Третя збірка листів

Листи солдатамIII збірка

Всеукраїнський Волонтерський Рухза підтримки

Ольги Богомолець

Україна – 2014

Вітаю тебе, наш захисник!

Знаєш, коли ми вирішили зібрати для тебе листи і відправити на фронт як книгу, то вважа-ли, що писати будуть в основному мами, дівчата й бабусі. Як ми помилялися. Листи тобі готова писати вся країна. І дідусі, які жаліються, що не можуть вже взяти до рук зброї, щоб прикрити тебе. І підлітки, що рвуться на фронт завчасно. І маленькі діти, які потребують твого захисту найбільше. Вони – наше спільне майбутнє. Вони – ті, заради кого ти зараз воюєш, заради кого захи-щаєш українську землю.

Більшість листів на фронт в третій кни-зі-листі «Україна: війна, мир, любов» – від дітей. Саме тому ця книга вийшла такою щирою, чес-ною і справжньою. Діти люблять тебе, солдат. Вони пишуть для тебе вірші про мир і малюють сонце над твоєю головою. Вони чекають на тебе вдома з Перемогою і мріють обійняти й поцілу-вати свого захисника. Бережи себе заради дітей, заради твого й нашого майбутнього, заради всієї України. У дітях – наша сила і правда.

Ти дуже потрібен їм і нам вдома. Потрібен в новому парламенті і за університетською лавою, в полі і на будівництвах країни. Потрібен, щоб по-бороти корупцію і творити на благо мирної, віль-ної країни – нової України.

Ти повинен вистояти, солдат, і змінити наше життя на краще, ще й заради своїх побра-тимів, які не повернулися з війни. Ми прагнемо бути гідними їх пам'яті. Зараз йде робота над створенням Всеукраїнського порталу допомоги сім'ям загиблих, на якому буде зібрана вся інфор-мація і відкриті персональні рахунки для кожної родини, на які можна буде перерахувати гроші з будь-якої точки світу або надати іншу необхідну допомогу. Це те мале, що ми можемо і повинні зро-бити для них, для себе, для пам'яті роду.

А ще ми повинні вірити в те, що в Україну прийде Мир. Темряву завжди змінює світанок, за зимою завжди настає весна. Українська весна – попереду, бо добро завжди перемагає зло. У цьому впевнені діти України, які писали тобі листи. А діти завжди знають трошечки більше дорослих.

Слава Україні! Героям Слава!

З повагою, Ольга Богомолець

P.S. Якщо ви хочете розповісти нам про свого бо-йового товариша та його подвиг, або хвилює-тесь, що сім'я загиблого героя залишилася без ува-ги, пишіть нам на адресу: [email protected]

4

Лист 1

Доброго дня, не відомий мені Солдате, але від того не менш дорогий!

Зараз Ти читаєш цього листа, а зна-чить, хоча б 2 хвилини триватиме мир на землі, який Ти виборов заради своїх співві-тчизників.

Моє ім’я Тобі нічого не скаже, бо не є яки-мось унікальним. Просто хочеться поділити-ся спогадами й роздумами.

У моїй руці – долонька маленького сина, який спить, розкинувши рученята, ніби хоче обійняти увесь світ. У кімнаті задуха, і навіть у прочинене вікно не віє вітерець. Десь далеко гримить. Хотілося, щоб то був грім, але… За кількадесят кілометрів – війна. Маля здри-гається. Що йому сниться під важкий стогін землі? Спитаю на світанку, якщо він буде…

На світанку – «Гради». Яка точна назва! Гупають безперестанку кілька довгих хвилин. І знову тиша, яка видається підступною. Не витримую – підходжу до вікна. Тільки благо-словляється на світ. Вдивляюся за обрій. Не бачу, але точно знаю, що там – українські

5

солдати. НАШІ солдати! Бо не було б світан-ку!

Тишу крилом розсікає літак. НАШ літак! Мимоволі хрестиш у небі маленьку цяточку: щасливого приземлення, хлопче!..

Над містом знову майорить синьо-жов-тий прапор! НАШ прапор! І невимовна гор-дість переповнює груди, перехоплює подих. Важко передати відчуття словами.

І якось дивно. До буремних подій начеб-то й не помічали того полотнища: висить та й висить над міськрадою. Та коли поруч затріпався стяг іншої держави – стислося серце, наче обікрадено тебе, наче хтось душу вийняв. І соромно дивитися в очі перехожим, бо мимоволі відчуваєш провину, хоча ніби й непричетний до такого ганебного вчинку…

Син прокинувся. Він ще теплий зі сну. Знову чути літак. «То наш?» – питає він. – «НАШ!» – і на обличчі дитини сяє посмішка. Поспішаю відвернутися, бо на очі набігають сльози.

Діти й війна, життя й війна не сумісні! А за вікном цвіте кольорами прапору

світ: жовте колосся на полі, трохи далі соня-

6

хи – й синє небо…Дякуємо, український Солдате, що Ти не

пустив смерть до нашої маленької домівки й борониш наш великий спільний дім! Ми всі-ма думками з Тобою весь час: і коли ти йдеш в атаку, і коли маєш короткі хвилини пере-починку. Ми – це вся Україна! Ми пишаємося Твоїм щоденним подвигом. Для нас Ти – ГЕРОЙ, незалежно від звання й нагород. Хай наші мо-литви будуть Тобі оберегом у бою, щоб ніяка куля не змогла летіти проти Тебе, а завжди влучала тільки у ворога. Ми впевнені в тому, що Ти виживеш, бо мир втратить барви без Тебе. Повертайся з Перемогою!

І ще одне. Тепер я точно знаю: коли сино-ві виповниться 18, він проходитиме службу в ЗСУ: має віддячити Тобі за мирне життя, яке – я в це вірю! – неодмінно настане!

Слава Україні!

Врятована Тобою жителька України, Ірина, м. Артемівськ

[email protected]

7

Лист 2

Цей лист хочу написати всім, хто воює за нашу Україну.

Я не бачу кому пишу, але я знаю і пред-ставлю мужніх людей, які пішли на захист своєї країни і це самі мужні люди, яких я можу уявити! Я вдячна за те, що ви є, за те що ви обирігаєте наш спокій, за те що ви ті, на кого можна покластись – ви саме ті ЧОЛОВІКИ зав-дяки кого ми маємо надію на вільну Україну. Я розумію, що вам важко, і мені боляче за це, як би хотілось вас втішити і сказати, що це скоро закіниться ... Маю надію, що ви верне-тесь цілі і здорові, я молюсь за вас постійно! Я вірю в те, що Бог на боці правди, а ви саме на цій стороні, бо ви захищаєте батькивщі-ну, обороняєте її від загарбників, тому 100% правда на вашій строні.

Хай Бог благословить вас хлопці!!!Слава Богу і Слава Україні!!!

З вдячністью,Катя, м. Луцьк

[email protected]

8

Лист 3

Шановний воїне!

Пише до тебе учениця сьомого класу. Мене звуть Аліна. Я дуже вдячна тобі, що ти захищаєш мою країну, моє місто, а значить мою родину і мене. Хоча мені тільки 12 років, я вже розумію, що йде війна, яку моя країна не починала. Я знаю, що мій народ не хоче вій-ни. Мої батьки, мої друзі, батьки моїх друзів – усі розуміють, що це війна за незалежність України, за її майбутнє, тобто і за моє теж. Зі шкільної програми я знаю про історичні, ви-звольні рухи в Україні, про козацтво, про геро-їчний незламаний дух мого народу. В книжках і підручниках все просто і зрозуміло. Та дуже важко розібратися, коли це все відбувається у житті. Страшно думати, що поруч гинуть люди – мирні жителі та захисники України.

Шановний, любий воїне! Ми не знаємо твого імені та прізвища, але я і моя родина низько вклоняємося тобі і дякуємо за твою мужність і готовність захищати Україну. Дуже сподіваємось і молимо Бога про твоє

9

одуження: фізичне та душевне. Тому, що люди, які були на війні мають поранену душу, яка болить за Україну! Одужуй, будь ласка! Ми всі віримо, що ця війна скінчиться нашою пере-могою і мирне сонце засяє над всією країною. Тому, що це НАША земля, НАШ дім, НАШ народ! Спасибі тобі за те, що в цьому є твій вклад!

З вірою в Перемогу, шаною до воїнів.

Аліна, м. Київ

10

Лист 4

Дорогий Брате!

Пише тобі твоя співвітчизниця, україн-ка, жінка, мати. Звати мене Катерина. Я живу у Києві, працюю, виховую доньку, радію і сумую, як всі живі люди. А зараз ще дуже вболіваю за нашу Батьківщину, за її сьогодення і майбут-нє. За те, що на моїй землі війна, ллється кров моїх братів і сестер. Руйнується все, що та-кою тяжкою працею здобувалось моїм наро-дом. Гірко бачити і відчувати, якими звіряче жорстокими, зіничними і підлими стають «люди», які будь-яким шляхом намагаються домогтися своїх амбітних, шизофренічних ці-лей. Але ми – мудрий народ, сильний і мужній. Ми нащадки славетних козаків Запорізької сечі. Наші діди і батьки перемогли в страшній Великій Вітчизняній Війні.

Я радію, що і в наш час є справжні мужні і сильні чоловіки, як ти, Брате. Дякуючи тобі і іншим воїнам, мій Київ живе мирним життям. Моя дитина має змогу 1-го вересня піти до школи.

11

Низько вклоняюся тобі за твій героїзм і подвиг. Як людина і жінка, я добре розумію, що відчуваєш ти зараз, знаходячись у госпіталі. Сподіваюсь, що твої рани не дуже тяжкі і ти скоро одужаєш. Також вірю, що війна скоро скінчиться нашою перемогою і ми всі разом зможемо відбудувати ще кращу, вільну неза-лежну Україну.

Бажаю тобі, Брате, довгого, щасливого життя. А в моїй пам’яті ти і наші воїни на-завжди залишитеся Героями.

І хай береже вас Господь Бог!

Катерина, м. Київ

12

Лист 5

Дорогі Наші Герої!

Дякую вам, що ви є!Ми знаємо, що ви непереможні!Знайте, що ми чекаємо вас!Повертайтеся додому живими і здоро-

вими!Хочу побажати вам міцного здоров’я,

сили волі, патріотичного настрою!Дякую вам за те, що ви нас захищаєте!Тримайтеся! Ми з вами.Слава Україні!Героям Слава!

Поліна, 11 років, м. Київ

13

Лист 6

Шановний Бійцю!

Пише тобі киянка Даша. З травня міся-ця я спостерігаю за подіями на Сході по нови-нах. Знаю про ті міста, що вже звільнені від терористів.

Бійцям, що країну та нас захищають,Від чистого серця подяку пишу,За те, що чужинців до нас не пускають.Тож повернутись живими прошу.

Я вірю, як важко на фронті живеться,І бачу як «гради» палять в небеса.Та знаю, що голуб любові зав’ється,І знов запалають всі наші серця.

Даша, м. Київ

14

Лист 7

Любі, ріднесенькі наші Герої!

Молюся Богу за ваше життя та здо-ров’я, за ваших матусь, дружин та діточок. Схиляюсь перед вами на коліна, за вашу муж-ність та хоробрість. Щиро вірю в перемогу над ворогами та зрадниками, в те, що наста-не в Україні процвітання та мир. Ми нездо-ланні!


Єлисей, 10 років, м. Київ

15

Лист 8

Любий воїне!

Кожен день, кожен час моя родина згадує про тебе, про те, як ти захищаєш Мати-У-країну від ворога. У твоїх руках наше майбут-нє, майбутнє нашої країни, моє майбутнє і майбутнє тисяч моїх однолітків!

Нехай ці маленькі серця, як частинки сердець дітей України, зігріють твою душу у тяжку хвилину, принесуть тобі вдачу і збере-жуть твоє життя!

Ти – в нашому серці і ми разом з тобою!Бережи тебе Боже!Слава Україні!

Марія, м. Київ

16

Лист 9

Сьогодні всі моляться за Вас, за Україну. Матері Вас ждуть. Вся Україна на Вас споді-вається. Я знаю, що кожен день, кожну годину, кожну хвилину, навіть кожну секунду проли-вається чиясь кров... але пролилась кров, то і надія стає сильніша! Тут, у Києві теж кожного дня проливаються сльози... але ж сльози це не кров...

Ми на Вас сподіваємось! Ми хочемо бачи-ти Вас живими!

Я дуже люблю Україну!

Юлія, м. Київ

17

Лист 10

Шановний Солдате!

Мене звуть Юлія, мені 14 років. Я живу в Києві. Але народилася в місті Донецьк. Моя родина переїхала в Київ 7 років тому. Кожно-го дня ми слідкуємо за новинами зі Сходу і всі дуже хвилюємось.

В Донецьку живуть всі наші родичі. Вони вимушені були залишити рідне місто через ситуацію, яка склалась. Моя бабуся живе за-раз у нас.

Ми всі дуже сподіваємося, що дуже скоро на нашу землю прийде мир. І цей мир добуде наша армія. І більш за все я хочу, щоб всі сол-дати повернулися додому здорові та неушко-джені. Поверталися до своїх родин, дітей, до мирного життя.

Нехай Вас береже Бог!

З повагою та вдячністю,Юлія, м. Київ

18

Лист 11

Лист бійцю АТО

Здрастуй, невідомий мені солдат!Пише тобі простий шістнадцятиріч-

ний хлопець.Мені складно донести, що я відчуваю по

відношенню до тебе та твоїх товаришів, але я спробую...

У моїй та твоїй країні йде братовбивча війна. Руйнуються міста і гинуть мирні люди. Це дуже боляче і страшно.

Мою улюблену Україну хочуть знищи-ти, її хочуть принизити. Хочуть позбавити нас волі та свободи! Ллється кров захисників нашої Вітчизни. І ти, невідомий мені солдат, віддав здоров’я за мою Україну, за мою свобо-ду!

Я ще такий юний, але я б теж хотів за-хищати мою країну разом із тобою та твої-ми товаришами.

У мене є чудові батьки, а також два мо-лодших братики трьох та п’яти років. Моя сім’я як може допомагає нашій армії, як і усі

19

наші друзі та знайомі.Я знаю, що ти, невідомий мені герой, за-

хищав і моїх батьків, і моїх братів. Ті захищав моє майбутнє... І тому, найменше, що я можу сказати тобі, це те, що я низько кланяюся тобі, герой! Я роблю уклін тобі та твоїй ма-тусі, яка виростила справжнього чоловіка. Я преклоняю голову перед тобою та твоїми друзями, перед твоїми мужністю і відвагою. Я бажаю тобі скоріше одужати!

Я бажаю, щоб ця жахлива війна нарешті закінчилася, щоб ти і твої друзі повернулися додому до своїх рідних. Моя матуся випекла тобі домашній хліб, щоб ти відчув себе удома.

Одужуй боєць, і ми будуватимемо нову країну, вільну та щасливу!


Єгор, м. Київ

20

Лист 12Дорогі герої та воїни України!

Борці за волю нашої держави, які відважно протистоїте нашому ворогу та пригноблювачу нашої Батьківщини, покладаєте своє життя за-ради вільних українців та гідного майбутнього. Я дуже горджусь з того, що знаю, що Україна має таких прекрасних та міцних бійців-охоронців як ви. Наш ворог старається будь-якою ціною знищи-ти наш народ та завоювати наші землі. Але цьо-го ніколи не станеться тому, що ми міцні духом, сильні та відважні внуки славних козаків, які не піддалися ніякому ворогу та не зламалися ні в якій битві. Ми Українці відрізняємося від інших народів тим, що не западаємо духом та віримо в найкра-ще майбутнє. Наші предки багато років створю-вали для нас гарні умови для життя та культуру. Тому я вірю, що ви не піддастетесь ворогу та не зрадите свого краю. Я вірю у вас, у вас вірить вся Україна та весь світ! Всі вболівають за вас! Тому я знаю, що ми виграємо цю складну війну! Хай допо-може вам Бог! Нехай Матінка Божа вас береже!

Слава Україні – Героям Слава!Слава нації – смерть ворогам!

Володимир, 12 років, м. Київ

21

Лист 13Шановний солдате!

Мене звати Михайло. Я пишу вам для того щоб від щирого серця віддячити за вашу сміливість, патріотичність і відважність проявлену щодо ситуації яка на даний мо-мент відбувається у нашій країні.

Так!!! Це може видатись не справедливо воювати за нечесну владу яка лише заробила багато грошей, крадучи їх у народу, і призве-ла до теперішнього становища, а саме війни з іншою державою. Але ти не повинен забува-ти, що зараз ти воюєш не за жахливу владу, а за народ і країну, які в майбутньому завжди будуть допомагати тобі.

Я сподіваюсь, що ти не складеш руки і будеш продовжувати боротися за свою дер-жаву, і пам’ятай, що кожен громадянин нашої держави вболіває за тебе і за всіх інших сол-дат, та хоче щоб ти найшвидше видужував.

З найкращими побажаннями, Михайло, м. Київ

22

Лист 14

Любий герою!

В той час, коли діти вчаться у школах, ти ризикуєш своїм життям, рятуючи нашу любу Україну. Ти дуже мужня, смілива людина, справжній патріот нашої держави.

Я хочу щиро подякувати тобі за те, що ти захищаєш нас, борешся за нашу свободу, єдність українських земель. Будучи там, на лінії вогню, ти даєш гарний приклад всім нам. Те, що ти робиш для нашої країни, українсько-го народу – просто безцінно.

Я бажаю тобі міцного здоров’я, сил, тер-піння та стійкості. Я пишаюся тобою. Ти – Людина з великої літери, взірець для всіх нас – школярів.

Я вірю в нашу перемогу. Слава Україні!!!

Олена, м. Київ

23

Лист 15

Дорогі солдати Української Армії!

У цьому листі я хочу подякувати вам за те, що незважаючи на ризик втратити своє життя ви захищаєте свою рідну країну та свій народ. Ви згодні віддати найдорожче, що в вас є заради миру та спокою вільної України. Завдяки вам ми живемо у злагоді, з чистим не-бом над головою. Ми безмежно вдячні вам за сміливість доброту та відвагу завдяки яким Україна існувала й існуватиме оскільки поки є чоловіки готові захищати свою країну вона житиме! Ми всі молимося за вас та щиро ба-жаємо щастя й перемоги!


Катя, 13 років, м. Київ

24

Лист 16

Дорогий солдате!

Пишу Вам листа, щоб подякувати за хо-робрість, стійкість, мужність, за те, що Ви захищаєте нашу Україну від ворогів.

Мені нещодавно виповнилось 10 років, 1 вересня я іду до школи. І я розумію, що саме завдяки Вам я маю можливість навчатись під мирним небом. Дуже хочеться, щоб там на сході війна закінчилась, щоб Ви повернули-ся додому з перемогою, героями незалежної Батьківщини. Я від всього серця цього бажаю терпіння і витримки. Ми молимося за Вас! Ми пишаємось Вами! Я хочу бути схожим на Вас!

Бережіть себе і Україну!

Саша, м. Київ

25

Лист 17

Шановні бійці!

Я учень 7-классу, Олександр, народився в місті Києві, та ще з дитинства був патріо-том. Мені дуже хочеться щоб Ви знали, що ми всі підтримуємо Вас, від старого до малого. Я пишаюся Вашими подвигами та вашою муж-ністю. Всі хто в такий складний час захищає нашу державу від агресора справжній герой України. Як виросту, я хочу піти в армію та навчитися захищати свою країну та свій на-род.


Олександр, м. Київ

26

Лист 18

Дорогий воїне!

Мене звати Андрій, мені 10 років, навча-юся в 5 класі.

Я хочу подякувати тобі за те, що ти захищаєш нашу рідну землю від загарбників. Завдяки тобі я можу вільно пересуватись мі-стом, ходити до школи, спілкуватись з дру-зями. Для мене ти еталон чоловіка: хоробрий, мужній, відважний.

Бажаю тобі якнайшвидше повернути-ся додому живим і здоровим з перемогою. Всі твої близькі і рідні чекають на твоє повер-нення.

Слава Україні!Героям Слава!

Андрій, м. Київ

27

Лист 19

Доброго дня, наші шановні захисники!Вся країна покладає на вас свої надії. Я

також вірю у вас та хочу подякувати вам та-кими віршами:

Пишу вам зараз, щоб сказатиТе, що маєте ви знати:Знайте, вам ми дуже вдячні,Просимо, будьте обачні.Ні за що не зупиняйтесьТа ніколи не здавайтесь!Ми разом переможемо,Ми віримо, що зможемо.Також ми віримо у вас,Хоча підтримка – вся від нас,Оскільки ви і ми разом, невзгода ця менеСерця у Українців б’ються як одне!

З подякою, Катя, м. Київ

28

Лист 20

Дорогий герою України!

Нажаль, я не знаю твого імені, але є дещо, що нас пов’язує – любов до рідної дер-жави. Вже завтра, першого вересня, всі підуть до свого учбового закладу, або на роботу і, я вважаю, що це лише завдяки вам, охоронцям спокою та миру в нашій державі. Кожен день ви ризикуєте життям, задля єдності свого народу. Ми не забули, не пробачили ні одного життя з сотні, горює за синами, братами і чоловіками Україна. Морок та туга посили-лися в серці кожного Українця. Нам часто го-ворять, що ми малороси, тобто не українці, але ми просто відповідаємо їхнім імперським амбіціям, бо ми та нація, що ніколи ще не була поборена. Зрозуміло, що кожному зараз страшно, але в дійсності страху немає, він лише в серці, його треба перебороти. Завж-ди треба пам’ятати, що ми надаємо сили, тому, чого боїмося. Я впевнена, що в твоєму житті є багато небезпеки, але чи боятися її – це вже лише твій вибір. У даній ситуації не

29

потрібно ні сліз, ні відчаю, ні жалю, тут, як казав В. Симоненко, не треба страху і ниття – живе лиш той, хто не живе для себе, хто для других виборює життя. Ці рядки адресовані тобі, захиснику України, герою.

Герої не вмирають, вмирають вороги!Слава Україні!

Маргарита, 12 років, м. Київ

30

Лист 21

Дорогий солдате!

Я не знаю як Тебе звати і де Ти народив-ся, але я знаю, що Ти захищаєш нашу країну від ворогів. Я дякую Тобі за те, що поки Ти є, я можу спокійно спати, ходити до школи і про-сто жити. Про сьогоднішню війну я знаю лише з телебачення, але розумію як це страшно. Ти сильний і мужній, як і Твої товариші і тому ви непереможні. Я вірю в те, що Ти обов’язково повернешся додому, обіймеш своїх рідних і на-стане Мир. Я дуже хочу, щоб цей лист зігрівав Тебе в бою і щоб Ти пам’ятав, що десь далеко є дівчинка, яка чекає на Твоє повернення живим і неушкодженим.

Бережи Тебе Бог!!!Повертайся!!!

З вірою у Тебе,Ліза, 10 років, м. Київ

31

Лист 22

Дорогі наші захисники, велике вам спаси-бі, за те що ви захищаєте нас та нашу країну. Ми дуже хочемо щоб ви повернулися додому живими та здоровими. Ми не хочемо війни!

На нашій Україні пролилося багато люд-ської крові, загинули сотні людей. Та ми хоче-мо щоб наш президент більш відповідальніше віднісся до ситуації в країні та на сході. Також я хочу їздити відпочивати в Крим, як завжди ми їздили з батьками. Хочу щоб більше не ги-нули чиїсь татусі та сини, не хочу щоб лилися материнські сльози!!!

Ми єдина країна, ми хочемо миру на на-шій землі. Щиро дякую за те, що ви для нас за-хищаєте, та боретесь за мир в нашій країні.

Ви наші Герої!!! Слава Україні!Героям Слава!!!

Каріна, м. Київ

32

Лист 23

Дорогий, рідний Солдате!

Зараз наша країна переживає дуже важкі часи, і саме в цей момент мій сон, мій спокій, моє життя захищаєте і оберігаєте саме Ви! В той час, коли я пишу цього листа, хтось боронить кордони нашої держави під кулями та гарматами, ризикуючи власним життям. Кожної хвилини Ви ризикуєте, знаєте, що мо-жете не повернутись додому. Знайте, що я постійно молюсь за Вас та низько вклоняюсь Вам за мир у моєму домі.

Правду говорять, що людина цінує тоді, коли втрачає. Я тільки зараз почала усвідом-лювати як важливо ходити до школи, як чудо-во грати в м’яча з друзями на майданчику та як необхідно бачити чисте мирне небо над головою. Я обіцяю, що Ваші зусилля не будуть марними і я обіцяю, що кожним своїм вчинком буду робити добро людям. Я хочу стати кра-щою, я хочу зробити свою країну кращою.

Раніше я ображалась, що моя мама не пускає мене саму на вулицю, а тепер я ро-

33

зумію, що вона просто за мене дуже хвилю-ється, бо дуже любить. Я впевнена, що Ваша мама теж дуже за Вас хвилюється і сумує. Будь-ласка, зробіть так, щоб наші мами не сумували і не плакали, щоб не гинули люди, а батькам не довелось ховати своїх дітей. Я Вас дуже прошу! Це все, про що я мрію. Нехай наші вороги захлинуться від любові та добро-ти, що живе в наших серцях, бо добро завжди перемагає зло.

Любий мій Солдате! Я щиро дякую Вам за можливість бачити ясні оченята моєї ма-ленької сестрички, торкатися маминої доло-ні. Дякую Вам за надію та віру у щасливе май-бутнє. Ви наша гордість!

Я дуже хочу, щоб Ви відчули тепло моєї душі та мою підтримку. Нехай мій лист зігріє Ваше серце та зцілить від ран. Я буду щасли-ва, якщо Ви, читаючи мого листа, відчули мою безмежну вдячність та хоча б трішки посміхнулись. Ви – мій Герой, гордість усього українського народу! Я пишаюсь Вами!

Слава Україні!!!З любов’ю та повагою,

Оля, 12 років, м. Київ

34

Лист 24

Ми живемо у дуже скрутні часи... Сьо-годення дає нам тяжкі випробування, яки ми повинні пройти. Українці завжди були патрі-отично налаштовані, але тільки зараз ми стали такими згуртованими у нашій спіль-ній боротьбі за волю. У душі кожного українця свобода та незалежність стоять на першо-му місці. Сьогодні ми – це сини і доньки Украї-ни, брати і сестри які завжди прийдуть на допомогу та підтримають. Але український народ особливо шанує найвідважніших воїнів – наших захисників. Це не просто воїни, це воїни світла, які борються за Україну і за справед-ливість. Це захисники свого народу, це – Герої! Вони можуть померти заради своєї землі, віддати життя на волю долі. Кожен йде за пе-ремогою і з вірою у щасливе майбутнє нашої країни. «Правда з нами. А там де правда, там Бог. А там де Бог, там перемога», – казав па-тріарх Філарет.

Зрозуміти, як це важко, покинути роди-ну, домашній спокій, звичайну буденну роботу і піти на війну, я, напевно, ніколи не зможу...

35

Але я зможу зберегти у своїй пам’яті величні подвиги героїв, пронести ці події через май-бутнє, дати ці знання моїм дітям, внукам і правнукам. Минатимуть роки, але Украї-на пам’ятатиме цю частину історії. Народ завжди гордитиметься своїми воїнами, бо наші військові – найкращі! Ми знаємо, що ми переможемо! Ми знаємо, що українська слава житиме вічно! Ми віримо у величне майбутнє нашої колиски! Щиро дякую Вам за те, що Ви робите небо чистим над нашими головами!

Слава Україні!Героям Слава!Слава Нації!Смерть ворогам!Україна – понад усе!

Аліса, 13 років, м. Київ

36

Лист 25

Дорогой боец!

Я благодарен вам и всем тем, кто неща-дя своей жизни стоит на защите нашей Ро-дины, ее территориальной целостности и сувернитета.

Благодаря вам мы сегодня пошли в шко-лу и имеем возможность спокойно получать знания. Но это только говорится «спокойно».

Мой прадед прошёл всю Великую Оте-чественную Войну и был награжден орденом Красной Звезды, мой дед был военным сапе-ром и отдал армии 30 лет своей жизни. Его уже нет в живых, но он успел рассказать мне о военной жизни, о страшных разминирова-ниях целых складов боеприпасов, оставшихся после войны. За свою опасную службу он тоже получил орден Красной Звезды, но в мирное время.

Я и вся моя семья неравнодушны к про-исходящим событиям. Мой старший брат работает волонтером, собирает средства

37

для армии. В данный момент он покупает но-силки для раненых бойцов.

Мы, дети, очень хотим, чтобы вы знали, что мы Вам очень благодарны! Будьте живы! Будьте здоровы! Ведь нам всем еще строить новую жизнь в новой, свободной стране.

Данила, 13 лет, г. Киев

38

Лист 26

Моє бажання – хай війни ніколи не буде, й всміхаються щиро радісні люди!

Ви відважні, ви герої Батьківщини,Захищаєте ви спокій України.Вірю я, ми переможем,Ми сильні, все ми пережити зможем!

Та ні, ви боретесь не марно,Подякує вам ненька-Україна гарно.Не жалієте себе, спокій даруєте нам,Ще не день, а кожную годину, дякувати Будем вам!

Я вас благаю, не здавайтесь,Бо сильні духом ви,Перемогу здобути завжди намагайтесь,Я вірю, переможемо ми!

Катерина, 13 років, м. Київ

39

Лист 27Дорогий воїне!

Привіт Тобі зі столиці України – Києва. Сьогодні ми відвідали захід на підтримку вої-нів АТО і сподіваємося, що увесь той позитив, який ми тут отримали, передасться Тобі і Твоїм побратимам, додасть Вам сили і нас-наги боротися за нас і звільняти нашу Украї-ну від ворогів. Ми всією Україною підтримує-мо Вас – справою, фінансово, молитвою! Ми віримо у Вашу мужність, звитягу, Ваше тер-піння і Вашу впевненість у собі і один в одно-му. Нехай наші думки про вас, наші молитви захищають Вас у боях, нехай з Вами буде віра у краще і Бог. Сьогодні наша земля і наш на-род дуже-дуже потребують Вашого захисту, дякуємо, що Ви ТАКІ у нас є, що ви захищаєте нас. Дякуємо Вам! Дякуємо за Вашу мужність! Дякуємо за Вашу відданість! Дякуємо за Вашу любов! Щиро дякуємо!Дай Вам Боже сил і здо-ров’я, здобути для усіх нас перемогу!!!

Ви сонця, які освітлюють шлях нашої України у світле майбутнє!!!

З вдячністю і повагою,Леся, м. Київ

40

Лист 28

Добрий день, любий солдате!

Пише тобі Віра з Києва, мені 46 років. Тому я могла би бути твоєю мамою. Свого сина я не маю, то ж звертаюся саме до тебе СИНУ. Я пишаюся тим, що живу і народилася в Україні. Це – найгарніша у світі держава. Я горджуся такими сміливими хлопцями, як ти, СИНКУ. Я тільки-но подивилася фотовистав-ку у Мистецькому Арсеналі у Києві. Просто мурашки по шкірі... немає слів. Щоднини див-люсь новини про те, як відчайдушно ви, наші найрідніші, бороните Україну від окупантів.

В тебе, СИНКУ, теж є мама, рідні, мож-ливо дітки. Дай Господи, щоб ти повернувся додому живим і неушкодженим. Дай Боже здо-ров’я твоїм батькам, котрі виховали і виро-стили тебе – ЗАХИСНИКА.

А ще, хочу написати усім хлопцям-захис-никам ось ці рядки:

Хай засіяне полеПшеницями й житами.Ні бабуся ні мама.

41

Повертайся додомуЗ перемогою, Сину!Слава нашим ГЕРОЯМ,СЛАВА НАШІЙ КРАЇНІ!

Хлопці, повертайтеся живими! Вірю, що так і буде! З нами правда і віра і Господь.

Дякую вам, наші найрідніші, дякую. Дя-кую. Дякую.

Віра, м. Київ

42

Лист 29

Доброго часу доби, український воїне!Зараз я сиджу за столиком біля фонта-

ну, поруч дітки малюють вітання і плетуть вам браслетки. Я плести вмію не дуже, а тому буду писати.

Сьогодні вже передостанній день літа і вечорами починаєш відчувати, що осінь вже близько. Але я люблю осінь – то найкрасивіша пора. Пора теплих шарфів і чаю в термосі.

Цього року нам усім не вдалось насоло-дитись усіма радощами ні весни, ні літа. По-стійно в голові думки: йде війна, хлопці за нас воюють. Вдається трохи відволіктись, але кожного дня ми згадуєм про вас, молимо Бога чи хоч якусь вищу силу про те, щоб ви повер-нулись живими усі до одного, і щоб вистачило знань і совісті вашим головнокомандуючим.

Так от, я дуже хочу і сподіваюсь, що ця війна скоро закінчиться і ви повернетеся у свої сім’ї, родини. Коли я випадково (зазвичай на вокзалі) зустрічаю хлопців у формі і з на-шивками батальйону, мені робиться і боязко, і радісно, і розбирає гордість і повага.

43

Тримайтеся хлопчики! Знайте, що тут, на спокійній частині України, вас чекають, вами пишаються, вас ставлять у приклад, за вас моляться. І я знаю, що завдяки вам війна не розповзеться далі.

І люди змінюються... он Маріупольці око-пи риють довкола міста, Маріупольці!!!

Люди стають свідомишими, люди змі-нюються, країна змінюється.

Тому, дай Боже вам сил, наснаги, ви-тримки, пройти і переможно закінчити цю війну.

І знайте, сила думок дуже велика, і я знаю, що наші молитви і підтримка доліта-ють до вас і бережуть від куль і осколків.

І як уже хочеться подарувати вам квіти коли ви щасливі і горді повернетеся з війни і в Україні настане мир.

Обіймаю вас міцно, чекаю вашого повер-нення і все у нас буде добре!

З любов’ю,Катя, м. Київ

44

Лист 30

Дорогой Воин и Герой!

Спасибо Тебе за то, что Ты отважно сражаешься за будущее нашей прекрасной страны Украины.

Мы думаем о Тебе и гордимся Тобой. Мо-лимся о Твоем скорейшем выздоровлении.

Привіт, український Вояче!Це ми за спиною у Тебе!Це нам Ти даруєш майбутнє,Надію, життя й мирне небо.

За Тебе ми молимо Бога,Щоб опіку Свою Тобі дав.Ти – правда, надія, свобода.Слава нації! Смерть ворогам!

С любовью и уважением,Анна, Виктор и дети:

Юлия, Владислав и Станислав, г. Киев

45

Лист 31

Доброго дня наші любі, шановні чолові-ки! Дуже пишаємося вашою мужністю і відва-гою, вашою любов’ю до країни, до нас та тур-ботою! Ми з сестрою підтримували Майдан, були у Михайлівському соборі, дуже було боля-че від того, що відбувалося. У нас 2-є синів. Ти-мофій 8 років, дуже р’яно рветься допомогти Української Армії і вже знає які вони є ті вороги і дуже пишається, що він Українець. Костя 18 років, теж патріот своєї країни. Навчається у медичному коледжі, бажає бути волонтером у воєнному госпіталю, якщо його візьмуть.

Дорогі наші хлопці, якщо потрібно буде, то жінки стануть разом з вами. Ми кожного ранку встаєм з думкою про вас! З нами сила, бо з нами правда і Бог!!! Молимся за ваше скоріше одуження!!! Бажаємо вам здоров’я морального і фізичного, боєвого духа, віри в перемогу, та щоб Ангел Охоронець вас захищав!!! Дякуємо вам, наші герої, і це правда – Ви наші Герої!!! Бе-режіть себе!!! Віримо, надіємося та чекаємо на вас!!! Обіймаємо вас!!! Ми вас любимо!!! Слава Україні!!!

Люда, Лена, м. Київ

46

Лист 32

Дорогі військовослужбовці!До вас звертається дівчина із міста Тер-

нополя – Ярина. Насамперед, хочеться вира-зити Вам слова підтримки та подяки,адже зараз, у цей важкий час, коли потрібно захи-щати свою найдорожчу батьківщину від по-тужного зовнішнього ворога,ви не сховалися, а мужньо постали у бою проти нього. Саме ТАКІ люди варті поваги, бо Ви показуєте свою від-вагу, благородство та хоробрість. Ми цінуємо та пишаємося Вашими вчинками, які будуть прикладами для усіх, адже Ви виборюєте мир для України. Як ми уже переконалися, спокій для людини та суспільства є найціннішим. Без миру не зможе процвітати наша Україна; без миру ми не побачимо щиру усмішку дитини; без миру не здійсняться наші мрії про вільну та сильну державу... Саме тому я висловлюю Вам щиру подяку за все, що ви робите для збе-реження спокою у нашій державі.

Нехай береже Вас Господь.

Ярина, м. Тернопіль[email protected]

47

Лист 33

«Боляче в душі»

Вперше так важко на душі,Серце стогне і реве від болю,Знов неспокійно на моїй землі,Знов ми пишемо історію.Свободу ніхто не відміняв,І слово кожного – почуте!Ім’я героїв, тих хто пав,Ніколи не будуть вже забуті.Стій до останнього, прошу!Від нас з тобою все залежить,Не віддамо ми цю красу,Яку ми звемо – Україна!


Анна, Львів-Дубляни[email protected]

48

Лист 34

Здравствуй, мой дорогой «Воин Света», храбрый солдат Украины!!!

Третий месяц подряд я пытаюсь заста-вить себя делать то, что раньше делать умела и любила, т.е. писать письма… Мо-жет, это и старомодно, но наверное в нашем случае пригодится любая глупость, способ-ная напомнить тебе, что ты не один… Что с тобой твой народ, его надежды и разочаро-вания, тысячи мыслей и слёз…

В Киеве стоит отличная жара (+33°с), на небе нету ни единого облачка и если есть бог (я -атеистка), то ему должно быть аб-солютно всё ясно: кто прав, а кто не прав в этой неравной войне. А как ты думаешь? Есть ли Бог над нами, и если есть, то почему он до сих пор не вмешался?

Да… Теперь есть много вопросов на ко-торые полно странных ответов. Знаешь, я была тогда зимой на Майдане… И если бы я знала, куда всё это нас заведёт, к каким жертвам и какой ценой надо будет платить за свободу от Москвы (во всех смыслах), то

49

я бы струсила и отступила… А ты – не от-ступил… Почему? Скажи мне, от куда берёт-ся в людях храбрость, от куда берётся в лю-дях честь и гордость такой высокой пробы, что стоят целой жизни? Или это земля, наша украинская земля настолько уникальна, что требует платить за себя кровью? Я – де-вушка, и мне легко оправдать свою трусость тем, что «еще детей рожать» и тем, что «не женское это дело», но вот в детстве, на-пример, я всегда мечтала родиться мальчи-ком, чтоб потом вырасти в отличного пар-ня, немножко хулигана, немножко – бабника, быть «душой компании», хорошо шутить, ездить на мотоцикле и защищать слабых. История про Робин Гуда казалась мне вполне реальным жизненным сценарием. Получает-ся, что в детстве я была смелее чем сейчас… А кем мечтал стать ты? Думал ли ты, что прийдется стать солдатом?

Я теперь все время думаю о том, как опишут эти события в учебниках по исто-рии Украины (если Украина победит)… или в учебниках по истории россии (если Украина проиграет)… Мне тошно от того, что кто-

50

то похожий на Киселёва, но в роли учителя истории будет рассказывать моему буду-щему ребёнку про «фашистов», «карателей», «Киевскую хунту» и что во всем виноват сброд на Майдане, который был организован США против России (вдруг, больше не могу писать это название с большой буквы). Да я задолбаюсь объяснять детям что на самом деле всё было по-другому. Проще уехать куда глаза глядят… Хотя это тоже видимо пре-дательство… Как можно бросить страну и людей в такой страшный момент? Как мож-но перестать бороться, пусть даже на своём ничтожном уровне? Скажи, а ты бы уехал, если бы Россия полностью включила бы в свой состав Украину?

Но надежда есть… Пока вы – там, пока есть силы держать АК, пока есть снайперы, пока есть пилоты и артиллерия, пока мы вам тут в тылу достаём контрабандные тепловизоры, пока есть чем заправлять танки, пока есть кому Вас здесь ждать… Возвращайтесь живыми и целыми, обнимай-те близких, заканчивайте ремонты, садите деревья, ходите на рыбалку, достраивайте

51

дома, встречайтесь с друзьями, возвращай-тесь к рутинной работе… Постарайтесь сохранить рассудок ясным, а сердце – до-брым… Враги – закончатся, туман лжи рас-сеется, и время всех рассудит… Но лично для меня вы навсегда будете бесстрашными и му-жественными «Воинами Света».

Удачи тебе, и всем, кто стоит рядом с тобой плечом к плечу.

Слава Украине!

Маша, г. Киев[email protected]

52

Лист 35

Війна

Війна прийшла до нас в країну,Й печаль пронизла Україну.На схід з руїнами куди не глянь,Прийшла як та чума колись нажаль.

Мільйони куль, вибухи на полі, Немов посланці ті сліпої долі.Летять зі свистом, де солдати,Щоб душу кожного забрати.

Вони пішли нас захищати,Щоб волю нашу відстояти.Не мрій же ворог, ти не вб’єш,Душі ти жодной не візьмеш.

Солдат бо наш за Україну,За власну землю, за хатину.Його чекає вдома мати,Яка не може вночі спати.

53

До Бога лише молитви,З єдиним словом – захисти!Вже простелила в ліжку постіль білу,Таку для нього теплу й милу.

З садочка дивиться у даль,Не видно сина ще нажаль.Чекати буде кожну мить,Бо десь у серці там болить.

Війна закінчиться, солдат повернеться.І все, що було перемелиться.Як сонце вранці підійде,І матір ніжно обійме.

Ярослав, м. Буча, Київська обл[email protected]

54

Лист 36Для героїв, що стоять на передовій...

Привіт, солдате!!!Як ти там? Чи відпочивав сьогодні? Ти

напевно дуже втомився і ця втома не лише фізична, а впершу чергу, моральна. Ти скуча-єш за рідним селом чи містом у якому тебе чекають батьки, дружина чи просто кохана дівчина. Вони безумовно хвилюються за тебе. Я теж хвилююсь за тебе. Хочу, щоб ти повер-нувся живим і здоровим, і щоб відбулося це якомога скоріше.

Скоро осінь пора збирати урожай і під-бивати підсумки, саме в цей час має народи-тися моя донечка, мені дуже хочеться, щоб до того часу ця війна припинилася і всі повер-нулися до мирного і спокійного життя. Щоб у тебе і твоїх побратимів теж народжувалися діти та онуки. А від себе дякую тобі за те, що захищаєш мене та мою маленьку крихітку.

Дякую за твою мужність! Вірю в те, що все буде добре! Молюсь за тебе і твоїх побра-тимів! Слава Україні! Героям Слава!

Оксана, м. Рогатин[email protected]

55

Лист 37

Ти знаєш, а я вже тебе люблю. Не знаю хто ти, який ти, звідки ти –

можливо ти чорнявий чи блондин, якого ко-льору в тебе очі...

Можливо ти серйозний, небагатослів-ний або ж весельчак і любитель пожартува-ти. Можливо, в тому іншому, мирному житті ми десь випадково торкнулися одне одного поглядами...

Люблю тебе за те, що ти сміливий, муж-ній і борешся за наше мирне майбутнє.

Солдате, тримайся! Ми молимося тут за тебе. Хай Господь

тебе оберігає від куль, хай поруч завжди буде міцне плече побратима.

Думками з тобою. Повертайся живим.

Наталія, м. Львів[email protected]

56

Лист 38

До перемоги ще далеко!(присвячується всім Героям, що полягли за нашу кращу долю з листопада 2013 року)

Кров по Києву тече: вулицями, в жилах.На Майдан злий «беркут» йде: мало мами били.Що не можна брать чуже: життя та свободу,Кулі віють у лице, ллють з брасбойтів воду.

Спротив владі, криміналу. Досить! Натерпілись.Падали у прірву всі: мало не забились.Попереду – глухий кут.Повертаймо, браття!Йдем до місця, де були чистими всі плаття.

Хто покається й віддасть, те що крав щоночі –То простить тоді його: та заглянуть в очі.Хто ж тікати та в кущі, по маєтках пишних...На позорища стіну і на суд! Всевишній –

57

Кару Сам зішле чітку, страшну, справедливу.Будуть внуки пам’ятати де взяли квартиру,І авто та пільг в податках – кров дітей,

братів, сестер.Буде вражина жаліти, що в дитинстві не помер.

Київ ділить не Дніпро і не Схід та Захід.Дороге на них пальто, майже міцний захист.Хоч не батько він нам всім – добре биймо разом.Чесністью ми рознесем вщент усю заразу.

Кров по Києві текла, і текти ще буде...Та Героїв ця земля – повік не забуде.

21 лютого 2014 року Сергій, м. Варшава, Польща

[email protected]

58

Лист 39

«Небесна Сотня»

А сніг іде. Все білим покриває.Жовто-блакитні прапори кругом.Упав боєць, від кулі помираєТам на Майдані під щитом.

Вони пішли, як разом ідуть браттяНа захист рідної землі.Не повернулися небесна сотняЯк птахи в небо попливли.

А сніг іде. Все білим покриває.Жовто- блакитний прапор на снігуДуша летить, а небо зустрічаєДарує мир і вічную весну!

59

«Молитва за Украіну»

Молюсь за країнуЗа щастя молюсь,За мир і за спокій й свободу.Щоб кожен і час і хвилина булаЩасливе життя перед Богом.

Молюсь за країнуЗа щастя молюсь. «Почуй Боже мій Україну!»Дай сил в перемозі над вóрогом злим –Будь з нею на тяжкій дорозі.

Хай чистеє небоПочує менеІ відповідь святоВкраїні дає.

Героям Слава!

Лео, США (штат Південна Дакота)[email protected]

60

Лист 40Отважный солдат!

Я хочу поблагодарить тебя за то, что я просыпаюсь каждое утро; за то, что мой дом не сотрясают взрывы; за то, я могу лишь только знать о том, что идёт вой-на и не быть её частью. Спасибо тебе за то, что Украина остаётся единой. Спасибо за то, что научили моё поколение быть па-триотами. Мы надеваем венки и носим жёл-то-голубые ленточки на руке – но это лишь оболочка. В душе мы носим Украину и пере-живания за ней. За свою родину. Как жаль, что надевать патриотическую одежду – это всё, что в силах пятнадцатилетних подрост-ков. Моя мама – врач, и она жертвует деньги на лекарства, просит меня поддерживать солдат морально, пока она занимается ма-териальной частью. Как забавно, но ещё год назад многие украинские семьи планировали уезжать за границу, потому что в Украине «ловить» нечего. И вот, как сегодня эти же семьи гордо называют себя Украинцами. Я не обвиняю этих людей, потому что моя семья была такой же. Просто, беды и горе сплачива-

61

ют народ и нации, семьи и города. Ещё вчера мы были евреями и русскими, проживающи-ми на территории Украины, а сегодня мы – УКРАИНЦЫ. Больше всего на свете я боюсь открыть глаза и проснуться в зоне АТО. Или, чего хуже, в России. Но, пока есть ты, благо-родный солдат, я верю, этого не случится! Будь отважным, смелым, но береги себя. Будь патриотом и оставайся украинцев, кем бы ты ни был по происхождению. В нас может течь разная, смешанная кровь, но мы всегда в большей степени те, где мы проживём. Мы – УКРАИНЦЫ! Мы не ценили это звание, пока со страной всё было хорошо, но теперь, когда в наших, твоих руках будущее страны, мы гор-ды называться украинцами. Я мечтаю прос-нуться в один прекрасный день и услышать – «Военные действия завершены, жители Дон-басса и Луганска могут возвращаться до-мой», услышать, что больше ничего не по-тревожит их дома и нашу Родину оставят в покое. И это всё будет благодаря солдатам, защищавшим нашу Украину. Благодаря тебе. Возвращайтесь живыми! Мы любим вас и ждём домой.

62

Моя очаровательная красавица,Моя умница, пропитанная злом изнутри.И как нам со всем этим справиться?Я прошу тебя – не умри.

Не согнись пополам от отчаянья, На колени от боли не стань.Не бросай никого нечаянно,Слабой быть уже перестань!

Соберись, расцвети, моя милая!Спину выпрями, руки расправь!И тогда, словно белыми крыльями,Мы покинем приевшийся страх.

Проиграв пару битв, мы пока победители,Мы еще заблестим яркой славою,С самыми сильными предводителями,Мы восстанем великой Державою!

Стихи – лишь то небольшое, что я могу сделать для Украины. Это ничто, по сравне-нию с тем, что можешь ты, солдат.

Екатерина, г. Днепропетровск[email protected]

63

Лист 41Дорогі наші захисники!

Ми дуже переживаємо за вас. Молимось за вас зі сльозами на очах. Можемо тільки здогаду-ватися, як вам важко, як страшно, коли ідуть бої, коли ворог стріляє з новітньої потужної зброї в зоні АТО. Але ми також віримо, що ви ви-стоїте і переможете. Вірять у вас всі мої друзі, колеги, а, особливо, діти. Чекаємо вашого по-вернення додому. Успіхів вам. Тримайтеся! Бог вам у поміч! Любимо, чекаємо! Мій вірш для вас.

Спасибі вам, герої, що ви є,Що попри всі жахіття ви – нескорені,Хоч часто і немиті, і неголені,Воюєте із тим, що Бог дає.Спасибі вам за мужність та любовДо нашого народу, краю рідного.Пора врожаю викохалась хлібного,А ви йдете крізь кулі, смерть і кров.Двохсоті і трьохсоті їдуть в тил.А решта в бій, до маршу урочистого.Так хочеться вдихнути миру чистого!Ви принесете. Вистачить вам сил!

Любов, м. Моршин[email protected]

64

Лист 42

Дорогі Солдати!

Ми усією сім’єю звертаємося до Вас з щи-рою повагою, і хочемо подякувати Вам перш за все, за те, що Ви захищаєте нас. Неможли-во передати словами всю повагу до Вас. Війна – це страшно. Особливо, коли ти до неї не го-товий. Коли не знаєш чого чекати від ворога в наступну мить. І не знаєш, що чекає тебе зав-тра... і чи ще чекає взагалі.

Я пам’ятаю кожну мить, кожну хвили-ну нашого життя, коли ми, з великим хвилю-ванням включаємо телевізор або комп’ютер, і дізнаємося новини з зони АТО. Пам’ятаємо кожну мить, коли з радістю обіймаємо один одного, дізнаючись про ваші успіхи на війні. Тому що, до цієї війни ні Ви, дорогі солдати, ні український народ не були готові.

Ми пишаємося Вами, тому що Ви, не ма-ючи достатнього запасу зброї, недостатньої кількості їжі, Ви, ослаблені , голодні захисники, вмудруюєтесь звільняти міста і села, а та-кож селища. Не маючи нічого, ви вперто йде-

65

те до Перемоги, і кожен день ризикуєте усім, що у Вас є.

Ви – більше ніж Герої, Ви – більше ніж за-хисники і патріоти. Немає в українській мові такого слова, що опише Вас. Просто Ви біль-ше ніж оці всі слова. Величні, відважні, мужні наші чоловіки.

І ми всією сім’єю більше ніж ПИШАЄМОСЯ ВАМИ! Дивлячись фото з зони АТО, я невільно починаю плакати. Навіть в ці страшні дні, я знаходжу фото, де Ви ПОСМІХАЄТЕСЬ.

Справжні патріоти, справжні чоловіки, якими можна пишатися вічно. Яких я буду сла-вити і згадувати вічно. Ви робите нову кра-їну, саме ВИ, а не влада. Ви ті, хто заслуговує на все гарне у цьому житті.

Ця війна назавжди залишиться в історії, як жорстоке збройне протиборство, яке при-звело до небачених людських втрат. Ми завж-ди пам’ятатимемо ціну, яку заплатили Ви, за мир в Україні.

Я завжди згадую всіх тих, чиє життя за-брала війна. Низько вклоняюсь та складаю глибоку пошану Вам, дорогі Солдати. Щиро прошу: повертайтеся живими! Живіть, не

66

вмирайте, адже ви незломні козаки! Повер-тайтеся живими, боріться з смертю заради Ваших дітей, заради ваших жінок!

Ви не повинні вмирати! Бережіть себе, і ніколи не втрачайте віру. Адже коли її, вже здається, немає, життя змінює сюжет, і все йде в кращу сторону.

НИЗЬКИЙ ПОКЛІН ВАМ!

З величезною Повагою і шаною, Інна, 15 років, м. Кіровоград

67

Лист 43

Любі наші герої, не минало і дня, коли б ми не згадували про вас, нашу надію на краще майбутнє. На жодну мить не сумніваємось, що українські чоловіки найвідважніші і най-мужніші з усіх націй світу. Наш народ неодно-разово відвойовував свободу своєї країни, до-вівши, що ми незламні духом.

У цей важкий для нашої держави час, ми молимось за вас, чекаємо, віримо у ваші сили та перемогу.

Нехай Божа рука веде вас до перемоги, Ангел-Хоронитель оберігає ваше життя, а Богородиця Діва вкриває своїм покровом.

Любимо і чекаємо!

Лариса, м. Горохів, Волинська обл[email protected]

68

Лист 44

Привіт, Дорогі Герої України!!!!

Давно хотіла написати Вам листа та ніяк ненаважувалась.....

Пишу із м. Камянця-Подільського, що на Хмельниччині. Я студентка медичного універ-ситету, мені 23 роки.

Мій лист-ПОДЯКА за те, що Ви боре-тесь, отримуєте поранення, але не здає-тесь..... а все заради нас українців, щоб ми жили у щасливій, вільній Україні.

Я ДЯКУЮ Вам за те, що Ви є у нас, я дякую Вам за вашу сміливість, витримку, за пал-ке кохання до українського народу та неньки України!!!

Я ДЯКУЮ вашим батькам за те, що вихо-вали у Вас якості справжніх чоловіків, навчили розрізняти добро і зло, навчили кохати Укра-їну. Я ДЯКУЮ їм за їхнє терпіння, витримку, адже вони теж чекають Вас, свої синів, живи-ми та неушкодженими.

Вибачте, що не можу багато зробити для Вас на даний момент, адже я студентка.

69

Але я обіцяю Вам, що ніколи не зраджу Україні та своєму народу. Коли закінчу медичний уні-верситет буду хорошим лікарем та ніколи не покину людей у біді. Я обіцяю, що буду пам’я-тати те, що Ви для нас зробили і буду пам’я-тати тих хто віддав своє життя за наше майбутнє.

Я не пропускаю жодних свіжих новин. Радію коли Ви звільнюєте міста та плачу за загиблими Героями. Коли лягаю спати молю Бога за мирне небо і ваше здоров’я.

Я знаю, що українська нація сильна!!! Я хочу зараз не моря, не нової шуби.... а я хочу миру, хочу щоб Ви повернулись живими до своїх дітей, жінок, а ті хто ще створив сім’ю зустріли своє щастя. Я хочу, щоб український народ мав єдину думку, щоб Схід і Захід були єдині.

Я просто хочу ЩАСТЯ для всієї УКРАЇН-СЬКОЇ ЗЕМЛІ!!!!

Бережіть себе. Люблю Вас і обнімаю .P.S. дайте, будь ласка, знати що лист

надійшов Вам, для мене це важливо. Дякую.

Оленка, м. Камянець-Подільський[email protected]

70

Лист 45Воїну.

Знову пишу листа до тебе Воїне, знову дякую за те, що борониш нашу країну! Кожен раз коли мені стає важко у житті, думаю як ти там, на війні. В яких умовах ти на сході країни здобуваєш мир для нашої держави. Чи тобі жарко, бо страшенна спека була в літ-ку, чи маєш що їсти та пити, чи не страшно тобі. Мені дуже страшно, страшно за країну, страшно за те, що буде завтра, але, більше всього страшно за твоє життя, Воїне.

Ти Герой, ти борониш свою країну, не зважаючи ні на що, ти слухаєш своє серце та продовжуєш боротись. Будучи в пеклі війни ти розумієш більше, ніж ми. Ти є надією для країни.

Я вірю в тебе, в твою мужність та в твою мудрість. Найбільшої цінністю для нас є твоє життя. Збережи його воїне. Збережи життя для України та твоєї Родини.

Повертайся Воїне. Ми, чекаємо на тебе.

Ліна, м. Вінниця[email protected]

71

Лист 46

Лист українським солдатам на Сході України.

Добрий день дорогі солдати. Вам пише Оля з міста Ланівці Тернопіль-

ської області. Мені одинадцять років. Я дякую Вам, що Ви захищаєте нашу кра-

їну. Я вірю, що Україна переможе і наша країна буде незалежною.

Я і моя сім’я молиться за кожного сол-дата який зараз на сході. «Нехай благосло-вить Вас Господь і збереже Вас. Нехай погляне на Вас Господь світлим лицем своїм і помилує Вас. Нехай поверне Господь лице своє на Вас і дасть Вам мир».


Оля, м. Ланівці, Тернопільська обл.

72

Лист 47

Дорогі солдати, воїни, друзі. Для мене це велика честь бути вашим співвітчизником. Я пишаюсь тим, що ви зараз їдете на поле бою. Але найбільше заставляє мене пишатись те. Що я знаю хто ви, ви – Переможці! Саме так, і я хочу, щоб ви це пам’ятали впродовж всі-єї війни. Ви переможете всіх ворогів! Поразка ніколи не ...... в ваших головах. Я з вами вірю в те, в чому інші сумніваються. Ви завжди буде-те добиватися честі і визнання, поваги і миру для своєї країни. Ви натренували свій розум і тіло.

Ви – Переможці!Я знаю, що наші противники навіть

не чекають від вас перемоги, але ви ніколи не здастеся. Слабкість ніколи не проникне в ваші серця. Вам варто лиш подивитись на своїх друзів, згадати свою родину і усіх тих, кого ви любите і ви зразу відчуєте прилив сил!

Ви – Переможці!Ви вийдете на поле бою і будете руха-

тись, атакувати…ви зробите все, щоб пе-

73

ремогти! І ви обов’язково доб’єтеся своєї цілі, що б там не трапилося! Ваша битва буде люта і безпощадна!

Ви – Переможці!На вашій стороні ваші друзі. Друзі. З яки-

ми ви пройшли немало випробувань: через жертви, через кров, через піт, через сльози. Ви ніколи не дасте їм впасти. Ви ніколи не зали-шите їх в обіді. І ви не дасте ворогу подолати вас, тому що ваші противники взнають всю силу вашого духа!

Ви – Переможці!Ніхто не зламає вас! Ніхто не переможе

вас і ніхто не буду вказувати ким вам бути. Віра змінить наш світ! Вона рухає народами і країнами! Вона помогла нам здобути неза-лежність! І саме вона зробить вас переможця-ми в цій битві!

Ви – Переможці!Ви не знаєте слів «поразка» і «відступ».

Єдине, що ви знаєте це – «перемога» і «ніко-ли не здаватися»! Неважливо як би все не було погано, навіть якщо вже не залишилось сил, ваші серця і ваш розум завжди будуть вести вас вперед!

74

Ви – Переможці.Саме зараз настав час, – не колись, не

через 10 років, – а саме зараж на вашому полі бою!

Ви – Переможці!Історія запам’ятає вас! Ви не будете че-

кати поки щось станеться. Ви самі вписуєте свої імена в історію! Ваша перемога буде гово-рити про вас! Ви повернетесь додому знючи, що виклались на повну!

За Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ!

ВИ – ПЕРЕМОЖЦІ!

Катерина,м. Івано- Франківськ

75

Лист 48

Дорогие военные!

Благодарю вас за то, что вы делаете для нашей страны, для меня, для моих близ-ких, для моих друзей. Да защитит вас Господь Бог!

Дима, г. Харьков

76

Лист 49Дорогі наші бійці, захисники. Патріоти України!

Дай вам, Боже, здоров’я, сили, витримки, незрадливості! Я член громадської організації «Митці Тячівщини» усім жіночим серцем під-тримую вас і бажаю швидкої перемоги. Мо-люся за Вас. Щоб Божа сила охороняла Вас від куль та від злих сердець. А для підтримки пе-редаю свій вірш як талісман, як тверду віру в перемогу українського народу над всіма воро-гами, видимими і невидимими.

Я маю право жити на землі,Радіти сонцю. Милуватись небом.Я власний дім творитиму собі,Чужого дома вір, мені не треба.На Батьківщину право маю яІ, знай, святим зостанеться це правоБлагословенна батьків ся земля,Бо другої у мене не зосталось.На Україну право маю я ,Створю її сама, навколо себеА як не вдасться – нарікань немаЩо ж, не зуміла, так мені і треба…Слава Україні!

Наталка, м. Тячів

77

Лист 50

Вітаю, дорогі воїни!

Щодня дивлюся новини й щиро вболіваю за вас усіх. Щодня молю Бога, щоб цей жах на-решті закінчився і наша держава процвітала у мирі і злагоді, єдина і незалежна.

Бажаю, щоб Господь зберіг всіх воїнів України від усякого лиха.

Повертайтеся, хлопці, живі і здорові. Не-хай любов усіх українок буде вам оберегом і на-дією навіть у найзапеклішому бою.

Чекаємо вас, любимо, віримо у вашу до-блесть!

Ганна,м. Тячів

78

Лист 51

Дорогі наші захисники!

Ми вам дуже вдячні за те, що ви захища-єте нашу Україну від ворога. Будь ласка, по-вертайтеся здоровими і неушкодженими. Ми вас любимо.

Кафе «Золота Троянда»м. Тячів

Лист 52

Дорогі солдати!

Ми працівники бібліотек Тячівського ра-йону щиро вдячні Вам за вашу вірність нашій країні. Залишайтеся здоровими, вертайтеся до батьків і рідних.

м. Тячів

79

Лист 52

Дорогие военные!

Я хочу вас поблагодарить за то, что вы делаете. За то, что защищаете нашу стра-ну, нашу Родину. Спасибо вам за это. Я знаю, вам тяжело, у вас не хватает бронежилетов, оружия и многого другого. Но вы сильные и му-жественные. Знайте, мы в вас верим и любим и ждем вас дома с победой. Пусть это пись-мо станет вашим оберегом. Еще раз спасибо вам за всё.


Алёша, г. Харьков.

80

Лист 54

Дорогі синочки!

Тримайтеся, ми знаємо як Вам важко. На війні легко не буває ніколи. Переживаю всім серцем і душею разом з вами. Бажаю вам зали-шитись живими і неушкодженими, молю Все-вишнього за Вас.

Тримайтесь і бийте ту нечисть яка прийшла на нашу землю.

Мама, м.Тячів

Лист 55

Миру і щастя тобі, синуСлава землі моїй,Слава народу,Слава нащадкамКозацького родуЗірка засяє над намиДержаву творімо своїми руками!

Анна, поетеса, м. Тячів

81

Лист 56

Дуже дякуємо Вам, дорогі наші захисни-ки, за те, що ви, незважаючи на ризик життя, захищаєте нашу неньку Україну і забезпечує-те нам мир.

Поверніться додому живими!З повагою, газета «Тячів»

м. Тячів

82

Лист 57

Шановні наші захисники!

Від щирого серця бажаю Вам сили, ба-дьорості, перемоги. Хай Господня велика сила здоров’я посилає. На многії і благії літа Божої Вам благодаті й мирного неба. Ми вас люби-мо, підтримуємо, молимось за вас Богу. Хай Вас Бог оберігає, від лихого захищає.

Слава Україні! Героям слава!Бо в єдності сила усього народуКраїни тоді не здолатиПідступному ворогу нічого лізтиЙ земельку вкраїнську займати

Поетеса, Юлія, м. Тячів

83

Лист 58

Дорогі наші діти! Будьте мужніми, по-вертайтеся швидше здоровими! Молимося за вас!

Людмила, м. Тячів

Лист 59

Шановні наші Захисники!!! Пишу з вели-кої букви бо хто як не ви заслуговуєте цього. Щодня переживаємо за вас, молимося і споді-ваємося, що весь цей жах скоро скінчиться і ви красиві, щасливі, здорові і головне живі повер-нетеся до рідних домівок!!! Ми з вами.

Вікторія, м. Тячів

Лист 60

Солдате, любий сине мій, приходи додо-му живий здоровий.

Надія, м. Тячів

84

Лист 61

Сонце вже помалу підіймається у гору. Для когось ранок може бути добрий, а для Вас він аж ніяк не добрий. Ми й навіть уявити не можемо як вам там важко та страшно. Ко-жен відчуває страх, старається його втихо-мирити. Ви, в першу чергу, сини, брати, люди та солдати. Ви ті, хто рятуєте українську землю від ворога. Ви наші герої. Ви справжні.

Ми за вас кулаки тут тримаємо і моли-мося і переживаємо кожен день і надіємось на найкраще, як і кожен із вас. Ви завжди будете у наших серцях і це увійде в історію як друге свя-то дня Незалежності.

Повертайтеся скоріше. Тут вас чека-ють батьки, сестри, брати, друзі та цілі ро-дини. І нехай кожен ранок буде для вас пере-можний. Не знаю хто цей лист прочитає, але знай, що я в тебе вірю і у всіх вас.

Бережіть себе і ви не самі…Ми з вами в серцях…В думках….В душі

Артур, 19 р., м. Івано-Франківськ

85

Лист 62Любі наші Герої!

Я довго думала, що саме Вам написати, але зрозуміла, що всього на папір не передати з того, що я відчуваю. Безмежне вам ДЯКУЮ! За те. Що не злякалися, за те, що вселяєте нам віру у краще, бо без таких мужніх захисників ми б зневірилися. Дякуємо просто за те, що ви є! Кожен з вас став нам рідним, хоча ми не зна-ємо ваших імен, прізвищ, але гордо називаємо нашими Героями! Кожного з вас хочеться обій-няти як батька чи брата. І хоча ми не хочемо вас туди відпускати, переживаємо, плачемо коли, коли ви їдете, але завжди гордимося та в душі радіємо, що ви такі є хоробрі, мужні, са-мовідданні , які не шкодують себе, виборюючи мир всім нам. Завдяки вам наші діти жити-муть у кращій країні! Бережіть себе, наші любі! Повертайтесь додому живими! Ми чекаємо вас і дуже хочемо обійняти, подивитись у очі та сказати найголовніше: «Дякуємо за пере-могу!» І нехай береже вас Бог!

Слава Україні!Ваша сестра, хоч і не рідна,

Богдана, м. Івано- Франківськ.

86

Лист 63

Дорогі мої хоробрі та мужні чоловіки, хлопці!

Хочу звернутися до чоловіків. Ви – герої нашого часу. Ви заслуговуєте на повагу. Ви – ті люди, ким дійсно може гордитися Україна.

Хлопці – ви такі молоді, у вас попереду все життя. Ви маєте такі сміливі і мужні сер-ця. Мої очі наповнюються сльозами коли я ду-маю про те, через що вам довелося пройти. Вам боляче, але ви боріться до кінця, не зда-вайтесь, все буде добре і щасливе життя не за горами. Ваші рідні та близькі хвилюються за вас і я їх розумію. Вони люблять вас і бажа-ють вам щасливого та довгого життя. Хочу приєднатися до всіх тих, хто вас підтримує. Ви – герої нашого часу. Ви стали для мене рід-ними людьми і ваша біль озивається в моєму серці. Я хочу, щоб кожен з вас одужав якомога швидше, щоб ви знов насолоджувалися жит-тям. Ви – молодці, я люблю вас всіх, хоча ніко-го з вас не знаю. Але знаю, як зігрівають слова підтримки.

87

Все буде добре і скоро наступить ща-сливе життя. Перемога вже близько. Ви тіль-ки не здавайтесь, боріться за своє життя, так як це роблять ваші брати, вони стоять на полі бою за вас, за тих, хто чекає їх дома.

Посилаю з цим листом всю свою любов, все тепло свого серця і свою підтримку. Ви по-трібні нам, своїм рідним. Дякую вам за ваші мужні і хоробрі серця. Та, що там серця, дякую вам за вас і ваше бажання йти вперед, не див-лячись ні на що. Ви – ті, ким я пишаюся!

З любов’ю,

Девора, м. Львів

88

Лист 64

Дорогі наші солдати!

Пишу вам з Івано-Франківська. Звати мене Христя, 12 років. Хочу подякувати Вам за те, що ви боретесь за наше майбутнє. Ди-влячись по телевізорі, що відбувається на сході, сліз просто не стримати. Я ніколи не могла подумати, що коли я відросту на Укра-їні буде війна. Якнайшвидше розбийте ворога, щоб він ніколи на заходив на Українську зем-лю. Повертайтесь як найшвидше додому . Здоровими, неушкодженими, де Вас чекають Ваші діти, дружини та батьки. Вам Бог в цьо-му допоможе.


Христина, м. Івано-Франківськ

89

Лист 65

Здравствуй, солдат!

Пишет тебе незнакомая женщина с красивого города шахтеров и металлургов – Кривбасса!

Я не знаю, кто ты – мой ли ровесник, как брат, отец, сын; однако я точно знаю, что нахождение тебя в зоне АТО – не напрас-но. Пока ты воюешь, мы живём под мирным небом над головой и спокойно трудимся на своих предприятиях, зная, что ТАМ есть ТЫ, а значит будет жива Украина!

Я не знаю, как ты там – здоровый ли, ра-нен, но я знаю одно – ТЫ ЕСТЬ! И значит есть мы! Лишь бы ты от туда вернулся живой и здоровый!

Был Афган, боль от потерь не утихла. Но сейчас идёт война у нас. Украина в огне от того, сердце сжимается от боли вдвойне! Тот, кто развязал эту чудовищную войну – пусть земля горит под их ногами!!! Я надеюсь, что рано или поздно, но этот ужас прекра-тится и вы. Как и все остальные мальчики

90

возвратитесь домой живыми и здоровыми, а не грузом «200»

Храни, Вас, Бог!!!

На линии огня

Когда воюешь ты с врагом,Твой враг жесток, хитер и дерзок!А дома – мать, семья и брат,И их он, в точь, не пожалеет!

Лишь только ты, солдат, герой!Спасёшь страну и тех, кто близок.И враг сбежит к себе домой.И будет рад тому, что выжил!

Ты видел смерть и ночью плакал,Чтобы никто и не видал,Что сердце плачет, горько сердцу,О том, что друг твой умирал!

91

Глаза ему закрыв ладонью.Твой ум, совсем не понималО, Боже, да за что всё это?!И ты от этого страдал!

Не всем везет, ты это понял…Но лишь одно ты осознал,Если не ты, вопрос, то кто же?!Спасёт страну, а также нас?!

Война закончится, я знаю.Домой вернёшься ты живой!Тебя обнимет крепко мама!Для всех же будешь ты – герой!

С уважением, Наташа, г. Кривой Рог

92

Лист 66

Дорогі наші герої!Ось вже який раз я отримую підтвер-

дження того, що українські чоловіки найкра-щі! Мені боляче спостерігати за тим, що за-раз відбувається в країні. Гидко від того, що з нами ведуть брудну і підлу війну, але я радію від того, що є люди, які готові боротись за свою землю та незалежність. Я щаслива від того, що живу в країні, люди якої такі сміливі та щирі, це доказ того – сила України в її лю-дях, в яких тече кров наших великих та мо-гутніх предків. Я пишаюсь вами! Я знаю і вірю в те, що ми переможемо. Країна – достойна країна і у ній живуть достойні люди. Ви ро-бите велику справу і наші нащадки будуть пам’ятати вас героями, які не думаючи про власну безпеку готові боротись за наше май-бутнє. Все обов’язково налагодиться і ми за-живемо в мирі і все це завдяки вам, дорогі ге-рої! Ви наші герої! Вся країна пишається вами! Я пишаюся вами! Бережіть себе!

З великою любов’ю то повагою,

Анна, м. Черкаси

93

Лист 67Я вам листа пишу, солдати,Але ми зовсім не знайомі.В руках тримаєте ви зараз автоматаІ Україну захистить завжди готові.Безмежна ваша мужність,І сила (не маленька)Вам по плечу потужність,Ви – охоронець Неньки!Хтось скаже: «Ти чужа,Їм листи ці не потрібні»,Я гордо відповім:«Ми браття й сестри, всі ми рідні!»З ним наше серце, завжди там.Ми любим і чекаємо кожного солдата!Я розумію, і без мене не бракує там завзяттяТа все ж тримайтесь, вся країна з вами.Можливо вам це не потрібноТа все таки прийміть цей оберіг.І хоч золота нема там ні краплинкиДоволі там моєї щирості й підтримки

Прошу, Вас, повертайтеся живими!З повагою,

Ольга, с. Радове, Рівненська обл.

94

Лист 68

Дорогі наші Захисники України!

Щиро дякую Вам за Вашу мужність та відвагу, за те, що обороняєте нашу Батьків-щину від ворожої навали та окупації чужозем-них найманців. Як лікар, розумію якою дорогою для нас є ціна нашої незалежності , адже у не-легкому та нерівносильному двобою Вам до-водиться жертвувати своїм здоров'ям, спо-коєм у родині та іноді найбільшим щастям та багатством – своїм життям…

Вірю в те, що омріяна перемога над во-рогом буде на користь Україні.

Дорогі наші хлопці, чоловіки, батьки та діти!!! Ми пишаємось Вами, Вашими здобут-ками та тим, що захищаєте та визволяєте наш рідний край, даруєте нам надію на світ-ле майбутнє в незалежній державі . Вірю, що ці випробування, які покладено на наш народ увінчаються миром та благополуччям для усіх нас!!!

Розумію, що при виконанні цієї важкої місії сьогодні Вам важко як фізично так і мо-

95

рально. Однак Ваша сила духу та віра в кра-ще майбутнє повинна настановляти та не дозволяти зневірюватись на цьому нелегкому шляху…

Дорогі друзі, низький поклін та вели-ка вдячність Вам за охорону нашого спокою та безхмарного неба! Нехай охороняє Вас Го-сподь!!!

Журавлі, журавлі, повертайтесь, вертайтесь додому!

Журавлі, журавлі, відлітають у теплі краї… Ой чому журавлі така доля Ваша зрадлива…За чиї гріхи Ви терпите важкі муки ось ці?..

З повагою та любов'ю,Мар'яна, м. Львів

[email protected]

96

Лист 69Дорогі захисники!

Я пишу вам з далекої Чехії, де зараз на-вчаюся і живу. Щодня слідкую за новинами і досі не можу повірити, що таке лихо спітка-ло нашу країну. Все ніби зупинилося в очіку-ванні завершення кривавої боротьби за не-залежність і єдність України. Боротьба – це завжди нелегко. На вас покладено великий обов’язок і ви гідно виконуєте його. Читаючи у щоденній стрічці новин про героїчні вчинки наших військовослужбовців, я відчуваю неаби-яку гордість за свою країну, яка не зважаючи ні на що, відстоює свою єдність силами кращих людей, гідних звання справжніх патріотів. Ця боротьба ніколи не буде забута, адже це ще одна велика сторінка нашої історії. Я хочу, аби ви знали: ваша відвага – це фундамент, на якому стоїть майбутнє України. Бажаю вам наснаги, терпіння і віри в те, що добро пере-може. Будьте певні: ваша сила – незламна. Я вірю в вас! Дякую за ваш вклад в незалежність і єдність нашої України!

З вірою і найкращими побажаннями,Марина, Чехія

[email protected]

97

Лист 70

Сьогодні свято, 1 Вересня!Ми прийшли до школи, нарядні, з квіта-

ми. А десь недалеко від нас йде справжня війна. Там діти не ходять до школи. Вони ховаються від ударів. Наші солдати воюють за незалеж-ність нашої України, і вони переможуть!

Повертайтесь скоріше додому з Пере-могою!

Саша, 4 клас, м. Київ

Лист 71

Доброго дня!Мене звати Софія. Я навчаюся в 4 класі

в місті Києві. Ви кожного дня ризикуєте своїм життям заради нас. Я пишаюся вами. З воро-гами воювати за свою. Країну ви сміливо виру-шали за неньку Україну. Чекаємо вас усіх живи-ми.

З повагою, Софія, м. Київ

98

Лист 72

Україна – країна в якій більш за все лю-блять волю, але менш за всіх її мають. Украї-на завжди перебувала під владою інших країн, її постійно гнобили і принижували…

І ось в 1992 році ми здобуваємо незалеж-ність…починаємо жити самостійно.

Україна має багато плюсів, але вона має не менш і мінусів. Самий головний мінус нашої країни те, що навколо неї постійно точилися війни. так як вона знаходиться в центі Євро-пи. Але тепер війна перетнула кордони нашої Батьківщини. Це сталося несподіванкою для всіх…

Російські війська почали нестримно внаджуватися на терена нашої. І ось наш за-хист. На захист нашої держави стаєте ВИ – БРАВІ, СИЛЬНІ, МУЖНІ чоловіки та хлопці. За-лишаючи свої домівки, сім’ї, батьків, друзів Ви незламно стоїте за те, щоб ми жили на своїй землі, в своїй країні.

Шановні воїни, Ви гордість нашої краї-ни!!! Ви незламні, мужні, сильні духом. Непере-можні. Я молюся за Вас. І щиро дякую вам за

99

те. Що ви своєю витримкою показуєте при-клад нашому молодому поколінню. Пам’ятай-те, вся Україна щиро і сердечно підтримує Вас. Ми віримо, що перемога за вами. Бажаю вам, перш за все, здоров’я та витривалості. Успіхів Вам у вашій нелегкій справі, подумки ми завжди з Вами. Повертайтеся живі та неуш-коджені.

Слава Україні!Наталія,

смт Першотравневе, Житомирська обл.

100

Лист 73

Привіт, воїне!

Вже почалась школа і всі ми пишемо тобі листа. Не хотілося б писати тобі ба-нальні фрази, як: «Дякую тобі за те, що я маю змогу вчитися, жити і т.д.» Чесно скажу, після літа йти д школи не хотілось. Я б хотіла ще відпочити, побути наодинці, подумати про ситуацію в країні. Дні зараз теплі та сонячно, а навколо тихо. І я не здригаюся від будь-яко-го гуркоту, мені не страшно. Розумію, що мені не страшно тому що в нас в місті немає вій-ни. Це ому, що ти зараз там. Ти захищаєш мій спокій і мою тишу. Я знаю, тобі буває страш-но, ті втрачаєш друзів щодня, я знаю, що ти – мій захисник. І я знаю, що ти хотів би бути там, де немає вибухів, де сміються діти, а до-рослі п’ють каву у кав’ярнях. Там. де просто і тихо, де панує спокій і немає тієї щоденної метушні. Зачекай, так і буде. Потерпи ще трішки. Я не знаю скільки тобі років, ти мо-жеш бути і таким, як мій батько, і молодим хлопцем. Я не знаю, чи є у тебе діти, а може

101

ти тільки збирався одружитись. Але я знаю точно, що ти витримаєш, дійдеш до кінця і все таки залишишся переможцем. Тримайся, друже! Цар Соломон колись сказав: «Все прохо-дить. І це також». Жодна війна не вічною. Все скінчиться, головне – будь сильним і знай, що прийдеш додому і тебе зустрінуть рідні тобі люди. Я тебе прошу лише про одне – виживи. І повертайся додому.

Даша, 13 років, м. Хмельницький

102

Лист 74Добрий день, Захисник!

Я тобі дуже вдячний за те. Що ти боро-ниш нашу країну – Україну.

Мене звати Данило, мені 8 років. Я вчуся в 4 класі Гімназії Консул, м. Києва. Я дуже лю-блю грати у футбол.

Я дуже бажаю тобі і твоїм друзям солда-там повернутися додому з перемогою цілими та неушкодженими.

Я хочу, щоб на всій землі був мир, щоб жінки не плакали, а чоловіки грали у футбол, а не воювали.

Коли ти повернешся, приїжджай до мене, пограємо у футбол і поїмо піцу.

Данило, м. Київ

Лист 75

Всі діти планети мріють про мирне небо над головою і свободу. Ми не хочемо вій-ни! Ті, хто зараз воює за нашу рідну Україну, ми пишаємося Вами! Повертайтеся живими.

Слава Україні – Героям слава!Даніїл, 4 клас, м. Київ

103

Лист 76

Шановний захисник моєї незалежної України!

Я знаю. Що зараз ти захищає наш мир-ний спокій. Тільки завдяки тобі та іншим сол-датам я маю можливість навчатися, гуляти та мої батьки мають можливість працюва-ти на роботах, не боючись за своє життя.

Бажаю тобі бути сильним. Мужнім, чес-ним та щоб ти ніколи не здавався!!!

Дар’я, м. Київ

Лист 77Дорогі військові!

Я бажаю Вам сили, героїзму, мужності, патріотизму, здоров’я. Я дякую Вам, що ви за-хищаєте Україну. Бажаю легкої служби, мирно-го неба над головою, щоб ця війна закінчилася.

Слава Україні! Героям слава!

Ірина, м. Київ

104

Лист 78

Дорогі захисники України!Я дуже за вас переживаю і хочу вам поба-

жати здоров’я, наснаги і щоб жодна куля у вас не влучила. Хочу, щоб війна як найскоріше за-вершилася вашою перемогою, я хотіла сказа-ти – нашою перемогою.

Я вас всіх дуже люблю і поважаю.Слава Україні!!!

З повагою, Діана, 4 клас, м. Київ

Лист 79

Дорогі військові, я дякую вам за те, що охороняєте не тільки нас, а й нашу країну. Я поважаю вас, ви йдете добровільно на вій-ну. Сподіваюся, це буде не даремно і дує скоро Україна стане вільною державою та буде ша-нувати мир, спокій. Ми не забуваємо вас – вій-ськових. Я хочу, щоб ви повернулися живими та здоровими до своїх близьких. Ми будемо дуже чекати на вас!

Анна, м. Київ

105

Лист 80Доброго дня, дорогі наші захисники Ві-

тчизни!Пише Вам український громадянин –

учень 5-го класу київської гімназії №86. Особи-сто Ви мене не знаєте, але я чув і знаю, що Вас багато. Саме Ви оберігаєте кордони нашої держави у цей неспокійний час. Саме Ви піклу-єтесь про наш мирний сон, наше дитинство й життя.

Незважаючи на складні військові дії, об-ставини перебування, Ви лишаєтесь вірними народу України. Ми віримо у нашу перемогу. Ми з вами – думками, душею і серцем!!!

Дмитро, м. Київ

Лист 81Дорогі воїни!

Я знаю, що ви захищаєте Україну та українців, зокрема мене. Хай, навіть у Росії є зброя та техніка, але у вас є душа та сила. І я знаю, що ви не програєте війну. Бо ви україн-ці. Я дуже пишаюся вами та поважаю вас. Три-майтеся, ми завжди будемо з вами.

Учень 5 класу Єгор, м. Київ

106

Лист 82

Я пишу цей лист тим, хто зараз в зоні АТО. Я особливо дякую за те, що ви ризикуєте своїм життям заради того, щоби наша краї-на була вільною, заради того щоби всі люди на Домбасі повернулися до свого звичайного життя, для того щоби всі мешканці України були вільними. Я хочу вам побажати поверну-тися цілими та живими й неушкодженими, і скоріше повернутися до своїх родичів і сім’ї.

Учениця 5 класу Люда, м. Київ

Лист 83Дорогі наші солдати!

Ви знаходитесь у зоні бойових дій, захи-щаючи наш спокій та життя, ви оберігаєте кордон нашої держави. Ви наші герої! Ми вдяч-ні вам за хоробрість, мужність, витримку та відданість українському народу. Щиро споді-ваємось на нашу перемогу, бо правда на нашо-му боці. Ми віримо у вас! Ми з вами!!!

Слава Україна! Героям слава!Учениця 5 класу, м. Київ

107

Лист 84Добридень, мужні солдати!

Ви залишили родини заради повернен-ня мирного життя в Україні. Я просякнутий любов’ю, гордістю за ваші подвиги. Я вдячний вам за вашу мужність, сміливість і бажаю вам міцного здоров’я. Я звертаюсь до вас із про-ханням зберегти нашу землю, повернути мир і спокій Україні.

Ви справжні герої незалежної України! Ми свято віримо в те, що перемога буде за вами!!! Україна понад усе!

Роман, м. Київ

Лист 85Дорогий захисник!

Ви сильний і відважний воїн. Вірю, що не дасте нас скривдити. Адже захищаєте єд-ність нашої країни, наше майбутнє.

Дякую вам і вклоняюсь низько за вашу мужність і героїзм. І вірю, що добро переможе зло. А ще, прошу вас, бережіть себе. Вас чека-ють рідні та близькі. Ми також чекаємо вас з перемогою. Наша держава єдина! Україна по-над усе! Слава Україні! Героям слава!

З повагою, Ліза, 5 клас, м. Київ

108

Лист 86

Дорогой солдат!

Моё письмо – это благодарность! Боль-шое тебе спасибо за мирное небо у нас над го-ловой в такое нелёгкое время. За то, что ты воюешь, борешься, несмотря на трудности и ранения, не сдаёшься. Жертвуя своей жизнью, вы солдаты, спасаете наши! Каждый мужчина идти служить своей стране. Придет время, и я пойду служить на благо родине. Я очень бла-годарен тебе за все твои подвиги и поступки. Хотелось бы, чтобы каждый человек в нашей стране и во всём мире понимал важность этой победы.

Илья, 5 класс, г. Киев

109

Лист 87

Відважні воїни!

Звертається до Вас учениця 5 класу школи №86 міста Києва – Софія. Перш за все хочу подякувати за мужність та сміливість, яку Ви проявляєте, обороняючи нашу Бать-ківщину. У саму скрутну годину боретеся на незалежність, гідність та збереження дер-жавності нашої країни.

Я, в свою чергу, хочу висловити емоці-ональну та духовну підтримку, побажати Вам здоров’я, наснаги, терпіння, сили духу та найшвидшого повернення додому. Ми на вас чекаємо!

Україна – єдина країна!

З повагою, Софія, м. Київ

110

Лист 88

Доброго дня, дорогий мій воїне!За вікном стоїть прекрасна рання осінь,

ще так схожа на тепле ласкаве літо. Здава-лося б, на душі повинно бути радісно і весело, але коли я уявляю собі, що зараз на тих те-ренах, де знаходишся ти, гримлять вибухи, через «Гради» горить земля під ногами, міно-метні осколки шматують тіла побратимів, душа моя плаче.

Я знаю, що ти взяв до рук зброю, щоб за-хистити нас, – УКРАЇНЦІВ, – і дітей, і дорослих від ворога. Можливо, у тебе також є діти, або ще будуть, я переконана – вони завжди бу-дуть пишатися тобою.

Щовечора, коли я лягаю спати, я читаю Молитву і прошу Бога, Щоб Господь надоумив нашого ворога зупинити братовбивчу війну, а тебе, мій дорогий воїне, захистив від шале-ної кулі, від лютої смерті. Я знаю, янголятка – охоронителі є завжди за твоїми плечима. Вони відводять від тебе будь-яке лихо, будь-який біль, будь-яке нещастя. Я вірю в тебе, я молюся за тебе. Виживи і повернись додому неушкодженим!

111

Ніжно тебе обіймаю і цілую. Знай, я з то-бою!

Твоя Єва, учениця 5 класу гімназії, м. Київ

Російському воїну, сепаратисту

З тобою братались ми дуже довго,Ділили воду та хліб на двох,Казав, що не зрадиш, клявся Богом,Але ти не знаєш, що значить Бог.

Скажи, що не так, брат,Чом відцурався?Скажи, чом пішов проти мене,За що до мене додому із криком ввірвався?І все святе в мить відцвело...

Ми ж разом з тобою ішли проти вітру, При зустрічі міцно мене обіймав.Ми ж дихали спільним вільним повітрям!А ти за спиною мене проклинав?!

Ми ж пили одну спільну водуІ їли з тобою один спільний хліб!Що сталося, брате? Чому відцурався?Чому зі зброєю до мене прийшов?А на моїй Україні уже із крові море...Скажи, невже ти після цього брат?...

112

Лист 89

Дорогий, солдате!

Одразу хочется сказати тобі спасибі та сподіваюсь, що цей лист хоч трішки, але підтримає тебе морально та підніме силу духу.

Не хочеться згадавувати ті останні страшні події, але коли повертаешься дум-ками в минуле – майже неможливо стримати сльози. Але попри все, ми віримо в перемогу! Віримо, що ця низька смертей наших захисни-ків, неодмінно, завершиться.

Ви бороните рідну неньку Україну, захи-щаєте родини від ворога, віддаете своє жит-тя за наше. І ми бачимо це, ми вдячні вам всім серцем!! Ви наші герої. Маленькі діти супер-героями вважають не Бєтмєнів- а вас, бійців української армії. Дівчата мріють зустріти не принца з великим гаманцем, а хороброго солдата. Ви стали предметом нашої гордо-сті. Ми пишаемось вами, і віримо.

Кожен день молимось за вас та за світ-ле майбутнє нашої країни. Багато сімей зараз

113

знаходяться в безпеці, саме завдяки твоїй хо-робрості та вчинкам. Війна незабаром завер-шиться, а ваш захист ми будемо пам'ятати завжди. Все буде файно! Одужуй якнайшвидше :)

Україна переможе. Ще раз ДЯКУЮ тобі за небайдужість до цих події та захист. Міцного тобі здоров'я

Слава Україні!!!!!Катерина, м. Запоріжжя

[email protected]

114

Лист 90Дорогий солдате!

Дякую тобі за те, що ти захищаєш мою Батьківщину, мене і мою сім’ю. Я дивлюсь но-вини і знаю, як нелегко тобі на війні. Але, я вірю, що ти витримаєш всі труднощі і дуже скоро повернешся додому живим і неушкодже-ним.

Я вірю в твою перемогу!Слава Україні! Героям слава!

Уляна, 11 років, м. Київ

Лист 91Армії.

Люба, армія, я дуже пишаюся кожним із вас. Бажаю вам сили, здров’я та щоб кожен з вас повернувся додому здоровий та щасли-вий від того, що наша рідна Україна вільна та сильна.

Слава Україні!Ілля, 5 клас, м. Київ

115

Лист 92

Дорогі наші Визволителі, Чоловіки, Бра-ти, Кохані, Діти !

На вашу долю випала нелегка дорога пі-знання Добра і Зла, випробування власної сили волі, фізичної підготовки, умінь і знань на ви-звольну боротьбу, на захист своїх родин, на патріотизм за незалежність неньки-України. Ви стали Героями своєї рідної землі, на якій ви зробили перші свої кроки до вдосконален-ня свого чоловічого призначення – ЗАХИЩАТИ, ВИЗВОЛЯТИ, ОБЕРІГАТИ ...

ПАМ’ЯТАЙТЕ ПРО ЦЕ !!!Нелегка ваша дорога пролягла через вій-

ну. Сприйняті і пережиті емоції нікуди не діва-ються. Або вони руйнують організм з середи-ни, або треба ці емоції передати іншим, через діалог, телефонні розмови, або інтернетні новини. І тут треба добре подумати – як сказати і в якій формі передати цю негатив-ну інформацію, щоб не ввести людей в паніку і не наробити лиха. Можливо, цим ми можемо вбити людину, доводячи її до інсульту чи ін-

116

фаркту. Ми, дорослі люди, маємо знати, що те, що ми пишемо читають і молодь, і діти – тому по неволі стаємо відповідальними, за те, що пишемо, захищаючи їх здоров’я.

Пам’ятайте, що словом можна вбити і лікувати!!!

Сьогоднішня ситуація в Україні травмує психіку здорової людини – чи учасника, чи спо-стерігача.

Є 6 перехідних стадій до адаптації нової реальності:

1 - шок, 2 - гнів, агресія; 3 - боротьба, торги; 4 - депресія, апатія; 5 - прийняття конфлікту, усвідомлення та народження но-вих методів впливу і управління; 6 - ПЕРЕМОГА над своїми страхами, повернення здоров’я ,ак-тивна життєва позиція. Термін цих стадій діє від 1-12 місяців. Ви стаєте Учителем Життя, Героєм Війни, Наставником Молодих. На вас дивляться діти, на вас рівняється молодь, вами гордиться родина.

ПАМ’ЯТАЙТЕ ПРО ЦЕ !!!Тому для підтримки вашого імунітету і

власного здоров’я варто дотримуватися та-ких правил:

117

1 – не допускати переохолодження, за-безпечення теплом, гарячий чай, тепла ван-на, аромотерапія, аромосвічки, спілкування з домашніми тваринами: кішки, собаки, по можливості робота в сільському господар-стві, біля тварин. Догляд за тілом, фізтера-пія і медитація. Слухання любимих пісень.

2 – Підтримка один одного, діалог з рід-ними і друзями, однодумцями, читання книг, використання гумору. Можливо ведення влас-них щоденників, написання книг про пережи-те, чи малювання дасть змогу очистити ваш негативний досвід, який може стати людям у пригоді. Головне – не тримати це все у собі!

3 – Дотримання повного режиму сну 6-8 год., активний відпочинок – ходьба, біг 3-5 км, кваліфіковані розмови з психологами. Занят-тя різними видами спорту відволіче вас від сумних думок. Пам’ятайте, що можна жити і без руки і без ноги, якщо є голова на плечах, Багатьом відомі реальні історії життя інва-лідів, які завдяки наполегливості і щоденних фізичних вправ стали чемпіонами, художни-ками, програмістами, вчителями. Ваш досвід неоціненний!

118

4 – Допомога слабшим і хворим людям. Читати висловлювання філософів, відомих людей. Аналізувати, думати, Не кидати слів на вітер. Молитися... це головні ліки для вас – розмова з Богом, з вашим Ангелем-Храните-лем. Це додає сили, віри і любові до життя. За-ради ваших рідних, батьків, дітей, коханих – варто ЖИТИ!!! Пам’ятайте про це !!!!

І останнє – не драматизувати ситуа-цію!

Все нове, що входить в наше життя, потребує зусиль, емоцій, жертв, терпіння і поваги до всіх і до всього. Все міняється і про-ходить. В житті кожний з нас щось втрачає і щось здобуває. Все в житті має свою ціну. Го-ловне в житті зберегти здоров’я, бо його не купиш ні за які мільйони.

БЕРЕЖІТЬСЯ ВІД АГРЕСІЇ ТА СТРЕСУ... і будь-мо єдині, бо тільки в єдності наша сила !!!

В країні йде війна, тому нам конче по-трібно ВМІТИ ЖИТИ у воєнний час. Нам по-трібно робити ВСЕ можливе, щоб перемога була якнайшвидше.

Нам потрібно НАВЧИТИСЯ бачити зорі в калюжі. По іншому не виживемо. Війна нас

119

згуртувала, навчила патріотизму, показала реального ворога, заставила нас діяти, на-вчила відповідати за свою долю і долю своєї Батьківщини.

Ми навчилися витримки, терпінню, вза-ємопідтримки. І це великий плюс...

Війна заставила нас ДІЯТИ, бо вмирати бездумно – багато розуму не треба. Ось чому так потрібно бачити зорі в калюжах.

Без віри важко жити на землі... Кожний з нас у щось та вірить.

У кожного своя віра... протилежність вірі – страх. Де є страх – там відсутня віра. Чи можна приймати правильні рішення під впливом страху? Звичайно, ні... кажуть віра – це місток між страхом і сміливістю... це усві-домлений процес, який вимірюється словами: ЖИВИ ТУТ І ЗАРАЗ. Бо минулого не повернеш...це твої уроки життя. А майбутнього ти не знаєш – його може і не бути завтра, тому живи сьогодні. Віра допомагає йти вперед, не стояти на місці, не сумніватись і не пережи-вати, бо все, що має статися вже написано в твоїй Книзі Життя. Слід пам’ятати, що Бог дає страждання людині лише ті, які вона

120

здатна витримати і побороти. Це робить тебе сильнішим. Кожний з нас має мрії і їх варто реалізовувати крок за кроком, день за днем – в цьому допомагає віра. Вона дає і тер-піння, і силу волі, можливості і час на їх вико-нання.

Реалізовуючи їх ми ростемо, піднімає-мось на вищий рівень віри – віри в себе, віри в Бога, віри в людей, віри в успіх. І коли ця віра росте починаєш розуміти своє призначення в житті: для чого ти живеш, кому ти маєш стати вірою і опорою в житті. Твоя молит-ва стає сильнішою, цілющою, набуває магіч-ної сили-творити чудеса. Страхи навколо нас завжди були, є і будуть – але усвідомлення істини віри дає здатність пережити і пере-чекати важкі часи чи випробування, бо після ночі завжди приходить день, дає терпіння не приймати швидкісних рішень чи відмови-тися від своєї мети. Недарма кажуть: ранок мудріший за вечір. Коли людина позбуваєть-ся страху, перед нею відкривається великий простір вибору і дій. Пам’ятаєте, як у казці: і було три дороги... підеш направо-щастя знайдеш. Підеш наліво – друга знайдеш... а пі-

121

деш прямо – себе знайдеш. Все в житті треба сприймати по філософськи, зверху, зі сторо-ни, з пташиного польоту. От, наприклад, ми стоїмо в саду і бачимо лише кілька квітучих дерев, де гудять бджоли. Але коли ми соло-вейком піднімемось над великим садом – ми побачимо багато дерев де збиратимуть нек-тар з квітів тисячі бджіл. Так само із пробле-мою. Коли вона на одинці з тобою – здаєть-ся, що вона найбільша і найважча. Та варто піднятися над проблемою вище і побачити інших людей, друзів, рідних, знайомих з їх про-блемами – зрозуміємо, що їх є мільйони і вони набагато важчі і більші, як твоя проблема. І тільки віра твоя допоможе побачити шляхи вирішення цієї проблеми. Не страх, не сумні-ви, не сльози – тільки ВІРА, НАДІЯ І ЛЮБОВ... БО ВСЕ В ЖИТТІ ТРЕБА РОБИТИ З ЛЮБОВ’Ю. Це, як цукор і сіль до їжі.

Все в житті треба робити усвідомлен-но, не спонтанно – «а якось воно буде»... Тому що кожна ваша дія, почуття, слова навча-ють нас бути ЛЮДИНОЮ і у вірі своїй підніма-ють нас на вищий рівень особистісного рос-ту. Тоді ми відчуваємо життя у всіх кольорах і

122

відтінках. Погляньте на кольори природи, ми любуємося красою трав і квітів, річок і морів, лісів і гір, пташок і тварин. Так і життя кож-ного з нас має вигравати кольорами веселки. І думки наші мають бути гармонійні, і слова красиві, і дім наш має сяяти красою.

Тоді віра наша стане віночком польових квітів-оберегів у вашому Храмі Душі.

ВИ-НАШІ ГЕРОЇ 21 століття. ВИ – ГЕРОЇ Молодої Незалежної України.Бережіть себе. Любіть себе і все навколо

вас!!!

Руслана, психолог, м. Пяченце, Італія[email protected]

123

Лист 93

Я ЧЕКАЮ НА ТЕБЕ, СОЛДАТЕ!

Ти далеко від мене, незнаний солдате.Але серцем так близько. Я чую твій пульс,Запах шкіри полиновий, солонуватий.Бачу простір твій, зітканий з крові і пуль.

Ти далеко. Та знай, тебе любить країна,Я молюся за те, щоб вернувся живий.Кожна рана твоя – то для серця руїна.Кожен успіх найменший – то дух бойовий.

Ти далеко. Любов я свою посилаю,Віру в тебе тримаю. Її не згаси.Я чекаю на тебе , солдате, чекаю!Повертайся! Свободу і мир принеси.

Любов, м. Моршин, Львівська обл[email protected]

128

Колектив проекту «Україна: війна, мир і любов», насамперед, висловлює глибоку подя-ку всім військовослужбовцям та доброволь-цям, котрі захищають територіальну ціліс-ність і незалежність України. Завдяки вашій самопожертві у нас є можливість працюва-ти заради процвітання та розвитку нашої Батьківщини.

Дякуємо кожному автореві за надісла-ний лист підтримки нашим солдатам, колек-тивам Районної дитячої бібліотеки м. Тячіва та гімназій м. Києва. Без вас ця книга не була б настільки душевною та людяною.

Особисто дякуємо Ользі Богомолець, Ігорю Марковському, Ірині Сорочан, Наталії Барській, Вадиму Станіславському, Максиму Мельнику, Всеукраїнському Волонтерському Руху та всім хто приймав участь у підготов-ці даної збірки.

Листи до наступних видань книги можна продовжувати надсилати на елек-тронні скриньки: [email protected] та [email protected], а також за адресою м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 33/34, оф. 4.

Третя збірка листів

Social Media