«МИТЕЦЬ, ЩО З’ЯВЛЯЄТЬСЯ РАЗ НА СТОЛІТТЯ»

ДО 130-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

ГЕОРГІЯ НАРБУТА

Портрет Г. І. НарбутаПортрет В. Нарбут

Дружина – Віра Кир'якова і двоє дітей –

дочка Марина та син Данило

Як чудовий знавець українського стародавнього

мистецтва і геральдики, Нарбут виконав безліч

гербів. Щоліта він приїздив в Україну до Глухова, де

вивчав пам'ятки української старовини.

Свій герб Нарбут підписав так: «Мазепинець полку

Чернігівського, Глухівської сотні, старшинський син,

гербів і емблем живописець» (1912).

Витривалість, посидючість й упертість його були

надзвичайні. Така неймовірна працездатність, швидко зробила його майстром,

визначним виконавцем і зображувачем шрифтів,

віньєток, обгорток і чудесних своєю винахідливістю,

дотепністю і ледве помітною усмішкою ілюстрацій до

дитячих книг. Оволодівши технікою, Нарбут із

надзвичайною легкістю й швидкістю малював чорні

безконечні комбінації штрихів і плям із невичерпної скарбниці

уяви й пам’ятіАвтопортрет. Бесіда Нарбута з Грабуздовим

Численні обкладинки і

заставки до книг, зокрема до

«Антології» М. Зерова, до

журналів «Наше минуле»,

«Мистецтво».

Георгій Нарбут. Ілюстрація до поезії Тараса Шевченко «Сон»

Обкладинка «Акта Нарбуторум», 1918 / Портрет Феодосії Палій з онуками, 1711. Як бачимо, Нарбут запозичив з давнього портрету не

лише статуру фігури, а й орнамент вбрання, і головне: його декоративне, площинне трактування, яке так доречне у графіці.

У п'ятнадцяти листах «Абетки» Нарбут

демонструє велику, рідкісну різноманітність прийомів, що дали змогу в чорно-білих графічних

аркушах втілити незліченну кількість персонажів, передати

зачарування українською природою.

Цю роботу було визнано справжнім шедевром.

Літери З та Н, українська абетка

Літери Л та С, українська абетка

Засновники Української Академії Мистецтв.

Один із давніх друзів Модзалевського згадував, що всі

квартири «Ваді» нагадували музей – і в Петербурзі, і в Чернігові, і в

Києві. На стінах можна було побачити гравюри із зображеннями міст

старої України, портрети гетьманів та козацької старшини,

вишиті рушники. У шафах і на полицях – книжки з

історії України; «на стінах і підлозі – прекрасні старовинні

українські килими, замість чарок на стіл подавалися гетьманські срібні чаші; замість графинів

ставилися старовинні українські штофи й медведики».

«Ложа» Нарбута. У 1918–1920 роках у Києві постав український осередок «свободи, розуму, мистецтва й науки». Виклик Руїні кинули молоді, небайдужі й

талановиті люди. Юхим Михайлів, Павло Тичина, Лесь Курбас, Пилип Козицький, Федір Ернст, Вадим Модзалевський, Микола Зеров, Яків Степовий,

Микола Бурачек. Інтелектуальну атмосферу «ложі» створювали не тільки її фундатори з «дев’ятки»: до будинку в Георгіївському провулку частенько

зазирали також Сергій Єфремов, Андрій Ніковський, Петро Стебницький, Павло Зайцев...

Проект великого гербу Української Держави, 1918

Г. Нарбут – малий герб та печатка Української держави, 1918

Печатки гетьманів Петра Дорошенка, Івана Мазепи, Кирила Розумовського та кошового отамана Запорізької

Січі Петра Калнишевського

Герб, печатка та грошова банкнота УНР роботи

Василя Кричевського, 1917-1918

Георгій Нарбут створив ескізи українських грошей

номіналом 10, 100 і 500 гривень.

Друкувалися вони в Берліні, звідки їх доставляли в

Україну літаками.Працюючи над малюнком

першого українського грошового знака,

Георгій Іванович не копіював наявних банкнот, а створив

особливий глибоко національний малюнок у

стилі українського бароко.

Найціннішою вважається ескіз Нарбутової банкноти номіналом 100 гривень, на якій зображено молоду українську селянку зі снопом

пшениці та чоловіка у фартуху, що спирається на молот, — символ українського робітництва, в обрамленні вінка з квітів, плодів,

овочів, пшениці. На зворотному боці — тризуб у лавровому вінку.

У проекті марки часів Гетьманату

Павла Скоропадського Георгій Нарбут

використав символ Війська

Запорозького – козака з мушкетом

Нарбут є автором перших марок Української Народної Республіки.

ГРАЛЬНІ

КАРТИ

Нарбут розробив проект крісла для державногo сенату

Останнім великим мистецьким задумом

Нарбута було ілюстрування

«Енеїди» Івана Котляревського, але через передчасну

смерть він встиг виконати лише одну

ілюстрацію.

Процесія з труною художника Георгія Нарбута проходить повз Думську площу – теперішній майдан Незалежності,

25 травня 1920 року

Могила Георгія Нарбута

У 2006 році Національний банк України випустив пам’ятну монету номіналом 2 гривні, присвячену 120–річчю з дня народження Георгія Нарбута, а поштою України та видавництвом «Марка

України» було зроблено випуск комеморативної поштової марки з нагоди ювілею митця.