та промокашка, 1969 року – настільна лампа, 1970 року-портфель,1972 року-атестат про освіту, 1994 року-табель успішності ізраїльського учня.

• Викликає інтерес під час екскурсії і інформація про календарі, які зібрані в музеї , а ще і те, що саме Іван Федоров створив перший друкований Календар. На кожному листі були надруковані вірші, присвячені кожному місяцю. Місяці були позначені на трьох мовах. Перший такий Календар був надрукований 5 травня 1581 року.

• Першою друкованою книгою Івана Федорова стала книга “Апостол” (1564). Але найбільший успіх Іван Федоров мав після друкування “Острозької Біблії”. Вона стала найзнаменитішою славянською книгою, складалась із 600 сторінок і прикрашена різноманітними орнаментами. Це була дуже дорога книга. Один іноземний книжник сказав, що за один лист з цієї книги готовий віддати всю Англію.

Іван Федоров прославив себе своєю працею.На його честь встановлені пам∙’ятники у Львові,Москві. Євген Осєтров написавпро Івана Федорова книгу «Сказ о друкаре Иване и его книгах». Друкарня в Москві видала цю книгу тиражем 150 тисяч.Іван Федоров створював книги, навчав цій великій справі рідних, близьких, молодих і старих людей. Були у першого типографа учні, які ставали вчителями - так із покоління в покоління передавався Книжковий світ. Мрія Івана Федорова збулася. Книга стала для людини розумним, добрим і вірним другом. І хоча час змінюється, і сьогодні уже появилися електронні книги,електронні підручники, але книга завжди була і буде джерелом знань. Тож, читайте книги, вчіться мудрості.

Нашу розмову ми проводимо саме у дні, коли у нашій державі відзначається День української писемності та мови.

Це державне свято відзначається 9 листопада , тому що за православним календарем - це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця-письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії,першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця і починається писемна українська мова. В цей день відзначають найкращих популяризаторів українського слова, відзначають видавництва, які випускають літературу українською мовою. Адже українська мова є національною мовою великого європейського народу, якою пишається кожен із нас . (Далі приводиться інформація про учнів-переможців щорічних конкурсів з української мови)

Вікторина

1.Які книги виготовляли у давнину?2.Як називається рідкісний примірник старої книги?3.Як називаються книги, які знають усе?4.Хто став автором першої Азбуки на Україні?5.Яку першу книгу надрукував Іван Федоров.?6.Хто за національністю був перший майстер , який навчився виливати з металу букви та друкувати тексти?7.Яка книга Івана Федорова принесла йому найбільший успіх?8.Чому День української писемності та мови відзначається на Україні 9 листопада?

Дані про автора та інших розробників «Віртуальної екскурсії»:1.Селізар Л.В.- керівник музею2.Крикунова Анна – екскурсовод музею з 2010 по 2016 рік (з 4 по 9 клас)3.Лотоцока Валерія – екскурсовод музею з 2012 по 2016 рік (з 6-по 9 клас)4.Силіна Дар’я – екскурсовод музею з 2011 по 2016 рік (з 5 по 9 клас)