реферат АПК

44
1 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ Кафедра економічної теорії Реферат на тему: «Аналіз агропромислового комплексу національної економіки»

Upload: anastasia-sclyar

Post on 07-Nov-2014

175 views

Category:

Documents


6 download

Tags:

TRANSCRIPT

Page 1: реферат АПК

1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Кафедра економічної теорії

Реферат на тему:

«Аналіз агропромислового комплексу національної економіки»

ЧЕРКАСИ – 2010

Page 2: реферат АПК

2

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ І СТАНОВЛЕННЯ АПК

1.1. Загальна характеристика АПК України в сучасних умовах…………..4

1.2. Природні умови та фактори розвитку і розміщення галузей АПК……….8

1.3. Державна підтримка сільського господарства…………………………..12

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ТА АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ГАЛУЗЕЙ АПК.15

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АПК

3.1. Основні проблеми та перспективи розвитку АПК……………………….23

3.2. Основні проблеми інвестування агропромислового сектору України….25

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….30

Page 3: реферат АПК

3

ВСТУП

Кожна країна має власний агропромисловий комплекс, який незалежно

від соціально-політичного ладу виконує унікальну, незалежну роль в

національному господарстві – забезпечує продовольством населення своєї

країни.

Сьогодні сільськогосподарське виробництво і в цілому

агропромисловий комплекс України перебувають у центрі суспільної уваги,

оскільки і без того небагатий наш стіл останнім часом особливо збіднів,

стрімко зросли ціни на продовольство — такі явища викликають у населення

України велику стурбованість і загострюють соціальну напруженість.

Дана тема є досить актуальною, так як в зв’язку з економічною кризою всі

сектори економіки зазнали значного послаблення, в тому числі й АПК.

Головне завдання, яке стоїть перед галузями АПК – це зростання

сільськогосподарського виробництва, надійне забезпечення країни

продуктами харчування та сільськогосподарською сировиною, об’єднання

зусиль усіх галузей комплексу для одержання високих кінцевих

результатів, надавати можливості виходу продукції АПК України на

світовий ринок.

Метою реферату є аналіз агропромислового комплексу національної

економіки.

Завданням даного реферату є :

1. Дослідити теоретичні аспекти становлення та розвитку АПК

2. Проаналізувати сучасний стан основних галузей АПК

3. Визначити основні перспективи та проблеми інвестування

агропромислового комплексу України

Page 4: реферат АПК

4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ І СТАНОВЛЕННЯ АПК

1.1. Загальна характеристика АПК України в сучасних умовах.

Агропромисловий комплекс (АПК) — це сукупність ланок народного

господарства, діяльність яких тісно пов'язана з виробництвом, зберіганням,

транспортуванням, переробкою та збутом продукції.

Україна продовжує залишатися великою аграрною державою. Цьому

сприяли унікально цінні родючі землі, природні умови ведення сільського

господарства. Аграрний сектор (сільське господарство, харчова і переробна

промисловість) забезпечує продовольчу безпеку та продовольчу незалежність

країни, формує 17 відсотків валового внутрішнього продукту та близько 60

відсотків фонду споживання населення. У Білорусії та Казахстані, наприклад,

показник валового внутрішнього продукту становить 13%, в Росії - майже

7%, в Грузії - більше половини, Вірменії, Киргистані та Узбекистані -

близько третини. Але економічні можливості аграрного сектора України

використовується не повністю. Економічні реформи проводяться послідовно

і поки що не забезпечили підвищення ефективності і продуктивності праці.

Крім того, аграрний сектор є одним з основних бюджетоутворювальних

секторів національної економіки, частка якого у зведеному бюджеті України

за останні роки становить 8—9 відсотків, а також займає друге місце серед

секторів економіки у товарній структурі експорту.

           Сільське господарство сприяє розвитку інших галузей, які поставляють

засоби виробництва та споживають продукцію сільського господарства як

сировину, а також надають транспортні, торговельні та інші послуги.

           Сільськогосподарська діяльність провадиться майже на всій території

країни. У сільській місцевості проживає третина загальної кількості

населення. У галузі зайнято 4 млн. осіб із числа сільського населення [8].

Проте не можна не помітити певних позитивних зрушень в аграрному

секторі. Багато колишніх колгоспів і радгоспів після реорганізації земельних

і виробничих відносин адаптувалось до вимог ринкової економіки. В цих

Page 5: реферат АПК

5

господарствах спостерігається зростання обсягів виробництва. Замість

матеріалоємних та трудозатратних впроваджуються високоефективні

технології, що дозволяють виробляти конкурентоспроможну продукцію для

внутрішнього і зовнішнього продовольчого ринку. Не можна однозначно

стверджувати, що для цієї категорії підприємств всі питання вирішені.

Підтримувати високий рівень господарювання на землі непросто.Є в них

претензії до органів виконавчої влади, законодавчих структур стосовно

несвоєчасних розрахунків за продану продукцію, нестабільного матеріально-

технічного забезпечення, відсутність паритету у міжгалузевих відносинах

тощо. Не менш важлива також ринкова орієнтація приватного сектора і,

особливо, присадибного господарства населення. Це призводить до того що

втрати сільськогосподарської продукції щорічно складають близько 40%

вирощеного урожаю. Сьогодні сільське господарство поряд з іншими

галузями знаходиться у стані економічної кризи. За останні роки

виробництво валової продукції сільського господарства скоротилося майже

вдвічі. Хронічно не вистачає паливо-мастильних матеріалів, мінеральних

добрив, хімічних засобів захисту рослин і тварин. Висока розораність угідь,

яка досягла 80% ,не завжди обгрунтоване застосуваня мінерільних добрив і

хімічних засобів призвели до порушення екологічного стану природних

ресурсів та стійкості агроландшафту: посилюється деградація грунтів,

знизилася їх родючість.

Значної шкоди сільському господарству завдала аварія на

Чорнобильській АЕС. Вона призвела до забруднення радіонуклідами 3,5

млн.га угідь, з яких 70 тис. га виведено з сільськогосподарського

використання.

Великі проблеми виникли із використанням природних ресурсів.

Якість навколишнього середовища, його відтворювальний і відновлюваний

потенціал значно зменшується з нарощуванням масштабів

ресурсовикористання і обсягів забруднюючих речовин та відходів.

Page 6: реферат АПК

6

І все це аж ніяк не пов’язане із збільшенням населення або

підвищенням його життєвого рівня. Навпаки, приріст населення падає, а

життєвий рівень погіршується. Кризовий стан, що склався в аграрному

секторі, та використання природних ресурсів вимагають концептуального

визначення основних напрямів та змісту аграрної реформи,

взаємоузгодження експлуатації природних ресурсів, сфер вкладення

капіталу з урахуванням чисельності населення та майбутніми потребами

людей.

З розвитком продуктивних сил суспільства великого значення у

збільшені виробництва продукції рослинництва і тваринництва

набувають використання досягнень науково-технічного прогресу, розробка

та впровадження високоефективних науково обгрунтованих систем

ведення сільського господарства, спеціалізація та раціональне

використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів. Процес

відтворення в сільському господарстві досить складний і залежить від

природних, науково-технічних, біологічних, соціальних та економічних

факторів. Все це вимагає глибоких економічних знань, постійного аналізу,

застосування економічних законів.

До складу АПК входять: сільське господарство, харчова, м’ясо-

молочна, борошномельно-круп’яна, комбікормова, мікробіологічна

промисловості, а також ряд обслуговуючих підрозділів машинобудування,

виробництво мінеральних добрив і хімікатів, сільське будівництво та

допоміжні галузі, котрі забезпечують спорудження об’єктів,

транспортування, зберігання й реалізацію сільськогосподарської продукції.

За сучасних умов для успішного розвитку всіх галузей АПК

створюються нові форми організації агропромислового виробництва –

агропромислові об’єднання, агрокомбінати, агрофірми, асоціації, виробничі

й науково-виробничі системи.

Сьогодні в окремих областях України створені і успішно діють

агропромислові об’єднання. До їх складу входять на добровільних

Page 7: реферат АПК

7

засадах радгоспи, міжгосподарські підприємства, підприємства й

організації по обслуговуванню сільськогосподарського виробництва і

переробці сировини, а також підприємства торгівлі, які реалізують

вироблену об’єднанням продукцію. При цьому підприємства зберігають

свою господарську самостійність і юридичні права.

Агропромислові комбінати являють собою виробничо-економічні

формування, головне завдання яких полягає в об’єднанні зусиль усіх

підприємств і організацій, котрі входять до їх складу, по забезпеченню

виробництва, заготівлі, переробки й реалізації сільськогосподарської

продукції та високо якісних продовольчих товарів. Вони можуть

створюватися або завдяки інтеграції всіх технологічно взаємозв’язаних

виробничих підрозділів одного адміністративного району, або

входженням до складу агропромислового комбінату та організацій, які

розміщені в кількох районах.

Конструктивно новою формою організації агропромислового

виробництва є агрофірми. Вони забезпечують виробництво, зберігання,

проектування і будівництво об’єктів виробничого та соціального

призначення, виступають як єдиний організаційно-економічний комплекс.

За сучасних умов розвитку науково-технічного прогресу

здійснюється інтеграція науки й виробництва на базі створення

науково-виробничих систем.

Агропромисловий комплекс України складна виробничо-економічна

система, яка становить групу технологічно й економічно взаємозв’язаних

галузей народного господарства, промисловості. В його складі три основні

сфери. Перша забезпечує сільське господарство різним устаткуванням і

засобами виробництва; друга-сільське господарство; до третьої входять

заготівля, збереження й переробка сільськогосподарської продукції.

Центральна ланка АПК – сільське господарство [6].

Page 8: реферат АПК

8

1.2. Природні умови та фактори розвитку і розміщення галузей АПК.

Найбільший вплив на формування АПК України мають такі суспільно-

географічні фактори: рівень господарського освоєння території, науково-

технічний прогрес, потреби населення в продуктах харчування, характер

розселення і рівень забезпечення трудовими ресурсами.

Для формування АПК України дуже велике значення мають природно-

географічні фактори, особливо для розміщення і спеціалізації сільського

господарства. Під впливом природних умов формується територіальна

структура АПК України.

Серед природно-кліматичних факторів найважливіше значення мають

агрокліматичні, грунтові і водні ресурси.

Агрокліматичні ресурси характеризують ступінь забезпечення

сільськогосподарських культур теплом і вологою. Для України характерна

зональність у розподілі тепла і вологи.

Агрокліматичні ресурси Полісся характеризуються середнім рівнем

теплозабезпеченості та доброю вологозабезпеченістю. Суми температур

понад 10 становлять від 2300 до 2600. Вегетаційний період збільшується зі

сходу на захід і триває відповідно 190 — 215 днів. Річна сума опадів

становить 550 — 750 мм. Кількість їх збільшується зі сходу на захід.

У Лісостепу агрокліматичні ресурси більш сприятливі для вирощування

сільськогосподарських культур. Суми температур понад 10 становлять від

2600 до 2800, що дає змогу вирощувати основні теплолюбні культури

ранніх і пізніх строків дозрівання. Кількість опадів коливається від 700 мм на

заході до 450 мм на сході. Переважна їх більшість випадає в теплий період

року.

Степова зона характеризується високим ступенем теплозабезпеченості.

Суми температур понад 10 коливаються від 2900 на півночі до 3600 на

півдні. Середньорічна кількість опадів зменшується у цьому ж напрямку від

Page 9: реферат АПК

9

500 мм до 300 мм. Недостатня вологозабезпеченість степової зони є одним з

факторів, що стримують розвиток сільського господарства.

Сільськогосподарська зона південного Криму характеризується

субтропічним кліматом середземноморського типу. Середньорічні

температури становлять 11 — 130, а кількість опадів від 400 до 500 мм за

рік. Опади переважають в осінньо-зимовий період. Тому літо тут сухе і

жарке.

У гірських районах Карпат суми температур повітря понад 10 не

перевищують 1600 — 1800. Період вегетації триває в середньому 136 днів.

За рік випадає від 800 до 1000 мм і більше опадів.

Грунтові ресурси України дуже різноманітні. На її території виділяють

Поліську, Лісостепову і Степову грунтові зони, а також Карпатську і

Кримську гірські області, з властивими для кожної з них грунтами.

На Поліссі найбільш поширені дерново-підзолисті і болотні грунти,

серед яких переважають торфо-болотні. Ці грунти здебільшого бідні на

перегній.

Грунтово-кліматичні ресурси Полісся сприяють вирощуванню озимого

жита, льону-довгунця, картоплі.

У Лісостепу України поширені різні типи чорноземних грунтів. Крім

цих грунтів, значні площі лучно-чорноземні та сірі лісові грунти. Тут

склалися найкращі умови для вирощування зернових культур, особливо

озимої пшениці, цукрових буряків, кукурудзи.

Грунтові ресурси Степу України досить однорідні та представлені,

головним чином, чорноземами. Ці грунти мають найвищу природну

родючість. Провідними культурами тут є озима пшениця, соняшник,

баштанні та ефіроолійні культури. Наявність великої кількості тепла сприяє

розвитку виноградарства, а з розширенням мережі зрошення створюються

умови для вирощування рису і овочів. У Степу, як і на Поліссі та в Лісостепу,

добрі умови для скотарства, вівчарства і птахівництва.

Page 10: реферат АПК

10

У Карпатах грунтовий покрив змінюється як у широтному, так і в

вертикальному напрямках. Найбільш придатними для сільського

господарства є Закарпатська низовина і Передкарпаття. У гірських районах

землеробство розвивається лише у вузьких долинах річок.

Для Закарпатської низовини характерні, головним чином, дерново-

опідзолені та дерново-глеєві грунти. Грунти Передкарпаття в основному

дерново-середньоопідзолені і поверхневооглеєні. У гірській зоні

переважають бурі лісові грунти.

Важливою галуззю сільського господарства є тваринництво, особливо

скотарство, а в гірських районах ще й вівчарство, що зумовлено великими

площами природних пасовищ — полонин.

Водні ресурси відіграють важливу роль у розвитку аграрно-

промислового комплексу. Основними джерелами задоволення сучасних і

перспективних потреб господарства України в прісній воді є водні ресурси

поверхневого стоку (річки, озера і водойми) і підземного стоку.

Україна має досить обмежені ресурси поверхневих вод. Загальне

водоспоживання в країні досягло 65% її середнього багаторічного

поверхневого стоку. Забезпеченість водними ресурсами місцевого стоку у

розрахунку на одну людину становить 1000 м3 на рік. Найвищим є цей

показник в Карпатах, на Поліссі та в західній частині Лісостепу, найменшим

— у Степу.

Найбільшим споживачем води в господарстві України є сільське

господарство. Його частка становить більш як 2/3. Основний водоспоживач

— зрошуване землеробство. Особливо висока його питома вага в південних

областях.

Отже, природні умови і ресурси України в цілому сприятливі для

розвитку сільського господарства. Переважно рівнинний рельєф, достатня

кількість тепла і вологи в період активної вегетації, великі площі родючих

грунтів дають змогу вирощувати найрізноманітніші сільськогосподарські

культури помірної зони і розвивати всі основні галузі тваринництва.

Page 11: реферат АПК

11

Земельний фонд України характеризується високим ступенем освоєння.

Сільськогосподарські угіддя займають 38150,3 тис. га, або 70% загальної

земельної площі. Землі, які потребують освоєння, займають лише 2,5% її

території. У сільському господарстві земля є найважливішим засобом

виробництва.

Характерною особливістю структури сільськогосподарських угідь є

висока питома вага орних земель (більше 80%). Інші площі

використовуються під багаторічні насадження (2,7%), сінокоси (5,1%) і

пасовища (11,4%). Найбільше розорані сільськогосподарські угіддя в

Лісостеповій зоні (85,4%), а найменше — на Поліссі (68,9%). У Поліській

зоні майже третину площ сільськогосподарських угідь займають природні

кормові угіддя.

Одним з головних чинників, що впливають на формування і

територіальну організацію АПК і споживання його кінцевої продукції є

характер розселення, густота сільського населення і рівень забезпечення

трудовими ресурсами.

Розвиток великих систем розселення впливає на величину і структуру

різних аграрно-промислових комплексів. Найбільші та великі міста є одним з

найважливіших факторів формування приміських АПК. Навколо цих міст

створюються спеціалізовані підприємства приміського типу для забезпечення

міського населення свіжими овочами, молоком та іншою

малотранспортабельною сільськогосподарською продукцією.

Різні природно-географічні зони України нерівномірно забезпечені

трудовими ресурсами. В результаті одні регіони України мають надлишок

трудових ресурсів у сільському господарстві, а інші відчувають їх недостачу.

Найкраще забезпечені трудовими ресурсами лісостепові області, де

найвищою є густота сільського населення. Найбільша потреба в трудових

ресурсах відчувається у степових областях, де густота сільського населення

найменша [6].

Page 12: реферат АПК

12

1.3. Державна підтримка сільського господарства

З метою подолання негативних тенденцій та створення умов для

позитивної динаміки розвитку аграрного сектору, за період незалежності

України Верховною Радою було прийнято 15 базових законів.

Обсяг коштів, який щорічно направляється з державного бюджету на

підтримку розвитку с.г., щорічно зростає, однак аграрний сектор економіки

працює на межі збитковості, а окремі його галузі, насамперед тваринництво,

є хронічно збитковими, заробітна плата сільськогосподарських

товаровиробників залишається найнижчою серед виробничих галузей

економіки. Все це не забезпечує розширеного відтворення виробництва та

оновлення основних засобів.

Фінансова підтримка сільськогосподарських товаровиробників з

державного бюджету здійснюється за 16 основними бюджетними програми,

які охоплюють всі напрями діяльності аграрних підприємств, включаючи

надання безвідсоткових кредитів фермерським господарствам, здешевлення

банківських кредитів і страхових премій, надання допомоги в придбанні

складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва.

Основну суму становить підтримка сільгоспвиробників у вирощуванні

продукції рослинництва і тваринництва, зокрема, найбільш питому вагу у

видатках загального фонду державного бюджету має тваринницька дотація

та підтримка виробництва продукції рослинництва, яка коливалась у 2007-

2008 роках від 40% до 60% загальної суми підтримки.

Підтримка аграрного виробництва щорічно збільшувалась і за останні 5

років зросла більше ніж у 9 разів. Державна фінансова підтримка

сільськогосподарських товаровиробників за останні 5 років зросла більш як у

4 рази і становила у 2008 році 16% від обсягу валового виробництва

сільськогосподарської продукції. У 2008 році такий обсяг порівняно з 2004

роком зріс на 13, 6%, тоді як у 2007 році порівняно з 2004 зменшився на 3,2%

або на 3 млн грн..

Page 13: реферат АПК

13

Дані Держкомстату України свідчать, що виробництво продукції

рослинництва в аграрних підприємствах, які одержали у 2007-2008 роках

основну суму державної фінансової фінансової підтримки , зросло на

84,1%, а в господарствах населення, які такої підтримки не мали на 73,7 %.

Урожайність зернових культур зросла в сільськогосподарських

підприємствах – на 59, 2%, а в господарствах населення на 57,9%.

В 2007-2008 роках була недостатня фінансова підтримка фермерським

господарствам. В 2007 році фінансовою допомогою були наділені 1996

фермерських господарств, тобто 4,6% від загальної їх кількості. У 2008 році

зазначеною допомогою скористалися 2188 фермерських господарств, що

становили 5%.

Охоплення фермерської допомоги в різних регіонах неоднакове.

Найбільша кількість фермерських господарств, які отримали допомогу мали:

Рівненська-5,7% у 2007 році та 7,2 % у 2008 році, Тернопільська –

відповідно 4,1 та 6,1, Чернігівська - 4,3% і 6,3%, тоді як АР Крим, Донецька,

Одеська і Миколаївська обл. – менше 2%.

Одним із основних напрямків підтримки сільськогосподарських

товаровиробників є бюджетна тваринницька дотація й державна підтримка

виробництва продукції рослинництва, яка у 2007-2008 роках становила –

2222, 5 млн. грн. і 2721, 8 млн.грн, що становило 59,3 та 39 % загальної суми

підтримки.

Державна підтримка виробництва тваринництва у 2007 році становила

1392,2 млн.грн, у 2008 році – 1858,8% млн.. грн. , що становить відповідно 62

та 68% загальної суми видатків за даною бюджетною програмою.

У 2008 році підтримка на птахівництво порівняно з попередніми роками

збільшилась майже в 2 рази і досягла 527, 6 млн. грн. , яку одержали 109 с.г.

підприємств. В результаті такої підтримки значно збільшилось виробництво

м’яса птиці.

Проведений моніторинг ринку м’яса в Україні засвідчив, що у 2008 році

імпортовано 550 тис. т. м’яса, що в 2,2 раза більше, ніж у 2007 році. Зокрема

Page 14: реферат АПК

14

імпортовано свинини в 3,4 раза більше т майже 86 тис. голів забійних свиней:

птиці в 1, 8 рази більше, яловичини – в 1,9 раза більше.

При цьому у 2008 році порівняно з 2007 в Україні зменшилося

виробництво яловичини та телятини мороженої – на 36%, яловичини і

телятини свіжої або охолодженої - на 20, 4 % свинини свіжої чи охолодженої

- на 18, 5 %, свинини мороженої – на 42 %.

Отже, нині державна підтримка сільськогосподарського господарства

має важливе значення. Проте збільшення її обсягів не стимулює

товаровиробників до зростання обсягів та ефективності виробництва

сільськогосподарської продукції. Тому фінансова підтримка має бути

зорієнтована на стимулювання аграрного виробництва і надаватися

передусім товаровиробникам, які забезпечують ефективне використання

наявних ресурсів [4,74-81].

Page 15: реферат АПК

15

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ТА АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ГАЛУЗЕЙ АПК

Для описання сучасного стану та характеру розміщення

агропромислового комплексу перш за все необхідно вказати, які галузі АПК

являються провідними. Такими галузями є сільське господарство та галузі

первинної обробки сільськогосподарської продукції (або харчової

промисловості). Розглянемо відповідно кожну з цих галузей.

Сільське господарство є найважливішою ланкою агропромислового

комплексу.

У структурі сільського господарства домінують такі галузі:

рослинництво і тваринництво. Обсяг виробництва валової продукції у січні-

вересні 2010 року галузі рослинництва зменшився на 4 %, галузі

тваринництва – збільшився на 3 %.

Рослинництво є базовою галуззю сільськогосподарського виробництва

України, однією з провідних ланок усього АПК країни. Частка

рослинницьких галузей у вартості всієї продукції сільського господарства

становить 51,7%.

Основа розвитку рослинництва — це земля, яка використовується як

окремі угіддя для певних виробничих цілей. Певна кількість землі відведена

під присадибні та садово-городні ділянки колгоспників, робітників та служ-

бовців. Для сільськогосподарського виробництва найбільш цінні орні землі,

які складають понад 80% усіх сільськогосподарських угідь України.

Провідне місце в структурі посівів займають зернові культури.

Найбільший валовий збір зерна станом на 15.10.2010 р. одержали хлібороби

Одеської та Вінницької областей – по 2,9 млн. тонн,  у Дніпропетровської

області намолочено 2,8 млн. тонн,  Полтавській та Черкаській – по 2,4 млн.

тонн, Кіровоградській та Миколаївській – по 2,3 млн. тонн, Запорізькій – 2,1

млн. тонн. Мільйонний рубіж намолоту зерна перевищено ще у 9 регіонах.

Page 16: реферат АПК

16

Кукурудзу на зерно зібрано на площі 2029 тис. га (75 відс. прогнозу),

отримано 8,8 млн. тонн зерна при урожайності 43,3 ц/га. Валовий збір

очікується на рівні 10,6 млн. тонн зерна.

Гречка зібрана на площі 192 тис. га (95 відс. прогнозу), отримано 158

тис. тонн зерна при урожайності 8,2 ц/га. Валове виробництво гречки

очікується біля 162 тис. тонн.

Соняшник при прогнозі 4,5 млн. га, зібрано на  площі 3,9 млн. га (87

відс.), одержано 6,2 млн. тонн насіння при врожайності 16,0 ц/га (15,3 ц/га у

минулому році). Валовий збір соняшнику прогнозується в межах 6,5 млн.

тонн, або на рівні минулого року.

Сої підлягає до збирання 1064 тис. га, що на 420 тис. га більше, ніж у

минулому році. Зібрано 777 тис. га (73 відс. до прогнозу), одержано 1212

тис. тонн зерна при урожайності 15,6 ц/га (16,2 ц/га у минулому році),

очікуване виробництво її прогнозується біля 1,6 млн. тонн, що на 520 тис.

тонн більше проти минулого року.

Продовжується копка цукрових буряків, яких до збирання очікується

499 тис. га, що на 175 тис. га більше минулорічного. Викопано 340 тис. га (68

відс. прогнозу), накопано 10 млн. тонн (торік 5,5 млн. тонн) при врожайності

295 ц/га (296 ц/га у минулому році). Валовий збір цукрових буряків

очікується в межах 15,1 млн. тонн, що дасть можливість виробити  біля  1,9

млн. тонн цукру.

Всіма категоріями господарств посіяно 7,2 млн. га озимих на зерно, що

становить 84 відс. до прогнозу і відповідає обсягам минулого року. Озима

пшениця  засіяна на площі 6 млн. га, що становить 89 відс. до прогнозу і на

214 тис. га більше минулого року, жито – на 314 тис. га (91 відс., або на 27

тис. га більше), ячмінь – на 819 тис. га (59  відс., або на 164 тис. га менше

минулого року).

Озимий ріпак посіяно на площі 1 млн. га, що становить 83 відс. до

прогнозу (торік – 1,3 млн. га). У Івано-Франківській, Львівській,

Page 17: реферат АПК

17

Закарпатській, Волинській, Одеській та Харківській областях посіяно 100-110

відс. прогнозованих площ.

Зяблевий обробіток ґрунту проведено на площі 8,3 млн. га, що

становить 63 відс. до прогнозу, в тому числі глибока оранка – на 619 тис. га,

або 77 відс. до прогнозу.

За даними регіонів на 14.10.2010 із посіяних озимих на зерно на площі

6992,3 тис. га, сходи отримані на 5060 тис. га, або на 72,7 відс. посіяних

площ, з них у доброму стані знаходиться 2390 тис. га (47,2 відс.),

задовільному – 2039,2 тис. га (40,3 відс.), слабких та зріджених – 631 тис. га,

або 12,5 відсотка.

Збільшення обсягів промислового виробництва харчових продуктів,

напоїв та тютюнових виробів у січні-вересні 2010 року проти відповідного

періоду 2009 року становило 2,6 відсотка [8].

Page 18: реферат АПК

18

Виробництво основних

сільськогосподарських культур

на 1 жовтня 2010р

 

[7].

За даними, які представлені в

таблиці, яку взято з Державного

комітету статистики можна

побачити, що виробництво

зернових та зернобобових

культур взагалі по Україні

становили 33933,2 тис.т, з них

найбільше у Одеській обл., а

найменше на Закарпатті 189, 2

тис.т.; виробництво цукрових

буряків становило 4869,3 тис.т,

найбільше було у Вінницькій

1173,7 тис.т, а взагалі не

вироблялось у АР Криму, на

Закарпатті, в Запорізькій та

Херсонській областях; щодо

соняшникового насіння, то

 

Зернові та

зернобобові

культури (у

початково

оприбутков

аній вазі)

Цукрові

буряки

(фабричні)

Насіння

соняшнику

початково

оприбутков

аній вазі)

Картопля

тис.

т

у % до

відпов

ідної

дати

2009р.

тис.

т

у % до

відпов

ідної

дати

2009р.

тис.

т

у % до

відпов

ідної

дати

2009р.

тис. т

у % до

відпові

дної

дати

2009р.

Україна

339

33,2 87,2

486

9,3 226,1

502

5,4 131,4

180

21,293,6

Автономна

Республіка

Крим

140

4,7 85,8 – –

33,

7 184,5

272,

4 85,9

області                

Вінницька

224

7,9 89,8

117

3,7 383,6

225

,6 138,9

149

2,696,7

Волинська

557,

8 88,6

101

,3 181,1 0,1 –

896,

2105,7

Дніпропет

ровська

255

8,2 106,3 4,5 31,1

626

,0 132,9

430,

197,1

Донецька

181

0,4 114,1 0,7 –

442

,2 144,8

473,

786,2

Житомирс

ька

821,

1 88,7

109

,9 1257,3

13,

9 362,1

115

0,3108,1

Закарпатсь

ка

189,

2 78,6 – – 1,9 198,9

494,

182,0

Запорізька

191

7,9 90,2 – –

579

,4 193,8

267,

1134,2

Івано-

Франківсь

ка

290,

5 81,9 7,7 2412,5 4,7 817,5

670,

686,2

Київська

151

8,0 80,6

440

,3 384,3

96,

1 144,9

147

5,3107,8

Кіровоград

ська

202

4,7 95,6

184

,8 167,1

431

,9 112,4

393,

992,4

Луганська

839,

5 80,7 0,3 –

302

,1 127,2

339,

581,2

Львівська

553,

8 73,5

112

,4 173,1–

117

7,779,7

Миколаївс

ька

219

8,2 89,2 4,8 139,1

397

,7 126,1

169,

9101,6

Одеська

273

7,7 100,1 1,8 –

248

,4 118,7

540,

8296,3

Page 19: реферат АПК

19

взагалі було вироблено 5025,4 тис.т, найбільше у Дніпропетровській обл. –

626 тис.т, а взагалі не вироблялось у Львівській обл., щодо виробництва

картоплі то взагалі вироблено 18021 тис.т, з цього найбільше вироблялось у

Вінницькій обл. 1492,6 тис.т, а найменший відсоток у Харківській обл. – 66,2

тис.т.,

Тваринництво щодо вартості валової продукції є найбільшою галуззю

сільськогосподарського виробництва України. Воно покликане задовольнити

потреби населення у м’ясо-молочних продуктах, а також потреби легкої та

інших галузей промисловості в багатьох видах сільськогосподарської

сировини.

На розміщення тваринництва впливають природні умови, ресурси

кормовиробництва і передусім природні кормові угіддя. Здебільшого

розміщення і спеціалізація тваринництва зумовлені потребами населення, а

також транспортабельністю продуктів. Водночас окремі галузі тваринництва

прив’язані до м’ясної, м’ясо-молочної, цукрової, спиртової, крохмале-

патокової промисловості.

У галузевій структурі тваринництва основну роль відіграють скотарство,

свинарство, птахівництво та вівчарство. Менше значення робочого

конярства, кролівництва, ставкового рибництва, бджільництва, шовківництва

тощо.

У січні-вересні 2010 року в усіх категоріях господарств реалізовано на

забій худоби та птиці в живій масі 2008,9 тис. тонн (106,4 % до відповідного

періоду попереднього року),  вироблено  молока 8898,3 тис. тонн (96,4%),

яєць – 12899,6 млн. штук (105,4%), вовни – 4,1 тис. тонн (104,4%).

Реалізація на забій худоби та птиці в усіх категоріях господарств

зменшилася у 6 областях: Рівненській (на 6%), Чернівецькій (на 5%),

Закарпатській (на 4%), Херсонській (на 3%), Київській, Одеській (на 1%).

Найбільший ріст реалізації худоби та птиці відбувся у Черкаській (на

33%), Сумській (на 11%), Миколаївській (на 10%), Вінницькій,

Кіровоградській (на 6%) областях.

Page 20: реферат АПК

20

Виробництво молока в усіх категоріях господарств зменшилось у всіх

регіонах, найбільше у Луганській, Сумській (на 8%), Донецькій,

Дніпропетровській (на 6%) областях.

Сільськогосподарські підприємства збільшили обсяги реалізації на

забій худоби та птиці на 10,5%, виробництво яєць - на 8,6 відсотка.

Виробництво молока зменшилося на 1,3%, вовни - на 13,8 відсотка.

У січні-вересні 2010 року сільськогосподарськими підприємствами

вирощено 1067,8 тис. тонн  худоби  та  птиці  (на 9,1% більше порівняно з

відповідним періодом 2009 року).  Приросту обсягів досягнуто у 14 регіонах,

найбільше в Черкаській (на 34%), Івано-Франківській (на 33%), 

Миколаївській (на 18%), Хмельницькій (на 17%), Тернопільській (на 11%)

областях.

Обсяг вирощування худоби та птиці на 7,3% перевищує  її реалізацію

на забій.

Вирощування ВРХ становило 132,4 тис. тонн і зменшилося порівняно з

січнем-вереснем 2009 року на 9,3 відсотка. Обсяг вирощування ВРХ на 0,7 %

менше її реалізацію на забій.

Вирощування свиней становило 296,6 тис. тонн (зросло на 20,8%).

Обсяг вирощування на 19,2% перевищує їх реалізацію на забій.

Вирощування птиці становило 772,1 тис. тонн (зросло на 8,9%). Обсяг

вирощування птиці на 4,8% вище її реалізації на забій.

Станом на 01.10.10 в усіх категоріях господарств поголів’я великої

рогатої худоби становило 5336,1 тис. голів (97,1% порівняно з 01.10.09), в

т.ч. корів – 2736,6 тис. голів (96,3%), свиней – 8495,9 тис. голів (111,7 %),

овець та кіз – 2062 тис. голів (102,6%), птиці – 226,1 млн. голів (105%).

Поголів’я ВРХ в усіх категоріях господарств зменшилося  у 22

регіонах. Виключенням є Вінницька та Миколаївська області, де відбувся

ріст поголів’я відповідно на 3,3 та 0,5 %. В Закарпатській області поголів’я

ВРХ залишилося на рівні відповідного періоду минулого року.

Page 21: реферат АПК

21

Найбільше скорочення чисельності поголів’я ВРХ в усіх категоріях

господарств відбулося в Сумській (на 8%), Житомирській (на 7%),

Донецькій, Дніпропетровській (на 6%) областях.

Чисельність поголів’я корів у всіх категоріях господарств зменшилась в

усіх регіонах. Найбільший спад поголів’я відбулося в Сумській області (на

9%), Київській (на 7%), Чернігівській та Автономній Республіці Крим (на

6%).

У сільськогосподарських підприємствах відбулося скорочення

поголів’я ВРХ на 6,2% (в т.ч. корів – на 4,1%), овець та кіз – на 3,2%.

Поголів’я свиней збільшилося на 12,7 %, птиці – на 9,2 відсотка.

Поголів’я  ВРХ  скоротилося  в  сільськогосподарських  підприємствах

24 регіонів. Найбільший спад поголів’я відбувся в Автономній Республіці

Крим (на 18%), Івано-Франківській (на 18%), Чернівецькій (на 16%),

Волинській, Рівненській (на 12%) областях. Зросло поголів’я лише в

Тернопільській області (на 1,1%).

Сільськогосподарські підприємства 21 регіону зменшили чисельність

поголів’я корів, найбільше АР Крим (на 14%), Івано-Франківська (на 10%),

Луганська, Чернівецька (на 9%) області. Збільшення чисельності поголів’я

корів відбулося у Тернопільській (на 3,5%) та Полтавській (на 0,9%)

областях. У Дніпропетровській, Кіровоградській, Херсонській областях

поголів’я корів залишилося на рівні відповідного періоду минулого року.

Середній надій молока на 1 корову, яка була в наявності на початок

року в сільськогосподарських підприємствах, становив 3160 кг (збільшився

на 1,6% порівняно з відповідним періодом 2009 року), яйценосність однієї

курки-несучки – 209 яєць (на 0,5% менше), середньодобові прирости ВРХ –

455 грамів (на 3,4 % менше), свиней – 380 грамів (на 2,4 % більше)[8].

Page 22: реферат АПК

22

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АПК

3.1. Основні проблеми та перспективи розвитку АПК

Багатство держави визначається вмінням народу повною мірою

використовувати природний потенціал (і чим він різноманітніший, тим

краще). В Україні головним ресурсним потенціалом є земля. Можна навести

два приклади. У країнах Західної Європи з одного гектара посівів цукрових

буряків одержують 8 - 10 тонн цукру, в нас - лише 4 тонни, а в сприятливому

році - 5 тонн. Хоча є всі можливості, щоб виробляти 10 - 12 млн. т цукру. За

цих умов можна реалізовувати на зовнішньому ринку близько 7 - 8 млн. т, а

це 4 - 5 млрд доларів США. Аналогічним резервом для зміцнення економіки

є соняшник. Вихід в цій галузі на європейський рівень урожайності та

переробки може додатково забезпечити 2,5 - 3 млрд доларів .

Таким чином, лише за рахунок цукрових буряків та соняшнику ми

можемо розв’язати проблему постачання газу для всього народного

Page 23: реферат АПК

23

господарства. Україна є також великим виробником зерна, м’яса і молока,

плодів та ягід. Але наявні резерви використовуються лише на третину.

Насамперед потрібно зорієнтувати вітчизняну промисловість (хімічну,

машинобудівну) на виготовлення для галузей АПК необхідних машин,

обладнання, добрив та засобів захисту рослин і тварин. За якістю та

стандартами вони повинні відповідати усім вимогам технологічного процесу.

Візьмемо для прикладу молочне господарство країни. Сьогодні значне

поголів’я корів знаходиться не тільки в колгоспах , а й в особистих

господарствах населення. Однак молочна продукція приватного сектора

потрапляє на ринки в дуже обмеженій кількості. Виходить, що виробничий

потенціал села не повністю працює на потреби споживача, усього населення

держави. А це великі втрати для суспільства. Потрібно, щоб у кожному з 30

тис. сільських поселень діяли молочні пункти. Це не важко зробити місцевій

владі. Головне - забезпечити пункти потрібним обладнанням, тобто,

холодильним устаткуванням, засобами контролю жирності, загальної якості

молока тощо. Йдеться про забезпечення сучасного рівня переробки молока

відповідно до світової практики.

Відповідальні завдання постають перед Міністерством промисловості

щодо забезпечення сільськогосподарського виробництва мінеральними

добривами. Якщо сільське господарство не буде забезпечуватися добривами

та іншими хімічними засобами, то з економічної точки зору підприємства

хімічної промисловості стають непотрібними Україні. Наприклад, в зоні

Полісся без добрив вигідніше взагалі не сіяти. Але ж допустити цього ніяк не

можна. Не можна і закрити хімічні заводи, бо люди, які на них працюють,

залишаться без роботи. У підсумку суспільству належить виявляти увагу до

всіх галузей сільського господарства, до питань технічного переозброєння

АПК.

Якщо Верховна Рада, Президент і Уряд України вживуть необхідних

заходів по пріоритетному розвитку АПК України то вже в найближчі роки

буде створено всі необхідні передумови для активізації кардинальних змін у

Page 24: реферат АПК

24

продуктивних силах інших галузей матеріального виробництва, бо у всі часи

село було і залишається однією з головних сил, яка забезпечує економічний

суверенітет нашої держави. Багаті чорноземи, працелюбний народ і бідність

– це нинішня Україна [3,122].

Державна цільова програма сталого розвитку сільських теорій на період

до 2020 року, яка передбачає здійснення таких етапів:

Програму передбачено виконати протягом 2011-2020 років.

Під час першого етапу (2011-2013 рр.) передбачається адаптація

політики розвитку сільських територій і аграрної політики України до

стандартів ЕС шляхом розроблення та прийняття нових і внесення змін до

чинних нормативно-правових актів, а також реалізації пілотних проектів з

відпрацювання механізмів запровадження інтегрального (територіального)

підходу щодо сталого розвитку сільських територій.

Під час другого етапу (2013-2020 рр.) передбачається проведення аналізу

виконання першого етапу, коригування та подальшу реалізацію заходів

Програми в напрямах, що відповідають стандартам Європейської спільноти

та в масштабах, що забезпечать досягнення цілей Програми [8].

3.2. Основні проблеми інвестування агропромислового сектору України

Сучасний етап розвитку української економіки та її аграрного сектора

характеризується як етап пошуку ефективної моделі управління

інвестиційним процесом, реформування інвестиційної діяльності у напрямку,

що сформувався на шляху до ринкової економіки. За допомогою інвестицій

сільське господарство може добре розвивати і зміцнювати економіку країни.

Сприяння збільшенню інвестицій в українську економіку - це передусім

забезпечення сталого економічного зростання. Досвід економічно

розвинених країн переконливо свідчить, що в сучасних умовах позитивні

економічні параметри вирішальним чином залежать від масштабів та

Page 25: реферат АПК

25

якісного рівня інвестиційної діяльності і структурно-технологічних змін.

Можна твердити, що саме рівень розвитку і динамізм інвестиційних процесів

формують у сучасних умовах стратегічну основу сталого  економічного

зростання. Її політика має змінити чинну політику росту переважно

відновлюваного характеру.

Аграрний сектор є одним з найвагоміших секторів народного

господарства України. Різкий спад інвестиційної діяльності в сільському

господарстві останніми роками привів до послаблення матеріально-

виробничої бази суб'єктів господарювання, зменшення його прибутковості і

рентабельності, низького рівня концентрації і спеціалізації виробництва,

слабкого розвитку інфраструктури аграрного ринку. Пошук шляхів виходу з

тієї кризової ситуації, що склалася в аграрному секторі Україні неможливий

без залучення додаткових інвестицій. Тому треба звернути увагу на те, як

впливає інвестиційна діяльність на функціонування агропромислового

комплексу в нашій країні.

Інвестиції у сільське господарство в 2004 р. становили 2,7% від

загального обсягу валових інвестицій у промисловість і сільське

господарство, 2005 р. -   2,1%, 2006 р. - 7,5%, 2007 р. - 7,1%, 2008 р. - 6%.

Наведені показники є свідченням того, що інвестування сільського

господарства залишається досить ризиковою справою, а аграрний сектор

інвестиційно-непривабливим [1,89].

З кожним роком дедалі більше українських компаній виводять свою

продукцію на ринок ЄС та більше іноземних інвестицій надходить в

українські переробні підприємства або у вирощування зернових і олійних.

При цьому основними інвесторами в сільське господарство є Кіпр,

Великобританія та США, в харчову промисловість – Нідерланди, Швеція й

Кіпр(за даними першого півріччя 2008 року).

Зростання обсягів інвестицій у сільське господарство України

розпочалось у 1992 році й у звя’зку зі вступом нашої держави до СОТ має

зростати й надалі. Так станом на 01.07.2008 року, починаючи з 1992 року в

Page 26: реферат АПК

26

агропромисловий комплекс України було залучено 2586,1 млн.дол. США

прямих іноземних інвестицій. З них 5% вкладено у підприємства харчової та

переробної промисловості, і 2% у сільськогосподарські підприємства [2,73].

Тенденції кризи аграрного інвестиційного процесу зумовили, головним

чином, фактори, що формуються за межами агропромислового комплексу:

- зменшення обсягів державних централізованих капітальних вкладень;

- скорочення власних інвестицій товаровиробників;

- знецінення інвестиційних ресурсів;

- різке погіршення умов отримання кредитів;

- скорочення зовнішніх інвестицій у сільське господарство.

Основними негативними чинниками які впливають на інвестиційну

діяльність України і з якою стикаються вітчизняні та іноземні інвестори є:

- недосконала податкова і фінансово-кредитна система;

- наявність майже всіх видів ризику;

- недотримання зобов'язань з боку держави;

- за політизованість економіки;

- розвиток інфляційних процесів;

- недостатньо розвинена банківська система;

- дефіцит власних джерел інвестиційних ресурсів підприємств тощо[5,3].

У бік України постійно лунають заклики з Європи активніше розвивати

аграрний сектор. Директор Інвестиційного центру продовольчої і

Сільськогосподарської організації ООН Чарльз Ріменшнайдер заявив про

необхідність інвестувати в сільське господарство України. За словами

Ріменшнайдера, інвестиції в АПК України можуть закріпити тенденцію

високих урожаїв і змінити на краще ситуацію з продовольством на світових

ринках. Тобто, АПК України залишається й надалі привабливим для

вітчизняних та іноземних інвесторів.

Нині є у світі 2 регіони, які мають потенціал росту :Латинська Америка з

Бразилією та Аргентиною і країни Чорноморського регіону – Росія,

Казахстан та Україна. І саме у нашої країни найкращі стартові умови, адже

Page 27: реферат АПК

27

вона знаходиться найближче до ринків Близького Сходу та Північної

Африки.

Отже, привабливість аграрного сектору стає дедалі помітнішою. Перед

Україною відкриваються широкі перспективи у зв’язку зі світовою

продовольчою кризою, зростанням попиту на біопаливо, відсутністю

можливості розширювати посівні площі й нарощувати продуктивність

сільського господарства основних аграрних країн. А вступ України до СОТ

відкриває для нашої країни нові можливості, й у сфері АПК – особливо[2,77].

ВИСНОВКИ

В ході написання даного реферату було досліджено поставлені завдання.

Отже, по-перше було досліджено теоретичні аспекти становлення та

розвитку АПК. Агропромисловий комплекс (АПК)- один з найбільших і

найважливіших секторів економіки України. Агропромисловий комплекс

(АПК) — це сукупність ланок народного господарства, діяльність яких тісно

пов'язана з виробництвом, зберіганням, транспортуванням, переробкою та

збутом продукції.

АПК складається з 3-ох основних сфер:

- сільське господарство (рослинництво і тваринництво, що створюють

сировину базу для АПК);

- галузі, що створюють матеріально-технічні засоби для галузей АПК

(сільськогосподарське машинобудування, виробництво засобів захисту

рослин, мінеральних добрив, комбікормів, виробництво тари);

Page 28: реферат АПК

28

- галузі, що забезпечують переробку сільськогосподарської продукції

(харчова, легка).

Крім цього до АПК входять транспорт, матеріально-технічне

постачання, інженерні споруди, заготівля, зберігання сільськогосподарської

продукції, інформаційне забезпечення, спеціалізована торгівля.

По-друге, проаналізувала сучасний стан головних галузей АПК. І

визначила, що у структурі сільського господарства домінують такі галузі:

рослинництво і тваринництво. Обсяг виробництва валової продукції у січні-

вересні 2010 року галузі рослинництва зменшився на 4 %, галузі

тваринництва – збільшився на 3 %.

По-третє, визначили основні перспективи та проблеми інвестування

агропромислового комплексу України.

Багатство держави визначається вмінням народу повною мірою

використовувати природний потенціал. В Україні головним ресурсним

потенціалом є земля.

Необхідно зорієнтувати вітчизняну промисловість на виготовлення для

галузей АПК необхідних машин, обладнання, добрив та засобів захисту

рослин і тварин. Привабливість аграрного сектору стає дедалі помітнішою.

Перед Україною відкриваються широкі перспективи у зв’язку зі світовою

продовольчою кризою, зростанням попиту на біопаливо, відсутністю

можливості розширювати посівні площі й нарощувати продуктивність

сільського господарства основних аграрних країн. А вступ України до СОТ

відкриває для нашої країни нові можливості, й у сфері АПК – особливо.

Page 29: реферат АПК

29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Економіка АПК. - 2009. - №1. - 89-96.

2. Економіка АПК.- 2009р.-№4.- с.73-77

3. Економіка АПК. - 2009. - №7. - с.120-127.

4. Економіка АПК .- 2010р. -№4.- с. 74-81

5. Супіханов Б.К. Аграрний ринок України / Б.К. Супіханов // Вісник

ХНАУ, серія „Економіка АПК і природокористування". - 2009. - №13. -

с.3-10

6. www.allbest.ru

7. www.ukrstat.gov.ua - Державний комітет статистики

8. www.minagro.kiev.ua - Міністерство аграрної політики України

Page 30: реферат АПК

30