Проблеми та перспективи формування основ...

ПРОБЛЕМИ

ТА

ПЕРСПЕКТИВИФОРМУВАННЯ

ОСНОВ

«ЗЕЛЕНОЇ»

ЕКОНОМІКИ

В

УКРАЇНІ: ДЕРЖАВНА

ПОЛІТИКА

ТА СУСПІЛЬНА

ПІДТРИМКА

Науково-дослідний

економічний

інститут Мінекономрозвитку

України

Глобальні

економічні

та

соціальні

виклики

і ключові

тренди, які

визначатимуть

поступ

світової

економіки

у

найближчі

30 років, роблять

ідеологію

сталого

та

«зеленого»

розвитку

визначальною. На

перший

план

виходять

питання

гармонії

суспільства

і

навколишнього

природного середовища, всеохоплюючої

екологізації

економічної

політики.




України

В

Україні

з

цієї

проблематики

прийнято

біля

80 нормативно-правових актів

та

ратифіковано

ряд

міжнародних

документів, зокрема:

• Рамкова

конвенція

ООН

про

зміну

клімату

та

Кіотський

протокол до

неї;

• підсумковий

документ

Конференції

ООН

«Ріо+20»

«Майбутнє, якого

ми

прагнемо»;

• Державна

програма

розвитку

внутрішнього

виробництва

до

2015 року;

• Національний

план

дій

з

охорони


природного середовища

на

2011-2015 роки;

• Загальнодержавна

програма

формування

національної екологічної

мережі

України

на

2000-2015 роки;

• Основні

засади

(стратегія) державної

екологічної

політики

України на

період

до

2020 року;

• Енергетична

стратегія

України

на

період

до

2030 року; • Державна

цільова

економічна

програма

енергоефективності

і

розвитку

сфери


енергоносіїв

з

відновлюваних джерел

енергії

та

альтернативних

видів

палива

на

2010-2015 роки

та

інші.




України

Аналіз

ситуації

Інструменти


політики, що

зараз застосовуються, мають

вузьку

спрямованість,

стосуються

переважно

екологічного

управління, стягнення

зборів

за

забруднення

повітря, води,

довкілля

та

забезпечення

утилізації

відходів, тобто орієнтовані

на

ліквідацію

наслідків

забруднення.

Недостатньою

є

підтримка

сталого

розвитку

з

боку економічних

інструментів, які

мають

забезпечувати

вплив

державного

регулювання

на

обсяги

і структуру

споживання

та


продукції,

організацію

бізнес-процесів, рівень

продуктивності, застосування

ресурсозберігаючих

інноваційних

технологій.




України

Отже, цілісна

екологоорієнтована

державна

політика

і дорожня

карта

та

комплекс

заходів

з


основ

«зеленої»

економіки

в

Україні

ще

не розроблені.

Ця

ситуація, на

наш

погляд, вимагає

негайних

дій уповноважених

державних

органів

з

метою

визнання

переходу

до

засад

«зеленої»

економіки

в якості

пріоритетного

напрямку

розвитку

країни.

Зокрема

–

прийняття

відповідних

політичних

та управлінських

рішень, розроблення

загальної

ідеології

та

концепції

такого

переходу.




України

Характеристика

проблем:-

високий

рівень

зносу

основних

фондів

та

моральна

застарілість

значної

кількості

використовуваних

технологій, що

спричиняє

негативний

вплив

на

навколишнє

природне

середовище

і

не

дозволяє

ефективно

використовувати природні

ресурси;

-

надмірно

високе


енергетичних

та

водних

ресурсів

з боку

промислових

підприємств, об’єктів

інфраструктури

та

сфери

житлово-комунального

господарства;-

недосконалі

методи

управління

викидами

й

відсутність

налагодженої

системи

ефективної

утилізації

відходів (промислових

і

побутових);

-

відсутність

мотивації

у

бізнес-середовищі

до

впровадження ресурсоефективних

технологій, масштабної

заміни

обладнання

на

таке, що

несе

порівняно

менші

екологічні збитки

(втрати);

-

ослаблення

(розрив) зв’язків

між

розробленням

інновацій

та

їх впровадженням

у

виробництво;




України

Характеристика

проблем(продовження):

-

орієнтація

усіх

систем

статистичного

спостереження

та державного


на

використання

застарілих

індикаторів

економічного

зростання, які

не

враховують екологічної

якості

розвитку

та

не

забезпечують

адекватного

оцінювання

залучених

у

господарський

обіг

ресурсів

(в першу чергу

–

природних);

-

нерозвиненість

системи

сертифікації

та

чітких

«зелених» стандартів;

-

історично

сформована

відстороненість

суспільства, місцевих громад, фахового

та

експертного

середовища

від

проблем



політики

в

усіх

її

проявах

та

на

всіх рівнях, включаючи

виробництво, споживання, закупівлі

тощо;

-

недостатність

(обмеженість) освітніх

та

виховних

програм, націлених

на

імплементацію


складової

у

професійну

діяльність

та

свідомість

громадян.




України

Для

подолання

сформованих

негативних

тенденцій та

докорінної

зміни


парадигми

України

необхідно

послідовно

реалізовувати

курс

на формування

основ

«зеленої»

ресурсоефективної

економіки. Це

передбачає

створення

дієвого


для

екологоорієнтованої

діяльності, спрямованої

на забезпечення


і

соціального

прогресу,

що

базується

на

ефективному

використанні природних

ресурсів, мінімізації

негативного

впливу

на

довкілля

й

збереженні

гідного

рівня життя

населення.




України

Основні

завдання

нового

курсу: -

захист, збереження, відтворення

природних

ресурсів

і

недопущення

безповоротної

втрати

біорізноманіття

шляхом мінімізації


антропогенного

впливу

на

оточуюче

середовище, збереження

та

відтворення

зелених

насаджень, забезпечення

цілісності

екосистем, підвищення

якості

природних

ресурсів

тощо;-

підвищення

ресурсоефективності

(збільшення

продуктивності

залучених

у

господарський

обіг

природних

ресурсів

і зменшення

обсягу

відходів

завдяки

впровадженню

замкненого

циклу


та

максимально

повній

утилізації відходів), з

переорієнтацією

на

переважне


відновлювальних

ресурсів

та

зменшення

використання невідновлювальних;

-



розвитку

на

основі

структурних трансформацій, орієнтованих

на


ваги

«зелених»

секторів

з

поступовим

скороченням

«коричневих»;-


соціального

прогресу

в

«зеленому»

сегменті

економіки, - створення

«зелених»

робочих

місць, зростання доходів

населення, отриманих

за

рахунок

«зеленої»

зайнятості, підвищення

якості

товарів

та

послуг

за

рахунок надходження

на

ринок

«зеленої»

продукції.




України

Принципи:-

орієнтація

на

майбутнє, -

при

підготовці

будь-яких

рішень

щодо


політики

обов’язково

враховуються

очікувані наслідки

для

існування

майбутніх

поколінь;

-

вимірюваність

та

співставність

-

розроблення

та

системне застосування

адекватних

показників


суспільного

розвитку, які

враховують

екологічну

складову

та забезпечують

можливість

порівнянь

прогресу

країни

на

шляху


розвитку

у

часі, у

регіональному, секторальному, міжнародному

зрізі, відносно

поставлених

завдань;

-

стале

виробництво

і


-

переорієнтація

з

традиційних стандартів

і

моделей


й


на

новітні

екологічні

або

«зелені»;-

соціальний

прогрес

-

зростання

рівня

зайнятості, підвищення

якості

життя, збільшення

доходів

та

доступу

до

більш

якісних ресурсів, забезпечення

прав

громадян

на

розвиток

особистості;-

суспільне

співробітництво

-

залучення

широких

кіл

громадськості, бізнесу, урядових

інституцій, міжнародних

та неурядових

організацій

до

спільних

дій

по

формуванню

«зеленої»

економіки;




України

Принципи(продовження):

-

ресурсна

ефективність

-


рівня

ефективності використання

природних

ресурсів, їх

вторинної

переробки

та

збільшення


ефекту;-

екологічність

-

скорочення


антропогенного

впливу

на

довкілля, зокрема

–

зменшення

викидів

парникових

газів, твердих

відходів, забруднення

водойм

та

землі, збереження

біорізноманіття

та

охорона


природного середовища;

-

економічність

-

поточні

витрати

на

впровадження

«зелених» стандартів

не

мають

стати

обмеженням


розвитку

та

мають

сприяти

створенню

основ

для

довгострокового ефекту;

-

всеохопленість

-


на

всіх

рівнях

управління

та

у всіх

сферах

діяльності;

-

рівність

та

справедливість

-

рівний

доступ

усіх

до

наявних природних

ресурсів

та

справедливий

їх

розподіл.




України

Основні

напрями

реалізації

нового

курсуна

“зелену”

економіку

Виробничий:-

концентрація

заходів

та

ресурсів

на

технічному

і

технологічному

переоснащенні

виробництва, його

модернізація

на

засадах підвищення


безпеки

та

ресурсоефективності;

-

пріоритетна

реалізація

проектів, успішне

виконання

яких матиме

потужний

позитивний

демонстраційний

ефект

та

спонукатиме

інших

учасників

ринку

до

трансформації

цілей

і моделі

власної


діяльності

в

напрямку

«зелених»

стандартів;-


активного


новітніх

ресурсозберігаючих

та

чистих

технологій, розширення виробництва

нових

«зелених»

продуктів

(товарів

і

послуг).

Споживчий:-

пов'язаний

з

формуванням

нової

культури

виробничого

та

кінцевого

споживання, основну

цінність

якої

складає орієнтація

на

збереження

і

відтворення


природного

середовища.




України

Інформаційний:

-

створення

нових

систем



розвитку

та суспільного

прогресу;

-

запровадження

дієвого

моніторингу


розвитку, який дозволить

не

лише

відслідковувати

прогрес

України

на

шляху

до

«зеленої»

економіки, але

й

забезпечить

коректні міждержавні

порівняння

з

країнами

Європи

та

світу;

-


відповідного

кадрового


через трансформацію

системи

підготовки, перепідготовки

та


кваліфікації

кадрів;-

надання

населенню

та

суб’єктам

підприємницької


максимально

повного

доступу

до

актуальної

інформації

щодо сталого

споживання, «зелених»

стандартів

та

екологічно

чистих

ресурсоефективних

технологій.




України

Інвестиційний:-

цільове

спрямування

ресурсів

державного

та

місцевих

бюджетів

(зокрема

–

бюджету

розвитку), коштів, залучених підприємницьким

сектором

під

державні

гарантії

та

з

наданням

державної

підтримки, в

рамках

міжнародних проектів, а

також

приватних

інвестицій

та

кредитних

ресурсів

у

розвиток

екологічно

чистих

виробництв, які

забезпечують належну

утилізацію

відходів

та

високу

ресурсну

продуктивність, скорочують

енергетичні

витрати, -

як

шляхом створення

нових

виробничих

потужностей, так

і

модернізації

вже

існуючих.

Інноваційний:-

всебічне

ефективне

стимулювання


екоінновацій

на

всіх

етапах

технологічного

ланцюга


товарів

і послуг.




України

Адміністративно-правовий:-

удосконалення, наукове

обґрунтування

та


повної

всеохоплюючої

системи

«зелених»


створення

дієвої

системи

інструментів, які

сприятимуть

послідовному

формуванню

в

Україні

основ

«зеленої»

економіки;-

розвиток

нормативно-правового


сталого


і

споживання;-

дієва

підтримка

добровільних

ініціатив

громад, суб’єктів

підприємницької

діяльності, недержавних

організацій

щодо практичного

просування

ідеології

«зеленої»

економіки.

Необхідно:-

провести

комплексний

аудит

рівня

екологічності

економіки

України

та

її


здійснити

системний

міждисциплінарний

аналіз

основних

перешкод

на

шляху


розвитку

та

відповідно

до

цього

формувати систему

інструментів

їх

подолання

й

зниження

можливих

ризиків;

-

провести

форсайтне

дослідження

з

метою

виявлення

основних факторів, які

у

середньо-

та

довгостроковій

перспективі

визначатимуть

розвиток

науки, виробничих

систем, техніки

і технологій;

-

обрати

пріоритетні

види



та

визначити

кластери, перспективні

для


«зелених»

сегментів

економіки.




України

Суспільне

сприйняття

та

підтримка:

-

неможливо

перейти

на

«зелені»

стандарти

лише

у виробничому

сегменті, не

змінивши

споживчі

потреби

та

культуру

споживання; -

немає

сенсу

говорити

про

рециклінг

та

якісну

утилізацію

відходів

без


роздільного

збирання сміття

населенням;

-

безпідставно

сподіватись

на

ефективну

реалізацію

нової політики

без

адекватного

масового

сприйняття

населенням

ідей

сталого

та


розвитку, -а це, у свою чергу, неможливо

без

популяризації

названих

ідей, запровадження

їх

у

систему

шкільної

та професійної

освіти, підтримки

з

боку

місцевих

громад,

широкої

поінформованості

населення.




України

Завдання

всеохоплюючої



політики та


основ

«зеленої»

економіки, на

наш

погляд, може

бути

вирішене

у

два

способи.

Перший: поступове

посилення

вже

сформованих

напрямів впливу

на

розвиток

економіки

і

суспільства

шляхом


енергетичної

та


політики

держави, до

яких

поступово

будуть

приєднуватись

інші

сегменти,

-

наприклад, т.зв. «галузеві

політики».

Другий: інклюзивний

підхід

на

основі

імплементації відповідної

парадигми

в

усі

сфери

життя

суспільства.

Саме

другий

дозволить

уникнути

«сегментарності» підходів

та

орієнтуватиме

відповідним

чином

усю

економічну

стратегію

та

політику

держави

на

«зелений» розвиток.




України

Очікуваний

результат:-

абсолютне

та

відносне

скорочення

видобування

природних

ресурсів

для

власних

потреб

внаслідок підвищення

ефективності

їх


у

процесі

виробництва; -

здійснення

структурної

трансформації

економіки

на

основі


прогресу

в

системоутворюючих секторах

(енергетика, будівництво, житлово-комунальне

господарство, агропромислове виробництво,

інформаційно-комунікаційні

послуги);-


нових

«зелених»

сегментів

економіки;

-

активізація


розвитку, спричиненого збільшенням

сукупної

пропозиції

та

попиту

на

«зелену»

продукцію

і

послуги;-


інноваційної

активності

внаслідок


сприятливого

конкурентного


та застосування

дієвих

інструментів

регулювання.




України

Міністерство

економічного розвитку

і

торгівлі

активно

підтримує

ідеологію

сталого та

“зеленого”

розвитку.




України

Проведено

ряднауково-практичних

заходів

(конференцій, семінарів, круглих

столів) із

залученням вітчизняних

науковців,

експертів, представ- ників

центральних

та

місцевих

органів

влади та

самоврядування,

міжнародних орга-

нізацій

(ООН, ЮНІДО, ЮНЕП, ОЕСР, ЄК).



інститут

Мінекономрозвитку

України

(НДЕІ) та

Український

інститут

науково-технічної

і


інформації

Державного

агентства

з

питань

науки, інновацій

та

інформатизації

України (УкрІНТЕІ) започаткували

співробітництво

у

сфері

наукових

досліджень

та

сформували

національну

науково-технологічну

платформу, що

слугуватиме координаційним

центром

досліджень

у

сфері

«зеленої

економіки».




України

Платформа

являє

собою

мережу, відкриту для

інституційних

та

індивідуальних

учасників

(у т.ч. представників

наукових інститутів, лабораторій, центральних

і

місцевих

органів

державної

влади

та місцевого

самоврядування, недержавних

неприбуткових

організацій, підприємців тощо), зацікавлених

у

формуванні

й

практичній


в

Україні

політики «зеленої

економіки»

та

забезпеченні


зростання.http://ndei.me.gov.ua/index.php?option=com_content&vi

ew=category&layout=blog&id=57&Itemid=67http://www.uintei.kiev.ua/viewpage.php?page_id=524

http://ndei.me.gov.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=57&Itemid=67

http://ndei.me.gov.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=57&Itemid=67

http://www.uintei.kiev.ua/viewpage.php?page_id=524

ДЯКУЮ

ЗА

УВАГУ!Запрошуємо

до

співпраці.

Заступник

директора

з

наукової

роботи

НДЕІ, д-р екон. наук, професорЧмир

Олена

Сергіївна

(044)[email protected]




України

Проблеми та перспективи формування основ...

Education