Створена до 150odz.gov.ua/history/kniga_trudovoj_slavy_11_2019.pdf · Зелений «...

Створена до 150-річного ювілею

Одеської залізниці

Автор ідеї, керівник проекту начальник Одеської залізниці Г. А. Бойко

За підтримки голови об’єднання ветеранів війни та праці Одеської залізниці В. О. Зеленого

Книгу відкрито: 3 грудня 2015 року

КНИГА ТРУДОВОЇ СЛАВИ ОДЕСЬКОЇ ЗАЛІЗНИЦІ


РОЗПОРЯДЖЕННЯ

23 серпня 2019 року № Н-7/1124

У період підготовки та реалізації плану святкування 150-річного ювілею з дня відкриття руху, протягом 2015 року на залізниці було завершено перший

етап роботи над створенням електронної Книги Трудової Слави Одеської залізниці (далі - Книга).

Упродовж 2016-2018 років постійно діючою Координаційною Радою з питань розгляду, опрацювання поданих матеріалів для внесення інформації про

ветеранів праці, опрацьовано та внесено до Книги матеріали про багатьох ветеранів-залізничників, які сприяли розвитку залізниці, завдяки своїй

невтомній праці досягали високих виробничих показників, стали взірцем у колективах структурних і виробничих підрозділів.

У зв’язку із структурними та кадровими змінами, з метою проведення подальшої системної роботи щодо продовження славетного літопису про ветеранів

залізниці, які сприяли успішному розвитку магістралі, увіковічення історичних подій, трудових досягнень та героїчних подвигів,

ЗОБОВ’ЯЗУЮ:

Створити постійно діючу Координаційну Раду Одеської регіональної філії (далі - Рада) з питань розгляду, опрацювання поданих матеріалів для внесення

інформації про ветеранів праці до Книги згідно з «Положенням про електронну Книгу Трудової Слави Одеської залізниці» у новому складі:

Співголова Ради:

Ольчедаєвський А.А. – голова об’єднання ветеранів війни та праці Одеської регіональної філії (за згодою).

Співголова Ради:

Нікулін С.С. – директор регіональної філії.

Члени Ради:

Бойко Г.А. – директор з інженерно-технічного забезпечення АТ «Укрзалізниця» (за згодою);

Шварц О.П. – перший заступник директора філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» (за згодою);


Кудряшова О.В. – начальник дорожнього центру науково-технічної інформації і бібліотечно-бібліографічного обслуговування;

Квітко О.Є. – начальник Одеського центру професійного розвитку персоналу;

Кирикович О.В. – заступник начальника виробничого підрозділу «Одеське відділення» філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» (за згодою);

Брятко І.М. – начальник сектора архіву господарської служби;

Усачова О.В. – провідний інженер відділу кадрів служби кадрової і соціальної політики;

Лукіянов В.В. – головний редактор газети «Чорноморський гудок» філії «Медіацентр» «Магістраль» (за згодою).

Секретар Ради:

Литвина Г.Г. – секретар об’єднання ветеранів війни та праці Одеської регіональної філії (за згодою).

Новий склад Ради продовжити роботу над Книгою.

Співголів Ради:

Організувати та провести установче засідання Ради.

Здійснити розподіл обов’язків між членами Ради.

Забезпечити проведення засідань Ради не менше одного разу в квартал з розглядом питань, винесених на порядок денний.

Інформацію для внесення до Книги та розміщення на офіційному веб-сайті регіональної філії «Одеська залізниця» надавати до виробничого підрозділу

«Одеське відділення» філії «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» згідно з правилами, прописаними в «Положенні про електронну Книгу Трудової Слави Одеської

залізниці».

Головного редактора газети «Чорноморський гудок» Лукіянова В.В. постійно висвітлювати роботу Ради на шпальтах газети.

Розпорядження від 16.01.2018 №Н-7/46 вважати таким, що не застосовується.

Директор філії С.С. Нікулін

Погоджено:

НГ-НЗ1

Дпроф


ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова об’єднання ветеранів війни Начальник Одеської залізниці

та праці Одеської залізниці __________________Г. А. Бойко

__________________В. О. Зелений « 20 » травня 2015

« 20 » травня 2015

ПОЛОЖЕННЯ про електронну КНИГУ ТРУДОВОЇ СЛАВИ ОДЕСЬКОЇ ЗАЛІЗНИЦІ

1. Загальні положення

Електронна Книга Трудової Слави Одеської залізниці (далі – Книга) є елементом дорожньої системи морального та

матеріального стимулювання і створена з метою визнання заслуг ветеранів-залізничників магістралі, заохочення працівників

колективу до підвищення результативності праці.

2. Передумови заснування

2.1 Заснування Книги – це прояв глибокої поваги до досягнень ветеранів праці залізниці в минулому, працівників залізниці,

які особисто внесли вагомий вклад у розбудову залізниці, залізничної галузі, транспортної системи України, у реалізацію завдань,

покладених на підприємства вітчизняного залізничного транспорту, проявили творчу ініціативу і досягли значних успіхів у

виконанні виробничих показників.

2.2 Книга створена за ініціативи начальника Одеської залізниці і за підтримки голови об’єднання ветеранів війни та праці

Одеської залізниці згідно з рішенням, прийнятим під час зустрічі керівництва залізниці з ветеранами війни та праці

17 травня 2015 року.


3. Внесення до Книги

3.1 Критерії для визначення кандидатур для внесення до Книги:

● нагородження державними нагородами та відомчими, галузевими, дорожніми відзнаками;

● забезпечення перевиконання виробничих показників;

● дотримання норм трудової та виконавчої дисципліни, охорони праці та техніки безпеки, безпеки руху;

● прояв ініціативи, творчий підхід при виконанні посадових обов'язків.

3.2 Занесення до Книги здійснюється на підставі Подання:

3.2.1 за підписом голови об’єднання ветеранів війни та праці Одеської залізниці – для ветеранів праці;

3.2.2 за підписом начальника служби, відокремленого структурного підрозділу – для працівників залізниці.

3.3 У Поданні зазначаються конкретні досягнення ветерана праці; фактичні результати роботи працівника, що стали

підставою для заохочення, відомості про нагородження державними нагородами та відомчими, галузевими, дорожніми відзнаками.

3.4 Для внесення до Книги представляються ветерани-залізничники, які до виходу на пенсію мали виробничий стаж не менше

20 років; працівники підприємства, стаж роботи на залізниці яких 20 і більше років, які досягли високих виробничих показників та

не мають на час представлення дисциплінарних стягнень.

3.5 Реєстрація Подань та прийнятих рішень за результатами їх розгляду щодо внесення до Книги ведеться у журналі

ветеранської організації Одеської залізниці, на працюючих – за місцем роботи працівника.

3.6 Внесення до Книги, як правило, здійснюється щорічно, двічі на рік: до Дня профспілки залізничників і транспортних

будівельників України (перша неділя серпня) та до Дня залізничника (4 листопада).

3.7 За спільним рішенням начальника Одеської залізниці і голови об’єднання ветеранів війни та праці Одеської залізниці

внесення до Книги може бути приурочене до ювілеїв та пам’ятних дат (наприклад, до 25-річчя Незалежності України, 25-річчя з часу

створення Укрзалізниці тощо).


4. Оформлення Книги

4.1 У Книзі на окремій електронній сторінці розміщується:

● фотографія – у верхній частині з лівого боку сторінки;

● прізвище, ім’я та по батькові – посередині сторінки;

● короткі біографічні відомості та інформація про трудову діяльність, досягнення та нагородження (заохочення) ветерана

праці або працівника залізниці – під прізвищем, ім’ям та по батькові ветерана праці, працівника залізниці.

4.2 Ветерани праці, працівники залізниці, нагороджені державними нагородами та відомчими, галузевими, дорожніми

відзнаками, вносяться до загального списку Книги на підставі інформації, наданої службою кадрової та соціальної політики

залізниці.

4.3 Оформлення Книги здійснюється призначеними (уповноваженими) фахівцями, на яких покладено відповідні обов’язки на

підставі вказівки начальника залізниці.

5. Оголошення про внесення до Книги

Внесення до Книги обов'язково оголошується в урочистій обстановці: ветеранам праці залізниці – головою об’єднання

ветеранів війни та праці Одеської залізниці, працюючим – начальниками служб, структурних підрозділів за підпорядкованістю.

6. Розміщення Книги

Книга розміщується на офіційному сайті Одеської залізниці.

7. Термін дії

Книга має необмежений термін дії.

Склав М. В. Мелешко


Народився 5 липня 1939 року.

У 1957 році, після закінчення ПТУ, почав працювати монтажником контактної мережі

умонтажному поїзді №765.

У 1962 році, після служби в армії, працював у монтажному поїзді №259

Транселектромонтаж.

З 1963 року почав працювати на Одеській залізниці в Шевченківській дільниці

енергопостачання. Працював електромонтером контактної мережі, електромеханіком

контактної мережі, старшим електромеханіком контактної мережі.

З 1998 по 2001 рік – начальник дистанції контактної мережі ЕЧК-3 станції імені Тараса

Шевченка.

У 2005 році вийшов на заслужений відпочинок.

Стаж роботи на залізниці 40 років.

Нагороджений знаком «Почесний залізничник».

Абдулов Нурвіль Шакірович


Народився 28 грудня 1950 року.

У 1971 році почав працювати на Одеській залізниці слюсарем по ремонту тепловозів в

локомотивному депо станції імені Тараса Шевченка.

З 1974 року – складач поїздів, черговий по гірці станції імені Тараса Шевченка.

У 1980 році, без відриву від виробництва, закінчив Дніпропетровський інститут

інженерів залізничного транспорту.

З 1981 по 1987 рік працював старшим інженером відділу перевезень Шевченківського

відділення залізниці, головним інженером станції Черкаси, ревізором з перевезень ДН-2.

З 1987 по 2002 рік – голова об’єднаного профспілкового комітету Шевченківського

теркому профспілки.

З 2002 по 2012 рік – завідуючий оргвідділом Шевченківського теркому профспілки-

заступник голови Шевченківського територіального комітету профспілки.

Стаж роботи 41 рік. Ветеран праці.

Нагороджений іменним годинником Дорпрофсожу Одеської залізниці, почесними

грамотами Президії Дорпрофсожу, знаками «За активну роботу в профспілці», «За заслуги

перед профспілкою». Неодноразово заохочувався керівництвом Шевченківського теркому

профспілки, Шевченківського відділення залізниці, Радою профспілки.

Артеменко Микола Олександрович


Народилася 20 вересня 1937 року.

У 1955 році почала працювати на Одеській залізниці робочою колії в Шевченківській

дистанції колії.

З 1963 року і до виходу на заслужений відпочинок у 1993 році, працювала черговою по

переїзду 2-го околодку дистанції колії.

Стаж роботи на залізниці 38 років. Ветеран праці.

Неодноразово заохочувалась керівництвом дистанції колії та профспілковим

комітетом.

Артеменко Надія Кузьмівна


Народилася 1 січня 1962 року.

У 1981 році, після закінчення залізничного училища в місті Чернігів, почала працювати

на Південно-Західній залізниці. Працювала черговим по станціях Фасова, Бехи, Коростень.

З 1988 по 1990 рік – поїзний диспетчер Південно-Західної залізниці.

З 1990 по 2012 рік – поїзний диспетчер Шевченківської дирекції залізничних

перевезень.

У 2012 році вийшла на заслужений відпочинок.

Стаж роботи на залізниці 31 рік.

Нагороджена знаками «Залізнична Слава» II, III ступеня.

Бердичевська Раїса Петрівна


Народився 20 січня 1927 року.

Учасник Другої світової війни.

У 1954 році розпочав трудову діяльність на залізничному транспорті зчіплювачем

вагонів.

З 1958 року – зчіплювач вагонів на станції Помічна.

З 1961 по 1967 рік працював помічником складача поїздів, складачем поїздів.


Ветеран праці. Наставник молоді.

Нагороджений орденом Трудової Слави 2-го та 3-го ступеня.

Бондарєв Володимир Максимович


Народилася 26 липня 1940 року.

З 1962 року і все своє подальше трудове життя працювала стрілочником, старшою

черговою стрілочного поста станції імені Тараса Шевченка.

Стаж роботи на залізниці 32 роки.

Нагороджена орденом «Знак Пошани».

Бондаренко Віра Іванівна


Народився 26 березня 1941 року.

У 1958 році почав працювати на Одеській залізниці учнем слюсаря господарчого цеху

локомотивного депо станції імені Тараса Шевченка. Працював кочегаром паровоза,

помічником машиніста паровоза.

У 1964 році, після служби в Радянській Армії, повернувся в локомотивне депо станції

імені Тараса Шевченка де і пройшов шлях від помічника машиніста тепловоза до машиніста

тепловоза, електровоза.

Стаж роботи на залізниці понад 40 років.

Ветеран праці, наставник молоді. Приймав активну участь в громадському житті

колективу.

Нагороджений іменним годинником від МШС СРСР, почесними грамотами, знаками

«Переможець соціалістичного змагання», «Ударник 9,10 п’ятирічки».

Бондарєв Генадій Васильович


Народилася 4 жовтня 1954 року.

У 1971 році поступила у Вінницький технікум залізничного транспорту, одержала

спеціальність технік-колійник. Після закінчення технікуму працювала стрілочником на

станції Білозір’я , черговою по станції Рожене, станції Косарі.

З 1983 по 2009 рік працювала техніком 1-ї категорії по Фундукліївському району

контактної мережі.


Стаж роботи на залізниці 35 років. Ветеран праці. На заслуженому відпочинку приймає

активну участь у роботі ветеранської організації Шевченківської дистанції

енергозабезпечення.

Неодноразово заохочувалась керівництвом залізниці.

Браславець Євдокія Іванівна



У 1949 році закінчив ФЗН № 3 в місті Знам’янка. Трудову діяльність розпочав у

локомотивному депо станції імені Тараса Шевченка поїзним кочегаром.

Після закінчення курсів ДТШ на станції імені Тараса Шевченка був призначений

помічником машиніста паровоза локомотивного депо. Працював машиністом паровоза,

тепловоза, електровоза.

З 1974 року – машиніст-інструктор локомотивних бригад.

З 1982 по 1996 роки працював черговим по локомотивному депо станції імені Тараса

Шевченка.

Ветеран праці, наставник молоді. За час роботи на залізничному транспорті

підготував десятки машиністів та помічників машиністів тепловоза та електровоза.


Неодноразово заохочувався керівництвом депо та залізниці.

Бричко Володимир Микитович



У 1954 році закінчив Тбіліський інститут інженерів залізничного транспорту та був

направлений на Одеську залізницю. Працював начальником першого участка станції

Одеса, старшим помічником начальника станції Роздільна.

У 1961 році переведений на Шевченківську дирекцію залізничних перевезень.

Працював заступником начальника станції Христинівка, поїзним диспетчером, старшим

поїзним диспетчером відділення залізниці, начальником станції Черкаси, станції Умань.

З 1977 року – начальник відділу перевезень.

З 1981 по 1986 рік – начальник станції Сміла.

З 1986 по 1996 рік – начальник відділу перевезень, заступник начальника

Шевченківського відділення залізниці.


Має звання «Заслужений працівник транспорту України».

Нагороджений знаком «Почесний залізничник», знаком «150 років залізницям СРСР»,

почесними грамотами, подяками, «Переможець соціалістичного змагання»

1973, 1976, 1978 рр.

Габідзашвілі Леван Григорович


Народився 16 серпня 1917 року.


У 1934 році, після закінчення фабрично заводської школи за фахом касир всіх кас,

почав працювати помічником вантажного касира станції Богодухів Південної залізниці.

У 1938 році закінчив Дніпропетровський технікум залізничного транспорту за

спеціальністю технік-експлуатаційник та був призваний в армію.

З 1941 по 1945 рік працював в спеціалізованому військовому підрозділі залізничного

транспорту на різних посадах.

З 1945 по 1948 рік – старший диспетчер відділу служби руху Далекосхідної залізниці.

У 1955 році, без відриву від виробництва, закінчив Харківський інститут інженерів

залізничного транспорту.

На Одеській залізниці працював начальником станцій Миколаїв, Христинівка.

З 1955 по 1962 рік – начальник відділу руху, заступник начальника Знам’янського

відділення залізниці.

З 1962 по 1973 рік – начальник Шевченківського відділення Одеської залізниці.


Нагороджений орденами Червоної Зірки, Трудового Червоного Прапора, «Знак

Пошани», знаком «Почесний залізничник», знаками «Ударник Сталінського призиву»,

«Отличный движенец».

Гірко Андрій Григорович


Народилася 20 квітня 1952 року.

У 1974 році, після закінчення Білоруського інституту інженерів залізничного

транспорту була направлена працювати в пасажирське вагонне депо Приволжської

залізниці. Працювала бригадиром складального цеху, заступником начальника резерву

провідників.

У 1977 році почала працювати на Одеській залізниці у вагонному депо станції імені

Тараса Шевченка. Працювала інженером-технологом, старшим інженером-технологом

дорожньої нормативно-технологічної групи вагонного господарства.

З 1982 року – інженер з організації та нормування праці.

З 1993 року і до виходу на заслужений відпочинок, працювала провідним економістом

вагонного депо.


У 2010 році обрана головою Ради ветеранів вагонного депо станції імені Тараса

Шевченка.

Неодноразово заохочувалась керівництвом депо та залізниці.

Гребенюк Лідія Василівна



У1985 році розпочав трудову діяльність регулювальником швидкості руху вагонів на

станції Помічна. Працював складачем поїздів, оператором поста централізації.



Неодноразово заохочувався керівництвом залізниці.

Гренний Олександр Миколайович


Народилася 25 жовтня 1955 року.

У 1980 році закінчила Білоруський інститут інженерів залізничного транспорту.

Трудову діяльність на залізниці розпочала на Південно-Уральській залізниці.

Працювала черговою по станції, старшим інженером комерційного відділу.

З 1996 року почала працювати на Одеській залізниці начальником станції

Монастирище.


Нагороджена Почесною грамотою Державної адміністрації залізничного транспорту

України, Почесною грамотою начальника Шевченківського відділення залізниці, Подякою

від начальника залізниці, годинником від начальника залізниці.

Грязева Олена Іванівна


Народився у 4 вересня 1926 року.


У 1946 році почав працювати на Одеській залізниці у локомотивному депо станції імені

Тараса Шевченка.

З 1950 по 1962 рік працював машиністом паровоза, а потім тепловоза у місті

Красноярськ.

З 1962 року і до виходу на заслужений відпочинок, працював машиністом

пасажирських поїздів в локомотивному депо станції імені Тараса Шевченка.


Ветеран праці, заслужений раціоналізатор, наставник молоді.


Гуришев Юрій Єфремович


Народилася 3 травня 1950 року.

У 1976 році розпочала трудову діяльність на Одеській залізниці. Працювала

черговим стрілочного поста, черговим по станції Пальміра, Чапаївка, Золотоноша.

З 1999 по 2005 рік – начальник станції Пальміра.

У 2006 році вийшла на заслужений відпочинок. Ветеран праці.


Нагороджена годинником від Генерального директора Укрзалізниці.

Неодноразово заохочувалась керівництвом Шевченківського відділення

залізниці. Майстер спорту СРСР.

Дика Зінаїда Андріївна



У 1970 році почав працювати на Одеській залізниці. Працював стрілочником,

складачем поїздів станції Звенигородка.

У 1977 році, без відриву від виробництва, закінчив Одеський технікум залізничного

транспорту.

З 1980 року – черговий по станції Дашуківка.

З 1983 по 2005 рік – начальник станції Лисянка.

Ветеран праці, наставник молоді.


Добриднюк Василь Данилович



У 1950 році, після закінчення Харківського інституту інженерів залізничного

транспорту, почала працювати на Одеській залізниці на станції імені Тараса Шевченка.

Працювала черговою по станції, інженером станції.

З 1969 року старший інженер відділу перевезень Шевченківського відділення

залізниці.


Стаж роботи на Одеській залізниці 36 років.

Ветеран праці. Приймала активну участь у громадському житті. Вибиралась депутатом

Черкаської обласної Ради.

Нагороджена медаллю « За трудову доблесть», Почесною грамотою начальника

Одеської залізниці.

Долинська Олена Анатоліївна



У 1954 році почав працювати на Одеській залізниці в Шевченківській дистанції

захисних лісонасаджень. Працював старшим майстром, інженером, начальником дистанції

захисних лісонасаджень.

У 1956 році закінчив Київський лісогосподарський інститут.

Стаж роботи 39 років.


Дульський Григорій Дем’янович


Народився у 1939 році.

У 1957 році почав працювати на Одеській залізниці кочегаром паровоза в

локомотивному депо станції імені Тараса Шевченка.

У 1959 році, після служби в армії, працював токарем, слюсарем по ремонту тепловозів.

У 1966 році, після закінчення курсів, працював помічником машиніста тепловоза.

З 1970 року і до виходу на заслужений відпочинок у 1993 році, працював машиністом

тепловоза.




Зайцев Валерій Семенович



У 1955 році закінчив залізничний технікум. Направлений на роботу в

електромонтажний поїзд №704 треста «Транселектромонтаж». Працював електромонтером,

майстром, виконробом.

З 1961 року – начальник тягової підстанції Святогорська Донецької залізниці.

З 1962 року – начальник тягової підстанції станції імені Тараса Шевченка.

Без відриву від виробництва закінчив Дніпропетровський інститут інженерів


З 1972 року – заступник начальника дільниці енергопостачання.

З 1982 року і до виходу на пенсію у 1986 році – начальник Шевченківської дистанції

енергопостачання.

Стаж роботи на залізниці 41 рік.

Нагороджений знаком «Почесний залізничник», «Кращий організатор технічної

творчості на залізничному транспорті», іменним годинником.

Зінченко Микола Федорович


Народилася 27 травня 1947 року.

У 1977 році почала працювати на Одеській залізниці сигналістом на станції Христинівка

де і пропрацювала до виходу на заслужений відпочинок у 2002 році.


Нагороджена орденом Трудової Слави 3-го ступеня.

Клапатнюк Лідія Павлівна


Народився 11 травня 1926 року.

Закінчив Одеський технікум залізничного транспорту.

У 1950 році розпочав трудову діяльність на залізничному транспорті.

Працював вагарем, старшим вагарем станції Драбове-Барятинське, Гребінка, черговий

по станції Драбове-Барятинське.

З 1962 року – начальник станції Пальміра, де і працював до виходу на заслужений

відпочинок.



Неодноразово заохочувався керівництвом Шевченківського відділення та Одеської

залізниці.

Кодь Олександр Михайлович


Народилася 11 травні 1957 року.

У 1976 році закінчила Козятинське ПТУ №5.

У 1976 році почала працювати на Одеській залізниці на станції Підгородна. Працювала

прийомоздавачем вантажу та багажу, стрілочником, оператором техконтори.

У 1979 році, без відриву від виробництва, закінчила Одеський технікум залізничного в


З 1978 по 1990 рік – чергова по станції Бершадь, оператор при черговому по станції

Гайворон, чергова по станції Гайворон, заступник начальника станції Гайворон.

З 1990 по 1994 рік – поїзний диспетчер Гайворонського підвідділу Одеської залізниці.

З 1994 по 2001 рік – інженер по технічно-розпорядним актам Гайворонського

підвідділу.

З 2001 по 2012 рік – поїзний диспетчер дільниці 3-ї групи залізничного об’єднання

Гайворон Шевченківської дирекції залізничних перевезень.


Нагороджена медаллю «За трудову доблесть», Подякою Державної

адміністрації залізничного транспорту України, знаком «За активну роботу в профспілці»,

Почесною грамотою від Президії Одеського дорожнього комітету профспілки.

Козло Марія Миколаївна



Трудову діяльність розпочав на станції Драбове-Барятинське прийомоздавачем

вантажу та багажу.

У 1955 році, після служби в армії, знову працює прийомоздавачем вантажу та багажу

станції Черкаси.

З 1960 по 1963 рік – черговий по станції Цвіткове.

З 1963 по 1965 рік – начальник станції Мехедівка.

У 1966 році, без відриву від виробництва, закінчив Дніпропетровський інститут

інженерів залізничного транспорту.

З 1965 по 1996 рік – начальник станції Золотоноша Одеської залізниці.


Нагороджений медаллю «За доблесну працю. На ознаменування 100-річчя з дня

народження Володимира Ілліча Леніна», іменним годинником МШС, знаком «Почесний

залізничник».

Козоріз Олексій Володимирович



Закінчив Знам’янське залізничне училище, Одеський технікум залізничного


Трудову діяльність на Одеській залізниці розпочав кочегаром паровоза в

локомотивному депо станції Вознесенськ.

У 1959 році, після служби в армії, почав працювати кочегаром паровоза в

локомотивному депо станції імені Тараса Шевченка. Працював помічником машиніста

паровоза, машиністом паровоза.

З 1963 року – помічник машиніста тепловоза.

З 1968 року – машиніст тепловоза, дизель-поїзда. Кваліфікація «Машиніст 1-го класу

тепловоза».

З 1987 року – машиніст-інструктор локомотивних бригад.




Колісник Григорій Якович


Народився 11 жовтня 1953 року.

У 1974 році розпочав трудову діяльність оглядачем вагонів у вагонному депо імені

Тараса Шевченка.

У 1981 році закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту.

Працював інженер 1-ї категорії вагонного відділу, старшим інженером з екології технічного

відділу Шевченківського відділення залізниці.



Нагороджений знаком «За вагомі заслуги перед Одеською залізницею» III

ступеня. Неодноразово заохочувався керівництвом залізниці.

Колотілін Олександр Валентинович



У 1957 році, після закінчення Львівського технікуму залізничного транспорту,

розпочав трудову діяльність на залізниці черговим по станції Кам’янка, Березняки,

Шевченківського відділення залізниці. Надалі працював поїзним диспетчером, черговим по

Шевченківському відділенню Одеської залізниці.


Нагороджений медаллю «За трудову доблесть», знаком «Почесний залізничник».

Корженко Микола Никифорович


Народилася 26 червня1938 року.

У 1961 році закінчила Сімферопольський медичний інститут.

У 1962 році почала працювати в залізничній лікарні станції імені Тараса Шевченка. 14

років працювала завідуючою дитячим відділенням лікарні.

З 1990 по 1999 рік – заступник головного лікаря з лікувальної роботи.


Стаж роботи в залізничній лікарні 40 років.


Присвоєно звання «Відмінник охорони здоров'я».

Нагороджена знаком «Почесний залізничник», Почесною грамотою МШС.

Коршунова Наталія Яківна



У 1960 році працював кочегаром в паровозному депо станції імені Тараса Шевченка.

Після армії працював старшим кондуктором на вантажних поїздах, слюсарем, оглядачем

вагонів.

В 1972 році, після закінчення курсів в Дорожній технічній школі, працював механіком

рефрижераторних вагонів.

У 1995 році перейшов працювати бригадиром колісно-роликового цеху вагонного депо.


Стаж роботи 41 рік.

Нагороджений медаллю «За трудову відзнаку». Неодноразово заохочувався

керівництвом залізниці.

Коцюбенко Володимир Васильович




Працював черговим по станції Звенигородка, Багачеве, завідуючим вантажним двором

станції Умань.

З 1986 року і до виходу на заслужений відпочинок у 2012 році, працював начальником

станції Багачеве.


Нагороджений годинником від Генерального директора Укрзалізниці, Почесною

грамотою начальника залізниці, знаком «Переможець соціалістичного змагання»

1976, 1979 рр.

Кривенкін В’ячеслав Іванович


Народився 1955 року на ст. Звенигородка, Черкаської області. В 1974 році закінчив

Київський технікум залізничного транспорту.

Після закінчення технікуму працював на посадах: помічник складача поїздів, складач

поїздів, черговий по станції, начальник станції Звенигородка, станції Христинівка, ревізор

руху відділу перевезень Шевченківського відділку залізниці. З 2009 року по 2014 рік

начальник станції Звенигородка. В 2014 році вийшов на заслужений відпочинок.


За час роботи на залізничному транспорті зарекомендував себе грамотним,

принциповим керівником, здібним організатором. Користувався повагою та авторитетом у

керівництва та підлеглих, приймав активну участь в житті колективу. Ветеран праці.

Неодноразово заохочувався керівництвом шевченківського відділку залізниці, а це

подяки, почесні грамоти та грошові винагороди. В 2014 році одержав грошову винагороду з

нагоди 40-річчя роботи в галузі.

Кучер Олександр Євтихійович



У 1978 році закінчив Київський електромеханічний технікум залізничного транспорту

за спеціальністю «Автоматика та телемеханіка на залізничному транспорті» та отримав

кваліфікацію техніка-електромеханіка.

У 1988 році розпочав трудову діяльність в Христинівській дистанції сигналізації та

зв’язку Шевченківської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці. Працював

електромеханіком СЦБ, начальником дільниці СЦБ.

Присвоєно звання «Кращий працівник залізничного транспорту України».

Нагороджений знаком «Почесний залізничник», Почесною грамотою Державної

адміністрації залізничного транспорту України, знаком «Відмінник господарства

автоматики».

Кучеренко Володимир Ілліч



У 1955 році, після закінчення Одеського технікуму залізничного транспорту,

направлений працювати оглядачем вагонів у Шевченківську вагонну дільницю.

У 1958 році, після служби в армії, продовжив працювати в вагонній дільниці. Працював

бригадиром цеху АКП, майстром деревообробного цеху, приймальником вагонів, старшим

майстром складального цеху, майстром АКП.

Нагороджений годинником від начальника залізниці, почесними грамотами від

керівництва вагонного депо, знаком «Переможець соціалістичного змагання» 1980,1985 рр.

Лисенко Микола Вікторович



У 1944 році розпочав трудову діяльність слюсарем локомотивного депо імені Тараса

Шевченка Одеської залізниці. Працював слюсарем по ремонту паровозів, кочегаром паровоза,

помічником машиніста, машиністом паровоза вантажного руху.

З 1952 по 1956 рік – машиніст-інструктор по теплотехніці. Надалі працював машиністом-

інструктором локомотивних бригад локомотивного депо імені Тараса Шевченка.

У 1967 році, без відриву від виробництва, закінчив Дніпропетровський інститут інженерів


З 1968 по 1971 рік – майстер по ремонту локомотивів.

У 1971 році призначений на посаду заступника начальника депо по ремонту.

З 1975 року – начальник депо.

Під його керівництвом депо неодноразово виходило переможцем у Всесоюзному

та дорожньому змаганнях. Депо вважалося одним з передових на Одеській залізниці. Праця в

цехах досягла майже комфортного рівня, посилено вводилися передові методи праці, якість

ремонту та експлуатаційна діяльність були на високому рівні.

З 1982 по 1989 рік – старший інженер локомотивного відділу Шевченківського відділення

Одеської залізниці.

Заслужений працівник транспорту України.


Лопатніков Віктор Веніамінович



У 1958 році розпочав трудову діяльність на Одеській залізниці в мостовій бригаді

Шевченківської дистанції колії.

Без відриву від виробництва закінчив Миколаївський технікум залізничного


З 1990 року слюсар 5-го розряду.




Майданик Іван Порфирович



У 1971 році закінчила Дніпропетровський будівельний технікум.

У 1972 році розпочала трудову діяльність на Одеській залізниці техніком

технічного відділу дистанції цивільних споруд. Працювала інструктором виробничого

навчання з хлораторних установок відділу водопостачання, старшим інспектором першого

сектора, начальником першого сектора Знам’янського відділення Одеської залізниці.


Нагороджена почесними грамотами начальника залізниці, начальника Знам’янського

відділення Одеської залізниці, годинником від начальника залізниці.

Має подяки Ради ветеранів Знам’янського регіону за вагомий внесок у розвиток

ветеранського руху та соціального захисту людей похилого віку.

Мацко Тамара Василівна


Народилася 27 вересня 1940 року.

У 1970 році почала працювати на Одеській залізниці провідником вагонів у вагонному

депо імені Траса Шевченка в тому ж році переведена слюсарем ПТО.

У 1975 році, після закінчення залізничного училища, почала працювати оглядачем-

ремонтником вагонів.



Нагороджена медаллю «За трудову відзнаку». Неодноразово заохочувалась


Мачулка Любов Семенівна


Народився 12 лютого 1930 року.

У 1947 році розпочав трудовий стаж на Одеській залізниці. Працював черговим

стрілочного поста станції Іскрене, станції Подібне, черговим по станції Завадівка, станції

Таганча.

У 1967 році, без відриву від виробництва, закінчив Одеський технікум залізничного


З 1981 року і до виходу на заслужений відпочинок у 1991 році, черговий по станції

Корсунь.

Стаж роботи на залізниці 44 роки. «Ветеран праці».

Неодноразово заохочувався керівництвом Шевченківського відділення залізниці.

Медушевський Феодосій Андрійович


Народилася 4 січня 1940 року.

З 1972 року і все своє подальше життя працювала на станції імені Тараса Шевченка

стрілочником, старшою стрілочного поста.



Нагороджена знаком «Почесний залізничник».

Нечипоренко Валентина Миколаївна



У 1960 році, після служби в армії, прийшов працювати в локомотивне депо імені

Тараса Шевченка кочегаром паровоза. Працював слюсарем-ремонтником, помічником

машиніста тепловоза, машиністом тепловоза. Водив великовагові поїзди. Був машиністом-

інструктором, вивчив не одне покоління молодих машиністів.


Стаж роботи на Одеській залізниці 33 роки.

Нагороджений орденами «Знак Пошани», Трудової Слави 3-го ступеня, Трудового

Червоного Прапора, знаком «Почесний залізничник».

Носаль Віталій Миколайович



Учасник Другої світової війни, має бойові нагороди.

У 1950 році почав працювати на Одеській залізниці в локомотивному депо станції імені

Тараса Шевченка. Працював техніком, старшим нормувальником локомотивного депо,

секретарем парткому.

З 1968 по 1988 рік – начальник відділу праці та заробітної плати Шевченківського

відділення Одеської залізниці.



Орішечко Петро Макарович



У 1959 році поступив в Знам’янське технічне училище, після закінчення якого, отримав

направлення у Вознесенську дистанцію колії. Надалі працював на станції Людмилівка

бригадиром колії, дорожнім майстром.




Синчук Михайло Корнійович




Кандидат економічних наук.

З 1977 по 1996 рік працював в Знам’янському відділені Одеської залізниці на різних посадах: провідник

пасажирського вагону, контролер-ревізор пасажирських поїздів, помічник начальника загону воєнізованої охорони, ревізор

по контролю прибутків, заступник начальника відділу бухгалтерського обліку, начальник відділу бухгалтерського обліку.

З 1996 по 1997 рік – заступник начальника фінансово-економічної служби Одеської залізниці.

З 1997 по 1998 рік – начальник фінансово-економічної служби Одеської залізниці.

З 1998 по 2000 рік – начальник фінансово-економічної служби Придніпровської залізниці.

2000-2001рр., 2003-2005рр., 2006-2007рр. – заступник начальника Одеської залізниці.

З 2001 по 2003 рік – заступник голови Одеської обласної державної адміністрації.

З 2005 по 2006 рік – заступник начальника Південної залізниці.

З 2007 по 2008 рік – начальник Головного управління ревізії та контролю фінансово-господарської діяльності

Укрзалізниці.

З 2008 по 2010 рік – заступник директора Департаменту залізничного транспорту Міністерства транспорту та зв’язку

України.

З 2010 по 2011 рік – заступник начальника Головного фінансово-економічного управління Укрзалізниці.

З 2013 по 2014 рік – директор з економіки, фінансів та комерційних питань Державного підприємства «Українська

залізнична швидкісна компанія».



Нагороджений знаками «Почесний працівник транспорту України», «Почесний залізничник», «За заслуги. Укрзалізниця»

ІІІ ступеня, «За вагомі заслуги перед Одеською залізницею», Подякою від Міністерства фінансів України, Почесною грамотою

начальника залізниці, значками «150 років з початку будівництва Одеської залізниці (лінія Одеса-Балта)», «150 років Одеській

залізниці».

Смаглій Петро Андрійович



У 1980 році закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту та

розпочав трудову діяльність в локомотивному депо Знам’янка слюсарем з ремонту

рухомого складу в інструментальному цеху. Працював бригадиром, майстром

тепловозного цеху.

З 1985 року – майстер Знам’янського відбудовного поїзду.

З 1998 року – начальник відбудовного поїзду.



Нагороджений годинником від начальника залізниці. Неодноразово заохочувався


Ткаченко Ігор Іванович


Народився 9 лютого 1952 року.

У 1969 році розпочав трудову діяльність слюсарем в локомотивному депо станції

Помічна. Працював помічником машиніста тепловоза, машиністом дрезини в дистанції

сигналізації та зв’язку, столяром в вагонному депо станції Помічна.

З 1995 року – помічник машиніста відбудовного поїзда.

У 2012 році вийшов на заслужений відпочинок. Ветеран праці.


Нагороджений годинником від начальника залізниці.

Тубчієнко Анатолій Олександрович


2019 рік

літопис продовжується…

Книгу відкрито: 3 грудня 2015 року


Над оформленням

КНИГИ ТРУДОВОЇ СЛАВИ

Одеської залізниці

працювали:

Начальник ДЦНТІ Кудряшова О.В.

від ВП ГІОЦ Од Коробков В.Г.

Створена до 150odz.gov.ua/history/kniga_trudovoj_slavy_11_2019.pdf · Зелений «...

Documents