забезпечення наступност дошкльної та початкової...

LOGO

Забезпечення наступності у вивченні англійської мови між

початковою і середньою ланкою освіти

Змунчилова І.С., керівник методичного

об’єднання вчителів англійської мови ЗОШ№57

Миколаїв - 2013

Семінар-практикум

Мигія - 2013

Наступність в роботі початкової та середньої школи – це не тільки традиційна наступність у змісті, методах, формах і прийомах навчання, перш за все - це бачення та реалізація наступності в лініях, основних аспектах розвитку особистості випускника молодшої школи та п’ятикласника.

Термінологічний покажчик:

Наступність – врахування рівня розвитку дитини, з яким вона прийшла до середньої ланки школи, і опора на нього

Наступність – врахування рівня розвитку дитини, з яким вона прийшла до середньої ланки школи, і опора на нього

Перспективність – визначення пріоритетних ліній підготовки майбутніх п’ятикласників з урахуванням потреб шкільної програми

Перспективність – визначення пріоритетних ліній підготовки майбутніх п’ятикласників з урахуванням потреб шкільної програми


Спадкоємність – врахування вчителями середньої ланки школи рівня знань, умінь і навичок, з якими дитина прийшла до 5 класу, опора на них та подальший розвиток; логічний перехід від навчально-ігрової до навчальної діяльності за всіма її компонентами, в тому числі й оцінним

Спадкоємність – врахування вчителями середньої ланки школи рівня знань, умінь і навичок, з якими дитина прийшла до 5 класу, опора на них та подальший розвиток; логічний перехід від навчально-ігрової до навчальної діяльності за всіма її компонентами, в тому числі й оцінним


Готовність до навчання в середній школі – інтегративна характеристика психічного розвитку дитини, яка складається на завершення початкової освіти і включає компоненти, що зумовлюють успішну адаптацію учня до умов і вимог середньої ланки школи

Готовність до навчання в середній школі – інтегративна характеристика психічного розвитку дитини, яка складається на завершення початкової освіти і включає компоненти, що зумовлюють успішну адаптацію учня до умов і вимог середньої ланки школи


Шкільна зрілість – рівень морфологічного і функціонального розвитку, який забезпечує виконання учнем вимог систематичного шкільного навчання в умовах предметної системи

Шкільна зрілість – рівень морфологічного і функціонального розвитку, який забезпечує виконання учнем вимог систематичного шкільного навчання в умовах предметної системи

Соціально-психологічна адаптація до навчання у 5 класі – процес активного пристосування учня до різних кабінетів, вчителів-предметників, свого місця у школі

Соціально-психологічна адаптація до навчання у 5 класі – процес активного пристосування учня до різних кабінетів, вчителів-предметників, свого місця у школі


Життєва компетентність – це знання, вміння, життєвий досвід особистості, її життєтворчі здатності, необхідні для розв’язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя як індивідуального життєвого проекту

Життєва компетентність – це знання, вміння, життєвий досвід особистості, її життєтворчі здатності, необхідні для розв’язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя як індивідуального життєвого проекту

Напрямки наступності між початковою і середньою освітою:

Організація навчальної роботи, яка дозволить поєднати зміст навчання

в 4 і 5 класах з методами, які сприяють загальному розвитку дитини

Організація навчальної роботи, яка дозволить поєднати зміст навчання

в 4 і 5 класах з методами, які сприяють загальному розвитку дитини

І

Формування навичок самостійної роботи в 4 класі, необхідних для переходу до

предметної системи навчання

Формування навичок самостійної роботи в 4 класі, необхідних для переходу до

предметної системи навчання

ІІ

Вчителям – предметникам, добираючи методи навчання

у 5 класі, використовувати засоби, опрацьовані в початкових класах

Вчителям – предметникам, добираючи методи навчання

у 5 класі, використовувати засоби, опрацьовані в початкових класах

ІІІ

Таким чином:

Знайомі учням з початкової школи: ігрові ситуації, дидактичні ігри, цікаві матеріали, кросворди, демонстраційні наочні засоби у вигляді опорних схем, таблиць, алгоритмів, сигнальних карток ( кольорових, буквених, цифрових )тощо

Знайомі учням з початкової школи: ігрові ситуації, дидактичні ігри, цікаві матеріали, кросворди, демонстраційні наочні засоби у вигляді опорних схем, таблиць, алгоритмів, сигнальних карток ( кольорових, буквених, цифрових )тощо

Основа наступностіОснова наступностіЗасоби навчанняЗасоби навчання

Опора на те, що вже засвоєно, опрацьовано, сформовано.

Тому здійснення цього принципу починається вже з першого класу.

Опора на те, що вже засвоєно, опрацьовано, сформовано.

Тому здійснення цього принципу починається вже з першого класу.

Вимоги Державного стандарту:

розуміють чіткі вказівки, прохання тощо, щоб задовольнити конкретні потреби;

• розуміють зміст короткогоповідомлення;

• розуміють основний зміст прослуханих текстів різного характеру, які побудовані на засвоєному матеріалі.

розуміють чіткі вказівки, прохання тощо, щоб задовольнити конкретні потреби;

• розуміють зміст короткогоповідомлення;

• розуміють основний зміст прослуханих текстів різного характеру, які побудовані на засвоєному матеріалі.

• Розуміють мовлення в дещо уповільненому темпі,ретельно артикульоване;

• розуміють основний змістпрослуханих текстів різногохарактеру побудованих на засвоєному мовномуматеріалі

• Розуміють мовлення в дещо уповільненому темпі,ретельно артикульоване;

• розуміють основний змістпрослуханих текстів різногохарактеру побудованих на засвоєному мовномуматеріалі

Аудіювання :

На кінець 4-го класу учні :

На кінець 5-го класу учні:


зв’язно описують місце, явище, об’єкт, подію;— будують висловлювання з опорою на текст, ключові слова, серію малюнків тощо;— передають зміст почутого, побаченого, прочитаного;— роблять послідовний виклад минулих подій;— розповідають про певні події в особистому житті — своєму, своєї сім’ї, друзів.

Обсяг висловлювання — у межах 9 речень.

зв’язно описують місце, явище, об’єкт, подію;— будують висловлювання з опорою на текст, ключові слова, серію малюнків тощо;— передають зміст почутого, побаченого, прочитаного;— роблять послідовний виклад минулих подій;— розповідають про певні події в особистому житті — своєму, своєї сім’ї, друзів.

Обсяг висловлювання — у межах 9 речень.

• Роблять короткі повідомлення про повсякденні і минулі дії/події;• роблять короткий переказ змісту почутого, побаченого, прочитаного повідомлення, що містить знайомий мовний і мовленнєвий матеріал;• описують свій клас, кімнату, ігри і забави, погоду, сім’ю, свято, людей, тварин;• коментують зображене намалюнку або фото;• порівнюють особи, предмети відносно певної ознаки;• висловлюють своє ставлення до об’єктів, явищ, подій.

Обсяг висловлювання — 6—7 речень

• Роблять короткі повідомлення про повсякденні і минулі дії/події;• роблять короткий переказ змісту почутого, побаченого, прочитаного повідомлення, що містить знайомий мовний і мовленнєвий матеріал;• описують свій клас, кімнату, ігри і забави, погоду, сім’ю, свято, людей, тварин;• коментують зображене намалюнку або фото;• порівнюють особи, предмети відносно певної ознаки;• висловлюють своє ставлення до об’єктів, явищ, подій.

Обсяг висловлювання — 6—7 речень

Монологічне мовлення :




• спілкуються, дотримуючись основних норм, прийнятих у країнах, мова яких вивчається; — роблять пропозиції, використовуючи репліки спонукального характеру;— реагують на пропозиції, твердження тощо;— обмінюються інформацією;— під час спілкування демонструють володіння мовним та мовленнєвим матерiалом,

набутим у попередні роки.

Висловлення кожного — у межах 7 реплік, правильно

оформлених у мовному відношенні.

• спілкуються, дотримуючись основних норм, прийнятих у країнах, мова яких вивчається; — роблять пропозиції, використовуючи репліки спонукального характеру;— реагують на пропозиції, твердження тощо;— обмінюються інформацією;— під час спілкування демонструють володіння мовним та мовленнєвим матерiалом,

набутим у попередні роки.

Висловлення кожного — у межах 7 реплік, правильно


• Ініціюють і закінчують діалог;• ведуть короткі діалогиетикетного характеру;• підтримують спілкування,викорис-товуючи діалоги різних типів;• розігрують короткі сценкивиступаючи у певних ролях;• беруть участь у розмовіна прості та звичні теми;• емоційно забарвлюють діалог, використовуючи відповідну інтонацію, жести, міміку, вигуки, характерні для мовленнєвої поведінки носіїв мови.

Висловлення кожного — 5—6 реплік, правильно


• Ініціюють і закінчують діалог;• ведуть короткі діалогиетикетного характеру;• підтримують спілкування,викорис-товуючи діалоги різних типів;• розігрують короткі сценкивиступаючи у певних ролях;• беруть участь у розмовіна прості та звичні теми;• емоційно забарвлюють діалог, використовуючи відповідну інтонацію, жести, міміку, вигуки, характерні для мовленнєвої поведінки носіїв мови.

Висловлення кожного — 5—6 реплік, правильно


Діалогічне мовлення :




- читають з повним розумінням короткі тексти, побудовані на засвоєному мовному матеріалі;— знаходять основну інформацію у текстах різнопланового характеру (значення незнайомих слів розкривається на основі здогадки, малюнка, схожості з рідною мовою);— розуміють зміст листів, листівок особистого характеру.

Обсяг — у межах 400 друкованих знаків.

- читають з повним розумінням короткі тексти, побудовані на засвоєному мовному матеріалі;— знаходять основну інформацію у текстах різнопланового характеру (значення незнайомих слів розкривається на основі здогадки, малюнка, схожості з рідною мовою);— розуміють зміст листів, листівок особистого характеру.

Обсяг — у межах 400 друкованих знаків.

• Читають вголос та про себе з повним розумінням короткі тексти, що містятьмовний матеріал, засвоєний в усному мовленні;• розуміють основний зміст різнопланових текстів, пов’я-заних із повсякденним життям;• читають і розуміють нескладні короткітексти, де значення незнайомих слів розкривається на основі здогадки.

Обсяг — 200—250 друкованих знаків

• Читають вголос та про себе з повним розумінням короткі тексти, що містятьмовний матеріал, засвоєний в усному мовленні;• розуміють основний зміст різнопланових текстів, пов’я-заних із повсякденним життям;• читають і розуміють нескладні короткітексти, де значення незнайомих слів розкривається на основі здогадки.

Обсяг — 200—250 друкованих знаків

Читання :




— пишуть особистого листа з опорою на зразок;

— пишуть короткі записки чи повідомлення з метою задоволення побутових повсякденних потреб;

Обсяг письмового повідомлення у межах 9 речень.

— пишуть особистого листа з опорою на зразок;

— пишуть короткі записки чи повідомлення з метою задоволення побутових повсякденних потреб;

Обсяг письмового повідомлення у межах 9 речень.

• Пишуть слова, словосполучення, речення;

• оформлюють лист, листівку-вітання;

• описують себе, свою сім’ю, друзів, кімнату, ігри і забави, погоду, свято, людей, тварин.

Обсяг письмового повідомлення — 6—7 речень

• Пишуть слова, словосполучення, речення;

• оформлюють лист, листівку-вітання;

• описують себе, свою сім’ю, друзів, кімнату, ігри і забави, погоду, свято, людей, тварин.

Обсяг письмового повідомлення — 6—7 речень

Письмо :



Компоненти психологічної готовності четверокласника до навчання в середній

школі:

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА

ОСОБИСТІСНА

ЕМОЦІЙНА

СОЦІАЛЬНА

ФІЗИЧНА

• ставлення до школи;

• сформованість якостей,

які дозволять дитині

спілкуватися з

однолітками і вчителями

• емоційна врівноваженіс

ть;

• відсутність імпульсивних

реакцій.

• запас конкретних

знань;

• початкові уміння у навчальній діяльності

• уміння виокремити

навчальну діяльність

• потреба у спілкуванні

• здібність до врахування потреб інших

• готовність взяти на себе нову соціальну

роль

• розвинені фізичні якості:

гнучкість, швидкість, сила

• наявність витривалості, що є ключовою

характеристикою фізичного

розвитку

Проблема:

Проблема наступності між початковою та середньою ланками освіти залишається актуальною та такою, яка

потребує подальшого дослідження та вирішення. Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню

освіту» та інших нормативно-правових документів – загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які

ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру

освіти, системності, інтегрованості, єдності навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості …». Ключовими словами в цих

документах, які розкривають принцип наступності та безперервності освіти є – системність, інтегрованість,

єдність навчання і виховання.

Проблема наступності між початковою та середньою ланками освіти залишається актуальною та такою, яка

потребує подальшого дослідження та вирішення. Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню

освіту» та інших нормативно-правових документів – загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які

ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру

освіти, системності, інтегрованості, єдності навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості …». Ключовими словами в цих

документах, які розкривають принцип наступності та безперервності освіти є – системність, інтегрованість,

єдність навчання і виховання.

Основні проблеми переходу між освітніми рівнями:

Click to add Title1Різні підходи до підготовки вчителів початкової і старшої школи1

Click to add Title2 Низький рівень знань учителів про психоло-гічні та фізиологічні особливості таких учнів

2

Click to add Title1Відсутність співпраці вчителів початкових і середніх класів3

Click to add Title2 Відсутність спілкування та тематичних зустрічей між учнями початкових і середніх класів

4

Можливі шляхи розв’язання проблемОрганізаційно-психологічні:

Проблема: Шляхи розв’язання:

Недостатня наповненість уроку навчальним матеріалом,

невиправдано повільний темп уроку, відсутність матеріалів для

сильніших учнів, перенесення основної тяжкості засвоєння курсу

на домашню роботу.

З кожним уроком збільшувати обсяг матеріалу і темп навчання;

давати додаткові завдання сильним учням; у класі

виконувати складніші завдання, а додому задавати легші.

Недостатньо організований і чіткий початок уроку, закінчення уроку, виділення додаткового –

понад 45 хв – часу на виконання письмових перевірочних робіт, а

тому діти не привчаються швидко включатися в роботу, ефективно і

швидко працювати

Привчити дітей починати роботу на уроці по дзвінку, швидко

включатися в роботу, не давати окремим дітям додаткового часу на виконання контрольних робіт,

закінчувати урок також по дзвінку.



Стійка звичка в дітей до надмірної допомоги батьків під час

виконання домашніх завдань, творчих робіт.

Пояснити батькам четверокласників, що їхня

надмірна допомога наносить шкоду інтелектуальному розвитку їхньої дитини. Включення в уроки

завдання, що контролюють ступінь самостійності школярів у

виконанні домашніх завдань.

Бідність арсеналу й одноманітність методів навчання,

невідповідність методичного багажу вчителя реальним

навчальним можливостям дітей.

Розповсюдження кращого досвіду успішного навчання дітей із

застосуванням інноваційних методів і технологій навчання.



Пасивність більшості учнів у процесі навчання.

Використання форм і методів організації занять, що вимагають

від кожного учня активної і усвідомленої участі (в т.ч. парної, групової роботи, інтерактивних

методів навчання тощо).

Несформованість в учнів уявлення про відмінну усну

відповідь „з місця” чи відповідь „біля дошки” (еталону відповіді).

Учителям-предметникам спільно з учителями початкової школи визначити вимоги до відповіді учня і поступово роз'яснювати

дітям ці вимоги, враховува-ти їх, оцінюючи відповіді в 4-му класі.



Звичка в дітей одержувати оцінку за будь-які, найменші, короткі або

необґрунтовані відповіді.

Добиватися від дітей розгорнених, повних відповідей, чіткої і

грамотної мови; не допускати виставляння необгрунтовано

високих оцінок за неповні відповіді.

Збіднена (аж до кінця навчання в початковій школі) мова вчителя,

відсутність динаміки у використанні лексики від 1-го до

4-го класу, „сюсюкання”, уникання наукових термінів і понять.

Корисне створення і впровадження вчителями-предметниками спільно з

вчителями початкової школи словника-програми поступового ознайомлення дітей з науковою лексикою, проведення окремих

уроків у початковій школі разом з учителем середніх класів.



Створення у дітей вчителем і батьками в кінці 4 -го класу

психологічного бар'єру – настороженого очікування

труднощів навчання в 5-му класі.

Знайомство батьків і дітей зі своїми майбутніми вчителями вже

в 4 -му класі, проведення предметних свят, олімпіад,

змагань, окремих уроків, батьківських зборів спільно з

учителями 5-го класу.

Можливі шляхи розв’язання проблемЗагально-дидактичні:


Недостатня техніка читання, значні проблеми в розумінні

тексту через збіднений лексичний запас у частини дітей, невміння

ділити текст на смислові частини та аналізувати його.

Постійно пропонувати учням завдання на перевірку знання і

розуміння смислу термінів, понять; вести словнички термінів, читати вголос і аналізувати умови завдань, рекомендувати і батькам

проводити таку роботу з дітьми вдома.

Недостатня швидкість письма, нечіткий почерк у значної частини

дітей

Рекомендувати вправи для розвитку м'язів кисті руки,

відповідну ручку, продовжувати стежити за правильністю написання букв і цифр, за

правильним положенням ручки



Нестійкість уваги, слабо розвинена оперативна пам'ять у

багатьох дітей

На уроках пропонувати обчислення ланцюжків, удома (під керівництвом батьків) – спеціальні

вправи на тренування уваги і пам'яті

Недостатня тренованість довготривалої механічної пам'яті

Практикувати письмове опитування правил, пропонувати

для запам'ятовування не лише віршовані, а й прозаїчні тексти



Елементи псевдонаукових означень понять у процесі

навчання, невміння відокремлювати істотне від

неістотного

Своєчасно вводити строгі наукові означення понять, практикувати

вправи на класифікацію, знаходження істотних ознак.

Відсутність в учнів звички звертатися до енциклопедій,

довідників, словників, науково-популярної і додаткової навчальної літератури

Використовувати в класі довідкові видання, пропонувати учням

завдання по роботі з довідниками і словниками, доручати готувати

повідомлення, розповіді, твори за матеріалами додаткової

літератури

Наукові аспекти науковості і перспективності:

інформаційно-просвітницький

A

методичнийB

психологічнийC

практичнийD

• визначення напрямків розвитку, освіченості та виховання дітей на кожній наступній сходинці освіти

• ознайомлення з новітніми технологіями, програмами навчання та виховання обох ланок освіти

• встановлення доцільної підготовки до середньої ланки школи, знаннями, уміннями і навичками

• взаємне ознайомлення з методами і формами навчально-виховної роботи в 4 та в 5-му класі школи

• забезпечення наступності щодо методів та прийомів роботи з дітьми з розвитку мовної та мовленнєвої компетенції у вивченні ІМ

• вивчення особливостей розвитку дітей на перехідному етапі

• визначення специфіки переходу від ігрової до навчальної діяльності

• забезпечення психологізації навчально-виховного процесу як умови формування особистості на двох рівнях

• попереднє знайомство вчителів із своїми майбутніми учнями

• кураторство вихователями своїх колишніх вихованців

Але робота з наступності може бути результативною, коли в школі створена система, в якій узгоджено працюють класоводи, вчителі –

предметники, психолог, адміністрація.

Педагогічні умови забезпечення наступності:

узгодження змісту, форм, методів і технологій викладання навчальних предметів у 4-му і 5-му класах;

2

підготовка вчителів початкових класів до проведення інтегрованих уроків і поєднання різних видів діяльності молодших школярів.

3

вивчення та врахування вчителями психологічних проблем адаптації учнів до навчання в основній школі, розроблення та застосування ними відповідних розвивальних методик;

11

;

Принципи проведення занять:

1. Безпека й емоційний комфорт

A

2. Вікова відповідністьB

3. НаступністьC

4. Пріоритет розвитку мотиваціїD

• Створення атмосфери доброзичливості, прийняття кожної дитини

• Ігри і вправи враховують особливості молодшого підліткового віку

• Кожний наступний етап базується на вже сформованих навичках і формує “зону найближчого розвитку”

• Розвиток окремих якостей здійснюється через перебудову й розвиток мотиваційної сфери підлітка

Принципи проведення занять

5. Принцип діяльностіA

6. Чергування статичного стану й рухової активності учнів

B

7. НаочністьC

8. Особистісно-орієнтований підхідD

• Завдання розвитку психічних функцій вирішується через використання видів діяльності, властивих даному віку. Це ігрова діяльність (ігри-драматизації, ігри за правилами, дидактичні ігри), продуктивна діяльність (конструктивна, образотворча), спілкування.

• Вправи та ігри статичного характеру чергуються з рухливими іграми.

• Активне використання предметного середовища.• Урахування

індивідуальних особливостей учнів.

Принципи проведення занять :

9. Право на помилку для кожного учасника занять

• Переживання учасниками успіху в діяльності як радості. Позитивна емоційна оцінка будь-якого досягнення учня з боку ведучого.

забезпечення наступност дошкльної та початкової...

Documents