Герой “Небесної Сотні”

Максим Горошишин

14.04.1989 - 19.02.2014

Максим Горошишин народився у селі Басань Пологівського району Запорізької області.

•Максим був останньою восьмою дитиною у багатодітній сім’ї. Мав трьох сестер і чотирьох братів.•Дитинство його проходило у матеріальній скруті: рано помер батько, з документами були проблеми у матері (втрата паспорту), до чого додались ще й різні економічні негаразди в державі.• Сім’я часто переїжджала з місця на місце. Постійно відчуваючи матеріальні труднощі, мати із старшими дітьми змушена була виїжджати на заробітки. •Часто Максим залишався під наглядом сестри Людмили, яка няньчила і доглядала молодшого братика. Ці душевно близькі стосунки з сестрою маленькому Максимові запам’ятаються на все його подальше життя.

•З першого класу хлопець перебував у Чернівецькому інтернаті.• А через два роки – був переведений до сусіднього Токмацького інтернату Запорізької області, де і закінчив навчання.• Впродовж цих років Максим постійно навідувався додому, розповідав про шкільні будні. •Мати ж в свою чергу із старшими дітьми теж періодично приїздила до нього в інтернат. •Максим Горошишин був здібним хлопцем. Він дуже любив малювати, розписував шкільні стінгазети й плакати, допомагав у цьому своїм племінникам, коли приїздив додому. •Рідні Максима говорять, що він мріяв стати дизайнером. Але жорстока реальність не дозволила реалізувати цю та інші його дитячі мрії.

•Після закінчення Токмацького інтернату він шукав роботи в Києві.• Працював повсюдно, не цураючись жодної роботи: будівельником, офіціантом в ресторані.• Останнім часом закріпився в столиці України, працюючи барменом.• Попри складність обставин, самостійність, Максим старався не забувати рідних, регулярно висилаючи матері й родичам гроші.• Коли мав час, приїжджав до сім’ї, допомагаючи у домашньому господарстві.

•Рідні Максима розповідають, що він був дуже доброю, працьовитою, турботливою людиною. Допомагав матеріально й практично, сприяв чим міг, не залишався осторонь різних проблем і негараздів.• Мати Максима наголошує, що син, знаючи, що через відсутність паспорта вона не може отримувати пенсії, намагався її забезпечити, хоча й не мав занадто великих прибутків. Всім чим міг – допомагав, все, що міг – віддавав.• Максим не палив й не вживав алкоголю, вирізняючись цим з-поміж інших.

• У 2013 р. мати Героя – Раїса Іванівна – оселяється у селі Грушківка Кам’янського району Черкаської області, де мешкали дві її сестри.• Відтоді доля Максима була пов’язана з цим краєм.• Останні роки життя він також періодично мешкав тут в Грушківці.•У третій декаді грудня 2013 року Максим востаннє прибув у Грушківку, привізши подарунки родичам.• Після цього, він зібрав деяку допомогу майданівцям від співчутливих грушківчан і вирушив у свою останню дорогу до Києва.

•Максим Горошишин вирізнявся стійким почуттям справедливості, прагненням до змін. •Не раз у розмовах із сестрою та матір’ю він говорив про скрутний економічний стан в країні, критикував недолугу систему влади, яка знущається над власним народом.• Напевно, саме таке бачення ситуації в Україні, прагнення до перебудови системи й покликали юнака на Майдан.

•Максим Горошишин став активним учасником січневих подій 2014 року на вул. Грушевського. •Під час протистоянь із «силовиками» він отруївся шкідливими газами. •Не бажаючи бути заарештованим, Максим вирішив довіритися медичній службі Майдану, зокрема, його обходив один із волонтерів, який мав професію ветеринара. •Однак, він був не в змозі дієво допомогти Максимові. 

• Стан здоров'я Максима Горошишина поступово погіршувався й 31 січня, після тривалого періоду захворювання, він був шпиталізований до Київської міської лікарні № 17 із діагнозом «Загострена форма пневмонії».•Побоюючись розправи з боку правоохоронних органів, Максим довгий час не говорив свого справжнього прізвища, представившись Максимом Машковим.•Подальша доля Горошишина склалася трагічно. Хвороба прогресувала, ліки не допомагали.• 19 лютого 2014 року  під час найгострішої фази протистоянь на Майдані Максим Горошишин помер.•Родичі говорять, що коли в Грушківку доставили тіло Максима, на ньому були численні забої.

Мати Раїса Максимівна на могилі сина

23 лютого Максима Горошишина було поховано на цвинтарі села Грушківка Кам’янського району Черкаської області.

Наприкінці літа 2014 року на його могилі за кошти громади був встановлений гранітний пам'ятник.

Максиму Горошишину

було 24 роки…

Нагороди та відзнакиЗа громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Максиму Горошишину було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).

5 липня 2015 року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і любов до України” (посмертно).

8 травня 2016 року, під час Служби Божої в соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).

Відзнака «За особливі заслуги перед Черкащиною». Вручена матері Максима Головою Черкаською обласної державної адміністрації Юрієм Ткаченком 19 лютого 2015 року.

У селі Грушківка іменем Максима Горошишина

названо одну з вулиць.

Відкриття пам’ятної таблички випускника Токмацької школи-інтерната Горошишина Максима Максимовича,

що загинув у трагічні дні Євромайдану та увійшов до «Небесної Сотні».

Пам’ятну табличку окропив свяченою водою Отець Миколай та побажав всім миру та злагоди.

Максим Горошишин – став взірцем молодшому поколінню. Вчителі і вихователі Максима (Симоненко А.В., Орлова Г.П.) згадали і розповіли присутнім яким він був, що полюбляв, чим захоплювався. «Високий, стрункий, добрий, щирий, привітний і відкритий хлопчина. Завжди радо допомагав і вчителям, і одноліткам. У Максима не було конфліктів з оточуючими , часто збирав навколо себе малечу; виступав на шкільних концертах; поважав старших, не ображав менших за себе.

Джерела інформації:

•Горошишин Максим Максимович [Електронний ресурс] : матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BD_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 , вільний. – Назва з екрана.•Горошишин Максим Максимович [Електронний ресурс] : короткий життєпис. – Режим доступу : http://nebesnasotnya.com/maksym-goroshyshyn.html, вільний. – Назва з екрана. •Небесна Сотня. Нарис четвертий. Максим Горошишин [Електронний ресурс] : відеофільм. – Черкаси : Громадське телебачення, 2015. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?list=PL3SExxqgbYiOuKzTtoLdwiDaegAep_ccj&v=WF-lVpY_Coo, вільний. – Назва з екрана.

Презентацію підготувала бібліотекар Токмацької ЗОШ № 5

Симоненко Галина Вікторівна