БОРЦІ СЛА2ВИміжшкільна газета християнської

молоді

№3 червень 2009

«Підсобіть бусиком, братове! - звертаєся щосуботи школярик на інвалідному візку. Я так давно вже прошуся на службу Божу до церкви!» Волонтери бориславського КОВЧЕГа так радіють кождому студентови, котрий хоче здобути досвід педагогічної праці з учнями у стані реабілітації після поліомієліту та паралічів... Як ви гадаєте? Чому школярі та молодь на Різдво їдуть до нас, у Карпати? Та тому, що ПРЕОБРАЖЕННЯ характерів, юних сердець, можливе лише на перехресті віків, культур, цивілізацій!

Християни-скаути завітали до Борислава, аби й наші школярі відчули дух паломництва, радість подорожі та тепло студентської ватри. Уже втретє запрошують нас до Києво-Печерської Лаври, до столичних гуртів християнських для відкриття талантів. Нині за повноту спілкування, за правдиву громадську активність треба ся бороти. Жертвувати невпинними справами, задіювати нові сили! Кому, як не нам, юним школярам, завтра вже студентам, брати до рук меча відваги та натхнення? Хай Різдво стане для нас чудом відкриття та перемогою над буденністю стрілялок! Згуртуймеся, обы із класним керівником поїхати до Києва, Берестечка, зібрати кошти на похід у Кримські гори! А влітку запрошуймо до рідних Карпат молодь зі всієї України - най наші домівки стануть відкритими для оздоровлення вимучених мегаполісами та боротьби за нашу СОБОРНІСТЬ!

«Чудо Божеє - присно поруч... Се те, що Воскресає в душах сокрушенних,а майлучче возрождаєсz у дэлах милосердїz»

Хто із сих поважних дівочок ачи із хлопчисьок бравих міг би си уявити, же приїде благословити школу святом св. ап. Іоанна Богослова та святителя Миколая архієпископ Львівський і Галицький Августин? Же прийдут листи здалека, приїдут гості та запросят до Кийова? Так, се перші ластівки това-риства «Спільна справа» та скаути Православної України. Слідом за ними - студенти Економічного університету, ЕКО-туристи «СКІФИ»... Вірите, ще у поїзді «Кобзар» бориславські вихованці заприязнилися із працівницями столичної туристичної фірми «Дія-ТУР» і вже засяяли наші творчі поїздки не лише рідним краєм, а й ближнім порубіжжям. А християнський подарунок од Центру НОВЕ ЖИТЯ від віруючих родин із США приспів перед днями святителя Мефодія та Кирила - рівноапостольнихз учителів словянських та покровителів писемности наших народів. Много типирька в нас друзів! Айно працювати ще дужче, ще завзятіше! Пак у стольнім граді славних Кия, Щека і Хорива, у Левгороді князя Данила зріє нова карпацька надія!

ДЕ ТИ, НЕЗНАНА ЛЮБОВЕ?

= Воскресенїя день! Просвїтїмся, людїе! Пасха Господня, пасха од смерти бо к жизни! =

ДИВО - КОЛИ ЛЮДИ ОДКРИВАЮТЬ ОДИН ОДНОГО.

«Wд безнастанноі молитви мисленноі

повїтря душї нашоі стає чистим: не є вже хмар суму та вїтрїв гнїву; так в Їмени Христовїм родять ся в умї сонцевиднїі думки та задуми»

(подвижник Божий прп. Ісихій Ерусалимський)

СТУДЕНСЬКИЙ РОЗМАЙ

НА КРИЛАХ СКІФСЬКОЇ ВЕСНИ 2 квітня у Студентському тур-клубі

«Скіфи» Київського Національного Економічного Університету від гостей з різних куточків України приймали вітання та ювілейні подарунки: ця прекрасна гро-мада святкувала 10-літній ювілей! Крім вихованців інтернату «Материнка» з Білої Церкви, сюди вдалося завітати й учням Карпатського навчально-реабілітаційного центру Бориславської спецшколи-інтернату для дітей з наслідками поліомієліту та паралічів. За звичай у музичній терапії фахівец дуже довго та поетапно веде учнів до сцени. А тут відважна сімка з Борислава, без жодної репетиції на новій сцені «Скіфів», вийшла під сяйво софітів. Звісно, що і ро-бота упродовж року, і Стрітенські концерти далися взнаки. І те, що горизонти школярів відкривала сегоріч заслужена артистка України, композитор і виконавець духовної та дитячої пісні – Леся Горова (www.horova.kiev.ua). Її полум'яні твори «Щаслива людина», «Не бійся!», «Можна жити як...», «Амур»,

« В і д ч и н и л о с я життя», «Синьоо-ка дівчино», «У моєї доні» осяяли творчим натхнен-ням столиці гори-зонти талановитих учнів із карпатсь-ких сіл і містечок 5 областей України. Три збірки пісень із компактами та нотними парти-турами частини репертуару по-повнили арсенал музикотерапії за-кладу.

Д в о в и ж н и -ми пригодами карпатці дісталися столиці. А після благо словення Лаврських печер,

у дбайливих обіймах скіфів Катрусі, Андрія, Таїсії, Романа, Оксани й Олексія, уважних працівниць «Дія-Тур» та студентів КНЕУ діти з нат-хненням влилися у творчий вечір.

«Таке враження, що ми вже спілкуємося роками», - такими словами солістки бориславського «Ковчегу» Інни Вітюк можна зма-лювати природність та глибинність дружби між студентами та учнями. Ще взимку, під час свого візиту до Карпат, скіфи планували створити платформу для цієї співпраці. І ось вона вже в дії! На виступі у корпусах Національної Академії управління при президенті України КНЕУ кар-патських дітей підтримали співаки та композитори Православного фе-стивалю «Благодатне небо» (www.blagonebo.org.ua) Олексій Ахаїмов, Володимир Шинкарук та Сергій Сергієнко. Спільно діти на митці подарували столичному осередку «Скіфи» пісні «Благодатнеє небо

СКІФИ -

2 БОРЦІ СЛАВИ

«Здоров не сись, же постiйно си лiкує,

а сись, же вміє бути здоровым: сокотит та й

цэну зна кождiй мислi,почуванню, вчинкови»

(народна приказка)

«Наче тiлови тре' харч та вода, душам нашим - добрi дiла, пiст i молитва» Апостол Якiв

БОРЦІ СЛАВИ 3

ЩАСЛИВО СПІВАЙ

СКІФИ - СЕ РЕВНИТЕЛІ ТРАДИЦІЙ!

Києва», «Пісню Слов'ян», «Діти у Карпатах». Євген Іванович Клюзко привітав карпатців од Київської федерації регбі чудовими наплечниками «Регбі-England», промислительно пророкуючи, що для інакообдарованих учнів не хіба музикотерапія, але й оздоровчий скаутинг у Карпатах відкриєся цего літа.

КИЇВ – КАРПАТИ, ЛЬВІВ - БОРИСЛАВВідкриття мистецьких талантів школярів має вестись у

гармонійному поєднанні з корінням живої традиції Церкви і здорового способу життя у природі! Цими великодніми святами, - розповідає керівник Левгородських скаутів «Галицька Русь» Кирило Арбатов, - ми, повертаючись із Говерли, обов'язково рушаємо на тренинги до Борислава. Аби підготувати сиріт інтернату до літніх виходів та правильного користування елементарним спорядженням, потрібні такі зустрічі. Активісти арт-терапевтичної Асоціації «Ковчег» (www.spmu.narod.ru) залучають кошти для придбання інструментів та спортивного арсеналу, а наша мета – відпрацювати із майбутніми лідерами громадського життя Борислава скаутинг.

Згадалося, як іще восени цю чудову гілку співпраці з благословення Блаженнішого Володимира, митрополита Київського і всієї України розпочали десантники загону

Київських скаутів св. ап. Андрія Первозванного (www.scouts.com.ua):

- Ми прибули, - розповідає Оленка Покормяко, - у надії організувати спільні походи з дітьми Карпат, з волонтерами наших парафій на Львівщині. Адже соціальна робота нині це і спорт, і естетика, і етика духовності.

- А ще, - додала Катруся Сояк слухачам борис-лавського радіо та нашим читачам, - ми хочемо побажати молоді в Карпатах любити і цінувати свій край. Зазвичай юні таланти шукають своє за-стосування, втікаючи до столиці, до великих міст чи закордон. Але справжнє щастя – зростати там,

де ти найбільше потрібен, знаходячи роботу та заняття собі й іншим через той же Інтернет, організацію оздоровчих походів, соціального служіння – все це православний скаутинг. Приєднуйтеся до нас, створіть Прикарпатський осередок Православних скаутів України.

Отепер і зазвучать муз-терапевтичні марші учнівського репертуару в карпатських маршрутах! Адже є кому приїхати до дітей, розбити намети, сісти коло ватри та щиро серцями повчити (а в чомусь і по-вчитися від наших юних вихованців) як нести свій хрест бадьоро та звитяжно. Підтримайте, шановні читачі, творче оздоровлення дітей, запрошуйте нас до себе на концерти та відвідайте нас: Борислав, вул. Короленка, 6. +3804141609

4 БОРЦІ СЛАВИ

ДУХОВНА ТВЕРДИНЯ

ЦИМБОРИКИ, SCYTHIANS, ВЕРТАЙТЕ ДОМІВ! Учасники АМЕРИКАНСЬКОГО колективу «Скіфи» і не помітили, як із вуличних музик ся перетворили на

професійних виконавців, яких музика годує. Згадує Данило: «Трохи дивно є. Ми справді не хотіли бути зірками. Ми навіть не хотіли бути групою. Але люди просили, бисме ми грали для них. Я бим хтів вільно жити і не журитися за гроші. І може купити родичам хату чи щось. А крім того я справді не хочу бути славним бо то важко, то є хрест». Нинька гурт, заснований братами Олександром та Данилою Федориками, записує диски, розважає публіку на ірландських парадах i у місцевих барах, а на початку вересня відправися на свій перший міжнародний український фестиваль до Канади. Ірина та Дам’ян Федорики народили і виховали десятеро дітей. Всі вони навчались у домашній школі, для всіх першою мовою була українська і, як пригадує Олександр, завдяки мамі кожен грає на музичному інструменті:

«Мама, дуже сильно працювала з нами. Ми вдячні тепер, що вона над нами так панувала тією музикою. Отже ми грали як родина, разом. Ми cu вчили вдома. Отже ціле моє життя, відколи я мав може три роки. Ми зачали грати на [вiдпочинковiй оселi американських українцiв] «Союзівці». Tо був мій перший виступ, мені було може три рочки. Я заснув на сцені. То було смішно, діти ми були». Зара Олександр та Данило разом з Джозефом та Майком тричі на тиждень заробляють на житя,

розважаючи публіку грою протягом трьох-чотирьох годин. Скiфи ще не на тому рівні, коли група має обслуговуючий персонал, який думає про апаратуру, світло, звук та інше. Тож хлопці все роблять самі. Як каже Джосеф, «це без сумніву важка робота, але я б не поміняв її ні нащо». Хоча Скiфи грають ірландську музику, на кожному своєму виступі хлопці виконують і українські мелодії. У барі майже завжди присутній хтось з місцевих українців. Однак, як говорить Олександр, гастролі в Україні та Європі загалом, для Скiфів мета і мрія на майбутнє: «Я би дуже хотів спробувати подорожувати в Європі, особливо в Україні. Я не знаю, як саме то би було, але я думаю що наша музика сподобалася б».

ЗАПРОСІМО СКИФІВ США на ПРАБАТЬКІВЩИНУ! www.scythianmusic.com

ЩИРО ПРО ЧУДЕСАЗгадуючи практику відвідин дитячого

відділення Павлівської лікарні у Києві (з молоддю Кирилівської общини, з товари-ствами з Ужгорода, Дніпропетровська), варто згадати добровільну містичність цих виходів. Ми накупили пряників, назбирали паперу, маркерів та приходили на зустрічі, які пере-творювали спілкуваня на терапію, побачення на точку відліку. Відходити, або «розванта-жуватися» після цих походів доводилося на богослужіннях, зате ж ефект був подвіний: час посвячено Преображенню духа і тіла. Вся тріада «дух-душа-тіло» трудиться, коли не зважаєш на виснаження, та й коли поповнюєш ресурс не простим «відсипанням» чи спортом, а богослужбовою динамікою. Отоді відчуваєш

на собі те, що раніше спримав суто розумово: цімцум – принцип кенозису – стискування та «умаленія» духовного заради Христа, а не заради примарного самовдосконалення... Коли вертаєшся з заняття психо-корекції у дит-відділенні психіатрії і коліна трясуться, голова обертом іде... Головне вчасно взяти себе в руки і молитвою та постом долати явища дизбалансу.

Потім крок за кроком на заняттях із соціального служіння молоді з літніми людь-ми (Богословські курси Києво-Могилянської Академії) доводилося оганізовувати прак-тику волонтерства силами студентства на скиті Кирилівської обителі. Матеріальне забезпечення було мінімальним, столичні ціни стали зростати по-європейськи. Тільки

батьківська опіка прот. Федора ода-рювала сільгосппродуктами від уро-жаю з Баришівки.

Згодом зауваження фахівців з Нідерландів та Норвегії на круглому столі з соціального служіння розши-рили перспективу: «Та як же ви так стихійно працюєте? Треба проектну документацію за рік приготувати, потім фонд-райзинг провести, а вже на залучені кошти працюва-ти...» Але життя все розташовує по-свому. І ось серед трьох інтернатів у Бориславській спецшколі дають «зелену стежинку»: «Запроваджуй-те авторську програму! Унікальні методи розкриття талантів нашим

вихованцям підходять». Соборно-церковні заняття дали результат:

найменша община Стебника розпочинає ігротерапію, бориславські християни віри євангельської підтримують вікторинами та бесідами... Коштом Левгородців Почаївської Богородиці починаєме поїздки Львів, Дрого-бич, Урич, Мукачеве... Посильні внески пере-дают люди звідусіль: Київ, Львів, Борислав, Сопошин... Вертаєме з Києва – майфайніший був виступ! Типирь би сесію скласти, оби й директор школи не переживала за педагогічну кваліфікацію. Лем ся з іспиту вертаєш домів, а туй... два статечні працівники «Обленерго»: «Ну що, господарю, будеме відключати струм за несплату?»...

СКІФИ -В обіймах дашків левгородських, у сяйві карпатських надій

Роман, Оксана і Оля, а ще Олексій та Сергій

Тільки бадьора усмішка Іринки Кушик та добрий вимогливий погляд Назарія Оливи нагадували про п'ять хлібів і дві риби, якими тисячі у Христа поживу знайшли... Чуде-са, коли перед Стрітенням телефонують із сусідніх районів, вибачаються, що снігопад перешкодить прибути на свято до Борислава, а з Києва телефонують ще незнайомі студенти-скіфи та у розгар снігів виручають упродовж двох днів по-слов'янськи ділячи спальник та похідне горнятко із школярами майбутнього Навчально-Реабілітаційного Центру Карпат. Унікальність наших вихованців не кождому видко: її варто відкривати потужною працею душі. Так Роман і Катя, Оля і Олексій, Оксана і Сергій змогли побачити у дитячих серцях Христинки, Нестора, Василька та Юрка не-повторне чудо. Так і наші поїздки знашли грунт «Дія-ТУР» і столичні активістки Лариса з Іриною – сестри у Христі – про-понують не тільки купно пообідати, але й участь у фестивалях дитячої пісні. «Дія-ТУР»

веде поїздки ближнім порубіжжям Словаччини, Румунії, Туреччини, бере-гами Адріатики... Може й поїздка нашого дитячого КОВЧЕГу з дрогобиць-ким хором «ЛЕГЕНДА» на фестиваль хорів По-знань (Польща) у червні здійсниться? Тепер мрії стають дійсністю, аби лиш дитячі таланти розкривалися уповні. А хто готуєся з нами у вересні-жовтні до Києво-Печерської Лаврії – те-лефонуте до редакції! Приймемо. Адже по-переду ще стільки со-борних зусиль для пра-цевлаштування наших старшокласників!

БОРЦІ СЛАВИ 5

ТВІЙ ВИБІР ПОПЕРЕДУ

ТВЕРЕЗІСТЬ ДЕРЖАВНОГО МИСЛЕННЯ У ЧУТТІ ЄДИНОЇ ГРОМАДИ

СКІФИ -

Єдин наш родич емігрував до Німеччини. Пита 'го якось німец: «А ти відки?» «Та з України». «А-а-а... То така країна-банкрут, що краде у Росії газ?»... І бідака той наш емігрант: розповіда се з сумом, як діагноз... Але ж то не вирок нашому суспільству, братя! То ж вирок тому неосвіченому німакови, же наликавси телебаченям кремлівскої пропаганди, не читав ані Шевченка, ані Сковороду, ані Осипа Маковея, та не зна за наш народ елементарного... І навряд чи варто тому товстопузу з Баден-Бадена оповідати про історичні особливості розвитку чи менталітет русинів - не втямит, аж доки не поспілкуєся з нашими слов'янами, не порадіє за наших пенсіонерів, не відчує увесь перец великоімперской реклами та тягар космополітичної олігархії псевдоеліти, що наче тля оповила Кийгород... Отоді лиш наші братя готи, франки чи нормани перестанут нас трактувати як «суспільство неуспішних».

Згадуєся мені насуплене обличчя пана Ореста з Канади, що суворо виговорював нам коло «Макдональдса» на Річковій площі: «Ми приїхали допомагати в Україну, аби бідне суспільство стало на ноги, але видим, же нич вам ту не поможе, заки самі не станете си помогати. Перше приберіт в себе, вичистіт тую владу свою, жеби в Кийови був порядок і чиновники працювали, а не спекулювали... У нас в Оттаві менше дорогих машин, як ту в Києви, а ви кажете же ви бідні. Ви не бідні - ви безхарактерні» .

Приїхавши до Борислава, студенти столиці неабияк були вдивовані тим ностальгіям за совком, омріяним прагненням «сильної руки», яка наведе по-рядок. «Чи се слов'янський ідеалізм, чи якась східно-азіатська пасивність - не розумію, - оповідає аспірант НаУКМА, - але почути 2005 року в Бориславі од співрозмовників «нам конче тре свого Сталіна або свого Гітлера» було боляче. Та звідкіля ж сеся невдячність, звідки сяка тупість та сліпота - хіба ж не найкраще там, де громада сама мусе згуртуватися і творити той порядок,

крок за кроком долаючи пережитки совкового мислення, що хтось прийде і нам зробить «як було за совєтів»?.. А найстрашніше, що такі хитання у вірі в себе трапляються серед найсвідоміших. Та для мене особисто галичани - завше приклад громадської згуртованості, терпимості та організованості. Найохайніші та найвишуканіші під'їзди я уздрів у Бориславі (по вул. Шев-ченка), найприбраніші дворики у Бориславі (по Чорновола) та у Львові і Франківську, найчистіші ставочки й вулиці - у Тернополі. Нам у Києві ще у 2004 не снилися такі чудові гарні під'їзди з квітами та картинами. Нині маємо прибрані сходові клітки хіба там, де мешканці поставили бронедвері з цілодобовими черговими-консьєржами! А із привітністю бойків чи гуцулів могли позмагатися хіба одесити. Ось що треба вберегти».

- Але як берегти? - підхопила тему студентка слов'яністики зі Львова, якщо Великодня ніч - найбільше свято Християнства, а на вулицях Борислава, Трускавця, Стебника - пустка! Та ж по Євангелії «зэло рано мироносици течаху» - себто вдосвіта ранесенько прийшли сестри на гріб і побачили ан-гела, благовіствующого силою Воскресіння! Перші християни «Слава Тебэ, показавшему нам Свэт!» промовляли на світанку, звершуючи Літургію що-тижня просто неба. А ми лем зачинаєме ся молити о 9 чи 10.00! У Києві на Великдень та Різдво не сплять - усю ніч із кошичками від обителі до обителі з районів добираються, а туйка покропили си в суботу тай наїлися. Куди їм тепер до єрусалимського вогню...

Яку державу тут будувати, кидь Богови ся не вчиме дякувати? Таж за всима законами фізики - сила й порядок творятся там, де є майактивна взаємодія - творче напруження - виснаження - поповнення потенціалу - духовний ріст. В тім ланцюжкови все має свій сенс. Тогди буде і тверезість, і толерантність, і самоконтроль - жива традиція громадськости єдиної родини.

ПОДЯКА СКІФАМОД БОРИСЛАВЦІВ:Де ми, люде, що се з нами буде?Віра, храм карпатський та сім'я,Як вас рятувати від облуди,Що народи в небуття звела?

Скільки їх було, племен і родів...Небокрай історії все зна:Житиме лиш той, хто у природіБожую гармонію плека!

Відродімо родові общини,Най воскресне дідова рілля!Бо як не освятимесь ми нині –

Завтра нас ганебна смерть чека!

Геть “облом” та лінощі міщанські!Яко скіфи – нумо у село:Пак зазеленіють грядки рясно, – То здоров'я прийде на добро.

Гей же, сестри, купно нам молиться,Щоби пам'ятали – ти і я:Скіфи – се ревнителі традицій,Скіфи – славні прадіди слов'ян.

СЛАВНІ ПРАДІДИ СЛОВэЯН!

6 БОРЦІ СЛАВИ

У рубрику=ВІРА І ДІЛО=пропонуєме майділовитіші кон-

такти та грядущі події, в яких ще маєме нагоду взяти участь, аби змінити житя на краще

===www.pritvor.kiev.ua===

subscribe@pritvor.kiev.ua

СВІЙ БІЗНЕС відкривають Українці, повертаючись із закордонних заробітків, привносячи європейську культуру. Ко-жен із мігрантів зізнається, що благо-родне прагнення повернутися додому втілюєся дуже нелегко. Найманцями досі виїхало, за оцінками інституту народознавства НАН, понад 4,5 млн. українців. З них 2 млн. трудяться в Росії, по 500 тис. - в Італії та США. Ще 450 тис. працюютьу Польщі.Кількасот тис. в Іспанії та 150 тис. в Чехії, по 75 тис. в Португалії та Греції, Велико-британии, а 40 тис. на хліб насущний поневіряються у Нідерландах.

ФОТОВИСТАВКИ та творчі ве-чори постійно чекатимуть гостей Києва: У видавництві \»Смолоскип\» (вул. Межигірська, 21, т. 425-2393). Вхід вільний

ЗАХОДИ з Мережі розвит-ку європейського права. Круглий стіл проводиться в рамках проек-ту: “Організаціям громадянського суспільства – сприятливе благодійне та податкове законодавство” за фінансової підтримки Фонду Східна Європа, Фон-ду “Розвиток України”, Міжнародного фонду «Відродження».Дар’я Не-початова Український форум благодійників dasha.nepochatova@gmail.com+38 066 767 63 51

ЛЯЛЬКА - помічтик виховання. До спілкування запрошує вихова-тель, психолог, соціальний педагог Леонід Николаєв. ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ ім.Григорія Сково-роди” ufoartek@rambler.ru 80446758641

БАТЬКІВ ТА РОДИЧІВ дітей із синдромом Дауна Центр ранней по-мощи «Світ сім’ї» у Києві запрошує знайомитися та дружити:тел. 501-03-96, 501-03-97 моб. 8067-8976543 Татьяна

СІМ ЦІЛЮЩИХ ДЖЕРЕЛ відкрилися у Чигиринському жіночому Свято-Троїцькому монастирі на черкащині. Обитель понад 500 років тому заснована гетьманами Доро-шенком та Виговським як прихисток для ранених у битвах козаків. Тоді ж і відкрилися джерела з водою, яка зцілювала рани, лікувала душевнохво-рих тадопомагала одержимим.

СІМ'Я ХРИСТИЯНСЬКА - якая вона? Щосуботи о 14.00 на південній частині Київського вокзалу у церкві св. Георгія Побідоносця запрошують молодь поміркувати над своєю долею в клубі «Перехрестя семи доріг» тел. 097-539 2742 (сестра Наталія) www.7dorog.org.ua

Н А Д І Ш Л І М О С В О Ї ВОЛОНТЕРСЬКІ ПРОЕКТИ на фінансування до ВМГО «Служіння заради миру» до 15 жовтня 2009р. !!! info@sfp.org.ua тел. 502-55-17 http://www.sfp.org.ua/. - суспільні проекти

Альберт Пав-лов.Директор головного сирітськго веб-порталу Запоріжжя: www.deti.zp.ua

Краща допо-мога дитині, котра залишилася без батьків, - не пода-рунки та солодощі, а затишний дім, де її люблять та чека-ють. Най він одкри-ватиме свої двері хіба по вихідних днях. Все одно, це буде велика виручка. Адже всі мы знаеме, що допомагати дітям-сиротам треба, і будь-яка поміч є кращою за гріховну бездіяльність.

Перед святами дивуєшся скільки людей витрачають гроші, приїздять із солодки-ми призами та подрунками. Ось цукерок навезли, а ось новий телевізор...Пластикові підвіконня та нова європідлога засіяні обгортками від цукерок, а обличчя дітей без радості й душевного тепла. Почуваєшся наче в казармі.

Погодьмося, що наба-гато простіше приїхати до інтернату, подарувати свої подарунки та спокійнісінько повернутися у свій затишок самозаспокоєння подалі од турбот. Поверхневий характер такої допомоги часом навіть розбещує дітей.

Працюючи з інтернатами понад 5 років, аналізуєш свої помилки і розумієш - реальна

допомога тоді, коли людина глибоко замислюється над становищем дітей, вникає у їхні проблеми, йде на певні жертви (фінансові,часові, душевні) заради маленької людини, вкладає у неї сили. Отаких людей рідко побачиш по телебаченню із рекламою олігархів. Таким людям ре-клама нідочого, вони смирен-но несуть свій хрест, роблять Богові вгодну справу.

«Сердце віддаю дітям» - так назвав свою книгу великий педагог Сухомлинський. На щастя, в Запоріжжі є така ро-дина. Про них моя розповідь. Галина Павлівна та Дмитрій Семенович пенсіонери, що виховали своїх детей, мають купу онуків. Вони вже 7 років їздять інтернатами Запорізької області, беруть сиріт до себе в гості на вихідні та на канікули. По мірі сил допомагають без-призорним дітям на вокзалах, а часом і бездомним батькам

цих дітей.Бабуся Галя не везе

дітям солодощів – во-дночас, діти біжать до неї з радістю. Вдома бабуся Галя навчає дівчаток варити про-стий український борщ, прибирати, бути акуратними. Хлопці щасливо майструють у дворі з дідом. Всім дуже подобається в і д в і д у в а т и Ботанічний сад, до-глядати рослини, нові

саджанці вирощувати.В хаті у них досить скромно

- немає телевізора, пральної машинки. Але найголовніше - любов, щире бажання доброї долі дітям.

Хоча й, бува, малі часом засмучують Галину Павлівну та Дмитра Семеновича: хтось пробує цигарку на смак, комусь усе набридає. Але все ж таки, їхня терпелива любов закликає дітей до хати, як до намоленої церкви, де кожний знаходить собі заняття по душі.

Читачам, які мріють знайти себе у такій благословенній праці з дітьми, ми з радістю вишлемо електронною по-штою методичку про гостьо-вий режим. Пишіт нам. За всіма практичними питаннями телефонуйте +3 8 066 513 34 35 або 701-32-86 (в Запоріжжі).

“Не лем дітьом, а й нам, виховникам, батькам та хресним батькам слід щотижнево вправ-ляти си у нових науках: іноземну мову повчити, разом із сином чи похресником до інтернету піти та корисної інформації подибати, навичок та вмінь зазвідати... Айно.

“Запросити вихованця інтернату в гості - віддати дитині частинку своєї душі”.

Тілько особистим пошуком. Самі поміркуйме, як тотій дівоцчи чи хлопцеви закласти у серце добру поведінку, діловитіст та цікавісць до знань, як ми, старші, до доброї книжки чи файної газети доповзаєме хіба раз на тиждень? А як що щось пожиточне читаєме, то «най, не заваджєй ми ту!» покрикуєме... Та всядь каменем з дитинов і вчитай чогось такого, же вона сама хоче, же душа єї просе. Розкажи за свою молодіст, як варт залицяти до ровесникув, а як не тре «крутити фіглі-міглі», як ся варт одягнути, а як не мож. Знайди такі слова, тихі та мудрі, же без крику на прикладі житя людий твого села покажут підліткови же отаво файна та скромна дівчина не спішила си та й молодіст стрінула з вартісним хлопом, таким самим скромним та роботящим, а тавово розцяцькована білоручка з довжелезними нігтьома, оголеними крижами та позафоцькуваними аж кольоровими вочима все виплакала за алкоголіками та пройдисвітами.

Викроїти часинку та перейтися до музею Стефана Коваліва, котрий тисячі дітий у Бориславі напоумлював книжочками та добрими науками, до Франкового села поїхати та навчити молодих правильно полянку розкласти з хлібом та квасом, а потім поїсти з молитвочков та благословеням і поховати все файненько до мішочків на смітя повивозити. Ото буде відкритя діточим душам до-рослого світу! Нині варт посіяти зерна до того кавалка хліба, же завтра твої онуки ті дадут. Розкажи як ся діти берут на світ Божий. Повідай чисту правду кілько то тре ся молити та тверезо йти до подружнього ліжка, аби дав Бог дитинку на радіст, щасті та великий громаді Христовій хосен.

НАПУТТЯ СПРАВЖНІХ НАУКОВЦІВ

ЧИМ СТЯЖАЄСЯ СПРАВЖНЯ КУЛЬТУРА?

Номінації проектів: - виховання культури миру; - суспільні проекти служіння; - мистецтво та культура як інструмент

побудови миру; - технічні та технологічні інновації на

службі людству. У цьому році оргкомітет конкурсу

отримав більше 80 проектів, в яких взяло участь 4450 волонтерів.

РОБОТА: Хто з села вміє догляда-ти за козами?!Родина з селища Нові Петровці Вишгородського району над Києвом (15 хв. від столиці) запрошує досвідчену жіночку 40-50 років. Вимо-ги: пасти, чистити, доїти о 7.00 та 19.00 та прибирати за двома козами. Всього 10 год роботи щоденно.Тиждень праця, тиждень - відпочинок. За чотири тижні праці 4600 грн. (розрахунок порціями по кождім тижневі). Жити та харчуватися можна безкоштовно на місці роботи. тел. 80504697669

СКАУТИ-ЛІДЕРИ! Виходьте на звязок! Київський загін православних скаутів св.ап. Андрія Первозванного провів похід до Криму за наступним маршрутом: Сімферополь - Лучисте - Долина привидів - Південна Димерджі - водоспад Джурла - спуск річкою Джурла - Кам'яні гриби - Алушта. Був розподіл групи на дві частини - ті, хто ішов складнішим маршрутом, використо-вуючи спорядження, (імовірно низка дюльферів) і хто ходили в обхід річки. Телефонуймо Лесі Леонідівні lprok@ua.fm, аби дізнатися про походи: (044) 417-89-78, +38-068-198-49-29

ДОБРОВОЛЬЦІ-ПЕДАГОГИ! Про-симе до співпраці підхопити досвід карпатців та левгородців, які будують церковні КОВЧЕГИ («Віра і світло»: faithandlight.ukr@gmail.com, центр «ЕМАУС»: larchekovcheh.ua@gmail.com) подвигом віри за прикладами святих, як свого часу Жан Ваньє: «В 1963 году, в маленькой, нечем не при-мечательной деревушке Тросли-Бройль, на ходящейся в 100 километрах к северу от Парижа, бывший моряк и философ ЖанВанье купил для себя каменный дом. Туда он пригласил жить Рафаэля и Филиппа, двух умственно отсталых, которых извлек из психушки. Жан Ванье знал, что действует по воле Божьей: «Я посещал жуткие больницы, где бегали крысы, лежали полуголые люди с бес-конечно грустными лицами. Я видел залы, всегда закрытые на ключ, где тридцать и больше совершенно голых мужчин ждали неминуемой смерти» (Ж. В. « Человек – это священная история.»). Потрясенный увиденным, Ванье на-чал действовать, он создал движение «Ковчег», где здоровые живут вместе с больными, где совершенно особым образом открывается тайна о челове-ческой немощи.

КОНКУРС СТУДЕНТСЬКИХ робіт в галузі українознавства. Східний інститут українознавства ім. Ковальсь-ких (Харків) siu.kharkiv@gmail.com SIU@UNIVER.KHARKOV.UA 80572-707-51-92, 80572-172-037

ВИГОТОВЛЮ ІКОНОСТАС та ікони канонічні. Вже12 років розпи-сую іконостаси (2 з них - в Іонинській обителі Києва). Муй сайт www.ikona.net.ua раб Божий Андрій

БОРЦІ СЛАВИ 7

«Є два типи людей, - слідом за англійцем Джефрі Блезом пише єпископ Діоклійський Калліст, - ті, хто кажуть Богови: «Най буде воля Твоя» і ті, кому Бог вкінці життя скаже: «Най ти буде по-твому». Останні самі вибрали своє пекло - брудне сумління та зламану волю. Без цього права вибору не було би пекла. Двері пекла завше замкнені зсередини (звихненою волею самої людини). Тому неправильно вважати, що грішники у пеклі позбавлені любові Божої, але сила любові мучить їх, що згрішили проти Творця. Бо покаяння яке при-ходить запізно стає важким стражданням. Це наче закон фізики: любов несе радість тим, хто приймає, вміщає її, радо ділиться та примножує тим любов... І любов стає мукою для тих, хто її не впускає.»

Ці слова владика Калліст подає нам, аби по-яснити як Воскресінням духовним ми маємо рятувати ближніх од бід, од хвороб та духів злоби піднебесної. Бачиш товариша у парку з цигаркою та пляшкою алкоголю - врятуй 'го, відрадь од наркотика чи злого помислу, поможи побороти зле воління і повірити у силу чистоти Божої («храми бо єсми Духа Святаго»). Заохоть своїх подруг прибрати сміття після себе коло лавки, обгортки цукерок забрати у кульок до найближчого смітника - вряшуєш од хворіб цілу родину, од мук пекельних душі молоді... Преподобний Ісаак Сирієць пише: «Бог ніколи не відплачує злом - лише виправляє зло. Навіть надзвичайна злоба демонів не в змозі рівнятися з мірою Божого блага».

- Як мені шкода тих калік, - доводиться часто чути од міщан, - аж не можу дивитися... Я б ті алко-нарко-компанії живйом в Сибір вагонами-товарняками вивозив на каторгу за те каліцтво націй. А тим, хто на рекламі спиртного чи на еротиці, чи на абортах заробляє - пожиттєві штрафи б наклав...

Смішно та гірко чути такі ідеалістичні погля-ди. Якби та кабы... Справді бо одні (ідеалісти) задумуют революції, а інші (прагматики) на-хабно користають з них, наживаючи мільярдні прибутки на війнах та розкуркуленнях... Чи не краще, допоки час, бути реалістами і смиренно намагатися зробити усе, що в наших силах, аби громадами та родинами справжніх (а не за само-назвою) християн взяти під опіку жертв алко-нарко-залежностей, допомогти соціалізуватися дітям інакообдарованим, скаліченим сиротам, батьки яких пропили все своє життя?

Ось він шлях середній, шлях царський - не озлобитися і не зламатися - натомість поділитися силою з ближнім Христа ради. Повчитися у сиріт та немічних дітей пробачити та поділитися світлом преображення - теж не кождий може. Уявіть, як сирота-донька молиться за покійного батька-наркомана, який бив її, знущався. А нині вона просить на богослужіння пробачення його гріхів, бо вона пробачила... Закличмо Воскреслого і вічновоскрешаючого наші серця Сина Божого та й просімо мудрости й сили: Любов сама навчить як

діяти. Як оминати принади брудні та небезпечні, аби дарувати світло радості знедоленим. Є бо безліч прикладів у історії Церкви як рятувати на-ших школярів та студентство од блуду та духовної закам'янілости. Один із цих прикладів дає засновник «Ковчегу» Жан Ваньє:

«Я почав сю книжечку в тихім монастиркови трапістів... Завершую - у Вифанії на березі Йордану в кількох кілометрах од Єрусалиму.Вифанія була для Ісуса місцем відпочинку. Господь наш любив приходити сюди до родин Марфи, Марії та Лазаря. У наш час тут край напруженості. Перебуваючи тут недовго, я був свідком великого болю та неспо-кою на західному березі Йордану: Вифлеємський університет закрили військові, студентів розігнали та повбивали. У старому місті будинки арабів перетворено на попелище. У Вифанії ми заснували невеличку общину в мусульманському кварталі. Тут ми прийняли дівчинку Гадір з покрученим скарлюченим тілом... Брате, сестро, нині ти, як Авраам, покликаний, покликана кинути світ комфорту та спрямувати себе, свою родину на працю самопосвяти - аби стати мостом у світі розколу й воєн. Ви покликані уздріти лю-бов ув очах ближнього, вдячність на обличчі інакообдарованого і присутність Бога в общині взаємодопомоги.

Пригадай, як Сам Христос покликав тебе покинути дитячу колиску комфорту й самозадоволеності та піти за упослідженими й убогими, бідними та гнаними. Послухай ще серцем... Молитвою. Тілом. Світло є в кож-ному з нас, воно сяє і робить Тіло гаршіним. Ми покликані любини се Тіло таким, як воно було у всіх поколіннях, яке вийшло від Христа і апостолів коли Дух Святий зійшов на них! У Тілі Церкви є різні члени, пов'язані єдністю любові: ніхто не кращий, проте кождий для кождого сяє сим «Світлом для світу».

ВОСКРЕСИ, О ЛЮБОВЕ, УСІХ«У радости й тремтiннi водночас вогневi причащаюся, травою будучи... І w

дивне чудо! Я неймовiрно оновлююся, як колись купина, неопалимо палаючи» (молитва прп.Симеона Нового Богослова з канона до Святаго Причащенія)

ПОКАЯЛЬНІ МІРКУВАННЯ

8 БОРЦІ СЛАВИ

ХРИСТОВІ ЗА ПОКЛИКОМ ДУШІСЛУЖІННЯ МОЛОДІ

Н А Ш А М Е Т АМикола Виджак:– Аналізуючи практи-

ку відвідин учнів та вихованців Бориславської спецшколи-інтернату, мушу зізнатися, що найважче не просто розповідати дітям про Христа, а - разом із ними пронести ту ча-стинку хресного тягара, яка щось змінить у їхньому житті. Щоб діти самі захотіли читати Біблію, служити Богові.

– І є вже такі учні?– Так, кілька вже є. Головне щоб діти самі

відчули цю радість спілкування духовного. Якби студенти Дрогобицьких педагогічних вишів приїздили на заняття до наших вихованців Борислава, гадаю що вони багато чого б могли почерпнути для свого фаху.

– А що у тебе особисто зявилося таке в активі, чого до праці з бориславськими вихованцями не було?

– Можливо такого терпіння, витримки не було раніше. А головне - любов до таких дітей. В мене є побажання до християнських спільнот по всій країні, аби молодь в них теж гуртувалася на такі бесіди про Христа з

різними дітьми та особливо сиротами.Назарій Маринчак:– Коли я вперше прийшов до інтернату

на запрошення дияко-на Михайла, нас було багато. Я й раніше зустрічався з цими дітьми, але коли став тісніше спілкуватися командою, то зрозумів наскільки необхідно проводити такі бесіди систематично. Їм це так необхідно! З одного боку, вони такі, як звичайні діти, що потребу-ють любові, уваги, ласки, але з іншого, вони мають талант інший та умови казенні, у яких цієї уваги й праці до розкриття їм необхідно вдвічі, а то й утричі більше!

– А як відбувається саме відкриття талантів?

– Це лише на другий чи на третій місяць що-тижневих візитів починаєш бачити невеличкі паростки результатів. Причому, трапляються труднощі - не всі можуть відвідувати інтернат систематично, треба налагодити почерговість, самому завжди бути напоготові, не опустити руки... Тоді я вирішив: «Якщо ці відвідини сиріт в інтернаті - єдине, що я можу зробити для Христа, то я буду робити це до кінця». А часом чи погода, чи інші плани на неділю (відпочити, у футбол зіграти командою) - все буває, але ж внутрішній голос завше нагадує про те, що ти маєш зробити.

– Як дитячі враження про євангельські зустрічі?

– Спочатку я відчув дуже живу зацікавленість бесідами, сильне ба-жання вникнути в тему життя та проповіді Ісуса. Бажання дієвого спілкування з нашими братами та сестрами про віру. Але потім настав такий період, коли підлітків несло на інтереси свого віку - побігати магази-нами, пошукати якогось непотрібу... І вони стали тягнути менших за собою.

– А може це просто були пошуки інших форм спілкування, рухливих ігр просто неба, розмірковувань на природі?

– Так. І тут довелося докласти зусиль, пере-ламати себе в чомусь, і ми пішли на мистецьке спілкування з гітарою, на лісові прогулянки, пікніки. Вже тепер ми знову бачимо, що ми тут бажані. А для зростання і вдосконален-ня це найцінніший результат. Навіть тепер можна сказати, що, деякі регіональні зустрічі молоді, які в нас відбуваються у кожен пер-

ший понеділок місяця, можна буде провести на базі спецшколи-інтернату... Я не вважаю, що я якийсь педагог чи психолог, але ж найважливіше молоді нині розуміти, що якщо ти взявся за діло, не варто сподіватися на легкість. Ніби-то все піде «як по маслу»... Але приходять випробування, перепони, коли тобі важко щось пробити, в тебе не виходить як задумав... Отоді потрібно включати зусилля на собою, над своїми звичками і наполегливо трудитися у всіх

напрямках. Пам'ятати треба - ніяка праця ради Бога не буває даремною.

Анжела Маринчак, Тетяна Сирох-ман :

– Якщо студенти з педагогічного колед-жу прийдуть до Бориславської спецшколи-інтернату, це перш за все буде великим святом для дітей. Звісно, що не кожна студентка змо-же відчути одразу яка дитина чим є цікавою. А особливо мало буде тих, хто з може привітно поспілкуватися з інакообдарованими дітьми з наслідками паралічів годинки дві. Для початківців це важко (особливо як ще взяти до уваги те, що такі діти особливо чутливі до емоцій) - непривітну людину, особу, що прийшла аби відбути обтяжливе завдання, учні не будуть слухати... Але впевнена в одному, що коли прийде людина з твердим бажанням навчитися головного - любити, то Бог допоможе пройти всі переживання та уникнути всіх непорозумінь.

– А що ж найнеобхідніше почерпнути дітям від такого спілкування із студентами? Чим варто заохотити до спілкування учнів-бориславців?

– Походи спільні до лісу, відкриття світу студентських років, відверті історії з життя абітурієнта, спільні поїздки до філармонії, на вечори християнської молоді у Дрогобич, Тру-

скавець, Стебник. А важливо, на мою думку,

доб студенти самі хотіли чогось нового на-вчитися, щоб самі цікавилися не хіба швидше «подорослішати» у світсько-споживацькому розумінні цього слова, а як зберегти Божу іскру творчу, як Божі задатки розвити для майбутньої професії. Дітям зараз усе цікаво. Як ми шукаємо в газеті оголошення про вступ до навчальних закладів, як проходимо співбесіду, як складаємо іспити...

– Щиро поділімося проблемами з цими учнями - і Бог покаже нам сто шляхів до вирішення всіх найскладніших ситуацій...

– Саме так. Бо нам часом здається що ми прийшли лише побавити слабких духом дітей. Ні! Вони в чомусь навіть сильніші за нас! Ми прийшли як рівний до рівного - отоді допо-мога Божа буде діяти між нами. Адже попере-ду ще стільки світів, стільки несподіваних поворотів долі, рис характеру - і все це має бути помічним для працевлаштування наших старшокласників!..

– Що особисто тобі дають ці зустрічі із вихованцями майбутнього Карпатськго навчально-реабілітаційного центру для дітей з наслідками ДЦП?

– Любов, справжню чуйність до слова Божого. Коли Христос казав: «Не заважайте дітям приходити до мене», він знав, що апосто-лам було важко пояснити щось малим завше рухливим та бігаючим дітиськам. Але серед тих плодів Духа Святого, що обітував і зіслав у Святу П'ятидесятницю апостолам Отець є і милосердя, і терпеливість, і мир, і радість, і вміння вийти з молитвою з будь-якого пере-живання. Заради таких скарбів варто потру-дитися, осо-бливо коли віриш, що це проростає і у дитячих серцях.

ЧУДО ВэРИ

ХРИСТОС незримо перебуває у кожному зібранні вірних, преображає життя кожної людини, яка щиро бажає працювати для Бога. Тому для кожного з нас Господь відкривається по-своєму. Ми багато знаємо з науки та з численних настанов про Господа, та на-жаль, наші знання часто є від холодного розуму. А от особиста зустріч із Христом - цілком інше. Згадаймо, як пророк Ісайя при зустрічі із Богом був вражений своєю недостойністю: «Я є людина з нечистими устами!»

Коли апостол Іван Богослов говорить про Христа, його мова є напрочуд цілісною, бо неможливо вважати себе христовим, якщо особисто не прийняв Христа, якщо не прийняв Слова. Адже все наше літочислення почалося з того моменту, коли Слово стало плоттю (2Фил.). Отож, неможливо побіжно зустрінути Христа і непомітити цього! Але виключно так: зустріти, та полюбити.

Так у нашому житті - коли хлопець закохався, він хоче зустрітися із нареченою, він прагне, щоби зустріч ця була постійною та безперерв-ною - словом, думкою, в побуті та щоденно. А ворог роду людського різними приманками (чи грошима, чи якимось іншими спокусами світу цього) починає навуськувати: «Та вона і така, і сяка - і того не вміє, і те неправильно робить... Вона негідна і погляду твого...» І найстрашніше, коли той хлопець чи в особистій розмові, чи з кимось іншим озвучить ці нечестиві горді думки - тоді одразу нападає на нього осуд і вже не може він підвести своїх очей, а до серця підступає відраза й до себе самого. Але якщо прогнав мисленні напади і від щирого серця візвав: «Господи, врятуй мене, негідного!» То минає спокуса і за словом Ісуса, чого лиш не попросимо у Отця Не-бесного Христа ради - вірмо і збудеться те. Причому збудеться зовсім не у такий спосіб, як нам часом видається, а по-Божому, найкращим чином.

Цитуючи сучасних богословів, я лише нагадаю, що єдине, чого потребує людина на світі цім - щастя. А старослов'янське слово СЧАСТЬЕ має коренем сло-ва «част», себто частинка, частиця. І щастя людське можливе виключно у при-часності, При-часті Богові та участі душі людської у божественному бутті. Якщо ми зустрічаємося заради такої участі, заради такого Причастя, то, по слову Христа, саме така зустріч із Воскресінням буде переможною:

Але побачу вас знову ї зрадїє серце ваше, ї радости вашоі нїхто не вїднїме у вас. (Ін. 16, 22).

Із щирою вдячністю християнин

ступає назустріч викли-кам та випробуванням. Коли наша молодь поча-ла проводити молитовні

заняття з вихованцями спецшколи-інтернату, ми відчули наскільки це потрібно не лише дітям (особливо сиротам), але й нам самим!

Ми вдячні Миколі Микитовичу з Відділу у справах молоді, пану Роману Тарнавському з Міськради за сприяння у реєстрації нашої Християнської Молодіжної Асоціації «КОВЧЕГ» на міському рівні. Тепер нам потрібно з радістю та миром духовним ділитися із бориславцями, дрогобичанами, краянами тими напрацюваннями

та методиками, які оздоровче впливають на дітей та молодь, які повертають гармонію відносин між учнями та вихователями в колективі майбутнього Навчально-реабілітаційного центру. А у ваших колективах є мир та радість? Ми щиро запрошуємо вас до активного спілкування та молодіжного скаутингу, який ми щороку оновлюємо на християнських літніх таборах. Попередніми роками до нас приїздило більше 300 осіб з різних областей України. Теле-фонуйте, приїжджайте і ви з родинами, з дітьми та вихованцями ваших реабілітаційних центрів та шкіл. Адже часу зосталося зовсім мало, а поруч стільки молодих сердець, які прагнуть слова Світла, Любові, Миру. Попереду ще проекти допомоги депривованим

верствам молоді: звільненим із трудових колоній, колишнім наркоманам та алко-залежним. Неподалік Кропивника, якщо благословить Господь, ми плануємо обладнати реабілітаційний центр для таких людей. Нині християнські общини у мегаполісах не в стані забезпечити людях у помежових психологічних станах (депресіях, неврозах, апатіях, аутичних синдромах) тієї тиші та глибинного очищення. А скільки сімей з малими дітьми раді були би приїхати до Східниці чи Урича бодай на місяць, щоб оздоровити та повернути розміреність ритму богоспілкування у молитві просто неба. Нам варто пам'ятати, що великий дар карпатської молоді - богоспілкування у природі - вимагає великої відповідальності. «Союз любові та мир духа» у посланні Ефесянам апостол Павло віщує всім нам, як напуття на кожну добру справу: «Передай Господу

шлях свїй ї Отець звершить. (Пс. 36,5).

ОСОБИСТА ЗУСТРІЧ ІЗ ВОСКРЕСЛИМ ХРИСТОМ -

ВІДРОДЖЕННЯ НАЙСВЯТІШОГО

Пресвітер Анатолій Кліновський, предстоятель об-щини Християн Віри Євангельської у Бориславі з 1993 року. Є дійсним професором Львівської та Київської Богословських Академії та Семінарії. Читає лекції у навчальних закладах США, Канади, Росії.

БОРЦІ СЛАВИ 9

«Се стою при дверях та стукаю» (одкровення ап.Іоанна Богослова)

ПриЧАСТІє наше у Христі - найперше! А решта докладеся.

ДУХ МИРУ

Диякон Михаїл Дрень - лідер молоді Бориславської спільноти ХВЄБ(П)

Буває чотири типи конфліктних осіб:

Демонстративний – частіше всього це холерики і сангвініки, яким властива бурх-лива діяльність в найрізноманітніших напрямах, для них конфлікт, як для риби вода, це життя, середо-вище існування. Вони люблять весь час бути на вигляді мають за-вишену самооцінку.

Ригідний – люди цього типу не вміють перебудовуватись, тобто вра-ховувати в своїй поведінці зміни ситуації і обставин, брати до уваги думки і точки зору оточуючих. Вони честолюбні, проявляють хворобливу образливість, підозрілість.

Педант – особа «надточно-го типу», яка завжди пунктуальна, прискіплива, занудна, хоча і старанна, відштовхує людей від себе.

Безконфліктний – особа, що свідомо уникає конфлікту, перекла-даюча відповідальність в ухваленні рішення на інших (керівник на свого заступника), безпринципна. Тим часом конфлікт наростає, як сніговий колобок, і звалюється на таку особу. Особливо це болісно і має негативні наслідками, якщо такий тип особи у керівника.

ПОРАДИ для конструктивного вирішення конфліктів:

* Ніколи не принижуйте досягнень та праці ближнього, вивищуючи свої докладені старання!

* Пам'ятаймо, що кожна людина - індивідуальність, і вміймо прийняти точку зору іншого, а не розцінювати все «зі своєї дзвіниці».

* Чим тісніші відносини, тим складніше в конфліктній ситуації. Осо-бливо це виявляється в групі. Не заводьте суто особистих стосунків в колективі, яким керуєте.

*Ніколи не пробуйте переробити іншу людину, бо перевиховувати іншого, це невдячне заняття. Краще займіться са-мовихованням і психологічним аналізом своєї поведінки.

*Пам'ятайте, що в групі об'єднуються чоловіки і жінки, які мають свої суто чоловічі і жіночі особливості психології. У жінок своя, жіноча логіка, яка відрізняється інтуїтивністю, ситуативністю і асоціативністю. Чоловіки ж віддають перевагу точному розрахунку, зіставленню фактів, логічному аналізу і раціональному підходу. Риси жіночого ха-рактера – м'якість, доброта, слабкість, ви-сока чутливість, емоційність, а у справж-нього чоловіка в характері переважають самостійність, надійність, сміливість,

схильність до ризику, твердість. Чоловіки і жінки по-різному чутливі до своєї індивідуальності. Жінці подобається позитивна оцінка її зовнішності (вклю-ч а юч и і од я г ) , емоціонально сті , жіночності. Жінки дуже чутливі до тону розмови і манери поведінки людей. Чоловіки цінують в

собі ділові якості, інтелект, здатність при-ймати оригінальні рішення, надійність і мужність.

* Накопичуйме багаж позитивних знань про іншу людину, аби збалансу-вати негативну домінанту, весь час її підживлюючи спогадами про негативні якості і вчинки.

* В соціальній групі необхідно сте-жити за проходженням інформації по можливості без спотворення. Народження чуток завжди бентежить людей і викликає непотрібні зіткнення. Якщо до люди-ни є претензії, краще всього віч-на-віч спокійно з ним поговорити і все з'ясувати, перш ніж виносити на розссуд загалу. Найпозитивніше відношення людей – до публічної похвали, саме негативне – до публічного осуду.

* Уважно стежмо за тоном і формою розмови з людиною, уникайме категорич-ного тону і різкої форми, вміти викликати до себе прихильність людей. [1].

Будь-який конфлікт виникає не миттєво, причини його накопичуються і зріють іноді протягом досить довгого часу. Розвиток особи неможливий без подолання внутрішніх суперечностей, розв'язання психологічних конфліктів. Стратегія вирішення конфлікту залежить від суб'єктивного визначення ситуації. Конфлікт може сприйматись як підстава для вирішення протиріччя і в цьому випадку ведеться пошук конструктивної поведінки, направленої на вирішення конфлікту. Якщо ж конфлікт сприймається і оцінюється як загроза тоді людина веде пошук зняття емоційної напруженності, що виникає при конфлікті по типу психологічного захисту. Е.І.Кіршбаум виділив шість типів поведінки педагога в конфліктній ситуації і дав їм наступні умовні назви та позначення: «репресивні заходи» (РЗ), «ігнорування конфлікту» (ІК), «рольовий вплив» (РВ), «стимул для власних змін» (СЗ), «з'ясування мотивів» (ЗМ), «рефлексія» (Р). РЗ – спосіб дії, при якому агресивна поведінку студентів на-магаються змінити шляхом застосування репресивних заходів. ІК – реакція на конфлікт, при якій ...

ПРОДОВЖЕННЯ див. 16 ст.

ДИВОСВІТ

10 БОРЦІ СЛАВИ

ЩО РОБИТИ??СКАЖІТ!

НА ПОРОЗІКОНФЛІКТ

Про єгипетські мумії знавуть навіть діти. У підручниках навіть малюнки про те, же мертвих цілими ритуалами та медичними маніпуляціями готували до погребіня. Лем тре памятати, же все то з вірою у воскресіння! Єгипетська антропологія (людинознавство) складна. Се нинька школярам мус доводити же в них є душа і вона безсмертна то древ-ньому, «дикому» єгиптянинови в людині виділося безсмертя душі, окреме істуваня імени, багато такого, що нам годі описати своїми куцими поняттями. Для мене очевидно, же релігія Єгипту - се релігія Воскресення. Най то буде часом у міфологічних здогадках, каламутних прозріннях, у формі язичницких обрядів... Тіло — священне, тіло вічне, і воно — моє. «Я втілюси в комара та й будяк з мене не виросте» (Базаров). Я воскресну в моїй плоти, з котрою я грішив або старався творити добро.

Саме тому ми зачали розмову про те, що було очевидно для давніх язичників, але закрите для мільйонів «грамотних» людей, котрі літают літаками та користуються рахунками в банках. А се ж така проста та світла думка — усі воскреснут! Се чудо — мы вічні! Навіть кидь ми того не хочеме. Саме ми — і з душею, і з тілом. Істинне Христианство зачудовано завмерло перед порожним Гробом Спасителя. Воно позират на пелени та слуха дивні слова ангела «Господа ту не є, яко восресе!» і несе сю вість Вселенній.

Се стосуєся Православія, бо католики зосереджені не стілько коло печери Воскресення, скілько коло вертепу Різдва. Так, «Бамбіно Єзус», Дитя-Господь, Эммануїл. Се головна тема католицизму — Бог на землі, Бог межи людей. Хто бував на Заході, хто ся цікавив релігійним житям західних християн, знає, як то много пісень, вершиків, колядок та проповідей присвячено Різдву, а наскілько мало — Воскресеню. А от східне християнство сприйма Різдво лишень сходинкою. Дивною, унікальною, що переважа навіть сотворення світу, та все ж етапом. А от Пасха - вінец. Не обручення, не роз-писка, а шлюб Бога з людинов у повноті. Царство Боже не буде зведено на землю, хіба земля та всі хто живе на ній мают дорости до Єрусалима Небесного.

У світлі Воскресення, лем у нім мож ділитися з ближнім навіть необхідним, мож робити все те, чим рясніют житія святих, що так важко вмістити свідомістю безблагодатної людини. Світло Різдва дає надію, зове міркувати, молитися, а урочисте торжество, вибух, який не ранит, а усіх пронизує наскрізь і всім вказує вгору - се Воскресення. Як то шкода тих, хто гадає си же смерть — «лем мнясо та до ями». Їм ані дерева зеленіючі, ані метелики з лялечки, на жаль, не кажут: «Ти воскреснеш!» Адамові діти глухнут і сліпнут тисячима. Але ж древо житя зеленіє. Цілу ніч Великодня, цілі свята в обителях та общинах Христових бринит: «Хри-стос Воскресе!…

Протоієрей Андрей Ткачов Се всім відомо, що народ єврейський дуже пов'язаний з

Єгиптом. Чотири сотні років замешкували потомки Якова туйка. Туди тікав, удти ся вертав домів на руках Свеї Мамички Сын Божий. Новозавітна історія ще рясніє дивовижними подвигами ченців єгипетських монастирів та скитів. Се невипадково. Бо ж мают певні риси у культурі єгиптян вказувати на місце народу у священій історії. Інакше чому саме Єгипет, а не Китай, не Індія, не ацтеки... Мені ся видає, же відношення до смерти є сею рисою, же виокремлює єгиптян із іншого світу.

«Небо! Небо!»

«У сему свїтї все буде бiднота, доки люди ся не научат дiлити» (Мати Тереза)

БОРЦІ СЛАВИ 11

ШАНОВНА ГРОМАДО! Щиро дякуємо усiм, хто допомiг зiбрати кошти на проведення урокїв з сиротами та тала-новитими потребуючими учнями нашоі школи для дэтей з наслїдками полїомїєлїту та рїзних форм ДЦП!

Від Богоявлення до Вознесення було зiбрано шїсть тисяч вісімдесят гривнiв, що допомогло учням провести уроки на виіздэ та у школї виступити їз концертами у Бориславэ, Дрогобичу й Києвэ. Детальний фотозвїт чека вас на сайтї

www.spmu.narod.ru (новини)

ЩИРА ПОЖЕРТВА

СВІДКИ ПРАВДИ

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ В ІНТЕРНЕТІ:

ШАНС НАШОЇ ЕКОНОМІКИФінансові інтереси ЄС в Україні виглядають надто суперечливими. З

одного боку європейський фінансово-корпоративний інтерес дестабілізує положення України, з іншого боку союзно-геополітичний інтерес ЄС прагне підтримати макроекономічну рівновагу в Україні. Україна несе на собі по-рівняно незначну частку східноєвропейської кредитної заборгованості, що, однак, не полегшує стану її економіки. Так, на 1 січня 2009 року валовий зовнішній борг України складав 103,2 млрд. доларів США, або в перера-хунку – 2200 долларів на душу населення України. При цьому державний борг України є порівняно незначним і складає 19,3 млрд. доларів, з яких за урядовими зобов’язаннями – 14,6 млрд. доларів, а Нацбанк заборгував МВФ 4,7 млрд. доларів у вигляді першого отриманого стабілізаційного траншу. Оцінки державного боргу справді не обіцяють дефолту. Однак значно більше занепокоєння викликає приватний (корпоративний) борг, який сягає 83,9 млрд. доларів. Саме за рахунок цих коштів в Україні тривалий час відбувалося зрос-тання ВВП, рівня доходів населення та демонструвалися економічні успіхи. Майже половина зовнішнього корпоративного боргу України (39,4 млрд. доларів) припадає на український банківський сектор. Активне входження західноєвропейських банків в Україну останніми роками супроводжувалося заведенням значних кредитних капіталів в українську економіку. Це відбу-валося через утворення дочірніх банків в Україні та надання їм кредитів. З початком кризи материнські європейські банки почали виводити кошти зі своїх дочірніх установ в Україні, так само як і по всій східній Європі. Цим пояснювався катастрофічний відтік капіталу останніми місяцями з української фінансової системи. Дочірні банки в Україні відчули проблеми ліквідності, однак їхній порятунок став тепер справою не материнських європейських банків, а України, яка намагається втримати свою банківську систему. Втеча капіталу за кордон, зняття депозитів та імпорто-залежна економіка обумо-вили формування катастрофічно від’ємного зведеного платіжного балансу України. В жовтні минулого року дефіцит досяг 4 млрд доларів на місяць, що підірвало стабільність національної валюти. Подальше покриття дефіциту зведеного платіжного балансу в Україні відбувалося за рахунок валютних резервів НБУ, які станом на 1 березня 2009 року скоротилися до 26,5 млрд. доларів США. За офіційною інформацією самого ж Нацбанку, цих резервів вистачить на оплату імпорту протягом наступних 5 місяців.

Історичний досвід країн, які блискуче вийшли з криз через реалізацію національних програм модернізації, свідчить, що в кризових умовах держава сама має стати активним покупцем продукції постраждалих галузей і замовни-ком інфраструктурних проектів. Саме цим шляхом рятували і розбудовували свій реальний сектор Південна Корея, гітлерівська і післявоєнна Німеччина, Тайвань і, звісно, Сполучені Штати Америки доби Рузвельта. Завдяки «Но-вому Курсу» в 30-роки минулого століття в США було побудовано 80000 кілометрів доріг, десятки тисяч шкіл та півтисячі аеродромів.

Чи варто нагадувати, чим завершилося свого часу сліпе виконання вимог МВФ для Бразилії, Мексики та Аргентини? Крахом економіки. Добре, що деяким сміливцям сьогодні вистачає духу говорити про неповну відповідність рекомендацій МВФ національним інтересам України. Існувати в період кризи на бюджетні кошти, як то радять міжнародні фінансисти, затягнувши сильніше паски, - це шлях деградації і революційних потрясінь. За розрахун-ками Юрія Полунєєва, емісійне фінансування інфраструктурних проектів в обсязі 100-140 мільярдів гривень (враховуючи кошти на рефінансування банківської системи) дозволило б Україні оживити реальний сектор, подо-лати безробіття і зубожіння населення, здійснити модернізаційний прорив і, водночас, втримати інфляцію в контрольованих межах. З огляду на змальо-вану вище складну фінансову ситуацію очевидно, що одним з найперших пріоритетів України стоїть порятунок і стабілізація банківської системи, вирішення проблем дефіциту платіжного балансу.

Реформи, модернізація, оптимізація, оновлення, наведення порядку і гармонізація – всі ці процеси необхідно розпочинати вже зараз, під час кри-зи. Тоді Україна зможе гідно і з виграшем пройти через вузьке економічне вушко кризової голки. Головне сьогодні, як ніколи, пам’ятати, що спасіння потопаючих – справа рук самих потопаючих.

Олексій Толкачов. Голова Громадського комітету національної безпеки України, Президент Європейської Асоціації Українців. Київ-Брюссель

Велика депресія: од економічного обвалу до успішних соціальних реформ.

Так відбулося у США 1929-1933 рр.24 жовтня 1929 р.(«чорный четвер») на Нью-Йоркскій фондовій біржі

вартість цінних паперів впала на 60-70%. З фінансової сфери це перекинулося в реальний сектор економіки, як свого часу за масштабами

1900-х років Россії. Велика депресія скоротила валовий внутрішній продукт США на 40%, інвестиції -- на 80%, особисте споживання -- на 20%. Причина - неадекватна грошово-кредитна політика держави. Вихід із ситуації повязаний

із іменем Ф. Д. Рузвельта, адміністрація якого запропонувала т. зв. «Новий курс», оснований на істотному збільшенні ролі держави в регулюванні і щойно до 1937 р.США вийшла з кризи за більшістю показників на попередній рівень, створивши підстави для глибокого реформування і соціальної переорієнтації господарської системи країни.

- У розділі “Публікації“ та нашому сайтови читайте про ПСИХОЛОГІЮ УПРАВЛІННЯ в сучасному менеджменті;

- Педагогічна психологія: http://osvita-ua.net/school/psychology/1664- ІДЕАЛ УЧИТЕЛЯ: http://osvita-ua.net/teacher/personality/3462- ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗАРПЛАТИ: http://korrespondent.net/business/

economics/818791- НЕЗНАНІ ФАКТИ. КИРИЛІВСЬКА ОБИТЕЛЬ КИЄВА http://www.interesniy.

kiev.ua/old/architecture/hramy/kyrylivska_church/istoria_kyrylivka- ЧУДОВІ ФІЛЬМИ НАШОГО НАРОДУ http://glas.org.ua/projects/skryzhali/- САМОЛІКУВАННЯ ЦИГУН www.vsegdazdorov.ru- БОГОСЛОВСЬКИЙ КЛУБ ХРИСТИЯН www. bogoslov-club.ho.ua- ДОПОМОГА В ЛІКУВАННІ ДІТЕЙ www.chnola.org/therapies.htm- СПРИЯННЯ У РОБОТІ З СІМ’ЯМИ: www.childlife.org- ПСИХОЛОГІЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ У КЛІНІКАХ www.hpsy.ruypublic/x2625.htm- ДОПОМОГА ДІТЯМ У КЛІНІЦІ deti.msk.ru/- АСОЦІАЦІЯ ПАЛІАТИВНОЇ ПОМОЧІ JALMALV, Франції www.jalmalv.fr/- “КОВЧЕГ” Жана Ваньє (рух інакообдарованих ) http://ru.wikipedia.org/wiki/- СКАУТИ НА ГОВЕРЛІ http://news.uzhgorod.ua/novosti/12927/

12 БОРЦІ СЛАВИ

ДУХОВНА БОРОТЬБА

Наприкінці травня, коли Три конференції одночасно відбулися у Дрогобичі, стихійно пронизані молодіжною проблематикою: 6-та міжнародна наукова конференція «Молодіжна політика: проблеми та перспективи» (на базі Педуніверситету за фінансування Держав-них Відділів молоді та сім'ї), світоглядно-практична конференц-нарада «Молодь України, Європи та світу. Сімейні ціності нині» (в актовім залі міськради за участю освітян та представників православного духовенства краю), а також студентська конференція-семінар «Молодь і діалектика мислення сучасної людини» на філософському факультеті ДДПУ.

Одну з них (конференц-нараду в міськраді) благословив участю архієпископ Львівський і Галицький Августин. Учасники обговорю-вали оптимальні шляхи відродження масових молодіжних рухів на кшталт ПЛАСТ та СПМ та СУМ з метою гармонійного розвитку творчої традиції у взаєминах «батьки-діти», «подружжя - суспільство» та преображен-ня мікроклімату молодіжних субкультур. Більшість фахівців підтримали тезу про необхідність творчого переосмислення

західних кліше «ювенальної юстиції», «Декларацій прав дитини», а також інших глобалістичних законопроектів, які під ви-глядом «політ-коректності» та «толерантного невтручання» нав'язуються суспільствам для переінакшення інтимно-родинних взаємин тa руйнування авторитетів християнського батьківства. «Смирення Ісаака, - вважає Владика Августин, - якого Авраам за наказом ангела Божого веде на жертву Мирну Господу, вдячність та послух синів своїм батькам у всіх біблійних родинах допомогли закласти фун-дамент правильного розуміння ПРАВо-суддя та сПРАВедливости родової у єврейському суспільстві. Міцністю родини завше стоїть громадськість. Слабкі родини - передвістя війн та негараздів. Під виглядом грантів та стипендій нині ціле покоління молоді ви-ховане на омані фінансових пірамід США, які стали руйнуватися з першими ударами кризи». Очищувальні водоспади грошового знецінення змили бульбашки мільярдних рахунків у банківських системах світу. Про це нині пишуть такі науковці, як Анатолій Горелов (Москва) та колишні мільйонери-бізнесмени як Герман Стерлигов (Тула).

До вашої уваги корткі тези науко-вих доповідей та розробок із конференції Педуніверситету, що увиділи світ у одноіменному збірнику «Молодіжна політика: проблеми і перспективи. Дрогобич. 2009».

Анатолій Горелов (Росія): «Кри-зис напоминает рак: чудовищное разрастание бесполезных клеток, которые работают не на общественный организм, а на самих себя... Раньше крестьянин мог прокормить только себя, сейчас, возможно 1000 человек. Тут опасность, ибо оставшиеся 999 могут начать вести паразитический образ жизни вместо того, чтобы развивать новые виды произ-водства, высокие технологии, науку и т.д.

Рано или поздно система рушится, погребая под собой того одного, «который с сошкой». Чтобы преодолеть глубинные причины кри-зиса, необходима переоценка ценностей - от-каз от ложных ценностей потребления (чит. «Общество потребления» Ж.. Бодрийяр) ради ценностей творчества, производства, труда, справедливости, родины, семьи, познание себя и мира, любви, воспитании и заботы о ближнем, милосердия - всех этих высших ду-ховных ценностей, соответствующих природе человека и обеспечивающих эволюцию!»

Євгеній Ахтирський (Луганськ): «За економічними показниками ми скочуємося дедалі більше на периферію. Oтож, і Болонсь-кий процес освітньої інтеграції поки що несе лише захист від американізму в освіті, ство-ренню вертикального ліфту для соціалізації та мобільній задіяності найталановитіших, щоправда, ніякої гарантії рівності у цій демократизації на капіталістичний манер немає. Через показники, які Валерстайн зазначає як капіталістичні складові соціуму та глобалістичні наслідки, якість освіти невблаганно падає. Криза цінностей спожи-вацтва спонукає, за висловом І. Ф. Кононова до головного резерву суспільного розвитку - творчості та науково-технічним вдоско-наленням напротивагу перевикористанням природніх ресурсів».

Николая Шоков (Білгород, Росія): «Педагог має знайти підхід, аби цікаво та довірливо пояснити учневі, що в основі жаргонного сленгу є не сила, а слабкість, бо люди, що сваряться та з презирством і іншими негативними емоціями висловлюються про певні речі, впускають ці емоції та ці явища у своє життя, стають безсилими проти руйнівної стихії занепаду, розкладання, гниття»... Ще академік Лихачов Д.С. дає науковцям провідні теми для освоєння творчого

СОЗИЖДИ НА КАМЕНІ ВІРИ

12 БОРЦІ СЛАВИ БОРЦІ СЛАВИ

ПОМОЖИ МОЛОДИМ

13

подолання стандартизованості та шаблонності офіціозно-ділової мови, від якої молодь тіка у неформальні суб-культури... Аналізуючи жаргонні словотвори та тексти, вчені дійшли висновку, що жаргонні дієслова не виходять за рамки інстинктів та грубих проявів лайки, бійки... Це, відтак, огрублює мову, психіку, а відтак і свідомість молодих людей, розв'язуючи язика до «чорного слова», а руки до беззаконня заради епатажу, емоцій... Тепер вже берегти мову - значить не лише очищати наші збідовані уявлення про такі поняття, як Любов, краса, сила тощо..., але й протистояти виру брудних емоцій, з якими прилипли фразеологізми жаргонні на психологічні та побутові поняття нашого кожнодення»...

Адам Бобрик та Ізабелла Кохан (Польща): «Інтегруюча роль молодіжних православних братств у Польщі нині набирає ваги найдієвішої профілактики ціннісних орієнтацій студентства та учнівської молоді серед словаків, поляків, греків, сербів, чехів, українців, білорусів та росіян. Перед небез-пеками криміногенних сплесків та соціальних негараздів у суспільстві, саме таке молодіжне немасове та неформальне преображення (на-вернення) молодіжних орієнтацій принесло результат у східній Польщі (Білосток, Пере-мишль, Холм, Підляшшя, Надсяння). Коли групи молоді по 30, 300, 5000 осіб єдналися у молитовному хресному ході до гори Грабарки на чолі із стареньким духівником митропо-литом Василієм, відродження сімейности та родинности у церковному шкільництві. Коли 1982 року відродилися польські БПМ - братства православної молоді, це спонукало молодь дотворчої діяльності, до відкриття молоді інших країн, до святинь Яблечної, За-блудова, Супрашля. Нині згадують ветерани молодіжного руху, що найважливіші рішення ухвалювалися вічем молоді (як у старовинні часи протословя'н вічем Роду та племен) у тіні хрестів гори Грабарки. Богословські за-няття, лекції, танцювальні вечори просто неба, кінопокази та спартакіади - все це та багато інших форм проведення творчого дозвілля - дало плідний результат - мостецька, культурна діяльність у Польщі дозволила створити атмосферу та мікроклімат з молодіжними інфраструктурами! «Я щойно повернувся з Польщі, де молодіжні капелани працюють краще за соціальних працівників усієї Аме-рики разом взятими, - ділиться архієпископ Львівський і Галицький Августин, - нам теж мабуть, варто пережити часи зрізаних гілок, аби побачити новий чистий цвіт на колись занапащених деревах».

Іван Кулініч (Львів): «Сучасна мо-лодь жахливо мало залучається о громадської роботи, до художньої творчості, кінотеатри та спортзали перестали бути цікавити творчими центрами, концертні зали, філармонії, музеї та народні доми по старовинних селах за-непадають пусткою. Бездумне переглядання телепередач, зав'ядання у тенетах компютер-них ігор, викривляє інтереси відводячи від національно-таємничого та інтимно-рідного до західно-бездуховного, породжує насилля над світом власної душі та невігластво в пи-

таннях своєї прадавньої культури. Відсутність чітких життєвих ідеалів, страта духовних цінностей б'ють по соціально-культурній активності студентів. У такому тупикові студент готовий продати себе, свій вільний час, свої неповторні безцінні таланти за матеріальні приманки першій яскравішій фінансовій бульбашці. «Зароби круті гроші! Хильни пива і розслабся!» - ось заклик до безкінечного кола споживацтва. Неформальні об'єднання нині мають бути вивчені доско-нало і найпозитивніші, найекологічночистіші товариства (особливо церковні) - залучені у навчально-виховний процес!

Соціальну активність молоді можна вря-тувати відчайдушними спробами оживити молодіжну політику:

1) організаційним забезпеченням та ви-сокофаховим прикладним навчанням із до-ступними та ефективними формами;

2) фінансуванням та кредитною підтримкою молодих підприємців;

3) пільговим оподаткуванням;4) державною закупівлею продуктів

молодіжного бізнесу;5) створенням робочих місць для молоді і

державою, і общинами, і підприємствами.»Юрій Коротенко (Росія, Москва):

«Молодь завше була залежнішою од ЗМІ, процесів глобалізації. Нині це бачимо через прагнення до американської культури - домінуючі позиції забезпеченості, кар'єрного зростання та влади. Це передусім через політику, яка переважала усі постперебудовні роки в країнах пострадянського простору, коли молодь забута, а проблеми молодіжні пущені на призволяще, втрата стабільності у праві на житло та на працю. Тому не дивно, що останні 15 років соціологічні опитування засвідчують ціннісно-нормативну кризу в молодіжному середовищі слов'янських країн, а на запитання про вигідний контракт із виїздом на ПМЖ закордон ствердно відповіло майже 45 % молоді. Відмовилося виїздити 26, а за-вагалося 28% опитуваних».

Сергій Оленич і Андрій Довженко (Дрогобич): «Класифікуймо так цінності, які впливають на дієві механізми сучасної молодої людини:

- творчі та світоглядні цінності (знання та самореалізація учня, студента як творця і новатора, самопізнання та рефлексія);

- духовно-моральні цінності (розрізнення добра і зла, користі та шкоди для здоров'я свого та навколишніх, естетичні смаки й переконання);

- національні й громадянські уцінності та переконання (повага до нації, етносу, куль-тури, мови);

- матеріальні й економічні цінності (госпо-дарювання, добробут, достаток)...

Ми не претендуємо на вичерпність, адже цінності визначають людські вчинки, взаємоію з іншими людьми... Отож, соціалізація нашої молоді полягає в постійному творчому відборі тих цінностей, що були створені минулими поколіннями».

Петро Фещенко, Лілія Фещен-ко (Дрогобич): «В усіх європейських навчально-виховних системах, зокрема й у

вітчизняній, питання теологічної сутності молоді та розвитку молодіжного християнсько-духовного руху має велике теоретичне і прак-тичне значення. Через складні суспільні трансформації, загострення соціально-еконоічної кризи та інші чинники сучасне церковно-релігійне життя переживає ряд конфліктогенних проблем, що є небезпечними для молоді (імпульсивно-максималістські творчі особи часто бувають втягнутими до міжконфесійних чвар і протистоянь). Тому основну роль варто відводити саме сімейному вихованню з боку навчально-вихованих інститутів нашої країни для плекання істини, добра, милосердя і справедливості».

Андрій Гринечко (Дрогобич): «Дослідники Р. Мей та К. Хорні вважають тривожність у молоді не лише реакцією на-небезпеку - передусім від непередбачуваністю процесів у суспільстві. Є ще емоційна скла-дова самооцінки - значущості, що надає собі та певним рисам своєї особистості індивід. Адже самооцінка впливає на поведінку, діяльність та розвиток особистості. За Л. Пеп-ло та М. Міцелі самооцінка це також і процес самопізнання та критичної самосвідомості. Самооцінка буває низька або висока за рівнем, адекватну та неадекватну за співвідношенням, конфліктну та безконфліктну за особливостя-ми будови. А бідіється вона на основі оцінок довколишніх та оцінки результатів власної діяльності. Це відбувається десь на межі реального та ідеального уявлення про себе. Отож тривожність, як властивість та як стан, штовхає підлітка до прогресу, до зміни став-лення та самопостави у суспільстві, має от-римувати як півищені, так і понижені прояви. головне у ній - поклик до творчости! В цьому богоподібність людини! Певний оптимальний рівень заниженої самооцінки (смирення) є каталізатором до успішної діяльності!»

З новинами та вашими особистими дослідження радо очікуємовас на нашому сайті www.spmu.narod . ru

Перед Вознесінням Христо-вим Владика Августин відвідав учнів Бориславської спецшколи-інтернату з подарунками від аме-риканських родин християнсь-ких і в особистому спілкуванні відзначив неабияку потужність викладацького складу школи та педагогічно-ресоціалізаційну роль у Карпатському регіоні.

...Ано ж бо помрієме. Най Внутрений Дім Душі буде просторым, повен повітря та світла з великими вікнами. У єго числених та й таких різных кімнатках та комірках суть усі потрібні речі до житя, — ото ж не тре нич си шукати. Ту суть зали з кімнатками для гостей, для близких, для офіційных стріч та діточих забав, а нагорі навіть — поетичная голубятня. У фундаментови — моцні підвалы, же йдут углиб та углиб: се скарбниці знань і досвіду. потужні акумуляторні батареї творят великий енергозапас житєдіяльности, хіба собі сповняй-ся енергією Сонця, світло которого вы ловите завше — навіть кидь Сонце за хмарками.

Дім моєї душі відносно чистий (бо я давно не смічу в паркови та по вулицях) і утримуєся в порядку, хочай вун ся постійно розбудовує — і угору, і всередину. Завтра сись Дім уже не той, же быв учера, а рік мінит 'го фасади та середину невпізнавано, хотяй несущі конструкції сего Дома суть постійні і єго не переплутаєш ані з яким іншим. Ваш Палац теж най не втратит висоти та не хитнеся, бо закладений не на зыб-кому болоті, а на камені молитви среди миру. Небо над ним ясне, добрі дороги прямуют на всі боки. Дім богатший, аніж ви си уявляли! А всі, допущені в него, получают в дар стілько, кулько лем здатні вмістити та винести.

Мій дім Муй ладный, файный, старый дім!В твоїх просторых коридорахМовчаннячко ся світе в шторах —Воно ГОСПОдарує в нім. В тім залі, же мов лине вдаль,Де купу літ співа про тебеМалий старесенький рояль,Все вдосвіт сонця входе небо. Се было давно. Вудтоді в моїм Домови по-

бували тысячі людий, сам Дім выріс и уж не є тов малов хижею край лісу. Но тишина во внутрених комірчинках зостала ся такою ж про-зорою, а відлуня одиноких кроків скрипущими гвинтовими сходинкамы туй мені таке миле.

Чи всіх я впускаю до себе всередину, в Дім свеї Душі? Певно же ні. Се быває небез-печно, і не хіба для мене, а передовсім для непідготовленых гостей. На самій горі, пуд небом, од вільности та висоты й свободы у них крутися голова, а до польотів вони явно не готові. У внутрених кімнатках, де необычна хіба планировка, гості часом стукаютси лобом до несподіваних перегородок. Похід підвалами взагалі потребує іншої физичної підготовки. У когось од навантажень підкошуются ніженьки — слабенькі бо, а комусь сяющі скарби можут навіяти жах потойбічности... До речі, там, у підвалах, таки дійсно ходят вельми незвичайні створіння. Лем я люблю быти екскурсоводом, і, кидь тренировочні походи виявляют достатну синергію співтворчости, всім зацікавленим відкриются усі маршруты й доступ до всих кімнат, ай навіть бібліотеки.

Спільні мандрівки, зазвичай, ся скінчуют знахідками нових дрогоцінностей. Часом щось додаєся від гостей як експонати доброї Спільної Справи. Відтак ся поповнює педагогічно вывірена композиція. Навіть школярики та

дошкільнята нинька здибают ту багацко повчального. А типирь зазвідайтеси: двери мого Дому бывают і затворені. Муй дім — не прохідний двір і не нічліжка, я не давав обіту збирати ту під своїм дахом усіх, кому то ся хоче. Я часто буваю зайнятий працею, і тоді, трапляєся, гостей не принимаю. Сли же хто ся стане ломити силов — 'му ся непоздоровит! Ош бо стіны та двери в мене міцні. Небажаних прибульців як ся належит «проводят» добрі привиди мого саду.

Як ся ми здає, нинька людина не тямит о дві головні справи. Перва — се наскілько вона ВІЛЬНА. Як сись чоловік не видит своєї необъятної свободы, своїх бесконечных МОЖ-ностей та численных выборів — і, сякым чином, бездумно тратит шанси. Человік много більш свободен, аніж гадає то. Бо в зовнішнім, обступаючім (читай - оббріхующім) 'го світі — тівово запилючені штампи та стереотипы (а часто вони стают внутрішніми ланцюгами йому), співтворені щей ним самим, не дают 'му вільно жити. Лем кидь зовнішній світ накидає людині обмежень купу (хочай бы тлінним тілом та грубощами споживацтва), то внутренний, ду-шевный світ — се вже мир абсолютної свободы. Ту вже повна відповідальніст духу!

Зачім се знати, пощо об сім думати? Обы мати ПРАВду о тім, ХТО ты єси і чого од тя мож чекати. Человік («чоло віку» - думающа субстанція само-буття) нігди не стане сво-бодным, доки не затямит, же зара вун ні-хто, лем таке собі щось. Доки не втямит, що быти вільным — се прекрасно. І просто. То значит просто не будувати довкола зайві стіны. Про-сто БЫТИ вільным. Кидь міркуєш про себе, то зачасто думаєш за те, який ти єси. Але в реальности про такого, яким ти був до сеї миті! Себто — у минулому. А тре часто-густо мислити себе так, обы стати іншим, другим, таким, як Татко Небесний хоче тя видіти.

Ум фіксує даність, статику — а ти хочеш быти зафіксованым, нерухливим? Та ж рух се житя! Відкинь ланцюги залежностей з ума (сига-рету, бутылку, наркотик, гнилі слова та звычки), скочи у будущність! Скажи си: «Я знаю, что я великий: лем знаву не тому, що маю докази, а знаву для того, бы ті докази постали».

На жаль, человік нігди не живе КУДИ. Вун завше живе ОдКУДА. Вун ся основує на тім, чим є чи був, а не на тім, що 'му тре. Вун ся змучив уж жити тим прошлым, себто засмальцо-ваною буденністю, та сею «ніби-то-реальністю» затворяє си майбуття...

А на самім ділі, Ваше житя — прожите вами житя — се житя уже чужої вам людини. Ваше житя ся зачинає лем нинька, лем типирь - сись момент. І так буде щомиті: минуле — ся минуло і тому — не ваше. Ваше — тілько май-буття. Отож, Я выбираю СВОБОДУ! Теперка не просто «свободу від», бо не палю та не п'ю давно... Я выбираю СВОБОДУ ДЛЯ Тя, Отче Наш! Для тебе, брате, сестро! Для тя, СЫНКУ, ДОЦЮ! Для тя, РОДино, Батьківщинонько, РУСЬ Карпацька!

Імпровізований переклад з північноруського сайту «За-писки душевного архитектора»...

14 БОРЦІ СЛАВИ

НАСТАНОВИ МУДРОСТИ

ДИРИГЕНТІВ військових оркестрів та музикантів духових і ударних

інструментів набирає Львівський Інсттут Сухопутних військ Національного

Університету «Львівська політехніка» тел.80679064970, 0975346332, www.vdk-lisv.at.ua

POLAND and UKRAINE - Усі свята та цікаві започаткування на тему співпраці наших країн: Польський інститут в Києві www.polinst.kiev.ua/ua

ФОРУМИ дитячої ФАНТАСТИКИ, де учасники: Катя Chilly, Анжеліка Черняхівська, письменики Нез та Лана Світлі, режисер Юрій Сушко та ін. Організатор конкурсу – молодіжний журнал «Стіна» за підтримки благодійного фонду «Приятелі дітей» та виставкової компанії «Медвін».Телефони (044) 456-63-18, (050) 642-00-98 http://www.deti-indigo.at.ua/

ЛІТНІ ТА ОСІННІ дитячі табори - Південь України. Див уважно сайт християнської молоді «ПРИТВОР»: www.

pritvor.kiev.ua

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ ЛІТНІ ШКО-ЛИ «Дух і літера» НаУКМА:

Найдавніші спроби науково пояснити психіку зафіксовані у давньоєгипетському папірусі - “Пам'ятці мемфіської телеології” (кінець IV тис. до н.е.), де вперше описується механізм психічної діяльності. Централь-ний орган - це серце людини, котре “усякій свідомості дає підніматися”. Мова ж повторює усе, “що замислене серцем”. У стародавніх китайських медичних книгах (наприклад, у “Книзі про внутрішнє” - VIII ст. до н.е.) головним органом, або “князем тіла”, з яким пов'язана психічна діяльність, також називається серце.

Видатний римський лікар Гален (129-199) використовув при тлумаченні душі поняття “пневма”. Периферична пневма поєднується з центральною, внаслідок чого душа стає здатною розпізнавати тілесні зміни. Такий по-гляд наближається до поняття про свідомість і відкриває новий етап у розвитку науки, пов'язаний з вивченням свідомості як голов-ного феномена психіки.

У ІІІ-Vст. поняття свідомості завдячуючи працям Платона (бл. 205-бл.207) й Авгу-стина (354-430) набуло ідеалістичного тлу-мачення. Усі знання вважалися вміщеними в душу, яка здатна до самоспостереження, самопізнання, розуміння власної діяльності та набуття таким чином внутрішнього досвіду. Останній відрізняється від досвіду зовнішніх органів чуття. Такий погляд було названо інтроспекціонізмом.

МОЛОДІЖНИЙ ТАБІР-УМСА Табір для молоді від 18 років буде

проходити з 5 по 11 липня 2009 року в Кіровоградській області з 05 липня по 11 липня 2009 року. Умови прожи-вання: в наметах. З собою необхідно мати спальник та туристичний килимок.Харчування: стаціонарне в трапезній.Вільний час волонтери проводять разом. Терміни подачі заявок на участь в таборі: на адреси: ukr_ymca@voliacable.com та hurtovyy@rambler.ru

УКРАЇНА ВЕЛИКА

ЗАВТРА БУДЕ ВЖЕ ПІЗНО

ПРИЄДНУЙМОСЯ СКАУТИНГОМ: http://www.scouts.com.ua/

протодиякон Іоанн Діденко

БОРЦІ СЛАВИ 15

МОЛИТВА ПАЛОМНИКА:за збіркою під благословеням архієпископа

Тернопільского Сергія «Азбука Молитви»:Будучи мандрівним паломником, бага-

то святинь відвідав я, у багатьох обителях пожив, навчаючися внутрішньому молит-венному діланню. Одного разу Господь мені таке відкрив: жив я у каплиці при церкві, де приходили різні люди молити-ся, одна дівочка приходила та бормотала якісь дивні молитви, зовсім перекручені. Я питаю: «Хто тя так навчив молитися?» Вона відказує: «Мама. Бо тато в мене старообрядець безпоповець взагалі». А я їй пояснив як «Отче наш» читати, інші молитви та й найкоротшу нашу «Господи, Ісусе Христе, Сине Божий помилуй мя, грішнаго»... За якийсь час прибігає вона до мене у інше село та побиваєся: «Хотят ми силою заміж віддати без вінчання церковного. Помолися за мене»... Тут прибігають чотири здоровенних хлопа та й хапають мене. Її до батьків, а мене – у сільську каталажку... Вранці прийшли два служиві, висікли мене різками та й відпустили; а я собі пішов далі, благо-дарячи Бога за те, що удостоїв мене потерпіти за ім'я Його. Це мене тішило та ще більше розігрівало внутрішню безнастанну сердечну молитву. Усі ці події ніяк не образили мене, немовби не зі мною сталися, а з кимось іншим, а я мов з боку на це все глядів. Навіть коли сікли мене різками, то в силу мені було терпіти; молитва насолоджувала серце, і не попускала звертати увагу на зайве... Потім я прочитав у Іоанна Карпафійського у 35 главі, що часто вчитель підпадає під спокусу за тих, хто духовно настанови у нього отримує, а той хто ревно ся молит, через страшні спокуси мають силу перейти. Та й апостол Іоанн Богослов нас заспокоював: «Більший у вас в середині є, аніж оте, що в світі» (1 Ін. 4,4). Григорій Фесалонікійський настано-ву всім нам дає, же не лем ми самі маєме ся молити файно в імені Христовім, але й відкривати сю таїну та благодать іншим ченцям, мирянам, жінкам та чоловікам, діточкам та стареньким – пробуджувати у них усердіє старанне до безнастанної молитви. Не встиг я відійти верст 20, як уздрів фіру дорогою з міста, а на ній – мати теї дівочки. Така рада: каже не схотів той хлоп женитися на дівиці, та й пішов си іншої глядати. Дала мені перепічки в дорогу та й пішли кождий своїм шляхом. Отак ся вершит Божа воля.

Вітаючи читачів із Днем Народження Церкви, уточнімо, що саме земної Церкви - себто Днями зіслання Духа Святаго на апостолів у Єрусалимі. Побажати тут перед усім варто одного: звершення Правди Божої у серцях кождого з нас. «По тїм впїзнают вас, що ви єсте Христові, як будете мати межи собою ... ЛЮБОВ».

Оскільки видання ваше молодіжне, учнівско-студентске, а я - священик, відповідальний у єпархії за справи молоді, то хочу мовити мовою молодих. Любов примножується зусиллям серця, волі, як учит преподобний Серафим саровський чудотворец. То як капітал частинками докладаєся в банк, так і здатність серця любити (прощати образи, вершити подвиги заради ближнього, рятувати людей од біди, життям ризикувати заради Бога і душ людських) накопичується днями, тижнями, роками.

Молю Бога, аби наші учні студенти ширше мислили,чистіше дивилися на світ. Для юних умів характерний творчий пошук незвичного: най він провадиться у потрібному напрямі: не шукаймо чудес примітивних: от блискавка вдарила, чи миро стало текти по іконах, чи з’яви на небесах усілякі... Все це не віра, а навпаки - явища оскудіння віри. Заглянім у Біблію: “Греки шукають мудрості розумування, а іудеї знамення“, але ж чудеса Божі довкола нас діються безнастанно, варто лише помічати їх та дякувати, як ся належит. Прийдіт до нашого храму та запитайтеся як дитинка у 2 рочки спішить із батьками на пасхальну службу в 4 годині ранку, як до причастя готуються, які відкриваються у людському характері нові можливості до праці, до творчості! От де чудеса.

Чому молодь сусідньої нам Румунії охоплена патріотичним “Руминія маре“ (“Батьківщино Велика!”), чому поляки настільки згуртовані довкола своєї державності? Невже данина моді? Ні! Невже націоналізм та вузьколобість? Ні! Кожен 5-й у них володіє трьома іноземними мова-ми і їздить вільно різними країнами Європи до навчальних закладів та по роботі. Просто у них не було стільки тих концтаборів та переслідувань і діти навчилися у батьків поваги до рідної країни. Та повага якраз і збудувала їхнє суспільство, згуртувала та допомогла розвинутися хрис-тиянській співпраці. А у нас, на превеликий жаль, дуже великий відсоток космополітів, котрі не розуміють справжньої духовності. Ви кажете покликати молодь у паломництво. Чудово. Але не можна організовувати це поверхнево та комерційно - там накупили просфорок, там - вервичок, там - відкриток та оголошень. Має бути особистісна, інтимна домінанта, яка дозволяє досягнути зосередженості духовного ділання (ред. - чит. сусідній матеріал “Молитва паломника“).

Для внутрішньої творчої підготовки молоді до уховної співпраці, до скаутингу та паломництва у нас в церкві все є. Візьмімо хоча б той же архітектурно-будівельний гурток, який можемо задіяти із старшокласниками та студентами: на реставрації старовиних стін нашого храму та зведенні нових куполів кожен може пройти велику школу та здобути рівень підмайстра-початківця. А Боже благословення допоможе добровольцям і влаштуватися на роботу з цими навичками, і особисте життя впорядкувати гідно. Храм єдности християн Борислава - це наша засаднича діяльність. Ми і з католиками, і з греко-католиками, і з баптистами, і з євангелистами готові разом робити справу - аби тільки добру корисну справу, а не сперечатися чий хрест золотіший чи більший.

Отож, із радістю ся молимо за кожде молоде серце, яке прагне любити, творити. облагородити середовище ковалівських багатоповерхівок та майданчиків. Най наш Борислав буде славним містом боротьби за єдність, за чистоту, за сповнене змістом сьогодення. Бо молодий - той, хто питає себе: якщо не я то хто? Якщо не нині, то коли? Завтра бо буде вже пізно.

Походи та літнє таборування, спортивно-культурна підготовка до паломництва, співпраця та студентсько-учнівське спілкування у розвиткові талантів. Все це - дорога до скаутингу. Звертайтеся цілими колективами, групами та курсами - організуймо реставраційно-відпочинкові команди і на кожне літо у нас буде ви-стачати і нових навичок з будівництва, і походів та поїздок горами та долами різних країн Європи. Най знайомства із християнами Сло-ваччини, Росії, Польщі, Румунії та досвід міжнародного спілкування будут наслідком нашої відданості та щирої зацікавленості у справі Христової соборності. Тоді до кождого навчального року ми будеме готові серцем і душею: ми справді будеме видіти нащо ся учиме, що на тре здобувати і яким чином.

священик Ігор Ткачів:

Які професії будут найбільше потребувати кваліфікованих українців за 5 найближчих років? Фахівці спробували зробити таку про-гностичну експертизу і що ж з того вуйшло (од майважнійшого до менш):

1. Програмісти, 2. Технології харчопромис-лу, 3. Архітектори, інженери-будівельники та працівники транспорту, .4. Менеджери готель-ного бізнесу. 5. Менеджери по персоналу. 6. Інженери-енергетики... Сміхота... Чи не правда? Ото зфантазували. За вихователів та вчителів не згадали, за сільгосподарів ані слова. Добре хоч на 10-е місце журналістів цьопнули... Але ж, пробачте, се на нинішній день така ситуація, але як тверезо глянути на кілько років вперід, то цілком зрозуміло, що найбільше людей по-тебуватиме Сільське господарство, МНС, ЕКО-служби, МВС, Міліція, комунальні господарства. І престиж уже буде не в тім, який імідж у фірми, а чи зможе вона взагалі вижити? Те, що юристи з фінансистами вимушені нинька перепрофілізовуватися на бухгалтерів малого бізнесу та менеджерів по персоналу й управлінців, то це факт не лише для України. Але при наших незадіяних ланах та розорених фермах, при нашім упадкови села як стане на ноги харчова промисловість? Програмісти прикарпатських шкіл, менеджери та маркетологи громадських кіл вже 5-й рік поспіль у молитовнім благанні - коли врешті решт дійде до виконання Указу

Президента і замість прокуреної мережі «Гральні автомати» в містечках Карпат працюватимуть цивілізовані світлі просторі Інтернет-центри з відеоспостереженням (де ігри будуть заборонені, але суспільно-корисні громадські проекти та молодіжні еко-туристичні та спорт-тусівки матимуть дошки обміну інформації)! Як нашим школам та центрам працевлаштування потрібні такі комп'ютеризовані майданчики, де за доступ-

ними цінами при якіснім доступі до мережі молодь зможе провадити захист заявок, аукціон проектів, участь у електронних нарадах із фінансування екологічних, сільгосп-промислових, туристичних, медично-оздоровчих, ландшафтних та лісотехнічних започаткувань! Тут і управлінцям, і психологам, і пе-дагогам, і винахідникам, і програмістам велика нагода втілити передвиборну ініціативу Юлії Володимирівни з проектом «Молодь допоможе Україні! Батьківщина просить твоєї активної позиції: Громадський форум www.spmu.narod.ru» Хіба не в цьому наша потреба вже нині? Хіба нові професії не постають у відповідь на гострі потреби суспільства? Пишіт нам, цимборе Бориславці, Дрогобичани, Карпатці! Най моцнійшою стає нині співпраця студентів та школярів - то й завтрашнім днем лучче подоймеся справа.

Засновник газети «БОРЦІ СЛАВИ»: Християнська Арт-Терапевтична Асоц іація «КОВЧЕГ» – Редактор - Тарас АндрусевичСекретар - Андрій КачмарчикФотокор - Назарій Бориславец

Ваші матеріали для редакціїнесіт на вул. Шевченка,5, м.Борислав,

Львівської обл., 82300Тел: 098-4141609 taa1@i.ua

www.spmu.narod.ru (НОВИНИ)

Лексика бережеся старовинно-карпацька.Газета видаєся редакцією на громадських засадах.

Авторські гонорари не грошима, а мішками благодатиРозповсюджуєся доброчинно.

Наклад 500 примірників. Обсяг: 16 друк. арк.Комп’ютерний набір здійснено волонтерами

за сприяння видавничої колегії Святослава СурмиНадруковано у Дрогобицкім поліграфцентрі “А-4”

видаєме коштом ваших добровільних пожертв для розвитку благодійного фонду “Святого миколая ЧудотворЦя”

куди піти? на кого Ся вивЧити?

Поможім ближнім Христа ради!За сприяння супермаркету «Наш Край»

Асоціація збирає кошти на концертикарпатських учнів у дитбудинках та притулках.

Кожен муз-терапевтичний виступ можеврятувати від депресії самотніх бабусь у

Дрогобицькій неврології, Стебницькій лікарні або й інвалідів у Підбузькому геріартричному притулку.

Най кождий день стане ВЕЛИКоДНЕМ благо-словення та со-творінням Нового Життя

ХРИСТА ВОСКРЕШАЮЩОГОНай буде так - +- Let ut be -+- Амінь

викладач продовжує вести заняття, неначе нічого не трапилось. РВ – поведінка педагога, при якій виявляються спроби позитивно-го вирішення конфлікту в рамках рольової взаємодії. ЗМ – реакція на конфлікт при якій головне зусилля спрямовується на з'ясування причин і мотивів його виникнення. СЗ – спосіб дій коли викладач змінює поведінку. Р – такий спосіб поведінки при якій головна увага приділяється раціональному вирішенню конфлікта.(Близький до ЗМ). Часто педаго-гами використовуються і інші психозахисні механізми, такі як раціоналізація, проекція та редукція. Профілактику та попередження дії неконструктивних механізмів в педагогічному процесі може бути здійснена ще в роки на-вчання майбутніх викладачів та педагогів у вузі за допомогою спеціального навчання та тренінгу по формуванню продуктивних способів вирішення педагогічних конфліктних ситуацій.

Для експертної допомоги вашим колек-тивам просимо звертатися до Асоціації «КОВЧЕГ». Справжні фахівці цілком анонімно допоможуть вам оздоровити колек-тив.

ДОПОМОЖИ ШКОЛЯРАМ СТВОРИТИ ПОРТАЛ ДЛЯ

НАВЧАННЯ ТА ПРАЦІ!Дорогий викладачу, дбайливий вихо-

вателю! СПРЯМУЙ ТАЛАНОВИТИХ ШКОЛЯРІВ до редакції навчальної газети! Старшокласники спецшколи-інтернату для дітей з ДЦП у Бориславі ся вернут домів у Закарпаття, Розточчя, Галичину із фаховими навичками для збору соціально корисної інформації, обробки, перекладів, промоушн та моделювання веб-сторінок. Завдяки твоїй підтримці вони зможуть влаштуватися на роботу у кращі інститути, фірми, підприємства.

Віримо у Твоїх добровольців, Христе, для взаємодопомоги школярів! Телефо-нуйте до редакції! Гурток КОВЧЕГу чекає на юних PR-менеджерів та випускових секретарів й кореспондентів газети!

ЩО РОБИТИ, СКАЖІТ?

НА ПОРОЗІ КОНФЛІКТПродовження. А от початок див. ст. 10