виховна. марухно є.1

24
Формування особистісних якостей та соціальної активності громадянина патріота України на заняттях гуртків та при підготовці і проведенні виховних заходів

Upload: olena-pyzaenko

Post on 19-Jul-2015

126 views

Category:

Documents


0 download

TRANSCRIPT

Формування особистісних якостей та соціальної активності громадянина патріота України на

заняттях гуртків та при підготовці і проведенні виховних

заходів

ПЛАН

1. Громадянське виховання в освітньому просторі України

2. Суть громадянського виховання3. Підходи і принципи виховання

громадянина 4. Мета, завдання громадянського

виховання та освіти5. Зміст громадянського виховання6. Форми і методи організації

громадянського виховання

ГРОМАДЯНСЬКЕ ВИХОВАННЯВ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 1697 від 15 вересня 1999 р. “Про затвердження Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства” у 2000 р. була розроблена Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності

Найголовніша соціально-психологічна потреба особистості

• Потреба в самовизначенні – знаходити, визначати своє місце в житті,

в суспільстві; усвідомлювати свої класові, політичні, національні та ін. інтереси

• Потреба

в самоствердженні – утверджувати самого себе, свою особу, цінність, своє значення

Умовою реалізації потреби особистості є:

• Забезпечення всім громадянам рівних стартових можливостей для розвитку й застосування

їхніх потенційних здібностей, досягнення суб’єктивно привабливих і водночас

соціально значущих цілей.

Актуальність громадянського виховання в Україні зумовлюється:

• Потребою державотворчих процесів - Закон України «Про Дошкільну освіту» від 11.07.2001 N 2628-III, Національна доктрина розвитку освіти 17.04.2002 N 347/2002 та ін.

• Процесом відродження нації – соборність України є серцевиною української національної ідеї. На базі демократичних цінностей можливе об’єднання різних етносів і регіонів країни.

Ці процеси вимагають формування громадянської культури

Виховання дітей конкретизується в теоріях:

Сенсорного виховання

Екологічного виховання

Естетичного виховання

Розумового виховання

Фізичного виховання

Трудового виховання

Правове виховання

Гендерне виховання

Превентивне виховання

Економічне виховання

Валеологічне вихованняСтатеве виховання

Патріотичне виховання

Морально-етичне виховання

Родинне виховання

Суспільне виховання

Громадянське вихованняНаціональне виховання

Полікультурне виховання

Патріотичне виховання

Термін “виховання” вживається в педагогічній науці в чотирьох значеннях:

у широкому педагогічному, коли мається на увазі виховання в діяльності навчальних закладів, де персонал керується педагогічною теорією та її практичними методичними рекомендаціями;

у вузькому педагогічному, коли виховання є цілеспрямованою виховною діяльністю педагога (вихователя в дошкільному закладі, класного керівника в школі, щоб досягти певної мети в колективі;

•у широкому соціальному, коли мова йде про виховний вплив на людину всього суспільства і всієї дійсності, яка містить у собі не лише позитивну спрямованість, а й конфлікти та протиріччя; тут особистість може не тільки формуватися під впливом соціального середовища, а й деформуватися,

або, навпаки, загартуватись у боротьбі з труднощами, “робити саму себе”;

у гранично вузькому, коли педагог або батько вирішують конкретну індивідуальну проблему виховання або перевиховання (чесності, ввічливості)

СУТЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ

ГРОМАДЯНСЬКЕ ВИХОВАННЯ

• формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально і юридично дієздатною та захищеною;

• педагогічний процес становлення свідомого, відповідального і компетентного громадянина-патріота, спрямований на саморозвиток і розбудову демократичного громадянського суспільства;

звідси

Громадянське виховання,

поєднуючисуспільну і приватну сфери,

п о к л и к а н евиховувати особистість

чутливою до свого оточення,залучати її до суспільного життя,

у якому права людини є визначальними.

Виховання громадянинамає бути спрямованим на:

• розвиток правосвідомості,

• розвиток гуманістичної моральності,

• національної самосвідомості,• політичної культури,

• виховання ціннісного ставлення до природи і праці,

• виховання культури міжетнічних стосунків

• виховання культури поведінки особистості.

Головним результатом громадянського виховання повинна стати

громадянська зрілість особистості, що складається

із практичних навичок участі

в суспільному житті

рівня розвитку

громадянських якостей

особистості

1 2

Головним критерієм ефективності громадянського виховання в Україні

виступають:

морально-етичні імперативи (беззастережні, категоричні вимоги;

веління, накази)

і цінності, що виступають головними, визначальними на сучасному етапі

розвитку суспільства.

У контексті формування рис громадянськості виховні інститути мають брати до уваги:

• розташування навчального закладу (регіон, міський, сільський);

• тип закладу;• контингент дітей (моноетнічний чи поліетнічний);• ступінь автономності закладу щодо влади й

освітянських структур;• психофізіологічні особливості кожного вікового

періоду розвитку дитини;• психосоціальні особливості дітей (соціальний

статус, належність до певної конфесії);• сприймання національних та загальнолюдських

цінностей і орієнтирів.

ПІДХОДИ ТА ПРИНЦИПИВИХОВАННЯ ГРОМАДЯНИНА

• Науковий підхід;• Конкретно-історичний

підхід;• Особистісно орієнтований

підхід;• Системний підхід.

• Принцип гуманізації та демократизації виховного процесу;

• Принцип самоактивності й саморегуляції;

• Принцип системності;• Принцип комплексності й

міждисциплінарної інтегрованості;

• Принцип наступності й безперервності;

• Принцип культуровідповідності;

• Принцип інтеркультурності

МЕТА ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ

• Формування свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людини з притаманними особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні

ЗАВДАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ

• визнання й забезпечення в реальному житті пріоритету прав людини як гуманістичної цінності та єдиної норми всіх людей без будь-яких дискримінацій, на чому будується відкрите, демократичне, громадянське суспільство;

• усвідомлення взаємозв’язку між ідеями індивідуальної свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;

• формування національної свідомості, усвідомлення належності до рідної землі, народу, визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини;

• виховання почуття патріотизму, відданості в служінні Батьківщині; • утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до таких цінностей, як свобода,

рівність, справедливість; • формування соціальної активності особистості на основі таких соціальних умінь: готовності

до участі в процесах державотворення, здатності до спільного життя і співпраці в громадянському суспільстві, готовності взяти на себе відповідальність; здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів, здатності до самостійного життєвого вибору на основі гуманістичних цінностей;

• працелюбності особистості, відповідальності за свої дії; • формування політичної та правової культури засобами громадянської освіти, яка дає знання

про політичні системи і владу на всіх рівнях суспільного життя; про закони та законодавчі системи; виховання поваги до Конституції України, законодавства, державної мови;

• розвиток критичного мислення, що забезпечує здатність усвідомлювати та відстоювати особистісну позицію в тих чи інших питаннях, уміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати проблеми, брати участь у дебатах, уміння переосмислювати дії та аргументи, передбачати можливі наслідки дій та вчинків;

• уміння визначати форми та способи своєї участі в житті суспільства, спілкуватися з демократичними інститутами, органами влади, захищати і підтримувати закони та права людини, бути обізнаними зі способами соціального захисту;

• формування толерантного ставлення до інших культур і традицій; • виховання негативного ставлення до будь-яких форм насильства; активне запобігання

виявленню деструктивного націоналізму, шовінізму, фашизму, месіанських настроїв.

ЗМІСТ ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ

• Розвиток патріотизму;• Розвиток національної самосвідомості громадян;• Формування культури міжетнічних відносин;• Розвиток планетарної свідомості;• Розвиток правосвідомості;• Розвиток політичної культури;• Виховання дбайливого ставлення до природи;• Формування моральності та культури поведінки

особистості;• Розвиток мотивації до праці

ФОРМИ І МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ

Весь освітній процес у навчальному закладі має бути насиченим різними

аспектами громадянського виховання – активними методами (ситуативно-рольові ігри, соціально-психологічні

тренінги, інтелектуальні аукціони, “мозкові атаки”, аналіз соціальних

ситуацій з морально-етичним характером, ігри-драматизації тощо) та

традиційними (бесіди, різні форми роботи з книгою, періодичними

виданнями)

ГЛОСАРІЙ• ГРОМАДА – група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін.• ГРОМАДСЬКИЙ, прикм. до громада – той, який виникає, відбувається в

суспільстві або стосується суспільства, пов'язаний із ним, суспільний (громадський обов’язок, громадська організація, на громадських засадах, громадське доручення).

• ГРОМАДСЬКІСТЬ – передова частина, передові кола суспільства.• ГРОМАДЯНИН (НКА) - особа, що належить до постійного населення якої-небудь

держави, користується її правами і виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави. Той, хто підпорядковує особисті інтереси громадським, служить Батьківщині.

• ГРОМАДЯНСЬКИЙ – прикм. до громадянин – спрямований на користь суспільства.

• Громадянська відповідальність – встановлені нормами цивільного права юридичні наслідки невиконання або неналежного виконання особою своїх обов’язків.

• Громадянська непокора – відмова населення або групи осіб від виконання розпоряджень влади на знак протесту.

• Громадянська смерть – у Франції до 1854 року – кримінальний засіб, відповідно до якого засуджений позбавлявся усіх громадянських та політичних прав.

• Громадянська страта – в Росії 18-19 ст. – вид ганебного покарання для дворян, яких позбавляли усіх прав громадянського стану.

• Громадянські права – основа конституційно-правового статусу громадянина держави.

• Громадянська війна – збройна класова боротьба всередині держави.• ГРОМАДЯНСЬКІСТЬ – усвідомлення кожним громадянином своїх прав та

обов’язків щодо держави, суспільства.

Відкритті змагання серед юних туристів – краєзнавців «Макітра – 2014»

Формування особистісних якостей та соціальної активності громадянина

патріота України на заняттях із пішохідного туризму

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!