Делінквентна поведінка

• термін, утворений від латинського слова delictum, що в перекладі означає «проступок». Це і диктує сенс поняття: така поведінка характеризується асоціальною, протиправною спрямованістю, що проявляється в діях або в бездіяльності і незмінно завдає шкоди окремим людям і суспільству.

• У вузькому значенні делінквентною поведінкою в літературі називають некримінальні правопорушення чи протиправну поведінку дітей та підлітків. Протиправну дію, що лежить в основі делінквентної поведінки, називають деліктом, а особу, якій властива така поведінка, -делінквентом.

• До протиправних дій зараховують проступки (провини), правопорушення та злочини

Делінквентна поведінка

• Правопорушення - це недотримання правил поведінки, встановлених законом та іншими нормативними актами. Воно може полягати у здійсненні забороненої дії або, навпаки, у виконанні передбаченого законом обов'язку. Це порушення адміністративних та правових норм, які проявляються через дрібні крадіжки, здирництво, викрадення автотранспортних засобів, хуліганство.

• Кримінальна (злочинна) поведінка - протиправне, суспільно-небезпечне діяння, що класифікується за певними нормами кримінально-процесуального права (зґвалтування, вбивство, нанесення значних тілесних пошкоджень).

Серед типових проступків неповнолітніх виокремлюють:

• лихослів’я, систематичне порушення дисципліни в школі, бійки з однолітками, бешкетування (наприклад, жбурляння з балкона в перехожих різних предметів; дзвінки телефоном до незнайомих осіб тощо). хуліганство, крадіжки, грабежі, вандалізм, фізичне насильство, торгівля наркотиками.

• В дитячому віці (від 5 до 12 років) найбільш поширені такі форми, як насильство по відношенню до молодших дітей або однолітків, жорстоке поводження з тваринами, крадіжка, дрібне хуліганство, руйнування майна, підпали.

Серед підлітків, які здійснили правопорушення, А.І. Долгова, Є.Г. Горбачовська, В.А. Шумілкін виокремлюють такі типи:

послідовно-криміногенний - криміногенний «внесок»

особистості в злочинну поведінку при взаємодії із

соціальним середовищем є вирішальним, злочин

випливає із звичного стилю поведінки, він

обумовлюється специфічними поглядами, установками і цінностями

суб'єкта;

ситуативно-криміногенний - порушення моральних норм,

правопорушення незлочинного характеру і сам

злочин у значній мірі обумовлені несприятливою

ситуацією; злочинна поведінка може не відповідати планам

суб'єкта, бути з його точки зору ексцесом; такі підлітки

здійснюють злочин часто в групі у стані алкогольного

сп'яніння, не будучи ініціаторами правопорушення;

ситуативний тип - незначна вираженість негативної поведінки; вирішальний

вплив ситуації, що виникає не з вини індивіда; стиль

життя таких підлітків характеризується

боротьбою позитивних і негативних впливів.

За детермінацією поведінки виокремлюють декілька основних груп делінквентних особистостей:

ситуативний правопорушник

• протиправні дії якого переважно спровоковані ситуацією

«органічний» правопорушник

• здійснює протиправні дії внаслідок мозкових ушкоджень з переважанням імпульсивності, інтелектуальної недостатності і ефективності

невротичний правопорушник

• асоціальні дії якого виступають наслідком психічного конфлікту і тривоги

субкультурний правопорушник

• порушник, який індетифікувався з груповими антисоціальними цінностями

психотичний правопорушник

• який здійснює делікти внаслідок тяжкого психічного розладу - психозу, помутніння свідомості

антисоціальна особистість

• антисуспільні дії якої викликані специфічним поєднанням особистісних рис: ворожістю, нерозвиненістю вищих почуттів, нездатністю до близькості

ВИДИ ДЕЛІНКВЕНТНОЇ ПОВЕДІНКИпорушення правил дорожнього руху

дрібне хуліганство (лихослів'я, нецензурна лайка, образливе докучання до громадян)

розпивання спиртних напоїв у заборонених місцях, наприклад на стадіонах, на вулицях, у скверах і парках, у громадському транспорті тощо

поява в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність

заняття проституцією

руйнування майна, підпали, хуліганство